Новинки

Вагинальные инфекции? Комплексный подход к лечению Подробней
Молочница? Начни лечение вовремя и выздоровей скорее! Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Скрыть рекламу

Винкатера инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Винкатера - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

Діюча речовина: Vinorelbine;

1 мл концентрату для приготування розчину для інфузій містить: вінорельбіну 10 мг (у вигляді бітартрату);

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Алкалоїди барвінку та їх аналоги.

Код АТС L01С А04.

Показання

  • Недрібноклітинний рак легені.
  • Метастатичний рак молочної залози.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до вінкаалкалоїдів.
  • Початкова кількість нейтрофілів < 1500/мм3.
  • Тяжкі порушення функції печінки, не пов’язані з пухлинним процесом.
  • У комбінації з фенітоїном або вакциною проти жовтої лихоманки.
  • Вагітність та період годування груддю.
  • Дитячий вік.

Спосіб застосування та дози

Вінкарельбін застосовується як в режимі монотерапії, так і в комбінації з іншими протипухлинними препаратами. При виборі дози та режиму введення слід звертатися до спеціальної літератури. В режимі монотерапії Вінкарельбін звичайно застосовується в дозі 25-30 мг/м2 поверхні тіла один раз на тиждень. При цьому необхідну дозу препарату розводять 20 – 50 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчині глюкози до концентрації 1,5-3,0 мг/мл і вводять протягом 6 – 10 хв. Після введення Вінкарельбіну вену слід промити шляхом додаткового введення 50-100 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

Вінкарельбін можна вводити лише при кількості нейтрофілів >1500 клітин/мм3.

Корекція режиму дозування препарату Вінкарельбін залежно від гематологічних показань:

Число нейтрофілів у день введення препарату (клітин/мкл)
Відсоток від початкової дози препарату Вінкарельбін
≥1500
100%
1499-1000
50%
<1000
Препарат не вводиться. Повторний аналіз числа гранулоцитів через 1 тиждень. У випадку, якщо через гранулоцитопенію хворий не отримував вінорельбін протягом 3-х тижнів, рекомендується припинити його використання.
У хворих з гіпертермією та/або сепсисом на фоні гранулоцитопенії у період лікування або при пропуску 2-х щотижневих введень препарату підряд через низькі показники гранулоцитів, дозування при наступному введенні повинно становити у відсотковому співвідношенні з попередніми дозуваннями:
≥ 1500
75%
1499-1000
37,5%
<1000
Препарат не вводиться.

Корекція режиму дозування препарату Вінкарельбін при печінковій недостатності:

Хворим з печінковою недостатністю Вінкарельбін слід призначати з обережністю, у випадку гіпербілірубінемії на фоні лікування Вінкарельбіном такі дозування слід зменшити відповідно до наступних рекомендацій:

Концентрація загального білірубіну
(мг/мл)
Відсоток від початкової дози вінорельбіну
≤ 2,0
100%
2,1 – 3,0
50%
> 3,0
25%

Для хворих із загальною площею тіла ≥ 2м2 разова доза Вікарельбіну не повинна перевищувати 60 мг.

Інструкція персоналу.

Перед введенням розчину для інфузії його перевіряють візуально. Дозволяється вводити лише прозорі безбарвні або світло-жовті розчини без механічних включень.

Перед введенням розчину для інфузії необхідно впевнитися, що голка знаходиться у вені. При потраплянні препарату в оточуючі тканини можливий целюліт і навіть некроз. У разі екстравазації слід негайно припинити введення і виконати аспірацію препарату. Залишок розчину для інфузій вводять в іншу вену. Локальні підшкірні ін’єкції 1 мл гіалуронідази 250 МО/мл навколо ураженого місця, а також помірно гарячі компреси сприяють дифузії препарату, який потрапив поза вену, і знижують ризик розвитку целюліту.

При потраплянні розчинів Вінкарельбіну в очі, їх необхідно негайно промити великою кількістю води, потім водою з милом і знову великою кількістю води.

Приготування розчинів для інфузій повинен займатися кваліфікований персонал у спеціально відведеній зоні, де забороняється палити, їсти та пити.

При роботі з Вінкарельбіном необхідно дотримуватися правил роботи з цитотоксичними препаратами та обов’язково користуватися халатами з довгими рукавами, захисними масками, шапочками, захисними окулярами, стерильними одноразовими рукавичками, аркушами для захисту робочих поверхонь і контейнерами або мішками для токсичних відходів.

Необхідно з обережністю прибирати екскрети і блювоту пацієнтів.

Вагітні медичні працівники повинні бути попереджені, що препарат є цитотоксичним і що вони повинні уникати роботи з ним.

З будь-якими розбитими контейнерами слід поводитись як з небезпечними відходами і дотримуватися відповідних запобіжних заходів.

