Новинки

Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Простуда? Насморк? Кашель? Действуйте комплексно! Подробней
Скрыть рекламу

Албиопростадил инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Албиопростадил - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: алпростадил; 7[(1R,2R,3R)-3-гідрокси-2-[(1Е,3S)-3-гідроксіокт-1-еніл]-5-оксоциклопентил] гептанова кислота).

Основні фізико-хімічні властивості

прозора безбарвна рідина.

Склад

1 ампула (0,2 мл) містить алпростадилу 0,1 мг;

допоміжні речовини:  етанол абсолютний.

 Форма випуску.

Концентрат для приготування розчину для інфузій.

 Фармакотерапевтична група.

Простагландини. Код АТС С01ЕА01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Активна речовина препарату Албіопростадил - алпростадил (синтетичний аналог природного простагландина Е1) має антиагрегантну, судинорозширювальну, ангіопротекторну дію. Дія алпростадилу комплексна і направлена на поліпшення мікроциркуляції та периферичного кровообігу завдяки поліпшенню реологічних властивостей крові, відкриття колатералей і ангіопротективної дії. Розширює артерії, артеріоли і розслаблює сфінктери прекапілярів, посилює колатеральний кровотік. Впливає на гемокоагуляцію, зменшує адгезію і агрегацію тромбоцитів, підвищує пластичність еритроцитів. Підвищує фібринолітичну активність крові.

На системному рівні діє як вазодилятатор. Спричиняє антиатерогенну дію завдяки уповільненню активації нейтрофілів, надмірної проліферації клітин судинної стінки, зниженню синтеза холестерину і його депонуванні в стінках сосудів.

При інтракавернозному введенні сприяє збільшенню кровотока і поліпшенню мікроциркуляції в кавернозних тілах.

При внутріартеріальному введенні у новонароджених дозволяє підтримувати функціонуючий артеріальний проток у відкритому стані, що поліпшує кровообіг та оксигенацію.

Фармакокінетика:

Алпростадил швидко метаболізується, період напіввиведення складає біля 10 секунд. При внутрішньовенному введенні біля 60-90 % циркулюючого алпростадилу метаболізується в легенях при “першому проходженні” через них, головним чином, шляхом бета - і омега - окиснення. Під час першого метаболічного проходження в легенях розпадається до 60 – 90 %. Внаслідок ферментативного окиснення утворюються три біологічно активних метаболіти: 15-кето-простагландин Е1, 15-кето-13,14-дигідропростагландин Е1 та 13,14-дигідропростагландин Е1.

Кетометаболіти мають біологічну активність нижчу, ніж албіопростадил, а дія метаболіту 13,14-дигідропростагландин Е1 подібна до дії простогландину Е1. Важливим є той факт, що13,14-дигідропростагландин Е1 діє довше, період його напіввиведення становить приблизно 1 хв. (альфа-фаза) та 30 хв. (бета-фаза). Основні метаболіти виділяються з сечею (до 88 %) та калом (12 %).

Показання для застосування.

Хронічні облітеруючі захворювання артерій кінцівок , що супроводжуються болем в стані спокою або трофічними змінами: облітеруючий ендартеріїт з тяжкою “переміжною кульгавістю” (якщо не показано хірургічне втручання), атеросклероз артерій кінцівок; діабетична ангіопатія, хвороба Бюргера, синдром Рейно з трофічними порушеннями; васкуліт при системній склеродермії; порушення периферичного кровообігу внаслідок дії фізичних факторів, особливо надграничної вібрації.

Природжені дуктусзалежні вади серця у новонароджених (з метою тимчасової підтримки функціонування артеріальної протоки до проведення реконструктивної кардіохірургічної операції), в т.ч. мітральна атрезія, атрезія легеневої артерії, тристулкового клапана, тетрада Фалло.

Спосіб застосування та дози

Щоб уникнути ускладнень, препарат слід застосовувати суворо за призначенням лікаря.

