Новинки

Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Нурофєн® Лонг Сильна дія проти болю на 9 годин Подробней
Синупрет® екстракт Швидка дія в боротьбі з симптомами нежитю та синуситу Подробней
Метеочувствительность и метеопатия В чем разница и что делать? Подробней
Дисплазия шейки матки? Избавьтесь причины - вируса папиломы! Подробней
Скрыть рекламу

Доцетаксел инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Доцетаксел - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: доцетаксел;

1 мл концентрату для розчину для інфузій містить 20 мг доцетакселу;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, етанол безводний, полісорбат 80.

Лікарська форма

Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин світло-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Код АТХ L01C D02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Доцетаксел − антинеопластичний препарат, механізм дії якого базується на сприянні об’єднанню тубуліну у стабільні мікротрубочки та інгібуванні їхнього розпаду, що веде до значного зниження рівня вільного тубуліну. Зв’язування доцетакселу з мікротрубочками не змінює кількість протофіламентів.

Дослідження in vitro продемонстрували, що доцетаксел порушує мікротубулярну мережу, яка відіграє важливу роль у реалізації життєвих функцій клітини як під час мітозу, так і в інтерфазі.

Клоногенний аналіз in vitro показав цитотоксичність доцетакселу щодо різних ліній пухлинних клітин мишей і людини, а також до клітин щойно видалених пухлин людини. Доцетаксел досягає значних концентрацій у міжклітинній рідині і забезпечує високу тривалість життя клітин. Крім того, доцетаксел виявляє активність щодо деяких клітинних ліній, у яких відбувається експресія р-глікопротеїну, що кодується геном медикаментозної полірезистентності. У дослідженнях in vivo виявилося, що дія доцетакселу не залежить від режиму застосування та проявляється широким спектром протипухлинної активності щодо поширених пухлин: як експериментальних пухлин тварин, так і прищеплених людських пухлин.

Фармакокінетика.

Абсорбція Фармакокінетику доцетакселу вивчали в дослідженнях I фази у пацієнтів, хворих на рак, після призначення 20 –115 мг/м2 препарату. Фармакокінетичний профіль доцетакселу не залежить від дози і відповідає трикамерній фармакокінетичній моделі з періодами напіввиведення для α-, β- та γ-фаз 4 хв, 36 хв та 11,1 години відповідно. Така тривалість цього показника в останній фазі частково зумовлена відносно повільним відтоком з периферійної камери.

Розподіл. Після застосування дози 100 мг/м2, яку вводили інфузійно протягом 1 години, середня пікова концентрація препарату у плазмі – 3,7 мкг/мл – була отримана з відповідною AUC 4,6 мкг/мл/год. Середні показники загального кліренсу та рівноважного

об’єму розподілу препарату становили відповідно 21 л/м2/год та 113 л. Міжсуб’єктні відмінності загального кліренсу досягали приблизно 50 %. Доцетаксел зв’язується з білками плазми більш ніж на 95 %.

Елімінація. Проведені дослідження із застосуванням радіоізотопу 14С-доцетакселу свідчать, що після окисного метаболізму трет-бутилової ефірної групи під дією цитохрому Р450 доцетаксел виводився як із сечею, так і з калом протягом 7 днів; екскреція із сечею складала 6 %, із калом – 75 % кількості введеного радіоізотопу. Близько 80 % ізотопу, що містився у калі, виводилося протягом перших 48 годин у вигляді одного основного неактивного метаболіту, трьох другорядних метаболітів та дуже малої кількості препарату у незміненому вигляді.

Особливі групи пацієнтів.

Вік та стать. В результаті проведених досліджень було встановлено, що на фармакокінетику препарату не впливали ані вік, ані стать пацієнтів.

