Доцетаксел-Фармекс концентрат для р-ра д/инф. 40 мг/мл (120 мг) по 3 мл №1 во флак. с р-лем

Цены в аптеках

Склад

діюча речовина: доцетаксел;

1 мл концентрату містить доцетакселу тригідрату у перерахуванні на доцетаксел безводний 40 мг;

допоміжні речовини: полісорбат 80; кислота лимонна, моногідрат;

розчинник: етанол 96 %, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості:концентрат для розчину для інфузій: прозорий маслянистий розчин від жовтого до коричнювато-жовтого кольору;

розчинник: прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Код АТХ L01C D02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Доцетаксел − антинеопластичний лікарський засіб, механізм дії якого базується на сприянні об’єднанню тубуліну у стабільні мікротрубочки та інгібуванні їхнього розпаду, що веде до значного зниження рівня вільного тубуліну. Зв’язування доцетакселу з мікротрубочками не змінює кількість протофіламентів.

Дослідження in vitro продемонстрували, що доцетаксел порушує мікротубулярну мережу, яка відіграє важливу роль для реалізації життєво важливих функцій клітини як під час мітозу, так і в інтерфазі.

Клоногенний аналіз in vitro показав цитотоксичність доцетакселу щодо різних ліній пухлинних клітин мишей та людини, а також до клітин щойно видалених пухлин людей. Доцетаксел досягає значних концентрацій у міжклітинній рідині і забезпечує високу тривалість життя клітин. Крім того, доцетаксел проявляє активність щодо деяких (хоча і не всіх) клітинних ліній, у яких спостерігається експресія р-глікопротеїну, що кодується геном медикаментозної полірезистентності. У ході досліджень in vivo виявилося, що дія доцетакселу не залежить від режиму застосування та проявляється в експериментах широким спектром видів протипухлинної активності щодо поширених пухлин – як експериментальних пухлин мишей, так і прищеплених людських пухлин.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Фармакокінетику доцетакселу вивчали у клінічних дослідженнях I фази у пацієнтів, хворих на рак, після призначення 20-115 мг/м2 препарату. Фармакокінетичний профіль доцетакселу не залежить від дози і відповідає трикамерній фармакокінетичній моделі з періодами напіввиведення для α-, β- та γ-фаз 4 хвилини, 36 хвилин та 11,1 години відповідно. Така тривалість цього показника для останньої фази частково зумовлена відносно повільним відтоком з периферійної камери.

Розподіл. Після застосування дози 100 мг/м2, яку вводили інфузійно протягом 1 години, середня пікова концентрація препарату у плазмі – 3,7 мкг/мл – була отримана з відповідною площею під кривою «концентрація-час» (AUC) 4,6 мкг/мл/год. Середні показники загального кліренсу та рівноважного об’єму розподілу препарату становили відповідно 21 л/м2/год та 113 л.

Міжіндивідуальні відмінності загального кліренсу досягали приблизно 50 %. Доцетаксел зв’язується з білками плазми більш ніж на 95 %.

Виведення. З участю трьох хворих на рак було проведено дослідження із застосуванням радіоізотопу 14С-доцетакселу. Після окисного метаболізму трет-бутилової ефірної групи під дією цитохрому Р450 доцетаксел виводився як із сечею, так і з калом протягом 7 днів; екскреція із сечею становила 6 %, із калом – 75 % кількості введеного радіоізотопу. Близько 80 % ізотопу, що містився у калі, виводилося протягом перших 48 годин у вигляді одного основного неактивного метаболіту, трьох другорядних метаболітів та дуже малої кількості препарату у незміненому вигляді.

Особливі групи пацієнтів. Вік та стать. Популяційний аналіз фармакокінетики доцетакселу проводили з участю 577 пацієнтів. Фармакокінетичні показники, що оцінювалися за допомогою цієї моделі, були дуже подібні до тих, які були отримані під час клінічних досліджень I фази. На фармакокінетику препарату не впливали ні вік, ні стать пацієнтів.

Печінкова дисфункція. У невеликої кількості пацієнтів (n=23), у яких за даними біохімічного аналізу крові були легкі та помірні порушення функції печінки (рівні АЛТ, АСТ у ≥ 1,5 раза вищі за верхню межу норми (ВМН), разом зі зростанням рівня лужної фосфатази у ≥ 2,5 раза вище за ВМН), загальний кліренс препарату знижувався у середньому на 27 % (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Затримка рідини в організмі. Кліренс доцетакселу не змінювався у хворих із легкою або помірною затримкою рідини в організмі; даних про кліренс доцетакселу у хворих із тяжкою затримкою рідини в організмі немає.

Комбінована терапія. При застосуванні у комбінації з іншими препаратами доцетаксел не впливав на кліренс доксорубіцину та рівень доксорубіцину (та його метаболітів) у плазмі крові. Фармакокінетика доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду не змінювалася при їх одночасному застосуванні.

Клінічне дослідження I фази, в якому оцінювався вплив капецитабіну на фармакокінетику доцетакселу та навпаки, не виявив ні впливу капецитабіну на фармакокінетику доцетакселу (Cmax та AUC), ні впливу доцетакселу на фармакокінетику відповідного метаболіту капецитабіну – 5’-DFUR (5'-дезокси-5-фторуридину).

Кліренс доцетакселу, що застосовувався у комбінації з цисплатином, був подібний до того, що спостерігався при монотерапії доцетакселом. Фармакокінетичний профіль цисплатину, введеного одразу після інфузії доцетакселу, є подібним до того, що спостерігався при монотерапії цисплатином.

Комбіноване застосування доцетакселу, цисплатину та 5-фторурацилу у 12 пацієнтів із солідними пухлинами не змінювало фармакокінетики жодного з цих лікарських препаратів.

Вплив преднізону на фармакокінетику доцетакселу після стандартної премедикації дексаметазоном вивчавли у 42 пацієнтів. Не спостерігалося будь-якого впливу преднізону на фармакокінетику доцетакселу.

Показання

Рак молочної залози

Доцетаксел у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом призначений для ад’ювантної терапії хворих із:

  • операбельним раком молочної залози з ураженням лімфатичних вузлів;
  • операбельним раком молочної залози без ураження лімфатичних вузлів.

Хворим з операбельним раком молочної залози без ураження лімфовузлів ад’ювантну терапію потрібно проводити, якщо пацієнти підлягають хіміотерапії відповідно до прийнятих міжнародних критеріїв для первинної терапії ранніх стадій раку молочної залози.

Доцетаксел у комбінації з доксорубіцином призначений для лікування хворих із місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози, які раніше не отримували цитотоксичну терапію з приводу цього стану.

Доцетаксел як монотерапія призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної цитотоксичної терапії, яка включала антрациклін або алкілувальний препарат.

Доцетаксел у комбінації з трастузумабом призначений для лікування хворих із метастатичним раком молочної залози з підвищеною експресією НЕR-2 пухлинними клітинами, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу метастазів.

Доцетаксел у комбінації з капецитабіном призначений для лікування хворих із місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної терапії, яка включала антрациклін.

Недрібноклітинний рак легень

Доцетаксел призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легень після неефективної хіміотерапії.

Доцетаксел у комбінації з цисплатином призначений для лікування хворих із неоперабельним, місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легень, якщо попередню хіміотерапію з приводу цього стану не проводили.

Рак передміхурової залози

Доцетаксел у комбінації з преднізоном або преднізолоном призначений для лікування хворих з гормонорефрактерним метастатичним раком передміхурової залози.

Аденокарцинома шлунка

Доцетаксел у комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом призначений для лікування хворих з метастатичною аденокарциномою шлунка, в тому числі аденокарциномою гастроезофагального відділу, які попередньо не отримували хіміотерапію з приводу метастазів.

Рак голови та шиї

Доцетаксел у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом призначений для індукційної терапії хворих на місцевопрогресуючу сквамозноклітинну карциному голови та шиї.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини. Початковий рівень нейтрофілів < 1500 клітин/мм3. Тяжкі порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Слід враховувати також протипоказання для застосування інших лікарських препаратів, які призначають у комбінації з доцетакселом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження in vitro продемонстрували, що метаболізм доцетакселу може змінюватися при одночасному застосуванні препаратів, які спричиняють індукцію цитохрому P450-3A, інгібують його або метаболізуються під його дією (а отже, можуть зумовлювати його конкурентне інгібування), таких як циклоспорин, терфенадин, кетоконазол, еритроміцин та тролеандоміцин. У зв’язку з цим слід з обережністю вдаватися до одночасного прийому цих лікарських засобів, враховуючи ризик клінічно значущої взаємодії.

У разі комбінованого застосування з інгібіторами CYP3A4 може збільшуватися частота побічних реакцій доцетакселу внаслідок зниження його метаболізму. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування доцетакселу з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад з кетоконазолом, ітраконазолом, кларитроміцином, індинавіром, нефазодоном, нелфінавіром, ритонавіром, саквінавіром, телітроміцином та вориконазолом), рекомендовано здійснювати ретельний клінічний нагляд та корекцію дози доцетакселу під час лікування потужними інгібіторами CYP3A4 (див. розділ «Особливості застосування»).

