Новинки

Гомеовокс — Ваше право голоса! Подробней
Тяжесть в желудке? Дискомфорт? Вздутие? Подробней
Втомились ніжки - для Вас є знижки! Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Бенефикс инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Бенефикс - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: recombinant coagulation factor IX (nonacog alfa);

1 флакон містить номінально 250 МО* або 500 МО*, або 1000 МО*, або 2000 МО* нонакогу альфа;

допоміжні речовини: L-гістидин, гліцин, сахароза, полісорбат 80.

*Сила дії (МО - міжнародні одиниці) визначають, використовуючи метод одноетапного аналізу згортання крові, наведений в Європейській Фармакопеї. Питома активність препарату БенеФікс становить не менше 200 МО/мг протеїну.

Розчинник: 0,234% розчин натрію хлориду.

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізат білого кольору в комплекті з прозорим, безбарвним розчинником для приготування розчину для внутрішньовенного введення. Приготований розчин прозорий, безбарвний, практично вільний від видимих часток.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні засоби. Фактор згортання крові ІХ.

Код АТХ В02В D09.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

БенеФікс містить рекомбінантний фактор згортання крові IX (нонаког альфа). Рекомбінантний фактор коагуляції IX – це одноланцюговий глікопротєїн з приблизною молекулярною масою 55 кДа, який належить до родини серинових протеаз вітамін К залежних факторів згортання. Рекомбінантний фактор згортання крові IX - це білковий препарат, синтезований на основі рекомбінантної ДНК, який має структурні та функціональні характеристики, подібні до характеристик ендогенного фактора IX. Фактор IX активується комплексом фактор VII/тканинний фактор (при реалізації зовнішнього шляху механізму згортання крові) або фактором XIa (при реалізації внутрішнього шляху механізму згортання крові). Активований фактор IX разом із активованим фактором VIII активують фактор X. Це зрештою призводить до перетворення протромбіна на тромбін. Далі тромбін перетворює фібріноген на фібрин, після чого може утворитися тромб. У пацієнтів з гемофілією B активність фактора IX відсутня або значно знижена, тому їм може знадобитися замісна терапія.

Гемофілія B – це зчеплене зі статтю спадкове порушення згортання крові, обумовлене зниженим рівнем фактора IX, що призводить до спонтанних або зумовлених випадковою чи хірургічною травмою профузних кровотеч у суглоби, м’язи або внутрішні органи. Завдяки замісній терапії рівень фактора IX в плазмі крові підвищуються, що дозволяє тимчасово скоригувати недостатність цього фактора та зменшити схильність до геморагічних явищ.

Аналіз ефективності в дослідженні 3090A1-301-WW ґрунтувався на даних 22 дітей, що підлягали оцінці та перебували на профілактичному режимі, в тому числі 4 дітей, яким змінили лікування за потребою на профілактичне лікування. Двом пацієнтам проводили хірургічні процедури (обрізання та імплантація катетерної порт-системи). Аналіз безпечності, що ґрунтувався на даних 22 пацієнтів, які підлягали оцінці, як і очікувалось, підтвердив дані профілю безпечності. Повідомлялося всього про одну зареєстровану тяжку побічну реакцію у вигляді гіперчутливості та розвитку інгібіторів, пов’язану з прийомом препарату БенеФікс, що виникла в єдиного попередньо не лікованого пацієнта (ПНП).

Фармакокінетика.

При застосуванні препарату БенеФікс 56 пацієнтам (вихідні дані), які раніше отримували лікування (попередньо ліковані пацієнти – ПЛП), з гемофілією В in vivo було продемонстровано відновлення в межах від 15 до 62 % (в средньому 33,7 ± 10,3 %). Одна Міжнародна одиниця препарату БенеФікс підвищує рівень циркулюючого фактора IX в середньому на 0,75 МО/дл (від 0,3 до 1,4 МО/дл). Період біологічного напіввиведення становить від 11 до 36 годин (в середньому 19,3 ± 5,0 годин).