У разі лікування хронічних облітеруючих захворювань артерій кінцівок для дорослих Албіопростадил призначають внутрішньовенно в дозі від 50 до 200 мкг 1 раз на добу, або при більш тяжких станах − від 50 до 100 мкг 2 рази на добу при розведенні у 200 – 500 мл розчину – носія, в якості якого використовують фізіологічний розчин, 5 % розчин глюкози. Тривалість інфузії має становити не менше 2 год. Тривалість курсу лікування в середньому становить 14 днів. У разі позитивного ефекту лікування препаратом можна продовжити ще протягом 7–14 днів. Курс лікування не повинен перебільшувати 4 тижнів. При відсутності позитивного ефекту протягом 2 тижнів від початку лікування подальше застосування препарату слід припинити.

При лікуванні новонароджених дітей із вродженими вадами серця, пов’язаними з незарощенням боталової протоки, Албіопростадил вводять шляхом постійної інфузії крапельно в крупні вени або пупкову артерію. Початкова швидкість інфузії становить від 0,01 до 0,05 мкг/кг/хв. При досягненні терапевтичного ефекту дози зменшують до мінімальної підтримуючої (здебільшого 0,01 – 0,02 мкг/кг/хв.). У разі необхідності, як виняток, дозу можна збільшити до 0,1 мкг/кг/хв. При прояві виражених побічних ефектів дозу, що вводять, слід зменшити. Лікування препаратом Албіопростадил необхідно проводити під контролем гемодинамічних показників, кислотно-лужного балансу. Для новонароджених дітей препарат слід застосовувати під постійним контролем артеріального тиску, при наявності умов для проведення ШВЛ.

Рекомендації щодо розведення препарату Албіопростадил: при розведенні 1 ампули або флакону (0,2 мл) препарату Албіопростадил в 9,8 мл розчину – носія (фізиологічний розчин, 5% розчин глюкози) отримують концентрацію 100 мкг Албіопростадилу в 10 мл розчину Отриманий розчин можна розвести у більшому об’ємі розчину – носія. Отриманий розчин рекомендується використовувати зразу після приготування. Можливе тимчасове зберігання отриманого розчину не більше 24 годин з моменту приготування при температурі 2-8° С.

Побічна дія

При внутрішньовенному введенні препарату можливе появлення ознак флебіту проксимальніше від місця введення (до 40 % хворих). Це, як правило, не зумовлює необхідності припинення лікування препаратом, ознаки запалення зникають через декілька годин після закінчення інфузії або при зміні місця введення. Проводити специфічне лікування у таких випадках не потрібно. Катетеризація центральної вени дозволяє знизити частоту цієї побічної дії препарату. В окремих випадках при лікуванні препаратом можливі: головна біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, відчуття нездужання, підвищене потовиділення, порушення із боку органів травлення (дискомфорт в епігастральній ділянці, нудота, блювання, діарея), набряк кінцівки, у вену якої проводиться інфузія розчину препарату, артеріальна гіпотензія, тахікардія, напад стенокардії, підвищення температури тіла, алергійні реакції, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ у сироватці крові, гіпербілірубінемія, гематурія. У виключно рідких випадках можливий розвиток набряку легенів, серцево – судинної недостатності. Тривалий курс лікування (4 тижні та більше) може ускладнитись оборотнім гіперостозом трубчатих кісток. Можливі зміни з боку крові у вигляді лейкоцитозу або лейкопенії, як виняток, можливе збільшення титру С-реактивного білка.У хворих з тяжкою серцевою недостатністю необхідно обмежувати збільшення об’єму інфузії через небезпеку набряку легень і можливої зупинки серця.

У новонароджених дітей серед побічних явищ відзначались: підвищення температури тіла, артеріальна гіпотензія, гіперемія шкіри, діарея, брадікардія, тахікардія, шкірні висипи, судоми, пригнічення дихання (аж до апное). У виключно рідких випадках можливий розвиток дисемінованої внутрішньосудинної коагулопатії. У разі тривалого курсу лікування (протягом декількох тижнів) можливо виникнення гіперостозу в кістках нижніх кінцівок.

Дуже рідко (до 1 % випадків) у новонародженних можуть спостерігатися: шок, гостра серцева недостатність, гіпербілірубінемія, кровотеча, сонлівість, зниження функції дихання (брадипноє, тахіпноє), порушення функції нирок ( аж до анурії), гіпоглікемія, фібриляція шлуночків серця, А-V блокада ІІ ступеню, надшлуночкова аритмія, напруження м`язів шиї, підвищена дратівливість, гіпотермія, гіперкапнія, гіперемія шкірних покровів, гематурія, перитонеальні симптоми, тахіфілаксія, підвищення рівня калію в крові, тромбоцитопенія, анемія.