У фармакокінетичному дослідженні пацієнтів, які одночасно отримували кетоконазол і доцетаксел, було продемонстровано, що застосування доцетакселу з потужним інгібітором CYP3A4 кетоконазолом зумовлює зниження кліренсу доцетакселу на 49 %. Це може призвести до погіршення переносимості доцетакселу навіть у більш низьких дозах.

Фармакокінетику доцетакселу при одночасному застосуванні з преднізоном вивчали у пацієнтів з метастатичним раком передміхурової залози. Доцетаксел метаболізується під дією ферменту CYP3A4, а преднізон є відомим індуктором ферменту CYP3A4. Статистично значущого впливу преднізону на фармакокінетику доцетакселу виявлено не було.

Доцетаксел значною мірою зв’язується з білками плазми крові (> 95 %). Хоча можливі взаємодії цього препарату при його одночасному прийомі з іншими лікарськими засобами формально не досліджувалися in vivo, за даними досліджень in vitro препарати, які також мають високий рівень зв’язування з білками плазми (такі як еритроміцин, дифенгідрамін, пропранолол, пропафенон, фенітоїн, саліцилати, сульфаметоксазол та натрію вальпроат), не погіршували зв’язування доцетакселу з білками плазми. Крім того, не погіршує зв’язування доцетакселу з білками плазми і дексаметазон. Доцетаксел не впливає на зв’язування з білками плазми дигітоксину.

Фармакокінетика доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду не змінювалася при одночасному призначенні цих препаратів. Існують обмежені дані, отримані за результатами одного неконтрольованого дослідження, що дають можливість припустити наявність взаємодії між доцетакселом та карбоплатином. При застосуванні комбінації цих препаратів кліренс карбоплатину майже на 50 % перевищував рівні цього показника, що були визначені на тлі монотерапії карбоплатином у ході проведених досліджень.

Пацієнтам, які приймають препарати, що потенційно інгібують CYP3A4, доцетаксел слід призначати з обережністю.

Спирт, що міститься у доцетакселі, може змінювати клінічні ефекти інших лікарських препаратів.

Особливості застосування

У пацієнтів з раком молочної залози або недрібноклітинним раком легенів у разі відсутності протипоказань премедикація кортикостероїдами для перорального застосування, такими як дексаметазон 16 мг на добу (наприклад 8 мг двічі на добу) протягом 3 днів, починаючи за 1 день до призначення доцетакселу, може зменшити частоту розвитку та вираженість затримки рідини в організмі та реакцій гіперчутливості. У пацієнтів з раком передміхурової залози премедикація проводиться пероральним препаратом дексаметазону у дозі 8 мг за 12 годин, 3 години та 1 годину до початку інфузії доцетакселу.

Гематологічні зміни при застосуванні препарату

Найчастіша побічна реакція при лікуванні доцетакселом – нейтропенія. Найнижчі рівні нейтрофілів спостерігалися в середньому на 7-й день лікування, але час досягнення піка нейтропенії міг бути коротшим у пацієнтів, які раніше неодноразово отримували курси протипухлинної терапії. У всіх пацієнтів, які приймають доцетаксел, необхідно проводити ретельний моніторинг картини периферичної крові. Доцетаксел можна вводити повторно в складі нового циклу хіміотерапії лише після того, як кількість нейтрофілів після завершення попереднього циклу відновиться до ≥ 1500 клітин/мл3.

Якщо на тлі лікування доцетакселом розвивається тяжка нейтропенія (< 500 клітин/мл3 протягом 7 днів або довше), рекомендується зменшити дозу препарату в наступному циклі хіміотерапії або застосувати відповідне симптоматичне лікування.

У пацієнтів, які отримували комбіновану терапію доцетакселом, цисплатином та 5-фторурацилом (TCF), фебрильна нейтропенія та нейтропенічні інфекції розвивалися рідше, якщо застосовували Г-КСФ. Пацієнтам, які лікуються TCF, для зниження ризику ускладнених нейтропеній (фебрильної нейтропенії, пролонгованої нейтропенії або нейтропенічних інфекцій) необхідно отримувати профілактично Г-КСФ. Пацієнтам, які лікуються TCF, слід перебувати під ретельним наглядом (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

У пацієнтів, які отримували лікування доцетакселом у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом (TAC), фебрильна нейтропенія та/або нейтропенічна інфекція виникали рідше, якщо хворі проходили первинну профілактику за допомогою Г-КСФ. Для пацієнтів, які отримують ад’ювантну терапію TAC з приводу раку молочної залози, доцільно розглянути можливість первинної профілактики Г-КСФ для зниження ризику ускладненої нейтропенії (фебрильної нейтропенії, пролонгованої нейтропенії або нейтропенічної інфекції). Пацієнтам, які отримують лікування за схемою TAC, слід перебувати під ретельним наглядом (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

Реакції з боку шлунково-кишкового тракту.

Рекомендується дотримуватися обережності у пацієнтів з нейтропенією, особливо при наявності підвищеного ризику шлунково-кишкових ускладнень. Хоча більшість таких випадків виникали під час першого або другого циклу хіміотерапії схемою з доцетакселом, ентероколіт може розвинутися у будь-який час та здатний призвести до летального наслідку у перший день після виникнення. За пацієнтами необхідно ретельно спостерігати на предмет ранніх проявів серйозних токсичних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Реакції гіперчутливості.

Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів щодо можливих реакцій гіперчутливості, особливо під час першої та другої інфузії. Реакції гіперчутливості можуть розвиватися вже у перші хвилини після початку інфузії доцетакселу, тому слід мати в наявності всі необхідні засоби для лікування артеріальної гіпотензії та бронхоспазму. Реакція гіперчутливості з незначними симптомами, такими як почервоніння або локалізовані реакції з боку шкіри, не потребує переривання терапії. Однак тяжкі реакції, такі як виражена артеріальна гіпотензія, бронхоспазм чи генералізовані висипання/еритема, або у дуже рідких випадках анафілаксія з летальним наслідком, потребують негайного припинення введення доцетакселу та проведення відповідної терапії. Пацієнтам, які перенесли тяжку реакцію гіперчутливості, повторне застосування доцетакселу не показане.

Пацієнти, у яких раніше спостерігалася реакція гіперчутливості на паклітаксел, можуть мати підвищений ризик розвитку реакції гіперчутливості на доцетаксел, у тому числі більш важкої реакції гіперчутливості. За цими пацієнтами слід вести ретельний нагляд під час початку терапії доцетакселом.

Реакції з боку шкіри.

Спостерігалися випадки розвитку локалізованої еритеми шкіри кінцівок (на долонях та підошвах стоп), що супроводжувалася набряком та подальшою десквамацією епітелію. Повідомляли також про випадки тяжких симптомів, наприклад поширених шкірних висипань з подальшою десквамацією епітелію, які зумовлювали необхідність переривання лікування доцетакселом або повної відміни препарату.

Затримка рідини в організмі.

Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів, у яких спостерігається значна затримка рідини в організмі, наприклад, у вигляді плеврального, перикардіального випоту та асциту.

Респіраторні розлади.

Повідомляли про випадки гострого респіраторного дистрес-синдрому, інтерстиціальної пневмонії/пневмоніту, інтерстиціального захворювання легень, фіброзу легень та дихальної недостатності, які можуть бути летальними. У пацієнтів, які отримували супутню променеву терапію, спостерігалися випадки променевого пневмоніту.

При виникненні нових легеневих симптомів або посиленні вже існуючих необхідно забезпечити пильний нагляд за пацієнтом, невідкладне обстеження та належне лікування. До встановлення діагнозу терапію доцетакселом рекомендується припинити. Раннє застосування засобів підтримувальної терапії може допомогти покращити стан пацієнта. Слід ретельно оцінити користь від поновлення терапії доцетакселом.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Пацієнти, у яких на тлі монотерапії доцетакселом 100 мг/м2 визначаються підвищені рівні трансаміназ (АЛТ і/або АСТ) більше ніж у 1,5 раза порівняно з ВМН і лужної фосфатази більше ніж у 2,5 раза порівняно з ВМН, мають більш високий ризик розвитку тяжких побічних реакцій, таких як летальний наслідок у результаті токсичної дії препарату, в тому числі внаслідок сепсису та шлунково-кишкової кровотечі, а також фебрильна нейтропенія, інфекції, тромбоцитопенія, стоматит та астенія. У зв’язку з цим рекомендована доза доцетакселу для пацієнтів з підвищеними рівнями печінкових ферментів становить 75 мг/м2; рівень печінкових ферментів необхідно визначати перед початком лікування та перед кожним новим циклом хіміотерапії.

Для пацієнтів, у яких спостерігається підвищення сироваткового рівня білірубіну (> ВМН) та/або АЛТ і АСТ більш ніж у 3,5 раза порівняно з ВМН, що супроводжується підвищенням рівня лужної фосфатази більше ніж у 6 разів порівняно з ВМН, зменшення дози не рекомендується, але доцетаксел взагалі не слід застосовувати, якщо немає нагальної потреби.

