Новинки

Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Нурофєн® Лонг Сильна дія проти болю на 9 годин Подробней
Синупрет® екстракт Швидка дія в боротьбі з симптомами нежитю та синуситу Подробней
Метеочувствительность и метеопатия В чем разница и что делать? Подробней
Дисплазия шейки матки? Избавьтесь причины - вируса папиломы! Подробней
Скрыть рекламу

Азимед инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Азимед - инструкция по применению

Азимед капсулы по 250 мг №6 в блис.
Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: азитроміцин;

1 капсула містить азитроміцину у перерахуванні на 100 % речовину 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат;

склад оболонки капсули: титану діоксид (Е 171), желатин.

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни.

Код АТС J01F A10.

Показання

Інфекції, викликані чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:

  • інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
  • інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);
  • інфекції шкіри і м’яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози;
  • інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнений та ускладнений уретрит/цервіцит.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини, до будь-якого іншого компонента препарату або до інших макролідних та кетолідних антибіотиків.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовувати внутрішньо 1 раз на добу за 1 годину до їди або через 2 години після їди, оскільки одночасний прийом з їжею порушує всмоктування азитроміцину.

При застосуванні капсули не розкривати і не ділити!

Дорослим, особам літнього віку і дітям з масою тіла більше 45 кг:

  • при інфекціях ЛОР-органів і дихальних шляхів, шкіри і м’яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми): 500 мг (2 капсули за 1 прийом) на добу протягом 3-х днів;
  • при мігруючій еритемі: 1 раз на добу протягом 5 днів: 1-й день – 1 г (4 капсули по 250 мг), з 2-го по 5-й день – по 500 мг (2 капсули по 250 мг);
  • при інфекціях, що передаються статевим шляхом: 1 г одноразово (4 капсули по 250 мг).

У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу слід прийняти якомога швидше, а наступні прийоми – з інтервалами в 24 години.

Людям літнього віку немає необхідності змінювати дозування препарату.

Ниркова недостатність.

У пацієнтів з незначним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну >40 мл/хв) немає необхідності змінювати дозування препарату. Не було проведено клінічних досліджень у пацієнтів з кліренсом креатиніну <40 мл/хв. Тому слід дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину таким пацієнтам.

Печінкова недостатність.

Оскільки азитроміцин метаболізується у печінці і виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки.

Побічні реакції

Зазвичай азитроміцин переноситься добре. При прийомі препаратів азитроміцину відмічалися наступні побічні реакції.

З боку серцево-судинної системи: повідомлялося про випадки виникнення відчуття серцебиття, пароксизмальних шлуночкових тахікардій типу «пірует», аритмій, включаючи шлуночкові тахікардії і розвиток артеріальної гіпотензії.

З боку травного тракту: нудота, діарея, біль у животі, метеоризм, блювання, диспепсія, гастрит, закреп, псевдомембранозний коліт, панкреатит, зміни кольору язика.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, порушення функції печінки, виникнення печінкової недостатності, що рідко призводить до летального наслідку, фулмінантний та некротичний гепатит, холестатична жовтяниця.

Неврологічні порушення: запаморочення, головний біль, парестезії, дисгевзія, гіпестезія, сонливість, безсоння, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, аносмія, агевзія, паросмія, міастенія гравіс.

Психічні порушення: нервозність, тривожне збудження, агресивність та тривога.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: глухота, що має оборотний характер, дзвін у вухах, вертиго.

З боку органів зору: порушення зору.

З боку системи крові та лімфатичної системи: нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипання, свербіж, синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість, кропив’янка, токсичний епідермальний некроліз, ангіоневротичний набряк та поліморфна еритема.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: біль у суглобах.

З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність та інтерстиціальний нефрит.

Інфекції та інвазії: кандидоз, в тому числі кандидоз ротової порожнини; вагінальна інфекція.

Алергічні реакції: підвищена чутливість, анафілактичні реакції.

Системні порушення: підвищена втомлюваність, анорексія, біль у грудях, набряки, нездужання, астенії.

