Новинки

Гомеовокс — Ваше право голоса! Подробней
Тяжесть в желудке? Дискомфорт? Вздутие? Подробней
Втомились ніжки - для Вас є знижки! Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Брайдан инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Брайдан - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: sugammadex (сугамадекс);

1 мл розчину містить 100 мг сугамадексу;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: водний розчин.

Фармакотерапевтична група

Антидоти. Код АТХ V03A B35.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії. Сугамадекс – це модифікований гамма-циклодекстрин, який селективно зв’язує міорелаксанти. Він формує у плазмі крові комплекс із нейром’язовими блокуючими агентами рокуронієм і верокуронієм, зменшуючи кількість нейром’язового блокатора, здатного зв'язуватися з нікотиновими рецепторами у нейром’язовому синапсі. Це призводить до реверсії нейромязової блокади, спричиненої рокуронієм або верокуронієм.

Фармакодинамічні ефекти. У ході досліджень залежності ефекту від дози сугамадекс застосовували в дозах від 0,5 мг/кг до 16 мг/кг при нейром’язовій блокаді, спричиненій рокуронієм (0,6, 0,9, 1,0 і 1,2 мг/кг рокуронію броміду з дозою підтримки або без неї) або верокуронієм (0,1 мг/кг верокуронію броміду з дозою підтримки або без неї). Сугамадекс застосовували в різні моменти часу блокади та при різній глибині блокади. У цих дослідженнях спостерігалася чітка залежність ефекту від дози.

Клінічна ефективність та безпечність. Сугамадекс можна застосовувати в різні моменти часу після введення рокуронію або верокуронію броміду.

Стандартна реверсія – глибока нейром’язова блокада.

Під час основного дослідження пацієнти були рандомізовані у групи, які отримували або рокуроній, або верокуроній. Після останньої дози рокуронію або верокуронію при рівні 1-2 посттетанічних скорочень застосовували сугамадекс у дозі 4 мг/кг або неостигмін у дозі 70 мкг/кг. Час від початку застосування сугамадексу або неостигміну до відновлення відношення T4/T1 до 0,9 становив:

Час (хв) від застосування сугамадексу або неостигміну при глибокій нейром’язовій блокаді (1-2 посттетанічних скорочення), спричиненій рокуронієм або верокуронієм, до відновлення відношення T4/T1 до 0,9.

Нейром’язовий блокуючий агент
Режим лікування
Сугамадекс (4,0 мг/кг)
Неостигмін (70 мкг/кг)
Рокуроній
N
37
37
Середнє (хв) значення
2,7
49
Діапазон
1,2-16,1
13,3-145,7
Верокуроній
N
47
36
Середнє (хв) значення
3,3
49,9
Діапазон
1,4-68,4
46-312,7

Стандартна реверсія – помірна нейром’язова блокада.

В іншому основному дослідженні пацієнти були рандомізовані у групи, які отримували або рокуроній, або верокуроній. Після останньої дози рокуронію або верокуронію, при повторній появі T2, застосовували сугамадекс у дозі 2 мг/кг або неостигмін у дозі 50 мкг/кг. Час від початку застосування сугамадексу або неостигміну до відновлення відношення T4/T1 до 0,9 становив:

Час (хв) від застосування сугамадексу або неостигміну при повторній появі T2 після застосування рокуронію або верокуронію до відновлення відношення T4/T1 до 0,9.

Нейром’язовий блокуючий агент
Режим лікування
Сугамадекс (2,0 мг/кг)
Неостигмін (50 мкг/кг)
Рокуроній
N
48
48
Середнє (хв) значення
1,4
17,6
Діапазон
0,9-5,4
3,7-106,9
Верокуроній
N
48
45
Середнє (хв) значення
2,1
18,9
Діапазон
1,2-64,2
2,9-76,2

Реверсію сугамадексом нейром’язової блокади, спричиненої рокуронієм, порівнювали з реверсією неостигміном нейром’язової блокади, спричиненої цис-атракуріумом. При повторній появі T2 застосовували 2 мг/кг сугамадексу або 50 мкг/кг неостигміну. Застосування сугамадексу призводило до більш швидкої реверсії нейром'язової блокади, спричиненої рокуронієм, порівняно з реверсією нейром'язової блокади, спричиненої цис-атракуріумом, при застосуванні неостигміну:

Час (хв) від застосування сугамадексу або неостигміну при появі T2 після застосування рокуронію або цис-атракуріуму до відновлення відношення T4/T1 до 0,9.

Нейром’язовий блокуючий агент
Режим лікування
Рокуроній і сугамадекс (2,0 мг/кг)
Цис-атракуріум і неостигмін (50 мкг/кг)
N
34
39
Середнє (хв) значення
1,9
7,2
Діапазон
0,7-6,4
4,2-28,2

Негайна реверсія.

Час до відновлення після нейром’язової блокади, спричиненої сукцинілхоліном (1 мг/кг), порівнювався з відновленням при застосуванні сугамадексу (16 мг/кг, на 3 хв пізніше) після нейром’язової блокади, спричиненої рокуронієм (1,2 мг/кг):

Час (хв) від застосування рокуронію і сугамадексу або сукцинілхоліну до відновлення T1 до 10 %.