Токсичні відходи повинні знищуватися шляхом спалення у спеціально маркованих жорстких контейнерах.

Побічні реакції

З боку системи кровотворення: гематологічна токсичність. Дозолімітуюча токсичність при застосуванні вінорельбіну складається з нейтропенії, анемії та тромбоцитопенії. Зниження рівня нейтрофілів спостерігається на 7 - 14-й день, нормалізація кількості нейтрофілів відбувається на 24-й день. Частота розвитку епізодів нейтропенії та лейкопенії зменшується в процесі проведення подальшого лікування вінорельбіном. Тяжке пригнічення кісткового мозку не є типовим. Анемія відмічається часто, але помірної вираженості. Такі тромботичні епізоди, як тромбоз легеневої артерії та тромбоз глибоких вен відзначалися у пацієнтів, які одержували терапію вінорельбіном. Ці ускладнення виникали у тяжко хворих пацієнтів з існуючими факторами ризику розвитку тромбозу. З боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкова токсичність. Нудота помірної чи середньої тяжкості. Через низьку частоту розвитку тяжких нудоти та блювання терапія антагоністами серотоніну зазвичай не потребується. Відмічаються запори, описані поодинокі випадки розвитку паралітичної непрохідності. Також відзначалися обструктивні явища в кишечнику, некроз та/або перфорація. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: нейротоксичність характеризується помірними периферичними нейропатіями у вигляді парестезії, гіпостезії, м’язової слабкості та втрати глибоких сухожильних рефлексів. Слабкість у нижніх кінцівках може спостерігатися після тривалого лікування. Нейротоксичність є оборотною після припинення терапії. З боку функції дихальної системи: кашель, задишка, бронхоспазм у поєднанні з інтерстиціальними інфільтратами частіше розвиваються в перші хвилини після ін’єкції або через декілька годин. Повідомлялося про випадки набряку легенів, гострої дихальної недостатності, гострого респіраторного дистрессиндрому дорослих. Міалгія, слабкість в м’язах, біль у щелепі. Ці симптоми пов’язують з нейротоксичними проявами препарату. Місцеві реакції: екстравазація може призводити до появи відчуття болю, виразки шкіри та некрозу м’яких тканин у місці внутрішньовенної ін’єкції. Повідомлялося про розвиток хімічного флебіту, впродовж вени проксимально від місця ін’єкції. Виразки на шкірі після екстравазації вінорельбіну можуть з’являтися у віддаленому періоді. Для попередження розвитку виразки ефективні теплі компреси і гіалуронідаза. У разі екстравазації необхідно припинити інфузію і завершити введення через іншу вену, бажано на другій кінцівці. Про депігментацію шкіри вздовж вени повідомлялося у однієї третини пацієнтів. Інші:  повідомлялося про електролітні порушення, включаючи гіпонатріємію з або без синдрому недостатньої секреції антидіуретичного гормону; геморагічний цистит; підйом показників аланінтрансамінази (АЛТ) та лужної фосфатази відмічалися дуже рідко; алопеція помірного характеру.

Передозування

Антидоти для застосування у разі передозування препарату Вінкарельбін невідомі. Повідомлялося про випадки передозування в дозах, що в 10 разів перевищують рекомендовані (30 мг/м2). Основним ускладненням передозування є тяжка нейтропенія з ризиком розвитку інфекції, паралітичної непрохідності, стоматиту та езофагіту. Також повідомлялося про аплазію кісткового мозку, сепсис та парез. У випадку передозування показане проведення загальних підтримуючих заходів із застосуванням, у разі необхідності, переливання крові, факторів росту та антибіотиків.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний для застосування під час вагітності. Невідомо, чи виводиться Вінкарельбін з материнським молоком, тому годування груддю слід припинити до початку лікування препаратом.

Діти

Безпечність на ефективність у дітей не вивчена, тому препарат не застосовують дітям. 

Особливості застосування

Під час лікування Вінкарельбіном слід постійно контролювати гематологічні показники (перед кожним введенням препарату визначати рівень гемоглобіну, кількість лейкоцитів, гранулоцитів і тромбоцитів). Якщо кількість нейтрофілів знижується до рівня < 2000/мм3, введення Вінкарельбіну треба відкласти до відновлення функції кісткового мозку, а пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом лікарів.

У разі появи симптомів інфекційних процесів пацієнта необхідно негайно обстежити і призначити відповідне лікування.

У разі значних порушень печінки дози Вінкарельбіну необхідно знижувати. Не рекомендується поєднувати з променевою терапією на ділянку печінки.

У разі порушення функції нирок знижувати дозу потреби немає, оскільки ниркова екскреція вінорельбіну незначна.

Вінорельбін не слід призначати у комбінації з променевою терапією на ділянку печінки. Лікування Вінкарельбіном слід проводити під наглядом лікаря, який

має досвід роботи з протипухлинними препаратами.

