Новинки

Продлить молодость Коллаген морской БЬЮТИ. Волосы, кожа, ногти. Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Скрыть рекламу

Долекс инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Долекс - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діючі речовини: 1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, диклофенаку натрію 50 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят (тип А), метакрилатний сополімер (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, барвник Жовтий захід FCF (Е 110), целюлоза мікрокристалічна.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби.

Код АТС М01A B55.

Показання

  • Гострий біль (м’язовий, головний, зубний, з локалізацією у хребті, при несуглобовому ревматизмі, ревматоїдному артриті, анкілозуючому спондиліті, остеоартрозі, спондилоартриті, гострих нападах подагри, первинній дисменореї, аднекситі, фаринготонзиліті, отиті).
  • Посттравматичний та післяопераційний больовий синдром.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якого іншого компонента препарату.
  • Гостра виразка шлунка або кишечнику, гастроінтестинальна кровотеча або перфорація.
  • Період вагітності або годування груддю.
  • Тяжка печінкова, ниркова або серцева недостатність.
  • Протипоказаний пацієнтам, у яких у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) виникають напади бронхіальної астми («аспіринова астма»), кропив’янка або гострий риніт.
  • Порушення кровотворення нез’ясованого ґенезу.
  • Лейкопенія.
  • Виражена анемія.
  • Вроджена гіпербілірубінемія.
  • Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
  • Дитячий вік до 14 років.

Спосіб застосування та дози

Дозу визначає лікар для кожного хворого індивідуально, залежно від віку пацієнта, тяжкості та перебігу захворювання, переносимості та лікувальної ефективності препарату.

Дорослим і дітям старше 14 років – по 1 таблетці 2-3 рази на добу після їди.

Тривалість курсу лікування становить не більше 5-7 днів і залежить від динаміки симптомів. Максимально на добу можна застосувати не більше 3-х таблеток.

Побічні реакції

3 боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія (особливо для хворих із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), агранулоцитоз, панцитопенія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія.

3 боку імунної системи: реакції гіперчутливості, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи артеріальну гіпотензію та анафілактичний шок; ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).

Психічні розлади: дезорієнтація, депресія, порушення сну, безсоння, нічні кошмари, дратівливість, занепокоєність, відчуття страху, психотичні розлади, сплутаність свідомості, психомоторне збудження.

3 боку нервової системи: головний біль, запаморочення; сонливість, порушення сну, безсоння, парестезія, порушення пам’яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, порушення мозкового кровообігу.

3 боку органа зору: зорові порушення, затуманення зору, диплопія.

3 боку органа слуху та лабіринту вуха: вертиго; дзвін у вухах, шум у вухах, розлади слуху.

Кардіальні порушення: відчуття серцебиття, тахікардія, задишка, біль у серці, серцева недостатність, інфаркт міокарда.

Судинні розлади: артеріальна гіпертензія, васкуліт.

3 боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: астма (включаючи задишку), бронхоспазм (особливо у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти), біль у грудях, пневмоніти.

3 боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія; гастрити, гастроінтестинальна кровотеча, блювання з кров’ю, геморагічна діарея, мелена, виразка шлунка чи кишечнику (з/без кровотечі чи перфорації); коліти (у тому числі геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор, стоматит, глосит, розлади з боку стравоходу, діафрагмоподібні стриктури кишечнику, панкреатит.

3 боку гепатобіліарної системи: підвищений рівень трансаміназ; гепатит, гепатонекроз (при прийомі високих доз), жовтяниця, розлади печінки; блискавичний гепатит.

3 боку шкіри та підшкірної клітковини: відчуття свербежу, шкірні висипання; кропив’янка; бульозні висипання; екзема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, алергічний дерматит, мультиформна ексудативна еритема, втрата волосся, реакції фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.

3 боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз.

Загальні розлади: набряк, загальна слабкість, посилене потовиділення, гіпоглікемія.

Передозування

Симптоми: блідість, артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, судоми, ниркова недостатність, порушення з боку шлунково-кишкового тракту (біль у животі, анорексія, нудота, блювання, діарея, шлунково-кишкові кровотечі), запаморочення, дзвін у вухах, судоми. У випадку вираженого отруєння можливий розвиток гострої ниркової недостатності та ураження печінки. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може проявлятися сильним болем у ділянці попереку, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалась також серцева аритмія і панкреатит. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та летальний кінець.

