Новинки

Вагинальные инфекции? Комплексный подход к лечению Подробней
Молочница? Начни лечение вовремя и выздоровей скорее! Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Скрыть рекламу

Бетфер-1b инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Бетфер-1b - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: interferon beta-1b;

1 ампула або флакон містить 0,3 мг (9 600 000 МО) рекомбінантного інтерферону бета-1b людини;

1 мл приготованого розчину містить 0,25 мг (8 000 000 МО) рекомбінантного інтерферону бета-1b людини;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), альбумін людини;

розчинник: натрію хлорид 0,54 %.

Лікарська форма

Ліофілізат для розчину для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізат від білого до бежевого кольору, вільний від чужорідних часток.

Фармакотерапевтична група

Імуностимулятори. Інтерферони. Інтерферон бета-1b.

Код АТХ L03A B08.

Фармакологічні властивості

Має противірусну та імуномодулюючу дію. Активність інтерферону бета-1b є видоспецифічною. Механізми дії інтерферону бета-1b при розсіяному склерозі остаточно не встановлені. Однак відомо, що біологічний ефект Інтерферону бета-1b опосередковується його взаємодією зі специфічними рецепторами, що виявлені на поверхні клітин людини. Зв’язування інтерферону бета-1b з цими рецепторами індукує експресію речовин, що розглядаються в якості медіаторів біологічних ефектів інтерферону бета-1b. Інтерферон бета-1b знижує зв’язуючу здатність і експресію рецепторів до інтерферону гама, підсилює їхній розпад. Крім того, інтерферон бета-1b підвищує супресорну активність мононуклеарних клітин периферичної крові.

Застосування препарату при розсіяному склерозі дозволяє затримати подальше прогресування захворювання і настання інвалідності, у тому числі тяжкої, терміном до 12 місяців. Цей ефект спостерігається у пацієнтів як із загостреннями захворювання, так і без них, а також із будь-яким ступенем інвалідизації. У дослідженні приймали участь пацієнти з оцінкою до 5,5 бала за шкалою EDSS. Як при ремітуючому, так і при вторинно-прогресуючому розсіяному склерозі лікування препаратом знижує частоту і тяжкість загострень хвороби, кількість госпіталізацій і потребу в лікуванні стероїдами, також подовжує тривалість ремісії.

Показання

Розсіяний склероз із рецидивуючим ремітуючим типом перебігу, що характеризується не менш, як двома загостреннями протягом попередніх 3 років і відсутністю ознак його безперервного прогресуючого перебігу між рецидивами з новим або неповним відновленням неврологічного дефіциту. Вторинно-прогресуючий розсіяний склероз з активним перебігом захворювання, який характеризується загостренням або значним погіршенням неврологічних функцій протягом останніх трьох років.

Протипоказання

Період вагітності або годування груддю. Реакції гіперчутливості в анамнезі на природний чи рекомбінантний інтерферон-бета або людський альбумін. Тяжкі депресивні стани та/або суїцидальні тенденції в анамнезі. Епілепсія без належного терапевтичного супроводу.

Захворювання печінки у фазі декомпенсації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Вплив препарату у дозі 8 000 000 МО через день на метаболізм лікарських речовин у хворих на розсіяний склероз не вивчено. При лікуванні загострень хвороби в пацієнтів, які одержували препарат, переносимість кортикостероїдів чи препаратів адренокортикотропного гормону (АКТГ), що застосовували курсами до 28 днів, була доброю. Застосування препарату одночасно з іншими імуномодуляторами, крім кортикостероїдів або АКТГ, не вивчалося.

Інтерферони знижують активність печінкових цитохром, Р450-залежних ферментів у людини і тварин. Необхідно дотримуватись обережності при призначенні препарату у комбінації з медичними препаратами, що мають вузький терапевтичний індекс, кліренс яких значною мірою залежить від печінкової системи цитохрому Р450 (наприклад, протиепілептичні засоби). Необхідно також дотримуватись обережності при одночасному застосуванні із будь-якими препаратами, що впливають на систему кровотворення.

Особливості застосування

Хворих треба інформувати про те, що побічними діями інтерферону бета-1b можуть бути депресія і суїцидальні думки, з появою яких варто негайно звернутися до лікаря. У поодиноких випадках ці стани можуть призвести до спроб самогубства. При наявності депресії і суїцидальних думок варто негайно припинити лікування.

