Новинки

Если мучают ЗАПОРЫ Прелаксан для всей семьи Подробней
Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Гепацеф инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Гепацеф - инструкция по применению

Гепацеф порошок для р-ра д/ин. по 1,0 г во флак. №10
Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: cefoperazone;

1 флакон містить цефоперазону натрієвої солі у перерахуванні на цефоперазон 1,0 г.

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, гігроскопічний.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини III покоління. Код ATХ J01D D12.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Бактерицидна дія препарату Гепацеф® зумовлена уповільненням синтезу стінки клітини бактерії.

Гепацеф® активний in vitro відносно великої кількості клінічно значущих мікроорганізмів. У той же час він проявляє резистентність до дії багатьох бета-лактамаз.

Зазначені нижче мікроорганізми є чутливими до цефоперазону.

Грампозитивні мікроорганізми:

Staphylococcus aureus (штами, що продукують, та штами, що не продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae (попередня назва – Diplococcus pneumoniae), Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи А), Streptococcus agalactiae (бета-гемолітичний стрептокок групи B), Streptococcus faecalis (ентерокок), бета-гемолітичні стрептококи.

Грамнегативні мікроорганізми:

Escheriachia coli, рід Klebsiella, рід Enterobacter, рід Citrobacter, Haemophilus influenzae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii (раніше Proteus morganii), Providencia rettgeri (раніше Proteus rettgeri), рід Providencіа, рід Serratia (включаючи S. Marcescens), рід Salmonella та Shigella, Pseudomonas aeruginosa та деякі інші Pseudomonas, Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae (штами, що продукують і не продукують бета-лактамази), Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica.

Анаеробні мікроорганізми:

грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи рід Peptococcus, Peptostreptoccus та Velionella);

грампозитивні палички (включаючи рід Clostridium, Eubacterium та Lactobacillus);

грамнегативні палички (включаючи рід Fusobacterium, багато штамів Bacteroides fragilis та інших представників роду Bacteroides).

Фармакокінетика.

Високі рівні у крові, жовчі та сечі досягаються після разового введення препарату. У таблиці 1 наведено концентрації препарату у сироватці крові дорослих здорових осіб. Ці дані було одержано після 15-хвилинного внутрішньовенного введення 1 г, або 2 г, або 3 г, або 4 г препарату або разового внутрішньом’язового введення 1 або 2 г препарату. Пробенецид не має впливу на рівень концентрації цефоперазону у крові.

Концентрації цефоперазону у сироватці крові Таблиця 1

Середні концентрації у сироватці крові (мкг/мл)
Доза,
спосіб введення
0*
30 хвилин
1 година
2 години
4 години
8 годин
12 годин
1 г внутрішньовенно
153
114
73
38
16
4
0,5
2 г внутрішньовенно
252
153
114
70
32
8
2
3 г внутрішньовенно
340
210
142
89
41
9
2
4 г внутрішньовенно
506
325
251
161
71
19
6
1 г внутрішньом’язово
32**
52
65
57
33
7
1
2 г внутрішньом’язово
40**
69
93
97
58
14
4

* Час, що минув після введення препарату (відлік одразу після завершення інфузії).

** Результати, які було отримано через 15 хвилин після введення препарату.

Період напіввиведення препарату Гепацеф® із сироватки крові становить приблизно 2 години незалежно від способу його введення.

Гепацеф® досягає терапевтичних рівнів у всіх рідинах та тканинах організму, що досліджувалися. Серед них є асцитична та цереброспінальна (під час менінгіту) рідини, сеча, жовч та стінка жовчного міхура, мокротиння та легені, піднебінні мигдалики та слизова оболонка синусів, передсердя, нирки, сечовід, простата, сім’яники, матка та фалопієві труби, кістки, кров пуповини та амніотична рідина.

Гепацеф® виводиться з жовчю та сечею. Концентрація препарату у жовчі досягає дуже високих рівнів (як правило, через 1-3 години після введення) та перевищує аналогічні концентрації у сироватці крові у 100 разів.

Було зареєстровано такі концентрації у жовчі: від 66 мкг/мл через 30 хвилин до 6000 мкг/мл через 3 години після внутрішньовенного введення 2 г препарату пацієнтам без закупорювання жовчних протоків.

Через 12 годин після введення у різних дозах та різними способами підвищення концентрації цефоперазону у сечі пацієнтів з нормальною функцією нирок досягає у середньому від 20 % до 30 %. Концентрації препарату у сечі понад 2200 мкг/мл було одержано через 15 хвилин після внутрішньовенного введення 2 г препарату Гепацеф®. Після внутрішньом’язового введення 2 г препарату максимальні концентрації у сечі становили приблизно 1000 мкг/мл.

Повторне введення препарату Гепацеф® не призводить до кумуляції препарату у здорових добровольців.

У пацієнтів з порушенням функції печінки період напіввиведення препарату із сироватки крові зростає, але зростає і видалення з сечею. У пацієнтів із нирковою та печінковою недостатністю Гепацеф® може кумулюватись у сироватці крові.

У хворих із нирковою недостатністю максимальна концентрація у сироватці крові, площа під фармакокінетичною кривою, а також період напіввиведення із сироватки крові такі ж, як і у здорових добровольців.

Показання

Для лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефоперазону мікроорганізмами:

  • інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів;
  • інфекції верхніх та нижніх відділів сечовивідних шляхів;
  • перитоніт, холецистит, холангіт та інші інтраабдомінальні інфекції;
  • септицемія;
  • менінгіт;
  • інфекції шкіри та м’яких тканин;
  • інфекції кісток та суглобів;
  • запальні захворювання тазових органів, ендометрит, гонорея та інші інфекції статевих шляхів.

Профілактика.

Гепацеф® можна призначати для профілактики післяопераційних ускладнень під час абдомінальних, гінекологічних, серцево-судинних та ортопедичних операцій.

