Новинки

Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Простуда? Насморк? Кашель? Действуйте комплексно! Подробней
Скрыть рекламу

Декапептил Депо инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Декапептил Депо - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: 1 шприц з порошком містить триптореліну ацетат 4,12 мг, що еквівалентно триптореліну 3,75 мг;

допоміжні речовини: полімер гліколевої та молочної кислот (1:1), пропіленгліколю октаноат деканоат;

1 шприц (1 мл) з розчинником містить: декстран 70, полісорбат 80, натрію хлорид, натрію дигідрофосфат дигідрат, 1 N розчин натрію гідроксиду, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Порошок для суспензії для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються для гормональної терапії. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормона. Код АТС L02A E04.

Показання

Чоловіки:
  • Лікування гормонозалежного прогресуючого або метастатичного раку передміхурової залози.
Жінки:
  • Передопераційне зменшення розміру міоми для зняття кровотечі і болю у жінок із симптоматичною міомою матки.
  • Симптоматичний ендометріоз, підтверджений лапароскопією, якщо пригнічення функції гормоноутворення яєчників і оперативне втручання не призначається у першу чергу.
  • Профілактика передчасного підвищення рівня лютеїнізуючого гормону (ЛГ) в жінок, що проходять контрольовану стимуляцію яєчників при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Діти:
  • Лікування підтвердженого передчасного статевого дозрівання центрального ґенезу (дівчатка до 9 років, хлопчики до 10 років).
 

Протипоказання

  • Відома гіперчутливість до триптореліну, полімеру гліколевої та молочної кислот, декстрану або до будь-якої допоміжної речовини;
  • гіперчутливість до гонадотропін-рилізинг гормона (ГнРГ) або до будь-якого аналогу ГнРГ;
  • період вагітності або годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Препарат можна застосовувати винятково під наглядом відповідного спеціаліста у закладі, де є необхідне обладнання для регулярного контролю над ефективністю лікування.

Лікування дітей триптореліном має відбуватися під загальним наглядом педіатра-ендокринолога або педіатра (ендокринолога) з досвідом лікування передчасного статевого дозрівання центрального ґенезу.

Важливо здійснювати ін’єкцію форми зі сповільненим вивільненням суворо за інструкціями.

Суспензію необхідно ввести одразу після розбавлення.

Дозування і спосіб застосування

Вміст одного шприца, що відповідає 3,75 мг триптореліну, вводиться підшкірно (наприклад під шкіру живота, сідниці або стегна) або глибоко всередину м’язів кожні

28 днів. Потрібно кожного разу змінювати місце введення.

Чоловіки:

  • Рак передміхурової залози

Ін’єкція одним шприцом, що відповідає 3,75 мг триптореліну, здійснюється один раз на чотири тижні. Для тривалого пригнічення рівня тестостерону необхідно притримуватись 4-тижневого курсу лікування.

Жінки:

  • Міома матки та ендометріоз

Ін’єкція одним шприцом, що відповідає 3,75 мг триптореліну, здійснюється один раз на чотири тижні. Лікування слід розпочинати у перші 5 днів циклу.

  • Допоміжні репродуктивні технології

Одна ін’єкція на 2-й або 3-й день циклу (фолікулярна фаза) або 22-й день циклу (лютеїнова фаза).

Діти:

  • Передчасне статеве дозрівання центрального ґенезу (ПСД)

На початку лікування дозування має залежати від маси тіла, по одній ін’єкції триптореліну здійснюється на 0, 14 і 28-й день. Пізніше здійснюється по одній ін’єкції кожні 4 тижні. При недостатній ефективності ін’єкції можна робити кожні 3 тижні. Дозування залежить від маси тіла згідно з таблицею:

Маса тіла
Дозування
‹ 20 кг
1,875 мг (половина дози)
20 - 30 кг
2,5 мг (2/3 дози)
› 30 кг
3,75 мг (повна доза)

Примітка для окремих груп пацієнтів:

  • Немає потреби змінювати дозу для людей літнього віку.
  • Згідно з наявними даними, зменшення дози чи продовження інтервалу між введенням засобу пацієнтам з нирковою недостатністю не є обов’язковим.

Тривалість застосування

Чоловіки:

  • Рак передміхурової залози

Лікування Декапептилом Депо зазвичай довготривале.

Жінки:

  • Міома матки та ендометріоз

Тривалість лікування залежить від початкового рівня тяжкості ендометріозу і від розвитку його клінічних проявів (функціональних і анатомічних), а також від збільшення об’єму міоми матки, що визначається за допомогою ультразвукового зондування під час лікування. Зазвичай максимальний результат досягається після 3-4 ін’єкцій.

У зв’язку з імовірним впливом на щільність кісток тривалість лікування Декапептилом Депо без застосування терапії прикриття не має перевищувати 6 місяців.