Пацієнтам з депресією, особам, в анамнезі яких є вказівка на депресію або судоми, а також хворим, які одержують протиепілептичні засоби, препарат варто застосовувати з обережністю.

Інтерферон бета-1b необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам із захворюваннями серця, зокрема, хворим із серцевою недостатністю ІІІ-IV функціонального класу за класифікацією NÝНА та хворим з кардіоміопатіями. Якщо спостерігається зв’язок між виникненням кардіоміопатії та застосуванням інтерферону бета-1b, препарат слід відмінити.

До призначення препарату і на тлі лікування варто регулярно проводити розгорнутий аналіз крові, включаючи визначення лейкоцитарної формули, а також визначати активність АСТ, АЛТ і γ-глутамілтрансферази. У випадку підвищення активності трансаміназ у сироватці крові слід проводити ретельний огляд та обстеження хворого. Препарат необхідно відмінити при значному підвищенні активності печінкових ферментів чи появі симптомів гепатиту. При відсутності клінічних ознак ушкодження печінки після нормалізації активності печінкових ферментів можна спробувати відновити терапію під ретельним контролем функції печінки. Клінічних даних про застосування препарату хворим з порушеною функцією печінки або нирок немає.

У поодиноких випадках спостерігався панкреатит, часто зумовлений гіпертригліцеридемією.

У клінічних дослідженнях у 41 % хворих з ремітуючим розсіяним склерозом відзначалася поява сироваткових нейтралізуючих антитіл до інтерферону бета-1b (два послідовних титри ≥ 20). У дослідженні у хворих із повторно прогресуючим розсіяним склерозом поява нейтралізуючих антитіл виявлена в 28 % випадків. Вплив утворення антитіл на клінічну ефективність інтерферону бета-1 b у даний час вивчається. Наявні результати суперечливі і не дозволяють зробити однозначний висновок. Ознак негативного впливу нейтралізуючих антитіл на перебіг хвороби при вторинно-прогресуючому розсіяному склерозі не виявлено.

In vitro встановлено, що нейтралізуючі антитіла проти рекомбінантного інтерферону бета-1b взаємодіють також із природним бета інтерфероном, хоча й менше.

In vivo цей ефект не вивчався, тому клінічне його значення невідоме.

Відомості про хворих, які завершили терапію інтерфероном бета-1 b, незважаючи на появу нейтралізуючих антитіл, нечисленні і непереконливі.

У хворих, які одержували інтерферон бета-1b, описані випадки некрозу у місці ін'єкції. З появою множинних чи великих вогнищ некрозу лікування варто припинити до їхнього повного загоєння. При наявності одного вогнища і відсутності великого некрозу лікування може бути продовжено.

Щоб зменшити ризик розвитку некрозу в місці ін’єкції, слід суворо дотримуватися правил асептики при виконанні ін’єкцій, а також постійно змінювати місця ін’єкції.

Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні хворих з мієлосупресією, анемією або тромбоцитопенією.

Застосування цитокінів хворим з моноклональною гамопатією іноді супроводжувалося системним підвищенням проникності капілярів із шокоподібними симптомами і летальним наслідком.

Невідомо, чи здатний інтерферон бета-1b спричиняти ушкодження плода при лікуванні жінок у період вагітності та/або впливати на репродуктивну функцію людини. У контрольованих клінічних дослідженнях у хворих на розсіяний склероз відзначалися випадки самовільного аборту. При дослідженнях у макак резус інтерферон бета-1b чинив ембріотоксичну дію, а в більш високих дозах спричиняв збільшення частоти абортів. Отже, інтерферон бета-1b протипоказаний у період вагітності. Жінкам репродуктивного віку при лікуванні цим препаратом слід використовувати надійні методи контрацепції. У випадку настання вагітності під час лікування чи планування вагітності жінку слід інформувати про потенційний ризик і рекомендувати припинення лікування. Невідомо, чи проникає інтерферон бета-1b у грудне молоко. Враховуючи потенційну можливість розвитку серйозних небажаних реакцій на інтерферон бета-1b у дітей грудного віку, необхідно припинити годування груддю або відмінити препарат. Ефективність і безпечність застосування інтерферону бета-1b дітям і підліткам до 18 років не вивчали, у зв'язку з цим препарат не слід призначати пацієнтам даної вікової групи.