У ході дослідження доцетакселу в комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом у хворих з аденокарциномою шлунка одними з критеріїв виключення пацієнтів були підвищені рівні АЛТ і/або АСТ більш ніж у 1,5 раза порівняно з ВМН, лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 раза порівняно з ВМН, білірубіну – більше ВМН; відповідно, для таких пацієнтів зменшення дози доцетакселу не може бути рекомендоване і препарат взагалі не слід застосовувати цій категорії хворих, якщо немає нагальної потреби. Даних про застосування доцетакселу у комбінованій терапії при інших показаннях хворим із порушенням функції печінки немає.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Даних про лікування доцетакселом пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок немає.

Нейротоксичність.

Виникнення серйозних периферичних нейротоксичних явищ вимагає зменшення дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Кардіотоксичність.

У пацієнтів, які приймали доцетаксел у комбінації з трастузумабом, особливо якщо в попередньому курсі хіміотерапії застосовувалися антрацикліни (доксорубіцин чи епірубіцин), спостерігалися випадки розвитку серцевої недостатності. Така серцева недостатність могла бути помірною або тяжкою і асоціювалася з високим ризиком летального наслідку. Якщо є необхідність застосовувати доцетаксел у комбінації з трастузумабом, слід до початку терапії оцінити стан серцево-судинної системи пацієнта. Під час лікування цими препаратами необхідно регулярно контролювати функцію серця (наприклад кожні 3 місяці), що допоможе виявити пацієнтів, у яких може розвинутися кардіальна дисфункція. Більш детальна інформація міститься в інструкції для медичного застосування лікарського засобу трастузумабу.

У пацієнтів, які отримували доцетаксел у комбінованих схемах разом з доксорубіцином, 5-фторурацилом та/або циклофосфамідом, повідомляли про випадки розвитку шлункових аритмій, у тому числі шлункової тахікардії (іноді летальної) (див. розділ «Побічні реакції»). Рекомендується виконати кардіологічне обстеження до початку лікування.

Розлади з боку органів зору.

У пацієнтів, які отримували доцетаксел, спостерігалися випадки кістоподібного набряку макули (КНМ). Пацієнтам з порушеннями зору необхідно зробити невідкладне та повне офтальмологічне обстеження. У разі діагностування КНМ необхідно відмінити доцетаксел і розпочати відповідне лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Інші застереження.

Протягом усього періоду лікування (як для чоловіків, так і для жінок) та упродовж принаймні 6 місяців після закінчення курсу терапії (лише для чоловіків) слід використовувати ефективні методи контрацепції (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Слід уникати одночасного застосування доцетакселу з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад з кетоконазолом, ітраконазолом, кларитроміцином, індинавіром, нефазодоном, нелфінавіром, ритонавіром, саквінавіром, телітроміцином та вориконазолом) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Додаткові застереження щодо застосування доцетакселу для ад’ювантної терапії раку молочної залози.

Ускладнена нейтропенія.

Для пацієнтів, у яких розвивається ускладнена нейтропенія (тривала нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекції), слід розглянути доцільність застосування Г-КСФ та зменшення дози доцетакселу.

Застійна серцева недостатність (ЗСН).

Слід спостерігати за станом пацієнтів для виявлення можливих симптомів застійної серцевої недостатності під час лікування і в ході подальшого спостереження. Було встановлено, що у пацієнтів, які отримують терапію за схемою TAC з приводу раку молочної залози з метастазами у лімфатичні вузли, протягом першого року після лікування підвищується ризик розвитку ЗСН (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодинамічні властивості»).

Лейкоз.

Ризик відстроченої маніфестації мієлодисплазії або розвитку гострого мієлолейкозу у пацієнтів, які лікувалися комбінацією доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду (TAC), зумовлює необхідність контролю основних гематологічних показників у ході подальшого спостереження.

Пацієнти з метастазами в ≥ 4 лімфатичні вузли.

Оскільки переваги, які спостерігалися у пацієнтів з метастазами у 4 і більше лімфовузлів, не були статистично значущими для безрецидивної виживаності (БРВ) та загальної виживаності (ЗВ), в остаточному аналізі не було повною мірою продемонстровано позитивне співвідношення користь/ризик схеми терапії TAC у таких пацієнтів (див. розділ «Фармакодинамічні властивості»).

Пацієнти літнього віку.

Аналіз даних з безпеки у пацієнтів віком від 60 років, які отримували комбінацію доцетаксел + капецитабін, показав збільшення випадків побічних явищ ступеня вираженості 3-4, пов'язаних з лікуванням, серйозних побічних явищ, пов'язаних з лікуванням, та ранньої відміни препарату через побічні явища порівняно з пацієнтами віком до 60 років.

Дані про застосування доцетакселу в комбінації з доксорубіцином та циклофосфамідом пацієнтам віком понад 70 років відсутні.

Серед пацієнтів, які отримували доцетаксел кожні три тижні для лікування раку передміхурової залози, частоту виникнення змін у нігтях у пацієнтів віком від 65 років реєстрували на ≥ 10 % частіше, ніж у молодших пацієнтів. Зумовлені лікуванням випадки підвищення температури тіла, діареї, відсутності апетиту та периферичних набряків виникали у пацієнтів віком від 75 років на ≥ 10 % частіше, ніж у пацієнтів віком до 65 років. У пацієнтів віком від 65 років, які отримували доцетаксел у комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом, на ≥ 10 % частіше, ніж у молодших пацієнтів, виникали такі побічні ефекти (усіх ступенів вираженості): в’ялість, стоматит, нейтропенічна інфекція.

При застосуванні комбінації TCF слід забезпечити ретельний нагляд за пацієнтами літнього віку.

Застереження щодо допоміжних речовин.

Цей лікарський препарат містить етиловий спирт, кількість якого становить 50 % загального об’єму концентрату, тобто до 0,395 г (0,5 мл) на один флакон; за кількістю спирту це еквівалентно 10 мл пива або 4 мл вина.

Препарат шкідливий для пацієнтів, які страждають на алкоголізм.

Слід брати до уваги вміст спирту у препараті у разі призначення його вагітним жінкам або жінкам, які годують груддю, а також дітям і пацієнтам з груп високого ризику, наприклад пацієнтам із захворюваннями печінки або епілепсією.

Кількість спирту, що міститься у цьому лікарському засобі, може позначатися на ефектах інших лікарських засобів.

Приготування розчину для інфузії.

Рекомендації з техніки безпеки. Доцетаксел-Фармекс належить до антинеопластичних препаратів і, як і будь-який інший потенційно токсичний засіб, вимагає дотримання заходів безпеки при поводженні з ним та приготуванні розчинів із препаратом Доцетаксел-Фармекс. При роботі з доцетакселом слід користуватися медичними гумовими рукавичками. У разі потрапляння концентрату, напівготового або інфузійного розчину на шкіру її слід негайно і ретельно промити водою з милом. Якщо концентрат, напівготовий розчин або інфузійний розчин потрапив на слизові оболонки, місце ураження потрібно негайно і ретельно промити водою.

Приготування напівготового розчину.

1. Взяти необхідну кількість флаконів Доцетакселу-Фармекс (забезпечити 5-хвилинний період перебування флаконів при кімнатній температурі, якщо флакони зберігали у холодильнику).

2. За допомогою шприца асептично відібрати весь розчинник із флакона з розчинником, що міститься в одній упаковці з концентратом Доцетаксел-Фармекс.

Ввести весь розчинник у флакон з концентратом Доцетаксел-Фармекс.

3. Вийнявши шприц з голкою із флакона, перемішати протягом 45 с одержану суміш розчинника і концентрату, перевертаючи флакон.

НЕ СТРУШУВАТИ! Ви отримали напівготовий розчин Доцетакселу-Фармекс.

4. Залишити флакон з напівготовим розчином при кімнатній температурі на 5 хвилин, після цього перевірити гомогенність і прозорість розчину (наявність піни навіть через 5 хвилин є нормою, оскільки у складі препарату міститься полісорбат 80).

Напівготовий розчин, який містить 10 мг/мл доцетакселу, необхідно використати одразу після приготування. Однак хіміко-фізична стабільність готового розчину зберігається протягом 8 годин при зберіганні при температурі від +2 до +8 °С або при кімнатній температурі.

Приготування готового розчину для інфузій.

1. Готуючи інфузійний розчин, слід пам’ятати, що в 1 мл напівготового розчину міститься

10 мг доцетакселу.

2. Набрати у шприц необхідну кількість мілілітрів напівготового розчину і ввести у флакон з 250 мл 0,9 % натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Якщо необхідна доза Доцетакселу-Фармекс перевищує 200 мг, слід використовувати більший об’єм рідини для інфузії, щоб концентрація доцетакселу не була вищою за 0,74 мг/мл.

3. Перемішати круговими рухами вміст флакона з розчином для інфузії.

4. Розчин Доцетаксел-Фармекс для ін’єкцій потрібно використати протягом наступних 4 годин і ввести шляхом інфузії, яка триває 1 годину, в асептичних умовах, при нормальному освітленні приміщення та кімнатній температурі.

5. Якщо при огляді напівготового розчину або розчину для інфузії виявлено преципітати (осад або будь-які часточки (включення)), вводити розчин не дозволяється і його треба знищити.

