Новинки

Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Нурофєн® Лонг Сильна дія проти болю на 9 годин Подробней
Синупрет® екстракт Швидка дія в боротьбі з симптомами нежитю та синуситу Подробней
Метеочувствительность и метеопатия В чем разница и что делать? Подробней
Дисплазия шейки матки? Избавьтесь причины - вируса папиломы! Подробней
Скрыть рекламу

Визфлур инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Визфлур - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: fluorouracil;

1 мл розчину містить 50 мг флуороурацилу;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, трометамін, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Код АТС L01B C02.

Клінічні характеристики.

Показання

Паліативна моно- або комбінована хіміотерапія колоректального раку і раку молочної залози.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до фторурацилу.
  • Пригнічення функції кісткового мозку, особливо після променевої терапії або лікування іншими протипухлинними препаратами.
  • Значні відхилення кількості формених елементів у крові.
  • Кровотечі.
  • Стоматити, виразки слизової оболонки рота і шлунково-кишкового тракту.
  • Тяжка діарея.
  • Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок.
  • Тяжкі інфекційні захворювання.
  • Сильне виснаження.
  • Рівень білірубіну в плазмі крові > 85 мкмоль/л.
  • Вагітність та період годування груддю.
  • У період лікування фторурацилом необхідно уникати активної вакцинації.

Спосіб застосування та дози

Дози і схема терапії визначаються індивідуально залежно від стану пацієнта і виду раку, а також залежно від того, застосовується Візфлур у вигляді монотерапії чи у поєднанні з іншими видами лікування.

Починати лікування препаратом Візфлур необхідно в умовах стаціонару. Загальна добова доза для дорослих не повинна перевищувати 1 г.

Зазвичай дорослим дози визначають з розрахунку на 1 кг реальної маси тіла пацієнта, однак хворим зі значною надмірною вагою, набряками, асцитом та іншими формами аномальної затримки рідини в організмі дози визначають з розрахунку на 1 кг ідеальної маси тіла.

Препарат Візфлур вводять шляхом внутрішньовенних ін'єкцій, внутрішньовенних інфузій або внутрішньоартеріальних інфузій.

Нижче наведені орієнтовні рекомендації щодо доз.

Лікування колоректального раку

Під час початкового курсу терапії препарат можна вводити шляхом внутрішньовенних інфузій або ін’єкцій. Інфузії краще, оскільки при такому способі введення виникає менше токсичних ефектів.

Внутрішньовенні інфузії. Добову дозу 15 мг/кг маси тіла (600 мг/м2 поверхні тіла), але не більше 1 г/інфузію, розводять у 500 мл 5% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду. Розчин для інфузій вводять внутрішньовенно (40 крапель за хвилину) протягом 4 годин. У наступні дні препарат вводять у такій же дозі, доки не проявляться токсичні ефекти або загальна доза не досягне 12-15 г. Деяким пацієнтам вводили до 30 г фторурацилу по 1 г на добу (максимальна добова доза). При появі небажаних побічних ефектів з боку системи кровотворення або шлунково-кишкового тракту наступне введення препарату відкладають до відновлення гематологічних показників і зникнення токсичних ефектів. Альтернативно Візфлур можна вводити шляхом безперервних 24-годинних внутрішньовенних інфузій.

Внутрішньовенні ін’єкції. По 12 мг/кг маси тіла (480 мг/м2 поверхні тіла) вводять шляхом внутрішньовенних ін’єкцій щодня протягом 3 днів. За відсутності ознак токсичних ефектів можна продовжувати вводити препарат у дозі 6 мг/кг маси тіла (240 мг/м2 поверхні тіла) у п’ятий, сьомий і дев’ятий дні курсу.

Для підтримуючої терапії препарат вводять у дозі 5-10 мг/кг маси тіла (200-400 мг/м2 поверхні тіла) 1 раз на тиждень.

При появі небажаних побічних ефектів наступне введення препарату відкладають до зникнення токсичних ефектів.

Лікування раку молочної залози

Для лікування раку молочної залози Візфлур застосовують у поєднанні з іншими хіміопрепаратами, наприклад, метотрексатом і циклофосфамідом або доксорубіцином і циклофосфамідом.

При таких схемах лікування Візфлур вводять внутрішньовенно по 10-15 мг/кг маси тіла (400-600 мг/м2 поверхні тіла) у перший і восьмий дні курсу тривалістю 28 днів.