Печінкова дисфункція. У невеликої кількості пацієнтів (n = 23), у яких за даними біохімічного аналізу крові були легкі та помірні порушення функції печінки (рівні аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) у ≥ 1,5 раза вищі за верхню межу норми (ВМН), разом зі зростанням рівня лужної фосфатази ≥ 2,5 раза вище за ВМН), загальний кліренс препарату знижувався в середньому на 27% (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Затримка рідини в організмі. Кліренс доцетакселу не змінюється у хворих із легкою або помірною затримкою рідини в організмі; даних про кліренс доцетакселу у хворих із тяжкою затримкою рідини в організмі немає.

Комбінована терапія. При застосуванні у комбінації з іншими препаратами доцетаксел не впливає на кліренс доксорубіцину та рівень доксорубіцину (та його метаболітів) у плазмі крові. Фармакокінетика доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду не змінюється при їх одночасному застосуванні.

В дослідженні I фази впливу капецитабіну на фармакокінетику доцетакселу та навпаки не виявлено ні впливу капецитабіну на фармакокінетику доцетакселу (Cmax та AUC), ні впливу доцетакселу на фармакокінетику відповідного метаболіту капецитабіну – 5’-DFUR (5'-дезокси-5-фторуридину).

Кліренс доцетакселу в комбінації з цисплатином подібний до такого при монотерапії препаратом. Фармакокінетичний профіль цисплатину, введеного одразу після інфузії доцетакселу, є подібним до такого при монотерапії цисплатином.

Комбіноване застосування доцетакселу, цисплатину та 5-фторурацилу пацієнтам із солідними пухлинами не змінювало фармакокінетику жодного з цих лікарських препаратів.

Вплив преднізону на фармакокінетику доцетакселу не встановлено.

Показання

Рак молочної залози. Доцетаксел у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом призначений для ад’ювантної терапії хворих з:

˗ операбельним раком молочної залози з ураженням лімфовузлів;

˗ операбельним раком молочної залози без ураження лімфовузлів.

Хворим з операбельним раком молочної залози без ураження лімфовузлів ад’ювантну терапію потрібно проводити, якщо пацієнти підлягають хіміотерапії відповідно до прийнятих міжнародних критеріїв для первинної терапії ранніх стадій раку молочної залози.

Доцетаксел у комбінації з доксорубіцином призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози, які раніше не отримували цитотоксичну терапію з приводу цього захворювання.

Доцетаксел як монотерапія призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної цитотоксичної терапії, яка включала антрациклін або алкілувальний препарат.

Доцетаксел у комбінації з трастузумабом призначений для лікування хворих з метастатичним раком молочної залози з підвищеною експресією НЕR-2 пухлинними клітинами, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу метастазів.

Доцетаксел у комбінації з капецитабіном призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної терапії, яка включала антрациклін.

Недрібноклітинний рак легень. Доцетаксел призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легень після неефективної хіміотерапії.

Доцетаксел у комбінації з цисплатином призначений для лікування хворих з неоперабельним, місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легень, якщо попередня хіміотерапія з приводу цього стану не проводилася.

Рак передміхурової залозиДоцетаксел у комбінації з преднізоном або преднізолоном призначений для лікування хворих з гормонорефрактерним метастатичним раком передміхурової залози.

Аденокарцинома шлунка. Доцетаксел у комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом призначений для лікування хворих з метастатичною аденокарциномою шлунка, в тому числі аденокарциномою гастроезофагеального відділу, які попередньо не отримували хіміотерапію з приводу метастазів.

Рак голови та шиї. Доцетаксел у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом призначений для індукційної терапії хворих на місцевопрогресуючу сквамозноклітинну карциному голови та шиї.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин. Вихідний рівень нейтрофілів <1500 клітин/мм3. Тяжкі порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Слід враховувати також протипоказання для застосування інших лікарських препаратів, які призначають в комбінації з доцетакселом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження in vitro продемонстрували, що метаболізм доцетакселу може змінюватися при одночасному застосуванні препаратів, які викликають індукцію цитохрому P450-3A, інгібують його чи метаболізуються під його дією (а отже можуть обумовлювати його конкурентне інгібування), таких як циклоспорин, терфенадин, кетоконазол, еритроміцин та тролеандоміцин. У зв’язку з цим слід з обережністю вдаватися до одночасного прийому цих лікарських засобів, враховуючи ризик клінічно значущої взаємодії.