Зміни з боку лабораторних показників: лімфоцитопенія, еозинофілія, зменшення кількості бікарбонатів крові, підвищення АлАТ, АсАТ, білірубіну та креатиніну, а також зміни рівня калію у крові, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі. 

Передозування

При передозуванні азитроміцином можуть спостерігатися такі ж самі побічні реакції, як і при прийомі звичайних терапевтичних доз.

Лікування: прийом активованого вугілля та проведення симптоматичної терапії, спрямованої на підтримання життєвих функцій організму.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Враховуючи недостатність даних щодо безпеки застосування препарату, не рекомендується призначати азитроміцин у період вагітності або годування груддю, за винятком випадків, коли очікуваний ефект для матері перевищує можливий ризик від застосування препарату для плода чи новонародженого.

Діти

Дітям з масою тіла менше 45 кг не рекомендується призначати азитроміцин у вигляді капсул.

Особливості застосування

Алергічні реакції.

Рідко повідомлялося про виникнення ангіоневротичного набряку та анафілаксії, які супроводжувались рецидивуючими симптомами і потребували більш тривалого лікування. Після закінчення лікування у деяких пацієнтів ще можуть зберігатися реакції гіперчутливості, що потребують специфічної допомоги під наглядом лікаря.

Подовжена серцева реполяризація та інтервал QT.

З обережністю слід призначати азитроміцин пацієнтам з підвищеним ризиком подовженої серцевої реполяризації:

  • із вродженою або зареєстрованою пролонгацією інтервалу QT;
  • які наразі проходять лікування іншими препаратами, що подовжують інтервал QT, наприклад антиаритмічними препаратами класу I-а і III, цизапридом і терфенадином;
  • з порушенням електролітного обміну, особливо у випадку гіпокаліємії і гіпомагніємії;
  • з клінічно значимою брадикардією, аритмією або тяжкою серцевою недостатністю.

Стрептококові інфекції.

При лікуванні інфекції ЛОР-органів (фарингіту/тонзиліту), викликаної Streptococcus pyogenes, препаратом першого ряду є пеніцилін, так само як і при профілактиці ревматичного ураження суглобів. Азитроміцин також ефективний при інфекційному ураженні ЛОР-органів, але немає ніяких даних, які підтвердили б його ефективність у профілактиці ревматичного поліартриту.

Суперінфекції.

Як і при лікуванні іншими антибактеріальними препаратами, необхідно враховувати можливість виникнення симптомів суперінфекції, яка викликана нечутливими мікроорганізмами, в тому числі грибами.

Порушення функції печінки.

Оскільки азитроміцин виводиться переважно печінкою, пацієнтам з важкими захворюваннями печінки приймати препарат необхідно з обережністю.

При появі ознак порушення функції печінки, таких як астенія, що швидко розвивається, у поєднанні з жовтяницею, потемнінням сечі, схильністю до кровотеч або печінковою енцефалопатією, необхідно провести дослідження функції печінки.

Порушення функції нирок.

У пацієнтів з порушенням функції нирок (рівень клубочкової фільтрації <10 мл/хв) спостерігалося збільшення системної експозиції азитроміцину на 33 %.

Міастенія гравіс.

Повідомлялося про випадки міастенічного синдрому та про загострення симптомів міастенії у пацієнтів, які отримували азитроміцин.

Діарея.

При застосуванні майже всіх антибактеріальних засобів, включаючи азитроміцин, повідомлялося про випадки діареї, пов’язаної з Clostridium difficile, від слабо вираженої діареї до проявів коліту з летальним наслідком.

Необхідно ретельно аналізувати анамнез, оскільки пов’язана з Clostridium difficile діарея може розвинутися через 2 місяці після прийому антибактеріальних препаратів і може бути стійкою до лікування та стати причиною колектомії.

Ерготизм.

