Новинки

Нурофен® Лонг Ефективне позбавлення від болю більш ніж на 9 годин Подробней
Синупрет® екстракт Швидка дія в боротьбі з симптомами нежитю та синуситу Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Метеочувствительность и метеопатия В чем разница и что делать? Подробней
Дисплазия шейки матки? Избавьтесь причины - вируса папиломы! Подробней
Скрыть рекламу

Вантас инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Вантас - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

Діюча речовина: 1 імплантат містить гістреліну ацетату 50 мг;

допоміжні речовини: кислота стеаринова, полімер акриловий: 2-гідроксиетилметакрилат, 2-гідроксипропілметакрилат, триметилпропантриметакрилат.

Лікарська форма

Імплантат.

Фармакотерапевтична група

Гонадотропін-рілізинг гормони. Код АТС H01CA03.

Показання

Паліативне лікування прогресуючого раку передміхурової залози.

Протипоказання

Підвищена чутливість до гістреліну або до будь-якої з допоміжних речовин імплантата, гонадотропін-рілізинг гормону (ГРГ), агоністів/аналогів ГРГ або стеаринової кислоти. Також були повідомлення про анафілактичні реакції на синтетичні лютеїнізуючі релізинг-гормони (ЛГРГ) або їх агоністи/аналоги.

Вантас не показаний жінкам та дітям через відсутність даних щодо безпеки та клінічної ефективності.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза Вантасу становить 1 імплантат на 12 місяців. Імплантат встановлюють підшкірно на внутрішній поверхні плеча.

Щодобово в організм вивільняється в середньому 50 мкг гістреліну ацетату.

Через 12 місяців лікування імплантат слід видалити. Одночасно з видаленням імплантата слід встановити новий імплантат для продовження лікування.

Для процедури введення та подальшого видалення імплантата слід використовувати стерильні рукавички та дотримуватися методик асептики, щоб мінімізувати ризик інфекції.

Визначення ділянки введення.

Пацієнт повинен лежати на спині, рука, якою він користується рідше (тобто ліва рука у пацієнта-правші), має бути зігнута так, щоб лікар мав легкий доступ до внутрішньої поверхні плеча. Руку слід підперти подушками так, щоб пацієнт міг легко утримувати її в такій позиції. Оптимальна ділянка для введення розташована приблизно на середині відстані від плечового суглоба до ліктьового суглоба в складці між біцепсом та трицепсом.

Підготовка приладу для імплантації.

Прилад для імплантації готують до підготовки ділянки введення та до самого введення. Прилад для імплантації дістають із стерильного пакета. Прилад оснащений канюлею, витягнутою на всю довжину. Це перевіряють, контролюючи позицію зеленої кнопки оборотного ходу. Ця кнопка має бути повністю виставлена вперед у напрямку до канюлі, в бік від ручки.

Видаляють металеву кришку зі скляного флакона, видаляють резинову пробку та використовують затискач типу «Москіт», щоб ухопити один з кінчиків імплантата. Слід уникати стискання або затискання середньої частини імплантата, щоб не допустити порушення його форми.

Вставляють імплантат у прилад для імплантації. Імплантат буде розташований в канюлі таким чином, що на дні зрізу буде видно лише його кінчик.

Введення імплантата.

Очищують ділянку введення за допомогою тампона з повідон-йодом та обкладають місце хірургічного втручання стерильними серветками (для чіткості зображення це не показано на фотографії, що супроводжує цей розділ).

Знеболення.

Перевіряють, чи не страждає пацієнт на алергію на лідокаїн/адреналін. Вводять відповідну кількість анестетика, починаючи з планованої ділянки розрізу та далі інфільтруючи на всю довжину імплантата - 32 мм.

Розріз.

За допомогою скальпеля роблять неглибокий розріз шкіри довжиною 2–3 мм на внутрішній поверхні плеча перпендикулярно до довжини біцепса.

Введення.

Тримають прилад для імплантації за ручку, як показано нижче.