Ураження печінки може виникнути у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли понад 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику тривалий прийом карбамазепіну, фенобарбітону, фенітоїну, примідону, рифампіцину, звіробою або інших препаратів, шо індукують печінкові ферменти, зловживання алкоголем, недостатність глутатіонової системи, наприклад, неправильне харчування, СНІД, голодування, муковісцидоз, кахексія, прийняття 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Високі дози натрію бікарбонату можуть спричинити порушення з боку шлунково-кишкового тракту, такі як відрижка і нудота, а також гіпернатріємію, тому необхідно контролювати електролітний баланс.

Лікування: термінові заходи підтримуючої і симптоматичної терапії.

У разі, якщо надмірна доза препарату була прийнята в межах 1 години, слід розглянути лікування активованим вугіллям. Концентрацію парацетамолу в плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є недостовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому препарату, але максимальний захисний ефект отримують при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. За необхідності пацієнту внутрішньовенно вводять N-ацетилцистеїн згідно з встановленим переліком доз. За відсутності блювання може бути застосований перорально метіонін як відповідна альтернатива у віддалених районах поза лікарнею.

Підтримуюче і симптоматичне лікування показане при таких ускладненнях, як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і пригнічення дихання. Малоймовірно, що форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія є ефективними для виведення НПЗП, оскільки активні речовини препарату значною мірою зв’язуються з білками плазми і піддаються інтенсивному метаболізму.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не застосовують у період вагітності або годування груддю.

Діти

Не застосовують дітям віком до 14 років.

Особливості застосування

Для всіх НПЗП характерні шлунково-кишкові кровотечі, виразки та перфорації, які можуть бути летальними, та можуть відзначатися у період лікування, із симптомами розладів шлунково-кишкового тракту або за їх відсутності, або у пацієнтів з серйозними шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі. Загалом такі явища найбільш небезпечні для пацієнтів літнього віку. У випадках, коли у пацієнтів, які застосовують Долекс, розвиваються такі ускладнення, препарат слід відмінити.

Для зменшення ризику токсичного впливу на шлунково-кишковий тракт у пацієнтів з виразкою в анамнезі, зокрема ускладненою кровотечею та перфорацією, а також у пацієнтів літнього віку лікування слід розпочинати з найменшої ефективної дози та дотримуватися її в подальшому.

У вищевказаних пацієнтів та пацієнтів, які потребують супутнього застосування лікарських засобів, що містять малі дози ацетилсаліцилової кислоти (АСК) чи інших препаратів, що можуть підвищувати ризик розвитку небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту, слід розглянути доцільність комбінованої терапії у комбінації з захисними препаратами (наприклад, інгібіторами протонної помпи або мізопростолом).

НПЗП можуть збільшити ризик виникнення серйозних серцево-судинних тромботичних явищ, інфаркту міокарда та інсульту, що можуть виявитися летальними, у зв’язку з чим препарат не рекомендується для лікування післяопераційного болю під час операції з аортокоронарного шунтування.

У зв’язку із застосуванням НПЗП дуже рідко повідомлялося про тяжкі, навіть летальні, шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик цих реакцій існує на початку терапії, а розвиток їх відмічається у більшості випадків у перший місяць лікування. Препарат слід відмінити при перших проявах шкірних висипань, виразок слизової оболонки або при будь-яких інших проявах гіперчутливості.

У пацієнтів, які раніше не приймали препарат, у період лікування препаратом, як і під час терапії іншими НПЗП, у поодиноких випадках можуть розвинутись алергічні реакції, включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакції.

Препарат завдяки своїм фармакодинамічним властивостям може маскувати симптоми, характерні для інфекційно-запальних захворювань.

З обережністю слід застосовувати препарат літнім пацієнтам. Зокрема ослабленим пацієнтам літнього віку та особам з низькою масою тіла рекомендується застосовувати найнижчу ефективну дозу.

У пацієнтів з астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носа, хронічними обструктивними захворюваннями легенів чи хронічними інфекціями дихального тракту алергічні реакції на НПЗП відмічаються частіше, ніж у інших пацієнтів. Отже, при лікуванні таких пацієнтів потрібна особлива обережність.

