Новинки

Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Нурофєн® Лонг Сильна дія проти болю на 9 годин Подробней
Синупрет® екстракт Швидка дія в боротьбі з симптомами нежитю та синуситу Подробней
Метеочувствительность и метеопатия В чем разница и что делать? Подробней
Дисплазия шейки матки? Избавьтесь причины - вируса папиломы! Подробней
Скрыть рекламу

Дилатор инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Дилатор - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить карведилолу 3,125 мг, 6,25 мг, 12,5 мг, 25 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; натрію кроскармелоза; магнію стеарат; гідроксіетилцелюлоза; поліетиленгліколь 8000; титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Блокатори α- та β-адренорецепторів. Карведилол.

Код АТС C07A G02.

Показання

  • Есенціальна артеріальна гіпертензія – як монотерапія або у комбінації з іншими антигіпертензивними засобами (особливо з тіазидними діуретиками).
  • Хронічна стабільна стенокардія.
  • Хронічна серцева недостатність (як доповнення до стандартної терапії діуретиками, дигоксином або інгібіторами АПФ), для запобігання прогресуванню захворювання у хворих із серцевою недостатністю ІІ–ІІІ класу за класифікацією NYHA (Нью-Йоркська Серцева Асоціація).

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до карведилолу або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
  • хронічні обструктивні захворювання легенів;
  • виражені порушення функції печінки;
  • декомпенсована серцева недостатність (ІV класу за NYHA), що потребує внутрішньовенного інотропного лікування і/або сечогінних засобів;
  • бронхоспазм або бронхіальна астма в анамнезі;
  • атріовентрикулярна блокада ІІ і ІІІ ступеня (крім випадків, коли встановлено постійний кардіостимулятор);
  • виражена брадикардія (< 50 ударів/хв);
  • легеневе серце, легенева гіпертензія;
  • кардіогенний шок;
  • синдром слабкості синусового вузла (включаючи синоатріальну блокаду);
  • виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск < 85 мм рт. ст.);
  • стенокардія Принцметала;
  • метаболічний ацидоз;
  • феохромоцитома.

Спосіб застосування та дози

Препарат приймають незалежно від прийому їжі. Проте пацієнтам із серцевою недостатністю карведилол рекомендується приймати під час вживання їжі, щоб подовжити абсорбцію та знизити ризик ортостатичної гіпотензії, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Карведилол можна застосовувати для лікування артеріальної гіпертензії у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами, зокрема тіазидними діуретиками.

Дорослі

Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг (1 таблетка по 12,5 мг вранці або по 1 таблетці по 6,25 мг 2 рази на добу, одна вранці та одна ввечері) протягом перших 2 днів лікування. Потім лікування продовжують у дозі 25 мг на добу (1 таблетка по 25 мг вранці або 1 таблетка по 12,5 мг двічі на добу, вранці та ввечері). За необхідності дозу можна поступово підвищувати через інтервали не менше 2-х тижнів до максимальної рекомендованої дози 50 мг один раз на добу.

Пацієнти літнього віку

Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг один раз на добу і може бути достатньою для подальшого лікування. Однак, якщо терапевтичний ефект цієї дози недостатній, її можна поступово підвищувати з інтервалом у 2 тижні до максимальної рекомендованої добової дози.

Хронічна серцева недостатність.

Дозу підбирають індивідуально під ретельним наглядом лікаря. Хворим, що отримують препарати наперстянки, діуретики та інгібітори АПФ, необхідно збалансувати дози цих препаратів до початку прийому карведилолу.

Рекомендована початкова доза препарату становить 3,125 мг два рази на добу протягом двох тижнів. Якщо ця доза переноситься добре, її можна поступово підвищувати через інтервал не менше двох тижнів: спочатку – до 6,25 мг два рази на добу, потім – до 12,5 мг два рази на добу та зрештою – до 25 мг два рази на добу, поступово протягом не менше ніж двох тижнів. Пацієнти повинні отримувати найвищу підтримувальну дозу, яку вони переносять.

