Новинки

СПКЯ? Отсутствует овуляция? Не можете забеременеть? Инновационный негормональный комплекс Подробней
Запор? Устрани не симптомы, а причину Подробней
Режутся зубки? Как помочь ребенку Подробней
Простуда? Насморк? Кашель? Действуйте комплексно! Подробней
Болит горло? Устрани причину болезни - возбудителей Подробней
Беспокоит кашель? Бронхит? Новый лекарственный препарат из Германии! Подробней
Как экономить при покупке в аптеках? Подробней
Скрыть рекламу

Вальпроат Орион инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Вальпроат Орион - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить 300 мг натрію вальпроату;

допоміжні речовини: коповідон, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, плівкове покриття Опадрай В-28920 (спирт полівініловий, титану діоксид E 171, тальк, лецитин, камедь ксантанова).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03A G01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

В фармакологічних дослідженнях на тваринах вальпроат інгібував різні експериментально індуковані судоми (генералізовані і фокальні). Аналогічно і у людей протиепілептичний ефект вальпроату також може спостерігатися при різних типах епілепсії. Вальпроат, найімовірніше, діє шляхом посилення ГАМК-ергічної активності, інгібуючи або стримуючи розповсюдження електричного розряду.

У деяких дослідженнях in vitro спостерігалася стимулююча дія вальпроату на реплікацію ВІЛ-1. Однак цей ефект не дуже виражений і не є відтворюваним у всіх експериментах. Клінічні наслідки цього спостереження у ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів невідомі. Ці дані потрібно враховувати при оцінці вимірювань вірусного навантаження при застосуванні вальпроату натрію ВІЛ-1-інфікованим пацієнтам.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Біодоступність вальпроату в плазмі крові після його перорального прийому становить близько 100 %.

Препарат Вальпроат Оріон 300 мг наявний в плазмі крові у вигляді вальпроєвої кислоти. Препарат Вальпроат Оріон 300 мг негайно всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Його абсорбція є постійною і тривалою. Тому немає піків концентрацій препарату в плазмі крові, а терапевтичні концентрації вальпроєвої кислоти краще підтримуються з часом.

Розподіл. Об’єм розподілу вальпроєвої кислоти переважно обмежений кров’ю та позаклітинною рідиною, що зазнає швидкого обміну. Вальпроєва кислота переважно зв’язується з альбуміном плазми крові. Зв’язування з білками є дозозалежним і насичуваним. При загальних рівнях препарату в плазмі крові 40-100 мг/л, як правило, 6-15 % вальпроєвої кислоти є незв’язаними.

Рівень вальпроєвої кислоти в спинномозковій рідині є наближеним до концентрації незв’язаної речовини в плазмі крові (близько 10 %).

Вальпроєва кислота піддається діалізу, проте гемодіалізована фракція є дуже обмеженою (що становить приблизно 10 %) у наслідок зв’язування діючої речовини з альбуміном.

Вальпроєва кислота проникає крізь плацентарний бар’єр. При застосуванні препарату Вальпроат Оріон 300 мг жінками, які годують груддю, вальпроєва кислота екскретується в грудне молоко (1-10 % від загальної концентрації в сироватці крові).

Необхідно приблизно 3-4 дні, а у деяких випадках більше, щоб досягти рівноважної концентрації вальпроєвої кислоти в сироватці крові при ініціюванні тривалого лікування препаратом Вальпроат Оріон 300 мг.

Ефективним терапевтичним діапазоном рівня вальпроєвої кислоти в плазмі крові, як правило, вважається рівень 40-100 мг/л (278-694 мкмоль/л). У разі утримання загального рівня вальпроєвої кислоти в плазмі крові понад 150 мг/л (1040 мкмоль/л) необхідне зниження добової дози.

Метаболізм. Метаболізм препарату Вальпроат Оріон 300 мг переважно відбувається у печінці. Основними метаболічними шляхами є кон’югація з глюкуроновою кислотою та бета-окислення. На відміну від більшості інших протиепілептичних препаратів, вальпроат натрію не прискорює свою власну деградацію або деградацію інших речовин, таких як естрогени-прогестагени. Ця властивість вказує на те, що він не індукує ферменти, що входять до метаболічної системи цитохрому Р 450.

Виведення. Протягом тривалого лікування середній період напіввиведення вальпроєвої кислоти з плазми крові у дорослих становить 10,6 години (але може коливатися від 5 до 20 годин), що є основою для схеми дозування два рази на добу. У доношених немовлят період напіввиведення становить 20-30 годин. Однак він швидко наближається до значень, характерних для дорослих, у міру того, як немовля дорослішає. Вальпроєва кислота виводиться переважно нирками. Невелика фракція залишається незміненою, але більша частина виявляється у сечі у вигляді метаболітів.

Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів.

У пацієнтів з нирковою недостатністю рівень зв’язування з альбуміном знижений. Таким чином, слід враховувати збільшення вільної фракції вальпроєвої кислоти в плазмі крові, що є наслідком цього, і відповідним чином зменшувати дозу.

У пацієнтів літнього віку були виявлені зміни фармакокінетичних параметрів, але вони були незначущими. Таким чином, для підбору дози вирішальною є клінічна відповідь пацієнта (контроль нападів).

Дані доклінічних досліджень. У дослідженнях на тваринах відмічалася тератогенна дія препарату у мишей, щурів та кролів.

Мутагенність. Результати генотоксичних досліджень індукції генних мутацій і хромосомних аберацій не вказували на наявність генотоксичних ефектів вальпроату ні in vitro (в тесті Еймса і в тесті репарації ДНК), ні in vivo.

Канцерогенність. Введення вальпроату щурам і мишам призводило до незначного статистично значущого збільшення пухлин. Залежно від біологічного виду, статі і використовуваної солі вальпроєвої кислоти відмічалися різні типи пухлин і уражених органів і тканин. Оскільки результати не є відтворюваними і в зв’язку з хімічною структурою лікарського препарату та відсутністю генотоксичності, вальпроат натрію не вважається канцерогенним.

Фертильність. В ході досліджень хронічної токсичності при застосуванні препарату у високих дозах у щурів та собак було виявлено атрофію яєчок і зниження сперматогенезу. Однак при цьому дослідження фертильності не виявили несприятливих ефектів препарату у щурів. Ембріотоксичні і тератогенні ефекти відмічалися у всіх досліджуваних біологічних видів (щурів, мишей, кролів і мавп).

Показання

Основним показанням до застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг, бажано як монотерапії, є первинна генералізована епілепсія: малі епілептичні напади/абсансна епілепсія, масивні білатеральні міоклонічні судоми, великі напади епілепсії з міоклонією або без неї, фотосенситивні форми епілепсії.

Також препарат Вальпроат Оріон 300 мг як монотерапія або в комбінації з іншими протиепілептичними засобами є ефективним при наступних захворюваннях:

  • вторинна генералізована епілепсія, особливо синдром Веста (судоми у дітей раннього віку) та синдром Леннокса-Гасто;
  • парціальна епілепсія з простою або комплексною симптоматикою (психосенсорні форми, психомоторні форми);
  • епілепсія із вторинною генералізацією;
  • змішані форми епілепсії (генералізовані та парціальні).

Лікування епізодів манії, асоційованих з біполярними афективними розладами, при наявності протипоказань до застосування або непереносимості літію. Профілактика рецидивів дистимічних епізодів у дорослих пацієнтів з біполярними розладами, у яких при лікуванні епізодів манії є терапевтична відповідь на терапію вальпроатом.

Протипоказання

Підвищена чутливість до вальпроату, дивальпроату, вальпроміду або до будь-якого з компонентів лікарського засобу в анамнезі.

Гострий гепатит.

Хронічний гепатит.

Тяжкий гепатит в індивідуальному або сімейному анамнезі пацієнта, особливо спричинений лікарськими засобами.

Печінкова порфірія.

Комбінація з мефлохіном і екстрактом звіробою (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вальпроат протипоказаний пацієнтам з відомими мітохондріальними розладами, спричиненими мутаціями в ядерному гені, що кодує мітохондріальний фермент полімеразу гамма, наприклад із синдромом Альперса-Гуттенлохера, дітям віком до двох років, у яких підозрюється наявність розладу, пов’язаного з полімеразою гамма, а також пацієнтам з порушенням орнітинового циклу в анамнезі (див. розділ «Особливості застосування»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Вплив вальпроату на інші лікарські засоби. Вальпроєва кислота інгібує ізоферменти цитохрому Р450 CYP2C9 і CYP3A. Тому метаболічні ефекти, яких можна очікувати, можуть бути передбачені, з огляду на відповідні дані. Особливо значущими є такі взаємодії:

Нейролептики, інгібітори МАО, антидепресанти і бензодіазепіни. Вальпроат Оріон 300 мг може посилювати дію інших нейропсихотропних засобів, таких як нейролептики, інгібітори МАО, антидепресанти і бензодіазепіни. Таким чином, необхідне клінічне спостереження та, ймовірно, коригування дози препарату.

Літій. Результати дослідження з вивчення фармакокінетичної взаємодії, що проводилося за участю молодих здорових добровольців чоловічої статі, свідчили про те, що Вальпроат Оріон 300 мг не впливає на рівень літію в сироватці крові.

Фенобарбітал. Вальпроат Оріон 300 мг підвищує концентрації фенобарбіталу в плазмі крові (за рахунок інгібування печінкового катаболізму) і може призводити до розвитку седативного ефекту, особливо у дітей. Таким чином, рекомендується клінічний моніторинг протягом перших 15 днів комбінованого лікування, з негайним зменшенням дози фенобарбіталу у розвитку седативного ефекту; за необхідності визначаються рівні фенобарбіталу в плазмі крові.

Примідон. Вальпроат Оріон 300 мг підвищує рівні примідону у плазмі крові із загостренням його побічних ефектів (седативний ефект). Ця взаємодія припиняється після тривалого застосування. Рекомендується клінічний моніторинг, особливо на початку комбінованої терапії, з коригуванням дози у разі необхідності.

Фенітоїн. На фоні застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг загальні концентрації фенітоїну в плазмі крові зменшуються. Зокрема, це призводить до збільшення вільної фракції фенітоїну з можливими ознаками передозування (вальпроєва кислота зміщує фенітоїн з його сайтів зв'язування з білками плазми крові і уповільнює його печінковий катаболізм). Тому рекомендується клінічний моніторинг. При визначенні рівнів фенітоїну в плазмі крові особливо слід враховувати його незв’язану форму.

Карбамазепін. Повідомлялося про прояви клінічної токсичності при застосуванні вальпроату натрію/вальпроєвої кислоти в комбінації з карбамазепіном, оскільки вальпроат натрію/вальпроєва кислота може посилювати токсичні ефекти карбамазепіну. Тому необхідне клінічне спостереження за пацієнтом, особливо на початку комбінованої терапії, з коригуванням дози препарату у разі необхідності.

Ламотриджин. Вальпроат Оріон 300 мг послаблює метаболізм ламотриджину і майже вдвічі збільшує середній період напіввиведення ламотриджину. Ця взаємодія може призводити до посилення токсичної дії ламотриджину, зокрема до виникнення тяжких шкірних реакцій. Повідомлялося про розвиток декількох серйозних шкірних реакцій, які розвивалися протягом перших 6 тижнів комбінованої терапії і частково зменшувалися при відміні такої терапії або іноді – лише після відповідного лікування. Тому рекомендується клінічний моніторинг, а також за потреби слід коригувати дозу (зменшуватися доза ламотриджину).

Зидовудин. На фоні застосування вальпроату натрію/вальпроєвої кислоти можуть підвищуватися концентрації зидовудину в плазмі крові, що збільшує ризик виникнення токсичної дії зидовудину.

Фелбамат. На фоні застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг середній показник виведення фелбамату може зменшуватися майже на 16 %.

Оланзапін. Вальпроєва кислота може знижувати концентрації оланзапіну в плазмі крові.

Руфінамід. Вальпроєва кислота може обумовлювати підвищення концентрацій руфінаміду в плазмі крові. Це підвищення є залежним від концентрацій вальпроєвої кислоти. Необхідно дотримуватися обережності, особливо у разі застосування дітям, оскільки цей ефект більш виражений в цій популяції пацієнтів.

Кветіапін. Одночасне застосування вальпроату і кветіапіну може підвищити ризик розвитку нейтропенії/лейкопенії.

Вплив інших лікарських засобів на вальпроєву кислоту. На фоні застосування протиепілептичних засобів з ефектом індукції ферментів (у тому числі фенітоїну, фенобарбіталу, примідону, карбамазепіну) концентрація вальпроєвої кислоти в сироватці крові знижується. У разі застосування препарату у складі комбінованої терапії дози потрібно скоригувати відповідно до клінічної відповіді і рівнів препарату в крові.