Діти:

  • Передчасне статеве дозрівання центрального ґенезу (ПСД)

Лікування слід припинити, якщо у дівчаток віком від 12 років і у хлопчиків віком від 13 років відбувається матурація кісток.

Побічні реакції

Нижче наведені свідчення про небажані явища серед пацієнтів, які проходили лікування триптореліном у ході клінічних досліджень згідно з даними постмаркетингового нагляду.

Унаслідок зниження рівнів тестостерону або естрогену у більшості пацієнтів очікуються небажані реакції, з яких найчастіше повідомлялося про припливи (30 % у чоловіків і

75-100 % у жінок). Окрім того, у 30-40 % пацієнтів чоловічої статі слід очікувати імпотенцію і зниження статевого потягу, а в понад 10 % жінок слід очікувати кровотечу/мажучі виділення, підвищене потовиділення, вульвовагінальну сухість і/або диспареунію, зниження статевого потягу, головний біль і зміни настрою.

У зв’язку з тим, що протягом першого тижня лікування рівень тестостерону зазвичай підвищується, може спостерігатися погіршення симптомів і скарг (наприклад непрохідність сечовидільних шляхів, метастатичний кістковий біль, спінальна компресія, м’язова втома і лімфатичний набряк ніг). У деяких випадках непрохідність сечовидільних шляхів знижує ниркову функцію. Може спостерігатися неврологічна компресія з астенією і парестезією ніг.

Чоловіки

Як видно з результатів лікування іншими агоністами ГнРГ або після хірургічної кастрації, небажані явища, пов’язані із застосуванням триптореліну, що зустрічалися найчастіше, були викликані очікуваною фармакологічною дією препарату: початкове підвищення рівня тестостерону, що супроводжується майже повним пригніченням тестостерону. Такі явища включали припливи (50 %), еректильну дисфункцію і втрату статевого потягу.

Повідомлялося про небажані реакції, імовірно, пов’язані з лікуванням триптореліном. Більшість із них пов’язані з біохімічною або хірургічною кастрацією.

Клас системи органів
Дуже поширені
(≥ 1/10)
Поширені (від ≥ 1/100 до < 1/10)
Непоширені (від ≥ 1/1000 до < 1/100)
Невідомо
Інфекційні і паразитарні захворювання
Ринофарингіт
З боку імунної системи
Гіперчутливість
Анафілактична реакція
З боку обміну речовин і харчування
Зниження апетиту
Підвищення апетиту, подагра, цукровий діабет
З боку психіки
Зниження статевого потягу
Мінливість настрою, депресія(*), порушення сну
Безсоння, депресія, різкі зміни настрою, сплутаність свідомості, зниження активності, ейфоричний стан, тривога, втрата статевого потягу
З боку нервової системи
Головний біль
Запаморочення, парестезія, порушення пам'яті, дисгевзія, сонливість, дистазія
З боку органів зору
Аномальна чутливість ока, порушення зору, нечіткість зору
З боку органів слуху і рівноваги
Дзвін у вухах, запаморочення
З боку судинної системи
Припливи
Емболія, гіпертензія
Гіпотонія
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Загострення астми
Задишка, ортопное, носова кровотеча
З боку шлунково-кишкового тракту
Нудота
Біль у верхній частині живота, сухість у роті
Біль у животі, запор, діарея, блювання, здуття живота, метеоризм, гастралгія
З боку шкіри і підшкірних тканин
Гіпергідроз
Гіпотрихоз, облисіння
Вугровий висип, свербіж, висип, пухирі, хвороба Квінке, кропив'янка, геморагічний висип
З боку скелетно-м’язової і сполучної тканини
Кістковий біль
Міалгія, артралгія
Біль у спині, м’язово-скелетний біль, гострий біль, м’язові спазми, м’язова слабкість, скутість суглобів, набрякання суглоба, м’язово-скелетна скутість, остеоартрит
З боку нирок і сечовидільних шляхів
Розлад сечовиділення
З боку репродуктивної системи і молочних залоз
Еректильна дисфункція
Гінекомастія
Атрофія яєчок
Біль у грудних залозах, біль у яєчках, розлад сім’явиверження
Загальні розлади і порушення у місці введення
Втома, реакція у місці ін'єкції, біль у місці ін’єкції, подразливість
Астенія, почервоніння у місці ін’єкції, запалення у місці ін’єкції, набряк, біль, озноб, біль у грудях, грипоподібне захворювання, гіпертермія, нездужання
Лабораторні та інструментальні дані
Підвищений рівень лактатдегідроге-нази в крові, підвищений рівень гамма-глютамілтранс-ферази, підвищений рівень аспартат-амінотрансфера-зи, підвищений рівень аланін-амінотрансфера-зи, підвищена маса тіла, знижена маса тіла
Підвищений рівень креатиніну в крові, підвищений артеріальний тиск, підвищений рівень сечовини в крові, підвищений рівень лужної фосфатази в крові, підвищена температура тіла