Для досліджуваної групи пацієнтів (56 ПЛП) наявні дані щодо застосування препарату протягом 24 місяців. Фармакокінетичні дані у різні періоди дослідження, отримані із залученням цих пацієнтів, наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Зведені дані фармакокінетичних показників по місяцях для препарату БенеФікс, отримані із залученням ПЛП

Показник
Мі-сяць
n
Серед-нє
Медіана
СВ (стандартне відхилення)
Діапазон
95% ДІ (довір-чий інтервал)
Віднов-лення (%)
0
56
33,7
31,5
10.31
15,3–62,2
30.9, 36.4
 
6
53
31,8
31,0
9.04
15,3–56,7
29.4, 34.3
 
12
50
31,3
30,5
8.75
16,2–53,1
28.8, 33.7
 
18
47
30,7
28,9
9.24
12,6–62,1
28,0, 33,5
24
47
31,0
30,6
8.80
16,2–59,4
28,4, 33,6
Підви-щення фактора ІХ (МО/дл на МО/кг)
0
56
0.75
0.70
0.23
0.34–1.38
0.69, 0.81
6
53
0.71
0.69
0.20
0.34–1.26
0.65, 0.76
12
50
0.70
0.68
0.19
0.36–1.18
0.64, 0.75
18
47
0.68
0.64
0.21
0.28–1.38
0.62, 0.74
24
47
0.69
0.68
0.20
0.36–1.32
0.63, 0.75
Період напіввиведення (год)
0
56
19,3
19,1
4,97
11,1-36,4
18.0, 20.7
6
53
19,8
18,2
6,26
9,6-38,2
18.1, 21.6
12
49
18,5
16,6
5,89
10,6-33,7
16.8, 20.2
18
46
18,9
16,3
7,02
10,7-38,3
16.8, 21.0
24
45
18,9
17,3
6,84
10,9-42,2
16.8, 20.9
AUC0-¥  (МО ´ год/дл)
0
56
619,8
605,2
155,7
366,5–1072,6
578,1,661,5
6
53
579,8
562,2
146,1
330,9–900,1
539,5,620,1
12
49
575,7
566,0
151,0
290,3–1080,8
532,4,619,1
18
46
561,8
560,9
155,6
254,5–940,8
515,7,608,0
24
45
577,6
551,7
154,7
284,1–1045,4
531,1,624,1
Початкова фаза періоду напіввиведення (год)
0
54
2,0
1,5
1,60
0,07-5,73
1,6,2,5
6
52
2,3
1,0
2,62
0,12-9,98
1,5,3,0
12
48
2,2
1,2
2,7
0,13-14,34
1,5,3,0
18
44
2,0
1,3
1,94
0,13-6,21
1,4,2,6
24
43
1,8
0,78
2,07
0,11-7,43
1,1,2,4
Кліренс (мл/год/
кг)
0
56
8,4
8,2
2,01
4,66-13,64
7,86,8,94
6
53
9,2
8,9
2,48
5,55-15,11
8,53,9,89
12
49
9,3
8,8
2,53
4,63-17,22
8,56,10,01
18
46
9,6
8,9
2,85
5,31-19,65
8,78,10,47
24
45
9,2
9,1
2,4
4,78-17,6
8,52,9,96
Середній час утримання (год)
0
56
26,0
25,8
6,07
15,81–46,09
24,35, 27,60
6
53
25,6
25,3
5,68
13,44–42,26
24,01, 27,15
12
49
24,6
22,2
6,47
14,83–38,75
22,75, 26,47
18
46
24,7
22,7
7,40
15,30–50,75
22,55, 26,94
24
45
25,1
23,9
6,94
15,65–47,52
23,00, 27,17
Виключені дані, отримані у одного пацієнта, після підтвердження у нього утворення інгібіторів на 9-му місяці лікування

AUC0 - ¥ - площа під фармакокінетичною кривою

Було розроблено фармакокінетичну модель популяції, що враховувала зібрані дані 73 пацієнтів віком від 7 місяців до 60 років. Параметри, що оцінювалися з використанням кінцевої двокамерної моделі, наведено в таблиці 2. Порівнюючи з дорослими та підлітками, у немовлят і дітей кліренс вищий, об'єм розподілу більший, період напіввиведення коротший і відновлення нижче. Заключна фаза однозначно не охоплювалася через брак даних (за час понад добу) у дітей віком до 6 років.

Таблиця 2.

