Новинки

Продлить молодость Коллаген морской БЬЮТИ. Волосы, кожа, ногти. Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Скрыть рекламу

Алдизем инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Алдизем - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: diltiazem hydrochloride;

1 таблетка містить дилтіазему гідрохлориду 90 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; магнію стеарат; олія рицинова гідрогенізована; макрогол 6000.

Лікарська форма

Таблетки. 

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки білого кольору з рискою з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Селективні антагоністи кальцію, з переважною дією на серце.

Код АТХ C08D B01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії дилтіазему полягає в блокаді транспорту іонів кальцію в клітини серцевого м'яза і гладкої мускулатури судин. Препарат спричиняє розширення коронарних судин серця і збільшує коронарний кровотік, знижує підвищений артеріальний тиск, загальний периферичний судинний опір. Препарат знижує потребу міокарда в кисні за рахунок зниження скоротливості міокарда і зменшення частоти серцевих скорочень, а також зменшення постнавантаження на міокард.

Фармакокінетика.

Всмоктування. При прийомі внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 3-4 години після внутрішнього прийому препарату. Рівні концентрацій в плазмі крові у деяких хворих сильно відрізняються.

Розподіл. Зв’язування з білками плазми крові складає 77-93 %. Об'єм розподілу препарату в організмі складає близько 5,3 л/кг маси тіла.

Метаболізм і виведення. Після всмоктування з шлунково-кишкового тракту дилтіазем піддається інтенсивному метаболізму при першому проходженні через печінку. У печінці метаболізується з утворенням кількох проміжних продуктів обміну, причому виводиться з організму в основному з жовчю (65 %) і частково – з сечею (35 %).

Період напіввиведення з плазми крові складає 4,5 години.

Показання

Тривале лікування:

  • ішемічної хвороби серця, в тому числі хронічної стабільної стенокардії, вазоспастичної стенокардії (стенокардії Принцметала) та стенокардії після інфаркту міокарда;
  • артеріальної гіпертензії.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до активної або допоміжних речовин, які входять до складу препарату;
  • кардіогенний шок;
  • гострий інфаркт міокарда з ускладненнями;
  • помірна або тяжка серцева недостатність (ІІІ або ІV ступеня за класифікацією NYHA);
  • тяжкі розлади ритму та серцевої провідності (синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня, крім випадків збереження функції ритму);
  • тріпотіння або фібриляція передсердь при синдромі Вольфа-Паркінсона-Уайта (ризик виникнення шлуночкової тахікардії);
  • синдром Лауна-Ганонга-Левіна;
  • брадикардія (частота серцевих скорочень менше 50 уд./хв);
  • артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.);
  • одночасне внутрішньовенне застосування бета-блокаторів;
  • одночасне вживання з інфузією дантролена;
  • вагітність і період годування груддю;
  • дитячий вік.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дантролен (внутрішньовенно). У дослідженнях при одночасному внутрішньовенному введенні верапамілу та дантролену виникала летальна фібриляція шлуночків. При одночасному застосуванні дилтіазему та дантролену виникали пригнічення функції міокарда та кардіогенний шок. Тому неприпустиме одночасне застосування дилтіазему та дантролену внутрішньовенно.

Ділтіазем метаболізіруєтся за допомогою CYP3A4. Зареєстровано помірне (менш ніж в 2 рази) збільшення плазмової концентрації ділтіазема в крові при одночасному вживанні з потужними інгібіторами CYP3A4.

Блокатори H2-гістамінових рецепторів (циметідін і ранітідін) значно збільшують концентрацію дилтіазему в крові, що може призвести до його токсичної дії на серцево-судинну систему. За пацієнтами, які на тлі лікування ділтіаземом починають або припиняють лікування блокаторами Н2-гістамінових рецепторів, необхідне ретельне спостереження.

Може виникнути потреба в коригуванні добової дози дилтіазему.

