Новинки

Гомеовокс — Ваше право голоса! Подробней
Тяжесть в желудке? Дискомфорт? Вздутие? Подробней
Втомились ніжки - для Вас є знижки! Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Амибиотик инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Амибиотик - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: amikacin;

1 мл розчину містить амікацину сульфат еквівалентний амікацину 50 мг або 125 мг, або 250 мг;

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, натрію цитрат, кислота сірчана, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди. Код АТС J01G B06.

Показання

Інфекційно-запальні захворювання, викликані грамнегативними мікроорганізмами (стійкими до гентаміцину, сизоміцину і канаміцину) або асоціаціями грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів:

  • інфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, емпієма плеври, абсцес легень);
  • сепсис;
  • септичний ендокардит;
  • інфекції ЦНС (менінгіт);
  • інфекції черевної порожнини (перитоніт);
  • інфекції сечостатевих шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит, гонорея);
  • гнійні інфекції шкіри і м’яких тканин (інфіковані опіки, інфіковані виразки і пролежні різного походження);
  • інфекції жовчних шляхів;
  • інфекції кісток і суглобів (остеомієліт);
  • ранова інфекція;
  • післяопераційні інфекції;
  • отит.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до амікацину або будь-якого іншого антибіотика аміноглікозидної групи та їх похідних;
  • Важкі порушення функції нирок;
  • неврит слухового нерва;
  • вагітність;
  • період годування груддю;
  • міастенія гравіс;
  • порушення функції вестибулярного апарату;
  • азотемія (залишковий азот вище 150мг %);
  • попереднє лікування ото- або нефротоксичними препаратами.

Спосіб застосування та дози

Амібіотік вводять внутрішньом’язово, внутрішньовенно (струйно, протягом 2 хв або краплинно) по 5 мг/кг кожні 8 год або по 7,5 мг/кг кожні 12 год. Максимальні дози для дорослих – до 15 мг/кг/добу, але не більше 1,5 г/добу. Максимальна курсова доза 15 г.

Тривалість лікування при внутрішньовенному введенні – 3 – 7 днів при внутрішньом’язовому – 7 – 10 днів.

Недоношеним немовлятам початкова доза – 10 мг/кг, потім по 7,5 мг/кг кожні 18 – 24 год; немовлятам початкова доза – 10 мг/кг, потім по 7,5 мг/кг кожні 12 год.

При бактеріальних інфекціях сечових шляхів (неускладнених) – 250 мг кожні 12 год; після сеансу гемодіалізу може бути призначена додаткова доза – 3 – 5 мг/кг.

Пацієнтам з нирковою недостатністю потрібна корекція режиму дозування: зменшення дози або збільшення інтервалів між введеннями без зміни разової дози. Інтервал розраховують за формулою: концентрація креатиніну в сироватці крові * 9. Перша доза хворим з нирковою недостатністю складає 7,5 мг/кг, для розрахунку наступних доз використовують формулу: Cl креатиніну (мл/хв) * первісна доза (мг) / Cl креатиніну в нормі (мл/хв).

При бактеріальних інфекціях пацієнтам з опіками може бути необхідна доза 5 – 7,5 мг/кг кожні 4 – 6 год у зв’язку з більш коротким T½ (1 – 1,5 год) у цих хворих.

Для внутрішньовенного введення розчин Амібіотіка попередньо розбавляють 200 мл 5-процентного розчину декстрози або 0.9-процентного розчину натрію хлориду. Концентрація амікацину в розчині для в/в введення не повинна перевищувати 5 мг/мл. Швидкість в/в краплинного введення для дорослих і дітей складає 30 – 60 хв, для немовлят – 1 – 2 год.

Побічні реакції

З боку травної системи: нудота, блювання, порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія).

З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, гематурія, тромбоцитопенія.

З боку серцево-судинної системи: васкуліт, артеріальна гіпотензія. 

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, сонливість, нейротоксична дія (посмикування м’язів, відчуття оніміння, поколювання, епілептичні напади), порушення нервово-м’язової передачі (зупинка дихання).

З боку органів чуття: ототоксичність (зниження слуху, вестибулярні і лабіринтові порушення, необоротна глухота), токсична дія на вестибулярний апарат (дискоординація рухів, запаморочення, нудота, блювання).

