Новинки

Вагинальные инфекции? Комплексный подход к лечению Подробней
Молочница? Начни лечение вовремя и выздоровей скорее! Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Скрыть рекламу

Бета-Азомекс инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Бета-Азомекс - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діючі речовини: S(-) амлодипіну бесилат, S(-) атенолол.

1 таблетка містить:

S(-) амлодипін бесилат 3,45 мг, що еквівалентно S(-) амлодипіну 2,5 мг;

S(-) атенолол  25 мг

або

S(-) амлодипін бесилат 6,90 мг, що еквівалентно S(-) амлодипіну 5 мг;

S(-) атенолол 50 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскамерлоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, повідон К-30, крохмаль прежелатинізований, барвник Lake Sunset Yellow (Е 1100, тальк, вода очищена.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Атенолол та інші гіпотензивні засоби.

Код АТС C07F B03.

Показання

Артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження за необхідності комбінованої терапії.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших бета-адреноблокаторів та похідних дигідроперидину; артеріальна гіпотензія, брадикардія з частотою серцевих скорочень менше 50/хв., атріовентрикулярна блокада ІІ – ІІІ ступенів, синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна блокада, гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність ІІ – ІІІ ст, кардіогенний шок, кардіомегалія без ознак серцевої недостатності, порушення периферичного кровообігу, міастенія, метаболічний ацидоз, вагітність та годування груддю, псоріаз, цукровий діабет, тяжкі захворювання печінки та нирок, інфаркт міокарда з артеріальною гіпотензією, бронхіальна астма, феохромоцитома.

Вагітність та годування груддю. Дитячий вік.

Бета–Азомекс не застосовують одночасно з нейролептиками, транквілізаторами та інгібіторами МАО. Після відміни інгібіторів МАО можливе виникнення підвищення кров’яного тиску.

Не застосовують при синдромі Рейно.

Хворим з харчовою, медикаментозною, інсектною алергією в анамнезі не слід застосовувати Бета-Азомекс у зв’язку з можливим загостренням алергії.

Спосіб застосування та дози

Застосовувати перорально по одній таблетці Бета-Азомексу 2,5/25 мг один раз на добу перед прийомом їжі, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини.

Для лікування артеріальної гіпертензії початкова доза становить 2,5/25 мг 1 раз на добу. У разі необхідності дозу підвищують через 1 тиждень, середня доза – 5/50 мг. Бета-Азомекс застосовують у вигляді монотерапії або у складі комбінованої терапії з іншими гіпотензивними препаратами. Підвищення добової дози для лікування артеріальної гіпертензії більше 100 мг за S(-) атенололом не рекомендується, оскільки терапевтичний ефект не посилюється, а вірогідність розвитку побічних ефектів зростає.

При ішемічній хворобі серця, стенокардії призначають по одній таблетці Бета-Азомексу 5/50 мг, при потребі доза може бути збільшена до 100 мг/добу за S(-) атенололом (по одній таблетці Бета-Азомексу 5/50 мг два рази на добу або дві таблетки 5/50 мг один раз на добу).

При кліренсі креатиніну 10 – 30 мл/хв. призначають по одній таблетці Бета-Азомексу 5/50 мг через день або 2,5/25 мг один раз на добу; при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв. – 2,5/25 мг через день, або 5/50 мг 1 раз на 4 дні, або при лікуванні гемодіалізом по – 2,5/25 мг після кожного діалізу.

У разі, якщо планується відміна препарату, доза знижується поступово: на ¼ дози кожні 

3 – 4 дні.

Максимальна добова доза становить 10/100 мг (дві таблетки Бета-Азомексу 5/50 мг) .

Побічні реакції

Побічні реакції, пов'язані з S(-) амлодипіном:

З боку серцево-судинної системи: при застосуванні S(-) амлодипіну, як і при застосуванні інших дигідропіридинів, можливе виникнення набряків гомілок, прискорене серцебиття, гіперемія обличчя та інших частин тіла, головний біль, запаморочення, гіпотензія. Рідко реєструвались аритмії (синусова тахікардія, брадикардія, шлуночкові порушення ритму, фібриляція передсердь), напади стенокардії, гіпотензія, колапс, задишка. Як і при застосуванні інших антагоністів кальцію, є повідомлення про поодинокі побічні явища, які неможливо диференціювати з наслідками та перебігом основного захворювання: інфаркт міокарда.