Утилізація відходів. Усі матеріали, які використовували для розведення і введення препарату, слід знищити відповідно до стандартних процедур.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Даних про застосування доцетакселу вагітним немає. Існують дані, що в експериментах на тваринах доцетаксел проявляв ембріотоксичний та фетотоксичний вплив; крім того, у щурів застосування препарату призвело до зниження фертильності. Як і інші цитотоксичні лікарські засоби, доцетаксел в разі застосування вагітним може завдати шкідливого впливу на плід. У зв’язку з цим доцетаксел не слід призначати у період вагітності, за винятком випадків, коли для цього існує нагальна потреба.

Жінкам репродуктивного віку, які приймають доцетаксел, слід рекомендувати уникати вагітності і негайно повідомити лікаря у разі настання вагітності. Протягом усього періоду лікування слід користуватися ефективними методами контрацепції.

Період годування груддю. Доцетаксел є ліпофільною субстанцією, але невідомо, чи проникає він у грудне молоко. Отже, враховуючи ризик розвитку побічних ефектів у немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, на період курсу лікування доцетакселом слід припинити годування груддю.

Фертильність. Існують дані, що доцетаксел проявляв генотоксичну дію і міг впливати на фертильність дослідних тварин-самців. Тому чоловікам, які приймають доцетаксел, рекомендовано використовувати належні засоби контрацепції під час лікування і впродовж 6 місяців після його припинення. Їм слід звернутися за консультацією щодо консервування сперми перед початком лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження щодо впливу доцетакселу на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами не проводили.

Вміст алкоголю у цьому лікарському засобу та побічні ефекти цього препарату можуть порушувати здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). У зв’язку з цим пацієнтів слід застерегти щодо можливого впливу вмісту алкоголю та побічних ефектів цього препарату на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами і рекомендувати їм не керувати транспортними засобами та не працювати зі складними механізмами, якщо у них під час лікування виникають ці побічні ефекти.

Спосіб застосування та дози

Застосування доцетакселу слід проводити у відділеннях, що спеціалізуються на цитотоксичній хіміотерапії. Доцетаксел слід вводити винятково під наглядом лікаря, компетентного у проведенні протипухлинної хіміотерапії.

Рекомендовані дози.

Для лікування раку молочної залози та недрібноклітинного раку легенів, раку шлунка та раку голови та шиї, у разі відсутності протипоказань, можна застосовувати премедикацію кортикостероїдами для перорального застосування, такими як дексаметазон 16 мг/добу (наприклад 8 мг 2 рази на добу) протягом 3 днів, першу дозу приймати за 1 день до застосування препарату Доцетаксел-Фармекс (див. розділ «Особливості застосування»). Для зменшення ризику гематотоксичності можна профілактично застосовувати Г-КСФ (гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор).

Доцетаксел вводити у вигляді одногодинної інфузії кожні 3 тижні.

Для лікування раку простати, враховуючи одночасне застосування преднізону або преднізолону, рекомендована схема премедикації полягає у пероральному застосуванні дексаметазону 8 мг за 12 годин, 3 години і за 1 годину до інфузії доцетакселу (див. розділ «Особливості застосування»).

Рак молочної залози. При проведенні ад’ювантної терапії операбельного раку молочної залози з ураженням лімфатичних вузлів та без нього рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, яку слід вводити через 1 годину після застосування доксорубіцину  (50 мг/м2) та циклофосфаміду (500 мг/м2) кожні 3 тижні, всього 6 циклів (див. також підрозділ «Корекція дози під час лікування»).

Для лікування пацієнтів з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози рекомендована доза доцетакселу для монотерапії становить 100 мг/м2.

При комбінації з доксорубіцином (у дозі 50 мг/м2) доцетаксел застосовувати у дозі 75 мг/м2 як терапію першої лінії.

У комбінації з трастузумабом (що вводиться щотижня) доцетаксел застосовувати у рекомендованій дозі 100 мг/м2 кожні 3 тижні. У ході клінічних досліджень першу інфузію доцетакселу призначали наступного дня після першої дози трастузумабу. Наступні дози доцетакселу вводили безпосередньо після завершення інфузії трастузумабу, якщо щойно введений трастузумаб добре переносився хворим. Особливості дозування та способу призначення трастузумабу викладені у «Загальній характеристиці лікарського засобу» трастузумабу.

У комбінації з капецитабіном доцетаксел рекомендується застосовувати в рекомендованій дозі 75 мг/м2 кожні 3 тижні; капецитабін при цьому вводити у дозі 1250 мг/м2 2 рази на добу (не пізніше ніж через 30 хвилин після їди) протягом 2 тижнів з подальшою однотижневою перервою. Особливості розрахунку дози капецитабіну відповідно до площі поверхні тіла викладені у «Загальній характеристиці лікарського засобу» капецитабіну.

Недрібноклітинний рак легень.

При лікуванні пацієнтів з недрібноклітинним раком легень, які раніше не отримували хіміотерапію, рекомендоване застосування доцетакселу у дозі 75 мг/м2, одразу після чого вводять цисплатин у дозі 75 мг/м2 протягом 30-60 хвилин. Для лікування пацієнтів, для яких раніше хіміотерапія препаратами на основі платини виявилася неуспішною, рекомендовано монотерапію доцетакселом у дозі 75 мг/м2.

Рак простати.

Рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2. При цьому безперервним курсом слід призначати також преднізон або преднізолон 5 мг двічі на добу перорально (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Аденокарцинома шлунка.

Рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, яку вводити шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 1 години, одразу після чого призначати 75 мг/м2 цисплатину шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 1-3 годин (обидва препарати призначати тільки у перший день циклу), негайно після закінчення введення цисплатину розпочинати інфузію 750 мг/м2/добу 5-фторурацилу, що продовжується безперервно 5 діб. Цей цикл повторюється кожні 3 тижні. При цьому пацієнти отримують премедикацію протиблювальними препаратами та відповідну гідратацію (отримувати достатньо рідини) на тлі введенням цисплатину. Для зменшення ризику гематологічних проявів токсичності хіміотерапії потрібно профілактично застосовувати Г-КСФ (див. також підрозділ «Корекція дози під час лікування»).

Рак голови та шиї  

Слід проводити премедикацію протиблювальними засобами та відповідну гідратацію (до та після введення цисплатину). Для зниження ризику гематологічної токсичності можна застосовувати профілактичне введення Г-КСФ. Усі хворі у групах доцетакселу досліджень ТАХ 323 та ТАХ 324 отримували антибіотики з метою профілактики.

  • Індукційна хіміотерапія, після якої слід призначати променеву терапію (згідно з даними дослідження TAX 323). Для індукційної хіміотерапії неоперабельної місцевопрогресуючої сквамозноклітинної карциноми голови та шиї (СККГШ) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, що вводиться інфузійно протягом 1 години, одразу після чого в 1-й день циклу призначати цисплатин 75 мг/м2 інфузійно протягом 1-3 годин; негайно після закінчення введення цисплатину починати інфузію 5-фторурацилу (750 мг/м2/добу), яка продовжується безперервно 5 діб. У такому режимі ці препарати призначати кожні 3 тижні протягом 4 циклів. Після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати променеву терапію.
  • Індукційна хіміотерапія, після якої призначати хіміорадіотерапію (згідно з даними дослідження TAX 324). Для індукційної хіміотерапії місцевопрогресуючої СККГШ (технічно нерезектабельної, з низькою імовірністю проведення хірургічного лікування або необхідністю застосування органозберігаючого підходу) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, яку вводити інфузійно протягом 1 години, одразу після чого в 1-й день циклу призначають цисплатин 100 мг/м2 інфузійно протягом 0,5-3 годин; негайно після закінчення введення цисплатину починати інфузію 5-фторурацилу (1000 мг/м2/добу), яка продовжується безперервно 4 доби. У такому режимі ці препарати призначати кожні 3 тижні протягом 5 циклів. Після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати хіміорадіотерапію.

Інформацію про зміну дозування цисплатину та 5-фторурацилу див. у відповідних інструкціях.

Корекція дози під час лікування.

Загальні принципи. Доцетаксел слід вводити пацієнтам з показником кількості нейтрофілів більше 1500/мм3. Якщо на тлі терапії доцетакселом або розвивається фебрильна нейтропенія, або кількість нейтрофілів менше 500/мм3 протягом більше 1 тижня, або виникають гострі тяжкі чи поступово наростають кумулятивні реакції з боку шкіри, або значно виражена периферична нейропатія, дозу доцетакселу необхідно зменшити зі 100 мг/м2 до 75 мг/м2 і/або з 75 мг/мдо 60 мг/м2. Якщо подібні реакції спостерігаються і на тлі прийому дози 60 мг/м2, препарат слід відмінити.

Ад’ювантна терапія раку молочної залози. Пацієнтам, які отримують ад’ювантну терапію доцетакселом, доксорубіцином і циклофосфамідом (схема ТАС), слід зважити доцільність первинної профілактики за допомогою Г-КСФ. Пацієнтам, у яких розвивається фебрильна нейтропенія та/або нейтропенічна інфекція, слід зменшити дозу доцетакселу до 60 мг/м2, у усіх наступних циклах лікування (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). Пацієнтам, у яких розвинувся стоматит 3 або 4 ступеня вираженості, необхідно зменшити дозу доцетакселу до 60 мг/м2.