Нейром’язовий агент
Режим лікування
Рокуроній і сугамадекс (16,0 мг/кг)
Сукцинілхолін
(1,0 мг/кг)
N
55
55
Середнє (хв) значення
4,2
7,1
Діапазон
3,5-7,7
3,7-10,5

В об’єднаному аналізі були отримані такі дані стосовно часу відновлення при застосуванні 16 мг/кг сугамадексу після введення 1,2 мг/кг рокуронію броміду:

Час (хв) від застосування сугамадексу (через 3 хв після введення рокуронію) до відновлення відношення T4/T1 до 0,9, 0,8 або 0,7.

 
T4/T1 до 0,9
T4/T1 до 0,8
T4/T1 до 0,7
N
65
65
65
Середнє (хв) значення
1,5
1,3
1,1
Діапазон
0,5-14,3
0,5-6,2
0,5-3,3

Порушення функції нирок.

Ефективність і безпека застосування сугамадексу при оперативному втручанні у пацієнтів з/без тяжкої форми порушення функції нирок порівнювалися у двох відкритих дослідженнях. У одному дослідженні сугамадекс застосовували після нейром’язової блокади, спричиненої рокуронієм, при рівні 1-2 посттетанічних скорочень (4 мг/кг; N=68); у іншому дослідженні сугамадекс вводили при повторному виникненні T2 (2 мг/кг; N=30). Відновлення після нейром’язової блокади відбувалося трохи довше у пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок в порівнянні з пацієнтами без порушення функції нирок. У цих дослідженнях у пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок не спостерігалося залишкової або повторної нейром’язової блокади.

Вплив на інтервал QTc.

У трьох спеціалізованих клінічних дослідженнях (N=287) застосування лише сугамадексу, сугамадексу в комбінації з рокуронієм або векуронієм, а також сугамадексу в комбінації з пропофолом або севофлураном не асоціювалося з клінічно значущою пролонгацією QT/QTc. Цей висновок підтверджується результатами інтегрованої ЕКГ та даними про побічні реакції у дослідженнях фази 2-3.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні показники сугамадексу були визначені на підставі загальної суми концентрацій цього препарату, не зв’язаного в комплексі та зв’язаного в комплексі. У пацієнтів, яким проводиться анестезія, такі фармакокінетичні показники як кліренс і об’єм розподілу, є однаковими для сугамадексу, не зв’язаного в комплексі та зв’язаного в комплексі.

Розподіл. Об’єм розподілу сугамадексу у рівноважному стані становить приблизно 11-14 л у дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок (згідно із загальноприйнятим, некомпартментальним фармакокінетичним аналізом). Ні сугамадекс, ні комплекс «сугамадекс-рокуроній» не зв'язуються з білками плазми крові або еритроцитами, що продемонстровано in vitro з використанням плазми і цільної крові людини (чоловічої статі). При внутрішньовенному болюсному введенні в дозах від 1 до 16 мг/кг сугамадекс демонструє лінійну кінетику.

Метаболізм. У доклінічних і клінічних дослідженнях метаболіти сугамадексу виявлені не були; як шлях виведення спостерігалася тільки ниркова екскреція незміненого препарату.

Виведення.

У дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок, яким проводять анестезію, період напіввиведення (t½) сугамадексу становить приблизно 2 години, а розрахунковий кліренс із плазми крові – приблизно 88 мл/хв. Мас-балансове дослідження показало, що більше 90 % дози виводиться впродовж 24 годин. 96 % дози виводиться з сечею, з яких як мінімум 95 % ̶ незмінений сугамадекс. Менше 0,02 % сугамадексу виводиться з калом і повітрям, що видихається. При застосуванні сугамадексу у здорових добровольців спостерігалося посилення виведення нирками рокуронію у складі комплексу.

Окремі групи пацієнтів.

Порушення функції нирок та вік.

У фармакокінетичному дослідженні, в якому порівнювали показники у пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок та у пацієнтів з нормальною нирковою функцією, рівні сугамадексу в плазмі крові були подібними протягом першої години після введення, а потім знижувалися з більшою швидкістю в групі контролю. Сумарна експозиція сугамадексу була пролоногованою, що призводило до зростання експозиції приблизно в 17 разів у пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок. У пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок низькі концентрації сугамадексу визначаються протягом щонайменше 48 годин після застосування препарату.

У другому дослідженні, де порівнювалося застосування пацієнтам з помірною або тяжкою нирковою недостатністю та пацієнтам з нормальною функцією нирок, виведення сугамадексу поступово зменшувалося та t½ поступово подовжувався зі зниженням функції нирок. Експозиція була в 2 рази та в 5 разів вищою у пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю відповідно. Концентрація сугамадексу не виявлялася пізніше 7 днів після введення дози у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.

Фармакокінетичні показники сугамадексу, в залежності від вікової групи і функції нирок (на основі компартментального моделювання), представлені у таблиці нижче.