Лікарський засіб містить людський альбумін та може мати потенційний ризик для передачі вірусних захворювань, включаючи передачу хвороби Крейтцфельда-Якоба.

Пацієнтам із захворюванням щитовидної залози в анамнезі рекомендується регулярно перевіряти функцію щитовидної залози, в інших випадках – за клінічними показаннями.

При лікуванні пацієнтів з анемією, тромбоцитопенією, лейкопенією (окремо або в поєднанні з іншими розладами) може виникнути потреба у більш ретельному моніторингу розгорнутого аналізу крові, включаючи диференційний аналіз та визначення кількості тромбоцитів. У пацієнтів з нейтропенією можливий розвиток пропасниці та інфекцій.

З обережністю застосовувати пацієнтам з хворобами печінки в анамнезі, клінічними ознаками активного захворювання печінки, зловживанні алкоголем. Лікування препаратом припинити, якщо з’являються жовтяниця або інші клінічні симптоми дисфункції печінки. Під час застосування бета-інтерферонів інколи повідомлялося про ураження печінки тяжкого ступеня, включаючи гостру печінкову недостатність.

Найбільш серйозні випадки часто спостерігалися при одночасному застосуванні інших препаратів або речовин, що асоціюються з розвитком гепатотоксичності або за наявності у пацієнта супутніх станів або захворювань (наприклад, злоякісних пухлин з метастазами, важких інфекційних захворювань або сепсису, алкогольної залежності).

З обережністю застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю, серцевою аритмією, ішемічною хворобою серця. Пацієнтам із захворюванням серця слід моніторувати їх клінічний стан на початку терапії. Симптоми грипоподібного синдрому, пов’язаного з інтерфероном, можуть спричинити стрес для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Під час лікування препаратами бета інтерферону повідомлялося про випадки нефротичного синдрому, які були наслідком різних нефропатій, включаючи колапсуючий фокальний сегментарний гломерулосклероз, нефропатію з мінімальними змінами, мембрано-проліферативний гломерулонефрит та мембранозну нефропатію. Ці випадки траплялися через різні проміжки часу під час лікування, навіть через кілька років після початку терапії. Під час лікування препаратом рекомендується проведення регуляторного моніторингу ранніх ознак та симптомів, таких як набряк, протеїнурія та ураження функції нирок, особливо у пацієнтів з високим ризиком розвитку хвороби нирок. У разі розвитку нефротичного синдрому необхідно негайно розпочати відповідне лікування з розглядом доцільності припинення лікування препаратом.

Можуть спостерігатися серйозні реакції гіперчутливості (поодинокі, проте в гострій і тяжкій формі, такі як бронхоспазм, анафілаксія та кропив’янка).

Препарат практично не містить натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Побічні ефекти з боку центральної нервової системи (ЦНС), зумовлені застосуванням інтерферону бета-1b, у чутливих осіб можуть вплинути на здатність до керування транспортом та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Спосіб застосування та дози

8 000 000 МО інтерферону бета-1b (1 мл приготованого розчину) вводити підшкірно, через день. Для одержання розчину препарату в ампулу або флакон з Бетфером®-1b вводити 1,2 мл розчинника (0,54 % розчин натрію хлориду). Ліофілізат повинен розчинитися повністю без струшування; перед використанням слід оглянути готовий розчин. При наявності часток або зміни кольору розчин застосовувати не можна.

На даний час залишається невирішеним питання тривалості терапії інтерфероном бета-1b. У контрольованому клінічному дослідженні ефект лікування зберігався протягом усіх 3 років спостережень.

Термін лікування визначає лікар залежно від перебігу хвороби та індивідуальної реакції пацієнта.

Діти

Ефективність і безпечність застосування інтерферону бета-1b дітям і підліткам до 18 років не вивчали, у зв’язку з цим препарат не слід призначати пацієнтам даної вікової групи.

Передозування. Не встановлено.

