Новинки

Если мучают ЗАПОРЫ Прелаксан для всей семьи Подробней
Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Азитромицин Гриндекс инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Азитромицин Гриндекс - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: азитроміцин (azithromycin);

1 таблетка містить 500 мг азитроміцину (у вигляді дигідрату);

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, кросповідон, кальцію гідрофосфат безводний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза; титану діоксид (Е 171); лактоза, моногідрат; триацетин.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни. Азитроміцин. Код АТС J01F A10.

Показання

Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину.

  • Інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит).
  • Інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія).
  • Інфекції шкіри та м’яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози. Лікування нетяжких форм акне вульгарис.
  • Інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнений та ускладнений уретрит/цервіцит, спричинений Chlamydia trachomatis.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючої речовини, до будь-якого іншого компонента препарату або до інших макролідів;
  • одночасне застосування з похідними ріжків (імовірність ерготизму).

Спосіб застосування та дози

Дорослі і діти з масою тіла понад 45 кг.

Азитроміцин слід застосовувати 1 раз на добу, щонайменше за 1 годину до прийому їжі або через 2 години після прийому їжі.

При інфекційних захворюваннях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри і м’яких тканин (за винятком хронічної мігруючої еритеми): доза становить 500 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Хронічна мігруюча еритема: у 1-й день 1 г (2 таблетки по 500 мг за 1 раз), з 2-го до 5-го дня 500 мг на добу (1 таблетка по 500 мг).

Неускладнений та ускладнений уретрит/цервіцит: одноразово 1 г (2 таблетки по 500 мг). Курсова доза – 1 г.

Порядок дій у випадку пропуску прийому дози.

Пропущену дозу необхідно приймати якомога швидше, а наступні дози слід приймати з інтервалом у 24 години.

Ниркова недостатність.

Пацієнтам з незначною дисфункцією нирок (кліренс креатиніну >40 мл/хв) немає необхідності змінювати дозування. Не було проведено жодних досліджень за участю пацієнтів з кліренсом креатиніну <40 мл/хв. Відповідно, слід з обережністю застосовувати азитроміцин таким пацієнтам.

Печінкова недостатність.

Оскільки азитроміцин метаболізується в печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки.

Коригування дози для пацієнтів літнього віку не потребується.

Акне вульгарис: курсова доза становить 6 г. Рекомендується така схема лікування: у перші 3 дні призначають по 1 таблетці по 500 мг 1 раз на день, наступні 9 тижнів – по 1 таблетці по 500 мг 1 раз на тиждень, причому на другий тиждень препарат застосовують через 7 днів після попереднього прийому.

У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години.

Побічні реакції

Побічні реакції класифіковано за частотою:

дуже часто: > 10%; часто: > 1% – < 10%; нечасто: > 0,1% – < 1%; рідко: > 0,01% – < 0,1%; дуже рідко: < 0,01%; частоту не встановлено (у тому числі поодинокі випадки).

Інфекції та інвазії: нечасто – оральний кандидоз, вагінальні інфекції.

З боку системи крові та лімфатичної системи: нечасто – еозинофілія, лейкопенія; рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

Надходили повідомлення про періоди транзиторної слабко вираженої нейтропенії. Однак причинно-наслідковий зв'язок з лікуванням азитроміцином не був підтверджений.

З боку психіки: рідко – агресивність, гіперактивність, тривога та нервозність; частоту не встановлено – ажитація.

З боку нервової системи: нечасто – запаморочення/вертиго, гіпестезія, сонливість, синкопе, головний біль, судоми (було виявлено, що вони також спричиняються іншими макролідними антибіотиками), спотворення або втрата смаку та відчуття запахів; рідко – парестезії, астенія, безсоння; частоту не встановлено – міастенія гравіс.

З боку органів зору: часто – порушення зору.

З боку органів слуху: рідко – повідомлялося, що макролідні антибіотики спричиняють погіршання слуху. У деяких пацієнтів, які приймали азитроміцин, спостерігалися порушення слуху, настання глухоти та дзвін у вухах. Більшість із цих випадків пов’язані з експериментальними дослідженнями, в яких азитроміцин застосовували у великих дозах протягом тривалого часу. Відповідно до доступних звітів про подальше медичне спостереження більшість із цих проблем були оборотні.

З боку серцевої діяльності: рідко повідомлялося про сильне серцебиття, біль у грудях, аритмію, що проявляється шлуночковою тахікардією (аналогічно з іншими макролідними антибіотиками). Рідко повідомлялося про подовження інтервалу QT та тріпотіння-мерехтіння шлуночків, артеріальну гіпотензію.