У пацієнтів, які приймали похідні ріжків одночасно з макролідними антибіотиками деколи виникали прояви ерготизму. Дані, які б підтверджували взаємодію між похідними ріжків і азитроміцином, відсутні. Проте внаслідок теоретичної можливості розвитку ерготизму у пацієнтів, які приймають макроліди і похідні ріжків, під час лікування азитроміцином слід утриматися від прийому похідних ріжків.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи та органів чуття, таких як запаморочення, сонливість, порушення зору.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам разом з іншими препаратами, які можуть подовжувати інтервал QT.

Антациди. При вивченні одночасного впливу антацидів на фармакокінетичні параметри азитроміцину не спостерігалося змін у біодоступності препарату, хоча його пікові плазмові концентрації зменшуються приблизно на 25 %. Рекомендовано прийом азитроміцину за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидів.

Похідні ріжків. При одночасному застосуванні похідних ріжків теоретично існує можливість розвитку ерготизму (див. розділ «Особливості застосування»).

Карбамазепін. Азитроміцин не виявляє значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або на його активні метаболіти.

Циклоспорин. Деякі зі споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Оскільки не було проведено фармакокінетичних і клінічних досліджень можливої взаємодії при одночасному прийомі азитроміцину і циклоспорину, слід ретельно зважити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих ліків. Якщо комбіноване лікування вважається виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину і, відповідно регулювати дозування.

Кумаринові антикоагулянти. Азитроміцин не змінює антикоагуляційний ефект одноразової дози варфарину (15 мг). Повідомлялось про потенціювання антикоагуляційного ефекту пероральних антикоагулянтів (кумарину) при одночасному прийомі з азитроміцином. Хоча достовірний причинно-наслідковий зв'язок не встановлений, але слід враховувати необхідність частого моніторингу протромбінового часу у таких пацієнтів.

Дигоксин. У деяких пацієнтів певні макролідні антибіотики впливають на метаболізм дигоксину в кишечнику. Відповідно, при одночасному застосуванні азитроміцину і дигоксину слід пам'ятати про можливість підвищення концентрацій дигоксину і проводити моніторинг рівнів дигоксину.

Метилпреднізолон. Азитроміцин незначною мірою впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.

Терфенадин. Не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. Як і у випадку з іншими макролідними антибіотиками, азитроміцин необхідно з обережністю призначати у комбінації з терфенадином.

Теофілін. Азитроміцин не впливає на фармакокінетику теофіліну при одночасному прийомі азитроміцину і теофіліну. Комбіноване застосування теофіліну та інших макролідних антибіотиків іноді може призводити до підвищеного рівня теофіліну в сироватці крові.

Зидовудин. 1000 мг одноразові дози та 1200 мг або 600 мг багаторазові дози азитроміцину не впливають на плазмову фармакокінетику та виділення із сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищує концентрацію фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах у периферійному кровообігу.

Диданозин. Застосування азитроміцину у добовій дозі 1200 мг не впливає на фармакокінетику диданозину при їх одночасному прийомі.

Рифабутин. Одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливає на плазмові концентрації цих препаратів. При одночасному прийомі азитроміцину і рифампіцину можливий розвиток нейтропенії. Хоча нейтропенія, вірогідніше за все, пов'язана із застосуванням рифабутину, причинний зв'язок з одночасним прийомом з азитроміцином не встановлений.

Нелфінавір. Застосування нелфінавіру призводить до збільшення концентрації азитроміцину в сироватці крові. Хоча корекція дози азитроміцину при його одночасному застосуванні з нелфінавіром не рекомендується, але є обргрунтованим моніторинг відомих побічних реакцій азитроміцину.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Азитроміцин – представник нової групи макролідних антибіотиків – азалідів, що володіють широким спектром антимікробної дії. Зв’язуючись із 50S-субодиницею рибосоми 70S чутливих мікроорганізмів і пригнічуючи РНК-залежний синтез білка, сповільнюють ріст і розмноження бактерій, а при високих концентраціях можливий бактерицидний ефект.