З боку травного тракту: біль у животі; можливі - диспепсія, дискомфорт в епігастральній ділянці, діарея, метеоризм, нудота, блювання, сухість у роті, гіперплазія ясен. Рідше - підвищення активності печінкових трансаміназ, холестаз, порушення функції печінки.

З боку нервової системи, органів чуття: головний біль, сонливість. Рідше - парестезії, безсоння, депресія; порушення зору (включаючи диплопію), кон'юнктивіт, дзвін у вухах. Іноді - тремор.

З боку системи кровотворення:  у поодиноких випадках - анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, рідше - агранулоцитоз.

З боку сечовидільної системи: незначне збільшення добового діурезу та частоти сечовипускання.

Алергічні реакції: екзантема, висипка, свербіж, еритема, дерматит, алопеція.

З боку кістково-м 'язової системи: астенія, судоми, міальгії, артралгії.

Інші реакції: пітливість, гінекомастія, сексуальна дисфункція, неспецифічний біль різної локалізації.

Побічні реакції, пов'язані з S(-) атенололом:

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, відчуття серцебиття, атріовентрикулярна блокада, порушення провідності міокарда, ортостатична гіпотензія, послаблення скоротливої функції міокарда, серцева недостатність, у хворих з переміжною кульгавістю і синдромом Рейно відчуття холоду в кінцівках, синкопе.

З боку нервової системи: підвищена втомлюваність, запаморочення, депресія, галюцинації, головний біль, судоми, безсоння або сонливість, парестезії.

З боку системи дихання: рідко - задишка, ларинго- та бронхоспазм.

З боку травного тракту: нудота, запори, діарея, підвищення активності печінкових ферментів і/або білірубіну в сироватці крові.

З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія.

Алергічні реакції: гіперемія шкіри, шкірна висипка, свербіж, загострення псоріазу.

Інше: слабкість, зменшення секреції сльозової рідини, кон’юнктивіт, сухість у роті, підвищення рівня цукру в крові (у хворих з інсуліннезалежним цукровим діабетом), зниження рівня цукру крові у хворих, які одержують інсулін, посилене потовиділення, послаблення лібідо, синдром “відміни“.

У випадку, якщо будь-яка з вказаних побічних реакцій може несприятливо впливати на здоров'я пацієнта, потрібно розглянути питання про відміну препарату.

Передозування

Симптоми, що виникають при передозуванні Бета-Азомексом: брадикардія, сонливість, атріовентрикулярна блокада, шлуночкова екстрасистолія, зниження артеріального тиску, серцева недостатність, судоми, бронхоспазм, тахікардія.

Лікування. Провести промивання шлунку та кишечника, після цього застосовують активоване вугілля. При виникненні гіпотензії необхідна підтримка серцево-судинної діяльності, пацієнта слід перевести в горизонтальне положення з піднятими нижніми кінцівками. При порушенні атріовентрикулярної провідності – внутрішньовенне введення 1 – 2 мг атропіну, епінефрину або встановлення тимчасового кардіостимулятора; при шлуночковій екстрасистолії – лідокаїн. Якщо немає ознак набряку легенів – внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів, при неефективності - ведення адреналіну, допаміну, добутаміну; при судомах – внутрішньовенне введення діазепаму; при бронхоспазмі – інгаляційно або парентерально b-адреностимулятори.

Для запобігання передозуванню необхідно часто вимірювати артеріальний тиск.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не застосовують у період вагітності та годування груддю. У разі необхідності лікування препаратом слід відмінити годування груддю.

Діти

Безпека та ефективність застосування у дітей не встановлені, тому не застосовують препарат у педіатричній практиці.

Особливості застосування

Особлива увага необхідна у випадках, коли потрібне хірургічне втручання під наркозом у хворих, що приймають Бета-Азомекс. Прийом препарату слід припинити за 48 годин до операції. Якщо це неможливо, для анестезії необхідно обирати препарат з мінімальним потенціалом негативної інотропної дії.

З особливою обережністю слід застосовувати препарат у хворих з аортальним та/або мітральним стенозом, гіпертрофічною кардіоміопатією з обструкцією шляхів відтоку з лівого шлуночка, оскільки після перорального прийому амлодипіну рідко можливий розвиток тимчасової гострої гіпотензії.

У літніх пацієнтів рекомендують починати з призначення Бета-Азомексу 2,5/25 мг 1 раз на добу (доза може бути збільшена під контролем АТ та ЧСС). У разі виявлення у таких пацієнтів вираженої брадикардії, гіпотензії, порушення ритму, провідності або інших ускладнень необхідно зменшити дозу Бета-Азомексу або тимчасово відмінити його.