Середнє значення ± СВ ф/к параметрів на основі індивідуальних баєсових правил оцінювання з аналізу ф/к популяції

 
Вікова група (роки)
Діти
< 2
Діти
від 2 до < 6
Діти
від 6 до < 12
Діти
від 12 до < 18
Дорослі
від 18 до 60
Кількість пацієнтів
7
16
1
19
30
Кліренс (мл/год/кг)
13,1 ± 2,1
13,1 ± 2,9
15,5
9,2 ± 2,3
8,0 ± 0,6
Vрівн (мл/кг)
252 ± 35
257 ± 25
303
234 ± 49
225 ± 59
Період напіввиведення (год)
15,6 ± 1,2
16,7 ± 1,9
16,3
21,5 ± 5,0
23,9 ± 4,5
Підвищення фактора IX (МО/дл на МО/кг)
0,61 ± 0,10
0,60 ± 0,08
0,47
0,69 ± 0,16
0,74 ± 0,20

Встановлено, що при використанні препарату БенеФікс відновлення на 28% нижче ніж при застосуванні фактора IX, отриманого із плазми крові. Також визначалися фармакокінетичні показники препарату БенеФікс після його однократного та багатократного внутрішньовенного введення тваринам різних видів. Фармакокінетичні параметри, отримані у порівняльних дослідженнях БенеФіксу та фактору IX, отриманого із плазми крові, були подібними до таких, що були отримані у дослідженнях із залученням людей. Структурні відмінності БенеФікс у порівнянні з фактором IX, отриманим з плазми крові, обумовлюють різне відновлення при застосуванні цих препаратів.

Показання

Лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів з гемофілією B (вроджений дефіцит фактора IX).

Протипоказання

Препарат протипоказаний пацієнтам з гіперчутливістю до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, а також пацієнтам з підвищеною чутливістю до білків хом’яка.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилися.

Особливості застосування

Анафілактичні та алергічні реакції

Препарат може викликати розвиток реакції гіперчутливості алергічного типу. Препарат містить незначні кількості білків хом’яка. При застосуванні препаратів, що містять фактор IX, в тому числі препарату БенеФікс, спостерігались випадки розвитку потенційно небезпечних для життя анафілактичних/анафілактоїдних реакцій Пацієнтам необхідно повідомити про ранні ознаки розвитку реакцій гіперчутливості: затруднене дихання, задишка, набряки, кропив'янка, свербіння, відчуття стиснення у грудях, бронхоспазм, ларингоспазм, дихання зі свистом, артеріальна гіпотензія і анафілаксія.

При виникненні алергічних або анафілактичних реакцій слід негайно припинити введення препарату БенеФікс та розпочати відповідне лікування. У деяких випадках такі реакції прогресують до тяжкої анафілаксії. У випадку розвитку шоку слід дотримуватись чинних медичних стандартів щодо лікування цього стану. У разі виникнення тяжких алергічних реакцій необхідно розглянути питання щодо використання альтернативних гемостатичних методів.

Утворення нейтралізуючих антитіл

Утворення нейтралізуючих антитіл (інгібіторів) у ПЛП, які отримують препарати, що містять фактор IX, спостерігається нечасто. Оскільки в ході клінічних досліджень у одного ПЛП, що отримував БенеФікс, було виявлене клінічно значуще утворення інгібіторів, що супроводжувалося недостатньою відповіддю пацієнта на лікування, а також враховуючи, що досвід вивчення антигенних властивостей рекомбінантного фактора IX все ще обмежений, слід ретельно контролювати стан пацієнтів, яким призначається препарат БенеФікс щодо утворення інгібіторів фактора IX. Титр інгібіторів у Бетезди одиницях визначають за допомогою належних біологічних методів тестування.

Літературні дані свідчать про наявність кореляції між утворенням інгібіторів фактора IX та розвитком алергічних реакцій. Тому пацієнтів, у яких спостерігалися алергічні реакції на препарат, слід обстежити на присутність інгібіторів. Необхідно відзначити, що пацієнти, у яких утворились інгібітори фактора IX, можуть мати підвищений ризик розвитку анафілаксії у відповідь на введення фактора IX. Попередні дані вказують на можливий взаємозв'язок між наявністю значних мутацій за типом делеції у гені, що кодує синтез фактора IX і підвищеним ризиком утворення інгібіторів та розвитком гострих реакцій гіперчутливості до препарату. Необхідно здійснювати ретельний нагляд за пацієнтами зі значними мутаціями за типом делеції у гені, що кодує синтез фактора IX, щодо виникнення ознак та симптомів гострих реакцій підвищеної чутливості, особливо на початкових етапах використання препарату.