Супутнє застосування фелбамату і вальпроєвої кислоти може спричинити зниження кліренсу вальпроєвої кислоти на 22-50 % і, таким чином, призвести до дозозалежного збільшення концентрацій вальпроєвої кислоти в сироватці крові. Необхідний моніторинг рівнів препарату в плазмі крові.

При призначенні препарату разом з фенітоїном або фенобарбіталом можуе збільшуватися концентрація вальпроєвої кислоти в сироватці крові. Через це у пацієнтів, які отримують обидва препарати, необхідно здійснювати ретельний контроль щодо симптомів гіперамоніємії.

На фоні застосування мефлохіну посилюється метаболізм вальпроєвої кислоти, а також відмічається судомоіндукуючий ефект. Таким чином, існує ризик виникнення епілептичних нападів протягом комбінованого застосування препаратів.

Одночасне застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг і речовин з високим рівнем зв’язування з білками (наприклад, ацетилсаліциловою кислотою) може призвести до збільшення концентрацій незв'язаної вальпроєвої кислоти в сироватці крові).

При одночасному застосуванні з циметидином або еритроміцином існує ймовірність збільшення рівня вальпроєвої кислоти в сироватці крові (пригнічення печінкового метаболізму).

Карбапенеми (наприклад, паніпенем, меропенем та іміпенем) повідомлялося про зменшення рівнів вальпроєвої кислоти в крові, коли вона одночасно застосовується з карбапенемовими засобами, в результаті чого рівні вальпроєвої кислоти протягом двох діб зменшуються на 60-100%, що іноді супроводжується судомами. У зв’язку з швидким настанням і значним зниженням концентрацій вальпроєвої кислоти наслідки можливої взаємодії між вальпроєвою кислотою і карбапенемами у пацієнтів, стан яких був стабільним при застосуванні вальпроєвої кислоти, вважаються неконтрольованими. Слід уникати супутнього застосування препарату з карбапенемами у пацієнтів, у яких вдалося досягти стабілізації стану при застосуванні вальпроєвої кислоти (див. розділ «Особливості застосування»). Якщо неможливо уникнути лікування цими антибіотиками, необхідно посилити моніторинг рівнів вальпроєвої кислоти в плазмі крові.

На фоні застосування рифампіцину може зменшуватися рівень вальпроєвої кислоти в крові, що призводить до недостатнього терапевтичного ефекту. Тому може знадобитися коригування дози вальпроату при його одночасному застосуванні з рифампіцином.

Одночасне застосування з інгібіторами протеаз, такими як лопінавір та ритонавір, збільшує концентрації вальпроату в плазмі крові.

Одночасне застосування з холестираміном може призводити до зниження концентрацій вальпроату в плазмі крові.

Інші види взаємодії. Потенційно гепатотоксичні лікарські засоби і алкоголь можуть збільшувати гепатотоксичність вальпроєвої кислоти (див. розділ «Особливості застосування).

Оскільки вальпроєва кислота зазвичай не спричиняє індукції ферментів, застосування вальпроєвої кислоти не призводить до зниження загальних концентрацій естрогену і прогестагену в плазмі крові у жінок, які застосовують засоби гормональної контрацепції.

З тієї ж причини її застосування також не призводить до зменшення загальних рівнів антагоністів вітаміну К в плазмі крові.

Однак на фоні застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг може відмічатися збільшення вільної фракції варфарину, оскільки варфарин конкурентно витісняється з його сайтів зв’язування з альбуміном. Тому протягом лікування антагоністами вітаміну К слід здійснювати особливо посилений моніторинг рівнів протромбіну.

Супутнє застосування вальпроату і топірамату або ацетазоламіду асоціюється з енцефалопатією та/або гіперамоніємією. У пацієнтів, яким застосовують ці два препарати, необхідно здійснювати ретельний моніторинг на наявність симптомів гіперамоніємічної енцефалопатії.

Особливості застосування

Діти жіночої статі / підлітки жіночої статі / жінки репродуктивного віку / вагітні жінки. Через високий тератогенний потенціал та ризик порушень розвитку в немовлят, які піддавались внутрішньоутробному впливу вальпроату, препарат Вальпроат Оріон 300 мг не слід застосовувати дітям жіночої статі, підліткам жіночої статі, жінкам репродуктивного віку та вагітним жінкам, за винятком випадків, коли альтернативні методи лікування є неефективними або не переносяться пацієнтами. Користь та ризик застосування цього препарату повинні ретельно переглядатись при регулярному оцінюванні лікування, при статевому дозріванні та в негайному порядку, коли жінка репродуктивного віку, яка приймає препарат Вальпроат Оріон 300 мг, планує вагітність або завагітніла.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування цим лікарським засобом та повинні бути повідомлені про ризики, пов’язані із застосуванням препарату Вальпроат Оріон 300 мг під час вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Лікар, який призначає препарат, повинен пересвідчитись, що пацієнтка забезпечена вичерпною інформацією щодо ризиків у вигляді відповідних матеріалів, таких як буклет з інформацією для пацієнтів, для кращого розуміння нею ризиків застосування даного препарату.

Зокрема, лікар, який призначає препарат, повинен впевнитись, що пацієнтка розуміє:

  • суть та важливість ризиків, пов’язаних із впливом препарату під час вагітності, зокрема тератогенних ризиків та ризиків порушень розвитку;
  • необхідність використання ефективних засобів контрацепції;
  • необхідність регулярного оцінювання лікування;
  • необхідність негайного звернення до лікаря у разі планування або ймовірного настання вагітності.

По можливості потрібно вжити всіх заходів щодо заміни препарату жінкам, які планують завагітніти, відповідним альтернативним методом лікування перед заплідненням (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Лікування вальпроатом можна продовжувати тільки після переоцінки лікарем, який має досвід лікування епілепсії, користі та ризиків такої терапії для пацієнтки.

Незважаючи на те, що вальпроат натрію спричиняє порушення функції імунної системи дуже рідко, при призначенні препарату хворим на системний червоний вовчак слід ретельно оцінити співвідношення користь/ризик такої терапії.

Перш ніж розпочати лікування, необхідно оцінити показники функції печінки (див. розділ «Побічні реакції»), а потім проводити періодичний моніторинг протягом 6 місяців, особливо у пацієнтів групи ризику (див. розділ «Побічні реакції»). Необхідно мати на увазі, що на фоні застосування препарату часто може виникати ізольоване і транзиторне збільшення рівня трансаміназ, що не супроводжується жодними клінічними ознаками, особливо на початку лікування. У такому випадку рекомендується виконати більш розгорнуте лабораторне дослідження (зокрема із визначенням протромбінового часу), переглянути за необхідності дозування препарату і повторювати аналізи зважаючи на динаміку показників.

Дуже рідко повідомлялося про розвиток тяжкого панкреатиту, іноді з летальним наслідком. Найвищий ризик відмічається у дітей молодшого віку. Цей ризик знижується з віком. Серед факторів ризику можуть бути важкі епілептичні напади, неврологічні порушення або комбінована терапія протисудомними препаратами. Печінкова недостатність, що асоціюється з панкреатитом, збільшує ризик настання летального наслідку.

Пацієнти, у яких виникає гострий біль у животі, потребують негайного медичного обстеження. У разі розвитку панкреатиту застосування вальпроату слід припинити.

Дітям віком до 3 років рекомендується застосовувати вальпроат натрію лише як монотерапія, після оцінки терапевтичної цінності такого лікування та ризику захворювання печінки і панкреатиту у пацієнтів цієї вікової групи. Як запобіжний захід слід уникати супутнього застосування препарату з саліцилатами усім пацієнтам у зв’язку з ризиком розвитку гепатотоксичності.

У пацієнтів з нирковою недостатністю слід враховувати підвищені концентрації вальпроєвої кислоти, циркулюючої в крові, і відповідним чином знижувати дозу препарату.

Рекомендується контролювати показники крові (загальний аналіз крові, включаючи визначення вмісту тромбоцитів, оцінку часу кровотечі і показників згортання крові) до призначення препарату, а також перед проведенням будь-якого хірургічного втручання і у разі виникнення у пацієнтів гематом або спонтанних кровотеч (див. розділ «Побічні реакції»).

При підозрі на недостатність ферментів циклу утворення сечовини необхідно оцінити метаболічні показники до початку лікування препаратом через ризик розвитку гіперамоніємії при застосуванні вальпроату (див. розділ «Протипоказання»). Пацієнтів потрібно попередити про ризик збільшення маси тіла на початку терапії; слід застосовувати відповідні стратегії з метою його мінімізації (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнтів із супутнім дефіцитом карнітин-пальмітил трансферази ІІ типу (КПT-II) слід попередити про підвищений ризик розвитку рабдоміолізу при прийомі вальпроату.

Жінки репродуктивного віку (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Вальпроат Оріон 300 мг не слід застосовувати дітям жіночої статі, підліткам жіночої статі, жінкам репродуктивного віку або вагітним за винятком випадків, коли таке лікування є необхідним (тобто якщо альтернативні методи лікування є неефективними або не переносяться пацієнткою), через високий тератогенний потенціал препарату та ризик порушень розвитку у немовлят, які зазнавали впливу препарату під час внутрішньоутробного періоду. Необхідно виконувати ретельну переоцінку співвідношення користь/ризик лікування препаратом у рамках регулярного контролю терапії при досягненні пацієнткою статевої зрілості та коли жінка, яка отримує Вальпроат Оріон 300 мг, планує вагітність або стає вагітною.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати надійний метод контрацепції протягом лікування та бути детально поінформованими про ризики, пов'язані із застосуванням вальпроату під час вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Лікар, що призначає препарат, має впевнитися у тому, що пацієнтка належним чином поінформована і у повній мірі розуміє усі можливі ризики, пов’язані із застосуванням препарату.

Зокрема, пацієнтка повинна усвідомлювати таке:

  • характер та ступінь ризиків, пов'язаних із застосуванням вальпроату під час вагітності, зокрема тератогенних ризиків та ризиків порушень внутрішньоутробного розвитку;
  • необхідність використовувати ефективний метод контрацепції протягом лікування;
  • необхідність здійснення регулярного контролю терапії;
  • необхідність невідкладного звернення до лікаря за консультацією, якщо вона бажає завагітніти або вже завагітніла.

Для жінок, які планують завагітніти, необхідно замінити вальпроат альтернативним методом лікування до зачаття дитини, якщо це можливо (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Терапію вальпроатом слід продовжувати лише після переоцінки користі та ризиків для пацієнтки та під наглядом лікаря, який має досвід лікування епілепсії або біполярних розладів.

Порушення інтелектуального розвитку після внутрішньоутробного впливу препарату Вальпроат Оріон 300 мг (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю» та «Побічні реакції»). Клінічні дані свідчать про те, що діти, які зазнали впливу вальпроату внутрішньоутробно, мають вищий ризик порушення інтелектуального розвитку.

Суїцидальні думки і поведінка. Повідомлялося про випадки виникнення суїцидальних думок і поведінки у пацієнтів, що лікувалися протиепілептичними препаратами за декількома показаннями. Метааналіз даних, отриманих у ході рандомізованих, плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також показав невелике збільшення ризику появи суїцидальних думок і поведінки. Механізм цього ризику невідомий.

Таким чином, слід ретельно спостерігати за пацієнтами щодо будь-яких ознак появи суїцидальних думок і поведінки і призначати відповідне лікування. Пацієнтам (і особам, що доглядають за ними) слід порадити негайно звертатися за медичною допомогою у разі появи ознак суїцидальних думок або поведінки.

Вплив довгострокового лікування на метаболізм кісткової тканини. Повідомлялося про випадки зниження мінеральної щільності кісткової тканини, які можуть свідчити про наявність остеопенії або остеопорозу і навіть призводити до виникнення атипових переломів, у пацієнтів, які проходили тривале лікування вальпроєвою кислотою. Механізм дії вальпроєвої кислоти на метаболізм кісткової тканини ще не з'ясований (див. розділ «Побічні реакції»).

Карбапенеми. Супутнє застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг і карбапенемів не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнти з відомим або підозрюваним мітохондріальним захворюванням. Вальпроат може провокувати або погіршувати клінічні ознаки існуючих мітохондріальних захворювань, викликаних мутаціями мітохондріальної ДНК, а також ядерного гену, що кодує мітохондріальний фермент полімеразу γ (POLG).