(*) При тривалому застосуванні

Трипторелін викликає тимчасове збільшення рівня тестостерону у кровообігу протягом першого тижня після першої ін’єкції форми зі сповільненим вивільненням. Разом з початковим підвищенням рівня тестостерону у кровообігу у незначного відсотка пацієнтів (≤ 5) може спостерігатися тимчасове загострення ознак та симптомів раку передміхурової залози (транзиторне погіршення клінічних проявів пухлини), що зазвичай виявляється у вигляді посилення симптомів з боку сечовидільної системи (< 2 %) і метастатичного болю (5 %), що підлягають симптоматичному лікуванню. Ці симптоми тимчасові і зазвичай зникають через один-два тижні.

Траплялись окремі випадки загострення симптомів хвороби – непрохідності уретри або спінальної компресії, спричиненої метастазом. Таким чином, пацієнти з метастатичними вертебральними ураженнями і/або непрохідністю верхніх або нижніх сечовидільних шляхів протягом перших тижнів лікування підлягають пильному нагляду.

Застосування агоністів ГнРГ для лікування раку передміхурової залози може супроводжуватися зниженням щільності кісткової тканини, може призводити до остеопорозу і підвищує ризик переломів кісток.

Жінки (міома матки та ендометріоз)

У зв’язку зі зниженням рівня естрогену найчастіше (у 10 % або більше жінок) зустрічалися такі реакції як головний біль, зменшення статевого потягу, розлади сну, мінливість настрою, диспареунія, дисменорея, генітальна кровотеча, синдром гіперстимуляції яєчників, збільшення яєчників, тазовий біль, біль у ділянці живота, вульвовагінальна сухість, гіпергідроз, припливи та астенія.

Повідомлялося про небажані реакції, імовірно пов’язані з лікуванням триптореліном. Більшість з них пов’язані з біохімічною або хірургічною кастрацією.

Клас системи органів
Дуже поширені
(≥ 1/10)
Поширені (від ≥ 1/100 до < 1/10)
Непоширені (від ≥ 1/1000 до < 1/100)
Невідомі
З боку імунної системи
Гіперчутливість
Анафілактична реакція
З боку психіки
Зниження статевого потягу, мінливість настрою, розлади сну
Мінливість настрою, депресія (*)
Сплутаність свідомості, тривога, депресія
З боку нервової системи
Головний біль
Парестезія
Запаморочення
З боку органів зору
Порушення зору
Нечіткість зору
З боку органів слуху і рівноваги
Запаморочення
З боку судинної системи
Припливи
 
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Задишка
З боку шлунково-кишкового тракту
Біль у животі
Нудота
Дискомфорт у животі, діарея, блювання
З боку шкіри і підшкірних тканин
Гіпергідроз
Свербіж, хвороба Квінке, кропив'янка
З боку скелетно-м’язової і сполучної тканини
Кістковий біль
Міалгія, артралгія
Біль у спині
Ураження кісток*, м’язові спазми, м’язова слабкість
З боку репродуктив-них органів і молочних залоз
Вагінальна кровотеча, вульвовагінальна сухість, диспареунія, дисменорея, синдром гіперстимуляції яєчників, збільшення яєчників, тазовий біль
Біль у молочних залозах, менорагія, метрорагія, аменорея
Загальні розлади і порушення у місці введення
Астенія
Втома, реакція у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції, подразливість
Набряк
Почервоніння у місці ін’єкції, запалення у місці ін’єкції, гіпертермія, нездужання
Лабораторні та інструментальні дані
Підвищений рівень лактатдегідрогена-
зи в крові, підвищений рівень гамма-глютамілтрансфе-рази, підвищений рівень аспартат- амінотрансферази, підвищений рівень аланінамінотранс-ферази, підвищений рівень холестерину в крові
 

(*) При нетривалому застосуванні

* Може траплятися незначна втрата губчатої речовини кістки. Симптоми зазвичай зникають протягом 6-9 місяців після припинення лікування.

На початку лікування дуже поширеним (≥ 10 %) є загострення симптомів ендометріозу, включаючи біль у ділянці таза і дисменорею, спричинені початковим тимчасовим підвищенням рівня естрадіолу у плазмі крові. Ці симптоми тимчасові і зазвичай зникають за один-два тижні.

Генітальна кровотеча, включаючи менорагію і метрорагію, може виникати через місяць після першої ін’єкції. Можуть спостерігатися збільшення яєчників, біль у ділянці таза і/або живота.

Жінки (профілактика підвищення рівня ЛГ)

Найчастіше повідомляється про таку небажану реакцію як синдром гіперстимуляції яєчників (0,4 %). При застосуванні для лікування безпліддя спостерігаються синдром гіперстимуляції яєчників, збільшення яєчників, біль у ділянці таза і/або живота.