Окремі характеристики пацієнта
Прогнозовані показники фармакокінетики (КВ* %)
Демогра-фічні показники
Функція нирок
(кліренс креатиніну, мл/хв)
Кліренс, мл/хв
 
Об'єм розподілу в рівноважному стані, л
Період напів-виведення, год
 
 
(CV)
Дорослі
40 років
75 кг
Норма
100
88 (22%)
12
2 (21%)
Порушення (форма):
Легка 50
Помірна 30
Тяжка 10
51 (22%)
31 (23%)
9 (22%)
13
14
14
4 (22%)
6 (23%)
19 (24%)
Літній вік
75 років
75 кг
Норма
80
75 (23%)
12
2 (21%)
Порушення (форма):
Легка 50
Помірна 30
Тяжка 10
51 (24%)
31 (23%)
9 (22%)
13
14
14
3 (22%)
6 (23%)
19 (23%)
Підлітки
15 років
56 кг
Норма
95
77 (23%)
9
2 (22%)
Порушення (форма):
Легка 48
Помірна 29
Тяжка 10
44 (23%)
27 (22%)
8 (21%)
10
10
11
3 (22%)
5 (23%)
17 (23%)
Діти
7 років
23 кг
Норма
51
37 (22%)
4
2 (20%)
Порушення (форма):
Легка 26
Помірна 15
Тяжка 5
19 (22%)
11 (22%)
3 (22%)
4
4
5
3 (22%)
5 (22%)
20 (25%)

*КВ - коефіцієнт варіації.

Стать.

Не спостерігалось відмінностей в залежності від статі.

Раса.

У дослідженні за участю здорових добровольців японського і європейського походження не спостерігалося клінічно значущих відмінностей фармакокінетичних показників. Обмежені дані не вказують на відмінності фармакокінетичних показників у представників негроїдної раси.

Маса тіла.

Популяційний фармакокінетичний аналіз у дорослих і літніх пацієнтів показав відсутність клінічно значущого взаємозв’язку між кліренсом, об’ємом розподілу і масою тіла.

Показання

Дорослі. Реверсія нейром’язової блокади, спричиненої рокуронієм або верокуронієм.

Діти. Сугамадекс рекомендується для застосування дітям і підліткам у віці від 2 до 17 років лише для стандартної реверсії блокади, спричиненої рокуронієм.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Інформація, представлена в цьому розділі, грунтується на даних про спорідненість у зв’язуванні між сугамадексом і іншими лікарськими засобами, даних неклінічних експериментів, клінічних досліджень і моделювань з використанням моделі, що враховує фармакодинамічний ефект нейром’язових блокаторів і сугамадексу, а також на даних про фармакокінетичну взаємодію між нейром’язовими блокаторами і сугамадексом. Виходячи з цих даних, не очікується виникнення клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії з іншими препаратами, за винятком нижченаведеного:

  • не можна виключити взаємодію за типом витіснення з тореміфеном і фусидовою кислотою (не очікується клінічно значущої взаємодії за типом захоплення);
  • не можна виключити взаємодію за типом захоплення з гормональними контрацептивами (не очікується взаємодії за типом витіснення).

Взаємодії, що потенційно впливають на ефективність сугамадексу (взаємодії за типом витіснення).

Оскільки деякі препарати застосовуються після введення сугамадексу, теоретично рокуроній або векуроній можуть витіснятися з комплексу з сугамадексом. На цей час взаємодії за типом витіснення очікуються лише для декількох препаратів (тореміфен і фусидова кислота). В результаті може спостерігатися відновлення нейром’язової блокади. У цій ситуації необхідно підтримувати штучну вентиляцію легенів у пацієнта. Введення лікарського препарату, що викликав заміщення, у разі інфузії слід припинити. У ситуаціях, коли може виникати взаємодія за типом витіснення, стан пацієнта слід ретельно контролювати для виявлення ознак відновлення нейром’язової блокади (приблизно впродовж 15 хвилин) після парентерального введення інших препаратів, які застосовуються впродовж 7,5 години після введення сугамадексу.

Тореміфен.

При застосуванні тореміфену, що має відносно високу спорідненість з сугамадексом стосовно зв’язування, а також для якого може бути відносно висока концентрація у плазмі крові, існує вірогідність витіснення верокуронію або рокуронію з комплексу із сугамадексом. Лікарі повинні пам’ятати, що з цієї причини відновлення відношення T4/T1 до 0,9 може бути сповільнене у пацієнтів, які отримали тореміфен у день операції.

Внутрішньовенне введення фусидової кислоти.

Застосування фусидової кислоти в передопераційному періоді може призвести до деякої затримки відновлення відношення T4/T1 до 0,9. Не очікується повтору нейром’язової блокади в післяопераційному періоді, оскільки період введення фусидової кислоти складає декілька годин, а рівні в крові зберігаються впродовж 2-3 днів.

Взаємодії, що потенційно впливають на ефективність інших препаратів (взаємодії за типом захоплення).

Внаслідок введення сугамадексу деякі лікарські препарати можуть стати менш ефективними через зниження (вільної) концентрації в плазмі крові. Якщо виникає така ситуація, лікареві рекомендовано розглянути можливість повторного введення того ж препарату, терапевтично еквівалентного препарату (переважно іншого хімічного класу) і/або, у відповідних випадках, провести нефармакологічні процедури.

Гормональні контрацептиви.