Препарат також можна вводити шляхом безперервних 24-годинних внутрішньовенних інфузій, при цьому звичайна доза становить 8,25 мг/кг маси тіла (350 мг/м2 поверхні тіла).

Інші способи введення

Внутрішньоартеріальні інфузії. Добову дозу 5-7,5 мг/кг маси тіла (200-300 мг/м2 поверхні тіла) вводять шляхом безперервної 24-годинної внутрішньоартеріальної інфузії. У деяких випадках можуть застосовуватися регіональні внутрішньоартеріальні інфузії для лікування первинних пухлин або метастазів.

Особливі групи пацієнтів

Зниження доз рекомендується у разі кахексії, серйозних хірургічних втручань у попередні 30 днів, зниження функції кісткового мозку, а також за наявності порушень функції печінки або нирок.

При лікуванні літніх хворих коригувати дози немає потреби.

Інструкції персоналу

Набирати розчин з флакона необхідно безпосередньо перед застосуванням.

Як і при роботі з іншими цитотоксичними препаратами, при маніпуляціях з Візфлуром необхідно дотримуватися правил безпеки: користуватися захисним одягом (халатами, шапочками, масками, окулярами і одноразовими рукавичками), при можливості працювати в спеціально відведеному для цих цілей приміщенні.

Необхідно уникати потрапляння розчинів фторурацилу на шкіру і слизові оболонки. Якщо ж це трапилося, їх ретельно промивають водою з милом. При потраплянні розчинів фторурацилу в очі їх необхідно промити великою кількістю води і негайно звернутися за медичною допомогою.

Вагітні медичні працівники не повинні працювати з препаратом.

Побічні реакції

З боку травної системи: зниження апетиту, нудота, блювання, печія, порушення смакових відчуттів, езофагіт, запалення і виразка слизової оболонки ШКТ, виразковий стоматит, діарея, кровотечі зі ШКТ, порушення функції печінки, ушкодження клітин печінки, летальний некроз печінки.

З боку серцево-судинної системи: біль у грудях, ішемія, відхилення на ЕКГ, дисфункція лівого шлуночка; інфаркт міокарда, тромбофлебіт у місці введення, кардіогенний шок.

З боку центральної нервової системи: гострий мозочковий синдром (атаксія, ністагм), головний біль, дезорієнтація, ейфорія, сонливість.

Можливий транзиторний оборотний церебральний синдром, при якому спостерігаються атаксія, сплутаність свідомості і екстрапірамідні рухові і кортикальні розлади. Зазвичай зазначені явища зникають після відміни препарату.

Поодинокі (< 0,01%). Повідомлялося про випадки лейкоенцефалопатії, оборотної при негайній відміні фторурацилу. Ризик розвитку лейкоенцефалопатії вищий у пацієнтів з дефіцитом дигідропіримідиндегідрогенази. Для діагностики лейкоенцефалопатії доцільно застосовувати метод дифузійно зваженої томографії. При комбінованій хіміотерапії (зокрема фторурацилом у поєднанні з мітоміцином С або цисплатином) відмічалися випадки інфаркту головного мозку.

З боку органів кровотворення: лейкопенія (зазвичай через 9-14 днів після кожного курсу; найнижчий рівень лейкоцитів відзначається через 9-14, рідше – 20 днів; відновлюється приблизно через 30 днів), нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, пригнічення функції кісткового мозку.

З боку органів чуття: неврит зорового нерва, сльозотеча, стеноз слізних канальців, порушення зору, світлобоязнь, катаракта, сліпота (при високих дозах).

З боку шкірних покривів: дерматит, гіперпігментація шкіри або депігментація у вигляді смуг поблизу вен, зміни нігтів, випадання нігтів, сухість і тріщини шкіри, синдром долонно-підошовної еритродизестезії (відчуття поколювання в кистях і стопах з наступною появою болю, гіперемії і набрякання), алопеція, телеангіектазія.

Алергічні реакції: шкірні висипання, кропив’янка, фотосенсибілізація, бронхоспазм, анафілактичний шок.

З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини: некроз носових кісток.

З боку нирок і сечовидільної системи: ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи: порушення сперматогенезу і овуляції.

Лабораторні показники: відмічалися поодинокі випадки збільшення протромбінового часу при комбінованому застосуванні фторурацилу і варфарину.

Інші: гіперурикемія, пневмопатія (кашель, задишка), епістаксис (носова кровотеча), слабкість (зазвичай виникає відразу після введення і триває протягом 12-36 годин), утома, розвиток вторинних інфекцій.