Клінічні дослідження не виявили жодних анафілактичних реакцій, і під час післяреєстраційного застосування повідомлялося лише про кілька випадків гіперчутливості.

Клас системи органів
Непоширені (від ≥1/1000 до <1/100)
Рідкісні (від ≥1/10000 до <1/1000)
Невідомі*
З боку імунної системи
Гіперчутливість
З боку психіки
Зниження лібідо, розлади сну, зміни настрою, депресія, тривога, сплутаність свідомості
З боку нервової системи
Головний біль, запаморочення
З боку органів зору
Нечіткість зору, порушення зору
З боку органів слуху і рівноваги
Запаморочення
З боку судинної системи
Припливи
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Задишка
З боку шлунково-кишкового тракту
Нудота, біль у животі, шлунково-кишковий дискомфорт, діарея, блювання
З боку шкіри і підшкірних тканин
Гіпергідроз, хвороба Квінке, свербіж, висип, кропив'янка
З боку скелетно-м’язової і сполучної тканини
Біль у суглобах, м’язові спазми, міалгія, м’язова слабкість
З боку репродуктивних органів і молочних залоз
Синдром гіперстимуляції яєчників
Диспареунія, дисменорея, генітальна кровотеча, менорагія, метрорагія, збільшення яєчників, біль у ділянці таза, вульвовагінальна сухість, біль у молочних залозах, аменорея
Загальні розлади і порушення у місці введення
Почервоніння у місці ін’єкції
Запалення у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції, гіпертермія, нездужання
Лабораторні та інструментальні дані
Збільшення маси тіла, підвищення артеріального тиску

* Невідомо (частоту неможливо встановити на основі наявних даних)

Діти

Клас системи органів
Дуже поширені
(≥1/10)
Поширені (від ≥1/100 до <1/10)
Непоширені (від ≥1/1000 до <1/100)
Невідомо*
З боку імунної системи
Анафілактична реакція
Реакція гіперчутливості
З боку психіки
Мінливий настрій, депресія (*)
Афективна лабільність, знервованість
З боку нервової системи
Головний біль
З боку органів зору
Нечіткість зору, порушення зору
З боку судиної системин
Припливи
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Носова кровотеча
З боку шлунково-кишкового тракту
Нудота, блювання
Дискомфорт у животі, біль у животі
З боку шкіри і підшкірних тканин
Висип, хвороба Квінке, кропив'янка, облисіння, почервоніння
З боку скелетно-м’язової і сполучної тканини
Зміщення епіфезу**, міалгія
З боку репродуктивних органів і молочних залоз
Вагінальна кровотеча, вагінальні виділення
Генітальна кровотеча
Загальні розлади і порушення у місці введення
Почервоніння у місці ін’єкції, запалення у місці ін’єкції, нездужання, біль, біль у місці ін’єкції
Лабораторні та інструментальні дані
Підвищений артеріальний тиск, підвищена маса тіла

(*) При нетривалому застосуванні

** Повідомлялося про випадки епіфізеолізу голівки стегна під час застосування триптореліну.

Повідомлялося про випадки збільшення аденоми гіпофізу під час лікування агоністами LH-RH, однак ці випадки досі не розглядали у зв’язку з лікуванням триптореліном.

Передозування

Даних про передозування триптореліном недостатньо для висновків про можливі небажані реакції. Зважаючи на тип упаковки і форму випуску, передозування малоймовірне.

У випадку передозування призначається симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.

Перед початком лікування потенційно фертильним жінкам слід пройти ретельне обстеження, щоб виключити імовірність вагітності.

Дуже обмежені дані щодо застосування триптореліну у період вагітності не свідчать про підвищений ризик вроджених вад розвитку, але кількість тривалих проспективних досліджень розвитку надто обмежена. Дані досліджень на тваринах не вказують на пряму чи непряму шкідливу дію на перебіг вагітності або післяпологовий розвиток плода, але є свідчення про фетотоксичність і затримку пологів. Згідно з даними про фармакологічну дію, не можна виключати несприятливий вплив на вагітність і плід, тому застосовувати Декапептил Депо у період вагітності не рекомендується.

Під час лікування потенційно фертильним жінкам слід використовувати ефективні негормональні методи контрацепції до відновлення місячних.

Період годування груддю.

Невідомо, чи проникає трипторелін у грудне молоко. У зв’язку з потенційними небажаними реакціями на трипторелін у грудних дітей рекомендується припинити грудне годування до початку і під час застосування.

Діти

Застосовувати дітям для лікування підтвердженого передчасного статевого дозрівання центрального ґенезу (дівчатка віком до 9 років, хлопчики віком до 10 років).

Особливості застосування

Загальні

Застосування агоністів ГнРГ може спричинити зменшення мінеральної щільності кісткової тканини.

Попередні дані свідчать, що застосування бісфосфонатів у поєднанні з агоністом ГнРГ допомагає ефективно протидіяти зниженню мінеральної щільності кісток у чоловіків.