Взаємодія між сугамадексом в дозі 4 мг/кг і прогестероном може призвести до зниження сили дії прогестерону (34 % AUC), що аналогічне зниженню, яке спостерігалося при застосуванні добової дози орального контрацептиву на 12 годин пізніше, що може призвести до зниження ефективності контрацептиву. Для естрогенів очікується зниження ефекту. Тому застосування болюсної дози сугамадексу розглядається як еквівалентне одній пропущеній добовій дозі стероїдного перорального контрацептиву (комбінованого або одного прогестогену). Якщо пероральний контрацептив був застосований у день введення сугамадексу, необхідно звернутися до розділу інструкції для медичного застосування перорального контрацептиву, що описує дії у разі пропуску дози.

У разі застосування гормональних контрацептивів, які не приймаються перорально, пацієнт повинен використовувати додатковий негормональний контрацептивний метод протягом наступних 7 днів і дотримуватись рекомендацій, вказаних в інструкції із застосування контрацептиву.

Взаємодії, спричинені тривалим ефектом рокуронію чи верокуронію.

При застосуванні в післяопераційний період препаратів, що посилюють нейром’язову блокаду, необхідно приділяти особливу увагу можливому відновленню нейром’язової блокади. Необхідно звернутися до інструкції для медичного застосування рокуронію чи верокуронію для отримання специфічної інформації щодо препаратів, які посилюють нейром’язову блокаду. У випадку відновлення нейром’язової блокади пацієнт може потребувати механічної вентиляції легень чи повторного введення сугамадексу.

Вплив на лабораторні тести.

У цілому сугамадекс не впливає на лабораторні тести, за винятком, можливо, кількісного визначення прогестерону в сироватці крові. Вплив на результат цього тесту спостерігався при плазмовій концентрації сугамадексу 100 мкг/мл (максимальний рівень у плазмі крові після болюсної ін’єкції 8 мг/кг).

У дослідженні за участю здорових добровольців введення сугамадексу в дозах 4 мг/кг і 16 мг/кг призводило до максимальної середньої пролонгації aРТT (активованого парціального тромбопластинового часу) на 17 та 22 % відповідно, протромбінового часу міжнародного нормалізованого співвідношення (ПЧ МНС) - на 11 та 22 % відповідно. Ці граничні значення пролонгації aРТT та ПЧ (МНС) спостерігалися протягом короткого часу (≤ 30 хв).

В дослідженнях in vitro спостерігалася фармакодинамічна взаємодія (пролонгація aPTT і ПЧ) при застосуванні з антагоністами вітаміну К, нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепариноїдами, ривароксабаном і дабігатраном.

Діти.

Офіційні дослідження взаємодій не проводилися. Вказані вище взаємодії у дорослих пацієнтів, а також застереження розділу «Особливості застосування» слід брати до уваги при лікуванні дітей.

Особливості застосування

Згідно із стандартною практикою в період постанестезії після нейром’язової блокади рекомендовано проводити моніторинг стану пацієнта в післяопераційному періоді для виявлення небажаних ускладнень, включаючи відновлення нейром’язової блокади.

Моніторинг дихальної функції під час відновлення.

Штучна вентиляція легень обов’язкова до відновлення адекватного самостійного дихання після реверсії нейром’язового блоку.

Навіть якщо нейром’язова провідність відновилась повністю, інші препарати, що застосовувались під час і після операції, можуть пригнічувати дихальну функцію; з цієї причини може потребуватися продовження штучної вентиляції.

Якщо після екстубації повторно виникає нейром’язова блокада, необхідно забезпечити адекватну вентиляцію легень.

Повторна нейром’язова блокада.

У ході клінічних досліджень за участю пацієнтів, які отримували рокуроній або векуроній, де сугамадекс вводили в стандартній рекомендованій дозі для досягнення нейром'язової блокади, спостерігалася 0,20% частота рецидиву нейром'язової блокади, що базується на нейром'язовому моніторингу або клінічних доказах. Застосування в нижчих дозах, ніж рекомендовано, може призвести до підвищеного ризику рецидиву нейром'язової блокади після первинного введення і тому не рекомендується.

Вплив на гемостаз.

У ході досліджень за участю здорових добровольців введення сугамадексу в дозах 4 мг/кг та 16 мг/кг призвело до максимальної середньої пролонгації aРТT (активованого парціального тромбопластинового часу) на 17 та 22% відповідно, протромбінового часу міжнародного нормалізованого співвідношення (ПЧ МНС) на 11 та 22 % відповідно. Ці граничні значення пролонгації aРТT та ПЧ (МНС) спостерігалися протягом короткого часу (≤ 30 хвилин). За даними клінічної інформації (n=3519) та у ході спеціального дослідження за участю 1184 пацієнтів, яким проводили хірургічне втручання щодо перелому шийки стегна/заміни великого суглоба, не спостерігалося клінічно значущого впливу виключно сугамадексу в дозі 4 мг/кг, чи його комбінації з антикоагулянтами на частоту виникнення такого ускладнення, як кровотеча, під час або після оперативного втручання.

В дослідженнях in vitro спостерігалася фармакодинамічна взаємодія (пролонгація aPTT і ПЧ) при застосуванні препарату з антагоністами вітаміну К, нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепариноїдами, ривароксабаном і дабігатраном. У пацієнтів, які отримували стандартне профілактичне лікування антикоагулянтами в післяопераційний період, така фармакодинамічна взаємодія не була клінічно значущою. Слід з обережністю застосовувати сугамадекс пацієнтам, які отримують антикоагулянти для лікування уже існуючого або супутнього захворювання.