Враховуючи наявність ризику виникнення алергічних реакцій на концентрати фактора IX, перше застосування препарату БенеФікс, згідно призначення лікаря, необхідно проводити під медичним наглядом із забезпеченням доступності необхідних засобів лікування алергічних реакцій.

Тромбоз

Хоча БенеФікс містить лише фактор IX, необхідно враховувати ризик розвитку тромбозу і дисемінуючого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдрому). Оскільки застосування комплексних концентратів з фактором IX історично асоціюється з розвитком тромбоемболічних ускладнень, застосування препаратів, що містять фактор IX, може бути потенційно небезпечним у пацієнтів з ознаками фібринолізу та у пацієнтів з ДВЗ-синдромом. Враховуючи потенційний ризик розвитку тромботичних ускладнень, при застосуванні цього препарату пацієнтам із захворюваннями печінки, після оперативного втручання, новонародженим, пацієнтам з підвищеним ризиком тромботичних подій або з ДВЗ-синдромом, необхідно здійснювати клінічний нагляд щодо наявності ранніх ознак розвитку тромботичних ускладнень та коагулопатії споживання, використовуючи належні біологічні методи тестування. У кожній із цих ситуацій необхідно оцінити співвідношення користі від лікування препаратом БенеФікс та ризику розвитку таких ускладнень.

Безпечність та ефективність застосування препарату БенеФікс шляхом безперервної інфузії не була встановлена. У період постмаркетингового нагляду були отримані повідомлення про випадки розвитку тромботичних ускладнень, в тому числі небезпечного для життя синдрому верхньої порожнистої вени (ВПВ) у тяжкохворих новонароджених, на фоні застосування препарату БенеФікс шляхом безперервної інфузії через центральний венозний катетер.

Нефротичний синдром

У пацієнтів з гемофілією В та інгібіторами фактора IX і алергічними реакціями в анамнезі повідомлялося про випадки розвитку нефротичного синдрому після спроби проведення терапії методом індукції імунної толерантності. Безпечність та ефективність застосування препарату БенеФікс для індукції імунної толерантності не встановлені.

Аглютинація еритроцитів у системі для внутрішньовенного крапельного введення/шприці

Були отримані повідомлення про випадки аглютинації еритроцитів у системі для внутрішньовенного крапельного введення/шприці на фоні застосування препарату БенеФікс. До теперішнього часу не повідомлялося про жодні клінічні наслідки, пов’язані з цим спостереженням. Для мінімізації ймовірності аглютинації важливо обмежити кількість крові, що потрапляє у систему для внутрішньовенного крапельного введення та виключити потрапляння крові у шприц. Якщо спостерігається аглютинація еритроцитів у системі для внутрішньовенного крапельного введення / шприці, всі використовувані для введення препарату матеріали (систему для внутрішньовенного крапельного введення, шприц і розчин БенеФікс) утилізують і продовжують введення препарату з нової упаковки.

Особливі групи пацієнтів

У клінічних дослідженнях щодо застосування препарату БенеФікс у ПНП, що продовжуються, не отримано достатньої кількості даних. На сьогоднішній день продовжуються додаткові дослідження з оцінки безпечності та ефективності препарату у дітей, які раніше отримували лікування, дітей, які не отримували лікування та у дітей, які отримували лікування у мінімальних кількостях. У клінічні дослідження препарату БенеФікс не була включена достатня кількість осіб віком 65 років і старше, тому на даний момент неможливо визначити, чи відрізняється їх відповідь на терапію від відповіді осіб більш молодого віку. Як і для будь-якого пацієнта, що отримує БенеФікс, дозу для пацієнтів літнього віку необхідно підбирати індивідуально.