У комбінації з цисплатином. Для пацієнтів, у яких під час попереднього курсу на тлі прийому доцетакселу 75 мг/м2 у комбінації з цисплатином пік зниження рівня лейкоцитів був < 25 000 клітин/мм3, для пацієнтів, у яких на тлі прийому доцетакселу розвинулася фебрильна нейтропенія, а також для пацієнтів, у яких виникли серйозні негематологічні прояви токсичності препарату, слід у наступних курсах зменшити дозу доцетакселу до  65 мг/м2. Особливості корекції дози цисплатину викладені у «Загальній характеристиці лікарського засобу» цисплатину.

У комбінації з капецитабіном. Особливості корекції дози капецитабіну викладені в інструкції для медичного застосування капецитабіну.

  • Пацієнтам у яких вперше виникли прояви токсичності II ступеня, що зберігаються і на той час, коли має проводитися наступне введення доцетакселу/капецитабіну, лікування слід перервати, поки прояви токсичності не знизяться до 0-I ступеня, а потім поновити із застосуванням 100 % початкової дози препаратів.
  • Пацієнтам, у яких у будь-який час у ході циклу лікування вдруге виникли прояви токсичності II ступеня або вперше виникли прояви токсичності III ступеня, терапію слід перервати, поки прояви токсичності не знизяться до 0-I ступеня, а потім поновити, застосовуючи доцетаксел у дозі 55 мг/м2.
  • У разі наступної появи токсичних явищ або якщо виникли прояви токсичності IV ступеня, лікування доцетакселом слід відмінити.

Особливості корекції дози трастузумабу викладені у «Загальній характеристиці лікарського засобу» трастузумабу.

У комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом.

Якщо, незважаючи на застосування Г-КСФ, у пацієнта спорстерігається епізод фебрильної нейтропенії, пролонгованої нейтропенії або інфекції на тлі нейтропенії, дозу доцетакселу слід знизити з 75 мг/м2 до 60 мг/м2. Якщо і в подальшому розвиваються епізоди ускладненої нейтропенії, дозу препарату знижують з 60 до 45 мг/м2. У разі якщо у пацієнта розвивається епізод тромбоцитопенії IV ступеня тяжкості, дозу доцетакселу слід зменшити з 75 мг/м2 до 60 мг/м2. Не можна повторювати курс терапії у наступних циклах, поки вміст нейтрофілів у крові не повернеться до рівня > 1500 клітин/мм3, тромбоцитів – до рівня > 100 000 клітин/мм3. Якщо прояви токсичності зберігаються і після цих заходів, необхідно відмінити терапію доцетакселом (див. розділ «Особливості застосування»).

Таблиця 1. Рекомендовані заходи щодо корекції дози хіміопрепаратів у пацієнтів, що приймають комбінацію доцетакселу, цисплатину та 5-фторурацилу

Прояви токсичності
Корекція доз
Діарея ІІІ ступеня тяжкості
Перший епізод: зменшити дозу 5-фторурацилу на 20 %.
Другий епізод: зменшити дозу доцетакселу на 20 %.
Діарея ІV ступеня тяжкості
Перший епізод: зменшити дози доцетакселу та 5-фторурацилу на 20 %.
Другий епізод: відмінити терапію.
Стоматит або інші запальні процеси слизових оболонок ІІІ ступеня тяжкості
Перший епізод: знизити дозу 5-фторурацилу на 20 %.
Другий епізод: відмінити 5-фторурацил на всі наступні цикли лікування.
Третій епізод: знизити дозу доцетакселу на 20 %.
Стоматит або інші запальні процеси слизових оболонок ІV ступеня тяжкості
Перший епізод: відмінити 5-фторурацил на всі наступні цикли лікування.
Другий епізод: з зменшити дозу доцетакселу на 20 %.

Особливості корекції доз цисплатину та 5-фторурацилу викладені у відповідних інструкціях для медичного застосування.

В опорному клінічному дослідженні доцетакселу пацієнтам, у яких на тлі терапії СККГШ розвивалася ускладнена нейтропенія (у тому числі тривала нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекційні захворювання), було рекомендовано застосовувати профілактично Г-КСФ (наприклад, з 6-ї по 15-у добу циклу) в усіх наступних циклах хіміотерапії.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти з порушенням функції печінки. З урахуванням фармакокінетичних даних доцетакселу в умовах монотерапії цим препаратом у дозі 100 мг/м2, пацієнтам з підвищеними рівнями трансаміназ (АЛТ і/або АСТ) більше ніж у 1,5 раза порівняно з верхньою межею норми (ВМН), а також лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 раза порівняно з ВМН, рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2. Для пацієнтів, у яких спостерігається підвищення сироваткового рівня білірубіну (>ВМН) і/або підвищеними рівнями АЛТ і АСТ більш ніж у 3,5 раза порівняно з ВМН, що супроводжується підвищенням рівня лужної фосфатази більше ніж у 6 разів порівняно з ВМН, зменшення дози не рекомендується, але доцетаксел взагалі не слід застосовувати, якщо немає нагальної потреби.

У базовому клінічному дослідженні доцетакселу в комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом у хворих з аденокарциномою шлунка серед критеріїв виключення з дослідження були підвищені рівні АЛТ і/або АСТ більш ніж у 1,5 раза порівняно з ВМН, лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 раза порівняно з ВМН, білірубіну – більше ВМН; відповідно, для таких пацієнтів зменшення дози доцетакселу не може бути рекомендоване. Препарат взагалі не слід застосовувати цій категорії хворих, якщо немає нагальної потреби.

Даних про застосування доцетакселу у комбінованій терапії при інших показаннях хворим із порушенням функції печінки немає.

Пацієнти літнього віку. Згідно з даними популяційного фармакокінетичного аналізу, особливих вказівок щодо застосування препарату пацієнтам літнього віку немає.

При комбінованому застосуванні доцетакселу з капецитабіном для пацієнтів віком від 60 років рекомендовано зменшити початкову дози капецитабіну до 75 % (див. «Загальну характеристику лікарського засобу» капецитабіну).

Діти.

Доцетаксел не рекомендований для застосування дітям через обмежену кількість доказових даних щодо безпеки та/або ефективності препарату для цієї категорії пацієнтів.

Результати досліджень щодо ефективності та безпеки застосування доцетакселу для лікування дітей не отримані.

Безпека та ефективність доцетакселу для лікування карциноми носоглотки у дітей віком від 1 місяця до 18 років поки що не встановлені.

Немає значущих доказових даних про застосування доцетакселу дітям для лікування раку молочної залози, недрібноклітинного раку легень, раку передміхурової залози, карциноми шлунка, а також раку голови та шиї, за винятком низькодиференційованої карциноми носоглотки ІІ і ІІІ типів.

Передозування

Існує кілька повідомлень про випадки передозування препарату. Специфічний антидот доцетакселу дотепер невідомий. У разі передозування препарату необхідно госпіталізувати пацієнта у спеціалізоване відділення та проводити ретельний моніторинг життєвих функцій. При передозуванні слід очікувати на посилення побічних ефектів препарату. У першу чергу, передбачається розвиток таких розладів як пригнічення функції кісткового мозку, периферичні нейротоксичні порушення та запалення слизових оболонок. Після встановлення факту передозування потрібно якнайшвидше ввести пацієнту терапевтичні дози Г-КСФ. Якщо є потреба, слід вживати інших необхідних симптоматичних заходів.

Побічні реакції

Частота розвитку побічних ефектів визначалася таким чином: дуже часто (>1/10), часто (> 1/100 та < 1/10), нечасто (> 1/1000 та < 1/100), рідко (> 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна оцінити за доступними даними).

У складі кожної групи побічні ефекти представлені у порядку зменшення проявів.

Найчастіші побічні реакції, що виникали на тлі монотерапії доцетакселом: нейтропенія (має оборотний та некумулятивний характер; у середньому пік зниження кількості нейтрофілів у крові спостерігається на 7-у добу; середня тривалість тяжкої нейтропенії (< 500 клітин/мм3) у середньому становить 7 днів), анемія, алопеція, нудота, блювання, стоматит, діарея, астенія. Вираженість побічних явищ, зумовлених застосуванням доцетакселу, може зростати при комбінуванні препарату з іншими засобами для хіміотерапії.

При застосуванні комбінації доцетакселу з трастузумабом побічні ефекти (будь-якого ступеня) спостерігалися у ≥ 10 % пацієнтів. Порівняно з монотерапією доцетакселом, така комбінація збільшувала частоту серйозних побічних ефектів (40 проти 31 %) та частоту побічних ефектів IV ступеня (34 проти 23 %).

Найчастіші (≥ 5 %) побічні ефекти комбінації доцетакселу з капецитабіном, що спостерігалися у клінічному дослідженні III фази у пацієнток з раком молочної залози, для яких попередня терапія антрациклінами виявилася неефективною, представлені в інструкції для медичного застосування капецитабіну.

При застосуванні доцетакселу найчастіше спостерігалися нижчезазначені побічні реакції.