Під час терапії та протягом щонайменше 3 місяців після її припинення слід вживати

заходів для запобігання вагітності.

При потраплянні Вінкарельбіну в очі їх слід ретельно промити великою кількістю

води, оскільки це може спричинити тяжке подразнення або навіть утворення виразок на роговиці.

Спеціальні інструкції щодо застосування Вінкарельбіну у людей похилого віку

відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Враховуючи вірогідність розвитку побічних ефектів, можливість керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами має визначити лікар після індивідуальної реакції пацієнта на препарат.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші взаємодії.

Взаємодії, характерні для всіх цитотоксичних препаратів.

Оскільки при онкологічних захворюваннях зростає ризик розвитку тромбозів, пацієнтам часто призначають антикоагулянти. Враховуючи високу інтраіндивідуальну варіабельність показників згортання крові при онкологічних захворюваннях, а також можливу взаємодію між пероральними антикоагулянтами і протипухлинними препаратами, необхідно частіше контролювати міжнародне нормалізоване відношення (INR).

Протипоказані комбінації.

Фенітоїн (взаємодія відмічена з доксорубіцином, даунорубіцином, карбоплатином, цисплатином, кармустином, вінкристином, вінбластином, блеоміцином і метотрексатом): ризик виникнення конвульсій, оскільки протипухлинні препарати знижують абсорбцію фенітоїну в шлунково-кишковому тракті.

Вакцина проти живої лихоманки: ризик розвитку фатальної генералізованої інфекції.

Небажані комбінації.

Живі атенуйовані вакцини: ризик розвитку потенційно фатальної генералізованої хвороби. Ризик особливо високий у пацієнтів із пригніченням імунної системи внаслідок супутніх хвороб. При можливості слід використовувати ін активовані вакцини (наприклад, проти поліомієліту).

Комбінації, які вимагають уваги.

Циклоспорин (взаємодія відмічена з доксорубіцином і етопозидом): можлива надмірна імуносупресія з ризиком лімфопроліферації.

Такролімус (екстраполяція відомостей щодо циклоспорину): можлива надмірна імуносупресія з ризиком лімфопроліферації.

Взаємодії, характерні для алкалоїдів барвінку.

Небажані комбінації

Ітраконазол: посилення нейротоксичності ітраконазолу внаслідок зниження печінкового метаболізму.

Комбінації, які вимагають уваги

Мітоміцин С: ризик посилення пуль монологічної токсичності мітоміцину С.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Вінорельбін являє собою напівсинтетичний алкалоїд барвінка рожевого і належить до класу вінкаалкалоїдів. Цитостатична дія зумовлена інгібуванням полімеризації тубуліну в процесі клітинного мітозу, що призводить до блокування мітозу в фазі G2+M і спричиняє руйнування комірок в інтерфазі або при наступному мітозі. Впливає переважно на мітотичні трубочки, у великих дозах — також на аксональні трубочки.

Фармакокінетика.

Кінетика препарату є трифазовою. Середній період напіввиведення в кінцевій фазі становить 40 год. Добре проникає у тканини. 50-80% вінорельбіну зв'язується з білками плазми крові. Виводиться переважно з жовчю.

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий безбарвний або блідо-жовтий розчин.

Несумісність

Вінкарельбін слід застосовувати лише з препаратами, які вказані в розділі «Спосіб застосування та дози».

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від +2 до - 4°С.

Термін придатності розведеного розчину для інфузій становить 24 години при температурі 15-30°С в незахищеному від світла місці. З мікробіологічної точки зору препарат слід використовувати негайно.

Упаковка

По 1 мл і 5 мл концентрату для інфузій у флаконах №1.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Лабораторія Тютор С.А.С.І.Ф.І.А., вироблено Лабораторія IMA C.A.I.C., Аргентина (Laboratory Tuteur S.A.C.I.F.I.A., manufactured by Laboratorio IMA S.A.I.C., Argentina).

Лабораторія Тютор С.А.С.І.Ф.І.А., вироблено Лабораторія Еріохем С.А., Аргентина

Laboratory Tuteur S.A.C.I.F.I.A., manufactured by Laboratory Eriochem S.A., Argentina

Місцезнаходження

Аргентина, м. Буенос-Айрес, просп. Хуана де Гарая, 848/850 (Av. Juan de Garay 848/850, Giudad de Buenos Aires, Republica Argentina).

Дозировка Винкатера концентрат д/приг. р-ра д/инф., 10 мг/мл по 1 мл во флак. №1
Производитель Лаб. Тютор С.А.С.И.Ф.И.А., Аргентина
МНН Vinorelbine
Фарм. группа Антинеопластические средства.
Регистрация № UA/5102/01/01 от 13.05.2009. Приказ № 226 от 20.04.2011
Код АТХ
Top