З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, неприємні відчуття в животі (біль/спазми); нечасто – рідкі випорожнення, метеоризм, порушення травлення, гастрит, анорексія; рідко – запор, зміна кольору язика. Повідомлялося про псевдомембранозний коліт, панкреатит.

З боку печінки і жовчного міхура: рідко повідомлялося про гепатит та холестатичну жовтяницю, включаючи змінені показники функціональної проби печінки, а також про рідкісні випадки тяжкого гепатиту та дисфункції печінки, інколи з летальним наслідком; частоту не встановлено – печінкова недостатність, фульмінантний гепатит, некротичний гепатит.

З боку шкіри: нечасто – алергічні реакції, включаючи свербіж і висипання; рідко – екзантема, алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку і світлочутливість, серйозні шкірні реакції, а саме: поліморфну еритему, синдром Стівенса–Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

З боку скелетно-м’язової системи: нечасто – артралгія.

З боку сечовидільної системи: рідко – інтерстиціальний нефрит і гостра ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи: нечасто – вагініт.

Системні порушення: рідко – анафілаксія, включаючи набряк (у рідкісних випадках з летальним наслідком), кандидоз, ангіоедема.

Загальні порушення: нечасто – втома.

Дослідження: часто – лімфоцитопенія, зменшення кількості бікарбонатів крові; нечасто – підвищення АсАТ, АлАТ, білірубіну крові, рівня сечовини, креатиніну крові, зміни вмісту калію у крові.

Передозування

Симптоми: оборотне порушення слуху, виражені нудота, блювання, діарея.

Лікування: необхідно прийняти активоване вугілля та проводити симптоматичну терапію, спрямовану на підтримання життєвих функцій організму.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.

Азитроміцин проникає крізь плаценту, однак не було виявлено шкідливого впливу препарату на плід. Відповідні і добре контрольовані дослідження за участю вагітних жінок не проводили. Азитроміцин може бути призначений тільки в тому випадку, якщо користь від лікування для матері перевищує ризик для плода.

Годування груддю.

Дослідження щодо проникнення препарату у грудне молоко відсутні, таким чином, азитроміцин застосовують під час годування груддю лише у разі відсутності адекватних альтернативних ліків.

Діти

Препарат у цій лікарській формі не застосовують дітям з масою тіла до 45 кг.

Особливості застосування

Алергічні реакції. У рідкісних випадках азитроміцин може спричиняти серйозні алергічні (рідко летальні) реакції, такі як ангіоневротичний набряк та анафілаксія. Деякі з цих реакцій зумовлювали розвиток рецидивних симптомів і потребували більш тривалого спостереження і лікування.

Порушення функції печінки. Оскільки печінка є основним шляхом виведення азитроміцину, не слід призначати азитроміцин пацієнтам з тяжкими захворюваннями печінки. Повідомлялось про випадки фульмінантного гепатиту, що спричиняє небезпечну для життя печінкову недостатність. Необхідно проводити контроль функції печінки у випадку розвитку симптомів дисфункції печінки, наприклад астенії (швидко розвивається і супроводжується жовтяницею, темною сечею, схильністю до кровотеч та печінковою енцефалопатією).

Порушення функції нирок. У пацієнтів з тяжкою дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 10 мл/хв) спостерігалося 33 % збільшення системної експозиції азитроміцину.

Подовження серцевої реполяризації та інтервалу QТ, що підвищує ризик розвитку серцевої аритмії та тріпотіння-мерехтіння шлуночків, спостерігалися при лікуванні іншими макролідними антибіотиками. Цей ефект азитроміцину не можна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком подовження серцевої реполяризації, тому слід з обережністю призначати лікування таким пацієнтам:

  • із вродженою або зареєстрованою пролонгацією інтервалу QТ;
  • які наразі застосовують інші активні речовини, що подовжують інтервал QT, наприклад антиаритмічні препарати класів ІА і III (цизаприд і терфенадин);
  • з порушеннями електролітного обміну, особливо у випадку гіпокаліємії та гіпомагніємії;
  • з клінічно релевантною брадикардією, аритмією або тяжкою серцевою недостатністю.

Тяжка міастенія (myasthenia gravis). Повідомлялось про загострення симптомів тяжкої міастенії або про новий розвиток міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином.

Стрептококові інфекції. Азитроміцин загалом ефективний у лікуванні запальних захворювань ротоглотки, спричинених стрептококом, але немає жодних даних, які демонструють ефективність азитроміцину у профілактиці гострого ревматичного поліартриту.