У випадку призначення препарату пацієнтам з порушенням функції печінки необхідний пильний медичний нагляд за їх станом, оскільки можливе загострення порушень. Під час застосування препарату, як і інших НПЗП, може підвищуватися рівень одного або декількох печінкових ферментів. Тому при тривалій терапії як запобіжний захід показане регулярне дослідження функції печінки. Якщо порушення з боку функціональних показників печінки зберігаються або посилюються, якщо розвиваються ознаки або симптоми, що вказують на захворювання печінки, а також у тому випадку, коли виникають інші побічні явища (наприклад, еозинофілія, висипання), препарат слід відмінити. Потрібно мати на увазі, що гепатит при прийомі препарату може виникнути без продромальних явищ.

Слід бути обережними, застосовуючи препарат пацієнтам із печінковою порфірією, оскільки він може спровокувати напад.

Оскільки простагландини відіграють важливу роль у підтримці ниркового кровотоку, особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з порушеннями функції серця або нирок (у т.ч. з функціональною нирковою недостатністю на тлі гіповолемії, нефротичного синдрому, вовчакової нефропатії та декомпенсованого цирозу печінки), пацієнтів з артеріальною гіпертензією в анамнезі, пацієнтів літнього віку, хворих, які застосовують діуретичні засоби, а також хворих, у яких спостерігається значне зменшення об’єму циркулюючої плазми будь-якої етіології, наприклад, у період до і після великих хірургічних втручань. У цих випадках під час застосування препарату рекомендується як запобіжний захід проводити регулярний контроль функції нирок. Припинення застосування препарату зазвичай призводить до відновлення функції нирок до вихідного рівня. При тривалому застосуванні препарату, як і інших НПЗП, показаний систематичний контроль картини периферичної крові. Препарат, як і інші НПЗП, може тимчасово інгібувати агрегацію тромбоцитів, що вимагає ретельного контролю відповідних лабораторних показників у осіб із порушенням гемостазу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Пацієнтам, у яких під час застосування препарату спостерігаються порушення зору, запаморочення або інші порушення з боку центральної нервової системи, не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами та приладами, що потребують концентрації уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Літій, дигоксин. Препарат може підвищувати концентрації літію та дигоксину у плазмі крові. Рекомендується моніторинг літію та дигоксину у плазмі крові.

Діуретичні та антигіпертензивні засоби. Препарат, як і інші НПЗП, при супутньому застосуванні з діуретиками або антигіпертензивними препаратами, наприклад, бета-блокаторами кальцієвих каналів, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) може знижувати їх антигіпертензивний ефект. Тому комбінацію таких препаратів слід призначати з обережністю, а пацієнтам (особливо літнього віку) слід періодично контролювати артеріальний тиск. Пацієнтам слід вживати достатню кількість води, а після початку та після закінчення супутньої терапії слід періодично контролювати функцію нирок, зокрема при застосуванні діуретиків та інгібіторів АПФ внаслідок підвищеного ризику виникнення нефротоксичності.

Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків може призводити до підвищення рівня калію в сироватці крові, тому пацієнтам, які одночасно застосовують такі препарати, слід контролювати рівень калію в сироватці крові.

Інші НПЗП та кортикостероїди. Супутнє застосування препарату та інших НПЗП або кортикостероїдів може підвищити частоту небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту. Слід уникати одночасного застосування препарату з іншими НПЗП, в тому числі селективними інгібіторами циклооксигенази-2, через відсутність будь-яких доказів можливої користі від синергічної дії.

Антикоагулянти та протитромбоцитарні препарати. Регулярне одночасне застосування препарату з антикоагулянтами, особливо варфарином та іншими кумаринами, та антитромбоцитарними лікарськими засобами може призвести до підвищення ризику кровотеч. Тому у випадку такого поєднання лікарських засобів рекомендується пильне і регулярне спостереження за хворими.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Одночасне застосування системних НПЗП та СІЗЗС може підвищити ризик шлунково-кишкової кровотечі.