Припинення лікування Бета-Азомексом слід здійснювати поступово, зменшуючи дозу протягом 1 – 2 тижнів для запобігання синдрому відміни.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Бета-Азомекс можна застосовувати разом із тіазидними діуретиками, α-адреноблокаторами, β-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами тривалої дії, нітрогліцерином, що застосовувався сублінгвально, але вони підвищують гіпотензивну дію препарату. Нестероїдні протизапальні препарати та пероральні гіпоглікемічні препарати знижують гіпотензивну дію Бета-Азомексу.

У здорових чоловіків-добровольців при одночасному застосуванні амлодипін не змінював вплив варфарину на протромбіновий час. При застосуванні разом з препаратами літію можливі прояви нейротоксичності.

Одночасне застосування з лідокаїном може зменшити виведення останнього і підвищити ризик токсичної дії лідокаїну.

При одночасному прийомі S(-) атенололу з резерпіном, метилдопою, клонідином, верапамілом можливе виникнення вираженої гіпотензії.

При відміні S(-) атенололу застосування клонідину продовжується ще кілька днів.

Потрібно обережно призначати S(-) атенолол одночасно з протиаритмічними препаратами 1-го класу, оскільки може посилюватися кардіодепресивна дія.

Наркотичні засоби і анестетики посилюють антигіпертензивний ефект. При цьому проявляється адитивна негативна інотропна дія обох засобів. При застосуванні з периферичними міорелаксантами (суксаметоній, тубокурарин) може виникнути посилення нервово-м’язової блокади, тому перед операцією, яка вимагає застосування наркозу, анестезіолог повинен бути попереджений про те, що пацієнт приймав Бета-Азомекс.

Одночасне застосування S(-) атенололу з інсуліном або протидіабетичними засобами підвищує ризик виникнення гіпоглікемії. Пролонгований антикоагуляційний ефект можливий при супутньому застосуванні непрямих антикоагулянтів.

При застосуванні разом з S(-) атенололом опіоїдних анальгетиків підсилюється наркотичний ефект.

Як і інші β-адреноблокатори, атенолол не слід застосовувати одночасно з нейролептиками, транквілізаторами та інгібіторами МАО, оскільки після припинення прийому інгібіторів МАО підвищується кров’яний тиск.

Йодовмісні рентгеноконтрастні препарати для внутрішньовенного введення можуть збільшувати ризик розвитку анафілактичної реакції.

При одночасному вживанні алкоголю або застосуванні психотропних препаратів (снодійних засобів, транквілізаторів, три- або тетрациклічних антидепресантів, нейролептиків) можливе посилення гіпотензивної дії Бета-Азомексу.

Алергени, що використовуються для імунотерапії або екстракти алергенів для шкірних проб підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії.

При одночасному застосуванні Бета-Азомексу з симпатоміметичними амінами можливо взаємне пригнічення терапевтичних ефектів, що може призвести до відсутності протидії

α-адренергічної активності з ризиком гіпертензії і надмірної брадикардії, а також, можливо, порушення провідності.

При одночасному застосуванні з естрогенами антигіпертензивний ефект Бета-Азомексу може знижуватись, оскільки затримка рідини, спричинена естрогенами, може призводити до підвищення артеріального тиску.

За даними фармакокінетичних досліджень, амлодипін суттєво не впливав на фармакокінетику циклоспорину. Грейпфрутовий сік підвищує біодоступність амлодипіну, що може посилити його гіпотензивну дію.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Бета-Азомекс - фіксована комбінація блокатора повільних кальцієвих каналів дигідропіридинового класу S(-) амлодипіну та кардіоселективного b1-адреноблокатора без внутрішньої симпатоматичної активності S(-) атенололу, що діють синергічно на зниження артеріального тиску.

S(-) амлодипін - активна хіральна форма амлодипіну - блокує повільні кальцієві канали; блокує надходження іонів кальцію через мембрани до клітин гладеньких м'язів міокарда та судин. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну зумовлений безпосереднім впливом на гладенькі м'язи судин. Антиангінальний ефект амлодипіну реалізується двома способами:

1. Амлодипін розширює периферичні артеріоли і таким чином знижує загальний периферичний опір та післянавантаження. Оскільки частота серцевих скорочень при цьому практично не змінюється, то зменшуються навантаження на серце, споживання енергії та потреба міокарда у кисні.