Суперінфекції. Як і у випадку з іншими антибактеріальними препаратами, є імовірність виникнення суперінфекцій (наприклад мікозів).

Таблетки містять лактозу, тому цей препарат не слід застосовувати пацієнтам із рідкісною вродженою непереносимістю галактози, дефіцитом Lapp-лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Оскільки азитроміцин може викликати певні порушення з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»), не рекомендується застосовувати препарат, коли необхідно керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам разом з іншими ліками, які можуть подовжувати інтервал QT.

Антациди: при вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину зменшилися на 30 %. Азитроміцин необхідно приймати принаймні за годину до або через 2 години після прийому антациду.

Карбамазепін: у дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не виявив значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або на його активні метаболіти.

Циклоспорин: деякі зі споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Оскільки не було проведено фармакокінетичних і клінічних досліджень можливої взаємодії при одночасному прийомі азитроміцину і циклоспорину, слід ретельно зважити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих ліків. Якщо комбіноване лікування є виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину і відповідно регулювати дозування.

Кумаринові антикоагулянти: повідомлялося про підвищену тенденцію до кровотеч у зв’язку з одночасним застосуванням азитроміцину та варфарину або кумариноподібних пероральних антикоагулянтів. Необхідно проводити моніторинг протромбінового часу.

Дигоксин: повідомлялося, що у деяких пацієнтів певні макролідні антибіотики впливають на метаболізм дигоксину в кишечнику. Відповідно у разі одночасного застосування азитроміцину і дигоксину треба пам’ятати про можливе підвищення концентрацій дигоксину та проводити моніторинг рівня дигоксину.

Метилпреднізолон: у дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не виявив значного впливу на фармакокінетику метилпреднізолону.

Терфенадин: у фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. Як і у випадку з іншими макролідними антибіотиками, азитроміцин необхідно з обережністю призначати у комбінації з терфенадином.

Теофілін: азитроміцин не впливав на фармакокінетику теофіліну при одночасному прийомі азитроміцину і теофіліну здоровими волонтерами. Комбіноване застосування теофіліну та інших макролідних антибіотиків іноді призводило до підвищених рівнів теофіліну в сироватці крові.

Зидовудин: одноразові дози 1000 мг азитроміцину не впливали на плазмову фармакокінетику та виділення з сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах у периферійному кровообігу. Клінічна значущість цих даних не визначена.

Нелфінавір: застосування нелфінавіру спричиняє збільшення рівноважних концентрацій азитроміцину у сироватці крові. Хоча корекція дози азитроміцину при його одночасному застосуванні з нелфінавіром не рекомендується, є виправданим ретельний моніторинг відомих побічних ефектів азитроміцину.

Диданозин: при одночасному застосуванні азитроміцину з диданозином у шести суб’єктів не було виявлено впливу на фармакокінетику диданозину порівняно з плацебо.

Рифабутин: одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на плазмові концентрації цих препаратів. Нейтропенія спостерігалась у суб’єктів, які приймали одночасно азитроміцин і рифабутин. Хоча нейтропенія була пов’язана із застосуванням рифабутину, причинний зв'язок з одночасним прийомом азитроміцину не був встановлений.

Відомо, що макролідні антибіотики вступають у реакцію з астемізолом, триазоламом, мідазоламом і альфентанілом. Оскільки даних про взаємодії між азитроміцином і зазначеними вище засобами немає, рекомендується здійснювати ретельний моніторинг стану пацієнтів, коли ці препарати застосовують одночасно.

Про вплив азитроміцину на рівні циметидину в крові не повідомлялося.

На відміну від більшості макролідних антибіотиків, азитроміцин не чинить впливу на цитохром P450.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Азитроміцин є представником групи макролідних антибіотиків – азалідів, що мають широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50S-субодиницею рибосом і запобігання транслокації пептидів при відсутності впливу на синтез полінуклеотидів.

Механізм резистентності.

Резистентність до азитроміцину може бути вродженою або набутою. Повна перехресна резистентність існує серед Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичним стрептококом групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus, включаючи метицилін-резистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.

