Новинки

Продлить молодость Коллаген морской БЬЮТИ. Волосы, кожа, ногти. Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Скрыть рекламу

Вазотик инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Вазотик - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

Діюча речовина: ticlopidine;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить тиклопідину гідрохлориду – 250 мг;

допоміжні речовини: ядро: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, повідон, тальк очищений, магнію стеарат, натрію кроскармелоза, натрію крохмальгліколят; оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, тальк очищений, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Антиагреганти.

Код АТС В01А C05. Тиклопідин.

Показання

Зниження ризику виникнення первинного або повторного інсульту; минуще порушення мозкового кровообігу, включаючи монокулярну сліпоту; профілактика ішемічних ускладнень у хворих із хронічним атеросклеротичним ураженням коронарних артерій, артерій нижніх кінцівок (переміжна кульгавість); профілактика тромбозів, спричинених оперативним втручанням з екстракорпоральним кровообігом або хронічним гемодіалізом, оклюзії коронарних стентів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до тиклопідину гідрохлориду або до інших компонентів препарату, геморагічний діатез, пептична виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, гостра фаза геморагічного інсульту, захворювання крові, що призводять до подовження часу кровотечі, лейкопенія, тромбоцитопенія або агранулоцитоз в анамнезі. Період вагітності, годування груддю. Дитячий вік до 14 років.

Спосіб застосування та дози

Дорослим і дітям старше 14 років призначають внутрішньо, під час або після прийому їжі по 250 мг 1-2 рази на добу. Таблетки не розжовувати, запивати достатньою кількістю рідини (вода, сік). Максимальна добова доза – 500 мг. Тривалість лікування визначається індивідуально лікарем залежно від стану хворого.

Побічні реакції

Найчастіше спостерігаються на початку або протягом перших трьох місяців лікування. Після закінчення лікування за декілька днів всі симптоми побічних реакцій зникають.

З боку системи кровотворення: нейтропенія або агранулоцитоз, інколи можливий розвиток тромбоцитопенії або тромпоцитопенії разом з гемолітичною анемією; в окремих випадках – аплазія кісткового мозку, панцитопенія.

Геморагічні: Можливі геморагії (носові кровотечі, гематоми, синці, післяопераційні кровотечі).

З боку шлунково-кишкового тракту:  діарея, нудота, блювання, які можуть виникати протягом перших трьох місяців лікування і, як правило, зникають спонтанно через 1-2 тижні після виникнення. Дуже рідко – тяжка діарея з колітом (включаючи лімфоцитарний коліт).

Алергічні реакції: в поодиноких випадках спостерігаються алергічні та системні імунопатологічні реакції – шкірний макулопапульозний висип, свербіж, кропив’янка, гарячка. Ці явища спостерігаються протягом перших трьох місяців лікування (частіше на 11 день застосування препарату). Після відміни препарату висипання зникають протягом кількох днів. Висипання на шкірі можуть бути генералізованими. В дуже рідких випадках може спостерігатись поліморфна еритема і синдром Стивенса-Джонсона.

Дуже рідко – анафілаксія, набряк Квінке, артралгія, васкуліт, системний червоний вовчак, нефропатія, що спричинена підвищеною чутливістю до препарату, алергічна пневмопатія.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, астенія, анорексія, підвищена збудливість, порушення сну, серцебиття, пітливість, порушення смакових відчуттів, депресивні розлади.

З боку печінки: в окремих випадках протягом перших місяців лікування може спостерігатись цитолітичний і холестатичний гепатит. Після відміни препарату перебіг захворювання має сприятливий прогноз. Проте дуже рідко може спостерігатись летальний кінець.

Зміни з боку лабораторних показників: підвищення активності лужної фосфатази (ЛФ) і трансаміназ, незначне підвищення рівня білірубіну в сироватці крові протягом перших 4 місяців лікування.

При тривалому застосуванні препарату: підвищення рівня холестерину і тригліцеридів у сироватці крові.

Передозування

Геморагічні прояви, подовження часу кровотечі, пронос, біль у животі, запаморочення. Лікування: промивання шлунка, адсорбенти. Терапія симптоматична. При виникненні кровотечі призначають переливання тромбоцитарної маси.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Безпека застосовування Вазотику у вагітних і жінок, які годують груддю, не встановлена. Експериментально встановлено, що Вазотик екскретується в грудне молоко. Жінкам в період вагітності або годування груддю застосування препарату протипоказане.

Діти

Застосування дітям віком до 14 років протипоказане.