З боку сечовидільної системи: нефротоксичність – порушення функції нирок (олігурія, протеїнурія, мікрогематурія).

Алергічні реакції: шкірні висипи, свербіж, гіперемія шкіри, гарячка, набряк Квінке.

Інші: біль у місці введення ін’єкції, парестезії, тремор.

Передозування

Симптоми: токсичні реакції (втрата слуху, атаксія, запаморочення, розлади сечовипускання, спрага, зниження апетиту, нудота, блювання, дзенькіт або відчуття закладання у вухах, порушення дихання).

Лікування: для зняття блокади нервово-м’язової передачі і її наслідків – гемодіализ або перитонеальний діаліз; антихолінестеразні засоби, солі кальцію, штучна вентиляція легень, інша симптоматична і підтримуюча терапія.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У зв’язку з тим, що амікацин проникає крізь плаценту та може здійснювати нефротоксичну дію на плід, препарат протипоказаний для застосування під час вагітності.

Під час застосування Амібіотіка годування груддю треба припинити у зв’язку з тим, що амікацин у низьких концентраціях проникає у грудне молоко та може впливати на мікрофлору кишечнику дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні. 

Діти

Амібіотік застосовують з обережністю для лікування недоношених і доношених немовлят, оскільки через недорозвинення видільної системи виведення аміноглікозидів може подовжуватись, спричиняючи явища токсичності.

Особливості застосування

Перед застосуванням препарату визначають чутливість виділених збудників.

Не рекомендується призначати Амібіотік хворим з підвищеною чутливістю до інших аміноглікозидів через небезпеку перехресної алергії.

З обережністю слід застосовувати препарат при міастенії, паркінсонізмі, ботулізмі (аміноглікозиди можуть викликати порушення нервово-м’язової передачі, що призводить до подальшого ослаблення кістякової мускулатури), дегідратації, нирковій недостатності, немовлятам (особливо недоношеним), у хворих літнього віку, у період годування груддю.

У період лікування необхідно не рідше 1 разу на тиждень контролювати функцію нирок, слухового нерва і вестибулярного апарата.

Імовірність розвитку нефротоксичності вища у хворих з порушенням функції нирок, а також при застосуванні препарату у високих дозах або протягом тривалого часу (цій категорії хворих потрібен щоденний контроль функції нирок).

При незадовільних аудіометричних тестах дозу препарату знижують або припиняють лікування.

Пацієнтам з інфекційно-запальними захворюваннями сечовидільних шляхів рекомендується вживати багато рідини.

Основним токсичним ефектом препарату при парентеральному введенні є його дія на VIII пару черепно-мозкових нервів, яка проявляється спочатку глухотою у діапазоні звуків високої частоти. У хворих із порушеннями функції нирок ризик розвитку ототоксичних ускладнень значно вищий. До початку лікування необхідно провести корекцію водно-електролітного балансу у пацієнта. В період лікування амікацину сульфатом необхідно вживати достатню кількість рідини, часто визначати концентрацію креатиніну в плазмі крові та при необхідності коригувати схему дозування. 

Пацієнтам похилого віку треба зменшувати дозу Амібіотіка у зв'язку зі зниженням функціональної активності нирок і можливим зниженням маси тіла. Слід регулярно оцінювати функціональну активність нирок. Потрібен аналіз сечі до або під час лікування.

Застосування Амібіотіка може змінити такі лабораторні показники: сироваткова аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, білірубін, лактатдегідрогеназа, алкалінфосфат, сечовий азот, креатинін, іони кальцію, магнію, калію, натрію.

У пацієнтів з порушенням функції нирок добова доза має бути зниженою та/або інтервал між дозами збільшено, відповідно до концентрації креатиніну у сироватці, для запобігання накопиченню препарату у крові та зведення до мінімуму ризику ототоксичності. Якщо з’являються ознаки подразнення нирок (наприклад, альбумінурія, мікрогематурія, лейкоцитурія), гідратація має бути збільшена та знижено дозування. Ці прояви, зазвичай, зникають після завершення лікування. Якщо з’являються ознаки ототоксичності (наприклад, запаморочення, дзвін, шум у вухах або зниження слуху) або нефротоксичності (наприклад, зниження кліренсу креатиніну, олігурія), застосування Амібіотіка має бути припинено або зменшено дозу. Однак, якщо виникають прояви азотемії або наростає олігурія, лікування має бути зупинено.