Передозування

Симптоми. Гострі: психотичні реакції, сонливість, посилення дії седативних препаратів, посилення токсичної дії алкоголю.

Якщо потрібний седативний ефект, можна призначати діазепам внутрішньовенно у малих дозах (наприклад, починаючи з 5 мг) при постійному моніторингу функцій серцево-судинної і дихальної систем.

Хронічні: пригнічення функції кісткового мозку, аж до розвитку агранулоцитозу і критичної тромбоцитопенії, тенденція до кровотеч, виразки шлунково-кишкового тракту, діарея, алопеція.

Лікування. Специфічний антидот фторурацилу невідомий. З профілактичною метою можуть/повинні застосовуватися трансфузії лейкоцитарного або тромбоцитарного концентратів. Необхідно забезпечувати адекватну гідратацію і діурез, а також коригувати порушення балансу електролітів. У гемодіалізі зазвичай немає потреби. Пацієнт повинен перебувати під пильним медичним наглядом для якомога раннього виявлення гематологічних і пізніх шлунково-кишкових ускладнень. Подальше лікування симптоматичне.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Візфлур не рекомендується призначати в період вагітності, особливо в перший триместр. У кожному окремому випадку необхідно ретельно зважувати очікувану користь для матері і потенційний ризик для плода.

За необхідності призначення препарату в період лактації годування груддю необхідно припинити.

Діти

Рекомендації щодо лікування фторурацилом дітей не розроблені.

Особливі заходи безпеки

Слід дотримуватися необхідних правил застосування і утилізації препарату. Розведення флуороурацилу повинне проводитися навченим персоналом у спеціально обладнаному місці (у спеціальних шафах з витяжкою), з використанням захисного одягу (одноразових рукавичок, захисних окулярів, масок), з дотриманням запобіжних заходів при готуванні ін’єкційних розчинів і знищенні голок, шприців, ампул і залишку невикористаного препарату.

Особливості застосування

Лікування Візфлуром повинно здійснюватися під наглядом кваліфікованого лікаря-онколога, що має досвід застосування потужних антиметаболітів. Починати лікування фторурацилом необхідно в умовах стаціонару.

При адекватному лікуванні фторурацилом зазвичай розвивається лейкопенія. Мінімальна кількість лейкоцитів зазвичай спостерігається в період між сьомим і чотирнадцятим днями першого курсу терапії, але іноді мінімум може спостерігатися і через 20 днів. Кількість лейкоцитів зазвичай нормалізується до тридцятого дня.

Рекомендується щодня контролювати кількість тромбоцитів і лейкоцитів і припиняти лікування у разі зниження кількості тромбоцитів до рівня < 100 × 109/л, а лейкоцитів – < 3 × 109/л. При зменшенні кількості лейкоцитів нижче 2 × 109/л, особливо за наявності гранулоцитопенії, рекомендується госпіталізувати пацієнтів у лікарняний ізолятор і вживати заходів для запобігання розвитку системних інфекцій.

Лікування також необхідно припиняти при появі перших ознак стоматиту або виразок ротової порожнини, тяжкої діареї, виразок ШКТ, кровотечі зі ШКТ, а також при кровотечах і крововиливах будь-якої локалізації.

Фторурацил має вузький "коридор безпеки" – різниця між терапевтичними і токсичними дозами невелика. Малоймовірно, що можна досягти терапевтичного ефекту без деякої токсичної дії, тому необхідно ретельно відбирати пацієнтів і підбирати дози.

Фторурацил необхідно з обережністю призначати хворим з порушеннями функції нирок або печінки, а також жовтяницею. Обережність також необхідна при лікуванні пацієнтів, у яких під час попередніх курсів терапії виникав біль у грудях, а також хворим з кардіологічними захворюваннями в анамнезі. У разі тяжких кардіотоксичних ефектів лікування фторурацилом необхідно припинити.

Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів групи високого ризику (які одержували високі дози променевої терапії на ділянку таза, алкілуючі препарати, а також пацієнтів, які перенесли адреналектомію або гіпофізектомію).

Під час лікування фторурацилом і протягом 3 місяців після закінчення терапії пацієнти (і чоловіки, і жінки) повинні користуватися відповідними контрацептивними засобами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Залежно від індивідуальної чутливості, Візфлур може впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Комбінована терапія фторурацилом з кальцію фолінатом (фоліновою кислотою) може спричиняти більш тяжкі побічні ефекти, зокрема, тяжку діарею.