У разі комбінованого застосування з інгібіторами CYP3A4 може збільшуватися частота побічних реакцій доцетакселу внаслідок зниження його метаболізму. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування доцетакселу з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад з кетоконазолом, ітраконазолом, кларитроміцином, індинавіром, нефазодоном, нелфінавіром, ритонавіром, саквінавіром, телітроміцином та вориконазолом), рекомендовано здійснювати ретельний клінічний нагляд та корекцію дози доцетакселу під час лікування потужними інгібіторами CYP 3A4 (див. розділ «Особливості застосування»). Одночасне застосування доцетакселу з потужним інгібітором CYP3A4 кетоконазолом призводить до суттєвого зниження кліренсу доцетакселу на 49 %.

Доцетаксел метаболізується ферментом CYP3A4, а преднізон є відомим індуктором ферменту CYP3A4. Впливу преднізону на фармакокінетику доцетакселу не спостерігалось.

Доцетаксел значною мірою зв’язується з білками плазми крові (> 95 %). В дослідженнях in vitro препарати, які мають високий рівень зв’язування з білками плазми (такі як еритроміцин, дифенгідрамін, пропранолол, пропафенон, фенітоїн, саліцилати, сульфаметоксазол та натрію вальпроат), не погіршують зв’язування доцетакселу з білками плазми. Крім того, не погіршує зв’язування доцетакселу з білками плазми і дексаметазон. Доцетаксел не впливає на зв’язування з білками плазми дигітоксину.

Фармакокінетика доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду не змінюється при одночасному застосуванні цих препаратів. При застосуванні комбінації доцетакселу з карбопланом кліренс останнього майже на 50 % перевищує рівні цього показника.

Особливості застосування

У пацієнтів з раком молочної залози або недрібноклітинним раком легень за відсутності протипоказань премедикація кортикостероїдами для перорального застосування, такими як дексаметазон 16 мг на добу (наприклад 8 мг двічі на день) протягом 3 днів, починаючи за 1 день до призначення доцетакселу, може зменшити частоту розвитку та вираженість затримки рідини в організмі та реакцій гіперчутливості. У пацієнтів з раком простати премедикація проводиться пероральним препаратом дексаметазону у дозі 8 мг за 12 годин, 3 години та 1 годину до початку інфузії доцетакселу.

Гематологічні зміни при застосуванні препарату. Найчастіша побічна реакція при лікуванні доцетакселом – нейтропенія. Найнижчі рівні нейтрофілів спостерігаються в середньому на 7-й день лікування, але час досягнення піка нейтропенії може бути коротшим у пацієнтів, які раніше неодноразово отримували курси протипухлинної терапії. У всіх пацієнтів, які приймають доцетаксел, необхідно проводити ретельний моніторинг картини периферичної крові. Доцетаксел можна вводити повторно в складі нового циклу хіміотерапії лише після того, як кількість нейтрофілів після завершення попереднього циклу відновиться до ≥ 1500 клітин/мл3.

Якщо на тлі лікування доцетакселом розвивається тяжка нейтропенія (< 500 клітин/мл3 протягом 7 днів або довше), рекомендується зменшити дозу препарату в наступному циклі хіміотерапії або застосувати відповідне симптоматичне лікування.

У пацієнтів, що отримували комбіновану терапію доцетакселом, цисплатином та 5-фторурацилом (TCF), фебрильна нейтропенія та нейтропенічні інфекції розвивалися рідше, якщо застосовувався Г-КСФ. Пацієнти, які лікуються TCF, для зниження ризику ускладнених нейтропеній (фебрильної нейтропенії, тривалої нейтропенії або нейтропенічних інфекцій) мають отримувати профілактично Г-КСФ. Пацієнти, які лікуються TCF, повинні перебувати під пильним наглядом (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