Особливості застосування

Причиною тяжких гематологічних і геморагічних побічних ефектів, інколи з летальним кінцем, при застосуванні препарату можуть бути невідповідний контроль, несвоєчасно встановлений діагноз і неадекватне лікування при появі побічних явищ; сумісне застосовування Вазотику з антикоагулянтами або антитромбоцитарними препаратами, такими як кислота ацетилсаліцилова та нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).

Для лікування необхідно провести аналіз крові з підрахунком кількості тромбоцитів та інших формених елементів крові. Аналіз крові необхідно повторювати кожні два тижні протягом перших трьох місяців лікування Вазотиком і через 15 днів після припинення лікування, якщо лікування довелось припинити протягом перших трьох місяців.

У випадку нейтропенії (< 1500/мм3) або тромбоцитопенії (< 100 000/мм3) лікування слід перервати, а контрольні аналізи крові з підрахунком тромбоцитів і інших формених елементів крові проводити до нормалізації показників.

Необхідне ретельне спостереження пацієнтів для виявлення клінічних симптомів побічних ефектів препарату, особливо протягом перших 3 місяців лікування.

Слід проінформувати хворого про симптоми, які можуть бути пов'язані з нейтропенією (гарячка, біль в горлі, утворення виразок у ротовій порожнині), тромбоцитопенією і/або порушеним гемостазом (тривалі або незвичайні кровотечі, синці, пурпура, мелена) і гепатитом (жовтяниця, темна сеча, знебарвлений кал). Слід попередити пацієнта, що при появі будь-яких із вказаних симптомів необхідно припинити застосування препарату й негайно звернутися до лікаря. Рішення про відновлення лікування слід приймати з урахуванням даних клінічних та лабораторних досліджень.

Клінічний діагноз тромбоцитопенічного акроангіотромбоцитозу (хвороба Мошковича, ТАТ) характеризується наявністю тромбоцитопенії, гемолітичної анемії, неврологічних симптомів, дисфункції нирок і високої температури тіла. Захворювання може початись раптово, в більшості випадків його спостерігали в перші 8 тижнів від початку лікування Вазотиком. У зв'язку з ризиком летального кінця при підозрі на тромбоцитопенічний акроангіотромбоцитоз необхідно скликати консиліум. Плазмаферез покращує прогноз захворювання.

Вазотик необхідно застосовувати з обережністю у хворих із підвищеним ризиком кровотечі.

Перед хірургічним втручанням лікування Вазотиком слід припинити якомога раніше, але не пізніше ніж за 10 днів до операції. При необхідності проведення термінової хірургічної операції для зниження ризику кровотечі можна використовувати три методи, одночасно або окремо: внутрішньовенне введення 0,5 – 1 мг/кг метилпреднізолону; введення 0,2 – 0,4 мкг/кг десмопресину; переливання тромбоцитарної маси.

Вазотик слід застосовувати з обережністю у хворих з порушеною функцією печінки, а у випадку розвитку гепатиту або жовтяниці лікування необхідно припинити і провести дослідження функціональних печінкових показників.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Препарат загалом не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або виконанні робіт з іншими механізмами, але слід враховувати імовірність такого побічного ефекту, як запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), в тому числі похідні саліцилової кислоти, підвищують ризик виникнення кровотеч через підсилення антиагрегантної дії та пошкоджуючого впливу НПЗЗ на слизову оболонку шлунка та дванадцятипалої кишки. При необхідності застосування в комбінації з НПЗЗ слід забезпечити ретельне клінічне спостереження за станом пацієнта.

Антитромботичні препарати підвищують ризик виникнення кровотеч через підсилення антиагрегантної дії. При необхідності застосовування в комбінації з антитромботичними препаратами пацієнт повинен знаходитись під наглядом лікаря.

Непрямі антикоагулянти підвищують ризик виникнення кровотеч через антикоагулянтну активнісь і пригнічення агрегації тромбоцитів. При необхідності застосовування такої комбінації слід здійснювати клінічний і лабораторний (міжнародне нормалізаційне співвідношення, INR), контроль.

Гепарини підвищують небезпеку виникнення кровотеч через антикоагулянтну активність і пригнічення агрегації тромбоцитів. При необхідності застосовування такої комбінації необхідно здійснювати клінічний і лабораторний (АЧТВ), контроль.