Ефективність і токсичність терапії збільшується у разі застосування фторурацилу в поєднанні з іншими цитотоксичними препаратами (циклофосфамідом, вінкристином, метотрексатом, цисплатином, доксорубіцином), інтерфероном-α або фоліновою кислотою.

При комбінованій терапії у поєднанні з іншими препаратами, що пригнічують функцію кісткового мозку, необхідна корекція доз фторурацилу. Зниження доз також може бути потрібно у разі супутньої або попередньої променевої терапії. Кардіотоксичність антрациклінів може посилюватися при комбінованому застосуванні з фторурацилом.

Перед або під час лікування фторурацилом не можна приймати амінофеназон, фенілбутазон і сульфонаміди.

При супутньому призначенні алопуринолу токсичність і ефективність терапії фторурацилом можуть знижуватися.

Хлордіазепоксид, дисульфірам, гризеофульвін та ізоніазид можуть підвищувати ефективність терапії фторурацилом.

Фторурацил послаблює захисні механізми організму, тому імунна відповідь знижується. Застосування живих вакцин у період лікування фторурацилом може призвести до посиленої реплікації вірусу.

Повідомлялося про розвиток гемолітично-уремічного синдрому після тривалого лікування фторурацилом у поєднанні з мітоміцином.

Циметидин може підвищувати концентрацію фторурацилу в плазмі крові.

Метронідазол може підвищувати концентрацію фторурацилу в плазмі крові і посилювати токсичні ефекти.

Левамізол може посилювати гепатотоксичність фторурацилу.

Тіазиди можуть посилювати мієлотоксичність протипухлинних препаратів.

Вінорельбін у поєднанні з фторурацилом і фоліновою кислотою може спричиняти тяжкі запалення слизових оболонок.

Гемцитабін може збільшувати системну експозицію фторурацилу.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Фторурацил – протипухлинний засіб з групи антиметаболітів. Як антагоніст піримідину, він порушує синтез ДНК і таким чином інгібує поділ клітин. Сам фторурацил не має антинеопластичної активності. Протипухлинна дія проявляється в організмі після ферментної трансформації фторурацилу в фосфорильовані форми – 5-фторуридин і 5‑фтордезоксиуридин.

Фармакокінетика. Легко проникає крізь гістогематичні бар'єри, включаючи гематоенцефалічний, і розподіляється в тканинах (пухлинах, кістковому мозку, печінці й ін.) і біологічних рідинах (позаклітинній, спинномозковій).

Швидко метаболізується в тканинах складним шляхом метаболічних перетворень з утворенням активних метаболітів. Катаболічне розщеплення метаболітів відбувається в печінці. Період напіввиведення (T1/2) фторурацилу на початку лікування становить 10-20 хв, наприкінці курсу лікування кінцевий T1/2 може становити близько 20 годин, очевидно, внаслідок депонування метаболітів у тканинах.

Виводиться переважно через дихальні шляхи (близько 90 % у вигляді діоксиду вуглецю), нирками (7–20 % – у незміненому вигляді, 90 % з яких – протягом першої години).

Основні фізико-хімічні властивості

безбарвний або майже безбарвний розчин.

Несумісність

Візфлур необхідно розводити 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози.

Інформація про можливість змішування Візфлура з іншими лікарськими засобами відсутня. Тому Візфлур не можна змішувати з іншими лікарськими препаратами.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Категорія відпуску

За рецептом.

Упаковка. По 5 мл або по 10 мл у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.

Виробник

НВ Ремедіз Пвт. Лтд.

Юридична адреса. Індія, Мумбай-400072, Андері-Іст, Чандивалі, Оберой Гарден Естейт, корпус Д, 3-й поверх, оф. 3131.

Адреса місцезнаходження. G-17/1, MIDC, Тарапур Індастріал Еріа, Бойсар, Діст. Тейн-401506, Махараштра, Індія

Власник реєстраційного посвідчення

ОллМед Інтернешнл, Інк.,США

Місцезнаходження

А/с 10356, Сан Хосе, р/р 95157, США.

Дозировка Визфлур раствор д/ин., 50 мг/мл по 10 мл во флак. №1
Производитель НВ Ремедиз Пвт. Лтд. для "ОллМед Интернешнл Инк.", Индия/США
МНН Fluorouracil
Фарм. группа Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Аналоги піримідину.
Регистрация № UA/11865/01/01 от 14.05.2010. Приказ № 568 от 28.07.2012
Код АТХ
Top