Рекомендована максимальна доза для пацієнтів з легким або помірним ступенем тяжкості серцевої недостатності та масою тіла менше 85 кг становить 25 мг два рази на добу (загальна добова доза – 50 мг) та 50 мг два рази на добу (загальна добова доза – 100 мг) – для пацієнтів з масою тіла більше 85 кг.

Перед кожним підвищенням дози у пацієнта необхідно оцінити можливі ознаки ускладнення перебігу серцевої недостатності або симптоми, що свідчать про вазодилатацію. У випадку ускладнення перебігу серцевої недостатності або вазодилатації непотрібно збільшувати дозу карведилолу до стабілізації симптомів серцевої недостатності або вазодилатації.

При виникненні брадикардії (пульс < 55 ударів/хв) дозу карведилолу необхідно зменшити. При транзиторному наростанні симптомів серцевої недостатності або затримці рідини слід збільшити дозу діуретиків. Іноді може виникнути необхідність зниження дози препарату або тимчасове припинення лікування. У разі переривання терапії карведилолом більш ніж на два тижні, лікування слід поновлювати з дози 3,125 мг 2 рази на добу та поступово підвищувати її згідно з рекомендаціями, що надані вище. Також у таких випадках можна успішно продовжувати терапію, використовуючи титрування дози карведилолу.

Пацієнти літнього віку

Дозу змінювати не потрібно.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам із сильно вираженою печінковою недостатністю.

Пацієнти з нирковою недостатністю 

Для пацієнтів із систолічним артеріальним тиском понад 100 мм рт. ст. особливі зміни дози не потрібні (див. також розділ «Особливості застосування»).

Хронічна стабільна стенокардія.

Рекомендований режим застосування – 2 рази на добу.

Дорослі

Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу протягом перших двох днів лікування. Підтримувальна доза становить 25 мг 2 рази на добу. Надалі, при необхідності, дозу можна поступово збільшити з інтервалом у 2 тижні або більше до рекомендованої максимальної дози 100 мг на добу, розподіленої на 2 прийоми.

Пацієнти літнього віку

Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу протягом перших 2 днів лікування. Підтримувальна доза становить 25 мг 2 рази на добу, що є також максимальною рекомендованою добовою дозою.

Побічні реакції

Побічні реакції зазвичай виникають на початку лікування. У хворих із серцевою недостатністю можливі нижченаведені побічні ефекти.

З боку лімфатичної системи та системи крові: помірне зниження кількості тромбоцитів, анемія.

З боку метаболізму і харчування: збільшення маси тіла, гіперхолестеринемія. Гіпер- чи гіпоглікемія та погіршення контролю глюкози крові у хворих на цукровий діабет.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, парестезія, гіперестезія, вертиго.

З боку органів зору: порушення зору, зниження сльозовиділення (сухість очей), подразнення слизової оболонки очей.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, постуральна гіпотензія, синкопе, артеріальна гіпертензія, стенокардія, підвищене серцебиття, периферичні порушення кровообігу (холодні кінцівки, переміжна кульгавість або хвороба Рейно, периферичний набряк), гіперволемія, погіршення перебігу серцевої недостатності, атріовентрикулярна блокада.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, блювання, абдомінальний біль, запор, періодонтит, мелена, сухість у роті.

З боку опорно-рухового апарату: біль у кінцівках, артралгія, судоми.

З боку системи сечовиділення та нирок: порушення сечовипускання (нетримання сечі, особливо у жінок), порушення функції нирок у хворих з дифузним порушенням периферичних артерій, ниркова недостатність, гематурія, альбумінурія.

З боку репродуктивних органів і молочних залоз: генітальний набряк.

Загальні розлади: астенія (втома), набряки, включаючи периферійні набряки, підвищене потовиділення, грипоподібний синдром, підвищення температури, анафілактичні реакції, можливі прояви латентного діабету.

При застосуванні препарату хворим з артеріальною гіпертензією та хронічною стабільною стенокардією можливі нижченаведені побічні ефекти. Побічні реакції подібні до таких у хворих з серцевою недостатністю, проте їх частота є нижчою.