Спектр антимікробної дії азитроміцину

Чутливі
Аеробні грампозитивні бактерії
Staphylococcus aureus
метицилін-чутливий
Streptococcus pneumoniae
пеніцилін-чутливий
Streptococcus pyogenes (гр.А)
Аеробні грамнегативні бактерії
Haemophilus influenzae
Haemophilus parainfluenzae
Legionella pneumophila
Moraxella catarrhalis
Pasteurella multocida
Анаеробні бактерії
Clostridium perfringens
Fusobacterium spp. (види)
Prevotella spp.
Porphyromonas spp.
Інші бактерії
Chlamydia trachomatis
Види, які набувають резистентності у поодиноких випадках
Аеробні грампозитивні бактерії
Streptococcus pneumoniae
 з проміжною чутливістю до пеніциліну
 пеніцилін-резистентні
Вроджено резистентні організми
Аеробні грампозитивні бактерії
Enterococcus faecalis
Стафілококи MRSA, MRSE (метицилін-резистентний золотистий стафілокок)
Анаеробні бактерії
Група бактероїдів Bacteroides fragilis

Фармакокінетика. 

Біодоступність після прийому внутрішньо становить приблизно 37 %. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 2-3 години після прийому препарату.

При прийомі азитроміцин розподіляється по всьому організму. У фармакокінетичних дослідженнях було показано, що концентрації азитроміцину у тканинах значно вищі (в 50 разів), ніж у плазмі, що свідчить про сильне зв’язування препарату з тканинами.

Зв’язування з білками сироватки варіює залежно від плазмових концентрацій і становить від 12 % при 0,5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл у сироватці крові. Уявний об’єм розподілу у рівноважному стані (VVSS) становив 31,1 л/кг.

Кінцевий період плазмового напіввиведення повністю відповідає періоду напіввиведення з тканин протягом 2-4 днів.

Приблизно 12 % дози азитроміцину виділяються незмінними з сечею протягом наступних трьох днів. Особливо високі концентрації незміненого азитроміцину були виявлені в жовчі людини. Також у жовчі було виявлено десять метаболітів, які утворювались за допомогою N- та O-деметилювання, гідроксилювання кілець дезозаміну і аглікону та розщеплення кладинози кон’югата. Порівняння результатів рідинної хроматографії та мікробіологічних аналізів показало, що метаболіти азитроміцину не є мікробіологічно активними.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості:

білі, довгасті, двоопуклі таблетки з рискою з одного боку, вкриті плівковою оболонкою.

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 3 таблетки у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Блуфарма-Індустрія Фармацевтика, С.А.

Bluepharma-Industria Farmaceutica, S.A.

Місцезнаходження.

С. Мартіньу ду Бішпу, Коїмбра, 3045-016, Португалія.

S. Martinho do Bispo, Coimbra, 3045-016, Portugal.

Власник реєстраційного посвідчення.

АТ «Гріндекс».

Місцезнаходження.

Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.

Тел./факс: +371 67083205 / +371 67083505

Ел.пошта: grindeks@grindeks.lv

Дата останнього перегляду.

 
УТВЕРЖДЕНО
Приказ Министерства
здравоохранения Украины
______________ № ____________
Регистрационное удостоверение
№_____________________________

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению препарата

АЗИТРОМИЦИН ГРИНДЕКС

(AZITHROMYCIN GRINDEKS)

Состав:

действующее вещество: азитромицин (azithromycin);

1 таблетка содержит 500 мг азитромицина (в виде дигидрата);

вспомогательные вещества: крахмал прежелатинизированный, кросповидон, кальция гидрофосфат безводный, натрия лаурилсульфат, магния стеарат;

оболочка: гипромеллоза; титана диоксид (Е 171); лактоза, моногидрат; триацетин.

Лекарственная форма.

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.

Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные средства для системного применения. Макролиды, линкозамиды и стрептограмины. Азитромицин. Код АТС J01F A10.

Клинические характеристики.

Показания.

Инфекции, вызванные микроорганизмами, чувствительными к азитромицину.

  • Инфекции ЛОР-органов (бактериальный фарингит/тонзиллит, синусит, средний отит).
  • Инфекции дыхательных путей (бактериальный бронхит, негоспитальная пневмония).
  • Инфекции кожи и мягких тканей: мигрирующая эритема (начальная стадия болезни Лайма), рожа, импетиго, вторичные пиодерматозы. Лечение нетяжелых форм акне вульгарис.
  • Инфекции, передающиеся половым путем: неосложненный и осложненный уретрит/цервицит, вызванный Chlamydia trachomatis.

Противопоказания.

  • Повышенная чувствительность к действующему веществу, к любому другому компоненту препарата или к другим макролидам;
  • одновременное применение с производными спорыньи (вероятность эрготизма).

Способ применения и дозы.

Взрослые и дети с массой тела более 45 кг.

Азитромицин следует применять 1 раз в сутки, минимум за 1 час до еды или через 2 часа после приема пищи.