Зокрема, у пацієнтів зі спадковими нейрометаболічними синдромами, викликаними мутаціями у гені POLG (наприклад із синдромом Альперса-Гуттенлохера), повідомлялося про випадки спричиненої вальпроатом гострої печінкової недостатності та випадки смерті через порушення функції печінки. Пов'язані з POLG порушення слід підозрювати у пацієнтів, які мають випадки пов'язаних з POLG порушень у родинному анамнезі або у яких є симптоми, що вказують на існування такого порушення, в тому числі (але не обмежуючись нижченаведеним) енцефалопатію нез’ясованого походження, рефрактерну епілепсію (вогнищева, міоклонічна), епілептичний статус, відставання у розвитку, регресію психомоторних функцій, аксональну сенсомоторну нейропатіюя, міопатію, мозочкову атаксію, офтальмоплегію або ускладнену мігрень з потиличною аурою. Дослідження на наявність мутації POLG слід виконувати відповідно до поточної клінічної практики діагностичної оцінки таких порушень (див. розділ «Протипоказання»).

Алкоголь. Під час лікування вальпроатом не слід вживати алкогольні напої.

Вплив на діагностичні методи. Оскільки вальпроат виводиться з сечею, частково у вигляді кетонових тіл, дуже рідко це може призвести до хибнопозитивних реакцій тестів на кетонурію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вальпроат Оріон 300 мг не слід застосовувати дітям жіночої статі, підліткам жіночої статі, жінкам репродуктивного віку та вагітним жінкам, за винятком випадків, коли інші методи лікування є неефективними або не переносяться пацієнтами. Жінки репродуктивного віку під час лікування цим препаратом повинні використовувати ефективні засоби контрацепції. По можливості потрібно вжити всіх заходів щодо заміни препарату жінкам, які планують завагітніти, відповідним альтернативним методом лікування перед заплідненням.

Ризик, пов’язаний із впливом вальпроату під час вагітності.

Як монотерапія вальпроатом, так і політерапія, що містить вальпроат, асоційовані з негативними наслідками вагітності. Наявні дані свідчать про те, що протиепілептична політерапія, одним із препаратів якої є вальпроат, асоціюється з більш високим ризиком вроджених вад розвитку, ніж монотерапія вальпроатом.

Вроджені вади розвитку.

Дані, отримані при метааналізі, в який було включено дослідження-реєстри та когортні дослідження, показали, що у 10,73 % дітей, народжених жінками з епілепсією, які отримували монотерапію вальпроатом під час вагітності, були вроджені вади розвитку (95 % ДІ: 8,16 – 13,29). Такий ризик найбільш частих вад розвитку є вищим, ніж в загальній популяції, де ризик становить приблизно 2-3 %. Цей ризик є дозозалежним, проте встановити граничне значення дози, нижче якого ризик відсутній, не вдається.

Наявні дані свідчать про збільшену частоту рідкісних та частих вад розвитку. Найбільш часті вади розвитку включають дефекти розвитку нервової трубки, лицевий дизморфізм, незрощення верхньої губи та піднебіння, краніостеноз, дефекти розвитку серця, нирок та сечостатевої системи (особливо гіпоспадія), дефекти кінцівок (в тому числі білатеральну аплазію променевої кістки) та множинні аномалії різних систем організму.

Порушення розвитку.

Наявні дані свідчать про те, що внутрішньоутробна експозиція вальпроату може спричинити небажані ефекти щодо розумового та фізичного розвитку дітей, які піддавались його впливу. Цей ризик, ймовірно, є дозозалежним, проте встановити на підставі наявних даних граничне значення дози, нижче якого ризик відсутній, не вдається. Точний період вагітності, під час якого існує ризик даних ефектів, не визначений, і можливість ризику впродовж усього періоду вагітності не може бути виключена.

Дослідження з участю дітей дошкільного віку, які при внутрішньоутробному розвитку піддавались впливу вальпроату, показали, що приблизно в 30-40 % випадків відзначались затримки їх розвитку, такі як затримка розвитку мовлення та ходьби, зниження інтелектуальних функцій, недостатні мовні навики (розмовна мова та розуміння мови) та порушення пам’яті.

Коефіцієнт інтелекту (IQ), що визначався у дітей шкільного віку (віком 6 років), які при внутрішньоутробному розвитку піддавались впливу вальпроату, був у середньому на 7-10 балів нижчим, ніж у дітей, які піддавались впливу інших протиепілептичних засобів. Хоча роль інших факторів не може бути виключена, є доказові дані про те, що ризик зниження інтелектуальних функцій у дітей, які піддавались впливу вальпроату, може не залежати від материнського рівня IQ.

Дані щодо довгострокових наслідків є обмеженими.

Наявні дані свідчать, що у дітей, які при внутрішньоутробному розвитку піддавались впливу вальпроату, існує підвищений ризик розладів аутистичного спектра (приблизно в 3 рази) та дитячого аутизму (приблизно в 5 разів) у порівнянні із загальною досліджуваною популяцією.

Обмежені дані свідчать, що у дітей, які при внутрішньоутробному розвитку піддавались впливу вальпроату, з більшою ймовірністю можуть розвинутись симптоми синдрому порушення уваги з гіперактивністю.

Діти жіночої статі, підлітки жіночої статі та жінки репродуктивного віку (див. інформацію вище та розділ «Особливості застосування»).

Якщо жінка планує вагітність.

Лікування вальпроатом жінок, які планують завагітніти або які є вагітними, необхідно переоцінити.

По можливості потрібно вжити всіх заходів щодо заміни препарату жінкам, які планують завагітніти, відповідним альтернативним методом лікування перед заплідненням.

Лікування вальпроатом не слід припиняти без переоцінки лікарем, який має досвід лікування епілепсії, користі та ризиків такої терапії для пацієнтки. Якщо на підставі ретельної оцінки ризиків та користі вирішено продовжувати лікування вальпроатом під час вагітності, рекомендується нижчезазначене.

Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу та розділити добову дозу вальпроату на кілька доз для прийому впродовж дня. Застосування лікарської форми з пролонгованим вивільненням може бути більш прийнятним у порівнянні з іншими лікарськими формами для уникнення високих пікових концентрацій в плазмі крові.

Застосування добавок, які містять фолати, перед вагітністю може знизити ризик дефектів розвитку нервової трубки плода, що є характерним для будь-якої вагітності. Проте наявні доказові дані не підтверджують, що це запобігає пологовим дефектам чи вадам розвитку через експозицію вальпроату.

Необхідно проводити спеціалізований пренатальний моніторинг з метою виявлення можливих дефектів розвитку нервової трубки плода чи інших вад розвитку.

Ризик в неонатальному періоді.

Дуже рідко повідомлялося про випадки геморагічного синдрому в новонароджених, чиї матері приймали вальпроат під час вагітності. Даний геморагічний синдром пов’язаний з тромбоцитопенією, гіпофібриногенемією та/або зниженням рівня інших факторів згортання крові. Також повідомлялось про афібриногенемію, що може призвести до летального наслідку. Проте потрібно відрізняти цей синдром від зниження рівня вітаміну К, спричиненого фенобарбіталом та індукторами ферментів. У зв’язку з цим у новонароджених потрібно визначити кількість тромбоцитів, рівень фібриногену в плазмі крові, провести коагуляційні проби та визначити фактори згортання крові.

Повідомлялося про випадки гіпоглікемії в новонароджених, чиї матері приймали вальпроат під час третього триместру вагітності.

Повідомлялося про випадки гіпотиреозу в новонароджених, чиї матері приймали вальпроат під час вагітності.

У новонароджених, чиї матері приймали вальпроат під час останнього триместру вагітності, може розвинутися синдром відміни (зокрема, у вигляді нервового збудження, роздратованості, підвищеної збудливості, підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, гіперкінезії, тонічних розладів, тремору, судом та розладів смоктання).

Годування груддю.

Вальпроат екскретується в грудне молоко людини в концентрації, що становить від 1 до 10 % його рівня у плазмі крові матері. У новонароджених/немовлят, чиї матері отримували лікування цим препаратом, спостерігались розлади з боку крові (див. розділ «Побічні реакції»).

Рішення щодо того, припинити годування груддю чи припинити/утриматись від прийому препарату Вальпроат Оріон 300 мг, слід приймати з огляду на користь грудного вигодовування для дитини та користь лікування для жінки.

Фертильність.

Були повідомлення про випадки аменореї, полікістозу яєчників та підвищення рівнів тестостерону в жінок, які приймали вальпроат (див. розділ «Побічні реакції»). Застосування вальпроату може також призвести до порушення фертильної функції в чоловіків (див. розділ «Побічні реакції»). У випадках, про які було повідомлено, зазначається, що фертильна дисфункція є оборотною та зникає після припинення лікування препаратом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Вальпроат Оріон 300 мг впливає на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами в зв’язку з можливим розвитком побічних реакцій. Пацієнтів слід попередити про ризик розвитку сонливості, особливо у разі протисудомної політерапії або при застосуванні препарату в комбінації з бензодіазепінами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Спосіб застосування та дози

Таблетки Вальпроат Оріон 300 мг слід приймати, запиваючи половиною склянки води, молока або іншого безалкогольного напою.

Через процес подовженого вивільнення препарату та тип допоміжних речовин у складі препарату інертна матриця не всмоктується у шлунково-кишковому тракті, вона виводиться у процесі випорожнення після вивільнення діючої речовини.

Лікування епілепсії. Добову дозу визначають залежно від віку та маси тіла пацієнта, однак слід також враховувати широкий спектр індивідуальної чутливості до вальпроату.

Оптимальну дозу визначають на основі клінічної відповіді. Необхідно визначати концентрацію вальпроєвої кислоти в плазмі крові на додаток до клінічного спостереження у разі, коли не вдається досягти адекватного контролю нападів, або при наявності підозри на можливий розвиток побічних ефектів.

Пероральна монотерапія першої лінії. Застосування форми препарату Вальпроат Оріон 300 мг з пролонгованим вивільненням дає змогу застосовувати препарат в однократній добовій дозі.

Середня добова доза вальпроату, яку бажано приймати на початку прийому їжі, найчастіше становить:

  • 25 мг/кг для новонароджених і дітей;
  • 20-25 мг/кг для підлітків;
  • 20 мг/кг для дорослих;
  • 15-20 мг/кг у пацієнтів літнього віку.

Лікування вальпроатом необхідно починати за можливості поступово, починаючи з добових доз 10–15 мг/кг, підвищуючи їх кожні 2-3 дні до досягнення оптимальної дози (приблизно протягом тижня). Може бути ініційовано фазу спостереження, якщо при застосуванні препарату у вигляді монотерапії досягнуто таких доз: 15 мг/кг/добу у літніх пацієнтів, 20 мг/кг/добу у дорослих та підлітків і 25 мг/кг/добу у дітей і немовлят. Якщо клінічна ефективність є задовільною, досягнуту дозу необхідно підтримувати на цьому рівні. Добові дози понад 25 мг/кг у літніх пацієнтів, понад 30 мг/кг у дорослих і підлітків і понад 35 мг/кг у дітей і немовлят, особливо при застосуванні вальпроату як монотерапії, є рідко необхідними. Якщо при застосуванні препарату в цьому діапазоні доз не вдалося досягти адекватного контролю, дозу можна збільшувати надалі. Добові дози понад 50 мг/кг бажано розділити на 3 прийоми на добу. У таких випадках необхідно посилити клінічний моніторинг і контроль лабораторних показників (див. розділ «Особливості застосування»).

Застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг у комбінації з іншими протиепілептичними засобами. При призначенні в комбінації з іншими протиепілептичними засобами застосування вальпроату натрію необхідно розпочинати поступово, як і при застосуванні препарату як монотерапії першої лінії. Середня добова доза, як правило, є аналогічною такій при застосуванні препарату як монотерапії. Однак у деяких випадках може бути необхідним збільшити дозу на 5-10 мг/кг у порівнянні з дозою при монотерапії препаратом.

Також слід враховувати вплив препарату Вальпроат Оріон 300 мг на інші протиепілептичні засоби (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Заміна лікування протиепілептичними засобами препаратом Вальпроат Оріон 300 мг. Перехід від терапії іншими протиепілептичними засобами на застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг як монотерапії має бути поступовим, так само, як і ініціювання застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг як монотерапії першої лінії. При ініціюванні терапії препаратом Вальпроат Оріон 300 мг дозу деяких інших протиепілептичних засобів, переважно барбітуратів, необхідно поступово зменшувати протягом 2-8 тижнів до повного припинення. 

Лікування маніакального синдрому при біполярних розладах. Рекомендована початкова доза – 20 мг/кг/добу. Цю дозу необхідно збільшувати якомога швидше до досягнення мінімальної терапевтично ефективної дози, завдяки якій можна досягти бажаного клінічного ефекту. Рівні вальпроату в плазмі крові 45-125 мкг/мл, як правило, дають змогу досягти бажаного терапевтичного ефекту. Рекомендована підтримуюча доза для лікування біполярних розладів – 1000-2000 мг на добу. Максимальна доза не повинна перевищувати 3000 мг на добу. Дози необхідно коригувати залежно від індивідуальної клінічної відповіді.