Протипоказання

Цефоперазон протипоказаний пацієнтам з алергією до антибіотиків цефалоспоринового ряду.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Алкоголь

Повідомлялося, що при вживанні алкоголю під час лікування препаратом і навіть через 5 діб після останнього введення цефоперазону виникала дисульфірамоподібна реакція, що характеризувалася припливами, пітливістю, головним болем і тахікардією. Подібні реакції виникали і після прийому інших цефалоспоринів, тому слід застерігати пацієнтів від вживання алкогольних напоїв у період лікування цефоперазоном. Пацієнтам, які потребують перорального або парентерального штучного годування, слід уникати вживання розчинів, що містять етанол.

Взаємодії, що впливають на результати лабораторних досліджень

Може виникати хибно-позитивна реакція сечі на глюкозу при проведенні тестів із розчинами Бенедикта або Фелінга.

Особливості застосування

Гіперчутливість

Перед призначенням терапії цефоперазоном слід ретельно зібрати анамнез, щоб з’ясувати, чи виникали у хворого раніше реакції гіперчутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів чи до інших лікарських засобів. Слід з обережністю призначати цей препарат пацієнтам, чутливим до пеніциліну. Антибіотики слід з обережністю призначати будь-якому пацієнту, в якого раніше були прояви будь-якої форми алергії, особливо алергії на лікарські засоби.

Якщо виникає алергічна реакція, слід відмінити препарат і призначити належне лікування. Серйозні анафілактичні реакції вимагають негайного невідкладного введення адреналіну. При необхідності слід застосовувати кисень, внутрішньовенні кортикостероїди, а також підтримувати прохідність дихальних шляхів, у тому числі і за допомогою інтубації.

Застосування хворим з порушенням функції печінки

Цефоперазон значною мірою екскретується з жовчю. У пацієнтів із захворюваннями печінки та/або обструкцією жовчних шляхів подовжується період напіввиведення цефоперазону із сироватки крові і збільшується ниркова екскреція препарату з сечею. Навіть при тяжких порушеннях функції печінки у жовчі досягаються терапевтичні концентрації цефоперазону, а період напіввиведення зростає лише у 2-4 рази.

Загальні застереження

У деяких пацієнтів лікування цефоперазоном, як і іншими антибіотиками, призводить до дефіциту вітаміну К. Вважається, що механізм виникнення цього дефіциту пов’язаний із пригніченням кишкової мікрофлори, яка у нормі синтезує цей вітамін. До групи ризику належать пацієнти з поганим харчуванням, з розладами всмоктування (наприклад муковісцидозом) та пацієнти, які тривалий час перебувають на парентеральному харчуванні. У таких пацієнтів слід контролювати протромбіновий час і у разі необхідності призначати екзогенний вітамін К.

Як і інші антибіотики, при тривалому застосуванні цефоперазон може призводити до посиленого росту резистентної мікрофлори, у зв’язку з чим під час лікування за пацієнтами слід ретельно спостерігати. Як і при лікуванні будь-яким потужним системним препаратом, під час тривалої терапії цефоперазоном рекомендовано проводити періодичні обстеження з метою виявлення можливих функціональних порушень з боку систем організму, зокрема нирок, печінки і системи кровотворення. Особливо важливі такі обстеження у новонароджених, зокрема у недоношених та інших немовлят.

Під час застосування майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи цефоперазон, повідомлялося про випадки діареї, спричиненої Clostridium difficile [Clostridium difficile associated diarrhea] (CDAD), які за ступенем тяжкості варіювали від легкої діареї до летального коліту. Розвиток CDAD слід запідозрювати в усіх пацієнтів, у яких спостерігалися прояви діареї після застосування антибіотиків. Необхідне ретельне вивчення анамнезу, оскільки повідомлялося, що CDAD виникала більш ніж через 2 місяці після призначення антибактеріальних препаратів.

Якщо пацієнт дотримується дієти з низьким вмістом натрію, то слід взяти до уваги, що 1 г цефоперазону містить 34 мг натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Адекватних і належним чином контрольованих досліджень з участю вагітних жінок не проводили, тому цей лікарський засіб можна застосовувати у період вагітності лише у разі крайньої потреби.

Годування груддю

Лише невеликі кількості цефоперазону проникають у грудне молоко. Незважаючи на це, слід з обережністю призначати препарат у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вплив препарату на здатність пацієнта керувати транспортними засобами або працювати з механізмами є малоймовірним.

Спосіб застосування та дози

Препарат призначений для внутрішньовенного або внутрішньом’язового застосування.

Дорослі.

Зазвичай доза для дорослих становить 2-4 г на добу, яку слід вводити кожні 12 годин у рівномірно розподілених дозах. При особливо тяжких інфекціях дозу можна збільшити до 8 г/добу, яку вводять кожні 12 годин у рівномірно розподілених дозах. При введенні препарату Гепацеф® у добовій дозі 12-16 г, розподіленій на 3 рівні дози (з інтервалом 8 годин), не було виявлено жодних ускладнень. Лікування препаратом можна розпочати до одержання результатів дослідження чутливості мікроорганізмів.

Рекомендована доза при неускладненому гонококовому уретриті становить 500 мг одноразово, внутрішньом’язово.

Внутрішньом’язове введення здійснюється глибоко у великий сідничний м’яз або у передню поверхню стегна.

Комбінована терапія.

Широкий спектр дії препарату Гепацеф® дає змогу здійснювати монотерапію більшості інфекцій. Однак Гепацеф® можна застосовувати і для комбінованого лікування у поєднанні з іншими антибіотиками, якщо таке показане. При одночасному лікуванні аміноглікозидами рекомендується контролювати функцію нирок.

Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки.

Коригування дози може бути необхідним у випадках закупорювання жовчних протоків, тяжких захворювань печінки або супутнього ураження нирок. Якщо контроль концентрації препарату у сироватці крові не проводити, доза не повинна перевищувати 2 г на добу.

Застосування пацієнтам з порушенням функції нирок.

Оскільки нирки не є головним шляхом виведення препарату цефоперазону, хворим з ураженням нирок звичайну добову дозу (2-4 г) можна призначати без коригування. Для пацієнтів, у яких швидкість клубочкової фільтрації нижча за 18 мл/хв або сироватковий рівень креатиніну перевищує 3,5 мг/100 мл, максимальна добова доза становить 4 г.

Період напіввиведення цефоперазону із сироватки крові дещо знижується під час гемодіалізу. Введення препарату слід здійснювати після закінчення діалізу.

Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки і супутнім порушенням функції нирок.

У пацієнтів з порушенням функції печінки та супутнім ураженням нирок необхідно проводити спостереження за концентрацією препарату у сироватці крові та коригувати дозу у разі необхідності. Якщо контроль концентрації препарату у сироватці крові не проводити, доза не повинна перевищувати 2 г на добу.

Діти.

Під час лікування немовлят та дітей Гепацеф® слід призначати у добових дозах від 50 мг до 200 мг на 1 кг маси тіла; дозу вводити за 2 прийоми (кожні 8-12 годин). Максимальна доза не повинна перевищувати 12 г на добу. Є дані, що добові дози до 300 мг/кг були застосовані для лікування немовлят та дітей з тяжкими інфекціями, включаючи кількох пацієнтів з бактеріальним менінгітом, та не спричиняли ускладнень.

Застосування новонародженим.

Новонародженим (до 8 днів) препарат слід вводити через кожні 12 годин.

Внутрішньовенне застосування дітям та дорослим.

Для переривчастої внутрішньовенної інфузії 1 г препарату Гепацеф® (вміст 1 флакона) слід розчинити у 20-100 мл поєднуваного стерильного розчину для внутрішньовенних ін’єкцій і вводити протягом 15 хвилин – 1 години. Якщо розчинником є стерильна вода, то у флакон із препаратом слід додати її не більше 20 мл.

Для безперервної внутрішньовенної інфузії кожен грам препарату Гепацеф® розчинити у 5 мл стерильної води для ін’єкцій або у 5 мл бактеріостатичної води для ін’єкцій; цей розчин додати до відповідного розчинника для внутрішньовенного введення.

Для безпосередньої внутрішньовенної ін’єкції максимальна разова доза препарату Гепацеф® для дорослих пацієнтів становить 2 г, для дітей – 50 мг/кг маси тіла. Препарат розчинити у відповідному розчиннику для досягнення кінцевої концентрації 100 мг/мл і вводити протягом не менше 3-5 хвилин.

Для антибактеріальної профілактики післяопераційних ускладнень призначати по 1 г або 2 г препарату внутрішньовенно за 30-90 хвилин до початку операції. Дозу можна повторювати через кожні 12 годин, однак у більшості випадків – протягом не більше 24 годин. При операціях з підвищеним ризиком інфікування (наприклад операції у колоректальній зоні) та коли інфікування може завдати особливо великої шкоди (наприклад при операціях на відкритому серці або протезуванні суглобів), профілактичне застосування може тривати протягом 72 годин після закінчення операції.

Внутрішньовенне введення

Стерильний порошок Гепацеф® можна спочатку розчинити за допомогою будь-якого сумісного розчинника (2,8 мл/г цефоперазону), придатного для внутрішньовенного введення (таблиця 2). З метою полегшення відновлення рекомендується застосовувати 5 мл розчинника на 1 г препарату Гепацеф®.

Розчини, рекомендовані для відновлення порошку цефоперазону натрію Таблиця 2

5 % глюкоза для ін’єкцій
10 % глюкоза для ін’єкцій
5 % глюкоза та 0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій
0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій
5 % глюкоза та 0,2 % натрію хлорид для ін’єкцій
стерильна вода для ін’єкцій

Після цього увесь об’єм одержаного розчину слід розвести одним зі стандартних розчинників для внутрішньовенного введення (таблиця 3).

Розчинники для внутрішньовенних інфузій Таблиця 3

5 % глюкоза для ін’єкцій
10 % глюкоза для ін’єкцій
5 % глюкоза та розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій
розчин Рінгера лактатний
5 % глюкоза та 0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій
0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій
5 % глюкоза та 0,2 % натрію хлорид для ін’єкцій
 

Внутрішньом’язове введення

Для приготування розчину, призначеного для внутрішньом’язового введення, можна використовувати стерильну або бактеріостатичну воду для ін’єкцій, або стерильний фізіологічний розчин. У випадках, коли передбачається введення розчину з концентрацією 250 мг/мл або вище, для приготування розчину рекомендується використати розчин лідокаїну. Такий розчин можна приготувати, використовуючи стерильну воду для ін’єкцій та 2 % розчин лідокаїну, кінцева концентрація лідокаїну має бути 0,5 %.

Рекомендується спосіб розчинення у 2 етапи: спочатку слід додати необхідну кількість стерильної води для ін’єкцій і збовтувати до повного розчинення порошку, після цього додати необхідну кількість 2 % розчину лідокаїну та змішати.

У випадку застосування лідокаїну як розчинника необхідно врахувати інформацію з безпеки лідокаїну.

 
Кінцева концентрація цефоперазону
I етап,
об’єм стерильної води
II етап,
об’єм 2 % лідокаїну
Об’єм для введення *
Флакон 1 г
250 мг/мл
2,6 мл
0,9 мл
4 мл
 
333 мг/мл
1,8 мл
0,6 мл
3 мл

* Представлена надлишкова кількість, яка є достатньою для отримання та застосування заявлених об’ємів.

Внутрішньом’язове введення здійснюється глибоко у великий сідничний м’яз або у передню поверхню стегна.

Зберігання розчинів

Стабільність

Наведені нижче парентеральні розчинники та приблизні концентрації препарату Гепацеф® забезпечують стійкість розчину за умови додержання вказаних температурних режимів та проміжків часу. Після закінчення вказаного проміжку часу невикористаний розчин підлягає знищенню.

Стабільна кімнатна температура (15-25 °С), 24 години

Розчини
Приблизні концентрації
Бактеріостатична вода для ін’єкцій
300 мг/мл
5 % глюкоза для ін’єкцій
2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза для ін`єкцій та розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій
2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза та 0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій
2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза та 0,2 % натрію хлорид для ін’єкцій
2 мг до 50 мг/мл
10 % глюкоза для ін’єкцій
2 мг до 50 мг/мл
Розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій
2 мг/мл
0,5 % лідокаїн для ін’єкцій
300 мг/мл
0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій
2 мг до 300 мг/мл
Стерильна вода для ін’єкцій
300 мг/мл

Відновлені розчини препарату Гепацеф® можна зберігати у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових ємкостях, призначених для парентеральних розчинів, протягом 5 днів у холодильнику (2-8 °С).