Одночасне застосування амікацину сульфату та діуретиків швидкої дії, наприклад, похідних етакринової кислоти, фуросеміду, маніту (особливо якщо діуретик вводять внутрішньовенно), може призвести до розвитку невідновлювальної глухоти. 

Не можна призначати одночасно два аміноглікозиди або замінювати один препарат іншим, якщо перший аміноглікозид застосовувався протягом 7-10 днів. Повторний курс можна проводити не раніше як за 4-6 тижнів.

При відсутності позитивної клінічної динаміки варто пам’ятати про можливість розвитку резистентних мікроорганізмів. У подібних випадках необхідно відмінити лікування і розпочати відповідну терапію.

Натрію метабісульфіт, який міститься в ампулі, може зумовлювати розвиток алергічних ускладнень (навіть анафілактичних реакцій), особливо у хворих з алергічним анамнезом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Препарат загалом не впливає на швидкість реакції, але слід враховувати імовірність таких побічних ефектів з боку центральної нервової системи, як сонливість, порушення нервово-м’язової передачі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Фармацевтично несумісний з пеніцилінами, гепарином, цефалоспоринами, капреоміцином, амфотерицином В, гідрохлоротіазидом, еритроміцином, нітрофурантоїном, вітамінами групи В і С, калію хлоридом.

Амікацин виявляє синергізм при взаємодії з карбеніциліном, бензилпеніциліном, цефалоспоринами (у хворих з важкою хронічною нирковою недостатністю при одночасному застосуванні з бета-лактамними антибіотиками можливе зниження ефективності аміноглікозидів).

Налідиксова кислота, поліміксин В, цисплатін і ванкоміцин збільшують ризик розвитку ото- і нефротоксичності.

Діуретики (особливо фуросемід), цефалоспорини, пеніциліни, сульфаніламіди і НПЗЗ, конкуруючи за активну секрецію в канальцях нефрону блокують елімінацію аміноглікозидів, підвищують їх концентрацію в сироватці крові, підсилюючи нефро- і нейротоксичність.

Підсилює міорелаксуючу дію курареподібних препаратів.

Метоксифлуран, поліміксини для парентерального введення, капреоміцин та інші лікарські засоби, які блокують нервово-м’язову передачу (галогенізовані вуглеводні препарати у якості препаратів для інгаляційної анестезії, опіоїдні аналгетики), переливання великого об’єму крові з цитратними консервантами – підвищують ризик зупинки дихання (особливо при внутрішньочеревному введенні Амібіотіка).

Парентеральне введення індометацину підвищує ризик розвитку токсичної дії аміноглікозидів (збільшення T½ і зниження кліренсу).

Амікацин зменшує ефективність лікарських засобів, які застосовують при міастенії.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Амікацин – напівсинтетичний антибіотик групи аміноглікозидів широкого спектру дії. Виявляє бактерицидну дію. Активно проникаючи через клітинну мембрану бактерій, необоротно зв’язується з 30S субодиницею бактеріальних рибосом, що пригнічує синтез білка збудника.

Високоактивний відносно аеробних грамнегативних бактерій: Pseudomonas aerugіnosa, Escherіchіa colі, Shіgella spp., Salmonella spp., Klebsіella spp., Enterobacter spp., Serratіa spp., Provіdencіa stuartіі.

Активний також відносно деяких грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (у т. ч. штамів, стійких до пеніциліну, метициліну, деяких цефалоспоринів), деяких штамів Streptococcus spp.

Неактивний відносно анаеробних бактерій.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Після внутрішньом’язового введення всмоктується швидко і повністю. Максимальна концентрація (Cmax) у плазмі крові при внутрішньом’язовому введенні препарату в дозі 7,5 мг/кг – 21 мкг/мл, після в/в інфузії в дозі 7,5 мг/кг протягом 30 хв – 38 мкг/мл. Час досягнення максимальної концентрації (Cmax) у плазмі крові після внутрішньом’язового введення – близько 1,5 год.

Розподіл.