2. Крім того, амлодипін має безпосередній вплив на коронарні судини, що має значення для нормалізації коронарного кровотоку та запобігання вазоспастичним реакціям.

S(-) атенолол – це кардіоселективний b1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоматичної активності, який виявляє антиаритмічну, антиангінальну та гіпотензивну дії за рахунок зменшення стимулюючого впливу на серце симпатичної нервової системи і циркулюючих у крові катехоламінів. S(-) атенолол є гідрофільною речовиною, погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр, що зумовлює низький ризик побічних ефектів з боку ЦНС. Не має мембраностабілізуючої дії. Виявляє негативний хроно-, дромо-, батмо- та інотропний ефекти, оптимізує роботу серця. Зменшує частоту серцевих скорочень у спокої та при фізичному навантаженні. Антиаритмічний ефект обумовлений пригніченням проведення імпульсів в антеградному і, меншою мірою, у ретроградному напрямі через атріовентрикулярний вузол і додатковими шляхами. Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні внаслідок зменшення частоти серцевих скорочень (зростання часу діастоли і покращання перфузії міокарда) і скоротливості. Антигіпертензивний механізм включає зниження хвилинного об’єму, зменшення симпатичної стимуляції периферичних судин та пригнічення вивільнення реніну нирками. Терапевтичний ефект досягає максимуму через 2 – 4 год., триває – до 24 год.

Фармакокінетика.

S(-) амлодипін. Після прийому внутрішньо у терапевтичних дозах амлодипін добре

всмоктується, досягаючи максимальної концентрації у крові через 6 - 12 год. Абсолютна

біодоступність становить 64 - 80 %. Об'єм розподілу 21 л/кг. Вживання їжі не впливає на всмоктування амлодипіну. Період напіввиведення з плазми становить приблизно 35 - 50 год., що забезпечує можливість призначати препарат один раз на добу. При пероральному прийомі у терапевтичних дозах S(-) амлодипін добре всмоктується, досягаючи максимальної концентрації у крові через 6 - 12 годин. Трансформується у печінці (приблизно 90 %) з утворенням неактивних метаболітів; 10 % незміненого препарату та 60 % метаболітів виводяться із сечею. У дослідженнях “in vivo” визначено, що приблизно 93 % циркулюючого препарату зв’язуються з білками плазми у пацієнтів з гіпертензією. Середнє значення AUC0-t (t = 48 годин) таблетки S(-) амлодипіну (2,5 мг та 5 мг) – 95,33 ± 14,45 нг/мл. Стійка рівноважна концентрація у плазмі досягається через 7 - 8 днів регулярного застосування препарату. Трансформується у печінці з утворенням неактивних метаболітів; 10 % незміненого препарату та 60 % метаболітів виводяться із сечею. Період напіввиведення з плазми S(-) амлодипіну становить приблизно 31,09 ± 12,65 години.

S(-) атенолол добре всмоктується після перорального прийому. У травному тракті абсорбується приблизно 50 % введеної дози препарату, біодоступність становить 40 - 50 %, зв’язок з білками плазми - приблизно 6 - 16 %, максимальна концентрація у крові досягається через 2 - 4 год. після внутрішнього застосування. Не піддається значному печінковому метаболізму і більше 90 % абсорбованого препарату потрапляє у велике коло кровообігу в незмінному стані. Об’єм розподілу 0,7 л/кг. Погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр, проходить через плацентарний бар’єр, екскретується в грудне молоко. Період напіввиведення – 6 - 9 годин. S(-) атенолол практично не метаболізується в печінці, виводиться нирками (90 % в незмінному стані), при порушенні функції нирок період напіввиведення значно збільшується.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки 2,5/25 мг - круглі, двоопуклі таблетки блідо-помаранчевого кольору з вкрапленнями; таблетки 5/50 мг - круглі, двоопуклі таблетки білого кольору.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці!

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Емкйор Фармасьютикалз Лтд.

Місцезнаходження

Т-184, М.І.Д.С., Бхосарі, Пуне-411026, Індія.

Дозировка Бета-Азомекс таблетки по 2,5 мг/25 мг №30 (10х3)
Производитель Эмкйор Фармасьютикалс Лтд., Индия
МНН Atenolol and other antihypertensives
Фарм. группа Гипотензивные средства. Атенолол и другие гипотензивные средства.
Регистрация № UA/9895/01/01 от 28.07.2009. Приказ № 540 от 28.07.2009
Код АТХ
Top