З боку лімфатичної системи та системи крові: помірне зниження числа тромбоцитів, анемія, лейкопенія.

З боку метаболізму і харчування: підвищення рівня ліпідів у крові (гіперхолестеринемія), периферичні набряки, анорексія/зниження маси тіла.

Психічні розлади: порушення сну, депресія.

З боку центральної нервової системи: запаморочення (на початку лікування), головний біль, парестезія, непритомність (на початку лікування).

З боку органів зору: зниження сльозовиділення, порушення зору, подразнення слизової оболонки очей.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія (на початку лікування).

Судинні порушення: ортостатична гіпотензія, недостатність периферичного кровообігу.

З боку респіраторної системи: задишка, набряк легенів, астма у чутливих пацієнтів, закладеність носа.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, біль у животі, діарея, блювання, запор, сухість у роті.

З боку опорно-рухового апарату: біль у суглобах та кінцівках.

З боку системи сечовиділення та нирок: погіршення функції нирок, порушення сечовипускання (нетримання сечі, особливо у жінок).

З боку репродуктивних органів і молочних залоз: імпотенція.

Загальні розлади: підвищення маси тіла (на початку лікування). Анафілактоїдні реакції (ангіоневротичний набряк, задуха, набряки обличчя та кінцівок, збільшення язика, підвищення артеріального тиску).

З боку шкірних покривів: алергічна реакція шкіри (кропив'янка, свербіж, гіперемія, шкірні висипи, дерматит і висипи за типом плескатого лишаю), псоріаз, поява або загострення вже наявних псоріатичних елементів, алопеція.

Лабораторні дослідження: підвищення рівня сироваткових трансаміназ, зниження рівня протромбіну, гіпоглікемія та погіршення контролю глюкози крові у хворих на цукровий діабет, глюкозурія, гіперкаліємія, гіпертригліцеридемія, гіпонатріємія, підвищення рівнів лужної фосфатази, креатиніну, сечовини, гіперурикемія.

Поодинокі побічні реакції: стенокардія, порушення провідності імпульсу від верхньої до нижньої камери серця (атріовентрикулярна блокада) і погіршення симптомів певних судинних захворювань (переміжна кульгавість, синдром Рейно).

Бета-блокатори неселективної дії можуть призвести до загострення і прояву цукрового діабету та порушення балансу глюкози в крові. Легкі порушення балансу глюкози можливі, особливо під час лікування карведилолом.

За винятком запаморочення, порушень зору і брадикардії жоден з описаних вище побічних ефектів не є дозозалежним.

Передозування

Симптоми: різка артеріальна гіпотензія, запаморочення, брадикардія, блювання, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця; можливі порушення дихання, бронхоспазм, сплутаність свідомості, кома, судоми.

Лікування: промивання шлунка або викликання блювання можна застосувати у перші кілька годин після прийому препарату. Слід проводити моніторинг і корекцію життєво важливих показників, якщо необхідно – у відділенні інтенсивної терапії. Підримуючі заходи включають в себе:

а) атропін по 0,5-2 мг внутрішньовенно при вираженій брадикардії;

б) глюкагон по 1-10 мг внутрішньовенно струминно, потім по 2-5 мг на годину у вигляді інфузії для підтримки серцево-судинної діяльності;

в) симпатоміметики (добутамін, ізопреналін або адреналін) у різних дозах, залежно від маси тіла та ефективності.

Якщо в клінічній картині передозування домінує вазодилатація, ввести норадреналін або етилефрин. Необхідно постійно контролювати кровообіг пацієнта.

У випадку резистентної до лікування брадикардії показане застосування штучного водія ритму. При бронхоспазмі ввести бета-симпатоміметики у вигляді аерозолю (якщо неефективно – внутрішньовенно) або теофілін внутрішньовенно. У випадку судомів внутрішньовенно повільно ввести діазепам.

При тяжкому передозуванні із симптоматикою шоку підтримуючу терапію потрібно продовжувати досить довго, оскільки можна очікувати подовження періоду напіввиведення карведилолу і його перерозподілу з глибокого компартменту. Підтримувальні заходи слід продовжувати, доки стан пацієнта не стабілізується.