Нотування інформації про використання

Рекомендується, за можливості щоразу, коли використовують БенеФікс, записувати назву та номер серії продукту.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дослідження з вивчення впливу фактору ІХ на репродуктивну функцію дослідних тварин не проводилися. Оскільки гемофілія В рідко виникає у жінок, досвід застосування фактору ІХ в період вагітності та годування груддю відсутній. Тому фактор ІХ слід застосовувати в період вагітності та годування груддю лише за наявності чітких показань.

Вплив препарату на фертильність не визначено.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Базуючись на фармакокінетичному та фармакодинамічному профілі та повідомленнях про виникнення побічних реакцій, можна припустити, що БенеФікс не впливає або має несуттєвий вплив на здатність керувати автотранспортом та використовувати інші механізми.

Спосіб застосування та дози

Лікування слід розпочинати під наглядом лікаря з досвідом лікуванні гемофілії.

Дозування

Дозування препарату і тривалість замісної терапії залежить від ступеню недостатності фактора IX, локалізації і тяжкості кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта. Дозування препарату БенеФікс може відрізнятися від дозування препаратів, що містять фактор IX, виділений з плазми крові.

Для забезпечення необхідного рівня активності фактора IX рекомендується проводити ретельний моніторинг з кількісним визначенням активності фактора IX; дози препарату повинні бути розраховані з урахуванням активності фактора IX та фармакокінетичних параметрів (таких як час напіввиведення та рівень відновлення), а також, потрібно враховувати клінічний стан пацієнта при встановленні необхідної дози.

Кількість призначеного препарату та частота його введення повинні обов’язково визначатися із врахуванням індивідуальної клінічної ефективності препарату. Необхідність введення препаратів фактора IX частіше одного разу на день виникає дуже рідко.

Кількість введених одиниць фактора IX зазначають в МО, пов’язаних з діючим стандартом ВООЗ для препаратів, що містять фактор IX. Активність фактору IX у плазмі крові зазначається у відсотках (по відношенню до нормальної людської плазми) або у міжнародних одиницях (відносно міжнародного стандарту для фактору IX у плазмі).

1 МО активності фактору IX еквівалентна кількості фактору IX в 1 мл нормальної людської плазми. Розрахунок необхідної дози препарату БенеФікс базується на емпіричних даних про те, що 1 одиниця активності фактору IX на 1 кг маси тіла повинна підвищувати рівень фактора IX у крові в середньому на 0,8 МО/дл (у межах від 0,4 до 1,4 МО/дл) у пацієнтів (старше 12 років). Необхідно регулярно оцінювати фармакокінетичні показники у кожного пацієнта і з огляду на отримані результати коригувати дозу препарату.

Необхідна доза розраховується із застосуванням наступної формули:

необхідна кількість одиниць фактора IX (МО) =

маса тіла (кг) × бажане збільшення кількості фактора IX (% або МО/дл) × зворотна величина поступового відновлення, яке зазвичай спостерігається після інфузії фактора,

для відновлення на рівні 0,8 МО/дл (середнє підвищення фактора IX) використовують наступну формулу:

необхідна кількість одиниць фактора IX (МО) =

маса тіла (кг) × бажане збільшення кількості фактора IX (% або МО/дл) × 1,3 МО/кг.

У випадку виникнення геморагічних явищ активність фактора IX у плазмі крові не повинна падати нижче наведених рівнів (у % або у МО/дл) у відповідний період. Наведену нижче таблицю можна використовувати як настанову для визначення дозування препарату при кровотечах та хірургічному втручанні.

Таблиця 3

Тяжкість кровотечі/
Тип хірургічного втручання
Необхідний рівень фактора IX (% від нормального або МО/дл плазми)
Частота введення (години)/ Тривалість терапії (дні)
Кровотеча
Початкові ознаки гемартрозу, крововиливів у м’язи або кровотечі у ротовій порожнині
20 - 40
Введення повторювати кожні 12-24 години щонайменш протягом 1 дня до припинення кровотечі, про що свідчить відсутність болю або загоювання
Гемартрози та м’язові кровотечі середнього ступеня тяжкості або гематоми
30 - 60
Введення повторювати кожні 12-24 години протягом 3-4 днів або довше до зникнення болю та відновлення рухливості кінцівок
Кровотечі, що загрожують життю
60 - 100
Введення повторювати кожні 8-24 години до зникнення загрози життю
Хірургічні втручання
Незначні хірургічні втручання, включаючи видалення зуба
30 - 60
Введення повторювати кожні 24 години, щонайменш протягом 1 дня до загоювання
Значні хірургічні втручання
80 – 100 (до та після хірургічного втручання)
Введення повторювати кожні 8-24 годин до адекватного загоювання рани, потім продовжувати терапію протягом щонайменш 7 днів для підтримання активності фактору IX на рівні 30%-60% (МО/дл)

