Новинки

Гомеовокс — Ваше право голоса! Подробней
Тяжесть в желудке? Дискомфорт? Вздутие? Подробней
Втомились ніжки - для Вас є знижки! Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Дакарбазин-Лэнс инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Дакарбазин-Лэнс - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

Діюча речовина: dacarbazine;

1 флакон містить дакарбазину 100 мг або 200 мг;

допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, маніт (Е 421).

Лікарська форма

Ліофілізат для розчину для ін’єкцій (для внутрішньовенного введення).

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки. Код АТС L01A Х04.

Показання

Злоякісна метастазуюча меланома. У складі комбінованої терапії: хвороба Ходжкіна, прогресуюча саркома м’яких тканин (крім саркоми Капоші та мезотеліоми) у дорослих.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до дакарбазину або до будь-якої іншої складової препарату;
  • період вагітності та годування груддю;
  • лейкопенія та/або тромбоцитопенія;
  • тяжка печінкова та/або ниркова недостатність.

Спосіб застосування та дози

Застосовують внутрішньовенно. Терапію повинен проводити лікар, який має досвід роботи в онкології та гематології.

Дакарбазин чутливий до дії сонячного світла. Розчин дакарбазину слід захищати від світла.

Введення слід проводити дуже обережно, уникаючи потрапляння розчину дакарбазину в тканини, оскільки це може спричиняти пошкодження тканин та біль у місці введення. Якщо екстравазація відбулася, введення слід негайно припинити, а залишок дози ввести в іншу вену.

Злоякісна меланома. При монотерапії дакарбазин призначають, як правило, у дозі 200 - 250 мг/м2 у вигляді внутрішньовенної ін’єкції 1 раз на добу протягом 5 діб кожні 3 тижні.

Як альтернативу внутрішньовенній болюсній ін’єкції розчин дакарбазину можна вводити способом короткотривалої інфузії (протягом 15-30 хв).

Хвороба Ходжкіна. Дакарбазин призначають у дозі 375 мг/м2 поверхні тіла на добу (внутрішньовенно) кожні 15 діб. У цьому випадку дакарбазин застосовують у комбінації з доксорубіцином, блеоміцином та вінбластином. 

Саркома м’яких тканин. Дакарбазин призначають у дозі 250 мг/м2 на добу внутрішньовенно (1-5 днів) у комбінації з доксорубіцином кожні 3 тижні (ADIC).

Під час терапії дакарбазином потрібно робити періодичну перевірку показників крові, функціонального стану нирок та печінки. Оскільки часто спостерігаються реакції з боку шлунково-кишкового тракту, рекомендується проводити підтримувальну терапію та застосовувати протиблювотні засоби.

Оскільки можуть виникнути шлунково-кишкові і гематологічні порушення, перед кожним курсом терапії необхідний ретельний аналіз користі від лікування препаратом.

Тривалість лікування.

Тривалість лікування лікар визначає індивідуально для кожного випадку, враховуючи ряд факторів (тип та стадія захворювання, комбінована терапія, побічні ефекти та лікувальний ефект, які спричиняє дакарбазин тощо). У випадку саркоми м’яких тканин та злоякісної меланоми тривалість лікування визначається ефективністю дакарбазину та толерантністю до нього пацієнта.

Швидкість введення.

Дози, менші за 200 мг/м2, можуть повільно вводитися як внутрішньовенна ін’єкція. Більші дози дакарбазину (від 200 до 850 мг/м2) повинні вводитися як внутрішньовенна інфузія протягом 15-30 хв.

Рекомендується спочатку перевірити прохідність судин шляхом введення 5-10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для інфузій або 5 % розчину глюкози. Ці ж самі розчини використовують для промивання флакона після ін’єкцій від залишкових кількостей препарату.

Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю. Якщо у пацієнта лише незначне порушення функції нирок або печінки, коригування дози необов’язкове. У хворих з комбінованою нирковою та печінковою недостатністю збільшується час виведення дакарбазину. Проте досі немає ніяких затверджених рекомендацій щодо зменшення дози для таких хворих.

Люди літнього віку. Немає ніяких рекомендацій щодо застосування дакарбазину у людей літнього віку, оскільки відсутній достатній досвід застосування цього препарату у цієї категорії пацієнтів.

Приготування розчину для внутрішньовенного введення:

Розчин готують безпосередньо перед введенням, використовують негайно.

Дакарбазин чутливий до сонячного світла, тому всі засоби для приготування та введення розчину необхідно захищати від світла, наприклад, системи для вливання з полівінілхлориду, які стійкі до світла.

При використанні звичайних систем для вливання їх слід обгортати УФ-стійкою фольгою.

Приготування розчину дакарбазину (дозування 100 мг та 200 мг):

Асептично вносять потрібну кількість води для ін'єкцій (дакарбазин 100 мг – у 10 мл, 200 мг- у 20 мл) у флакон з препаратом і струшують до повного розчинення. Свіжоприготовлений розчин вводять як повільну ін’єкцію.