Азитроміцин має широкий спектр дії і є активним щодо ряду грампозитивних бактерій: Streptococcus pneumoniae, S. руоgenes, S. agalactiae, стрептококів груп С, F і G, Staphylococcus aureus, S. viridans. Не діє на грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину. Препарат також ефективний щодо грамнегативних бактерій: Наеmophilus influenzae, H. parainfluenzae і H. ducrei, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, B. Parapertussis, Neisseria gonorrhoeae, Gardnerella vaginalis. Діє на чутливі анаеробні мікроорганізми: Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp., Bacteroides bivius, Clostridium perfringes. Крім цього, препарат також є ефективним відносно внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів, у тому числі: Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Тreponema pallidum, Borrelia burgdorferi.

Фармакокінетика.

Біодоступність після перорального застосування препарату становить приблизно 37 % (ефект «першого проходження»). Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 2,5-3 години після прийому препарату і становить 0,4 мг/л при прийомі внутрішньо 500 мг препарату.

Азитроміцин добре проникає у дихальні шляхи, органи і тканини урогенітального тракту, зокрема у передміхурову залозу, у шкіру і м’які тканини. Концентрація препарату у тканинах і клітинах у 10-100 разів вища, ніж у сироватці крові. Стабільний рівень у плазмі крові досягається через 5-7 днів.

Препарат у великій кількості накопичується у фагоцитах, які транспортують його у місця інфекції і запалення, де поступово вивільняється у процесі фагоцитозу.

З білками зв’язується обернено пропорційно до концентрації у крові (7-50 % препарату). Близько 35 % метаболізується у печінці шляхом диметилювання, втрачаючи активність. Понад 50 % дози виводиться з жовчю у незміненому вигляді, приблизно 4,5 % – з сечею протягом 72 годин.

Період напіввиведення з плазми крові становить 14-20 годин (в інтервалі 8-24 годин після прийому препарату) і 41 годину (в інтервалі 24-72 години). Прийом їжі значно змінює фармакокінетику.

З віком параметри фармакокінетики не змінюються у чоловіків (65-85 років), у жінок збільшується максимальна концентрація (Сmax) на 30-50 %, у дітей у віці 1-5 років – знижуються Сmax, T½, площа під фармакокінетичною кривою. 

Основні фізико-хімічні властивості

тверді желатинові капсули, кришка і корпус білого кольору. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці. Застосовувати за призначенням лікаря.

Упаковка

По 6 або 10 капсул в блістері, 1 блістер в пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаходження

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению препарата

АЗИМЕД®

(AZIMED®)

Состав

действующее вещество: азитромицин;

1 капсула содержит азитромицина в перерасчете на 100 % вещество 250 мг;

вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, натрия лаурилсульфат, магния стеарат;

состав оболочки капсулы: титана диоксид (Е 171), желатин.

Лекарственная форма. Капсулы.

Фармакотерапевтическая группа. Противомикробные средства для системного применения. Макролиды, линкозамиды и стрептограмины.

Код АТС J01F A10.

Клинические характеристики.

Показания

Инфекции, вызванные чувствительными к азитромицину микроорганизмами:

  • инфекции ЛОР-органов (бактериальный фарингит/тонзиллит, синусит, средний отит);
  • инфекции дыхательных путей (бактериальный бронхит, негоспитальная пневмония);
  • инфекции кожи и мягких тканей: мигрирующая эритема (начальная стадия болезни Лайма), рожа, импетиго, вторичные пиодерматозы;
  • инфекции, передаваемые половым путем: неосложненный и осложненный уретрит/цервицит.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к действующему веществу, к любому другому компоненту препарата или к другим макролидным и кетолидным антибиотикам.

Способ применения и дозы

Препарат применять внутрь 1 раз в сутки за 1 час до еды или через 2 часа после еды, поскольку одновременный прием с пищей нарушает всасывание азитромицина.

При применении капсулы не вскрывать и не делить!