Вводять кінчик приладу у розріз таким чином, щоб зріз був направлений догори, просовують прилад підшкірно до лінії, зазначеної на канюлі. Щоб впевнитися в тому, що прилад розташований підшкірно, слід стежити за тим, щоб під час введення прилад для імплантації візуально піднімав шкіру. Слід впевнитися, що прилад для імплантації не увійшов у м’язову тканину.

Утримуючи прилад на місці одночасно переносять великий палець на зелену кнопку оборотного ходу. Натискають на кнопку, щоб зняти блокування, потім відтягують кнопку назад до упору, утримуючи прилад на місці. Канюля виходить з розрізу, залишаючи імплантат в середньому шарі шкіри. Виймають прилад для імплантації з розрізу. Правильність встановлення імплантата можна перевірити шляхом пальпації.

Примітка: не намагайтеся просунути прилад глибше після введення, щоб уникнути порушення цілісності імплантата. Якщо Ви бажаєте почати процедуру заново, вийміть прилад, ухопіть імплантат за кінчик, щоб вийняти його, встановіть кнопку оборотного ходу у максимально переднє положення, перезарядіть імплантат та почніть процедуру заново.

Закриття розрізу.

Закривають розріз за допомогою одного-двох швів (на вибір) з вузлами, спрямованими всередину розрізу. Накладають тонкий шар мазі з антибіотиком безпосередньо на розріз. Закривають розріз двома хірургічними пластирами. Накладають на розріз марлеву прокладку розміром 10x10 см та закріплюють бинтом.

Процедура видалення та введення нового імплантата.

Імплантат Вантас слід видаляти через 12 місяців лікування.

Розміщення імплантата.

Місце розміщення імплантата можна визначити шляхом пальпації ділянки біля розрізу, зробленого минулого року. Зазвичай імплантат можна легко пропальпувати. Натисніть на дистальний кінчик імплантата, щоб визначити положення проксимального кінчика відносно старого розрізу.

Якщо місце розміщення імплантата визначити важко, можна скористатися ультразвуком. Якщо місце розміщення імплантата неможливо визначити за допомогою ультразвука, слід скористатися іншими методиками отримання відображення, такими як комп’ютерна томографія або МРТ.

Підготовка ділянки для введення імплантата.

Положення пацієнта та підготовка ділянки для імплантації є такими ж, як і для першої імплантації. Очищують ділянку введення за допомогою тампона з повідон-йодом та обкладають місце хірургічного втручання стерильними серветками.

Знеболення.

Спочатку визначають, чи немає у пацієнта алергії на лідокаїн/адреналін, потім натискають донизу на кінчик імплантата, розташованого подалі від першого розрізу. Вводять відповідну кількість лідокаїну/адреналіну біля розрізу, потім просувають голку нижче імплантата по всій його довжині, постійно вводячи невелику кількість анестетика в шкіру. Анестетик підніме імплантат у мезодермі. Якщо необхідно ввести новий імплантат, існує два варіанти: або розмістити імплантат в тій самій «кишені», що й попередній, або, використовуючи той самий розріз, ввести імплантат у протилежному напрямку. Якщо Ви розміщуєте імплантат у протилежному напрямку, перед експлантацією необхідно ввести анестетик вздовж довжини нового імплантата.

Розріз/експлантація.

З допомогою скальпеля роблять розріз довжиною 2–3 мм біля кінчика імплантата та глибиною приблизно 1–2 мм. Звичайно кінчик імплантата видно через тонку псевдо-капсулу тканини. Якщо імплантат не видно, натисніть на дистальний кінчик імплантата та промасажуйте його в напрямку до розрізу. Обережно зробіть «насічку» на псевдо-капсулі, щоб відкрити кінчик полімеру.

Захопіть кінчик за допомогою затискача типу «Москіт» та вийміть імплантат.

При введенні нового імплантата продовжуйте згідно з вказівками щодо початкового введення. Новий імплантат можна ввести через той же самий розріз. Альтернативно можна використовувати іншу руку для введення імплантата.