Побічні реакції

Грипоподібні симптоми: пропасниця, озноб, міалгія, загальне нездужання, пітливість, астенія, головний біль, біль у суглобах, біль у спині, кінцівках, артралгія, міастенія.

З боку травної системи: запор, діарея, біль у животі, анорексія, збільшення/зменшення маси тіла, печінкова недостатність. Можливі нудота і блювання. У поодиноких випадках у хворих із гіпертригліцеридемією може виникнути небезпека розвитку панкреатиту. При використанні препарату в рекомендованій дозі може спостерігатися підвищення активності АСТ, АЛТ і γ-глутамілтрансферази; описані випадки гепатиту, вірогідно, лікарської етіології.

З боку ЦНС: парестезії, запаморочення, безсоння, мігрень, втрата координації. При лікуванні препаратом у деяких випадках спостерігалися депресія, відчуття тривоги, емоційна лабільність, деперсоналізація, судоми, суїцидальні тенденції і сплутаність свідомості.

З боку серцево-судинної системи: вазодилатація, гіпертензія, синдром підвищеної проникності капілярів при моноклональній гамопатії в анамнезі, розвиток кардіоміопатії; біль за грудиною, тахікардія або пальпітація.

З боку крові (лабораторних показників): можливі лейкопенія, лімфопенія, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія (у поодиноких випадках – виражена). Збільшення рівня білірубіну крові, гіпоглікемія.

З боку органів зору:порушення зору, кон’юнктивіт.

Місцеві та шкірні реакції: свербіж, висипання, абсцес у місці ін’єкції, кропив’янка, шкірні розлади, порушення пігментації шкіри, атрофія шкіри в місці ін’єкції. Місцеві реакції у вигляді гіперемії, набряків, зміни кольору шкіри, запалення, болю, гіперчутливості, некрозу, лімфаденопатії.

Системні прояви: анафілактичні реакції, інфекції. Можуть виникнути тяжкі реакції гіперчутливості (рідко спостерігаються такі реакції, як бронхоспазм, анафілаксія).

З боку дихальної системи: інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель, диспное, біль у грудях. Описані окремі випадки задишки після ін’єкцій препарату.

З боку сечостатевої системи: затримка/нетримання сечі, протеїнурія, імперативні позиви до сечовипускання, дисменорея, метрорагія, менорагія, імпотенція, периферичні набряки. У жінок, які не досягли менопаузи, можуть виникнути порушення менструального циклу.

З боку органів слуху: біль у вухах, синусит.

Ендокринні порушення: Рідко на тлі лікування препаратом відзначалися порушення функції щитовидної залози (гіпертиреоз, а також гіпотиреоз).

Інші порушення: при лікуванні препаратом у деяких випадках спостерігалися гіпокальціємія і гіперурикемія, іноді – гіпертригліцеридемія. Відомі випадки підвищення м’язового тонусу. Рідко спостерігається алопеція. Зазвичай при продовженні лікування частота реакцій у місці введення препарату зазвичай знижується.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла при температурі від 2 до 8 ºС. Термін придатності приготованого розчину – до 3 годин при температурі від 2 до 8 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Ліофілізат по 0,3 мг (9 600 000 МО) в ампулах або флаконах. По 2 мл розчинника (натрію хлорид 0,54 % розчин) в ампулах або флаконах.

По 10 ампул або флаконів препарату та 10 ампул або флаконів розчинника у пачці з гофрованою вкладкою або з полімерною вкладкою із плівки полівінілхлоридної.

По 5 флаконів препарату та 5 ампул розчинника у блістері. По 2 блістери у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом. 

Виробник

ПрАТ «БІОФАРМА», Україна;

ТОВ «ФЗ «БІОФАРМА», Україна.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 03680, м. Київ, вул. М.Амосова, 9;

Україна, 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 37.

Дозировка Бетфер-1b лиофилизат для р-ра д/ин. по 0,3 мг (9600000 мо) в амп. №10 с р-лем
Производитель Биофарма, ЧАО/Биофарма ФЗ, ООО, Украина
МНН Iinterferon beta-1b
Фарм. группа Иммуностимуляторы. Интерфероны. Интерферон бета-1b.
Регистрация № UA/13962/01/01 от 29.09.2014. Приказ № 681 от 29.09.2014
Код АТХ
Top