Ураження з боку імунної системи

Реакції гіперчутливості, як правило, розвивалися протягом декількох хвилин після початку інфузії доцетакселу і за ступенем тяжкості коливалися від легких до помірних. Найчастіше повідомляли про такі симптоми як почервоніння шкіри, висипання (зі свербежем шкіри або без нього), відчуття стиснення у грудях, біль у спині, задишка, гарячка або озноб. Тяжкі побічні реакції проявлялися у вигляді артеріальної гіпотензії та/або бронхоспазму, або генералізованого висипання/еритеми (див. розділ «Особливості застосування»).

Ураження з боку нервової системи

Розвиток тяжких периферичних нейротоксичних реакцій вимагає зменшення дози препарату (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»). Прояви нейросенсорних реакцій легкого та помірного ступенів включали парестезію, дизестезію або больові відчуття, у тому числі відчуття печіння. Нейромоторні реакції проявлялися загальною слабкістю.

Ураження з боку шкіри та підшкірної клітковини

Спостерігалися зворотні реакції з боку шкіри, які за тяжкістю, як правило, були легкими або помірними. Ці реакції проявлялися висипанням, у тому числі локалізованим на стопах та кистях рук (включаючи тяжкий долонно-підошовний синдром, а також на руках, обличчі або грудній клітці, яке часто супроводжувалося свербежем. Найчастіше висипання з’являлося протягом тижня після інфузії доцетакселу. Рідше виникали тяжкі прояви, наприклад висипання з подальшою десквамацією епітелію, що іноді зумовлювало необхідність переривання лікування або повної відміни доцетакселу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). Серйозні ураження нігтів проявлялися гіпо- або гіперпігментацією, а в деяких випадках – болем та оніхолізисом.

Загальні порушення та місцеві реакції

Реакції у місці введення препарату були переважно легкими та проявлялися гіперпігментацією, запаленням, почервонінням або сухістю шкіри, флебітом чи крововиливами та набряком вени, через яку проводили інфузію препарату.

Випадки затримки рідини в організмі включали такі явища як периферичні набряки, рідше – плевральний або перикардіальний випіт, асцит та збільшення маси тіла. Периферичні набряки найчастіше починалися з нижніх кінцівок та могли ставати генералізованими, зумовлюючи зростання загальної маси тіла на 3 кг і більше. Затримка рідини має кумулятивний характер і щодо частоти розвитку цього побічного явища, і щодо ступеня його вираженості (див. розділ «Особливості застосування»).

Побічні реакції, що виникали у пацієнтів з раком молочної залози при застосуванні доцетакселу як монотерапії у дозі 100 мг/м².

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Дуже частоІнфекційні захворювання (у тому числі сепсис, пневмонія).

Часто. Інфекції, асоційовані з нейтропенією.

З боку системи крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Нейтропенія, анемія, фебрильна нейтропенія.

Часто. Тромбоцитопенія.

З боку імунної системи.

Дуже часто. Реакції гіперчутливості.

Метаболічні та нутритивні розлади.

Дуже часто. Анорексія.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Периферична сенсорна нейропатія, периферична моторна нейропатія, дисгевзія.

З боку серця.

Часто. Аритмія.

Нечасто. Серцева недостатність.

З боку судин.

Часто. Артеріальна гіпотензія/гіпертензія, геморагічні ускладнення.

З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння.

Часто. Задишка.

З боку травної системи.

Дуже часто. Стоматит, діарея, нудота, блювання.

Часто. Запори, біль у животі, шлунково-кишкові кровотечі.

Нечасто. Езофагіт.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто. Алопеція, шкірні реакції, ураження нігтів.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Дуже часто. Міалгія.

Часто. Артралгія.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Затримка рідини в організмі, астенія, біль.

Часто. Місцеві реакції після введення препарату, некардіальний біль у грудях.

Результати лабораторних досліджень.

Часто. Підвищення рівня білірубіну крові, підвищений рівень лужної фосфатази, підвищений рівень АСТ, підвищений рівень АЛТ.

Опис окремих побічних реакцій, зареєстрованих у пацієнтів з раком молочної залози при застосуванні доцетакселу100 мг/м2 у якості монотерапії.

З боку крові та лімфатичної системи.

Рідко. Кровотечі або крововиливи на тлі тромбоцитопенії ІІІ/ІV ступеня.

З боку нервової системи.

Відомі дані щодо оборотності процесу ураження нервової системи у 35,3 % пацієнтів, у яких воно розвинулося після монотерапії доцетакселом у дозі 100 мг/м2. Ці розлади спонтанно зникали протягом 3 місяців.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже рідко. Відомий один випадок розвитку необоротної алопеції. Реакції з боку шкіри були оборотними і зникали протягом 21-ї доби.

Загальні порушення та місцеві реакції

Середня кумулятивна доза до відміни препарату становила більше 1000 мг/м2, а середній час до оборотного розвитку затримки рідини в організмі – 16,4 тижня (від 0 до 42 тижнів). Розвиток затримки рідини середнього та тяжкого ступенів спостерігався пізніше у пацієнтів, які отримали премедикацію (середня кумулятивна доза – 818,9 мг/м2), порівняно з пацієнтами, яким премедикацію не проводили (середня кумулятивна доза – 489,7 мг/м2); однак повідомляли про декілька випадків появи цього побічного явища під час ранніх курсів терапії.

Побічні реакції, що виникали у пацієнтів з недрібноклітинним раком легень при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м² .

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Дуже частоІнфекційні захворювання.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія.

Часто. Фебрильна нейтропенія

З боку імунної системи.

Часто. Реакції гіперчутливості.

Метаболічні та нутритивні розлади.

Дуже часто. Анорексія.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Периферична сенсорна нейропатія, периферична моторна нейропатія.

З боку серця.

Часто. Аритмія.

З боку судин.

Часто. Артеріальна гіпотензія.

З боку травної системи.

Дуже часто. Нудота, стоматит, блювання, діарея.

Часто. Запори.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже частоАлопеція, шкірні реакції.

Часто. Ураження нігтів.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Часто. Міалгія.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Астенія, затримка рідини в організмі, біль.

Результати лабораторних досліджень.

Часто. Підвищений рівень білірубіну крові.

Побічні реакції, що виникали у пацієнтів з раком молочної залози при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м² у комбінації з доксорубіцином.

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Дуже часто. Інфекційні захворювання.

Розлади з боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Нейтропенія, анемія, фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія.

Розлади з боку імунної системи.

ЧастоРеакції гіперчутливості.

Метаболічні та нутритивні розлади.

Часто. Анорексія.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Периферична сенсорна нейропатія.

Часто. Периферична моторна нейропатія.

З боку серця.

Часто. Серцева недостатність, аритмія.

З боку судин.

Нечасто. Артеріальна гіпотензія.

З боку травної системи.

Часто. Нудота, стоматит, діарея, блювання.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто. Алопеція, ураження нігтів, шкірні реакції.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Часто. Міалгія.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Астенія, затримка рідини в організмі, біль.

Часто. Місцеві реакції після введення препарату.

Результати лабораторних досліджень.

Часто. Підвищений рівень білірубіну крові, підвищений рівень лужної фосфатази.

Нечасто. Підвищений рівень АСТ, підвищений рівень АЛТ.

Побічні реакції, що виникали у пацієнтів з недрібноклітинним раком легень при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м² у комбінації з цисплатином.

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Дуже часто. Інфекційні захворювання.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія.

Часто. Фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи.

Дуже часто. Реакції гіперчутливості.

Метаболічні та нутритивні розлади.

Дуже часто. Анорексія.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Периферична сенсорна нейропатія, периферична моторна нейропатія.

З боку серця.

Часто. Аритмія.

Нечасто. Серцева недостатність.

З боку судин.

Часто. Артеріальна гіпотензія.

З боку травної системи.

Дуже часто. Нудота, блювання, діарея, стоматит.

Часто. Запори.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто. Алопеція, ураження нігтів, шкірні реакції.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Часто. Міалгія.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Астенія, затримка рідини в організмі, гарячка.

Часто. Місцеві реакції після введення препарату, біль.

Результати лабораторних досліджень.

Часто. Підвищений рівень білірубіну крові, підвищений рівень АЛТ.

Нечасто. Підвищений рівень АСТ, підвищений рівень лужної фосфатази.

Побічні реакції, що виникали у пацієнтів з раком молочної залози при застосуванні доцетакселу у дозі 100 мг/м² у комбінації з трастузумабом.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Нейтропенія, фебрильна нейтропенія (у тому числі нейтропенія, асоційована з гарячкою і прийомом антибіотиків) або нейтропенічний сепсис.

Метаболічні та нутритивні розлади.

Дуже часто. Анорексія.

З боку психіки.

Дуже часто. Безсоння.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Парестезія, головний біль, дисгевзія, гіпестезія.

З боку серця.

Нечасто. Серцева недостатність.

З боку органів зору.

Дуже часто. Підвищена сльозоточивість, кон’юнктивіт.

З боку судин.

Дуже часто. Лімфоедема.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Дуже часто. Носові кровотечі, фаринголарингеальний біль, назофарингіт, задишка, кашель, ринорея.

З боку травної системи.

Дуже часто. Нудота, діарея, блювання, запори, стоматит, диспепсія, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто. Алопеція, еритема, висипання, ураження нігтів.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Дуже часто. Міалгія, артралгія, біль у кінцівках, біль у кістках, біль у спині.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Астенія, периферичні набряки, гарячка, підвищена втомлюваність, запалення слизових оболонок, біль, гостре респіраторне захворювання, біль у грудях, озноб.