Карведилол активно зв'язується з білком, тому його неможливо видалити за допомогою

діалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Клінічний досвід застосовування карведилолу у період вагітності обмежений.

Припускається, що при застосуванні карведилолу у плода або новонародженого може розвинутися дистрес-синдром (брадикардія, гіпотензія, пригнічення дихання, гіпоглікемія і гіпотермія), тому застосування карведилолу у період вагітності протипоказано.

Невідомо, чи проникає карведилол у грудне молоко людини. Оскільки карведилол може чинити шкідливий вплив на немовля, на період лікування карведилолом годування груддю слід припинити.

Діти

Безпека та ефективність застосування препарату дітям (віком до 18 років) не встановлена. Тому застосування препарату дітям не рекомендоване.

Особливості застосування

Слід з особливою обережністю застосовувати препарат пацієнтам з серцевою недостатністю.

У більшості випадків пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю карведилол необхідно призначати додатково до терапії діуретиками, інгібіторами АПФ, дигіталісом та/або вазодилататорами. Початок лікування повинен проходити у стаціонарі під наглядом лікаря. Терапію можна розпочинати тільки у тому випадку, якщо при проведенні загальноприйнятої базової терапії стан пацієнта є стабільним протягом щонайменше 4 тижнів. Пацієнтам з тяжкою серцевою недостатністю, дефіцитом солей або дегідратацією, пацієнтам літнього віку або з низьким основним рівнем артеріального тиску протягом приблизно 2 годин після прийому першої дози або після підвищення дози необхідний постійний нагляд, оскільки можливий розвиток артеріальної гіпотензії. Артеріальну гіпотензію, що виникла внаслідок надмірного розширення судин, спочатку лікують зменшенням дози діуретиків, а якщо симптоми не зникають, то можна знизити дозу будь-якого інгібітору АПФ. На початку лікування або під час збільшення дози препарату може погіршитися перебіг серцевої недостатності або виникнути затримка рідини. У такому разі необхідно збільшити дозу діуретика. Однак у деяких випадках може виникнути необхідність зменшення дози або відміни препарату. Дозу карведилолу не слід збільшувати, поки симптоми, пов’язані з погіршенням перебігу серцевої недостатності або артеріальною гіпотензією внаслідок надмірного розширення судин, не будуть контрольованими.

У пацієнтів із серцевою недостатністю та низьким артеріальним тиском (систолічний < 100 мм рт. ст.), ішемічною хворобою серця або системним атеросклерозом та/або на тлі ниркової недостатності під час лікування карведилолом спостерігалося погіршення функції нирок, що мало оборотний характер. У пацієнтів із серцевою недостатністю, які мають такі фактори ризику, необхідно контролювати функцію нирок під час титрування дози карведилолу. Якщо спостерігається значне погіршення функції нирок, дозу карведилолу необхідно зменшити або припинити лікування.

Карведилол слід з обережністю призначати хворим із хронічною серцевою недостатністю, які приймають дигіталіс, оскільки ця комбінація подовжує атріовентрикулярну провідність.

Інші застереження щодо застосування ß-блокаторів загалом.

Пацієнти з хронічним обструктивним захворюванням легень з тенденцією до бронхоспазму, які не лікуються пероральними або інгаляційними препаратами, повинні приймати карведилол тільки у випадку, якщо можлива користь від його застосування перевищує потенційний ризик. На початковому етапі лікування карведилолом під час титрування дози пацієнти повинні знаходитися під пильним наглядом, а у випадку бронхоспазму небхідно знизити дозу карведилолу.

Карведилол може маскувати симптоми гострої гіпоглікемії. У пацієнтів, хворих на цукровий діабет і з серцевою недостатністю при застосуванні карведилолу періодично можуть виникати труднощі з контролем рівня глюкози у крові. Таким чином, пацієнтам, хворим на цукровий діабет, які приймають карведилол, необхідно постійно контролювати рівень глюкози в крові, особливо під час титрування дози і при необхідності, проводити корекцію дози протидіабетичних препаратів. Також рівень глюкози у крові слід ретельно контролювати після тривалого періоду голодування.