Профілактика рецидивів маніакальних епізодів, що асоціюються з біполярними розладами. Доза препарату, що застосовується для профілактики рецидивів, повинна бути найнижчою можливою, при якій досягається адекватний контроль гострих маніакальних симптомів. Не перевищувати максимальну добову дозу 3000 мг.

Діти жіночої статі, підлітки жіночої статі, жінки репродуктивного віку та вагітні жінки. Терапію вальпроатом слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід лікування епілепсії або біполярних розладів. Терапію препаратом слід розпочинати лише у разі, коли інші методи лікування є неефективними або не переносяться пацієнтами (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні ефекти»). Кожного нового візиту необхідно виконувати ретельну переоцінку співвідношення користь/ризик лікування вальпроатом у рамках регулярного контролю терапії. Терапію вальпроатом бажано призначати у вигляді монотерапії та у найнижчій ефективній дозі, бажано у лікарській формі подовженого вивільнення, щоб уникнути високих максимальних концентрацій препарату в плазмі крові. Добову дозу слід поділити щонайменше на два окремі прийоми.

Діти жіночої статі, підлітки жіночої статі, жінки репродуктивного віку та вагітні жінки. Лікування препаратом потрібно розпочинати та проводити під наглядом спеціаліста, який має досвід лікування епілепсії. Лікування цим препаратом слід призначати тільки в тому випадку, коли інші види терапії є неефективними або не переносяться пацієнтами (див. розділи «Особливості застосування» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»); користь та ризик застосування цього препарату необхідно ретельно переглядати при регулярному оцінюванні лікування. Як правило, препарат Вальпроат Оріон 300 мг призначають як монотерапію в найнижчій дозі, при якій спостерігається ефект лікування, та, якщо можливо, у вигляді лікарської форми з пролонгованим вивільненням для уникнення високих пікових концентрацій в плазмі крові. Добову дозу потрібно розділяти принаймні на два прийоми.

Діти. У пацієнтів віком до 18 років оцінка ефективності та безпеки препарату Вальпроат Оріон 300 мг для лікуванні маніакальних епізодів, що асоціюються з біполярними розладами, не проводилася.

Передозування

Клінічним проявом гострого масивного передозування є кома, більш або менш глибока, що супроводжується гіпотонією м’язів, гіпорефлексією, міозом, пригніченням дихання, явищами метаболічного ацидозу, міокардіальна депресія, що призводить до гіпотензії, циркуляторного колапсу/шоку. 

Прогноз при передозуванні зазвичай сприятливий. Однак описано кілька випадків передозування з летальним наслідком.

Симптоми можуть варіювати; повідомлялося про початок епілептичних нападів при високих рівнях препарату в плазмі крові. Описано також кілька випадків підвищення внутрішньочерепного тиску, пов’язані з набряком головного мозку.

У разі передозування можлива гіпонатріємія через наявність натрію у складі вальпроату.

Невідкладна допомога в умовах стаціонару має включати промивання шлунка, яке показане до 10-12 годин після прийому препарату, ретельне спостереження за станом серцево-судинної та дихальної системи.

В окремих випадках успішно застосовувався налоксон. При масивному передозуванні виявлялися ефективними гемодіаліз і гемоперфузія.

Побічні реакції

Побічні ефекти класифікуються залежно від частоти розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000, <1/1000); дуже рідко (≥1/10 000), частота не відома (не можна оцінити за доступними даними).

Вроджені, родинні та генетичні розлади (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Новоутворення доброякісні та злоякісні (в тому числі кісти та поліпи).

Рідко: мієлодиспластичний синдром.

Розлади з боку крові та лімфатичної системи.

Часто: анемія, тромбоцитопенія.

Нечасто: панцитопенія, лейкопенія.

Рідко: недостатність червоного кісткового мозку, в тому числі еритробластопенія, агранулоцитоз, макроцитарна анемія, макроцитоз.

В опублікованих даних повідомлялося про порушення коагуляції, хворобу Віллебранда I типу. У зв’язку з цим до початку лікування препаратом, а також до початку проведення хірургічного втручання та у разі виникнення гематоми або спонтанної кровотечі необхідно виконувати аналізи крові (загальний аналіз крові з визначенням вмісту тромбоцитів, часу кровотечі і коагуляційні тести з визначенням кількісного вмісту фактора згортання крові VIII).

Результати досліджень.

Рідко: зниження вмісту факторів згортання крові, відхилення від норми з боку показників коагуляції (такі як подовження протромбінового часу, подовження активованого часткового тромбопластинового часу, подовження тромбінового часу, підвищення показника міжнародного нормалізованого співвідношення).

На фоні застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг число тромбоцитів може зменшуватися на 10 000 - 30 000/мм3. У більшості випадків таке зниження є дозозалежним та транзиторним. У зв’язку з цим рекомендується визначати число тромбоцитів до початку лікування та через 3 і 6 місяців після початку лікування, а також перед хірургічним втручанням, особливо якщо доза перевищує 30 мг/кг/добу.

Рідко: дефіцити біотину/ферментативної активності біотинідази.

Ендокринні розлади.

Нечасто: синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, гіперандрогенія (гірсутизм, вірилізм, акне, андрогенна алопеція та/або збільшення рівнів андрогенних гормонів).

Рідко: гіпотиреоз.

Метаболічні та аліментарні розлади.

Часто: збільшення апетиту і маси тіла (у 5-10 % пацієнтів), зокрема у підлітків і молодих жінок.

Оскільки збільшення маси тіла може призвести до погіршення клінічних симптомів синдрому полікістозних яєчників, масу тіла необхідно ретельно контролювати.

Часто: гіпонатріємія.

Рідко: гіперамоніємія, ожиріння.

Повідомлялося про поодинокі випадки помірної гіперамоніємії без будь-яких істотних змін у результатах стандартних тестів з оцінки функції печінки. При відсутності клінічних симптомів припинення лікування не є необхідним. Однак якщо гіперамоніємія супроводжується неврологічними симптомами, необхідні додаткові обстеження (див. також розділ «Особливості застосування»).

Розлади з боку психіки.

Часто: сплутаність свідомості, агресія, збудження, порушення уваги, галюцинації.

Рідко: анормальна поведінка, психомоторна гіперактивність, труднощі з навчанням.

Ці ефекти спостерігаються переважно у дітей.

Розлади з боку нервової системи.

Дуже часто: тремор.

Часто: екстрапірамідні розлади (іноді необоротні), ступор, сонливість, судоми, погіршення пам’яті, головний біль, ністагм, запаморочення (у разі внутрішньовенної ін’єкції запаморочення виникає через кілька хвилин після ін’єкції і, як правило, спонтанно минає ще через кілька хвилин).

Нечасто: кома, енцефалопатія, в’ялість, оборотний синдром паркінсонізму, атаксія, парестезія.

Рідко: оборотна деменція з атрофією головного мозку, когнітивні розлади.

Повідомлялося про декілька випадків гіперактивності і дратівливості на початку лікування, переважно у дітей.

Дуже рідко повідомлялося про випадки розвитку неврологічних ефектів, таких як сплутаність свідомості (що, як правило, легко зникають), у пацієнтів, яким вальпроат натрію застосовували у комбінації з іншими протиепілептичними засобами, переважно фенобарбіталом, без поступового впровадження застосування препарату. На фоні застосування вальпроату спостерігалися випадки ступору або летаргії, що іноді призводили до транзиторної коми/енцефалопатії. Вони були або ізольованими, або асоціювалися із рецидивом судом, з приводу яких проводилося лікування, і регресували після відміни препарату або зниження його дози. Ці стани найчастіше виникали на фоні комбінованої терапії (особливо із застосуванням фенобарбіталу або топірамату) або після різкого збільшення дози вальпроату натрію.

Розлади з боку органів слуху та вушного каналу.

Часто: глухота (іноді необоротна).

Частота невідома: шум/дзвін у вухах.

Розлади з боку судин.

Часто: кровотеча.

Нечасто: васкуліт.

Розлади з боку дихальної системи.

Нечасто: плевральний випіт.

Шлунково-кишкові розлади.

Нечасто: панкреатит, іноді з летальним наслідком (див. розділ «Особливості застосування»). Рекомендується своєчасне проведення медичної оцінки (вимірювання рівня ферментів підшлункової залози, інші відповідні огляди) всіх пацієнтів, які застосовують вальпроат натрію/вальпроєву кислоту, у яких відмічається гострий біль у животі.

Дуже часто: нудота.

Часто: блювання, захворювання ясен (в основному гіперплазія ясен), стоматит. Біль в епігастральній ділянці, діарея, які зазвичай минають через кілька днів без необхідності відміняти препарат. Частоту розвитку цих розладів можна суттєво зменшити за допомогою дуже поступового початку застосування препарату Вальпроат Оріон 300 мг та застосування препарату на початку прийому їжі. Таким пацієнтам показане симптоматичне лікування.

Гепатобіліарні розлади.

Захворювання печінки.

Умови виникнення. Повідомлялося про випадки тяжкого ураження печінки, іноді з летальним наслідком, у пацієнтів, які приймали Вальпроат Оріон 300 мг разом з іншими препаратами.

Найвищий ризик відмічається у немовлят і дітей молодшого віку (до 3 років) з тяжкою епілепсією, особливо з епілепсією, що асоціюється із ушкодженням головного мозку, затримкою розумового розвитку та/або генетичним метаболічним або дегенеративним захворюванням. У дітей віком від 3 років частота розвитку уражень печінки значно зменшується і поступово знижується з віком.

У переважній більшості випадків таке ураження печінки спостерігається у перші 6 місяців лікування, зазвичай у період між 2-м і 12-м тижнями лікування і зазвичай на фоні політерапії протиепілептичними препаратами.

Попереджувальні ознаки і виявлення. Рання діагностика ґрунтується, перш за все, на клінічних ознаках. Слід враховувати, особливо у пацієнтів групи високого ризику (див. підрозділ «Умови виникнення»), два типи симптомів, що можуть передувати жовтяниці:

  • по-перше, неспецифічні системні ознаки, які зазвичай з’являються раптово, такі як загальна слабкість, відсутність апетиту, виснаження, сонливість, що іноді супроводжуються повторним блюванням і болем у животі;
  • по-друге, рецидивуючі епілептичні напади.

Рекомендується проінформувати пацієнтів або їхніх родичів (якщо пацієнтами є діти) про необхідність негайно повідомляти лікарю при виникненні будь-яких таких симптомів. Окрім загального медичного огляду, необхідно також негайно виконати аналізи з оцінкою показників функції печінки. Найбільш релевантними із стандартних аналізів є ті, що відображають синтез білка і особливо, ПЧ (протромбіновий час). Підтвердження патологічно низьких рівнів ПЧ, особливо якщо вони супроводжуються відхиленнями від норми з боку інших лабораторних показників (значуще зниження рівнів фібриногену та факторів згортання крові, підвищений рівень білірубіну, підвищені рівні трансаміназ, див. також розділ «Особливості застосування») потребує відміни препарату Вальпроат Оріон 300 мг.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини.

Часто: гіперчутливість, транзиторна та/або дозозалежна алопеція, ураження нігтів та нігтьового ложа.

Нечасто: ангіоневротичний набряк, висипання.

Рідко: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, синдром гіперчутливості до препарату або DRESS-синдром (синдром медикаментозного висипання з еозинофілією та системною симптоматикою). Порушення росту волосся (такі як незвичайна текстура волосся, зміна кольору волосся, аномальний ріст волосся).

Розлади з боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини та кісток.

Нечасто: зниження мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенія, патологічні переломи у пацієнтів, які отримували тривале лікування вальпроєвою кислотою. Проте механізм дії вальпроєвої кислоти на метаболізм кісткової тканини ще не з’ясований (див. розділ «Особливості застосування»).

Рідко: системний червоний вовчак, рабдоміоліз (див. розділ «Особливості застосування»).

Розлади з боку нирок та сечовивідного тракту.

Нечасто: ниркова недостатність.

Рідко: тубулоінтерстиційний нефрит, енурез, синдром Фанконі, але патофізіологічний механізм до цього часу не з’ясований.

Розлади, пов’язані з вагітністю і післяпологовим періодом та перинатальні розлади. Порушення інтелектуального розвитку після внутрішньоутробного впливу вальпроату (див. розділи «Застосування у період вагітності або годування груддю» та «Особливості застосування»).

Розлади з боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Часто: нерегулярні менструації.

Нечасто: аменорея.

Рідко: безпліддя у чоловіків, синдром полікістозних яєчників.

Загальні розлади та реакції у місці введення.