При одночасному застосовуванні з Вазотиком можливе підвищення рівня теофіліну в плазмі крові, підвищується ризик його передозування (зниження кліренсу креатиніну). Слід проводити клінічний контроль пацієнта, при необхідності – моніторинг рівня теофіліну в плазмі крові. Дозу теофіліну корегувати під час лікування Вазотиком і після його закінчення.

Сумісне застосування Вазотику і дигоксину спирчиняє зниження (приблизно на 15 %) рівня дигоксину в плазмі крові, що не впливає на терапевтичну ефективність дигоксину.

У здорових добровольців тривале застосовування фенобарбіталу не впливає на антиагрегантну активність Вазотику.

Вазотик in vitro не змінює зв'язування фенітоїну з білками плазми крові, однак вплив Вазотику і його метаболітів на зв'язування фенітоїну з білками in vivo не вивчалось. В окремих випадках спостерігалось підвищення рівня фенітоїну і його токсичності при одночасному застосуванні з Вазотиком. Необхідне визначення концентрації фенітоїну в крові.

В клінічних дослідженнях Вазотик застосовували одночасно з блокаторами β-адренорецепторів, блокаторами кальцієвих каналів і діуретиками. Клінічно значимих побічних ефектів при цьому не відзначалось.

In vitro встановлено, що Вазотик оборотно зв'язується з білками плазми крові (на 98 %), але він не впливає на зв'язування з білками плазми пропранололу, який також має високу спорідненість до білків.

В дуже рідких випадках спостерігали зниження рівня циклоспорину в крові, тому необхідно контролювати рівень циклоспорину в крові при одночасному застосуванні його з Вазотиком.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Тиклопідин – антиагрегантний засіб. Спричиняє дозозалежне пригнічення агрегації тромбоцитів. Гальмує І і ІІ фази агрегації тромбоцитів, зумовлені аденозин-дифосфорною кислотою, агрегацію та адгезію тромбоцитів, сприяє дезагрегації. Збільшує час тривалості кровотечі. Меншою мірою взаємодіє з глікопротеїном ІІв/ІІІа, пригнічує зв’язування фібриногену з активованими тромбоцитами. Гальмує підвищену агрегацію еритроцитів, що спричинена протаміну сульфатом. Стимулює утворення простагландинів Е1 і Е2 і простацикліну, покращує мікроциркуляцію. Зменшує вміст в крові фактора ІУ і бета-тромбоглюкіну. Пригнічення агрегації тромбоцитів настає протягом 2 днів від початку застосування тиклопідину в дозі 250 мг 2 рази на добу. Максимальний ефект спостерігається на 5 – 8 день лікування при прийманні 250 мг 2 рази на добу. В терапевтичній дозі тиклопідин пригнічує АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів на 50 – 70%. Нижчі дози препарату викликають менш виражене пригнічення агрегації тромбоцитів. Тиклопідин сприяє зниженню рівня фібриногену, зниженню в'язкості крові у пацієнтів з хронічними облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок; нормалізує адгезію тромбоцитів, еластичність еритроцитів і вивільнення бета-тромбоглобуліну у хворих на цукровий діабет. Після відміни препарату час кровотечі та інші показники функції тромбоцитів відновлюються протягом 1 тижня.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо швидко всмоктується 80% введеної дози. Максимальна концентрація в плазмі крові реєструється через 2 год. після прийому внутрішньо. Стабільний рівень препарату в плазмі крові спостерігається через 7-8 днів прийому в дозі 250 мг 2 рази на добу. Приблизно 98 % тиклопідину оборотно зв'язується з білками плазми крові. Швидко метаболізується в печінці з утворенням одного активного метаболіту. Максимальний ефект розвивається через 7-8 діб. Проникає крізь послід, виділяється з грудним молоком. Період напіввиведення – 24 год. Виводиться, головним чином, з сечею (50 – 60 %), з жовчю (23 – 30 %).

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки білого або біло-жовтуватого кольору, круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою, гладенькі з обох боків.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С, у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 7 таблеток у стрипі; по 2 стрипи у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Дженом Біотек ПВТ. ЛТД.

Місцезнаходження

504, Делфі, Хіранандані Гарденс,

Повай, Мумбаї, 400 076, Індія.

Дозировка Вазотик таблетки, п/плен. обол., по 250 мг №14 (7х2)
Производитель Дженом Биотек Пвт. Лтд., Индия
МНН Ticlopidine
Фарм. группа Антитромботические средства. Антиагреганты.
Регистрация № UA/8772/01/01 от 15.08.2008. Приказ № 464 от 15.08.2008
Код АТХ
Top