 Розчини
Приблизні концентрації
Бактеріостатична вода для ін’єкцій
300 мг/мл
5 % глюкоза для ін’єкцій
2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза та 0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій
2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза та 0,2 % натрію хлорид для ін’єкцій
2 мг до 50 мг/мл
Розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій
2 мг/мл
0,5 % лідокаїн для ін’єкцій
300 мг/мл
0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій
2 мг до 300 мг/мл
Стерильна вода для ін’єкцій
300 мг/мл

Відновлені розчини препарату Гепацеф® можна зберігати у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових ємкостях, призначених для парентеральних розчинів, протягом 3 або 5 тижнів у морозильній камері (від -20 до -10 °С):

Розчини
Приблизні концентрації
3 тижні
 
5 % глюкоза для ін’єкцій
50 мг/мл
5 % глюкоза та 0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій
2 мг/мл
5 % глюкоза та 0,2 % натрію хлорид для ін’єкцій
2 мг/мл
5 тижнів
 
0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій
300 мг/мл
Стерильна вода для ін’єкцій
300 мг/мл

Відновлені розчини препарату Гепацеф® можна зберігати у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових ємкостях, призначених для парентеральних розчинів.

Розморожувати препарат перед застосуванням потрібно при кімнатній температурі. Після розморожування невикористаний розчин підлягає знищенню. Розчин не можна повторно заморожувати.

Діти

Цефоперазон ефективно застосовують немовлятам. Масштабні дослідження з участю недоношених немовлят і новонароджених не проводилися. Тому перед призначенням цефоперазону недоношеним немовлятам і новонародженим слід ретельно зважити потенційні переваги і можливі ризики терапії цим препаратом.

У новонароджених з ядерною жовтяницею цефоперазон не витісняє білірубін із ділянок його зв’язування з білками плазми крові.

Передозування

Дані щодо гострої токсичності натрію цефоперазону обмежені. Очікуваними проявами передозування лікарським засобом є передусім посилення характерних для препарату побічних реакцій. Слід взяти до уваги той факт, що високі концентрації бета-лактамних антибіотиків у спинномозковій рідині можуть спричинити неврологічні ефекти і судоми. Оскільки цефоперазон виводиться з організму при гемодіалізі, ця процедура може прискорити виведення лікарського засобу, якщо передозування трапиться у пацієнтів із порушенням функції нирок.

Побічні реакції

З боку імунної системи. Як і під час лікування іншими цефалоспоринами, можливі реакції, пов’язані з індивідуальною гіперчутливістю: макулопапульозні висипання, кропив’янка, еозинофілія та медикаментозна гарячка, алергічні реакції, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок).

Найчастіше такі реакції на лікування препаратом Гепацеф® виникають у хворих, в анамнезі яких відзначено схильність до алергічних реакцій, особливо на пеніцилін.

З боку системи крові та лімфатичної системи. Під час лікування препаратом можливе незначне зниження рівня нейтрофілів. При тривалому лікуванні може виникнути оборотна нейтропенія. Під час лікування цефалоспоринами у деяких пацієнтів було встановлено позитивну пряму антиглобулінову пробу Кумбса. Можливі зниження гемоглобіну або гематокриту. Було відзначено випадки тимчасової еозинофілії та гіпопротромбінемії. Повідомлялося про лейкопенію, тромбоцитопенію, анемію, кровотечу, подовження протромбінового часу, гематурію.

З боку гепатобіліарної системи. Можливе помірне підвищення рівня АЛТ, АСТ та лужної фосфатази.

З боку травного тракту. Нудота, жовтяниця, збільшення кількості білірубіну в крові, псевдомембранозний коліт, блювання. Повідомлялося про зміни кишкових функцій (рідке випорожнення або діарея). Більшість цих випадків були легкого або помірного ступеня тяжкості. В усіх випадках ці симптоми піддавалися симптоматичній терапії або зникали після припинення лікування.

Місцеві реакції. Інколи внутрішньом’язове введення супроводжується болісними відчуттями. Як і при лікуванні іншими цефалоспоринами, при внутрішньовенній інфузії у деяких хворих у місці вливання розвивається флебіт.

З боку серцево-судинної системи. Брадикардія, зупинка серця, кардіогенний шок, тахікардія, артеріальна гіпотензія.

З боку шкіри.  Свербіж, синдром Стівенса-Джонсона.

З боку нервової системи. Гіперестезія слизової оболонки порожнини рота, неспокій.

Алергічні реакції. Озноб, бронхоспазм, диспное, ексфоліативний дерматит, ларингоспазм, еритема.

Інші. Суперінфекція.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2 °С до 8 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Розчини препарату Гепацеф® та аміноглікозидів не слід вводити одночасно, оскільки між ними існує фізична несумісність. Якщо передбачається проведення комбінованого лікування препаратом Гепацеф® та аміноглікозидом, то це можна зробити шляхом чергування внутрішньовенних інфузій за умови використання окремої системи для внутрішньовенного введення. Рекомендується вводити Гепацеф® перед аміноглікозидами. Перед подальшим введенням аміноглікозиду слід промити усю систему відповідним розчином.

Упаковка

По 1,0 г порошку у флаконах, 10 флаконів у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ГЕПАЦЕФ®

(GEPACEF)

Состав

действующее вещество: cefoperazone;

1 флакон содержит цефоперазона натриевой соли в пересчете на цефоперазон 1,0 г.

Лекарственная форма. Порошок для раствора для инъекций.

Основные физико-химические свойства: порошок белого или белого с желтоватым оттенком цвета, гигроскопичен.

Фармакотерапевтическая группа. Противомикробные средства для системного применения. Цефалоспорины III поколения. Код ATХ J01D D12.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика. Бактерицидное действие препарата Гепацеф® обусловлено замедлением синтеза клеточной стенки бактерии.

Гепацеф® активный in vitro относительно большого количества клинически значимых микроорганизмов. В то же время он проявляет резистентность к действию многих бета-лактамаз. Указанные ниже микроорганизмы чувствительны к цефоперазону.