При инфекционных заболеваниях ЛОР-органов, дыхательных путей, кожи и мягких тканей (за исключением хронической мигрирующей эритемы): доза составляет 500 мг 1 раз в сутки в течение 3 суток.

Хроническая мигрирующая эритема: в 1-й день 1 г (2 таблетки по 500 мг 1 раз), со 2-го по 5-й день 500 мг в сутки (1 таблетка по 500 мг).

Неосложненный и осложненный уретрит/цервицит: однократно 1 г (2 таблетки по 500 мг). Курсовая доза – 1 г .

Порядок действий в случае пропуска приема дозы.

Пропущенную дозу необходимо принимать как можно быстрее, а последующие дозы следует принимать с интервалом в 24 часа.

Почечная недостаточность.

Пациентам с незначительной дисфункцией почек (клиренс креатинина >40 мл/мин) нет необходимости изменять дозировку. Не было проведено никаких исследований с участием пациентов с клиренсом креатинина <40 мл/мин. Соответственно, следует с осторожностью применять азитромицин таким пациентам.

Печеночная недостаточность.

Поскольку азитромицин метаболизируется в печени и выводится с желчью, препарат не следует применять пациентам с серьезными заболеваниями печени.

Корректировка дозы для пациентов пожилого возраста не требуется.

Акне вульгарис: курсовая доза составляет 6 г. Рекомендуется следующая схема лечения: в первые 3 дня по 1 таблетке по 500 мг 1 раз в день, следующие 9 недель – по 1 таблетке по 500 мг 1 раз в неделю, причем во вторую неделю препарат применяют через 7 дней после предыдущего приема.

В случае пропуска приема 1 дозы препарата пропущенную дозу следует принять как можно раньше, а последующие – с интервалом 24 часа.

Побочные реакции.

Побочные реакции классифицированы по частоте:

очень часто: > 10%; часто: > 1% – <10%; нечасто: > 0,1% – <1%; редко: > 0,01% – <0,1%; очень редко: <0,01%; частота не установлена (в том числе единичные случаи).

Инфекции и инвазии: нечасто – оральный кандидоз, вагинальные инфекции.

Со стороны системы крови и лимфатической системы: нечасто – эозинофилия, лейкопения; редко – тромбоцитопения, гемолитическая анемия.

Поступали единичные сообщения о периодах транзиторной слабовыраженной нейтропении. Однако причинно-следственная связь с лечением азитромицином не была подтверждена.

Со стороны психики: редко – агрессивность, гиперактивность, тревога и нервозность; частота не установлена – ажитация.

Со стороны нервной системы: нечасто – головокружение/вертиго, гипестезия, сонливость, синкопе, головная боль, судороги (было обнаружено, что они также вызываются другими макролидными антибиотиками), искажение или потеря вкуса и обоняния; редко – парестезии, астения, бессонница; частота не установлена – миастения гравис.

Со стороны органов зрения: часто – нарушение зрения.

Со стороны органов слуха: редко – сообщалось, что макролидные антибиотики вызывают ухудшение слуха. У некоторых пациентов, принимавших азитромицин, наблюдались нарушения слуха, наступление глухоты и звон в ушах. Большинство из этих случаев связано с экспериментальными исследованиями, в которых азитромицин применяли в больших дозах в течение длительного времени. Согласно доступным отчетам о дальнейшем медицинском наблюдении большинство этих проблем были обратимы.

Со стороны сердечной деятельности: редко сообщалось о сильном сердцебиении, боли в груди, аритмии, проявляющейся в виде желудочковой тахикардии (аналогично другим макролидным антибиотикам). Редко сообщалось об удлинении интервала QT и трепетании-мерцании желудочков, артериальной гипотензии.

Со стороны пищеварительной системы: часто – тошнота, рвота, диарея, неприятные ощущения в животе (боль/спазмы); нечасто – жидкий стул, метеоризм, нарушение пищеварения, гастрит, анорексия; редко – запор, изменение цвета языка. Сообщалось о псевдомембранозном колите, панкреатите.

Со стороны печени и желчного пузыря: редко сообщалось о гепатите и холестатической желтухе, включая измененные показатели функциональной пробы печени, а также о редких случаях тяжелого гепатита и дисфункции печени, иногда с летальным исходом; частота не установлена – печеночная недостаточность, фульминантный гепатит, некротический гепатит.

Со стороны кожи: нечасто – аллергические реакции, включая зуд и высыпания; редко – экзантема, аллергические реакции, включая ангионевротический отек, крапивницу и светочувствительность, серьезные кожные реакции, а именно: полиморфную эритему, синдром Стивенса–Джонсона и токсический эпидермальный некролиз.