Порушення функції печінки та нирок.

Застосування Вантасу у пацієнтів з порушенням функції печінки досліджено недостатньо. Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну 15–60 мл/хв) корекція дози не потрібна.

Вантас не досліджували на пацієнтах з тяжкою нирковою недостатністю, які страждають на рак передміхурової залози.

Побічні реакції

Небажані ефекти, про які повідомлялося при лікуванні Вантасом, представлені за системами органів та частотою виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000).

Інфекції та інвазії.

Рідко: інфекції шкіри.

Система крові та лімфатична система.

Нечасто: анемія.

Ендокринна система, обмін речовин та порушення харчування.

Часто: збільшення маси тіла, підвищеній рівень глюкози в крові.

Нечасто: підвищений рівень тестостерону в крові, зниження маси тіла, затримка рідини, гіперкальціємія, гіперхолестеринемія, сильний потяг до їжі, підвищений апетит.

Психічні розлади.

Часто: депресія, знижене лібідо, безсоння.

Нервова система.

Часто: запаморочення, головний біль.

Нечасто: тремор, летаргія.

Серцево-судинна система.

Дуже часто: припливи крові*.

Часто: почервоніння.

Нечасто: прискорене серцебиття, шлуночкові екстрасистоли, гематоми.

Органи дихання.

Часто: задишка після фізичного навантаження.

Система травлення.

Часто: запор, печінкові розлади.

Нечасто: нудота, дискомфорт у животі, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові.

Шкіра.

Часто: гіпертрихоз.

Нечасто: посилене потіння вночі, свербіж, гіпергідроз.

Скелетно-м’язова система.

Часто: артралгія, біль у кінцівках.

Нечасто: біль у спині, спазми м’язів, інфільтрація у м’язах, біль у шиї.

Сечовидільна система.

Часто: полакізурія, порушення функції нирок, затримка сечі.

Нечасто: ниркова недостатність, нефролітіаз, дизурія, гематурія, знижений кліренс креатиніну.

Репродуктивна система.

Часто: еректильна дисфункція*, атрофія яєчок*, гінекомастія*.

Нечасто: сексуальна дисфункція, біль у грудях, підвищена чутливість грудних залоз, свербіж статевих органів (у чоловіків), підвищений рівень кислотної фосфатази в передміхуровій залозі.

Загальні розлади та подразнення у місці введення.

Часто: реакція на ділянці введення, еритема на ділянці введення, астенія, слабкість, , біль, підвищена чутливість.

Нечасто: периферичний набряк, біль (посилений), набряк, біль (неспецифічний), нездужання, відчуття холоду, дратівливість, оклюзія стенту, виникнення синців.

Рідко: запалення.

* Очікувана фармакологічна реакція на пригнічення тестостерону.

Також може виникати зниження щільності кісток у чоловіків, які піддалися орхіектомії або лікувалися агоністом/аналогом LH-RH.

Передозування

Інформація про передозування препаратом відсутня.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вантас не призначений для застосування у жінок. Дослідження при вагітності і в період лактації у жінок не проводилися.

Особливості застосування

Гістрелін спричиняє тимчасове підвищення концентрацій тестостерону в сироватці крові протягом першого тижня лікування. У пацієнтів може спостерігатися погіршення симптомів або розвиток нових симптомів, включаючи біль у суглобах, у кістках, невропатію, гематурію, обструкцію отвору сечоводу або сечового міхура. Повідомлялося про випадки обструкції сечоводу та компресії спинного мозку, яка може призвести до паралічу, що супроводжується або не супроводжується смертельними ускладненнями, у зв’язку із застосуванням агоністів LH-RH. Пацієнти з метастатичними ураженнями хребта та/або обструкцією сечовивідних шляхів повинні перебувати під ретельним наглядом протягом перших тижнів терапії. Слід розглянути необхідність застосування у таких пацієнтів профілактичного лікування антиандрогенами. При виникненні компресії спинного мозку або ниркової недостатності слід розпочати стандартну терапію таких ускладнень.