Нечасто: нетяжкі периферичні набряки, гіпотермія.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище + 25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 30 або 100 таблеток у флаконі з водопоглинаючою капсулою; по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Місцезнаходження

Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

ИНСТРУКЦИЯ

для медицинского применения лекарственного средства

ВАЛЬПРОАТ ОРИОН 300 мг

(VALPROATE ORION 300 mg)

Состав

действующее вещество: 1 таблетка содержит 300 мг натрия вальпроата;

вспомогательные вещества: коповидон, гипромелоза, кремния диоксид коллоидный безводный, магния стеарат, пленочное покрытие Опадрай В-28920 (спирт поливиниловый, титана диоксид E 171, тальк, лецитин, камедь ксантановая).

Лекарственная форма. Таблетки, покрытые пленочной оболочкой, пролонгированного действия.

Основные физико-химические свойства: таблетки круглой формы с двояковыпуклой поверхностью, покрытые оболочкой белого или почти белого цвета.

Фармакотерапевтическая группа. Противоэпилептические средства. Код АТХ N03A G01.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика.

В фармакологических исследованиях на животных вальпроат ингибировал различные экспериментально индуцированные судороги (генерализованные и фокальные). Аналогично и у людей противоэпилептический эффект препарата также может наблюдаться при различных типах эпилепсии. Вальпроат, вероятнее всего, действует путем усиления ГАМК-эргической активности, ингибируя или сдерживая распространение электрического разряда.

В некоторых исследованиях in vitro наблюдалось стимулирующее действие вальпроата на репликацию ВИЧ-1. Однако этот эффект не очень выражен и не является воспроизводимым во всех экспериментах. Клинические последствия этого наблюдения у ВИЧ-1-инфицированных пациентов неизвестны. Эти данные нужно учитывать при оценке измерений вирусной нагрузки при применении вальпроата натрия ВИЧ-1-инфицированным пациентам.

Фармакокинетика.

Абсорбция. Биодоступность вальпроата в плазме крови после его перорального приема составляет около 100 %.

Препарат Вальпроат Орион 300 мг присутствует в плазме крови в виде вальпроевой кислоты. Препарат Вальпроат Орион 300 мг немедленно всасывается в желудочно-кишечном тракте. Его абсорбция является постоянной и длительной. Поэтому нет пиков концентраций в плазме крови, а терапевтические концентрации вальпроевой кислоты лучше поддерживаются со временем.

Распределение. Объем распределения вальпроевой кислоты преимущественно ограничен кровью и внеклеточной жидкостью, которая подвергается быстрому обмену. Вальпроевая кислота преимущественно связывается с альбумином плазмы крови. Связывание с белками является дозозависимым и насыщаемым. При общих уровнях в плазме крови 40-100 мг/л, как правило, 6-15 % вальпроевой кислоты являются несвязанными.

Уровень вальпроевой кислоты в спинномозговой жидкости является приближенным к концентрации несвязанного вещества в плазме крови (около 10 %).

Вальпроевая кислота подвергается диализу, однако гемодиализированная фракция является очень ограниченной (что составляет примерно 10 %) вследствие связывания действующего вещества с альбумином.

Вальпроевая кислота проникает через плацентарный барьер. При применении препарата Вальпроат Орион 300 мг женщинами, которые кормят грудью, вальпроевая кислота выводится в грудное молоко (1-10 % от общей концентрации в сыворотке крови).

Необходимо примерно 3-4 дня, а в некоторых случаях больше, чтобы достичь равновесной концентрации вальпроевой кислоты в сыворотке крови при инициировании длительного лечения препаратом Вальпроат Орион 300 мг.

Эффективным терапевтическим диапазоном уровня вальпроевой кислоты в плазме крови, как правило, считается уровень 40-100 мг/л (278-694 мкмоль/л). В случае сохранения общего уровня вальпроевой кислоты в плазме крови более 150 мг/л (1040 мкмоль/л) необходимо снижение суточной дозы.

Метаболизм. Метаболизм препарата Вальпроат Орион 300 мг в основном происходит в печени. Основными метаболическими путями является конъюгация с глюкуроновой кислотой и бета-окисление. В отличие от большинства других противоэпилептических препаратов, вальпроат натрия не ускоряет свою собственную деградацию или деградации других веществ, таких как эстрогены-прогестагены. Это свойство указывает на то, что он не индуцирует ферменты, входящие в метаболическую систему цитохрома Р 450.

Выведение. В течение длительного лечения период полувыведения вальпроевой кислоты из плазмы крови у взрослых составляет 10,6 часа (но может колебаться от 5 до 20 часов), что является основой для схемы дозирования два раза в сутки. У доношенных младенцев период полувыведения составляет 20-30 часов. Однако он быстро приближается к значениям, характерным для взрослых, по мере того, как ребенок взрослеет. Вальпроевая кислота выводится преимущественно почками. Небольшая фракция остается неизменной, но большая часть обнаруживается в моче в виде метаболитов.

Фармакокинетика у отдельных групп пациентов.

У пациентов с почечной недостаточностью уровень связывания с альбумином снижен. Таким образом, следует учитывать увеличение свободной фракции вальпроевой кислоты в плазме крови, что является следствием этого, и соответствующим образом уменьшать дозу.

У пациентов пожилого возраста были обнаружены изменения фармакокинетических параметров, но они были незначительными. Таким образом, для подбора дозы решающим является клинический ответ пациента (контроль приступов).

Данные доклинических исследований. В исследованиях на животных отмечался тератогенный эффект препарата у мышей, крыс и кроликов.

Мутагенность. Результаты генотоксических исследований индукции генных мутаций и хромосомных аберраций не указывали на наличие генотоксических эффектов вальпроата ни in vitro (в тесте Эймса и в тесте репарации ДНК), ни in vivo.

Канцерогенность. Введение вальпроата крысам и мышам приводило к незначительному статистически значимому увеличению опухолей. В зависимости от биологического вида, пола и используемой соли вальпроевой кислоты отмечались различные типы опухолей и пораженных органов и тканей. Поскольку результаты не являются воспроизводимыми и в связи с химической структурой лекарственного препарата и отсутствием генотоксичности, вальпроат натрия не считается канцерогенным.

Фертильность. В ходе исследований хронической токсичности при применении препарата в высоких дозах у крыс и собак было обнаружено атрофию яичек и снижение сперматогенеза. Однако при этом исследования фертильности не выявили неблагоприятных эффектов препарата у крыс. Эмбриотоксические и тератогенные эффекты отмечались во всех исследуемых биологических видов (крыс, мышей, кроликов и обезьян).

Клинические характеристики.

Показания

Основным показанием к применению препарата Вальпроат Орион 300 мг, желательно в качестве монотерапии, является первичная генерализованная эпилепсия: малые эпилептические припадки/абсансная эпилепсия, массивные билатеральные миоклонические судороги, большие приступы эпилепсии с миоклонией или без нее, фотосенситивни формы эпилепсии.

Также препарат Вальпроат Орион 300 мг в качестве монотерапии или в комбинации с другими противоэпилептическими средствами эффективен при следующих заболеваниях:

  • вторичная генерализованная эпилепсия, особенно синдром Веста (судороги у детей раннего возраста) и синдром Леннокса-Гасто;
  • парциальная эпилепсия с простой или комплексной симптоматикой (психосенсорные формы, психомоторные формы);
  • эпилепсия с вторичной генерализацией;
  • смешанные формы эпилепсии (генерализованные и парциальные).

Лечение эпизодов мании, ассоциированных с биполярными аффективными расстройствами, при наличии противопоказаний к применению или непереносимости лития. Профилактика рецидивов дистимических эпизодов у взрослых пациентов с биполярными расстройствами, у которых при лечении эпизодов мании есть терапевтический ответ на терапию вальпроатом.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к вальпроату, дивальпроату, вальпромиду или к любому из компонентов лекарственного средства в анамнезе.

Острый гепатит.

Хронический гепатит.

Тяжелый гепатит в индивидуальном или семейном анамнезе пациента, особенно вызванный лекарственными средствами.

Печеночная порфирия.

Комбинация с мефлохином и экстрактом зверобоя (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Вальпроат противопоказан пациентам с известными митохондриальными расстройствами, вызванными мутациями в ядерном гене, кодирующем митохондриальный фермент полимеразы гамма, например с синдромом Альперса-Гуттенлохера, детям в возрасте до двух лет, у которых подозревается наличие расстройства, связанного с полимеразой гамма, а также пациентам с нарушением орнитинового цикла в анамнезе (см. раздел «Особенности применения»).

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Влияние вальпроата на другие лекарственные средства. Вальпроевая кислота является ингибитором изоферментов цитохрома P450 CYP2C9 и CYP3A. Поэтому метаболические эффекты, которых можно ожидать, могут быть предусмотрены, учитывая соответствующие данные. Особенно важны следующие виды взаимодействий.

Нейролептики, ингибиторы МАО, антидепрессанты и бензодиазепины. Вальпроат Орион 300 мг может усиливать эффекты других нейропсихотропних средств, таких как нейролептики, ингибиторы МАО, антидепрессанты и бензодиазепины. В связи с этим необходимо клиническое наблюдение и, возможно, корректировки терапии.

Литий. Результаты исследования по изучению фармакокинетического взаимодействия, которое проводилось с участием молодых здоровых добровольцев мужского пола, свидетельствовали о том, что Вальпроат Орион 300 мг не влияет на уровень лития в сыворотке крови.

Фенобарбитал. Вальпроат Орион 300 мг увеличивает концентрации фенобарбитала в плазме крови (за счет ингибирования печеночного метаболизма), в результате чего может возникать седативный эффект, особенно у детей. Поэтому необходимо клиническое наблюдение за состоянием пациентов в течение первых 15 дней комбинированной терапии. При возникновении сонливости дозу фенобарбитала следует немедленно уменьшить и, если необходимо, выполнить определение его концентрации в плазме крови.

Примидон. Вальпроат Орион 300 мг увеличивает уровень примидона в плазме крови, с обострением его побочных эффектов (седативный эффект). Этот вид взаимодействия исчезает при длительной терапии. Рекомендуется выполнять клиническое наблюдение, особенно в начале применения комбинированной терапии, с корректировкой дозы примидона в случае необходимости.

Фенитоин. Вальпроат Орион уменьшает общие плазменные концентрации фенитоина. В частности, он увеличивает концентрацию свободной фракции фенитоина с возможным появлением признаков передозировки (вальпроевая кислота вытесняет фенитоин из его мест связывания с белками плазмы крови и уменьшает его печеночный катаболизм). В связи с этим рекомендуется клиническое наблюдение. При проведении анализа на определение плазменных концентраций фенитоина следует измерять именно уровень его свободной фракции.

Карбамазепин. Сообщалось о случаях возникновения клинической токсичности у пациентов, получавших вальпроат натрия/ вальпроевую кислоту одновременно с карбамазепином. Это обусловлено тем, что вальпроат натрия/вальпроевая кислота может усиливать токсические эффекты карбамазепина. В связи с этим рекомендуется выполнять клиническое наблюдение, особенно в начале применения комбинированной терапии, с корректировкой дозы в случае необходимости.

Ламотриджин. Вальпроат Орион ослабляет метаболизм ламотриджина и почти вдвое увеличивает период полувыведения ламотриджина. Это взаимодействие может приводить к усилению токсического действия ламотриджина, в частности к возникновению тяжелых кожных реакций. Сообщалось о развитии нескольких серьезных кожных реакций, которые развивались в течение первых 6 недель комбинированной терапии и частично уменьшались при отмене такой терапии или иногда - только после соответствующего лечения. Поэтому рекомендуется клинический мониторинг, а также при необходимости следует корректировать дозу (уменьшаться доза ламотриджина).

Зидовудин. Применение вальпроата натрия/вальпроевой кислоты может приводить к выраженному увеличению плазменной концентрации зидовудина, при этом повышается риск токсического воздействия зидовудина.

Фелбамат. На фоне применения препарата Вальпроат Орион 300 мг средний показатель вывода фельбамата может уменьшаться почти на 16 %.

Оланзапин. Вальпроевая кислота может снижать концентрации оланзапина в плазме крови.

Руфинамид. Вальпроевая кислота может обусловливать повышение концентраций руфинамида в плазме крови. Это повышение является зависимым от концентраций вальпроевой кислоты. Необходимо соблюдать осторожность, особенно в случае применения детям, поскольку этот эффект более выражен в этой популяции пациентов.

Кветиапин. Одновременное применение вальпроата и кветиапина может повысить риск развития нейтропении/лейкопении.

Влияние других лекарственных средств на вальпроевую кислоту. На фоне применения противоэпилептических средств с эффектом индукции ферментов (в том числе фенитоина, фенобарбитала, примидона, карбамазепина) концентрация вальпроевой кислоты в сыворотке крови снижается. В случае применения препарата в составе комбинированной терапии дозы нужно скорректировать в соответствии с клиническим ответом и уровней препарата в крови.