Часто. Летаргія.

Результати лабораторних досліджень.

Дуже часто. Збільшення маси тіла.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Гематологічна токсичність комбінованої терапії трастузумабом та доцетакселом зростала порівняно з такою при монотерапії доцетакселом. (32 % випадків розвитку нейтропенії ІІІ/ІV ступеня проти 22 %, якщо використовувати критерії NCI-CTC [National Cancer Institute – Common Toxicity Criteria; Загальноприйняті критерії токсичності Національного інституту раку США]). Слід звернути увагу, що частота розвитку цього побічного явища у даної категорії пацієнтів може бути недооціненою, оскільки навіть при монотерапії доцетакселом у дозі 100 мг/м2 нейтропенія, згідно з існуючими даними, виникає у 97 % пацієнтів, при цьому у 76 % – ІV ступеня (відповідно до пікового зниження рівня нейтрофілів у крові). Частота розвитку фебрильної нейтропенії або нейтропенічного сепсису також зростає у пацієнтів, які приймають комбінацію герцептину та доцетакселу (23 % проти 17 % порівняно з пацієнтами, які знаходяться на монотерапії доцетакселом).

З боку серця.

Симптоматична серцева недостатність була виявлена у пацієнтів, які приймали комбінацію трастузумабу та доцетакселу, порівняно з пацієнтами, які отримували монотерапію. У групі дослідження, яким призначали комбінацію доцетакселу та трастузумабу, 64 % пацієнтів у попередніх курсах лікування отримували антрацикліни як ад’ювантну терапію, тоді як у групі, яким призначали монотерапію доцетакселом, антрацикліни отримували 55 % пацієнтів.

Побічні реакції, що виникали у пацієнтів з раком молочної залози при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м² у комбінації з капецитабіном

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Часто. Кандидоз слизової оболонки порожнини рота.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Нейтропенія, анемія.

Часто. Тромбоцитопенія.

Метаболічні та нутритивні розлади.

Дуже часто. Анорексія, зниження апетиту.

Часто. Зневоднення.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Дисгевзія, парестезія.

Часто. Запаморочення, головний біль, периферична нейропатія.

З боку органів зору.

Дуже часто. Підвищена сльозоточивість.

З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння.

Дуже часто. Фаринголарингеальний біль.

Часто. Задишка, кашель, носові кровотечі.

З боку травної системи.

Дуже часто. Стоматит, діарея, нудота, блювання, запори, біль у животі, диспепсія.

Часто. Біль у верхніх відділах живота, сухість у роті.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто. Долонно-підошовний синдром, алопеція, ураження нігтів.

Часто. Дерматит, еритематозні висипання, зміна кольору нігтів, оніхолізис.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Дуже часто. Міалгія, артралгія.

Часто. Біль у кінцівках, біль у спині.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Астенія, гарячка, підвищена втомлюваність/загальна слабкість, периферичні набряки.

Часто. Летаргія, біль.

Результати лабораторних досліджень.

Часто. Зменшення маси тіла, підвищений рівень білірубіну крові.

Побічні реакції, що виникали у пацієнтів з раком передміхурової залози при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м² у комбінації з преднізоном або преднізолоном

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Дуже часто. Інфекційні захворювання.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Нейтропенія, анемія.

Часто. Тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи.

Часто. Реакції гіперчутливості.

Метаболічні та нутритивні розлади.

Дуже часто. Анорексія.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Периферична сенсорна нейропатія, дисгевзія.

Часто. Периферична моторна нейропатія.

З боку органів зору.

Часто. Підвищена сльозоточивість.

З боку серця.

Часто. Погіршення функції лівого шлуночка.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Часто. Носові кровотечі, задишка, кашель.

З боку травної системи.

Дуже часто. Нудота, діарея, стоматит/фарингіт, блювання.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто. Алопеція, ураження нігтів.

Часто. Висипання зі злущенням.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Часто. Міалгія, артралгія.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Підвищена втомлюваність, затримка рідини в організмі.

Побічні реакції, що виникали при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м2 у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом як ад’ювантної терапії у пацієнтів з раком молочної залози з метастазами у лімфатичні вузли та без них.

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Дуже часто. Інфекційні захворювання, нейтропенічні інфекції.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

Розлади з боку імунної системи.

Часто. Реакції гіперчутливості.

Метаболічні та нутритивні розлади.

Дуже часто. Анорексія.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Дисгевзія, периферична сенсорна нейропатія.

Часто. Периферична моторна нейропатія.

Нечасто. Синкопе, прояви нейротоксичності, сонливість.

З боку органів зору.

Дуже часто. Кон’юнктивіт.

Часто. Підвищена сльозоточивість.

З боку серця.

Часто. Аритмія.

З боку судин.

Дуже часто. Відчуття припливів.

Часто. Артеріальна гіпотензія, флебіт.

Нечасто. Лімфоедема.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Часто. Кашель.

З боку травної системи.

Часто. Нудота, стоматит, блювання, діарея, запори.

Часто. Біль у животі.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто. Алопеція, шкірні прояви токсичності, ураження нігтів.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Дуже часто. Міалгія, артралгія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже часто. Аменорея.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Астенія, гарячка, периферичні набряки.

Результати лабораторних досліджень.

Часто. Збільшення маси тіла, зменшення маси тіла.

Опис окремих побічних реакцій, що виникали при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м2 у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом як ад’ювантної терапії у пацієнтів з раком молочної залози з метастазами у лімфатичні вузли та без них.

З боку нервової системи.

Повідомляли про периферичну сенсорну нейропатію, яка почалась під час лікування та утримувалась і впродовж подальшого спостереження.

З боку серця.

Повідомляли про застійну серцеву недостатність у період подальшого спостереження. У ході досліджень раку молочної залози з ураженням лімфовузлів повідомляли про летальні випадки через серцеву недостатність та дилатаційну кардіоміопатію.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Повідомляли про алопецію, яка почалась під час лікування та утримувалась упродовж подальшого спостереження.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Повідомляли про аменореєю, яка почалась під час лікування та утримувалась упродовж періоду подальшого спостереження.

Загальні розлади та реакції у місці введення

Повідомляли про астенію, периферичні набряки та лімфатичні набряки, які почалися під час лікування та утримувались упродовж періоду подальшого спостереження.

Гострий лейкоз/мієлодиспластичний синдром

Повідомляли про поодинокі випадки розвитку мієлодиспластичного синдрому.

Побічні реакції, що виникали у пацієнтів з аденокарциномою шлунка при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м² у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом.

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Дуже часто. Нейтропенічні інфекції, інфекційні захворювання.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи.

Дуже часто. Реакції гіперчутливості.

Метаболічні та нутритивні розлади.

Дуже часто. Анорексія.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Периферична сенсорна нейропатія.

Часто. Запаморочення, периферична моторна нейропатія.

З боку органів зору.

Часто. Підвищена сльозоточивість.

З боку органів слуху та рівноваги.

Часто. Погіршення слуху.

З боку серця.

Часто. Аритмія.

З боку травної системи.

Дуже часто. Діарея, нудота, стоматит, блювання.

Часто. Запори, біль у животі, езофагіт/дисфагія/одинофагія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто. Алопеція.

Часто. Висипання зі свербежем, ураження нігтів, посилене злущування шкірного епітелію.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Летаргія, гарячка, затримка рідини в організмі (тяжка/небезпечна для життя).

Побічні реакції, що виникали у пацієнтів з раком голови та шиї при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м² у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом.

Індукційна хіміотерапія з подальшим застосуванням променевої терапії

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Дуже часто. Інфекційні захворювання, нейтропенічні інфекції.

Пухлини доброякісні, злоякісні та невизначені (у тому числі кісти та поліпи).

Часто. Біль, зумовлений злоякісною пухлиною.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія.

Часто. Фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи.

Часто. Реакції гіперчутливості (тяжких не було).

Метаболічні та нутритивні розлади.

Дуже часто. Анорексія.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Дисгевзія/паросмія, периферична сенсорна нейропатія.

Часто. Запаморочення.

З боку органів зору.

Часто. Підвищена сльозоточивість, кон’юнктивіт.

Ураження органів слуху та рівноваги.

Часто. Погіршення слуху.

З боку серця.

Часто. Ішемія міокарда.

Нечасто. Аритмія.

З боку судин. 

Часто. Ураження вен.

З боку травної системи.

Дуже часто. Нудота, стоматит, діарея, блювання.

Часто. Запори, езофагіт/дисфагія/одинофагія, біль у животі, диспепсія, шлунково-кишкові кровотечі.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто. Алопеція.

Часто. Висипання зі свербежем, підвищена сухість шкіри, посилене злущування шкірного епітелію.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Часто. Міалгія.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Летаргія, гарячка, затримка рідини в організмі, набряки.

Результати лабораторних досліджень.

Часто. Збільшення маси тіла.

Індукційна хіміотерапія з подальшим застосуванням хіміорадіотерапії.

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Дуже часто. Інфекційні захворювання.

Часто. Нейтропенічні інфекції.

Пухлини доброякісні, злоякісні та невизначені (у тому числі кісти та поліпи).