Можливе потенціювання ефекту дилтіазему при одночасному застосуванні з макролідами, протигрибковими засобами, похідними азолу, флуоксетином, тамоксифеном, ніфедипіном та інгібіторами протеази ВІЛ.

Одночасне вживання ділтіазема з індуктором CYP3A4 (карбамазепін, моріцизін, сульфінпіразон, фенобарбітал і ріфампіцин) може привести до прискорення метаболізму дилтіазема і зниженню плазмових концентрацій дилтіазема.

Дилтіазем також є інгібітором ізоформи CYP3A4. Дилтіазем інгібує метаболізм препаратів, що метаболізуються за допомогою ферменту цитохрому CYP3A4 та Р-глікопротеїну. Дилтіазем також являється субстратом для ферменту цитохрому CYP3A4 та Р-глікопротеїну.

Необхідно спостерігати за концентацією в плазмі крові та побічними ефектами при застосуванні наступних препаратів: карбамазепін, фенітоїн, циклоспорин, сиролімус, такролімус, хінідин, вальпроєва кислота, дигоксин (збільшення до 50 %), дигітоксин, метилпреднізолон і теофілін.

Дилтіазем підвищує концентрацію карбамазепіну у плазмі крові (40-70 %) і частоту побічних реакцій (атаксія, ністагм, диплопія, головний біль). Рекомендується вимірювати рівень карбамазепіна в плазмі крові та, за необхідності, корегувати його дозу.

Дилтіазем може збільшити рівні метилпреднізолону (пригнобленням CYP3A4 і можливо пригнобленням P-глікопротеїну). Пацієнта слід контролювати на початку лікування метилпреднізолоном. Може виникнути потреба в коригуванні дози метилпреднізолону.

При одночасному прийомі дилтіазему і циклоспорину у пацієнтів з пересадженою ниркою можливий розвиток інтоксикації останнім (парестезії). Тому необхідно уважно стежити за рівнем концентрації циклоспорину у плазмі крові.

Дилтіазем підвищує концентрацію літію в крові і може підсилювати чутливість до літію (нейротоксичність).

Дилтіазем приводить до значного збільшення AUC деяких статинів. Ризик виникнення міопатії і рабдоміоліза збільшується при одночасному застосуванні дилтіазему зі статинами, які метаболізуються за допомогою CYP3A4 (наприклад, аторвастатин, флувастатин, симвастатин, ловастатин та серивастатин). Може виникнути потреба в коригуванні дози статинів. При нагоді, з дилтіаземом рекомендується застосовувати статини, що не метаболізуються за допомогою CYP3A4 (наприклад, правастатин, флувастатин).

При одночасному застосуванні дилтіазему та ніфедипіну, пропранололу, метопрололу, іміпрамину, нортриптиліну, силденафілу, буспірону, мідазоламу, тріазоламу, діазепаму, алпразоламу, алфентанілу та цисапіриду, може підвищуватись концентрація останніх в плазмі крові. З особливою увагою слід призначати бензодіазепіни короткої дії, що метаболізуються через CYP3A4 у пацієнтів, що застосовують дилтіазем. При одночасному застосуванні дилтіазему та мідазоламу або алфентанілу може виникнути потреба в затримці післяопераційної екстубації трахеї.

Збільшується дія пероральних гіпоглікемізуючих засобів (клорпропаміду і гліпізиду).

Препарати, що пригнічують серцеву функцію або провідність серця (наприклад, пероральні бета-блокатори, антиаритмічні засоби, препарати наперстянки, деякі інгаляційні наркотичні препарати). Одночасний прийом може спричинити розлади ритму та провідності серця (атріовентрикулярну блокаду, брадикардію), артеріальну гіпотензію або серцеву недостатність. Такі комбінації призначають лише за умови переваги користі над ризиком та при ретельному клінічному моніторингу. Протипоказане внутрішньовенне введення бета-блокаторів.

Одночасне застосування дизопіраміду, прокаїнаміду або хінідину (та інших подібних речовин, які впливають на скоротливість міокарда) з дилтіаземом може підвищувати ризик розвитку дилтіазем-специфічних побічних ефектів (посилення негативних інотропних ефектів).