Взрослым, людям пожилого возраста и детям с массой тела больше 45 кг:

  • при инфекциях ЛОР-органов и дыхательных путей, кожи и мягких тканей (кроме хронической мигрирующей эритемы): 500 мг (2 капсулы за 1 прием) в сутки на протяжении 3-х дней;
  • при мигрирующей эритеме: 1 раз в сутки на протяжении 5 дней: 1-й день – 1 г (4 капсулы по 250 мг), со 2-го по 5-й день – по 500 мг (2 капсулы по 250 мг);
  • при инфекциях, передающихся половым путем: 1 г однократно (4 капсулы по 250 мг).

В случае пропуска приема 1 дозы препарата пропущенную дозу следует принять как можно быстрее, а последующие приемы – с интервалами в 24 часа.

Людям пожилого возраста нет необходимости менять дозировку препарата.

Почечная недостаточность.

У пациентов с незначительным нарушением функции почек (клиренс креатинина >40 мл/мин) нет необходимости менять дозировку препарата. Не были проведены клинические исследования у пациентов с клиренсом креатинина <40 мл/мин. Поэтому следует соблюдать осторожность при применении азитромицина таким пациентам.

Печеночная недостаточность.

Поскольку азитромицин метаболизируется в печени и выводится с желчью, препарат не следует применять пациентам с серьезными заболеваниями печени.

Побочные реакции

Обычно азитромицин переносится хорошо. При приеме препаратов азитромицина отмечались следующие побочные реакции.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: уведомлялось о случаях возникновения сердцебиения, пароксизмальных желудочковых тахикардий типа "пируэт", аритмий, включая желудочковые тахикардии и развитие артериальной гипотензии.

Со стороны пищеварительного тракта: тошнота, диарея, боль в животе, метеоризм, рвота, диспепсия, гастрит, запор, псевдомембранозный колит, панкреатит, изменения цвета языка.

Со стороны гепатобилиарной системы: гепатит, нарушения функции печени, возникновение печеночной недостаточности, которая редко приводит к летальному исходу, фульминантный и некротический гепатит, холестатическая желтуха.

Неврологические нарушения: головокружение, головная боль, парестезии, дисгевзия, гипестезия, сонливость, бессонница, обморок, судороги, психомоторная гиперактивность, аносмия, агевзия, паросмия, миастения гравис.

Психические нарушения: нервозность, тревожное возбуждение, агрессивность и тревога.

Со стороны органов слуха и вестибулярного аппарата: глухота, которая имеет обратимый характер, звон в ушах, вертиго.

Со стороны органов зрения: нарушение зрения.

Со стороны крови и лимфатической системы: нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения, гемолитическая анемия.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: сыпь, зуд, синдром Стивенса-Джонсона, фоточувствительность, крапивница, токсический эпидермальный некролиз, ангионевротический отек и полиморфная эритема.

Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: боль в суставах.

Со стороны мочевыделительной системы: острая почечная недостаточность и интерстициальный нефрит.

Инфекции и инвазии: кандидоз, в том числе кандидоз ротовой полости; вагинальная инфекция.

Аллергические реакции: повышенная чувствительность, анафилактические реакции.

Системные нарушения: повышенная утомляемость, анорексия, боль в груди, отеки, недомогания, астении.

Изменения со стороны лабораторных показателей: лимфоцитопения, эозинофилия, уменьшение количества бикарбонатов крови, повышение АлАТ, АсАТ, билирубина и креатинина, а также изменения уровня калия в крови, удлинение интервала QT на электрокардиограмме.

Передозировка

При передозировке азитромицином могут наблюдаться такие же самые побочные реакции, как и при приеме обычных терапевтических доз.

Лечение: прием активированного угля и проведение симптоматической терапии, направленной на поддержку жизненных функций организма.

Применение в период беременности или кормления грудью

Учитывая недостаточность данных относительно безопасности применения препарата, не рекомендуется назначать азитромицин в период беременности или кормления грудью, за исключением случаев, когда ожидаемый эффект для матери превышает возможный риск от применения препарата для плода или новорожденного.

Дети.

Детям с массой тела меньше 45 кг не рекомендуется назначать азитромицин в виде капсул.

Особенности применения

Аллергические реакции.