Для внутрішньовенної інфузії одержаний свіжоприготовлений розчин розводять у 200 -  300 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій або 5 % розчині декстрози. Цей розчин вводять як короткотривалу внутрішньовенну інфузію протягом 15-30 хв.

Порошок дакарбазину можна застосовувати лише одноразово. Перед введенням розчин візуально перевіряють, застосовують лише прозорий, практично вільний від нерозчинених частинок розчин.

Будь-яка частина вмісту флакона, що залишається після приготування розчину, викидається, так само як і розчини, що не пройшли візуальної перевірки.

Всі матеріали, що використовувалися при приготуванні та введенні розчину, повинні утилізовуватися (спалюватися).

Побічні реакції

Лабораторні показники: рідко ( > 1/10 000, < 1/1 000)- підвищення рівня печінкових ензимів.

Порушення травного тракту, такі як анорексія, нудота, блювання – загальні і тяжкі. У поодиноких випадках спостерігалась діарея.

Часто спостерігалися зміни в аналізі крові (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія), дозозалежні і відстрочені, з низькою частотою, що виникають після 3 – 4 тижня. Були описані поодинокі випадки панцитопенії та агранулоцитозу.

Після застосування дакарбазину спостерігався грипоподібний синдром із втомою, ознобом, гарячкою і м’язовим болем. Ці симптоми можуть повторюватися і після наступних введень.

У поодиноких випадках може спостерігатися підвищення активності печінкових ферментів (наприклад, лужної фосфатази).

Під час монотерапії дакарбазином або у комбінованій терапії рідко спостерігався некроз печінки внаслідок закупорення внутрішньопечінкових вен (вено-облітеруюча хвороба печінки), який виникав протягом другого циклу лікування. Мали місце гарячка, еозинофілія, біль у животі, збільшення печінки, жовтяниця і шок. Симптоми прогресували протягом декількох годин або днів. Оскільки були повідомлення про летальний кінець, слід уважно і часто перевіряти розмір і функції печінки, а також проводити аналіз крові (особливо вміст еозинофілів). У поодиноких випадках при підозрі на вено-облітеруючу хворобу була успішною терапія з високою дозою кортикостероїдів (наприклад, гідрокортизон 300 мг на добу) або без фібринолітичних агентів, подібних до гепарину або тканинних активаторів плазміногена.

Подразнення та деякі побічні реакції, що виникають у місці введення, вважаються результатом формування продуктів фотодегратації.

Рідко спостерігалося порушення функції нирок з підвищенням в крові концентрації речовин, які виводяться з сечею.

Рідко можуть спостерігатися побічні ефекти з боку центральної нервової системи, такі як головний біль, порушення зору, галюцинації, сонливість і судоми.

Після ін’єкції можуть спостерігатися парестезія і припливи жару до обличчя.

Дуже рідко можуть спостерігатися алергічні реакції на шкірі, такі як еритема, макулопапульозна еритема або кропив’янка.

Нечасто можуть спостерігатися алопеція, гіперпігментація і фоточутливість шкіри. Були описані поодинокі випадки анафілактичних реакцій.

Паравенозна ін’єкція може призвести до місцевого болю і некрозу. 

Передозування

Першими очікуваними ускладненнями при передозуванні дакарбазину є пригнічення функції кісткового мозку, зрештою - аплазія кісткового мозку, яка може настати через два тижні. Зменшення рівня лейкоцитів та тромбоцитів може спостерігатися на четвертому тижні. Навіть якщо передозування лише підозрюється, необхідно проводити довготривалий моніторинг показників крові пацієнта.

Специфічний антидот невідомий.

Слід уважно стежити, щоб не допустити передозування дакарбазину.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Протипоказано.

Діти

Не рекомендується для застосування дітям.

Особливі заходи безпеки

Слід дотримуватись стандартних запобіжних заходів при роботі з цитостатичними лікарськими засобами, що мають тератогенний, мутагенний та канцерогенний ефект.

Приготування розчину проводять у спеціальному місці, працюючи над підносом, який можна мити, або над адсорбуючим папером, під який підстилають пластикову підстилку.

Потрібно вдягати відповідні захисні окуляри, рукавички, маску на обличчя та фартух. Шприци та засоби для введення слід ретельно збирати, щоб забезпечити їх герметичність та уникнути витікання розчину препарату.

При потраплянні розчину на будь-яку поверхню її слід негайно ретельно вимити, також вимити руки та обличчя.

У разі витікання розчину рідину прибирають за допомогою адсорбуючого матеріалу. Поверхню, на яку потрапив розчин, миють, увесь контамінований матеріал підлягає утилізації (спалюванню).

Особливості застосування

Терапію повинен проводити лікар, який має досвід роботи в онкології та гематології, в медичних закладах, де є можливість перевірити клінічні, біохімічні та гематологічні показники протягом та після терапії.