При лікуванні доцетакселом у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом (TAC) фебрильна нейтропенія та/або нейтропенічна інфекція виникає рідше, якщо хворим проводиться первинна профілактика за допомогою Г-КСФ. Для пацієнтів, які отримують ад’ювантну терапію TAC з приводу раку молочної залози, доцільно розглянути можливість первинної профілактики гранулоцитарним колонієстимулюючим фактором (Г-КСФ) з метою зниження ризику ускладненої нейтропенії (фебрильної нейтропенії, пролонгованої нейтропенії чи нейтропенічної інфекції). Пацієнти, які отримують лікування за схемою TAC, повинні перебувати під ретельним наглядом (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

Реакції гіперчутливості. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів щодо можливих реакцій гіперчутливості, особливо під час першої та другої інфузії. Реакції гіперчутливості можуть розвиватися вже в перші хвилини після початку інфузії доцетакселу, тому слід мати в наявності всі необхідні засоби для лікування артеріальної гіпотензії та бронхоспазму. Реакція гіперчутливості з незначними симптомами, такими як почервоніння чи локалізовані реакції з боку шкіри, не потребує переривання терапії. Однак тяжкі реакції, такі як виражена артеріальна гіпотензія, бронхоспазм чи генералізовані висипання/еритема (у дуже рідких випадках можлива анафілаксія з летальним наслідком), потребують негайного припинення введення доцетакселу та проведення відповідної терапії. Пацієнтам, які перенесли тяжку реакцію гіперчутливості, повторне застосування доцетакселу не показане.

Реакції з боку шкіри. Спостерігається розвиток локалізованої еритеми шкіри кінцівок (на долонях та підошвах стоп), що супроводжується набряком та подальшою десквамацією епітелію. Можливі випадки тяжких симптомів, наприклад поширених шкірних висипів з подальшою десквамацією епітелію, які обумовлюють необхідність переривання лікування доцетакселом або повної відміни препарату.

Затримка рідини в організмі. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів, у яких спостерігається значна затримка рідини в організмі, наприклад, у вигляді плеврального, перикардіального випоту і асциту.

Респіраторні розлади. Можливий розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому, інтерстиціальної пневмонії/пневмоніту, інтерстиціального захворювання легень, фіброзу легень та дихальної недостатності, які можуть бути летальними. У пацієнтів, які отримують супутню променеву терапію, можливий розвиток променевого пневмоніту.

При виникненні нових легеневих симптомів або посиленні вже наявних необхідно забезпечити пильний нагляд за пацієнтом, невідкладне обстеження та належне лікування. До встановлення діагнозу терапію доцетакселом рекомендується припинити. Раннє застосування засобів підтримувальної терапії може допомогти покращити стан пацієнта. Слід ретельно оцінити користь від поновлення терапії доцетакселом.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Пацієнти, у яких на тлі монотерапії доцетакселом 100 мг/м2 визначаються підвищені рівні трансаміназ (АЛТ і/або АСТ) більше ніж у 1,5 раза порівняно з ВМН і лужної фосфатази більше ніж у 2,5 раза порівняно з ВМН, мають більш високий ризик розвитку тяжких побічних реакцій, таких як летальний наслідок у результаті токсичної дії препарату, в тому числі внаслідок сепсису та шлунково-кишкової кровотечі, а також фебрильна нейтропенія, інфекції, тромбоцитопенія, стоматит та астенія. У зв’язку з цим рекомендована доза доцетакселу для пацієнтів з підвищеними рівнями печінкових ферментів становить 75 мг/м2; рівень печінкових ферментів необхідно визначати перед початком лікування та перед кожним новим циклом хіміотерапії.

Для пацієнтів, у яких спостерігається підвищення сироваткового рівня білірубіну (> ВМН) і/або АЛТ і АСТ більш ніж у 3,5 раза порівняно з ВМН, що супроводжується підвищенням рівня лужної фосфатази більше ніж у 6 разів порівняно з ВМН, зменшення дози не рекомендується, але доцетаксел взагалі не слід застосовувати, якщо немає нагальної потреби.