Со стороны костно-мышечной системы: нечасто – артралгия.

Со стороны мочевыделительной системы: редко – интерстициальный нефрит и острая почечная недостаточность.

Со стороны репродуктивной системы: нечасто – вагинит.

Системные нарушения: редко – анафилаксия, включая отек (в редких случаях с летальным исходом), кандидоз, ангиоэдема.

Общие нарушения: нечасто – усталость.

Исследование: часто – лимфоцитопения, уменьшение количества бикарбонатов крови; нечасто – повышение АсАТ, АлАТ, билирубина крови, уровня мочевины, креатинина крови, изменения содержания калия в крови.

Передозировка.

Симптомы: обратимое нарушение слуха, выраженные тошнота, рвота, диарея.

Лечение: необходимо принять активированный уголь и проводить симптоматическую терапию, направленную на поддержание жизненных функций организма.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Беременность.

Азитромицин проникает через плаценту, однако не было обнаружено вредного воздействия препарата на плод. Соответствующие и хорошо контролируемые исследования с участием беременных женщин не проводились. Азитромицин может быть назначен только в том случае, если польза от лечения для матери превышает риск для плода.

Кормление грудью.

Исследования относительно проникновения препарата в грудное молоко отсутствуют, таким образом, азитромицин применяют во время кормления грудью только в случае отсутствия адекватных альтернативных лекарств.

Дети

Препарат в данной лекарственной форме не назначают детям с массой тела до 45 кг.

Особенности применения.

Аллергические реакции. В редких случаях азитромицин может вызывать серьезные аллергические (редко летальные) реакции: ангионевротический отек и анафилаксию. Некоторые из этих реакций предопределяли развитие рецидивных симптомов и требовали более продолжительного наблюдения и лечения.

Нарушение функции печени. Поскольку печень является основным путем выведения азитромицина, не следует назначать азитромицин пациентам с тяжелыми заболеваниями печени. Сообщалось о случаях фульминантного гепатита, включая опасную для жизни печеночную недостаточность. Необходимо проводить контроль функции печени в случае развития симптомов дисфункции печени, например астении (быстро развивается и сопровождается желтухой, темной мочой, склонностью к кровотечениям и печеночной энцефалопатией).

Нарушение функции почек. У пациентов с тяжелой дисфункцией почек (скорость клубочковой фильтрации <10 мл/мин) наблюдалось 33 % увеличение системной экспозиции азитромицина.

Удлинение сердечной реполяризации и интервала QT, что повышает риск развития сердечной аритмии и трепетания-мерцания желудочков, наблюдались при лечении другими макролидными антибиотиками. Подобный эффект азитромицина нельзя полностью исключить у пациентов с повышенным риском удлинения сердечной реполяризации, поэтому следует с осторожностью назначать лечение следующим пациентам:

  • с врожденной или зарегистрированной пролонгацией интервала QT;
  • применяющим другие активные вещества, удлиняющие интервал QT, например антиаритмические препараты классов ІА и III (цизаприд и терфенадин);
  • с нарушениями электролитного обмена, особенно в случае гипокалиемии и гипомагниемии;
  • с клинически релевантными брадикардией, аритмией или тяжелой сердечной недостаточностью.

Тяжелая миастения (myasthenia gravis). Сообщалось об обострении симптомов тяжелой миастении или о новом развитии миастенического синдрома у пациентов, получающих терапию азитромицином.

Стрептококковые инфекции. Азитромицин в целом эффективен в лечении воспалительных заболеваний ротоглотки, вызванных стрептококком, но нет никаких данных, демонстрирующих эффективность азитромицина в профилактике острого ревматического полиартрита.

Суперинфекции. Как и в случае с другими антибактериальными препаратами, существует вероятность возникновения суперинфекций (например микозов).

Таблетки азитромицина содержат лактозу, поэтому этот препарат не следует применять пациентам с редкой врожденной непереносимостью галактозы, дефицитом Lapp-лактазы или мальабсорбцией глюкозы-галактозы.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.

Поскольку азитромицин может вызвать определенные нарушения со стороны нервной системы (см. раздел «Побочные реакции»), не рекомендуется принимать препарат, когда необходимо управлять транспортными средствами или работать с механизмами.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Следует осторожно назначать азитромицин пациентам вместе с другими лекарствами, которые могут удлинять интервал QT.