Карведилол може маскувати ознаки тиреотоксикозу.

Карведилол може спричиняти брадикардію. Якщо ЧСС становить < 55 ударів/хв і виникають симптоми, пов’язані з брадикардією, дозу препарату необхідно зменшити.

При одночасному застосуванні карведилолу з блокаторами кальцієвих каналів, такими як верапаміл та дилтіазем, або іншими антиаритмічними препаратами, особливо аміодароном, потрібно контролювати показники артеріального тиску та ЕКГ, тому слід уникати їх одночасного внутрішньовенного застосування.

Необхідно з обережністю призначати карведилол разом із циметидином, оскільки можливе посилення ефектів препарату.

Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні бути проінформовані про можливе зменшення сльозовиділення.

Пацієнтам із серйозними реакціями гіперчутливості в анамнезі і тим, хто проходить десенсибілізацію, необхідно з обережністю призначати карведилол, оскільки ß-блокатори можуть посилювати чутливість до алергенів та серйозність анафілактичних реакцій. Також з обережністю препарат призначають хворим на псоріаз, оскільки це може посилити шкірні реакції.

Карведилол з обережністю застосовують пацієнтам із захворюваннями периферичних судин і синдромом Рейно, тому що ß-блокатори можуть посилювати симптоми захворювання.

Пацієнти зі зниженим метаболізмом дебризохіну потребують ретельного нагляду на початку лікування.

Карведилол не слід призначати пацієнтам з нестійкою або вторинною артеріальною гіпертензією, ортостазом, гострим запальним захворюванням серця, гемодинамічно значущою обструкцією серцевих клапанів або вивідного тракту, кінцевою стадією захворювання периферичних артерій, при супутній терапії антагоністами рецепторів α1 або антагоністами рецепторів α2, оскільки клінічний досвід застосування карведилолу при наявності вищезазначених станів недостатній.

Лікування α-блокаторами пацієнтів з феохромоцитомою необхідно розпочати до застосування будь-яких ß-блокаторів. Незважаючи на те, що карведилол має як α-, так і ß-блокуючі властивості, рекомендовано з обережністю призначати препарат цій групі пацієнтів, оскільки досвід його застосування пацієнтам з феохромоцитомою недостатній.

Оскільки карведилолу притаманний негативний дромотропний ефект, його з обережністю призначають пацієнтам з блокадою серця першого ступеня.

ß-блокатори знижують ризик виникнення аритмії під час проведення анестезії, але, окрім цього, може підвищитися ризик розвитку артеріальної гіпотензії. Тому необхідно обережно застосовувати деякі анестетики.

Як і у випадках з іншими ß-блокаторами, терапію карведилолом не можна припиняти раптово. Особливо це стосується пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Лікування карведилолом необхідно припиняти поступово протягом 2 тижнів, наприклад, проводячи зменшення добової дози наполовину кожні 3 дні. У разі необхідності для запобігання загостренню стенокардії одночасно слід розпочати замісну терапію.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Зниження артеріального тиску (особливо на початку лікування, при зміні дозування або в комбінації з алкоголем) може викликати запаморочення. Пацієнти повинні утримуватися від керування автотранспортом або роботи з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антиаритмічні препарати та антагоністи кальцію

У пацієнтів, які одночасно приймають карведилол та дилтіазем, верапаміл та/або аміодарон (перорально), спостерігалися випадки гіпотонії та брадикардії. Слід ретельно стежити за ЕКГ та артеріальним тиском при одночасному застосуванні антагоністів кальцію через ризик виникнення порушень передсердно-шлуночкової провідності та серцевої недостатності (синергічний ефект). Пацієнти, які одночасно приймають карведилол та антиаритмічні препарати класу І або аміодарон (перорально), повинні перебувати під ретельним наглядом. Повідомлялося про випадки брадикардії, фібриляції шлуночків та зупинки серця на початку прийому карведилолу пацієнтами, які застосовують аміодарон. При одночасному застосуванні внутрішньовенних антиаритмічних препаратів класу Ia або Ic може виникнути серцева недостатність.