Часто. Біль, зумовлений злоякісною пухлиною.

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто. Нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

Розлади з боку імунної системи.

Нечасто. Реакції гіперчутливості.

Метаболічні та нутритивні розлади.

Дуже часто. Анорексія.

З боку нервової системи.

Дуже часто. Дисгевзія/паросмія, периферична сенсорна нейропатія.

Часто. Запаморочення, периферична моторна нейропатія.

З боку органів зору.

Часто. Підвищена сльозоточивість.

Нечасто. Кон’юнктивіт.

З боку органів слуху та рівноваги.

Дуже часто. Погіршення слуху.

Розлади з боку серця.

Часто. Аритмія.

Нечасто. Ішемія міокарда.

З боку судин.

Нечасто. Ураження вен.

З боку травної системи.

Дуже часто. Нудота, стоматит, блювання, діарея, езофагіт/дисфагія/одинофагія, запори.

Часто. Диспепсія, біль у животі, шлунково-кишкові кровотечі.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто. Алопеція, висипання зі свербежем.

Часто. Підвищена сухість шкіри, посилене злущування шкірного епітелію.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Часто. Міалгія.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Дуже часто. Летаргія, гарячка, затримка рідини в організмі, набряки.

Результати лабораторних досліджень.

Дуже часто. Зменшення маси тіла.

Нечасто. Збільшення маси тіла.

Пухлини доброякісні, злоякісні та невизначені (в тому числі кісти та поліпи).

Прийом доцетакселу в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами та/або променевою терапією асоціювався з дуже рідкісними випадками розвитку гострого мієлолейкозу та маніфестації мієлодиспластичного синдрому.

Ураження крові та лімфатичної системи

Повідомляли про пригнічення функції кісткового мозку та інші гематологічні побічні ефекти. Були також повідомлення про розвиток синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, часто в асоціації із сепсисом або поліорганною недостатністю.

З боку імунної системи.

Повідомляли про поодинокі випадки розвитку анафілактичного шоку, іноді летального.

Повідомляли про реакції гіперчутливості (частота невідома) на тлі прийому доцетакселу у пацієнтів, у яких раніше виникали реакції гіперчутливості на паклітаксел.

З боку нервової системи.

Призначення доцетакселу зумовило рідкісні випадки розвитку судом або минущої втрати свідомості. Ці реакції іноді спостерігалися під час інфузії препарату.

З боку органів зору.

Повідомляли про дуже рідкісні випадки минущих порушень зору (спалахи, миготіння світла перед очима, скотоми), що, як правило, розвивалися під час інфузії препарату і супроводжувалися реакціями гіперчутливості. Ці розлади самостійно проходили після припинення інфузії. Були повідомлення про рідкісні випадки підвищеної сльозоточивості із супутнім кон’юнктивітом або без нього, що розвивалася внаслідок обструкції слізної протоки, що, у свою чергу, зумовлювало посилену сльозотечу.

З боку органів слуху та рівноваги.

Повідомляли про рідкісні випадки розвитку ототоксичності, погіршення та/або втрати слуху.

З боку серця.

Повідомляли про рідкісні випадки розвитку інфаркту міокарда.

У пацієнтів, які отримували доцетаксел у комбінованих схемах разом з доксорубіцином, 5-фторурацилом та/або циклофосфамідом, повідомляли про випадки розвитку шлуночкових аритмій, у тому числі шлуночкової тахікардії (частота невідома), іноді летальної.

З боку судин.

Повідомляли про рідкісні випадки розвитку венозних тромбоемболічних порушень.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Повідомляли про рідкісні випадки розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому, інтерстиціальної пневмонії/пневмоніту, інтерстиціального захворювання легень, фіброзу легень та дихальної недостатності, які іноді були летальними. У пацієнтів, які отримували супутню променеву терапію, спостерігалися рідкісні випадки розвитку променевого пневмоніту.

З боку травної системи.

Повідомлялои про рідкісні випадки ентероколіту, у тому числі коліту, ішемічного коліту та нейтропенічного ентероколіту, з потенційним летальним наслідком (частота невідома).

Повідомляли про рідкісні випадки розвитку зневоднення як наслідку шлунково-кишкових розладів, у тому числі ентероколіту, перфорацій травного тракту, ішемічного коліту, коліту іншої етіології та ентероколіту на тлі нейтропенії. Були повідомлення про рідкісні випадки розвитку кишкової непрохідності та обструкції кишечнику.

Гепатобіліарні розлади.

Повідомляли про дуже рідкісні випадки розвитку гепатиту, іноді летального (переважно у пацієнтів, які мали печінкову дисфункцію ще до початку хіміотерапії).

З боку нирок та сечовивідних шляхів.

Повідомляли про випадки дисфункції нирок та ниркової недостатності, але в більшості випадків вони були пов’язані з застосуванням супутніх нефротоксичних лікарських засобів або шлунково-кишкових розладів.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

На тлі прийому доцетакселу повідомляли про рідкісні випадки розвитку системного червоного вовчака та бульозних висипань, таких як мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. У деяких випадках розвиток цих побічних явищ могли зумовлювати супутні фактори. Були повідомлення також про розвиток склеродермоподібних уражень, яким передувала периферична лімфоедема, а також випадки стійкої алопеції.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Повідомляли про рідкісні випадки появи феномену повернення променевої реакції (гострі променеві реакції на тлі хіміотерапії, що проводиться через кілька тижнів, місяців або років після променевої терапії).

Повідомляли про випадки розвитку рецидивної реакції у місці ін’єкції (рецидив реакції шкіри у місці, в якому раніше відзначалася екстравазація, після введення доцетакселу в іншому місці) у місці, в якому раніше відзначалася екстравазація (частота невідома).

Затримка рідини в організмі не супроводжувалася гострими епізодами олігурії або артеріальної гіпотензії.

Повідомляли про рідкісні випадки розвитку зневоднення та набряку легень.

Метаболічні та аліментарні розлади.

Повідомляли про випадки порушення електролітної рівноваги, гіпонатріємії, головним чином асоційовані із дегідратацією, блюванням та пневмонією. Спостерігалися гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокаліємія − як правило, при шлунково-кишкових розладах, особливо при діареї.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність

Не застосовувати з іншими розчинами, окрім зазначених у розділі «Особливості застосування».

Упаковка

Доцетаксел-Фармекс, 20 мг/0,5 мл

По 0,5 мл (20 мг) концентрату у флаконі зі скла, по 1 флакону концентрату (20 мг/0,5 мл) та 1 флакону розчинника (1,5 мл) у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в картонній пачці.

Доцетаксел-Фармекс, 80 мг/2 мл

По 2 мл (80 мг) концентрату у флаконі зі скла, по 1 флакону концентрату (80 мг/2 мл) та

1 флакону розчинника (6 мл) у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в картонній пачці.

Доцетаксел-Фармекс, 120 мг/3 мл

По 3 мл (120 мг) концентрату у флаконі зі скла, по 1 флакону концентрату (120 мг/3 мл) та 1 флакону розчинника (9 мл) у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 08301, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Шевченка, будинок 100.

Характеристики

Программа "Доступные лекарства" не участвует
Форма выпуска концентрат
Условия отпуска по рецепту
Регистрация UA/13875/01/01 от 16.08.2019 (приказ 1820(2))
АТХ-классификация L01CD02 - Доцетаксел
МНН Доцетаксел
Фармгруппа Антинеопластичні засоби.
Действующие вещества доцетаксел
Производитель Фармекс групп, ООО, Украина
Инструкция по применению Доцетаксел-Фармекс, утвержденная производителем, представлена исключительно с ознакомительной целью и не является поводом для самолечения.
Только ваш лечащий врач может принять решение о необходимости применения Доцетаксел-Фармекс, назначении схем лечения и дозировок, а также обсудить совместимость Доцетаксел-Фармекс с применяемыми вами лекарствами, разъяснить побочные действия и противопоказания.
Помните – самолечение опасно для вашего здоровья.

Просмотренные товары

Доцетаксел-Фармекс концентрат для р-ра д/инф. 40 мг/мл (80 мг) по 2 мл №1 во флак. с р-лем
Доцетаксел-Фармекс концентрат для р-ра д/инф. 40 мг/мл (20 мг) по 0.5 мл №1 во флак. с р-лем
Доцетаксел-Фармекс концентрат для р-ра д/инф. 40 мг/мл (120 мг) по 3 мл №1 во флак. с р-лем
концентрат
Фармекс групп, ООО, Украина
Цены в аптеках

Новинки реклама

Нервные клетки восстанавливаются!
Нервные клетки восстанавливаются! Помни о главном! Подробней
Как предотвратить инфаркт миокарда?
Как предотвратить инфаркт миокарда? ЗДОРОВЬЕ СЕРДЦА В ВАШИХ РУКАХ! Подробней
Я беременна, что дальше?
Я беременна, что дальше? . Подробней
Беспокоит запор?
Беспокоит запор? Эффективно и безопасно даже для детей Подробней
Плохо спишь и нервничаешь?
Плохо спишь и нервничаешь? Живи без стресса! Подробней
Беспокоят суставы?
Беспокоят суставы? Комплексная поддержка суставов! Подробней
Top