Грамположительные микроорганизмы:

Staphylococcus aureus (штаммы продуцирующие и штаммы, не продуцирующие пенициллиназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae (прежнее название – Diplococcus pneumoniae), Streptococcus pyogenes (бета-гемолитический стрептококк группы А), Streptococcus agalactiae (бета-гемолитический стрептококк группы B), Streptococcus faecalis (энтерококк), бета-гемолитические стрептококки.

Грамотрицательные микроорганизмы:

Escheriachia coli, род Klebsiella, род Enterobacter, род Citrobacter, Haemophilus influenzae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii (ранее Proteus morganii), Providencia rettgeri (ранее Proteus rettgeri), род Providencіа, род Serratia (включая S. Marcescens), род Salmonella и Shigella, Pseudomonas aeruginosa и некоторые другие Pseudomonas, Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae (штаммы, продуцирующие и не продуцирующие бета-лактамазы), Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica.

Анаэробные микроорганизмы:

грамположительные и грамотрицательные кокки (включая род Peptococcus, Peptostreptoccus и Velionella) грамположительные палочки (включая род Clostridium, Eubacterium и Lactobacillus) грамотрицательные палочки (включая род Fusobacterium, многие штаммы Bacteroides fragilis и других представителей рода Bacteroides).

Фармакокинетика. Высокие уровни в крови, желчи и моче достигаются после разового введения препарата. В таблице 1 приведены концентрации препарата в сыворотке крови взрослых здоровых лиц. Эти данные были получены после 15-минутного введения 1 г или, 2 г или, 3 г, или 4 г препарата или разового введения 1 или 2 г препарата. Пробенецид не влияет на уровень концентрации цефоперазона в крови.

Концентрации цефоперазона в сыворотке крови Таблица 1

Средние концентрации в сыворотке крови (мкг/мл)
Доза,
способ введения
0*
30 минут
1 час
2 час
4 часа
8 часов
12 часов
1 г внутривенно
153
114
73
38
16
4
0,5
2 г внутривенно
252
153
114
70
32
8
2
3 г внутривенно
340
210
142
89
41
9
2
4 г внутривенно
506
325
251
161
71
19
6
1 г внутримышечно
32**
52
65
57
33
7
1
2 г внутримышечно
40**
69
93
97
58
14
4

* Время, прошедшее после введения препарата (отсчет сразу после окончания инфузии). ** Результаты, полученные через 15 минут после введения препарата.

Период полувыведения препарата Гепацеф® из сыворотки крови составляет приблизительно 2 часа независимо от способа его введения.

Гепацеф® достигает терапевтических уровней во всех жидкостях и тканях организма, которые исследовались. Среди них есть асцитическая и цереброспинальная (при менингите) жидкости, моча, желчь и стенка желчного пузыря, мокрота и легкие, небные миндалины и слизистая оболочка синусов, предсердия, почки, мочеточник, простата, семенники, матка и фалопиевы трубы, кости, кровь пуповины и амниотическая жидкость. Гепацеф® выводится с желчью и мочой. Концентрация препарата в желчи достигает очень высоких уровней (как правило, через 1-3 часа после введения) и превышает аналогичные концентрации в сыворотке крови в 100 раз.

Было зарегистрировано такие концентрации в желчи: от 66 мкг/мл через 30 минут до 6000 мкг/мл через 3 часа после внутривенного введения 2 г препарата пациентам без закупоривания желчных протоков.

Через 12 часов после введения в разных дозах и разными способами повышения концентрации цефоперазона в моче пациентов с нормальной функцией почек достигает в среднем от 20 % до 30 %. Концентрации препарата в моче более 2200 мкг/мл были получены через 15 минут после внутривенного введения 2 г препарата Гепацеф®. После внутримышечного введения 2 г препарата максимальная концентрация в моче составляла примерно 1000 мкг/мл.

Повторное введение препарата Гепацеф® не вызывает кумуляции препарата у здоровых добровольцев. У пациентов с нарушением функции печени период полувыведения из сыворотки крови возрастает, но возрастает и выделение с мочой. У пациентов с почечной и печеночной недостаточностью Гепацеф® может кумулироваться в сыворотке крови. У больных с почечной недостаточностью максимальная концентрация в сыворотке крови, площадь под фармакокинетической кривой, а также период полувыведения из сыворотки крови такие же, как и у здоровых добровольцев.

Клинические характеристики.

Показания

Для лечения инфекций, вызванных чувствительными к цефоперазону микроорганизмами: - инфекции верхних и нижних дыхательных путей;

  • инфекции верхних и нижних отделов мочевыводящих путей;
  • перитонит, холецистит, холангит и другие интраабдоминальные инфекции;
  • септицемия;
  • менингит;
  • инфекции кожи и мягких тканей;
  • инфекции костей и суставов;
  • воспалительные заболевания тазовых органов, эндометрит, гонорея и другие инфекции половых путей.

Профилактика. Гепацеф® можно назначать для профилактики послеоперационных осложнений при абдоминальных, гинекологических, сердечно-сосудистых и ортопедических операциях. Противопоказания. Цефоперазон противопоказан пациентам с аллергией к антибиотикам цефалоспоринового ряда.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Алкоголь Сообщалось, что при употреблении алкоголя во время лечения и даже через 5 суток после последнего введения цефоперазона возникала дисульфиромоподобная реакция, которая характеризовалась приливами, потливостью, головной болью и тахикардией. Подобные реакции возникали и после приема других цефалоспоринов, поэтому следует предостерегать пациентов от употребления алкогольных напитков в период лечения цефоперазоном. Пациентам, которые нуждаются в пероральном или парентеральном искусственном кормлении, следует избегать употребления растворов, содержащих этанол.

Взаимодействия, влияющие на результаты лабораторных исследований

Может возникать ложно-положительная реакция мочи на глюкозу при проведении тестов с растворами Бенедикта или Фелинга.