Аміодарон, дігоксин: підвищений ризик розвитку брадикардії; слід дотримуватися обережності при одночасному вживанні аміодарона і дігоксина з дилтіаземом особливо у літніх пацієнтів і при призначенні високих доз препарату.

При одночасному застосуванні дилтіазему з алкоголем або засобами для наркозу можливе посилення гіпотензивного ефекту.

Одночасне застосування з похідними нітратів може призвести до підвищеного гіпотензивного ефекту і запаморочення (аддитивні вазоділятаторні ефекти). У всіх пацієнтів, які підлягають лікуванню антагоністами кальцію, введення похідних нітратів у терапію має здійснуватися з поступовим збільшенням доз. При одночасному призначенні з дилтіаземом нітрати сповільненого вивільнення проявляють аддитивний ефект при лікуванні стенокардії.

Антигіпертензивні препарати, альфа-антагоністі, три- та тетрациклічні антидепресанти, нейролептики. Можливе посилення антигіпертензивного ефекту. Одночасне лікування альфа-антагоністами може викликати або підсилити симптоматичну гіпотензію. Комбінація дилтіазема і альфа- антагоністів має бути заздалегідь зважена і повинна призначатися лише за суворого контроля артеріального тиску.

М’язові релаксанти на зразок кураре. Дилтіазем здатен посилювати нервово-м’язову блокаду.

Солі кальцію, вітамін D. Підвищений рівень кальцію у сироватці крові може послаблювати ефект дилтіазему.

Прийом їжі збільшує всмоктування і біодоступність дилтіазему до 20-30 %.

Особливості застосування

Препарат з обережністю застосовують пацієнтам з асимптоматичною або помірною серцевою недостатністю (І або ІІ по NYHA), синоатрикулярною І ступеня або атріовентрикулярною блокадою І ступеня, подовженням інтервалу PQ, порушенням функції лівого шлуночку серця, пацієнтам схильним до артеріальної гіпотензії і брадикардії, стенозом аорти.

У пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю та в осіб літнього віку необхідно контролювати рівень артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. При необхідності зменшують дозу.

З обережністю застосовують Алдізем для лікування хворих з вираженими порушеннями функції печінки або нирок. Для даної групи пацієнтів при необхідності слід зменшити дози препарату, контролювати вміст сечовини в сечі, рівень креатиніну та функцію печінки. При порушенні функції печінки та печінкової порфірії добова доза не має перевищувати 90 мг і рекомендується регулярно проводити контроль функції печінки.

Препарат слід застосовувати з обережністю хворим на гостру порфірію.

З огляду на безпеку не можна раптово припиняти лікування препаратом, особливо пацієнтам з ішемічною хворобою серця, після тривалого застосування або операції з шунтування, інакше можливі рецидиви нападів стенокардії. При необхідності відміни препарату спочатку поступово зменшують дозу.

При тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень показників функції печінки, особливо у пацієнтів з передумовами їх порушення.

Одночасно з дилтіаземом можна призначати препарати, що пригнічують серцеву функцію або провідність серця (наприклад, пероральні бета-блокатори, антиаритмічні засоби, препарати наперстянки, деякі інгаляційні наркотичні препарати) лише за умови переваги користі над ризиком та при ретельному клінічному моніторингу.

У разі виникнення стійких шкірних висипань, що прогресують у поліморфну еритему і ексфоліативний дерматит, слід припинити прийом препарату.

У разі потреби загальної анестезії слід інформувати анестезіолога про те, що пацієнт приймає дилтіазем. Антагоністи кальцію можуть потенціювати ефекти анестетиків на утворення серцевих імпульсів, впливати на провідність, скоротливість та судинний тонус.

Лікування дилтіаземом може викликати зміни настрою, включаючи депресію. Важливе раннє розпізнавання відповідних симптомів, особливо у пацієнтів із сприяючими чинниками. У таких випадках слід розглянути питання про відміну препарату.