Встановлення імплантата є хірургічною процедурою. Слід чітко дотримуватися рекомендацій щодо встановлення та видалення імплантата, щоб знизити ризик ускладнень та відторгнення імплантата.

Якщо важко визначити місцезнаходження імплантата пальпацією, можна скористатися ультразвуком або комп’ютерною томографією. Реакції на лікування Вантасом слід відстежувати за допомогою регулярного вимірювання концентрацій у сироватці тестостерону та специфічного антигену передміхурової залози, особливо у випадках, коли не було досягнуто очікуваної клінічної або біохімічної реакції на лікування.

Результати визначення тестостерону залежать від методу аналізу. Для прийняття правильного клінічного та терапевтичного рішення рекомендується враховувати тип та точність методології кількісного визначення.

Контейнер цього лікарського засобу містить латексний каучук, що може спричинити тяжкі алергічні реакції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Дослідження на здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилися.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження фармакокінетичної взаємодії Вантасу з іншими лікарськими засобами не проводилися. Лікування гістреліном призводить до пригнічення гіпофізарно-гонадної системи. Це може вплинути на результати діагностичної перевірки гіпофізарної/гонадотропної та гонадної функцій, проведеної під час або після лікування гістреліном.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Гістрелін – це синтетичний аналог природного ЛГРГ. Після імплантації Вантасу гістрелін вивільняється в тканину, що призводить до пригнічення секреції гіпофізом лютеїнізуючого гормону, що, в свою чергу, веде до зниження концентрацій тестостерону в сироватці крові у чоловіків. Цей ефект є оборотним при припиненні терапії. На початку Вантас, як і інші агоністи ЛГРГ, може тимчасово підвищувати концентрації тестостерону в сироватці крові.

Через один місяць після імплантації концентрації тестостерону знижуються до меж, що спостерігаються після кастрації, та залишаються зниженими доти, поки Вантас залишається в організмі. Таке пригнічення призводить до регресії пухлини передміхурової залози та симптоматичного покращання стану у більшості пацієнтів.

Імплантат вводиться підшкірно та залишається в місці введення протягом 12 місяців. Діюча речовина вивільняється через гідрогелевий резервуар дозою приблизно 50 мкг гістреліну на добу.

Гідрогелевий резервуар імплантата визначає швидкість дифузії у навколишнє середовище з водною основою. Гідрогель є нерозчинним, проте за своїм складом є подібним до живої тканини, що сприяє його біосумісності, оскільки зменшує механічне подразнення навколишніх клітин і тканин. Крім того, він демонструє слабке поверхневе натягнення in vivo, що знижує здатність білків до абсорбції та накопичення на поверхні. Це є важливим для запобігання тромбозу та інших процесів біологічного відторгнення.

Фармакокінетика. Абсорбція. Після підшкірного введення одного імплантата Вантас по 50 мг у пацієнтів з прогресуючим раком передміхурової залози (n=17) пікові концентрації у сироватці 1,10 ± 0,375 нг/мл (середнє значення ± SD) спостерігалися в середньому через 12 годин. Про тривале підшкірне вивільнення свідчили рівні в сироватці, що підтримувалися протягом всього 52-тижневого періоду дії препарату. Середня концентрація гістреліну в сироватці на кінець 52-тижневого періоду дії препарату становила 0,13 ± 0,065 нг/мл. При вимірюванні концентрацій гістреліну в сироватці після введення другого імплантата через 52 тижні концентрації у сироватці, що спостерігалися через 8 тижнів після введення другого імплантата, були порівнянні з рівнем, що спостерігався у той же самий період після введення першого імплантата. Середня швидкість підшкірного вивільнення діючої речовини з 41 імплантата, яку підраховували за залишковим вмістом діючої речовини, дорівнювала 56,7 ± 7,71 мкг/доба протягом 52-тижневого періоду дії препарату. Відносна біодоступність імплантата Вантас у пацієнтів, які страждають на рак передміхурової залози з нормальною функцією нирок та печінки, становила 92% порівняно з підшкірною болюсною дозою у здорових чоловків-добровольців. Концентрації гістреліну в сироватці були пропорційними дозі після введення одного, двох або чотирьох імплантатів Вантас по 50 мг (50, 100 або 200 мг у формі гістреліну ацетату) 42 пацієнтам, які страждають на рак передміхурової залози.