Кількість небажаних реакцій може змінитися залежно від концентрації, об`єму и швидкості проведення інфузії. При появі побічних ефектів дозу препарату слід знизити.

Протипоказання

Абсолютним протипоказанням для призначення препарату є підвищена чутливість до Албіопростадилу, вагітність, годування груддю. Відносним протипоказанням є гострий та підгострий інфаркт міокарда, тяжка чи нестабільна форма стенокардії, бронхообструктивний синдром тяжкого ступеня, порушення функції печінки, стани, пов’язані з ризиком виникнення кровотечі (виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, тяжке ураження судин головного мозку, проліферативна ретинопатія зі схильністю до кровотечі, значна травма тощо), виражена артеріальна гіпотензія.

Вік до 18 років ( за винятком неонатального періода) і старше 75 років.

В неонаталогії: підвищена чутливість до алпростадилу, пригнічення функції дихання, стан спонтанного стійко – відкритої артеріальної протоки.

Передозування

У разі передозування (інтоксикації) препаратом Албіопростадилу можлива поява таких симптомів: зниження артеріального тиску, гіперемія шкіри, загальна слабкість. При наявності ознак передозування, інфузію препарату слід уповільнити або припинити. Специфічне лікування в таких випадках, як правило, проводити не потрібно. У разі появи ознак пригнічення дихального центру у новонароджених дітей необхідно провести штучну вентиляцію легень.

Особливості застосування

З особливою обережністю слід застосовувати препарат для хворих на артеріальну гіпотензію, з серцево-судинною недостатністю (необхідно контролювати навантаження “об’ємом” розчину-носія). У хворих, яким застосовують гемодіаліз, лікування Албіопростадилом слід проводити в післядіалізний період. Слід бути обережним при лікуванні цим препаратом людей літнього віку з інсулінзалежним цукровим діабетом, особливо при значних ураженнях судин. Слід дотримуватись обережності при призначенні цього препарату новонародженим у випадку появи ознак пригнічення дихання ( брадипное), артеріальної гіпотензії, тахікардії, гіпертермії.

Частота розвитку побічних ефектів може змінюватися залежно від концентрації розчину, об’єму та швидкості інфузії.

При лікуванні необхідно контролювавти АТ, ЧСС, біохімічні показники і параметри системи зсідання крові (при її порушенні або при одночасній терапії лікарськими засобами, які впливають на систему згортання крові). Обов`язковою вимогою застосування у новонароджених є наявність можливості для проведення ШВЛ. Препарат необхідно застосовувати під пильним лікарським контролем.

Застосування препарату не впливає на здатність керувати автотранспортом та на роботу з рухомими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Введення препарату Албіопростадил посилює дію гіпотензивних і судинорозширюючих засобів. Слід дотримуватись обережності при одночасному введенні Албіопростадилу з препаратами, що перешкоджають зсіданню крові (антикоагулянтами та антиагрегантами) через можливе збільшення ризику кровотечі.

Фармацевтично несумісний з іншими розчинами (за виключенням 0,9% розчину натрію хлориду та 5 % розчину глюкози).

Умови та термін зберігання

Зберігати у захищеному від світла місці, при температурі (5±3) 0С. Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 0.2 мл в ампулі або флаконі. По 5 або 10 ампул або флаконів у картонній пачці.

Виробник

ВАТ „Біофарма”,

Адреса

03038 Україна, м. Київ-38, вул. М. Амосова, 9.

Дозировка Албиопростадил концентрат д/приг. р-ра д/инф., 0,1 мг/0,2 мл по 0,2 мл в амп. №10
Производитель Биофарма, ЧАО, г.Киев, Украина
МНН Alprostadil
Фарм. группа Кардиологические препараты. Простагландины.
Регистрация № UA/6037/01/01 от 06.03.2007. Приказ № 50 от 02.02.2009
Код АТХ
Top