Не можна виключити ризик кровотечі:

  • у пацієнтів із вродженим дефіцитом К-вітамінозалежних факторів згортання крові;
  • у пацієнтів з коагулопатіями;
  • при застосуванні похідних кумарину, а також коли МНС вище 3,5;
  • при застосуванні антикоагулянтів і сугамадексу в дозі 16 мг/кг.

При медичних показаннях застосування сугамадексу у таких пацієнтів анестезіолог повинен проаналізувати переваги лікування і можливий ризик кровотечі, враховуючи анамнез пацієнта щодо кровотеч та тип запланованого хірургічного втручання. При застосуванні сугамадексу у таких пацієнтів рекомендовано проводити моніторинг гемостазу і показників згортання крові.

Час очікування при повторному введенні нейром’язових блокаторів після реверсії із застосуванням сугамадексу.

Повторне застосування рокуронію або векуронію після стандартної реверсії (до 4 мг/кг сугамадексу):

Мінімальний час очікування
Нейром’язові блокатори і доза
5 хвилин
1,2 мг/кг рокуронію
4 години
0,6 мг/кг рокуронію або
0,1 мг/кг векуронію

Початок нейром’язової блокади може подовжитись приблизно на 4 хвилини, а тривалість нейром’язової блокади може бути скороченою приблизно до 15 хвилин після повторного застосування рокуронію в дозі 1,2 мг/кг протягом 30 хвилин після введення сугамадексу.

Виходячи із результатів фармакокінетичного моделювання, для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості рекомендований проміжок часу до повторного введення рокуронію в дозі 0,6 мг/кг або векуронію в дозі 0,1 мг/кг після стандартного відновлення нейром’язової провідності сугамадексом повинен становити 24 години. Якщо необхідний більш короткий проміжок часу, доза рокуронію для нової нейром’язової блокади повинна становити 1,2 мг/кг.

Повторне введення рокуронію або векуронію після негайної реверсії (16 мг/кг сугамадексу). В дуже рідких випадках, коли виникає така необхідність, час очікування становить 24 години.

Якщо виникає необхідність нейром’язової блокади раніше, ніж закінчився рекомендований час очікування, слід застосовувати нестероїдні нейром’язові блокатори. Початок дії деполяризуючого нейром’язового блокатора може наступити дещо пізніше, ніж очікується, оскільки основна частина постсинаптичних нікотинових рецепторів все ще може бути зайнята нейром’язовим блокатором.

Порушення функції нирок.

Застосування сугамадексу не рекомендоване для пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок, включаючи пацієнтів, яким необхідне проведення діалізу.

Анестезія легкого ступеня.

Коли в клінічних дослідженнях нейром'язова блокада навмисно знімалася в середині дії анестезії, іноді спостерігалися ознаки легкої анестезії (рух, кашель, гримаси або смоктання ендотрахеальної трубки). У випадку, коли нейром'язова блокада знята, а анестезія продовжує діяти, відповідно до клінічних показань слід ввести пацієнтові додаткові дози анестетика та/або опіоїда.

Виражена брадикардія.

В окремих випадках виражена брадикардія спостерігалася впродовж декількох хвилин після введення сугамадексу для реверсії нейром'язової блокади. Іноді брадикардія може призводити до зупинки серця. Слід проводити ретельний моніторинг змін гемодинаміки у пацієнта під час і після реверсії нейром'язової блокади. Якщо спостерігається клінічно значуща брадикардія, слід призначити антихолінергічні препарати, наприклад атропін.

Порушення функції печінки.

Сугамадекс не метаболізується і не виводиться печінкою; з цієї причини не проводились цільові дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції печінки. Лікування пацієнтів з тяжкою формою порушення функції печінки необхідно проводити з великою обережністю. У випадку порушення функції печінки, що супроводжується коагулопатією, див. вищенаведену інформацію стосовно впливу на гемостаз.

Застосування в інтенсивній терапії.

Не вивчалось застосування сугамадексу пацієнтам, які отримували рокуроній або векуроній в умовах інтенсивної терапії.

Застосування сугамадексу для реверсії нейром'язової блокади, спричиненої іншими нейром’язовими блокуючими агентами (за винятком рокуронію та верокуронію).

Сугамадекс не слід застосовувати для реверсії блокади, спричиненої нестероїдними нейром’язовими блокуючими агентами, такими як сукцинілхолін або сполуки бензилізохіноліну.

Сугамадекс не слід застосовувати для реверсії блокади, спричиненої стероїдними нейром’язовими блокуючими агентами, за винятком рокуронію та верокуронію, оскільки немає інформації щодо ефективності та безпеки для таких випадків.

Сугамадекс не рекомендується застосовувати для реверсії блокади, спричиненої панкуронієм, оскільки інформації щодо його застосування в таких випадках недостатньо.

Затримка відновлення.

При станах, пов’язаних зі сповільненим кровотоком, таких як захворювання серцево-судинної системи, літній вік, набряки (наприклад, при тяжкій формі порушення функції печінки), час відновлення може подовжуватися.

Реакції підвищеної чутливості до препарату.

Лікар повинен пам’ятати про можливість розвитку реакцій підвищеної чутливості до препарату (включаючи анафілактичні реакції) і дотримуватись необхідних заходів з їх попередження (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти, які дотримуються дієти з контролем споживання натрію.