Особенности применения

Гиперчувствительность Перед назначением терапии цефоперазоном следует тщательно собрать анамнез, чтобы выяснить, возникали ли у больного ранее реакции гиперчувствительности к цефалоспоринам, пенициллинам или к другим лекарственным средствам. Следует с осторожностью назначать этот препарат пациентам, чувствительным к пенициллину. Антибиотики следует с осторожностью назначать любому пациенту, у которого ранее были проявления любой формы аллергии, особенно аллергии на лекарственные средства. Если возникает аллергическая реакция, следует отменить препарат и назначить необходимое лечение. Серьезные анафилактические реакции требуют немедленного неотложного введения адреналина. При необходимости следует применять кислород, внутривенные кортикостероиды, а также поддерживать проходимость дыхательных путей, в том числе и с помощью интубации.

Применение больным с нарушением функции печени

Цефоперазон в значительной степени выводится с желчью. У пациентов с заболеваниями печени и/или обструкцией желчных путей удлиняется период полувыведения цефоперазона из сыворотки крови и увеличивается почечная экскреция препарата с мочой. Даже при тяжелых нарушениях функции печени в желчи достигаются терапевтические концентрации цефоперазона, а период полувыведения возрастает только в 2-4 раза.

Общие предостережения

У некоторых пациентов лечение цефоперазоном, как и другими антибиотиками, приводит к дефициту витамина К. Считается что, механизм возникновения дефицита связан с угнетением кишечной микрофлоры, которая в норме синтезирует этот витамин. К группе риска относятся пациенты с плохим питанием, с расстройствами всасывания (например муковисцидозом) и пациенты, которые длительное время находятся на парентеральном питании. У таких пациентов следует контролировать протромбиновое время и при необходимости назначать экзогенный витамин К.

Как и другие антибиотики, при длительном применении цефоперазон может приводить к усиленному росту резистентной микрофлоры, в связи с чем при лечении за пациентами следует тщательно наблюдать. Как и при лечении любым мощным системным препаратом, при длительной терапии цефоперазоном рекомендуется проводить периодические обследования с целью выявления возможных функциональных нарушений со стороны систем организма, в частности почек, печени и системы кроветворения. Особенно важны такие обследования у новорожденных, в частности у недоношенных и

других младенцев.

Во время применения почти всех антибактериальных препаратов, включая цефоперазон, сообщалось о случаях диареи, вызванной Clostridium difficile [Clostridium difficile associated diarrhea] (CDAD), которые по степени тяжести варьировали от легкой диареи до летального колита. Развитие CDAD следует подозревать у всех пациентов, у которых наблюдались проявления диареи после применения антибиотиков. Необходимо тщательное изучение анамнеза, поскольку сообщалось, что CDAD возникала более чем через 2 месяца после назначения антибактериальных препаратов.

Если пациент придерживается диеты с низким содержанием натрия, то следует учитывать, что 1 г цефоперазона содержит 34 мг натрия.

Применение в период беременности или кормления грудью

Беременность Адекватных и должным образом контролируемых исследований с участием беременных женщин не проводили, поэтому этот препарат можно применять в период беременности только в случае крайней необходимости.

Кормление грудью.

Только небольшие количества цефоперазона проникают в грудное молоко. Несмотря на это цефоперазон следует с осторожностью назначать в период кормления грудью.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Влияние препарата на способность пациента управлять транспортными средствами или работать с механизмами маловероятно.

Способ применения и дозы

Препарат предназначен для внутривенного или внутримышечного применения. Взрослые. Обычно доза составляет 2-4 г в сутки, которую следует вводить каждые 12 часов в равномерно распределенных дозах. В случае особо тяжелых инфекций дозу можно увеличить до 8 г/сутки, которую вводят каждые 12 часов в равномерно распределенных дозах. При введении препарата Гепацеф® в суточной дозе 12-16 г, разделенной на 3 равные части (с интервалом 8 часов), не было обнаружено никаких осложнений. Лечение препаратом можно начать до получения результатов исследования чувствительности микроорганизмов. Рекомендуемая доза при неосложненном гонококковом уретрите составляет 500 мг однократно, внутримышечно.

Внутримышечное введение осуществляется глубоко в большую ягодичную мышцу или в переднюю поверхность бедра.

Комбинированная терапия.

Широкий спектр действия препарата Гепацеф® позволяет осуществлять монотерапию большинства инфекций. Однако Гепацеф® можно применять и для комбинированного лечения в сочетании с антибиотиками, если такое показано. При одновременном лечении аминогликозидами рекомендуется контролировать функцию почек.

Применение пациентам с нарушением функции печени.

Корректировка дозы может потребоваться в случаях закупорки желчных протоков, тяжелых заболеваний печени или сопутствующего поражения почек. Если контроль концентрации препарата в сыворотке крови не проводить, доза не должна превышать 2 г в сутки.

Применение пациентам с нарушением функции почек.

Поскольку почки не являются главным путем выведения цефоперазона, больным с поражением почек обычную суточную дозу (2-4 г) можно назначать без коррекции. Для пациентов, у которых скорость клубочковой фильтрации ниже 18 мл/мин или сывороточный уровень креатинина превышает 3,5 мг/100 мл, максимальная суточная доза составляет 4 г.

Период полувыведения цефоперазона из сыворотки крови несколько снижается во время гемодиализа. Введение препарата следует осуществлять после окончания диализа. Применение пациентам с нарушением функции печени и сопутствующим нарушением функции почек.

У пациентов с нарушением функции печени и сопутствующим поражением почек необходимо проводить наблюдения за концентрацией препарата в сыворотке крови и корректировать дозу при необходимости. Если контроль концентрации препарата в сыворотке крови не проводить, доза не должна превышать 2 г в сутки.

Дети. Во время лечения младенцев и детей Гепацеф® следует назначать в суточных дозах от 50 мг до 200 мг на 1 кг массы тела; дозу вводить за 2 приема (каждые 8-12 часов). Максимальная доза не должна превышать 12 г в сутки. Существуют данные, что суточные дозы до 300 мг/кг были применены для лечения младенцев и детей с тяжелыми инфекциями, включая нескольких пациентов с бактериальным менингитом, но не вызывали осложнений.

Применение новорожденным.

Новорожденным (до 8 дней) препарат следует вводить каждые 12 часов.

Внутривенное применение детям и взрослым.