Одночасне застосування резерпіну, гуанетидину, метилдопи, гуанфацину або інгібіторів моноаміноксидази (за винятком інгібіторів MAO-B) може спричинити брадикардію. Рекомендується контролювати серцевий ритм.

Дигідропіридин

Призначення дигідропіридинів та карведилолу необхідно проводити під ретельним наглядом лікаря, оскільки є повідомлення про серцеву недостатність і тяжку гіпотензію.

Нітрати

Призводить до збільшення гіпотензивного ефекту.

Серцеві глікозиди

При одночасному застосуванні карведилолу та дигоксину спостерігалося підвищення рівноважних концентрацій дигоксину приблизно на 16 % та дигітоксину приблизно на 13 % у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Рекомендується контролювати концентрації дигоксину в плазмі крові на початку, в кінці або при коригуванні терапії карведилолом.

Інші антигіпертензивні засоби

Карведилол може потенціювати дію антигіпертензивних засобів, що призначають одночасно з ним (наприклад, антагоністи альфа1-рецепторів), і ліків з антигіпертензивним додатковим ефектом, таких як барбітурати, фенотіазини, трициклічні антидепресанти, вазодилататори та алкоголь.

Циклоспорин

Рівень циклоспорину у плазмі крові збільшується, коли одночасно призначати карведилол. Рекомендується ретельно стежити за концентраціями циклоспорину.

Антидіабетичні лікарські засоби, включаючи інсулін

Може підсилюватися зниження рівня цукру в крові. Симптоми гіпоглікемії при цьому можуть бути замасковані, тому необхідно регулярно здійснювати контроль рівня глюкози в крові у пацієнтів, хворих на цукровий діабет.

Клонідин

Якщо треба припинити прийом карведилолу і клонідину застосування карведилолу необхідно припинити за кілька днів до поступової відміни клонідину.

Засоби для анестезії

Рекомендується обережність при застосуванні анестезії через синергічний, інотропний і гіпотензивний ефект карведилолу та деяких анестетиків.

Нестероїдні протизапальні засоби, естрогени і кортикостероїди

Антигіпертензивний ефект карведилолу зменшується через затримку води і натрію.

Препарати, що інгібують або індукують ферменти системи цитохрому Р450

Пацієнти, які застосовують препарати, що індукують ферменти системи цитохрому Р450 (наприклад, рифампіцин та барбітурати) або інгібують їх (наприклад, циметидин, кетоконазол, флуоксетин, галоперидол, верапаміл, еритроміцин), повинні перебувати під ретельним наглядом під час одночасного прийому карведилолу, оскільки індуктори ферментів можуть знизити концентрацію карведилолу в сироватці, а інгібітори – підвищити її.

Симпатоміметики з альфа-міметичним і бета-міметичним ефектом

Ризик виникнення артеріальної гіпертензії та надмірної брадикардії.

Ерготамін

Підвищене звуження судин.

Нервово-м’язові блокатори

Підвищена блокада нервово-м’язової провідності.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Карведилол є неселективним бета-блокатором з антиоксидантними властивостями. Карведилол знижує периферичний судинний опір шляхом селективного блокування α1-адренорецепторів та пригнічення ренін-ангіотензинової системи шляхом неселективної блокади ß-адренорецепторів. При цьому активність реніну плазми крові знижується, тому затримка рідини виникає рідко. Карведилол не має внутрішньої симпатоміметичної активності, і подібно до пропранололу має мембраностабілізуючу властивість.

Карведилол є двостереоізомерним рацематом. Блокування ß1- і ß2-адренергічних рецепторів відбувається в основному завдяки енантіомеру S(-), в той час як α1-блокуюча дія реалізується обома енантіомерами. Карведилол є потужним антиоксидантом і поглиначем вільних радикалів.