1 мл препарату містить 9,7 мг натрію. Доза 23 мг натрію розглядається як «без натрію». Якщо необхідно ввести більш ніж 2,4 мл розчину, це необхідно враховувати у пацієнтів, які дотримуються дієти з контролем споживання натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Клінічна інформація щодо застосування сугамадексу в період вагітності відсутня.

Дослідження на тваринах не показали безпосереднього чи опосередкованого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плоду, пологи чи постнатальний розвиток.

Слід з обережністю застосовувати сугамадекс у вагітних жінок.

Годування груддю. Невідомо, чи проникає сугамадекс у грудне молоко людини.

Дослідження на тваринах показали, що сугамадекс проникає у грудне молоко. Оральна абсорбція циклодекстрину є, як правило, низькою; не передбачається впливу на дитину при одноразовому введенні сугамадексу жінці в період годування груддю.

Застосовувати з обережністю жінкам в період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат Брайдан® не впливає на здатність керувати автотранспортом або механізмами.

Спосіб застосування та дози

Шлях уведення. Сугамадекс застосовують внутрішньовенно у вигляді одноразової болюсної ін’єкції. Болюсну ін’єкцію необхідно зробити швидко, протягом 10 с, в існуючу систему для внутрішньовенного введення.

Під час клінічних досліджень введення сугамадексу здійснювалося лише у вигляді одноразової болюсної ін’єкції.

Препарат застосовується тільки лікарем-анестезіологом чи під його наглядом.

Рекомендується використання відповідної техніки нейром’язового моніторингу для спостереження за відновленням після нейром’язової блокади.

Рекомендована доза сугамадексу залежить від рівня нейром’язової блокади, яка повинна бути реверсована, та не залежить від режиму анестезії.

Сугамадекс можна застосовувати для реверсії різних ступенів глибини нейром’язової блокади, спричиненої рокуронієм або верокуронієм.

Дорослі.

Стандартна реверсія нейром’язової блокади.

Рекомендована доза сугамадексу при відновленні, що досягає рівня 1-2 посттетанічних скорочень при блокаді, спричиненій рокуронієм або верокуронієм, становить 4,0 мг/кг маси тіла. Середній час відновлення відношення T4/T1 до 0,9 ­– близько 3 хв.

Рекомендована доза препарату при виникненні спонтанного відновлення повторної появи Т2 при блокаді, спричиненій рокуронієм або верокуронієм, становить 2 мг/кг маси тіла. Середній час відновлення відношення T4/T1 до 0,9 ­– близько 2 хв.

При застосуванні рекомендованих доз для стандартної реверсії, відновлення відношення T4/T1 до 0,9 відбувається швидше, якщо нейром’язова блокада спричинена рокуронієм, а не верокуронієм.

Негайна реверсія нейром’язової блокади, спричиненої рокуронієм.

При виникненні необхідності негайної реверсії нейром’язової блокади, спричиненої рокуронієм, рекомендована доза сугамадексу становить 16 мг/кг маси тіла. При застосуванні 16 мг/кг сугамадексу через 3 хв після болюсної дози 1,2 мг/кг рокуронію броміду, середній час відновлення відношення T4/T1 до 0,9 становить близько 1,5 хв.

Немає даних щодо застосування сугамадексу для негайної реверсії блокади, спричиненої верокуронієм.

Повторне введення сугамадексу.

Повторне введення сугамадексу в дозі 4 мг/кг рекомендується у виняткових ситуаціях поновлення нейром’язової блокади в післяопераційний період після початкової дози сугамадексу 2 мг/кг або 4 мг/кг. Після застосування другої дози сугамадексу необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнта, щоб упевнитись у повному відновленні нейром’язової функції.

Повторне введення рокуронію або верокуронію після застосування сугамадексу.

Інформацію стосовно періоду між повторним введенням рокуронію або векуронію після застосування сугамадексу див. у розділі «Особливості застосування».

Порушення функції нирок.

При порушенні функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну ≥ 30 мл/хв та < 80 мл/хв) рекомендовані дози є такими ж, як і для дорослих з нормальною функцією нирок.

Застосування сугамадексу пацієнтам з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (включаючи пацієнтів, що потребують діалізу (кліренс креатиніну < 30 мл/хв)) не рекомендується.

Дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня не дали достатніх даних щодо безпеки застосування сугамадексу пацієнтам цієї категорії.

Пацієнти літнього віку.

Після введення сугамадексу при повторній появі Т2 при блокаді, спричиненій рокуронієм, середній час відновлення відношення T4/T1 до 0,9 у дорослих (18-64 роки) становив 2,2 хв, у пацієнтів літнього віку (65-74 роки) – 2,6 хв, у пацієнтів віком від 75 років – 3,6 хв. Незважаючи на те, що у пацієнтів літнього віку час відновлення уповільнюється, рекомендована доза сугамадексу є такою самою, як і для дорослих пацієнтів.

Пацієнти з ожирінням.

Для пацієнтів з ожирінням дозу сугамадексу слід визначати, виходячи з фактичної маси тіла. Слід дотримуватись рекомендацій щодо дозування препарату для дорослих пацієнтів.

Порушення функції печінки.