Якщо з’явилися реакції гіперчутливості або ж функціональна ниркова чи печінкова недостатність, слід негайно припинити лікування дакарбазином. Якщо спостерігаються оклюзивні захворювання печінкових вен, подальше лікування цим препаратом протипоказане.

Примітка. Лікар повинен знати про тяжке ускладнення терапії (що рідко зустрічається і є наслідком некрозу печінки), обумовлене закупорюванням внутрішньопечінкових вен. Тому необхідно проводити періодичний контроль розміру печінки, її функції та аналіз крові (особливо рівень ацидофільних гранулоцитів). У деяких випадках при підозрі на обструкцію вен є ефективною рання терапія високими дозами кортикостероїдів (наприклад, гідрокортизон 300 мг на добу) з або без гепарину чи активаторів тканинного плазміногена.

Враховуючи можливе пригнічення функції кісткового мозку, необхідно періодично проводити перевірку рівня лейкоцитів, еритроцитів та тромбоцитів у крові. Пригнічення гемопоезу може бути підставою для тимчасового або остаточного припинення терапії цим препаратом. Екстравазація препарату під час внутрішньовенного введення призводить до ушкодження тканин та сильного болю.

Крім того, дакарбазин чинить помірну імуносупресивну дію. Протягом терапії дакарбазином необхідно утримуватися від прийому алкоголю та гепатотоксичних препаратів.

Чоловікам рекомендується користуватися надійними засобами контрацепції протягом лікування та протягом 6 місяців після закінчення лікування.

Під час проведення терапії дакарбазином не дозволяється проводити вакцинацію вакцинами, що містять живі збудники.

Тривала терапія може спричинити кумулятивну токсичну дію кісткового мозку.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

На період лікування Дакарбазином-ЛЕНС слід утриматись від керування автомобілем або роботи зі складними механізмами через побічні реакції з боку центральної нервової системи або через те, що він спричиняє нудоту та блювання.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Посилює ефект (в т.ч. токсичний) фенобарбіталу, азатіоприну, 6-меркаптопурину, алопуринолу.

Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, рифампіцин, фенітоїн) посилюють токсичну дію декарбазину.

Декарбазин може посилювати фотосенсибілізуючу дію метоксипсоралену.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Дакарбазин – це протипухлинний засіб алкуючої дії, який за хімічним складу являє собою 5-(3,3-диметил-1-триазено)-імідазол-4-карбоксамід.

Препарат стає активним після метаболізму в печінці. Припускають, що існує три шляхи механізму дії дакарбазину: алкілування за рахунок іонів карбонію, пригнічення пуринових основ. Препарат фазонеспецифічний.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення дакарбазин швидко проникає в тканини. Зв’язування з білками плазми крові становить 5%. Кінетика в плазмі дифазова, з початковим періодом напіввиведення 20 хв та кінцевим – приблизно 5 годин.

Дакарбазин неактивний, доки не метаболізується у печінці цитохромом P 450, що призводить до утворення активних N-деметильованих сполук НММТІС та МТІС. Цей процес каталізується ферментами CYP1A1, CYP1A2 та CYP2E1.

МТІС надалі метаболізується до 5-аміно-імідазолу-4-карбоксаміду (АІС). Дакарбазин підлягає в печінці як гідроксилюванню, так і деметилюванню. Приблизно 20-50 % лікарського засобу виводиться у незміненому стані нирками за рахунок канальцевої секреції.

Основні фізико-хімічні властивості

пориста маса від білого до білого з жовтуватим чи рожевуватим відтінком.

Несумісність

Розчин дакарбазину хімічно несумісний з гепарином, гідрокортизоном, L-цистеїном та натрієм гідрокарбонатом.

Не застосовувати з іншими розчинами, окрім зазначених у розділі „Спосіб застосування та дози”.

Термін придатності

2 роки. Готовий розчин застосовують негайно.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 2 до 8 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

Ліофілізат для розчину для ін’єкцій (внутрішньовенного введення) у флакони ін’єкційні безбарвного або світлозахисного скла по 100 мг чи 200 мг. По 1 флакону в картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ „ЛЕНС-Фарм”.

Місцезнаходження

Адреса: 143033, Росія, Московська обл., Одинцовський район, п. Горки-Х, буд. 30а.

Адреса виробництва та прийняття претензій: 601125, Росія, Володимирська обл., Петушинський р-н, пос. Вольгинський, корпус 95, 65, тел. (49243)7-17-53. 

Дозировка Дакарбазин-Лэнс лиофилизат д/приг. р-ра д/введ. в/в по 100 мг во флак. №1
Производитель ЛЭНС-Фарм, ООО, Российская Федерация
МНН Dacarbazine
Фарм. группа Антинеопластические средства.
Регистрация № UA/9957/01/01 от 01.10.2009. Приказ № 699 от 01.10.2009
Код АТХ
Top