Редко сообщалось о возникновении ангионевротического отека и анафилаксии, которые сопровождались рецидивирующими симптомами и требовали более длительного лечения. После окончания лечения у некоторых пациентов еще могут сохраняться реакции гиперчувствительности, требуют специфической помощи под наблюдением врача.

Удлиненная сердечная реполяризация и интервал QT.

С осторожностью назначать азитромицин пациентам с повышенным риском удлиненной сердечной реполяризации:

  • с врожденной или зарегистрированной пролонгацией интервала QT;
  • которые сейчас проходят лечение другими препаратами, удлиняющие интервал QT, например антиаритмическими препаратами класса I-а и III, цизапридом и терфенадином;
  • с нарушением электролитного обмена, особенно в случае гипокалиемии и гипомагниемии;
  • с клинически значимой брадикардией, аритмией или тяжелой сердечной недостаточностью.

Стрептококковые инфекции.

При лечении инфекции ЛОР-органов (фарингита/тонзиллита), вызванной Streptococcus pyogenes, препаратом первого ряда является пенициллин, так же как и при профилактике ревматического поражения суставов. Азитромицин также эффективен при инфекционном поражении ЛОР-органов, но нет никаких данных, которые подтвердили его эффективность в профилактике ревматического полиартрита.

Суперинфекции.

Как и при лечении другими антибактериальными препаратами, необходимо учитывать возможность возникновения симптомов суперинфекции, вызванной нечувствительными микроорганизмами, в том числе грибами.

Нарушение функции печени.

Поскольку азитромицин выводится преимущественно печенью, пациентам с тяжелыми заболеваниями печени принимать препарат необходимо с осторожностью.

При появлении признаков нарушения функции печени, таких как быстроразвивающаяся астения, в соединении с желтухой, потемнением мочи, склонностью к кровотечениям или печеночной энцефалопатией, необходимо провести исследование функции печени.

Нарушение функции почек.

У пациентов с нарушением функции почек (уровень клубочковой фильтрации <10 мл/мин) наблюдалось увеличение системной экспозиции азитромицина на 33 %.

Миастения гравис.

Сообщалось о случаях миастенического синдрома и об обострении симптомов миастении у пациентов, которые получали азитромицин.

Диарея.

При применении почти всех антибактериальных средств, включая азитромицин, сообщалось о случаях диареи, связанной с Clostridium difficile, от слабо выраженной диареи к проявлениям колита с летальным исходом.

Необходимо тщательно анализировать анамнез, поскольку связана с Clostridium difficile диарея может развиться через 2 месяца после приема антибактериальных препаратов и может быть устойчивой к лечению и стать причиной колэктомии.

Эрготизм.

У пациентов, принимавших производные спорыньи одновременно с макролидными антибиотиками иногда возникали проявления эрготизма. Данные, подтверждающие взаимодействие между производными спорыньи и азитромицином, отсутствуют. Однако вследствие теоретической возможности развития эрготизма у пациентов, принимающих макролиды и производные спорыньи, при лечении азитромицином следует воздержаться от приема производных спорыньи.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.

При управлении автотранспортом или работе с другими механизмами необходимо учитывать возможность возникновения побочных реакций со стороны нервной системы и органов чувств, таких как головокружение, сонливость, нарушение зрения.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Следует осторожно назначать азитромицин пациентам вместе с другими препаратами, которые могут удлинять интервал QT.

Антациды. При изучении одновременного действия антацидов на фармакокинетические параметры азитромицина не наблюдалось изменений в биодоступности препарата, хотя его пиковые плазменные концентрации уменьшаются приблизительно на 25 %. Рекомендовано прием азитромицина за 1 час до или через 2 часа после приема антацидов.

Производные спорыньи. При одновременном применении производных спорыньи теоретически существует возможность развития эрготизма (см. раздел «Особенности применения»).

Карбамазепин. Азитромицин не проявляет значительного влияния на плазменные уровни карбамазепина или на его активные метаболиты.