Необхідності в корекції дози при порушенні функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості немає, оскільки сугамадекс переважно екскретується нирками.

Дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції печінки не проводилися. Слід з обережністю застосовувати сугамадекс пацієнтам з тяжкою формою порушення функції печінки, а також при порушенні функції печінки з супутньою коагулопатією.

Діти.

Даних щодо застосування препарату дітям дуже мало (проводилося лише одне дослідження реверсії блокади, спричиненої рокуронієм при повторній появі Т2).

Діти і підлітки.

Для стандартної реверсії нейром’язової блокади, спричиненої рокуронієм при повторній появі Т2, рекомендована доза сугамадексу для дітей у віці 2–17 років становить 2 мг/кг.

Препарат Брайдан® у дозі 100 мг/мл можна розвести до концентрації 10 мг/мл з метою оптимізації точності дозування для дітей.

Інші стандартні ситуації реверсії не вивчались, тому застосування препарату не рекомендуєтся до того часу, коли будуть отримані додаткові дані.

Негайна реверсія у дітей і підлітків не вивчалась, тому застосування препарату не рекомендується до того часу, коли будуть отримані додаткові дані.

Новонароджені доношені діти і діти у віці до 2 років

Досвід застосування сугамадексу дітям віком від 30 днів до 2 років обмежений, а застосування препарату новонародженим доношеним дітям (віком до 30 днів) не вивчалось. З цієї причини застосування сугамадексу новонародженим доношеним дітям і дітям віком до 2 років не рекомендується до того часу, коли будуть отримані додаткові дані.

Застосування дітям.

Для застосування дітям Брайдан® можна розводити 0,9 % розчином натрію хлориду до концентрації 10 мг/мл.

Брайдан® можна вводити в одну систему для внутрішньовенної інфузії разом з такими розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду (9 мг/мл); 5 % розчин глюкози (50 мг/мл); 0,45 % розчин натрію хлориду (4,5 мг/мл) та 2,5 % розчин глюкози (25 мг/мл); розчин Рінгера з лактатом; розчин Рінгера; 5 % розчин глюкози (50 мг/мл) у 0,9 % розчині натрію хлориду (9 мг/мл).

Невикористаний розчин слід утилізувати згідно з місцевими вимогами.

Передозування

У ході клінічних досліджень повідомлялося про один випадок ненавмисного передозування сугамадексу (40 мг/кг) без розвитку значимих побічних реакцій. Під час досліджень щодо толерантності у людини сугамадекс застосовували у дозі 96 мг/кг, при цьому не повідомлялося ні про розвиток дозозалежних побічних реакцій, ні про розвиток серйозних побічних реакцій.

Сугамадекс можна виводити з організму за допомогою гемодіалізу з використанням високопоточного фільтра, але не з використанням низькопоточного фільтра. За даними клінічних досліджень, концентрація сугамадексу в плазмі зменшувалася при використані високопоточного фільтра на 70 % після 3–6 годин діалізу.

Побічні реакції

Резюме профілю безпеки.

Брайдан® застосовують сумісно з нейром’язовими блокаторами та анестетиками при хірургічних втручаннях. Тому причинний зв’язок побічних реакцій складно визначити.

Найбільш часто повідомлюваними побічними реакціями у пацієнтів при хірургічних втручаннях були кашель, ускладнення з боку дихальних шляхів під час анестезії, ускладнення анестезії, гіпотензія, що виникла під час процедури та ускладнення, що виникли під час процедури (часто (від ≥1/100 до <1/10).

Таблиця переліку побічних реакцій.

Безпека застосування сугамадексу вивчалася у 3519 суб’єктів відповідно до зведених даних фази І-ІІІ, що наведені в базі даних з безпеки.

В плацебо-контрольованих дослідженнях, де суб’єкти отримували анестезію та/або нейром’язову блокаду (1078 суб’єктів отримували сугамадекс у порівнянні з 544, які отримували плацебо), повідомлялося про нижчезазначені побічні реакції, що виникали у ≥2% групи сугамадексу та принаймні вдвічі частіше в порівнянні з групою плацебо: дуже часто (≥1/100), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

Система органів
Частота виникнення
Побічна реакція
Порушення з боку імунної системи
Нечасто
Реакції підвищеної чутливості
Порушення з боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння
Часто
Кашель
Травми, отруєння та порушення, що пов’язані зі способом застосування препарату
Часто
Ускладнення з боку дихальних шляхів під час анестезії
Анестетичні ускладнення
Гіпотензія, що виникла під час процедури
Ускладнення, що виникли під час процедури

Опис вибраних побічних реакцій.

Реакції підвищеної чутливості до препарату.

Реакції підвищеної чутливості (включаючи анафілаксію) відзначалися у деяких пацієнтів та добровольців (інформацію стосовно добровольців див. нижче). У ході клінічних досліджень за участі пацієнтів, які потребують хірургічного втручання, про ці реакції повідомлялося нечасто, а у постмаркетингових звітах частота невідома.

Ці реакції були різними: від ізольованих шкірних реакцій до серйозних системних реакцій (анафілаксія, анафілактичний шок) – і розвивалися у пацієнтів без попереднього застосування сугамадексу.