Особливо обережними слід бути пацієнтам з додатковими факторами ризику виникнення остеопорозу (наприклад хронічний алкоголізм, куріння; тривале лікування препаратами, що знижують мінеральну щільність кісткової тканини, наприклад антиконвульсантами або кортикостероїдами, генетична схильність до остеопорозу, порушення харчування).

У рідкісних випадках лікування агоністами ГнРГ може виявити наявність невиявленої раніше гонадотропної клітинної аденоми гіпофізу. У таких пацієнтів може виникати гіпофізарна апоплексія, що характеризується раптовим головним болем, блюванням, порушенням зору та офтальмоплегією.

У пацієнтів, які проходять лікування агоністами ГнРГ, такими як трипторелін, існує підвищений ризик виникнення депресії (що може бути тяжкою). Пацієнтів слід інформувати про це і при появі симптомів належним чином лікувати.

Чоловіки

Перш за все трипторелін, як і решта агоністів ГнРГ, викликає тимчасове підвищення рівня тестостерону в сироватці крові. Внаслідок цього трапляються окремі випадки тимчасового погіршення ознак і симптомів раку простати на перших тижнях лікування. На початковій фазі лікування рекомендується додаткове вживання відповідного антиандрогену для протидії первинного підвищення рівнів тестостерону в сироватці крові і погіршення клінічних симптомів.

У незначного відсотка пацієнтів може виникати тимчасове погіршення ознак і симптомів раку передміхурової залози (транзиторне погіршення клінічних проявів пухлини) і тимчасове посилення болю, викликаного раком (метастатичний біль), що лікуються симптоматично.

Як і при застосуванні інших агоністів ГнРГ, спостерігались окремі випадки спінальної компресії або непрохідності уретри. При розвиткові спінальної компресії або ниркової недостатності слід застосувати стандартне лікування цих ускладнень, а в крайніх випадках рекомендована негайна орхіектомія (хірургічна кастрація). На перших тижнях лікування рекомендований пильний нагляд, особливо у пацієнтів з метастатичним вертебральним ураженням, у зв’язку з ризиком виникнення спінальної компресії, і у пацієнтів з непрохідністю сечовидільного каналу.

Після хірургічної кастрації трипторелін не викликає подальшого зниження рівня тестостерону у сироватці крові.

Тривала депривація андрогенів у зв’язку з двобічною орхіектомією або вживанням аналогів ГнРГ викликає прискорену втрату кісткової маси, що може призвести до остеопорозу і підвищення ризику переламів кісток.

Окрім того, згідно з епідеміологічними даними, під час антиандрогенної терапії у пацієнтів спостерігалися зміни обміну речовин (наприклад порушення толерантності до глюкози) або підвищення ризику серцево-судинних захворювань. Однак проспективні дані не підтвердили зв’язок між лікуванням аналогами ГнРГ і підвищенням летальності від серцево-судинних захворювань. Пацієнти з високим ризиком порушення обміну речовин або серцево-судинних захворювань перед початком лікування мають пройти ретельне обстеження і підлягають належному нагляду під час антиандрогенної терапії.

Прийом терапевтичних доз триптореліну викликає пригнічення гіпофізарно-гонадної системи. Нормальне функціонування зазвичай відновлюється після закінчення лікування. Таким чином, діагностичні тести гіпофізарно-гонадної функції під час і після завершення лікування аналогами ГнРГ можуть бути дезорієнтуючими.

Жінки

Декапептил Депо можна призначати винятково після точної діагностики (наприклад лапароскопії).

Перед призначенням трипотореліну потрібно пересвідчитись, що пацієнтка не вагітна.

Під час лікування Декапептилом Депо місячні припиняються, тому якщо регулярні менструації тривають, пацієнтка має повідомити про це свого лікаря.

Втрата мінеральної щільності кісткової тканини.

Застосування агоністів ГнРГ протягом шестимісячного курсу лікування може викликати зниження мінеральної щільності кісток у середньому на 1 % на місяць. Зниження мінеральної щільності кісток на кожні 10 % вдвічі або втричі збільшує ризик переломів. З цієї причини тривалість лікування без застосування терапії прикриття не має перевищувати 6 місяців. Відновлення кісткової маси відбувається протягом 6-9 місяців після припинення лікування.

Наявні дані свідчать, що у більшості жінок відновлення кісткової маси відбувається після припинення лікування.

Відсутні спеціальні дані про пацієнтів з тяжким остеопорозом або з високими факторами ризику виникнення остеопорозу (наприклад хронічний алкоголізм, куріння; тривале лікування препаратами, що знижують мінеральну щільність кісткової тканини, наприклад антиконвульсантами або кортикостероїдами; генетична схильність до остеопорозу; порушення харчування, наприклад нервова анорексія). Оскільки для таких пацієнтів зниження мінеральної щільності кісткової тканини більш шкідливе, рішення про лікування триптореліном слід приймати в індивідуальному порядку після ретельної експертизи і тільки у випадку, якщо переваги від лікування перевищують ризик. Рекомендовано вжити додаткових заходів для протидії втраті мінеральної щільності кісткової тканини.