Для прерывистой инфузии 1 г препарата Гепацеф® (содержимое 1 флакона) растворить в 20-100 мл совместимого стерильного раствора для инъекций и вводить в течение 15 минут – 1 часа. Если растворителем является стерильная вода, то во флакон с препаратом следует добавить ее не более 20 мл.

Для непрерывной инфузии каждый грамм препарата Гепацеф® растворить в 5 мл стерильной воды для инъекций или в 5 мл бактериостатической воды для инъекций; этот раствор добавить к соответствующему растворителю для внутривенного введения. Для непосредственной внутривенной инъекции максимальная разовая доза препарата Гепацеф® для взрослых пациентов составляет 2 г, для детей – 50 мг/кг массы тела. Препарат растворить в соответствующем растворителе для достижения конечной концентрации 100 мг/мл и вводить в течение не менее 3-5 минут.

Для антибактериальной профилактики послеоперационных осложнений назначать по 1 г или 2 г препарата за 30-90 минут до начала операции. Дозу можно повторять через каждые 12 часов, однако в большинстве случаев – в течение не более 24 часов. При операциях с повышенным риском инфицирования (например операции в колоректальной зоне) и когда инфицирование может нанести особенно большой вред (например при операциях на открытом сердце или протезировании суставов), профилактическое применение может продолжаться в течение 72 часов после окончания операции. Внутривенное введение

Стерильный порошок Гепацеф® можно сначала растворить с помощью любого совместимого растворителя (2,8 мл/г цефоперазона), подходящего для введения (таблица 2). С целью облегчения восстановления рекомендуется применять 5 мл растворителя на 1 г препарата Гепацеф®.

Растворы, рекомендуемые для восстановления порошка цефоперазона натрия Таблица 2

5 % глюкоза для инъекций
10 % глюкоза для инъекций
5 % глюкоза и 0,9 % натрия хлорид для инъекций
0,9 % натрия хлорид для инъекций
5 % глюкоза и 0,2 % натрия хлорид для инъекций
стерильная вода для инъекций

После этого весь объем полученного раствора следует развести одним из стандартных растворителей для внутривенного введения (таблица 3).

Растворы для внутривенных инфузий Таблица 3

5 % глюкоза для инъекций
10 % глюкоза для инъекций
5 % глюкоза и раствор Рингера лактатный для инъекций
раствор Рингера лактатный
5 % глюкоза и 0,9 % натрия хлорид для инъекций
0,9 % натрия хлорид для инъекций
5 % глюкоза та 0,2 % натрия хлорид для инъекций
 

Внутримышечное введение

Для приготовления раствора, предназначенного для внутримышечного введения, можно использовать стерильную или бактериостатическую воду для инъекций, или стерильный физиологический раствор. В случаях, когда предполагается введение раствора с концентрацией 250 мг/мл или выше, для приготовления раствора рекомендуется использовать раствор лидокаина. Такой раствор можно приготовить, используя стерильную воду для инъекций и 2 % раствор лидокаина, конечная концентрация лидокаина должна быть 0,5 %.

Рекомендуется способ растворения в 2 этапа: сначала следует добавить необходимое количество стерильной воды для инъекций и взбалтывать до полного растворения порошка, затем добавить необходимое количество 2 % раствора лидокаина и смешать.

В случае применения лидокаина как растворителя необходимо учитывать информацию по безопасности лидокаина.

 
Конечная
концентрация цефоперазона
I этап,
объем стерильной воды
II этап,
объем 2 % лидокаина
Объем для введения *
Флакон 1 г
250 мг/мл
2,6 мл
0,9 мл
4 мл
 
333 мг/мл
1,8 мл
0,6 мл
3 мл

* Представлено избыточное количество, достаточное для получения и применения заявленных объемов.

Внутримышечное введение осуществляется глубоко в большую ягодичную мышцу или в переднюю поверхность бедра.

Хранение растворов

Стабильность Приведенные ниже парентеральные растворители и приблизительные концентрации препарата Гепацеф® обеспечивают устойчивость раствора при условии соблюдения указанных температурных режимов и промежутков времени. По истечении указанного промежутка времени неиспользованный раствор подлежит уничтожению.

Стабильная комнатная температура (15-25 °С), 24 часа

Растворы
Приблизительные концентрации
Бактериостатическая вода для инъекций
300 мг/мл
5 % глюкоза для инъекций
2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза для инъекций и раствор Рингера лактатный для инъекций
2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза и 0,9 % натрия хлорид для инъекций
2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза и 0,2 % натрия хлорид для инъекций
2 мг до 50 мг/мл
10 % глюкоза для инъекций
2 мг до 50 мг/мл
Раствор Рингера лактатный для инъекций
2 мг/мл
0,5 % лидокаин для инъекций
300 мг/мл
0,9 % натрия хлорид для инъекций
2 мг до 300 мг/мл
Стерильная вода для инъекций
300 мг/мл

Восстановленные растворы препарата Гепацеф® можно хранить в стеклянных или пластмассовых шприцах, стеклянных или гибких пластмассовых емкостях, предназначенных для парентеральных растворов, в течение 5 дней в холодильнике (2-8 °С).

 Растворы
Приблизительные концентрации
Бактериостатическая вода для инъекций
300 мг/мл
5 % глюкоза для инъекций
2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза и 0,9 % натрия хлорид для инъекций
2 мг до 50 мг/мл
5 % глюкоза и 0,2 % натрия хлорид для инъекций
2 мг до 50 мг/мл
Раствор Рингера лактатный для инъекций
2 мг/мл
0,5 % лидокаин для инъекций
300 мг/мл
0,9 % натрия хлорид для инъекций
2 мг до 300 мг/мл
Стерильная вода для инъекций
300 мг/мл

Восстановленные растворы препарата Гепацеф® можно хранить в стеклянных или пластмассовых шприцах, стеклянных или гибких пластмассовых емкостях, предназначенных для парентеральных растворов, в течение 3 или 5 недель в морозильной камере (от -20 до -10 °С):

Растворы
Приблизительные концентрации
3 недели
 
5 % глюкоза для инъекций
50 мг/мл
5 % глюкоза и 0,9 % натрия хлорид для инъекций
2 мг/мл
5 % глюкоза и 0,2 % натрия хлорид для инъекций
2 мг/мл
5 недель
 
0,9 % натрия хлорид для инъекций
300 мг/мл
Стерильная вода для инъекций
300 мг/мл

Восстановленные растворы препарата Гепацеф® можно хранить в стеклянных или пластмассовых шприцах, стеклянных или гибких пластмассовых емкостях, предназначенных для парентеральных растворов.