Для визначення необхідної протягом курсу лікування необхідної дози та частоти повторних інфузій рекомендується проводити дослідження рівня фактору IX. Зокрема, у випадку значних хірургічних втручань ретельний моніторинг замісної терапії за допомогою аналізу коагуляції (активності фактору IX у плазмі) є обов’язковим. У різних пацієнтів відповідь на введення фактору IX може варіювати, що проявляється у різних рівнях відновлення in vivo та різних періодах напіввиведення.

БенеФікс можна застосовувати для тривалої профілактики геморагічних явищ у пацієнтів з тяжкою формою гемофілії B. У клінічному дослідженні середня доза препарату для звичайної вторинної профілактики ПЛП становила 40 МО/кг (від 13 до 78 МО/кг) з інтервалами введення від 3 до 4 днів.

Пацієнтів слід перевіряти стосовно утворення інгібіторів фактора IX. Якщо у плазмі не досягається очікуваний рівень активності фактору IX або необхідна розрахована доза не дозволяє контролювати кровотечу, слід провести біологічне тестування щодо наявності інгібіторів фактора IX.

У пацієнтів з високими рівнями інгібіторів фактора IX лікування цим препаратом може бути неефективним, отже слід розглянути інші варіанти терапії. Тактика лікування таких пацієнтів має визначатися лікарями, які мають досвід терапії пацієнтів з гемофілією.

Спосіб застосування

БенеФікс вводять шляхом внутрішньовенної інфузії після приготування розчину для ін’єкцій із використанням стерильного 0,234% розчину натрію хлориду.

БенеФікс слід вводити повільно. У більшості випадків швидкість інфузії не перевищує 4 мл/хв. Швидкість введення визначається ступенем комфорту пацієнта.

Введення препарату шляхом безперервної інфузії не затверджено та не рекомендується.

За допомогою стерильного адаптера готують розчин ліофілізованого порошку у розчиннику, що додається у попередньо наповненому шприці. Флакон слід обережно повертати до повного розчинення порошку. Попередньо порошок та розчинник необхідно нагріти до кімнатної температури. Отриманий розчин набирають назад у шприц. Розчин повинен бути прозорим та безбарвним. Розчин слід утилізувати, якщо спостерігаються включення чужорідних часточок або зміна кольору.

Розчин препарату БенеФікс містить полісорбат 80, який має здатність прискорювати екстракцію ди-(2-етилгексил)фталату з полівінілхлориду (ПВХ). Дану особливість необхідно враховувати при приготуванні та застосуванні препарату.

Розчин БенеФікс слід використати негайно або протягом 3 годин після приготування. До застосування приготований розчин можна зберігати при кімнатній температурі.

Діти

Наявна обмежена кількість інформації щодо лікування за необхідності та хірургічних втручань у дітей віком до 6 років, які отримують лікування препаратом БенеФікс.

Середня доза (± стандартне відхилення) для профілактики становила 63,7 (± 19,1) МО/кг з інтервалами від 3 до 7 днів. Для пацієнтів молодшого віку може виникнути необхідність скоротити інтервали між введенням або збільшити дози. Кількість застосованого фактора IX для звичайної профілактики у 22 пацієнтів, які підлягали оцінці, становила 4607 (± 1849) МО/кг на рік і 378 (± 152) МО/кг на місяць.

Для необхідної корекції дози рекомендується відповідно до клінічних показань проводити ретельний моніторинг активності фактора IX, а також розрахунок фармакокінетичних параметрів (таких як час напіввиведення та рівень відновлення). Якщо в процесі звичайної профілактики або лікування виникає необхідність повторного застосування препарату у дозах > 100 МО/кг, слід зважити доцільність переведення пацієнта на інший препарат, що містить фактор ІХ.