Антациды: при изучении влияния одновременного применения антацидов на фармакокинетику азитромицина в целом не наблюдалось изменений в биодоступности, хотя плазменные пиковые концентрации азитромицина уменьшались на 30 %. Азитромицин необходимо принимать, по крайней мере, за час до или через 2 часа после приема антацида.

Карбамазепин: в исследовании фармакокинетического взаимодействия у здоровых добровольцев азитромицин не проявил значительного влияния на плазменные уровни карбамазепина или на его активные метаболиты.

Циклоспорин: некоторые из родственных макролидных антибиотиков влияют на метаболизм циклоспорина. Поскольку не было проведено фармакокинетических и клинических исследований возможного взаимодействия при одновременном приеме азитромицина и циклоспорина, следует тщательно взвесить терапевтическую ситуацию до назначения одновременного приема этих лекарств. Если комбинированное лечение является оправданным, необходимо проводить тщательный мониторинг уровней циклоспорина и соответственно регулировать дозировку.

Кумариновые антикоагулянты: сообщалось о повышенной тенденции к кровотечениям в связи с одновременным применением азитромицина и варфарина или кумариноподобных пероральных антикоагулянтов. Необходимо проводить мониторинг протромбинового времени.

Дигоксин: сообщалось, что у некоторых пациентов определенные макролидные антибиотики влияют на метаболизм дигоксина в кишечнике. Соответственно, в случае одновременного применения азитромицина и дигоксина следует помнить о возможном повышении концентраций дигоксина и проводить мониторинг уровня дигоксина.

Метилпреднизолон: в исследовании фармакокинетического взаимодействия у здоровых добровольцев азитромицин не проявил значительного влияния на фармакокинетику метилпреднизолона.

Терфенадин: в фармакокинетических исследованиях не сообщалось о взаимодействии между азитромицином и терфенадином. Как и в случае с другими макролидными антибиотиками, азитромицин необходимо с осторожностью назначать в комбинации с терфенадином.

Теофиллин: азитромицин не влиял на фармакокинетику теофиллина при одновременном приеме азитромицина и теофиллина здоровыми добровольцами. Комбинированное применение теофиллина и других макролидных антибиотиков иногда приводило к повышению уровня теофиллина в сыворотке крови.

Зидовудин: одноразовые дозы 1000 мг азитромицина не влияли на плазменную фармакокинетику и выделение с мочой зидовудина или его глюкуронидных метаболитов. Однако прием азитромицина повышал концентрации фосфорилированного зидовудина, клинически активного метаболита, в мононуклеарах в периферийном кровообращении. Клиническая значимость этих данных не определена.

Нелфинавир: применение нелфинавира вызывает увеличение равновесной концентрации азитромицина в сыворотке крови. Хотя коррекция дозы азитромицина при его одновременном применении с нелфинавиром не рекомендуется, оправдан тщательный мониторинг известных побочных эффектов азитромицина.

Диданозин: при одновременном применении азитромицина с диданозином у шести субъектов не было выявлено влияния на фармакокинетику диданозина по сравнению с плацебо.

Рифабутин: одновременное применение азитромицина и рифабутина не влияло на плазменные концентрации этих препаратов. Нейтропения наблюдалась у субъектов, принимавших одновременно азитромицин и рифабутин. Хотя нейтропения была связана с применением рифабутина, причинная связь с одновременным приемом азитромицина не была установлена.

Известно, что макролидные антибиотики вступают в реакцию с астемизолом, триазоламом, мидазоламом и альфентанилом. Поскольку данных о взаимодействии между азитромицином и указанными выше средствами нет, рекомендуется осуществлять тщательный мониторинг состояния пациентов, когда эти препараты применяются одновременно.

О влиянии азитромицина на уровень циметидина в крови не сообщалось.

В отличие от большинства макролидных антибиотиков, азитромицин не оказывает влияния на цитохром P450.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Азитромицин является представителем группы макролидных антибиотиков – азалидов, обладающих широким спектром антимикробного действия. Механизм действия азитромицина заключается в ингибировании синтеза бактериального белка за счет связывания с 50S-субъединицей рибосом и предотвращении транслокации пептидов при отсутствии влияния на синтез полинуклеотидов.

Механизм резистентности.

Резистентность к азитромицину может быть врожденной или приобретенной. Полная перекрестная резистентность существует среди Streptococcus pneumoniae, бета‑гемолитическим стрептококком группы А, Enterococcus faecalis и Staphylococcus aureus, включая метициллин-резистентный золотистый стафилококк (MRSA) к эритромицину, азитромицину, другим макролидам и линкозамидам.