Під час лікування артеріальної гіпертензії зниження артеріального тиску не супроводжується підвищенням загального периферичного опору, як при застосуванні інших бета-адреноблокаторів. Незначною мірою знижується ЧСС. Ударний об’єм серця залишається незмінним. Ниркова перфузія і функція нирок залишаються в межах норми. Оскільки периферичний кровообіг також не змінюється, відчуття холоду у кінцівках при застосуванні карведилолу спостерігається рідко, на відміну від застосування бета-адреноблокаторів без судинорозширювальних властивостей.

При тривалому лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця карведилол чинить антиішемічний та антиангінальний ефекти. Дослідження гемодинаміки показали, що карведилол знижує перед- і післянавантаження на серце.

При лікуванні пацієнтів зі стенокардією карведилол запобігає ішемії міокарда та білю. У пацієнтів із дисфункцією лівого шлуночка або застійною серцевою недостатністю карведилол виявляє позитивний ефект на гемодинаміку, а також на фракцію викиду та розмір лівого шлуночка.

Карведилол не має несприятливого впливу на склад ліпідів сироватки крові або електроліти. Співвідношення холестерину ЛПВГ/ЛПНГ не змінюється.

Фармакокінетика.

Абсолютна біодоступність карведилолу при пероральному застосуванні становить приблизно 25 %. Пік концентрації в сироватці крові досягається приблизно через 1 годину. Співвідношення між дозою та концентрацією у плазмі крові є лінійним. Їжа не впливає на біодоступніть карведилолу. Карведилол є високоліпофільною речовиною. Приблизно 98-99% карведилолу зв’язується з протеїнами плазми крові. Об'єм розподілу становить приблизно 2 л/кг. Ефект пресистемного метаболізму при прийомі внутрішньо становить приблизно 60-75 %.

Період напіввиведення карведилолу становить від 6 до 10 годин. Плазмовий кліренс становить 590 мл/хв. Елімінація відбувається, головним чином, з жовчю. Карведилол виділяється, в основному, з калом. Невелика частина препарату виводиться нирками у вигляді метаболітів.

Карведилол метаболізується у печінці, в основному за рахунок оксидації ароматичного кільця і глюкуронідації. Деметилювання і гідроксилювання у феноловому кільці призводить до утворення трьох активних метаболітів, що впливають на бета-рецептори. 4-гідроксифенол-метаболіт як бета-адреноблокатор у 13 разів активніший за карведилол. Порівняно з карведилолом ці три метаболіти мають слабку судинорозширювальну дію. У людини їх концентрації у 10 разів нижчі, ніж концентрації карведилолу. Два з гідроксикарбозольних метаболітів карведилолу є винятково потужними антиоксидантами, причому їхня активність у цьому відношенні у 30-80 разів перевищує таку для карведилолу.

Фармакокінетика карведилолу залежить від віку; концентрація у плазмі крові у літніх пацієнтів приблизно на 50% вище, ніж у молодих.

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки по 3,125 мг: білі овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіруванням "АРО" – з одного боку; гравіруванням "СЗ" – з іншого боку.

Таблетки по 6,25 мг: білі овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіруванням "АРО" – з одного боку; гравіруванням "6.25" – з іншого боку.

Таблетки по 12,5 мг: білі овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіруванням "АРО" – з одного боку; гравіруванням "12.5" – з іншого боку.

Таблетки по 25 мг: білі овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіруванням "АРО" – з одного боку; гравіруванням "С25" – з іншого боку. 

Несумісність

Невідома.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістера у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Апотекс Інк.

Apotex Inc.

Місцезнаходження

150 Сігнет Драйв, Торонто, Онтаріо, Канада, M9L 1T9

150 Signet Drive, Toronto, Ontario, Canada, M9L 1T9

4100 Вестон Роад, Вестон, Онтаріо, Канада, M9L 2Y6

4100 Weston Road, Weston, Ontario, Canada, M9L 2Y6

Дозировка Дилатор таблетки, п/плен. обол., по 12,5 мг №30 (10х3)
Производитель Апотекс Инк., Канада
МНН Carvedilol
Фарм. группа Блокаторы альфа - и бета-адренорецепторов. Карведилол.
Регистрация № UA/13310/01/03 от 12.11.2013. Приказ № 968 от 12.11.2013
Код АТХ
Top