Міома матки та ендометріоз

Подальша маткова кровотеча під час лікування виникати не повинна (окрім першого місяця), в іншому випадку потрібно перевірити рівень естрогену у плазмі крові. Якщо цей рівень нижчий, ніж 50 пг/мл, слід шукати можливі органічні ураження. Після припинення лікування функція яєчників відновлюється, наприклад менструальні кровотечі відновляться через 7-12 тижнів після останньої ін’єкції.

Протягом першого тижня лікування слід використовувати негормональні контрацептиви, оскільки первинна секреція гонадотропінів може стимулювати овуляцію. Також їх слід використовувати, починаючи з 4 тижнів після останньої ін’єкції до відновлення менструації або до призначення нового методу контрацепції.

Під час лікування міоми матки потрібно регулярно визначати розмір матки і міоми, наприклад за допомогою ультразвукового зондування. Непропорційно швидке зменшення розміру матки порівняно зі скороченням тканин міоми в окремих випадках призводило до кровотечі і сепсису.

Повідомлялося про випадки кровотечі у пацієнтів з субмукозними міомами після лікування аналогами ГнРГ. Зазвичай кровотеча починалась через 6-10 тижнів після початку лікування.

Профілактика передчасного підвищення рівня ЛГ

Застосування допоміжних репродуктивних технологій пов’язане з підвищеним ризиком багатоплідної вагітності, смерті плода під час вагітності, позаматкової вагітності і вроджених вад розвитку плода. Такі ризики можливі і при застосуванні Декапептилу Депо в якості допоміжної терапії при контрольованій гіперстимуляції яєчників. Застосування Декапептилу для контрольованої гіперстимуляції яєчників може підвищити ризик виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ) і утворення кісти яєчника.

У незначної кількості пацієнтів зі схильністю стимуляція овуляції, викликана застосуванням аналогів ГнРГ і гонадотропінів, може бути значно підвищена, особливо у випадку синдрому полікістозу яєчників.

Як і при лікуванні іншими аналогами ГнРГ, повідомлялося про випадки СГЯ, пов’язані із застосуванням триптореліну упоєднанні з гонадотропінами.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ)

СГЯ – це медичний випадок, що чітко відрізняється від неускладненого збільшення яєчників. СГЯ – це синдром, що виражається різними рівнями тяжкості. Він включає виразне збільшення яєчників, високий рівень статевих стероїдних гормонів у сироватці крові і підвищення судинної проникності, що може викликати накопичення рідини у черевній, плевральній і рідко – у перикардіальній порожнинах.

У тяжких випадках СГЯ можуть спостерігатися такі симптоми: біль у животі, здуття живота, надмірне збільшення яєчників, збільшення ваги, задишка, олігурія, а також шлунково-кишкові симптоми, такі як нудота, блювання і діарея. Клінічне обстеження може виявити зменшення об’єму циркулюючої крові, згущення крові, порушення балансу електролітів, асцит, гемоперитонеум, плевральний випіт, гідроторакс, гострий легеневий дистрес і тромбоемболічні ускладнення.

Надмірна реакція яєчників на лікування гонадотропіном рідко спричиняє СГЯ, якщо для стимулювання овуляції не застосовується ХГЛ. Отже, у випадках СГЯ слід відкласти застосування ХГЛ і рекомендувати пацієнтці утримуватись від коїтусу або використовувати бар’єрні методи контрацепції протягом хоча б 4 днів. СГЯ може швидко прогресувати (від 24 годин до кількох днів) і перерости у серйозний медичний випадок, тому пацієнткам рекомендований нагляд протягом хоча б чотирьох тижнів після застосування ХГЛ.

СГЯ може перебігати у більш тяжкій формі і протягом довшого часу у випадку, якщо настала вагітність. Найчастіше СГЯ розвивається після завершення ендокринотерапії і досягає найвищого ступеня тяжкості через 7-10 днів після закінчення лікування. Зазвичай СГЯ самостійно припиняється з початком менструацій.

У випадку тяжкого СГЯ лікування гонадотропінами слід припинити, необхідно госпіталізувати пацієнтку і розпочати спеціальну терапію для СГЯ.

Синдром часто виникає у пацієнток з полікістозом яєчників. Ризик СГЯ може підвищуватись при застосуванні агоністів ГнРГ у поєднанні з гонадотропінами, ніж при застосуванні самих гонадотропінів.

Кіста яєчника

Кісти яєчника можуть виникати на початковій фазі лікування агоністами ГнРГ. Зазвичай вони безсимптомні і нефункціональні.