Спектр антимикробного действия азитромицина

Чувствительные
Аэробные грамположительные бактерии
Staphylococcus aureus
метициллин-чувствительный
Streptococcus pneumoniae
пенициллин-чувствительный
Streptococcus pyogenes (гр. А)
Аэробные грамотрицательные бактерии
Haemophilus influenzae
Haemophilus parainfluenzae
Legionella pneumophila
Moraxella catarrhalis
Pasteurella multocida
Анаэробные бактерии
Clostridium perfringens
Fusobacterium spp. (виды)
Prevotella spp.
Porphyromonas spp.
Другие бактерии
Chlamydia trachomatis
Виды, которые приобретают резистентность в единичных случаях
Аэробные грамположительные бактерии
Streptococcus pneumoniae
 с промежуточной чувствительностью к пенициллину пенициллин-резистентные
Врожденно резистентные организмы
Аэробные грамположительные бактерии
Enterococcus faecalis
Стафилококки MRSA, MRSE (метициллин-резистентный золотистый стафилококк)
Анаэробные бактерии
Группа бактероидов Bacteroides fragilis

Фармакокинетика.

Биодоступность после приема внутрь составляет примерно 37 %. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 2-3 часа после приема препарата.

При приеме азитромицин распределяется по всему организму. В фармакокинетических исследованиях было показано, что концентрации азитромицина в тканях значительно выше (в 50 раз), чем в плазме, что свидетельствует о сильном связывании препарата с тканями.

Связывание с белками плазмы варьирует в зависимости от плазменных концентраций и составляет от 12 % при 0,5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл в сыворотке крови. Кажущийся объем распределения в равновесном состоянии (VVss) составлял 31,1 л/кг. Конечный период плазменного полувыведения полностью отражает период полувыведения из тканей в течение 2-4 дней.

Примерно 12 % дозы азитромицина выделяются неизменными с мочой в течение следующих трех дней. Особенно высокие концентрации неизмененого азитромицина были обнаружены в желчи человека. Также в желчи было выявлено десять метаболитов, которые образовывались с помощью N- и O-деметилирования, гидроксилирования колец дезозамина и агликона и расщепления кладинозы конъюгата. Сравнение результатов жидкостной хроматографии и микробиологических анализов показало, что метаболиты азитромицина не являются микробиологически активными.

Фармацевтические характеристики.

Основные физико-химические свойства:

белые, продолговатые, двояковыпуклые таблетки с риской на одной стороне, покрытые пленочной оболочкой.

Срок годности. 3 года.

Не применять после окончания срока годности, указанного на упаковке.

Условия хранения.

Хранить при температуре не выше 25 °С.

Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка

По 3 таблетки в блистере; по 1 блистеру в пачке из картона.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель.

Блуфарма-Индустрия Фармацевтика, С.А.

Bluepharma-Industria Farmaceutica, S.A.

Местонахождение.

С. Мартиньу ду Бишпу, Коимбра, 3045-016, Португалия.

S. Martinho do Bispo, Coimbra, 3045-016, Portugal.

Владелец регистрационного удостоверения.

АО «Гриндекс».

Местонахождение.

Ул. Крустпилс, 53, Рига, LV-1057, Латвия.

Тел./ факс: +371 67083205/ +371 67083505.

Эл. почта: grindeks@grindeks.lv

Дозировка Азитромицин Гриндекс таблетки, п/плен. обол., по 500 мг №3 (3х1)
Производитель Блуфарма-Индустрия Фармацевтика, С.А. для "Гриндекс АО", Португалия/Латвия
МНН Azithromycin
Фарм. группа Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептог. Азитроміцин
Регистрация № UA/13480/01/01 от 26.02.2014. Приказ № 149 от 26.02.2014
Код АТХ

Найдено 266 аптек

Киев, пр.Маяковского 68
  (044) 369-30-XX
Азитромицин гринд.т.п/о500мг#3
БЛУФАРМА ПОРТУГАЛИЯ
9158
Нетешин, пр.Независимости 13
  (03842) 9-00-XX
Азитромицин табл. п/о 500 мг №3 bluepharma (португалия)
Bluepharma (Португалия)
9797
Найдено 266 аптек Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

lf.ua
  (098) 994-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Азитромицин-гриндекс таблетки 500мг №3
Блуфарма-Індустрія Фармацевтика, С.А., Португалія
10310
paniapteka.ua
  (044) 353-81-XX
Доставка по Украине "Новой почтой" 15-20 грн
aptekaplus.com.ua
  (067) 421-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Азитромицин гринд.т.500мг№3
БЛУФАРМА ПОРТУГАЛИЯ
10563
Top