Протидіабетичні препарати. При одночасному застосуванні препарату та протидіабетичних препаратів ефективність останніх не змінюється. Проте відомі окремі повідомлення про розвиток у таких випадках як гіпоглікемії, так і гіперглікемії, що зумовлювало необхідність зміни дози цукрознижувальних препаратів під час застосування препарату. Тому під час терапії препаратом слід контролювати рівень глюкози в крові.

Метотрексат. Слід дотримуватись обережності при застосуванні НПЗП менш ніж за 24 години до або після прийому метотрексату, оскільки в таких випадках може підвищуватися концентрація метотрексату в крові і посилюватися його токсична дія.

Колестипол та холестирамін. Одночасне застосування препарату з колестиполом або холестираміном зменшує всмоктування диклофенаку приблизно на 30 % та 60 % відповідно. Також холестирамін зменшує всмоктування парацетамолу. Препарати слід приймати з інтервалом у кілька годин.

Метоклопрамід та домперидон. При одночасному застосуванні з парацетамолом збільшують швидкість його всмоктування.

Препарати, які стимулюють ферменти, що метаболізують лікарські засоби. Препарати, які стимулюють ферменти, наприклад, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, звіробій (Hypericum perforatum) тощо теоретично здатні зменшувати концентрації диклофенаку у плазмі.

Циклоспорин. Вплив НПЗП на синтез простагландинів у нирках може посилювати нефротоксичність циклоспорину. Тому препарат слід призначати у менших дозах, ніж у разі призначення пацієнтам циклоспорину.

Антибактеріальні засоби – похідні хінолону. Є окремі повідомлення про розвиток судом у хворих, які застосовували одночасно похідні хінолону та НПЗП.

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватись метоклопрамідом і домперидоном.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Долекс – комбінований препарат, що чинить виражену протизапальну, аналгетичну та антипіретичну дію. Фармакологічна активність препарату зумовлена властивостями диклофенаку та парацетамолу, що входять до складу препарату.

Диклофенак натрію чинить виражену протизапальну і аналгезуючу, а також помірну жарознижувальну дію. Парацетамол має виражений аналгетичний, незначний антипіретичний і протизапальний ефект. Механізм дії пов’язаний з інгібуванням синтезу простагландинів.

Фармакокінетика. При прийомі диклофенаку натрію внутрішньо активна речовина швидко всмоктується в кров, максимальна концентрація у плазмі досягається через 1-2 години. Їжа трохи уповільнює швидкість абсорбції, проте не впливає на її рівень.

Препарат на 99 % зв’язується з білками плазми, добре проникає у тканини і в синовіальну рідину, де його концентрація може перевищувати таку у плазмі крові. Період напіввиведення з плазми становить 1-2 години, із синовіальної рідини – 3-6 годин.

Диклофенак натрію метаболізується в печінці. Виводиться близько 35 % препарату з сечею у вигляді метаболітів і близько 1 % – у незміненому вигляді. Близько 35 % препарату виводиться з калом. При прийомі внутрішньо парацетамол резорбується добре.

Максимальна концентрація у плазмі спостерігається через 30 хв після прийому і триває приблизно 4 години. Близько 25 % препарату зв’язується з протеїнами плазми, період напіввиведення з плазми – 1,5-2 години. Зазнає метаболізму в печінці, перетворюючись у глюкуроніди і сульфати. Концентрація препарату в сечі вища, ніж у плазмі крові.

Основні фізико-хімічні властивості

круглі гладенькі двошарові таблетки, що складаються з двох шарів (білого і оранжевого з вкрапленнями).

Термін придатності

3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла і недоступному для дітей місці.

Упаковка

10 таблеток у блістері, 1 блістер у конверті; 10 конвертів у картонній коробці (10 x 10).

4 таблетки у блістері; 1 блистер у конверті; 25 конвертів у картонній коробці (4 х 25).

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Твайлайт Літака Фарма Лімітед, Індія.

Місцезнаходження

116/2, Вадгаон Мавал, Чакан Фата, Мумбаї-Пуна Роуд, Пуна-412 106, Махараштра, Індія.

Дозировка Долекс таблетки №100 (10х10)
Производитель Твайлайт Литака Фарма Лтд, Индия
МНН Diclofenac, combinations
Фарм. группа Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Мелоксикам.
Регистрация № UA/3689/01/01 от 06.01.2011. Приказ № 260 от 30.04.2015
Код АТХ
Top