Одновременное применение фелбамата и вальпроевой кислоты может привести к снижению клиренса вальпроевой кислоты на 22-50 % и, таким образом, привести к дозозависимому увеличению концентрации вальпроевой кислоты в сыворотке крови. Необходим мониторинг уровня препарата в плазме крови.

При назначении препарата с фенитоином или фенобарбиталом может увеличиваться концентрация вальпроевой кислоты в сыворотке крови. Поэтому пациентам, получающих оба препарата, необходимо осуществлять тщательный контроль относительно симптомов гипераммониемии.

На фоне применения мефлохина усиливается метаболизм вальпроевой кислоты, а также отмечается судомоиндуцированный эффект. Таким образом, существует риск возникновения эпилептических приступов в течение комбинированного применения препаратов.

Одновременное применение препарата Вальпроат Орион 300 мг и веществ с высоким уровнем связывания с белками (например, ацетилсалициловой кислотой) может привести к увеличению концентраций несвязанной вальпроевой кислоты в сыворотке крови).

При одновременном применении с циметидином или эритромицином существует вероятность увеличения уровня вальпроевой кислоты в сыворотке крови (угнетение печеночного метаболизма).

Карбапенемы (например, панипенем, меропенем и имипенем). Сообщалось об уменьшении уровней вальпроевой кислоты в крови, когда она одновременно применяется с карбапенемовыми средствами, в результате чего уровни вальпроевой кислоты в течение суток уменьшаются на 60-100 %, что иногда сопровождается судорогами. В связи с быстрым наступлением и значительным снижением концентраций вальпроевой кислоты последствия возможного взаимодействия между вальпроевой кислотой и карбапенемами у пациентов, состояние которых было стабильным при применении вальпроевой кислоты, считаются неконтролируемыми. Следует избегать совместного применения с карбапенемами пациентам, у которых удалось достичь стабилизации состояния при применении вальпроевой кислоты (см. раздел «Особенности применения»). Если невозможно избежать лечения этими антибиотиками, необходимо усилить мониторинг уровня вальпроевой кислоты в плазме крови.

На фоне применения рифампицина может уменьшаться уровень вальпроевой кислоты в крови, что приводит к недостаточному терапевтическому эффекту. Поэтому может потребоваться корректировка дозы вальпроата при одновременном применении с рифампицином.

Одновременное применение с ингибиторами протеаз, такими как лопинавир и ритонавир, увеличивает концентрации вальпроата в плазме крови.

Одновременное применение с холестирамином может приводить к снижению концентрации вальпроата в плазме крови.

Другие виды взаимодействия. Потенциально гепатотоксические лекарственные средства и алкоголь могут увеличивать гепатотоксичность вальпроевой кислоты (см. раздел «Особенности применения).

Поскольку вальпроевая кислота обычно не вызывает индукции ферментов, применение вальпроевой кислоты не приводит к снижению общих концентраций эстрогена и прогестагена в плазме крови у женщин, применяющих средства гормональной контрацепции.

По этой же причине ее применения тоже не приводит к уменьшению общих уровней антагонистов витамина К в плазме крови.

Однако на фоне применения препарата Вальпроат Орион 300 мг может отмечаться увеличение свободной фракции варфарина, поскольку варфарин конкурентно вытесняется из его сайтов связывания с альбумином. Поэтому во время лечения антагонистами витамина К следует осуществлять особенно усиленный мониторинг уровня протромбина.

Одновременное применение вальпроата и топирамата или ацетазоламида ассоциируется с энцефалопатией и/или гипераммониемией. У пациентов, которым применяют эти два препарата, необходимо осуществлять тщательный мониторинг на наличие симптомов гиперамониемичной энцефалопатии.

Особенности применения

Дети женского пола / подростки женского пола / женщины репродуктивного возраста / беременные женщины. Из-за высокого тератогенного потенциала и риска нарушений развития у новорожденных, которые подвергались внутриутробному воздействию вальпроата, препарат Вальпроат Орион 300 мг не следует применять детям женского пола, подросткам женского пола, женщинам репродуктивного возраста и беременным женщинам, за исключением случаев, когда альтернативные методы лечения неэффективны либо не переносятся пациентами. Польза и риск применения этого препарата должны тщательно пересматриваться при регулярном оценке лечения, при половом созревании и в немедленном порядке, когда женщина репродуктивного возраста, которая принимает препарат Вальпроат Орион 300 мг планирует беременность или забеременела.

Женщины репродуктивного возраста должны использовать эффективные средства контрацепции во время лечения лекарственным средством и должны быть уведомлены о рисках, связанных с применением препарата Вальпроат Орион 300 мг во время беременности (см. раздел «Применение в период беременности или кормления грудью»).

Врач, который назначает препарат, должен убедиться, что пациентка обеспечена исчерпывающей информацией о рисках в виде соответствующих материалов, таких как буклет с информацией для пациентов, для лучшего понимания рисков применения данного препарата.

В частности, врач, назначающий препарат, должен убедиться, что пациентка понимает:

  • суть и важность рисков, связанных с влиянием препарата во время беременности, в том числе тератогенных рисков и рисков нарушений развития;
  • необходимость использования эффективных средств контрацепции;
  • необходимость регулярного оценивания лечения;
  • необходимость немедленного обращения к врачу при планировании или вероятного наступления беременности.

По возможности нужно принять все меры по замене препарата женщинам, планирующим беременность, соответствующим альтернативным методом лечения перед оплодотворением (см. раздел «Применение в период беременности или кормления грудью»).

Лечение вальпроатом можно продолжать только после переоценки врачом, который имеет опыт лечения эпилепсии, пользы и рисков такой терапии для пациентки.

Несмотря на то, что вальпроат натрия вызывает нарушение функции иммунной системы очень редко, при назначении препарата больным системной красной волчанкой следует тщательно оценить соотношение польза/риск такой терапии.

Прежде чем начать лечение, необходимо оценить показатели функции печени (см. раздел «Побочные реакции»), а затем проводить периодический мониторинг в течение 6 месяцев, особенно у пациентов группы риска (см. раздел «Побочные реакции»). Необходимо иметь в виду, что на фоне применения препарата часто может возникать изолированное и преходящее повышение уровня трансаминаз, которое не сопровождается никакими клиническими признаками, особенно в начале лечения. В таком случае рекомендуется выполнить более развернутое лабораторное исследование (в том числе с определением протромбинового времени), пересмотреть при необходимости дозирование и повторять анализы учитывая динамику показателей.

Очень редко сообщалось о развитии тяжелого панкреатита, иногда с летальным исходом. Самый высокий риск отмечается у детей младшего возраста. Этот риск снижается с возрастом. Среди факторов риска могут быть тяжелые эпилептические припадки, неврологические нарушения или комбинированная терапия противосудорожными препаратами. Печеночная недостаточность, ассоциируется с панкреатитом, увеличивает риск наступления летального исхода.

Пациенты, у которых возникает острая боль в животе, требуют немедленного медицинского обследования. В случае развития панкреатита применения вальпроата следует прекратить.

Детям до 3 лет рекомендуется применять вальпроат натрия только в качестве монотерапии, после оценки терапевтической ценности такого лечения и риска заболевания печени и панкреатита у пациентов этой возрастной группы. В качестве предупредительных мер следует избегать совместного применения с салицилатами всем пациентам в связи с риском развития гепатотоксичности.

У пациентов с почечной недостаточностью следует учитывать повышенные концентрации вальпроевой кислоты, циркулирующей в крови, и соответствующим образом снижать дозу препарата.

Рекомендуется контролировать показатели крови (общий анализ крови, включая определение содержания тромбоцитов, оценку времени кровотечения и показателей свертывания крови) до назначения препарата, а также перед проведением любого хирургического вмешательства и в случае возникновения у пациентов гематом или спонтанных кровотечений (см. раздел « Побочные реакции»).

При подозрении на недостаточность ферментов цикла образования мочевины необходимо оценить метаболические показатели до начала лечения из-за риска развития гипераммониемии при применении вальпроата (см. раздел «Противопоказания»). Пациентов нужно предупредить о риске увеличения массы тела в начале терапии, следует применять соответствующие стратегии для его минимизации (см. раздел «Побочные реакции»).

Пациентов с сопутствующим дефицитом карнитин-пальмитил трансферазы II типа (КПT-II) следует предупредить о повышенном риске развития рабдомиолиза при приеме вальпроата.

Женщины репродуктивного возраста (см. раздел «Применение в период беременности или кормления грудью»). Вальпроат Орион 300 мг не следует применять детям женского пола, подросткам женского пола, женщинам репродуктивного возраста или беременным за исключением случаев, когда такое лечение необходимо (т.е. если альтернативные методы лечения неэффективны или не переносятся пациенткой), из-за высокого тератогенного потенциала препарата и риска нарушений развития у младенцев, подвергавшихся воздействию препарата во время внутриутробного периода. Необходимо выполнять тщательную переоценку соотношения польза/риск лечения в рамках регулярного контроля терапии при достижении пациенткой половой зрелости и когда женщина, которая принимает Вальпроат Орион 300 мг, планирует беременность или становится беременной.

Женщины репродуктивного возраста должны использовать надежный метод контрацепции во время лечения и быть подробно проинформированы о рисках, связанных с применением вальпроата во время беременности (см. раздел «Применение в период беременности или кормления грудью»).

Врач, назначающий препарат, имеет убедиться в том, что пациентка надлежащим образом информирована и в полной мере понимает все возможные риски, связанные с применением препарата.

В частности, пациентка должна осознавать следующее:

  • характер и степень рисков, связанных с применением вальпроата во время беременности, в том числе тератогенных рисков и рисков нарушений внутриутробного развития;
  • необходимость использовать эффективный метод контрацепции во время лечения;
  • необходимость осуществления регулярного контроля терапии;
  • необходимость безотлагательного обращения к врачу за консультацией, если она желает забеременеть или уже забеременела.

Для женщин, которые планируют забеременеть, необходимо заменить вальпроат альтернативным методом лечения до зачатия ребенка, если это возможно (см. раздел «Применение в период беременности или кормления грудью»).

Терапию вальпроатом следует продолжать только после переоценки пользы и рисков для пациентки и под наблюдением врача, имеющего опыт лечения эпилепсии или биполярных расстройств.

Нарушение интеллектуального развития после внутриутробного воздействия препарата Вальпроат Орион 300 мг (см. раздел «Применение в период беременности или кормления грудью» и «Побочные реакции»). Клинические данные свидетельствуют о том, что дети, которые подвергались воздействию вальпроата внутриутробно, имеют более высокий риск нарушения интеллектуального развития.

Суицидальные мысли и поведение. Сообщалось о случаях возникновения суицидальных мыслей и поведения у пациентов, лечившихся противоэпилептическими препаратами по нескольким показаниям. Метаанализ данных, полученных в ходе рандомизированных плацебо-контролируемых исследований противоэпилептических препаратов, также показал небольшое увеличение риска появления суицидальных мыслей и поведения. Механизм этого риска неизвестен.

Таким образом, следует тщательно наблюдать за пациентами в отношении любых признаков появления суицидальных мыслей и поведения и назначать соответствующее лечение. Пациентам (и лицам, ухаживающим за ними) следует посоветовать немедленно обращаться за медицинской помощью в случае появления признаков суицидальных мыслей или поведения.

Влияние длительного лечения на метаболизм костной ткани. Сообщалось о случаях снижения минеральной плотности костной ткани, которые могут свидетельствовать о наличии остеопении или остеопороза и даже приводить к возникновению атипичных переломов у пациентов, которые проходили длительное лечение вальпроевой кислотой. Механизм действия вальпроевой кислоты на метаболизм костной ткани еще не выяснен (см. раздел «Побочные реакции»).

Карбапенемы. Одновременное применение препарата Вальпроат Орион 300 мг и карбапенемов не рекомендуется (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Пациенты с известным или подозреваемым митохондриальным заболеванием. Вальпроат может провоцировать или ухудшать клинические признаки существующих митохондриальных заболеваний, вызванных мутациями митохондриальной ДНК, а также ядерного гена, кодирующего митохондриальный фермент полимеразы γ (POLG).

В частности, у пациентов с наследственными нейрометаболической синдромами, вызванными мутациями в гене POLG (например с синдромом Альперса-Гуттенлохера), сообщалось о случаях вызванного вальпроатом острой печеночной недостаточности и случаи смерти из-за нарушения функции печени. Связанные с POLG нарушения следует подозревать у пациентов, имеющих случаи связанных с POLG нарушений в семейном анамнезе или у которых есть симптомы, указывающие на существование такого нарушения, в том числе (но не ограничиваясь нижеследующим) энцефалопатии неясного происхождения, рефрактерную эпилепсию (очаговая, миоклоническая), эпилептический статус, отставание в развитии, регрессию психомоторных функций, аксональную сенсомоторную нейропатию, миопатию, мозжечковую атаксию, офтальмоплегию или осложненную мигрень с затылочной аурой. Исследование на наличие мутации POLG следует выполнять в соответствии с текущей клинической практикой диагностической оценки таких нарушений (см. раздел «Противопоказания»).