Размораживать препарат перед применением нужно при комнатной температуре. После размораживания неиспользованный раствор подлежит уничтожению. Раствор нельзя повторно замораживать.

Дети. Цефоперазон эффективно применяют младенцам. Масштабные исследования с участием недоношенных младенцев и детей не проводились. Поэтому перед назначением цефоперазона недоношенным младенцам и новорожденным следует тщательно взвесить потенциальные преимущества и возможные риски терапии этим препаратом. У новорожденных с ядерной желтухой цефоперазон не вытесняет билирубин из участков его связывания с белками плазмы крови.

Передозировка

Данные по острой токсичности натрия цефоперазона ограничены. Ожидаемыми проявлениями передозировки лекарственным средством является прежде всего усиление характерных для препарата побочных реакций. Следует принять во внимание тот факт, что высокие концентрации бета-лактамных антибиотиков в спинномозговой жидкости могут вызвать неврологические эффекты и судороги. Поскольку цефоперазон выводится из организма при гемодиализе, эта процедура может ускорить выведение лекарственного средства, если передозировка случится у пациентов с нарушением функции почек.

Побочные реакции

Со стороны иммунной системы. Как и при лечении другими цефалоспоринами, возможны реакции, связанные с индивидуальной гиперчувствительностью: макулопапулезная сыпь, крапивница, эозинофилия и лекарственная лихорадка, аллергические реакции, анафилактические реакции (включая анафилактический шок). Чаще всего такие реакции на лечение препаратом Гепацеф® возникают у больных, в анамнезе которых отмечена склонность к аллергическим реакциям, особенно на пенициллин.

Со стороны системы крови и лимфатической системы. Во время лечения препаратом возможно незначительное снижение уровня нейтрофилов. При длительном лечении может возникнуть обратимая нейтропения. Во время лечения цефалоспоринами у некоторых пациентов было установлено положительную прямую антиглобулиновая пробу Кумбса. Возможно снижение гемоглобина или гематокрита. Были отмечены случаи временной эозинофилии и гипопротромбинемии. Сообщалось о лейкопении, тромбоцитопении, анемии, кровотечении, увеличении протромбинового времени, гематурии.

Со стороны гепатобилиарной системы. Возможно умеренное повышение уровня АЛТ, АСТ и щелочной фосфатазы.

Со стороны пищеварительного тракта. Тошнота, желтуха, увеличение количества билирубина в крови, псевдомембранозный колит, рвота. Сообщалось об изменениях кишечных функций (жидкий стул или диарея). Большинство этих случаев были легкой или умеренной степени тяжести. Во всех случаях эти симптомы подвергались симптоматической терапии или исчезали после прекращения лечения.

Местные реакции. Иногда внутримышечное введение сопровождается болезненными ощущениями. Как и при лечении другими цефалоспоринами, при внутривенной инфузии у некоторых больных в месте вливания развивается флебит.

Со стороны сердечно-сосудистой системы. Брадикардия, остановка сердца, кардиогенный шок, тахикардия, артериальная гипотензия.

Со стороны кожи. Зуд, синдром Стивенса-Джонсона.

Со стороны нервной системы. Гиперестезия слизистой оболочки полости рта, беспокойство. Аллергические реакции. Озноб, бронхоспазм, диспноэ, эксфолиативный дерматит, ларингоспазм, эритема.

Другие. Суперинфекция.

Срок годности

2 года.

Условия хранения

Хранить в оригинальной упаковке при температуре от 2 °С до 8 °С.

Хранить в недоступном для детей месте.

Несовместимость. Растворы препарата Гепацеф® и аминогликозидов не следует вводить одновременно, поскольку между ними существует физическая несовместимость. Если предполагается проведение комбинированного лечения препаратом Гепацеф® и аминогликозидом, то это можно сделать путем чередования инфузий при использовании отдельной системы для внутривенного введения. Рекомендуется вводить Гепацеф® перед аминогликозидами. Перед дальнейшим введением аминогликозидов следует промыть всю систему соответствующим раствором.

Упаковка

По 1,0 г порошка во флаконах, 10 флаконов в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель

ПАО «Киевмедпрепарат».

Местоположение производителя и адрес его места деятельности. Украина, 01032, г. Киев, ул. Саксаганского, 139.

Дозировка Гепацеф порошок для р-ра д/ин. по 1,0 г во флак. №10
Производитель Киевмедпрепарат, ПАО, г.Киев, Украина
МНН Cefoperazone
Фарм. группа Антибактериальные средства для системного применения. Цефалоспорины III поколения. Цефоперазон.
Регистрация № UA/0881/01/01 от 19.05.2014. Приказ № 138 от 12.03.2015
Код АТХ

Найдено 1339 аптек

Боярка, ул.Крещатик 83
  (044) 383-62-XX
Гепацеф 1г в/в в/н
Киевмедпрепарат
6065
Гепацеф комби пор. д/ин. 2г фл №1
Киевмедпрепарат
11065
Черноморск, ул.1-го Мая 1
  (048) 683-57-XX
Гепацеф комби пор. д/ин. 2г фл. n1
АРТЕРИУМ
10095
Гепацеф фл. 1г n10 (медоцеф)
АРТЕРИУМ
48900
Найдено 1339 аптек Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

paniapteka.ua
  (044) 353-81-XX
Доставка по Украине "Новой почтой" 15-20 грн
Гепацеф комби пор. д/приг. р-ра 2г
Киевмедпрепарат (Украина, Киев)
8381
Гепацеф пор. д/приг. р-ра 1г №10
Киевмедпрепарат (Украина, Киев)
47548
aptekaplus.com.ua
  (067) 421-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
8814
Гепацеф 1г для приготовления раствора №10 флакон
КИЕВМЕДПРЕПАРАТ ОАО УКРАИНА КИЕВ
46281
receptika.ua
  (0800) 30-23-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Top