Симптоми, пов'язані з цими реакціями, можуть включати: приливи жару, кропив’янку, еритематозне висипання, (тяжку) гіпотензію, тахікардію, набряк язика, набряк глотки, бронхоспазм і легеневі обструктивні ускладнення. Тяжкі реакції гіперчутливості можуть призвести до летального наслідку.

Ускладнення з боку дихальних шляхів при анестезії.

Ускладнення дихальних шляхів при анестезії включають опір ендотрахеальній трубці, кашель, помірний опір, реакція збудження під час операції, кашель під час процедури анестезії або під час самої операції, або спонтанне дихання пацієнта, що пов`язане з процедурою анестезії.

Ускладнення анестезії.

Ускладнення при анестезії, що вказують на відновлення нейром’язової функції, включають рухи кінцівок або тіла, кашель під час процедури анестезії або під час самої операції, гримаси або смоктання ендотрахеальної трубки.

Ускладнення під час процедури.

Ускладнення під час процедури включають кашель, тахікардію, брадикардію, рухливість тіла та збільшення частоти серцевих скорочень.

Виражена брадикардія.

У постмаркетинговому періоді ізольовані випадки вираженої брадикардії і брадикардії із зупинкою серця спостерігалися впродовж декількох хвилин після введення сугамадексу.

Відновлення нейром’язової блокади.

У ході клінічних досліджень за участю пацієнтів, які отримували рокуроній або векуроній, де сугамадекс вводили в стандартній рекомендованій дозі для досягнення нейром'язової блокади (N = 2022), спостерігалася 0,20% частота рецидиву нейром'язової блокади, що базується на нейром'язовому моніторингу або клінічних доказах.

Побічні реакції у здорових добровольців.

У ході рандомізованого подвійного сліпого дослідження було вивчено частоту побічних реакцій гіперчутливості препарат у здорових добровольців із застосуванням до 3 повторних доз плацебо (n = 76), сугамадексу 4 мг/кг (N = 151) або сугамадексу 16 мг/кг (N = 148). Повідомлення щодо підозрюваних реакцій гіперчутливості були ідентифіковані комітетом, що отримував засліплені дані. Кількість випадків підозрюваних реакцій гіперчутливості становила 1,3%, 6,6% та 9,5% у групі плацебо, сугамадексу 4 мг/кг та сугамадексу 16 мг/кг відповідно. Не було жодних повідомлень про випадки анафілаксії при застосуванні плацебо або сугамадексу 4 мг/кг. Повідомлялося про один випадок підозрюваної анафілаксії після введення першої дози сугамадексу 16 мг/кг (кількість випадків 0,7%). Не було виявлено доказів підвищення частоти або посилення тяжкості реакцій гіперчутливості при повторній дозі сугамадексу.

У попередньому дослідженні з аналогічним дизайном повідомлялося про 3 випадки підозрюваної анафілаксії, все після застосування сугамадексу 16 мг/кг (кількість випадків 2,0 %).

Відповідно до об`єднаних даних досліджень І Фази побічні реакції визначалися як часті (від ≥1/100 до <1/10) і дуже часті (≥1/10) та більш частими серед суб`єктів що отримували сугамадекс ніж у групі плацебо, включаючи дисгевзію (10,1 %), головний біль (6,7 %), нудоту (5,6 %), кропив`янку (1,7 %), свербіж (1,7 %), запаморочення (1,6 %), блювання (1,2 %) та біль у животі (1,0 %). 

Додаткова інформація щодо окремих популяцій.

Пацієнти із захворюванням легень.

В постмаркетинговий період і під час одного цільового клінічного дослідження за участю пацієнтів з легеневими ускладненнями в анамнезі повідомлялося про бронхоспазм як побічну реакцію, що можливо пов’язана із застосуванням препарату. 

Призначаючи препарат пацієнтам з легеневими ускладненнями в анамнезі, лікар повинен пам’ятати про можливий розвиток бронхоспазму.

Діти.

За обмеженою інформацією безпечність застосування сугамадексу (у дозах до 4 мг/мг) для дітей є аналогічною такій для дорослих.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 ˚С. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Флакони можуть зберігатися без картонної упаковки не більше 5 днів.

Розведений препарат необхідно використати негайно.

Несумісність

Повідомлялося про фізичну несумісність з верапамілом, ондансетроном і ранітидином.

Брайдан® не можна змішувати з будь-якими препаратами і розчинами, за винятком тих, що вказані у розділі «Спосіб застосування та дози». Інфузійну систему слід ретельно промити (наприклад, 0,9% розчином натрію хлориду) після введення препарату Брайдан® перед введенням інших препаратів.

Упаковка

По 2 мл або по 5 мл розчину у скляних флаконах, по 10 флаконів у картонній упаковці.

Категорія відпуску

Застосовується тільки в умовах стаціонару.

Виробник

Н.В. Органон, Нідерланди.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

5349 АВ Осс, Клоостерштраат 6, Нідерланди.

Дата останнього перегляду. 

Дозировка Брайдан раствор д/ин., 100 мг/мл по 2 мл во флак. №10
Производитель Н.В. Органон для "Шеринг-Плау Сентрал Ист АГ", Нидерланды/Швейцария
МНН Sugammadex
Фарм. группа Антидоты.
Регистрация № UA/10458/01/01 от 26.01.2015. Приказ № 32 от 26.01.2015
Код АТХ
Top