Антагоністи кальцію можуть сприяти зниженню чоловічої фертильності, це необхідно брати до уваги, якщо у пацієнта, який приймає антагоністи кальцію, діагностується безпліддя неясної етиології. Даний ефект зникає при припиненні терапії.

Дилтіазем пригнічує моторику кишечника. Тому він повинен використовуватися з обережністю у пацієнтів з ризиком розвитку кишкової непрохідної.

Абсорбція дилтіазему може бути знижена у пацієнтів з тривалою діареєю (наприклад, при виразковому коліті чи хворобі Крона).

Під час лікування не рекомендується вживати алкогольні напої.

Препарат містить лактозу, тому необхідно прийняти відповідні запобіжні засоби для пацієнтів з непереносимістю лактози та/для пацієнтів з глюкозо-галактозним синдромом мальабсорбції.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Відсутні достатні дані про прийом цього препарату під час вагітності. Розпочинати лікування препаратом слід лише після виключення можливості вагітності.

Дилтіазем проникає у грудне молоко, тому препарат не показаний для застосування в цей період.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Через виникнення індивідуальних реакцій може погіршувати здатність працювати з механізмами та керувати автомобілем. Це особливо актуально на початку лікування, при заміні лікувального засобу та при супутньому прийомі алкоголю.

Спосіб застосування та дози

Дозу для внутрішнього прийому встановлюють індивідуально для кожного хворого, залежно від важкості захворювання і стану хворого.

Таблетки приймають цілими, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.

При лікуванні стенокардії призначають 180-360 мг на добу у 2 прийоми.

При артеріальній гіпертензії – 240-360 мг на добу у 2 прийоми. Зазвичай призначають по 90 мг

2 рази на добу. Максимальна добова доза складає 360 мг.

При тривалому застосуванні варто спробувати зменшити дозу після досягнення сталого терапевтичного ефекту високими дозами.

Хворим на ішемічну хворобу серця, особливо після тривалого застосування або операції з шунтуванням, не можна раптово припиняти прийом препарату; попередньо необхідно поступово зменшити дозу.

Пацієнти літнього віку. Зазвичай пацієнти літнього віку можуть приймати стандартну дозу. При необхідності дозу коригують відповідно до переносимості.

Ниркова недостатність. Зазвичай пацієнти з нирковою недостатністю можуть приймати стандартну дозу. При необхідності дозу коригують відповідно до переносимості.

Печінкова недостатність. Пацієнтам з печінковою недостатністю слабкої або помірної тяжкості можна приймати стандартну дозу. При необхідності дозу коригують відповідно до переносимості.

При тяжкій печінковій недостатності рекомендується зменшити дозу.

Діти

Ефективність і безпека застосування препарату дітям не досліджені.

Передозування

При передозуванні дилтіазему можуть виникати артеріальна гіпотензія, розлади ритму чи провідності серця (брадикардія, атріовентрикулярна блокада) та навіть серцево-судинний шок, кома і зупинка серця, гіпотермія, гіперглікемія, нудота.

Лікування передозування визначається типом та тяжкістю симптомів. Специфічного антидоту не існує.

Крім промивання шлунку та лікування абсорбентами (активованим вугіллям), необхідні наступні заходи:

  • ;низький артеріальний тиск: відповідне розташування пацієнта, введення рідин для збільшення ОЦК, і у разі відповідних показань - допамін, добутамін і норефедрин;
  • ;брадикардія, атріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня: у разі відповідних показань - атропін, ізопреналін, окципреналін, встановлення пейсмекеру;
  • ;зменшення частоти серцевих скорочень, гостра серцева недостатність: допамін, добутамін, сечогінні препарати;
  • ;зупинка серця: непрямий масаж серця, штучна вентиляція, ЕКГ-моніторинг та такі подальші заходи інтенсивної терапії, як дефібриляція та встановлення пейсмекеру.