Діти

Біологічний вік на початку лікування має становити до 9 років у дівчаток і до 10 років у хлопчиків.

У дівчаток протягом першого місяця лікування початкова стимуляція яєчників із подальшим виведенням естрогену, викликаним лікуванням, можуть призвести до вагінальної кровотечі низької або середньої інтенсивності.

Після завершення терапії відбувається розвиток характеристик статевого дозрівання.

Дані щодо фертильності у майбутньому досі обмежені. У більшості дівчаток місячні починаються в середньому через рік після завершення лікування і зазвичай є регулярними.

Під час лікування передчасного статевого дозрівання центрального ґенезу агоністами ГнРГ може знижуватись мінеральна щільність кісткової тканини. Однак після припинення лікування відбувається подальше накопичення кісткової маси, а на максимальну кісткову масу у пізньому пубертатному періоді лікування не впливає.

Після припинення лікування агоністами ГнРГ може розвиватися епіфізеоліз голівки стегна.

Існує теорія про те, що низька концентрація естрогену під час лікування агоністами ГнРГ ослаблює епіфізарну пластинку. Прискорення росту після завершення лікування призводить до скорочення сили зрізання, необхідної для зміщення епіфізу.

Перед лікуванням дітей з прогресуючими пухлинами мозку у кожному індивідуальному випадку слід здійснювати ретельну оцінку ризиків і користі.

Потрібно заздалегідь виключити псевдопередчасне статеве дозрівання (пухлини статевих або надниркових залоз, гіперплазія) і гонадотропін-незалежне передчасне статеве дозрівання (інтоксикація яєчок, спадкова гіперплазія клітин Лейдіга).

Повідомлялося про алергічні та анафілактичні реакції у дорослих і дітей. Сюди входять як реакції у місці введення, так і системні прояви. Визначити патогенез було неможливо. Більшу частоту мали випадки серед дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Дослідження впливу на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами не проводились. Однак здатність керувати транспортними засобами і роботу з механізмами може бути ослаблена, якщо пацієнт відчуватиме запаморочення, сонливість і порушення зору, що є ймовірними побічними ефектами лікування або пов’язані з основним захворюванням.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Слід виявляти обережність при одночасному введенні триптореліну з лікарськими засобами, що діють на гіпофізарну секрецію гонадотропінів, також рекомендується контролювати гормональний стан пацієнта.

Не проводилось жодних офіційних досліджень взаємодії між ліками. Не можна виключати імовірність взаємодій із загальновживаними лікарськими засобами, включаючи препарати, що вивільняють гістамін.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Трипторелін – це синтетичний декапептидний аналог природного гонадотропін-рилізинг гормона (ГнРГ). ГнРГ – це декапептид, що синтезується у гіпоталамусі і регулює біосинтез та секрецію гонадотропінів ЛГ (лютеїнізуючого гормона) і ФСГ (фолікулостимулюючого гормону) гіпофізом. Трипторелін забезпечує сильнішу стимуляцію секреції ЛГ і ФСГ гіпофізом, ніж аналогічна доза гонадореліну, і має довшу тривалість дії. Підвищення рівня ЛГ і ФСГ спочатку призводить до підвищення концентрацій тестостерону в сироватці крові у чоловіків або концентрації естрогену в сироватці крові у жінок. Тривале застосування агоністів ГнРГ призводить до пригнічення секреції ЛГ і ФСГ. Таке пригнічення призводить до скорочення біосинтезу стероїдних гормонів, унаслідок чого концентрація естрогену в сироватці крові у жінок і концентрація тестостерону в сироватці крові в чоловіків падає до рівня постклімактеричного періоду або періоду після кастрації відповідно, тобто до гіпогонадотропного гіпогонадного стану.

У дітей з передчасним статевим дозріванням концентрація естрадіолу або тестостерону знижується до рівня препубертатного періоду. Рівень ДЕАС (дигідроепіандростерон-сульфату) у плазмі крові лишається незмінним. З медичної точки зору, це призводить до скорочення росту чутливих до тестостерону пухлин передміхурової залози в чоловіків і до скорочення вогнищ ендометріозу та естрогенозалежних міом матки у жінок. Щодо міоми матки, максимальний ефект від лікування спостерігається у жінок з анемією (рівень гемоглобіну нижче або становить 8 г/дл). У дітей з ПСД лікування триптореліном призводить до пригнічення секреції гонадотропінів, естрадіолу і тестостерону до рівня препубертатного періоду. Це призводить до затримки або навіть регресу ознак статевого дозрівання і дозволяє передбачити, який зріст буде у пацієнта з ПСД у дорослому віці.

Декапептил Депо запобігає підвищенню рівня ЛГ і, отже, передчасній овуляції і/або лютеїнізації фолікул; зменшує частоту припинення циклу, а також збільшує частоту настання вагітності у циклі ДРТ.

Фармакокінетика.