Передозування

Не повідомлялось про випадки передозування.

Побічні реакції

Найбільш часто зустрічаються такі побічні реакції: головний біль, запаморочення, нудота, реакції у місці введення препарату, біль у місці введення препарату, шкірні алергічні реакції. Найбільш значущими побічними реакціями є: анафілаксія, запалення підшкірної жирової клітковини, флебіт, утворення нейтралізуючих антитіл. Частота виникнення цих реакцій – нечасто та рідко.

Протягом неконтрольованих відкритих клінічних досліджень препарату БенеФікс за участю ПЛП повідомлялося про виникнення 113 побічних реакцій у 25 пацієнтів з 65 (38,5%), які отримали загалом 7573 інфузії.

Частоту побічних реакцій, які спостерігалися на фоні застосування препарату БенеФікс, класифіковано як часто ≥1/100 до <1/10, нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100) або рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000).

Побічні реакції, що спостерігалися у клінічних дослідженнях препарату та під час його постмаркетингового дослідження, наведені нижче відповідно до класів систем органів і частоти виникнення. У межах кожної групи побічні ефекти зазначені у порядку зменшення їх серйозності.

Порушення з боку імунної системи:

нечасто: утворення нейтралізуючих антитіл (інгібітори фактора IX)*;

рідко: алергічні реакції, які можуть включати такі прояви: анафілаксія*, бронхоспазм / респіраторний дистрес-синдром (задишка), артеріальна гіпотензія, ангіоневротичний набряк, тахікардія, відчуття стиснення в грудях, кропив'янка, висипання, алергічне висипання, відчуття печіння, озноб, парестезії, дзвін / шум у вухах, гіперемія обличчя, летаргія, неспокій, сухий кашель / чхання, нечіткість зору, ларингоспазм, свистяче дихання.

Порушення з боку нервової системи:

нечасто: запаморочення, головний біль, дисгевзія, світлобоязнь;

рідко: тремор, сонливість.

Порушення з боку травної системи:

нечасто: нудота; рідко: блювота.

Загальні розлади та реакції у місці введення:

нечасто: целюліт, флебіт, реакції в місці ін'єкції (включаючи відчуття печіння або поколювання в місці інфузії), дискомфорт в місці ін'єкції; рідко: пірексія.

Реакції гіперчутливості / алергічні реакції.

Реакції гіперчутливості або алергічні реакції нечасто спостерігалися у пацієнтів, які отримували препарати, що містять фактор IX, в тому числі БенеФікс. У деяких випадках такі реакції можуть прогресувати до тяжкої анафілаксії. Розвиток алергічних реакцій має тісний часовий зв’язок з утворенням інгібіторів фактора IX.

Етіологія розвитку алергічних реакцій на БенеФікс не визначена. Ці реакції потенційно небезпечні для життя. При виникненні алергічних/анафілактичних реакцій слід негайно припинити застосування препарату БенеФікс. У разі виникнення тяжких алергічних реакцій необхідно використовувати альтернативні гемостатичні заходи. Лікування залежить від характеру і тяжкості побічних ефектів.

Через особливості процесу виробництва, БенеФікс містить слідові кількості білків клітин хом'яка, до яких можуть виникнути реакції гіперчутливості.

Утворення інгібіторів

У пацієнтів з гемофілією В можуть утворюватися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до фактора IX. Утворення інгібіторів може проявлятися у вигляді недостатньої клінічної відповіді. У таких випадках рекомендується звернутися до спеціалізованого центру з лікування гемофілії. Утворення інгібіторів, що мало клінічне значення та проявлялося недостатньою відповіддю на лікування, було виявлено у 1 пацієнта з 65, які отримували БенеФікс(включаючи 9 пацієнтів, які брали участь лише у хірургічному дослідженні) та раніше лікувалися препаратами, виготовленими з плазми крові. Цей пацієнт зміг продовжити лікування препаратом БенеФікс без повторного збільшення інгібіторів або розвитку анафілаксії.

Повідомлялося про випадки розвитку нефротичного синдрому після застосування високих доз фактора IX, отриманого із плазми крові, з метою індукції імунної толерантності у пацієнтів з гемофілією B у яких наявні інгібітори фактора IX та з алергічними реакціями в анамнезі.