Циклоспорин. Некоторые из родственных макролидных антибиотиков влияют на метаболизм циклоспорина. Поскольку не было проведено фармакокинетических и клинических исследований возможного взаимодействия при одновременном приеме азитромицина и циклоспорина, следует тщательно взвесить терапевтическую ситуацию до назначения одновременного приема этих лекарств. Если комбинированное лечение считается оправданным, необходимо проводить тщательный мониторинг уровней циклоспорина и, соответственно, регулировать дозировку.

Кумариновые антикоагулянты. Азитромицин не меняет антикоагуляционный эффект разовой дозы варфарина (15 мг). Уведомлялось о потенцировании антикоагуляционного эффекта пероральных антикоагулянтов (кумарина) при одновременном приеме с азитромицином. Хотя достоверная причинно-следственная связь не установлена, но следует учитывать необходимость частого мониторинга протромбинового времени у таких пациентов.

Дигоксин. У некоторых пациентов определенные макролидные антибиотики влияют на метаболизм дигоксина в кишечнике. Соответственно, в случае одновременного применения азитромицина и дигоксина следует помнить о возможности повышения концентрации дигоксина и проводить мониторинг уровней дигоксина.

Метилпреднизолон. Азитромицин незначительно влияет на фармакокинетику метилпреднизолона.

Терфенадин. Не сообщалось о взаимодействии между азитромицином и терфенадином. Как и в случае с другими макролидными антибиотиками, азитромицин необходимо с осторожностью назначать в комбинации с терфенадином.

Теофиллин. Азитромицин не влияет на фармакокинетику теофиллина при одновременном приеме азитромицина и теофиллина. Комбинированное применение теофиллина и других макролидных антибиотиков иногда может приводить к повышенному уровню теофиллина в сыворотке крови.

Зидовудин. 1000 мг одноразовые дозы и 1200 мг или 600 мг многоразовые дозы азитромицина не влияют на плазменную фармакокинетику и выделение с мочой зидовудина или его глюкуронидных метаболитов. Однако прием азитромицина повышает концентрацию фосфорилированного зидовудина, клинически активного метаболита в мононуклеарах в периферическом кровообращении.

Диданозин. Применение азитромицина в суточной дозе 1200 мг не влияет на фармакокинетику диданозина при их одновременном приеме.

Рифабутин. Одновременное применение азитромицина и рифабутина не влияет на плазменные концентрации этих препаратов. При одновременном приеме азитромицина и рифампицина возможно развитие нейтропении. Хотя нейтропения, вероятнее всего, связана с применением рифабутина, причинная связь с одновременным приемом с азитромицином не установлена.

Нелфинавир. Применение нелфинавира приводит к увеличению концентрации азитромицина в сыворотке крови. Хотя коррекция дозы азитромицина при его одновременном применении с нелфинавиром не рекомендуется, но обоснованным является мониторинг обочных реакций азитромицина.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика.

Азитромицин – представитель новой группы макролидных антибиотиков – азалидов, которые обладают широким спектром антимикробного действия. Связываясь с 50S-субъединицей рибосомы 70S чувствительных микроорганизмов и угнетая РНК-зависимый синтез белка, замедляют рост и размножение бактерий, а при высоких концентрациях возможен бактерицидный эффект.

Азитромицин имеет широкий спектр действия и является активным в отношении ряда грамположительных бактерий: Streptococcus pneumoniae, S. руоgenes, S. agalactiae, стрептококков групп С, F и G, Staphylococcus aureus, S. viridans. Не действует на грамположительные бактерии, устойчивые к эритромицину. Препарат также эффективный в отношении грамотрицательных бактерий: Наеmophilus influenzae, H. parainfluenzae и H. ducrei, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, B. Parapertussis,, Neisseria gonorrhoeae, Gardnerella vaginalis. Действует на чувствительные анаэробные микроорганизмы: Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp., Bacteroides bivius, Clostridium perfringes. Кроме этого, препарат также является эффективным в отношении внутриклеточных и других микроорганизмов, в том числе: Legionella pneumophila, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Тreponema pallidum, Borrelia burgdorferi.

Фармакокинетика.