Після внутрішньом’язового введення Декапептилу Депо концентрація триптореліну у плазмі крові визначається (повільною) деструкцією полі-(d,l-лактид-когліколід) полімеру. Притаманний цій лікарській формі механізм дії дозволяє таке повільне вивільнення триптореліну з полімеру.

Після внутрішньом’язового або підшкірного введення лікарської форми триптореліну депо (мікрокапсули сповільненого вивільнення) відзначається швидке підвищення концентрації триптореліну у плазмі крові, що досягає максимуму у перші години після введення. Потім концентрація триптореліну помітно знижується протягом 24 годин. На

4-й день це значення досягає другого максимуму, знижуючись у біекспоненційному порядку до невизначених значень протягом 44 днів. Після підшкірної ін’єкції зниження концентрації триптореліну триває довше і сягає невизначених значень протягом 65 днів.

Протягом 6-місячного курсу лікування при застосуванні кожні 28 днів свідчення про накопичення триптореліну при обох способах введення відсутні. Після внутрішньом’язового або підшкірного введення концентрація триптореліну у плазмі крові знижується приблизно до 100 пг/мл до наступного застосування (серединні значення). Припускається, що несистемно доступні кількості триптореліну метаболізуються у місці ін’єкції, наприклад макрофагоцитами.

У гіпофізі системно доступний трипторелін інактивується N-термінальним розщепленням за допомогою піроглютаміл-пептидази і нейтральної ендопептидази. У печінці і нирках трипторелін розпадається на біологічно неактивні пептиди та амінокислоти. Через

40 хвилин після введення 100 мкг триптореліну (понад 1 годину) 3-14 % введеної дози вже виводиться нирками.

Для пацієнтів із нирковою недостатністю адаптація та індивідуалізація лікування лікарської форми триптореліну депо вважаються необов’язковими у зв’язку з другорядною значущістю виведення через нирки і широким терапевтичним діапазоном триптореліну в якості активного компонента.

Біологічна доступність

Чоловіки

Системна біологічна доступність активного компонента триптореліну при внутрішньом’язовому введенні протягом перших 13 днів становить 38,3 %. Подальше вивільнення в середньому прямо пропорційне до 0,92 % добової дози. Біологічна доступність після підшкірного введення становить 69 % порівняно з доступністю при внутрішньом’язовому введенні.

Жінки

Через 27 дослідних днів можна виявити в середньому 35,7 % введеної дози, 25,5 % якої вивільняється за перші 13 днів, а подальше вивільнення прямо пропорційне 0,73 % середньої добової дози.

Загальні дані

Обчислення кінетичних параметрів у межах парадигми (t1/2, Кел тощо) не підходить для випадків із дуже сповільненим вивільненням активного компонента.

Основні фізико-хімічні властивості

1 шприц з порошком містить порошок у вигляді мікрокапсул від білого до світло-жовтого кольору, без запаху;

1 шприц з розчинником містить прозору безбарвну рідину.

Несумісність

При відсутності досліджень сумісності препарат не рекомендується поєднувати з іншими лікарськими засобами.

Термін придатності

3 роки; для приготованої суспензії – 3 хвилини.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці при температурі від +2 до +8° С.

Упаковка

1 попередньо заповнений шприц з порошком, 1 попередньо заповнений шприц з розчинником, з’єднувальний елемент, голки для ін’єкцій у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Феррінг ГмбХ, Німеччина/Ferring GmbH, Germany.

Феррінг Інтернешнл Сентер СА, Швейцарія/Ferring International Center SA, Switzerland.

Місцезнаходження

Вітланд 11, Постфаш 21 45, Д-24109 Кіль, Німеччина/Wittland 11, Postfach 21 45, D-24109 Kiel, Germany.

Чемін де ла Вергогнаусаз 50, 1162, Сан-Пре, Швейцарія/Chemin de la Vergognausaz 50, 1162 St-Prex, Switzerland.

Дозировка Декапептил Депо порошок для сусп. д/ин. по 3,75 мг в шпр. №1 с р-лем
Производитель Ферринг ГмбХ, Германия
МНН Triptorelin
Фарм. группа Засоби, які застосовують для гормональної терапії. Гормони та споріднені речовини. Аналоги гонадотро
Регистрация № UA/7106/01/01 от 19.10.2012. Приказ № 819 от 19.10.2012
Код АТХ

Найдено 85 аптек

Киев, ул.Попудренко 22/14
  (044) 292-57-XX
Декапептил депо 3,75мг пор. №1+р-ль №1 шприц
Ферринг
318805
Киев, ул.Шота Руставели 15
  (044) 369-30-XX
Декапептил депоз.3.75мг №1+р-ль №1
Ферринг (Германия)
330627
Найдено 85 аптек Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

aptekaplus.com.ua
  (067) 421-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
363998
lf.ua
  (098) 994-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
332350
24.farm
  (093) 230-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Top