Алкоголь. Во время лечения вальпроатом не следует употреблять алкогольные напитки.

Влияние на диагностические методы. Поскольку вальпроат выводится с мочой, частично в виде кетоновых тел, очень редко это может привести к ложноположительным реакциям тестов на кетонурию.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Вальпроат Орион 300 мг не следует применять детям женского пола, подросткам женского пола, женщинам репродуктивного возраста и беременным женщинам, за исключением случаев, когда другие методы лечения неэффективны или не переносятся пациентами. Женщины репродуктивного возраста во время лечения должны использовать эффективные средства контрацепции. По возможности нужно принять все меры по замене препарата женщинам, планирующим беременность, соответствующим альтернативным методом лечения перед оплодотворением.

Риск, связанный с влиянием вальпроата во время беременности.

Монотерапия вальпроатом, как и политерапия, содержащая вальпроат, ассоциированны с негативными последствиями беременности. Имеющиеся данные свидетельствуют о том, что противоэпилептическая политерапия, одним из препаратов которой является вальпроат, ассоциируется с более высоким риском врожденных пороков развития, чем монотерапия вальпроатом.

Врожденные пороки развития.

Данные, полученные при метаанализе, в который были включены исследования-реестры и когортные исследования, показали, что у 10,73 % детей, рожденных женщинами с эпилепсией, которые получали монотерапию вальпроатом во время беременности, были врожденные пороки развития (95 % ДИ: 8,16 - 13,29). Такой риск наиболее частых пороков развития выше, чем в общей популяции, где риск составляет примерно 2-3 %. Этот риск является дозозависимым, однако установить пороговое значение дозы, ниже которого риск отсутствует, не удается.

Имеющиеся данные свидетельствуют о повышении частоты редких и частых пороков развития. Наиболее частые пороки развития включают дефекты развития нервной трубки, лицевой дизморфизм, несращение верхней губы и неба, краниостеноз, дефекты развития сердца, почек и мочеполовой системы (особенно гипоспадия), дефекты конечностей (в том числе билатеральную аплазию лучевой кости) и множественные аномалии различных систем организма.

Нарушения развития.

Имеющиеся данные свидетельствуют о том, что внутриутробная экспозиция вальпроата может вызвать нежелательные эффекты относительно умственного и физического развития детей, подвергавшихся его влияния. Этот риск, вероятно, является дозозависимым, однако установить на основании имеющихся данных пороговое значение дозы, ниже которого риск отсутствует, не удается. Точный период беременности, во время которого существует риск данных эффектов, не определен, и возможность риска в течение всего периода беременности не может быть исключена.

Исследование при участии детей дошкольного возраста, которые при внутриутробном развитии подвергались воздействию вальпроата, показали, что примерно в 30-40 % случаев отмечались задержки их развития, такие как задержка развития речи и ходьбы, снижение интеллектуальных функций, недостаточные языковые навыки (разговорная речь и понимание языка) и нарушение памяти.

Коэффициент интеллекта (IQ), который определялся у детей школьного возраста (в возрасте 6 лет), которые при внутриутробном развитии подвергались воздействию вальпроата, был в среднем на 7-10 баллов ниже, чем у детей, которые подвергались воздействию других противоэпилептических средств. Хотя роль других факторов не может быть исключена, есть доказательные данные о том, что риск снижения интеллектуальных функций у детей, подвергавшихся воздействию вальпроата может не зависеть от материнского уровня IQ.

Данные относительно долгосрочных последствий ограничены.

Имеющиеся данные свидетельствуют, что у детей, которые при внутриутробном развитии подвергались воздействию вальпроата, существует повышенный риск расстройств аутистического спектра (примерно в 3 раза) и детского аутизма (примерно в 5 раз) по сравнению с общей исследуемой популяцией.

Ограниченные данные свидетельствуют, что у детей, при внутриутробном развитии подвергались воздействию вальпроата, с большей вероятностью могут развиться симптомы синдрома нарушения внимания с гиперактивностью.

Дети женского пола, подростки женского пола и женщины репродуктивного возраста (см. информацию выше и раздел «Особенности применения»).

Если женщина планирует беременность.

Лечение вальпроатом женщин, планирующих беременность или которые являются беременными, необходимо переоценить.

По возможности нужно принять все меры по замене препарата женщинам, планирующим беременность, соответствующим альтернативным методом лечения перед оплодотворением.

Лечение вальпроатом не следует прекращать без переоценки врачом, который имеет опыт лечения эпилепсии, пользы и рисков такой терапии для пациентки. Если на основании тщательной оценки рисков и пользы решено продолжать лечение вальпроатом во время беременности, рекомендуется нижеследующее.

Следует применять самую низкую эффективную дозу и разделить суточную дозу препарату на несколько доз для приема в течение дня. Применение лекарственной формы с пролонгированным высвобождением может быть более приемлемым по сравнению с другими лекарственными формами для избежания высоких пиковых концентраций в плазме крови.

Применение добавок, содержащих фолат, перед беременностью может снизить риск дефектов развития нервной трубки плода, что характерно для любой беременности. Однако имеющиеся доказательные данные не подтверждают, что это предотвращает родовые дефекты или пороки развития через экспозицию вальпроата.

Необходимо проводить специализированный пренатальный мониторинг с целью выявления возможных дефектов развития нервной трубки плода или других пороков развития.

Риск в неонатальном периоде.

Очень редко сообщалось о случаях геморрагического синдрома у новорожденных, чьи матери принимали вальпроат во время беременности. Данный геморрагический синдром связан с тромбоцитопенией, гипофибриногенемией и/или снижением уровня других факторов свертывания крови. Также сообщалось о афибриногенемии, что может привести к летальному исходу. Однако нужно отличать этот синдром от снижения уровня витамина К, вызванного фенобарбиталом и индукторами ферментов. В связи с этим у новорожденных нужно определить количество тромбоцитов, уровень фибриногена в плазме крови, провести коагуляционные пробы и определить факторы свертывания крови.

Сообщалось о случаях гипогликемии у новорожденных, чьи матери принимали вальпроат во время третьего триместра беременности.

Сообщалось о случаях гипотиреоза у новорожденных, чьи матери принимали вальпроат во время беременности.

У новорожденных, чьи матери принимали вальпроат во время последнего триместра беременности, может развиться синдром отмены (в частности, в виде нервного возбуждения, раздражительности, повышенной возбудимости, повышенной нервно-рефлекторной возбудимости, гиперкинезии, тонических расстройств, тремора, судорог и расстройств сосания).

Кормление грудью.

Вальпроат проникает в грудное молоко человека в концентрации, составляющей от 1 до 10 % его уровня в плазме крови матери. У новорожденных/младенцев, чьи матери получали лечение этим препаратом, наблюдались нарушения со стороны крови (см. раздел «Побочные реакции»).

Решение о том, прекратить кормление грудью или прекратить/воздержаться от приема препарата Вальпроат Орион 300 мг, следует принимать с учетом пользы грудного вскармливания для ребенка и пользы лечения для женщины.

Фертильность.

Были сообщения о случаях аменореи, поликистоза яичников и повышения уровня тестостерона у женщин, принимавших вальпроат (см. раздел «Побочные реакции»). Применение вальпроата может также привести к нарушению фертильной функции у мужчин (см. раздел «Побочные реакции»). В случаях, о которых было сообщено, отмечается, что фертильная дисфункция является обратимой и исчезает после прекращения лечения.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.

Вальпроат Орион 300 мг влияет на способность управлять транспортными средствами или другими механизмами в связи с возможным развитием побочных реакций. Пациентов следует предупредить о риске развития сонливости, особенно в случае противосудорожной политерапии или при применении в комбинации с бензодиазепинами (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Способ применения и дозы

Таблетки Вальпроат Орион 300 мг следует принимать, запивая половиной стакана воды, молока или другого безалкогольного напитка.

Из-за процесса удлиненного высвобождения препарата и типа вспомогательных веществ в составе препарата инертная матрица не всасывается в желудочно-кишечном тракте, она выводится в процессе испражнения после высвобождения действующего вещества.

Лечение эпилепсии. Суточную дозу определяют в зависимости от возраста и массы тела пациента, однако следует также учитывать широкий спектр индивидуальной чувствительности к препарату.

Оптимальную дозу определяют на основе клинического ответа. Необходимо определять концентрацию вальпроевой кислоты в плазме крови в дополнение к клиническому наблюдению в случае, когда не удается достичь адекватного контроля приступов, или при подозрении на возможное развитие побочных эффектов.

Пероральная монотерапия первой линии. Применение формы препарата Вальпроат Орион 300 мг с пролонгированным высвобождением позволяет применять препарат в однократной дозе.

Средняя суточная доза препарата, которую желательно принимать в начале приема пищи, чаще всего составляет:

  • 25 мг/кг для новорожденных и детей;
  • 20-25 мг/кг для подростков;
  • 20 мг/кг для взрослых;
  • 15-20 мг/кг у пациентов пожилого возраста.

Лечение вальпроатом необходимо начинать по возможности постепенно, начиная с суточных доз 10-15 мг/кг, повышая их каждые 2-3 дня до достижения оптимальной дозы (примерно в течение недели). Может быть инициировано фазу наблюдения, если при применении препарата в виде монотерапии достигнуто таких доз: 15 мг/кг/сут у пожилых пациентов, 20 мг/кг/сут у взрослых и подростков и 25 мг/кг/сут у детей и младенцев. Если клиническая эффективность является удовлетворительной, достигнутую дозу необходимо поддерживать на этом уровне. Суточные дозы более 25 мг/кг у пожилых пациентов, более 30 мг/кг у взрослых и подростков и более 35 мг/кг у детей и младенцев, особенно при применении вальпроата в качестве монотерапии, редко являются необходимыми. Если при применении препарата в этом диапазоне доз не удалось достичь адекватного контроля, дозу можно увеличивать в дальнейшем. Суточные дозы 50 мг/кг желательно разделить на 3 приема в сутки. В таких случаях необходимо усилить клинический мониторинг и контроль лабораторных показателей (см. раздел «Особенности применения»).

Применение препарата Вальпроат Орион 300 мг в комбинации с другими противоэпилептическими средствами. При назначении в комбинации с другими противоэпилептическими средствами применения вальпроата натрия необходимо начинать постепенно, как и при применении в качестве монотерапии первой линии. Средняя суточная доза, как правило, аналогична таковой при применении в качестве монотерапии. Однако в некоторых случаях может потребоваться увеличить дозу на 5-10 мг/кг по сравнению с дозой при монотерапии препаратом.

Также следует учитывать влияние препарата Вальпроат Орион 300 мг на другие противоэпилептические средства (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Замена лечения противоэпилептическими средствами препаратом Вальпроат Орион 300 мг. Переход от терапии другими противоэпилептическими средствами на применение препарата Вальпроат Орион 300 мг в качестве монотерапии должен быть постепенным, так же, как и инициирование применения препарата Вальпроат Орион 300 мг в качестве монотерапии первой линии. При инициировании терапии препаратом Вальпроат Орион 300 мг дозу других противоэпилептических средств, преимущественно барбитуратов, необходимо постепенно уменьшать в течение 2-8 недель до полного прекращения.

Лечение маниакального синдрома при биполярных расстройствах. Рекомендованная начальная доза - 20 мг/кг/сут. Эту дозу необходимо увеличивать как можно быстрее до достижения минимальной терапевтически эффективной дозы, благодаря которой можно достичь желаемого клинического эффекта. Уровни вальпроата в плазме крови 45-125 мкг/мл, как правило, позволяют достичь желаемого терапевтического эффекта. Рекомендуемая поддерживающая доза для лечения биполярных расстройств - 1000-2000 мг в сутки. Максимальная доза не должна превышать 3000 мг в сутки. Дозы необходимо корректировать в зависимости от индивидуального клинического ответа.

Профилактика рецидивов маниакальных эпизодов, ассоциированных с биполярными расстройствами. Доза препарата, которая применяется для профилактики рецидивов, должна быть самой низкой возможной, при которой достигается адекватный контроль острых маниакальных симптомов. Не превышать максимальную суточную дозу 3000 мг.