При застосуванні доцетакселу в комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом хворим з аденокарциномою шлунка одними з критеріїв припинення лікування є підвищені рівні АЛТ і/або АСТ більш ніж у 1,5 раза порівняно з ВМН, лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 раза порівняно з ВМН, білірубіну – більше ВМН; отже, для таких пацієнтів зменшення дози доцетакселу не може бути рекомендоване. Препарат взагалі не слід застосовувати цій категорії хворих, якщо немає нагальної потреби. Даних про застосування доцетакселу у комбінованій терапії при інших показаннях хворим із порушенням функції печінки немає.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Даних про лікування доцетакселом пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок немає.

Нейротоксичність. Виникнення серйозних периферичних нейротоксичних явищ вимагає зменшення дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Кардіотоксичність. При застосуванні доцетакселу у комбінації з трастузумабом, особливо якщо в попередньому курсі хіміотерапії застосовуються антрацикліни (доксорубіцин чи епірубіцин), спостерігається розвиток серцевої недостатності, яка може бути помірною або тяжкою і асоціюється з високим ризиком смерті. Якщо є необхідність застосовувати доцетаксел у комбінації з трастузумабом, слід до початку терапії оцінити стан серцево-судинної системи пацієнта. Під час лікування цими препаратами необхідно регулярно контролювати функцію серця (наприклад кожні 3 місяці), що допоможе виявити пацієнтів, у яких може розвинутися кардіальна дисфункція. Більш детальна інформація міститься в «Загальній характеристиці лікарського засобу» трастузумабу.

Розлади з боку органів зору. Можливий розвиток кістоподібного набряку макули (КНМ). Пацієнтам з порушеннями зору необхідно зробити невідкладне та повне офтальмологічне обстеження. У разі діагностування КНМ необхідно відмінити доцетаксел і розпочати відповідне лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Інші застереження. Протягом усього періоду лікування (як для чоловіків, так і для жінок) та упродовж принаймні 6 місяців після його припинення (лише для чоловіків) потрібно застосовувати методи контрацепції (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Слід уникати одночасного застосування доцетакселу з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад з кетоконазолом, ітраконазолом, кларитроміцином, індинавіром, нефазодоном, нелфінавіром, ритонавіром, саквінавіром, телітроміцином та вориконазолом) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Додаткові застереження щодо застосування доцетакселу для ад’ювантної терапії раку молочної залози.

Ускладнена нейтропенія. У разі розвитку ускладненої нейтропенії (тривала нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекції) слід розглянути доцільність застосування Г-КСФ та зменшення дози доцетакселу.

Реакції з боку шлунково-кишкового тракту. Такі симптоми, як біль у животі, чутливість та болісність живота при пальпації, гарячка, діарея (на тлі нейтропенії чи без неї), можуть бути проявами серйозної гастроінтестинальної токсичності і вимагають негайного обстеження та лікування.

Застійна серцева недостатність (ЗСН). Слід спостерігати за станом пацієнтів для виявлення можливих симптомів застійної серцевої недостатності під час лікування і надалі. Було показано, що у пацієнтів, які отримують терапію за схемою TAC з приводу раку молочної залози з метастазами у лімфатичні вузли, протягом першого року після лікування підвищується ризик розвитку ЗСН (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодинамічні властивості»).

Лейкоз. Ризик відстроченої маніфестації мієлодисплазії або розвитку гострого мієлолейкозу у пацієнтів, що лікувалися комбінацією доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду (TAC), обумовлює необхідність контролю основних гематологічних показників у ході подальшого спостереження.

Пацієнти з метастазами в ≥ 4 лімфатичні вузли. Оскільки переваги, які спостерігалися у пацієнтів з метастазами у 4 і більше лімфовузли, не були статистично значущими для безрецидивної виживаності (БРВ) та загальної виживаності (ЗВ), у остаточному аналізі не було повною мірою продемонстровано позитивне співвідношення користь/ризик схеми терапії TAC у таких пацієнтів (див. розділ «Фармакодинамічні властивості»).