Розподілення. Виражений об’єм розподілення гістреліну після введення підшкірної болюсної дози (500 мкг) у здорових дорослих добровольців становив 58,4 ± 7,86 л. Частка незв’язаного препарату в плазмі, що вимірювалася in vitro, становила 29,5% ± 8,9% (середнє значення ± SD).

Біотрансформація. Дослідження метаболізму препарату in vitro із застосуванням гепатоцитів людини виявило єдиний метаболіт гістреліну, що є результатом С-термінального деалкілування. Пептидні фрагменти, що є результатом гідролізу, також є ймовірними метаболітами. Після введення підшкірної болюсної дози здоровим добровольцям виражений кліренс гістреліну становив 179 ± 37,8 мл/хв (середнє значення ± SD), а термінальний період напіввведення становив 3,92 ± 1,01 год. (середнє значення ± SD). Виражений кліренс після введення імплантата Вантас по 50 мг (у формі гістреліну ацетату) у 17 пацієнтів, які страждають на рак передміхурової залози, становив 174 ± 56,5 мл/хв (середнє значення ± SD).

Виведення. Дослідження виведення діючої речовини при застосуванні імплантатів Вантас по 50 мг не проводилися. Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) повертався до нормального рівня протягом 1–6 тижнів після видалення імплантата. Рівень тестостерону також повертався до нормальних меж протягом 2 тижнів після підвищення рівня ЛГ, що вказувало на оборотне інгібування.

Ниркова недостатність.При порівнянні середніх концентрацій гістреліну в сироватці крові у 42 пацієнтів, які страждають на рак передміхурової залози та ниркову недостатність від легкого до помірного ступеня (кліренс креатиніну 15–60 мл/хв), та у 92 пацієнтів без ниркової або печінкової недостатності, рівні були приблизно на 50% вищими у пацієнтів з нирковою недостатністю (0,392 нг/мл проти 0,264 нг/мл). Більші концентрації спостерігалися у пацієнтів з вищим ступенем ниркової недостатності. Відсутні дані відносно пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Ці зміни, як наслідок ниркової недостатності, не вважаються клінічно значимими. Тому коригування дози непотрібно для цієї категорії пацієнтів.

Печінкова недостатність. Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику гістреліну вивчений недостатньо.

Основні фізико-хімічні властивості

прозорі, безбарвні, порожнисті, гнучкі, запечатані циліндри, що містять лікарське наповнення білого або майже білого кольору.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Імплантат: зберігати в недоступному для дітей місці; в холодильнику, при температурі 2–8 °C. Не заморожувати! Зберігати в оригінальній упаковці, в захищеному від світла місці. Пристрій для імплантації: зберігати в недоступному для дітей місці; при кімнатній температурі (20–25 °C) в захищеному від світла місці. Не зберігати в холодильнику і не заморожувати!

Упаковка

. Імплантат – по 1 імплантату в скляному флаконі; по 1 флакону в картонній упаковці. Пристрій для імплантації – по 1 пристрою в пакеті; по 1 пакету в картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Заявник

Оріон Корпорейшн / Orion Corporation.

Місцезнаходження

Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія / Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

Дозировка Вантас имплантат по 50 мг во флак. №1 с устр. д/имплан. (шпр.-апплик.)
Производитель Орион Корпорейшн, Финляндия
МНН Histrelin
Фарм. группа Гормоны гипофиза и гипоталамуса.
Регистрация № UA/9953/01/01 от 25.08.2009. Приказ № 627 от 25.08.2009
Код АТХ
Top