Побічні реакції з боку нирок

У клінічному дослідженні через 12 днів після застосування препарату БенеФікс для лікування кровотечі у пацієнта з позитивним результатом на антитіла до збудника гепатиту С розвинувся нирковий інфаркт. Взаємозв'язок інфаркту з попереднім введенням препарату БенеФікс не був встановлений, тому цей пацієнт продовжив лікування препаратом БенеФікс.

Тромботичні явища

Під час постмаркетингового дослідження були отримані повідомлення про випадки розвитку тромботичних ускладнень, в тому числі небезпечного для життя синдрому ВПВ (верхньої порожнистої вени) у тяжкохворих новонароджених, на фоні застосування препарату БенеФікс шляхом безперервної інфузії через центральний венозний катетер. Також повідомлялося про випадки периферичного тромбофлебіту і тромбозу глибоких вен; у більшості з цих випадків БенеФікс вводили шляхом безперервної інфузії, що не є схваленим способом застосування препарату.

Недостатня відповідь на лікування і недостатнє відновлення фактора ІХ

У постмаркетинговому періоді застосування препарату БенеФікс надходили повідомлення про недостатню відповідь пацієнтів на лікування та про недостатнє відновлення фактора ІХ.

При виникненні будь-якої побічної реакції, яка може бути пов'язаною з введенням препарату БенеФікс, необхідно зменшити швидкість інфузії або припинити інфузію.

Діти

У дітей алергічні реакції можуть виникати частіше, ніж у дорослих.

Для того щоб надати інформацію щодо частоти утворення інгібіторів у ПНП, даних недостатньо.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Після реєстрації лікарського засобу дуже важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції. Це дає змогу продовжувати тривалий нагляд за співвідношенням користі та ризику лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності

2 роки.

Для розчинника – 4 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці при температурі від 2 до 30°С. Не заморожувати, щоб уникнути пошкодження попередньо наповненого шприца.

Приготовлений розчин слід використати негайно або протягом 3 годин після приготування розчину за умови зберігання при температурі не вище 25°С.

Несумісність

Препарат не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, включаючи інші інфузійні розчини. Для введення препарату можна використовувати лише набір для інфузій, що входить у комплект, оскільки нонаког альфа може адсорбуватися на внутрішніх поверхнях іншого інфузійного обладнання.

Упаковка

Порошок по 250 МО або 500 МО, або 1000 МО, або 2000 МО у флаконі по 10 мл з пробкою та з’ємною алюмінієвою пломбою. 5 мл розчинника у попередньо наповненому шприці з поршнем та ковпачком насадкою. 1 флакон з порошком, 1 попередньонаповнений шприц, стерильний адаптер до флакону для приготування розчину, стерильний набір для інфузій, 2 тампони зі спиртом, пластир та марлеву подушечку поміщають у пластиковий контейнер. Пластиковий контейнер з інструкцією про застосування поміщають у картонну коробку.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Ваєт Фарма С. А. / Wyeth Farma S.A.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Аутовіа дель Норте А1, Км 23, десвіо Алгете, Км. 1, Сан Себастіан де лос Реєс, 28700 Мадрид, Іспанія / Autovia del Norte A1, Km 23, desvio Algete, Km. 1, San Sebastian de los Reyes, 28700 Madrid, Spain.

Альтернативний виробник розчинника

Ветер Фарма-Фертигунг ГмбХ та Ко. КГ/ Vetter Pharma-Fertigung GmbH & Co. KG

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Шутценштрассе 87, D-88212, Равенсбург, Німеччина / Schützenstrasse 87, D-88212, Ravensburg, Germany.

Дозировка Бенефикс порошок для р-ра д/ин. по 1000 мо во флак. №1 с р-лем
Производитель Вает Фарма С.А. для "Пфайзер Эйч. Си. Пи. Корпорейшн", Испания/Германия/США
МНН Nonacog alfa
Фарм. группа Антигеморагічні засоби. Фактор згортання крові IX.
Регистрация № 873/12-300200000 от 23.07.2012. Приказ № 554 от 23.07.2012
Код АТХ
Top