Рівномірно розподіляється в позаклітинній рідині (вміст абсцесів, плевральний випіт, асцитична, перикардіальна, синовіальна, лімфатична і перітонеальна рідини); у високих концентраціях виявляється в сечі; у низьких – у жовчі, грудному молоці, водянистій волозі ока, бронхіальному секреті, мокротинні і спинномозковій рідині. Легко проникає у всі тканини організму, де накопичується внутрішньоклітинно. Високі концентрації виявляються в органах з інтенсивним кровопостачанням: легенях, печінці, міокарді, селезінці, і особливо в кірковій речовині нирок; більш низькі концентрації – у м’язах, жировій тканині і кістах.

У дорослих у середніх терапевтичних дозах (у нормі) амікацин не проникає через гематоенцефалічний бар’єр. У немовлят досягаються більш високі концентрації в спинно-мозковій рідині, ніж у дорослих.

Амікацин проникає через плацентарний бар’єр – виявляється в крові плоду та амніотичній рідині.

Об’єм розподілу (Vd) у дорослих – 0,26 л/кг, у дітей – 0,2 – 0,4 л/кг, у немовлят віком менше тижня і з масою тіла менше 1,5 кг – до 0,68 л/кг, у віці менше тижня і масою тіла більше 1,5 кг – до 0,58 л/кг, у хворих муковісцидозом – 0,3 – 0,39 л/кг.

Середня терапевтична концентрація при внутрішньовенному або внутрішньом’язовому введенні зберігається протягом 10 – 12 год.

Метаболізм.

Не метаболізується.

Виведення.

Період напіввиведення (T½) у термінальній (b) фазі в дорослих – 2 – 4 год, у немовлят – 5 – 8 год, у дітей – 2,5 – 4 год. Кінцева величина T½ – понад 100 год (вивільнення з внутрішньоклітинних депо).

Виводиться нирками шляхом клубочковой фільтрації (65 – 94 %) переважно в незміненому вигляді. Нирковий кліренс – 79 – 100 мл/хв.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках.

При порушенні функції нирок у дорослих T½ варіює в залежності від ступеня порушення – до 100 год, у хворих з муковісцидозом – 1 – 2 год. У хворих з опіками і гіпертермією T½ може бути коротший порівняно із середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу.

Виводиться при гемодіалізі (50 % за 4 – 6 год) і перитонеальному діалізі (25% за 48 – 72 год).

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий безбарвний або злегка безбарвний розчин;

Несумісність

Розчин амікацину сульфату не слід безпосередньо змішувати з іншими аміноглікозидами, з пеніцилінами, гепарином, цефалоспоринами, капреоміцином, амфотерицином В, тіопенталом, гідрохлоротіазидом, еритроміцином, нітрофурантоїном, вітамінами групи В та С, калію хлоридом. При необхідності два препарати вводять окремо, послідовно.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 2 мл у флаконі; по 1 або 10 флаконів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Вінус Ремедіс Лімітед (Venus Remedies Limedies Limited).

Місцезнаходження

Хіл-Топ Індустріал Естейт, Неар ЕРІР, Джармаджарі, Бадді, Діст. Солан, Н.Р. Індія (Hill-Top, Industrial Estate, Near EPIP, Jharmajri, Baddi, Distr. H. P. India).

Дозировка Амибиотик раствор д/ин., 125 мг/мл по 2 мл во флак. №1
Производитель Венус Ремедис Лтд для "М-Инвест Лтд", Индия/Кипр
МНН Amikacin
Фарм. группа Антибактериальные средства для системного применения. Аминогликозиды. Амикацин.
Регистрация № UA/6062/01/02 от 03.08.2012. Приказ № 610 от 03.08.2012
Код АТХ

Найдено 8 аптек

Киев, ул. Александра Бойченко 9-А
  (044) 337-54-XX
Львов, ул.Богдана Хмельницкого, 163
  (032) 247-17-XX
Амибиотик р-р д/ин. 250 мг/мл фл. 2 мл №1
Venus Remedies (Индия)
2189
Найдено 8 аптек Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

neboley.dp.ua
  (093) 206-22-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
aptekaplus.com.ua
  (067) 421-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Амибиотик р-н д/ин 250мг/мл фл.2мл (500мг) n1*
Венус Ремедіс Лімітед, Індія
2204
receptika.ua
  (0800) 30-23-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Амибиотик р-н д ин 250мг мл фл.2мл (500мг) n1*
Венус Ремедіс Лімітед, Індія
2551
Top