Биодоступность после перорального применения препарата составляет приблизительно 37 % (эффект «первого прохождения»). Максимальная концентрация в сыворотке крови достигается через 2,5-3 часа после приема препарата и составляет 0,4 мг/л при приеме внутрь 500 мг препарата. Азитромицин хорошо проникает в дыхательные пути, органы и ткани урогенитального тракта, в частности в предстательную железу, в кожу и мягкие ткани. Концентрация препарата в тканях и клетках в 10-100 раз выше, чем в сыворотке крови. Стабильный уровень в плазме достигается через 5-7 дней. Препарат в большом количестве накапливается в фагоцитах, которые транспортируют его в места инфекции и воспаления, где постепенно освобождается в процессе фагоцитоза.

С белками связывается обратно пропорционально концентрации в крови (7-50 % препарата). Около 35 % метаболизируется в печени путем диметилирования, теряя активность. Более 50 % дозы выводится с желчью в неизмененном виде, приблизительно 4,5 % – с мочой на протяжении 72 часов.

Период полувыведения с плазмы крови составляет 14-20 часов (в интервале 8-24 часа после приема препарата) и 41 час (в интервале 24-72 часа). Прием пищи значительно меняет фармакокинетику.

С возрастом параметры фармакокинетики не меняются у мужчин (65-85 лет), у женщин увеличивается максимальная концентрация (Сmax) на 30-50 %, у детей в возрасте 1-5 лет – снижаются Сmax, T½, площадь под фармакокинетической кривой.

Фармацевтические характеристики.

Основные физико-химические свойства: твердые желатиновые капсулы, крышка и корпус белого цвета. Содержимое капсул – порошок белого или почти белого цвета.

Срок годности

3 года.

Условия хранения

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ºС. Хранить в недоступном для детей месте. Применять по назначению врача.

Упаковка

По 6 или 10 капсул в блистере, 1 блистер в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель

ПАО «Киевмедпрепарат».

Местонахождение. Украина, 01032, г. Киев, ул. Саксаганского, 139.

Дозировка Азимед капсулы по 250 мг №10 в блис.
Производитель Киевмедпрепарат, ПАО, г.Киев, Украина
МНН Azithromycin
Фарм. группа Антибактериальные средства для системного применения. Макролиды. Кларитромицин.
Регистрация № UA/7234/01/01 от 12.10.2012. Приказ № 791 от 12.10.2012
Код АТХ

Найдено 1894 аптеки

Конотоп, ул.Выровской дом 2. 2й пров.
  (063) 485-35-XX
Азимед табл. 0,5 №3 *** »»»
Артериум Корпорация ( КМП+Галичфарм)
6300
Азимед капс. 0,25 №6 *** »»»
Артериум Корпорация ( КМП+Галичфарм)
6565
Черкассы, ул.Конева 1
  (0472) 65-32-XX
Азимед капс. 0,25г №6
Артериум корпорация
есть
Найдено 1894 аптеки Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

www.apteka24.ua
  (044) 585-34-XX
Бесплатная доставка по Украине по поручению заказчика при заказе от 500 грн. До 500 гривен - стоимость доставки 50 грн
Таблетки азимед 0.5 г №3
ПАТ"Київмедпрепарат", Україна
6080
Капсулы азимед 250 мг №6
ПАТ"Київмедпрепарат", Україна
6237
receptika.ua
  (0800) 30-23-XX
Доставка по Украине "Новой почтой" и "Мист Экспресс" по тарифам перевозчика. Срок доставки от 1-го до 4-х дней
Азимед таблетки 500мг №3
Киевмедпрепарат ОАО (Украина, Киев)
5911
Азимед капсулы 250мг №6
Киевмедпрепарат ОАО (Украина, Киев)
6207
aptekaplus.com.ua
  (067) 421-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Азимед 500мг №3 таблетки
КИЕВМЕДПРЕПАРАТ ОАО УКРАИНА КИЕВ
5845
Азимед 250мг №6 капсулы
КИЕВМЕДПРЕПАРАТ ОАО УКРАИНА КИЕВ
6123
Top