У разі відповідних показань токсичні симптоми усувають внутрішньовенним введенням 10-20 мл 10 % розчину глюконату кальцію.

Виведення активної речовини гемодіалізом неможливе через значне зв’язування з білками плазми крові (приблизно 80 %).

Побічні реакції

Класифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (›1/10); часто (›1/100 ‹1/10); нечасто (›1/1000 ‹1/100); рідко (›1/10000 ‹1/1000); дуже рідко (‹1/10000), частота невідома (неможливо оцінити на основі наявних даних).

Розлади серцево-судинної системи.

Часто: AV-блокада І ступеня, синусна брадикардія.

Рідко: брадикардія, AV-блокада ІІ-ІІІ ступеня, припинення активності синусового вузла, загострення симптомів стенокардії, застійна серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, набряк гомілок, тахікардія, серцебиття, аритмія, екстрасистола, приливи крові до обличчя, периферичні набряки, синкопе.

Частота невідома: васкуліт (включаючи лейкоцистокластичний васкуліт).

Розлади травного тракту.

Часто: нудота, запор, діарея, біль в животі, сухість у ротовій порожнині і горлі.

Рідко: анорексія, диспепсія, блювання, збільшення маси тіла, гінгівіт, гіперплазія ясен.

Розлади з боку шкіри.

Часто: екзантема, свербіж.

Рідко: синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний дерматит, червоний вовчак, петехія, фоточутливість, кропив’янка, алергічні реакції шкіри, включаючи мультиформну еритему, лімфаденопатія, еозинофілія.

Дерматологічні прояви можуть бути тимчасовими і можуть зникнути, незважаючи на подальший прийом дилтіазему. Якщо дерматологічні реакції не зникають, прийом препарату слід припинити.

Гепатобіліарні розлади.

Часто: підвищення рівнів амінотрансфераз.

Рідко: гранулематозний гепатит, підвищення рівня лужних фосфатаз, SGOT, SGPT, LDH, гіперглікемія.

Розлади кровотворної та лімфатичної системи.

Рідко: тромбоцитопенія, лейкопенія, подовження часу кровотечі.

Психіатричні розлади.

Рідко: сплутання свідомості, амнезія, депресія, галюцинації, безсоння, нервозність, гіперактивність (навіть маніакальні епізоди), порушення смаку та нюху.

Частота невідома: зміна настрою.

Розлади нервової системи.

Часто: головний біль, запаморочення.

Рідко: втомлюваність, порушення ходи, парестезія, сонливість, тремор, астенія.

Частота невідома: екстрапірамідальний синдром.

Розлади органів зору.

Рідко: амбліопія, подразнення очей.

Розлади органів слуху.

Рідко: шум у вухах.

Розлади м’язово-скелетної системи.

Рідко: біль у кістках і суглобах, міалгія.

Респіраторні розлади.

Рідко: задишка, носова кровотеча, застій у носі.

Розлади сечовидільної системи.

Рідко: ніктурія, поліурія, підвищення рівня креатинкінази.

Порушення репродуктивної системи і грудних залоз.

Рідко: сексуальна дисфункція у чоловіків і жінок, гінекомастія.

Загальні розлади і реакції у місці введення.

Нечасто: слабкість, пітливість, загальне нездужання.

Термін придатності

3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері перфорованому, по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом. 

Виробник

Алкалоїд АД – Скоп’є.

Alkaloid AD – Skopje.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Бульвар Олександра Македонського, 12, Скоп’є, 1000, Республіка Македонія. 

Bulevar Aleksandar Makedonski 12, Skopje, 1000, Republic of Macedonia.

Дозировка Алдизем таблетки по 90 мг №30 (10х3)
Производитель Алкалоид АД - Скопье, Республика Македония
МНН Diltiazem
Фарм. группа Селективные антагонисты кальция с преимущественным действием на сердце. Производные бензотиазепина.
Регистрация № UA/1836/01/01 от 25.09.2015. Приказ № 626 от 25.09.2015
Код АТХ
Top