Дети женского пола, подростки женского пола, женщины репродуктивного возраста и беременные женщины. Терапию вальпроатом следует начинать и проводить под наблюдением врача, имеющего опыт лечения эпилепсии или биполярных расстройств. Терапию следует начинать только в случае, когда другие методы лечения неэффективны или не переносятся пациентами (см. разделы «Особенности применения» и «Побочные эффекты»). При каждом новом визите необходимо выполнять тщательную переоценку соотношения польза/риск лечения вальпроатом в рамках регулярного контроля терапии. Терапию вальпроатом желательно назначать в виде монотерапии и в самой эффективной дозе, желательно в лекарственной форме удлиненного высвобождения, чтобы избежать высоких максимальных концентраций в плазме крови. Суточную дозу следует разделить как минимум на два отдельных приема.

Дети женского пола, подростки женского пола, женщины репродуктивного возраста и беременные женщины. Лечение препаратом нужно начинать и проводить под наблюдением специалиста, имеющего опыт лечения эпилепсии. Лечение этим препаратом следует назначать только в том случае, когда другие виды терапии неэффективны или не переносятся пациентами (см. разделы «Особенности применения» и «Применение в период беременности или кормления грудью»); пользу и риск применения этого препарата необходимо тщательно просматривать при регулярном оценке лечения. Как правило, препарат Вальпроат Орион 300 мг назначают в качестве монотерапии в низкой дозе, при которой наблюдается эффект лечения, и, если возможно, в виде лекарственной формы с пролонгированным высвобождением во избежание высоких пиковых концентраций в плазме крови. Суточную дозу нужно разделять по крайней мере на два приема.

Дети.

У пациентов в возрасте до 18 лет оценка эффективности и безопасности препарата Вальпроат Орион 300 мг для лечении маниакальных эпизодов, ассоциированных с биполярными расстройствами, не проводилась.

Передозировка

Клиническим проявлением острой массивной передозировки является кома, более или менее глубокая, и сопровождается гипотонией мышц, гипорефлексией, миозом, угнетением дыхания, явлениями метаболического ацидоза, миокардиальной депрессии, что приводит к гипотензии, циркуляторному коллапсу/шоку.

Прогноз при передозировке обычно благоприятный. Однако описано несколько случаев передозировки с летальным исходом.

Симптомы могут варьировать; сообщалось о начале эпилептических приступов при высоких уровнях в плазме крови. Описаны также несколько случаев повышение внутричерепного давления, связанные с отеком головного мозга.

В случае передозировки возможно гипонатриемия приналичии натрия в составе препарата.

Неотложная помощь в условиях стационара должен включать промывание желудка, которое показано до 10-12 часов после приема препарата, тщательное наблюдение за состоянием сердечно-сосудистой и дыхательной системы.

В отдельных случаях успешно применялся налоксон. При массивной передозировке оказывались эффективными гемодиализ и гемоперфузия.

Побочные реакции

Побочные эффекты классифицируются в зависимости от частоты развития: очень часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); редко (≥1/10000, <1/1000); очень редко (≥1/10000), частота неизвестна (нельзя оценить по доступным данным).

Врожденные, семейные и генетические нарушения (см. раздел «Применение в период беременности или кормления грудью»).

Новообразования доброкачественные и злокачественные (в том числе кисты и полипы).

Редко: миелодиспластический синдром.

Расстройства соо стороны крови и лимфатической системы.

Часто: анемия, тромбоцитопения.

Нечасто: панцитопения, лейкопения.

Редко: недостаточность красного костного мозга, в том числе эритробластопения, агранулоцитоз, макроцитарная анемия, макроцитоз.

В опубликованных данных сообщалось о нарушении коагуляции, болезнь Виллебранда I типа. В связи с этим до начала лечения, а также до начала проведения хирургического вмешательства и в случае возникновения гематомы или спонтанного кровотечения необходимо выполнять анализы крови (общий анализ крови с определением содержания тромбоцитов, времени кровотечения и коагуляционные тесты по определению количественного содержания фактора свертывания крови VIII).

Результаты исследований.

Редко: снижение содержания факторов свертывания крови, отклонения от нормы со стороны показателей коагуляции (например, увеличение протромбинового времени, увеличение активированного частичного тромбопластинового времени, увеличение тромбинового времени, повышение показателя международного нормализованного соотношения).

На фоне применения препарата Вальпроат Орион 300 мг число тромбоцитов может уменьшаться на 10 000 - 30 000/мм3. В большинстве случаев такое снижение является дозозависимым и транзиторным. В связи с этим рекомендуется определять число тромбоцитов до начала лечения и через 3 и 6 месяцев после начала лечения, а также перед хирургическим вмешательством, особенно если доза превышает 30 мг/кг/сут.

Редко: дефициты биотина/ферментативной активности биотинидазы.

Эндокринные расстройства.

Нечасто: синдром неадекватной секреции антидиуретического гормона, гиперандрогения (гирсутизм, вирилизм, акне, андрогенная алопеция и/или повышение уровня андрогенных гормонов).

Редко: гипотиреоз.

Метаболические и алиментарные расстройства.

Часто: увеличение аппетита и массы тела (у 5-10% пациентов), в том числе у подростков и молодых женщин.

Поскольку увеличение массы тела может привести к ухудшению клинических симптомов синдрома поликистозных яичников, массу тела необходимо тщательно контролировать.

Часто: гипонатриемия.

Редко: гипераммониемия, ожирение.

Сообщалось о единичных случаях умеренной гипераммониемии без каких-либо существенных изменений в результатах стандартных тестов для оценки функции печени. При отсутствии клинических симптомов прекращения лечения не является необходимым. Однако если гипераммониемия сопровождается неврологическими симптомами, необходимы дополнительные обследования (см. также раздел «Особенности применения»).

Расстройства со стороны психики.

Часто: спутанность сознания, агрессия, возбуждение, нарушение внимания, галлюцинации.

Редко: патологическое поведение, психомоторная гиперактивность, проблемы с обучением.

Эти эффекты наблюдаются преимущественно у детей.

Растройста со стороны нервной системы.

Очень часто: тремор.

Часто: экстрапирамидные расстройства (иногда необратимые), ступор, сонливость, судороги, ухудшение памяти, головная боль, нистагм, головокружение (при внутривенной инъекции головокружение возникает через несколько минут после инъекции и, как правило, спонтанно проходит еще через несколько минут).

Нечасто: кома, энцефалопатия, вялость, оборотный синдром паркинсонизма, атаксия, парестезии.

Редко: оборотная деменция с атрофией головного мозга, когнитивные расстройства.

Сообщалось о нескольких случаях гиперактивности и раздражительности в начале лечения, преимущественно у детей.

Очень редко сообщалось о случаях развития неврологических эффектов, таких как спутанность сознания (что, как правило, легко исчезают), у пациентов, которым вальпроат натрия применяли в комбинации с другими противоэпилептическими средствами, преимущественно фенобарбиталом, без постепенного внедрения применения препарата. На фоне применения вальпроата наблюдались случаи ступора или летаргии, иногда приводили к транзиторной коме /энцефалопатии. Они были или изолированными, или ассоциировались с рецидивом судорог, по поводу которых проводилось лечение, и регрессировали после отмены препарата или снижения дозы. Эти состояния чаще всего возникали на фоне комбинированной терапии (особенно с применением фенобарбитала или топирамата) или после резкого повышения дозы вальпроата натрия.

Расстройства со стороны органов слуха и ушного канала.

Часто: глухота (иногда необратимая).

Частота неизвестна: шум/звон в ушах.

Со стороны сосудов.

Часто: кровотечение.

Нечасто: васкулит.

Со стороны дыхательной системы.

Нечасто: плевральный выпот.

Желудочно-кишечные расстройства.

Нечасто: панкреатит, иногда с летальным исходом (см. раздел «Особенности применения»). Рекомендуется своевременное проведение медицинской оценки (измерения уровня ферментов поджелудочной железы, другие соответствующие обзоры) всех пациентов, принимающих вальпроат натрия /вальпроевую кислоту, в которых отмечается острая боль в животе.

Очень часто: тошнота.

Часто: рвота, заболевания десен (в основном гиперплазия десен), стоматит. Боль в эпигастральной области, диарея, обычно проходят через несколько дней без необходимости отменять препарат. Частоту развития этих расстройств можно существенно уменьшить с помощью очень постепенного начала применения препарата Вальпроат Орион 300 мг и применение препарата в начале приема пищи. Таким пациентам показано симптоматическое лечение.

Гепатобилиарные расстройства.

Заболевания печени.

Условия возникновения. Сообщалось о случаях тяжелого поражения печени, иногда с летальным исходом, у пациентов, принимавших Вальпроат Орион 300 мг вместе с другими препаратами.

Самый высокий риск отмечается у младенцев и детей младшего возраста (до 3 лет) с тяжелой эпилепсией, особенно эпилепсией, ассоциируемой с повреждением головного мозга, задержкой умственного развития и /или генетическим метаболическим или дегенеративным заболеванием. В возрасте от 3 лет частота развития поражений печени значительно уменьшается и постепенно снижается с возрастом.

В подавляющем большинстве случаев такое поражение печени наблюдается в первые 6 месяцев лечения, обычно в период между 2-йи 12-й неделями лечения и обычно на фоне политерапии противоэпилептическими препаратами.

Предупредительные признаки и проявления. Ранняя диагностика основывается, прежде всего, на клинических признаках. Следует учитывать, особенно у пациентов группы высокого риска (см. раздел «Условия возникновения»), два типа симптомов, которые могут предшествовать желтухе:

  • во-первых, неспецифические системные признаки, которые обычно появляются внезапно, такие как общая слабость, отсутствие аппетита, истощение, сонливость, иногда сопровождающиеся повторным рвотой и болью в животе;
  • во-вторых, рецидивирующие эпилептические припадки.

Рекомендуется проинформировать пациентов или их родственников (если пациентами являются дети) о необходимости немедленно сообщать врачу при возникновении любых таких симптомов. Кроме общего медицинского осмотра, необходимо также немедленно выполнить анализы с оценкой показателей функции печени. Наиболее релевантными из стандартных анализов есть те, которые отражают синтез белка и особенно, ПВ (протромбиновое время). Подтверждение патологически низких уровней ПВ, особенно если они сопровождаются отклонениями от нормы со стороны других лабораторных показателей (значимое снижение уровней фибриногена и факторов свертывания крови, повышенный уровень билирубина, повышенные уровни трансаминаз, см. также раздел «Особенности применения») требует отмены препарата Вальпроат Орион 300 мг.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки.

Часто: гиперчувствительность, транзиторная и/или дозозависимая алопеция, поражения ногтей и ногтевого ложа.

Нечасто: ангионевротический отек, сыпь.

Редко: токсический эпидермальный некролиз, синдром Стивенса-Джонсона, мультиформная эритема, синдром гиперчувствительности к препарату или DRESS-синдром (синдром медикаментозного высыпания с эозинофилией и системной симптоматикой). Нарушение роста волос (например, необычная текстура волос, изменение цвета волос, аномальный рост волос).

Со стороны опорно-двигательного аппарата, соединительной ткани и костей.

Нечасто: снижение минеральной плотности костной ткани, остеопения, патологические переломы у пациентов, получавших длительное лечение вальпроевой кислотой. Однако механизм действия вальпроевой кислоты на метаболизм костной ткани еще не выяснен (см. раздел «Особенности применения»).

Редко: системная красная волчанка, рабдомиолиз (см. раздел «Особенности применения»).

Со стороны почек и мочевых путей.

Нечасто: почечная недостаточность.

Редко: тубулоинтерстициальный нефрит, энурез, синдром Фанкони, но патофизиологический механизм до сих пор не выяснен.

Расстройства, связанные с беременностью и послеродовым периодом и перинатальные расстройства. Нарушение интеллектуального развития после внутриутробного воздействия вальпроата (см. разделы «Применение в период беременности или кормления грудью» и «Особенности применения»).

Со стороны репродуктивной системы и молочных желез.

Часто: нерегулярные менструации.

Нечасто: аменорея.

Редко: бесплодие у мужчин, синдром поликистозных яичников.

Общие нарушения и реакции в месте введения.

Нечасто: нетяжелые периферические отеки, гипотермия.

Срок годности

3 года.

Условия хранения

Хранить при температуре не выше + 25 °С в оригинальной упаковке. Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка

По 30 или 100 таблеток во флаконе с водопоглощающей капсулой; по 1 флакону в картонной коробке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель

Орион Корпорейшн/Orion Corporation.

Местонахождение.

Орионинтие 1, 02200 Эспоо, Финляндия/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

Дозировка Вальпроат Орион таблетки, п/плен. обол., прол./д. по 300 мг №100 во флак.
Производитель Орион Корпорейшн, Финляндия
МНН Valproic acid
Фарм. группа Противоэпилептические средства.
Регистрация № UA/6859/01/01 от 05.07.2013. Приказ № 574 от 05.07.2013
Код АТХ
Top