Пацієнти літнього віку.

У пацієнтів віком від 60 років, які отримують комбінацію доцетаксел + капецитабін, відмічається більша кількість випадків побічних явищ ступеня вираженості 3 – 4, пов'язаних з лікуванням, серйозних побічних явищ, пов'язаних з лікуванням, та ранньої відміни препарату через побічні явища порівняно з пацієнтами віком до 60 років.

Дані про застосування доцетакселу в комбінації з доксорубіцином та циклофосфамідом особам віком від 70 років відсутні.

Із 333 пацієнтів, які отримували доцетаксел кожні три тижні у дослідженні раку передміхурової залози, 209 пацієнтів були віком від 65 років, а 68 пацієнтів були віком понад 75 років. Серед пацієнтів, які отримували доцетаксел кожні три тижні, пов’язані з лікуванням зміни у нігтях у пацієнтів віком від 65 років реєстрували на ≥ 10 % частіше, ніж у молодших пацієнтів. Зумовлені лікуванням випадки підвищення температури тіла, діареї, відсутності апетиту та периферичних набряків виникали у пацієнтів віком від 75 років на ≥ 10 % частіше, ніж у пацієнтів віком до 65 років.

Серед 300 пацієнтів (221 пацієнт у частині дослідження в рамках ІІІ фази і 79 пацієнтів у частині дослідження в рамках ІІ фази клінічного вивчення препарату), які отримували доцетаксел у комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом у дослідженні з вивчення раку шлунка, 74 пацієнти були віком від 65 років, а 4 пацієнти – віком від 75 років. Частота виникнення серйозних побічних ефектів у пацієнтів старшого віку була вищою, ніж у молодших. У пацієнтів віком від 65 років на ≥ 10 % частіше, ніж у молодших пацієнтів, виникали такі побічні ефекти (усіх ступенів вираженості): в’ялість, стоматит, нейтропенічна інфекція.

При застосуванні комбінації TCF слід забезпечити ретельний нагляд за пацієнтами літнього віку.

Застереження щодо допоміжних речовин. Цей лікарський засіб містить етиловий спирт, кількість якого становить 50 % загального об’єму концентрату, тобто до 0,395 г (0,5 мл) на один флакон; за кількістю спирту це еквівалентно 10 мл пива або 4 мл вина.

Препарат шкідливий для пацієнтів, що страждають на алкоголізм.

Слід брати до уваги вміст спирту у препараті у разі призначення його вагітним жінкам або жінкам, які годують груддю, а також дітям і пацієнтам з груп високого ризику, наприклад пацієнтам із захворюваннями печінки або епілепсією.

Кількість спирту, що міститься у цьому лікарському засобі, може позначатися на ефектах інших лікарських засобів.

Особливі застереження щодо поводження з препаратом. Доцетаксел належить до антинеопластичних препаратів і, як і будь-який інший потенційно токсичний засіб, вимагає дотримання правил безпеки при поводженні з ним. Під час роботи з препаратом рекомендовано використання захисних рукавичок.

Якщо концентрат препарату Доцетаксел або його розчин для інфузій потрапив на шкіру, потрібно негайно та ретельно змити його водою з милом. Якщо концентрат препарату Доцетаксел або його розчин для інфузій потрапив на слизові оболонки, потрібно негайно та ретельно змити його водою.

Приготування розчину для внутрішньовенного введення.

Доцетаксел, 20 мг/мл концентрату для приготування розчину для інфузій, не потребує попереднього розчинення і готовий для додавання до розчину для інфузій.

Кожен флакон призначений для одного використання, і препарат потрібно використати одразу після відкриття. Якщо препарат не застосовується одразу, за тривалість та умови його зберігання відповідає користувач.

Для того, щоб отримати необхідну для пацієнта дозу, може бути потрібно декілька флаконів препарату Доцетаксел, концентрату для приготування розчину для інфузій. Дотримуючись правил асептики, наберіть необхідну кількість препарату Доцетаксел, концентрату для приготування розчину для інфузій, використовуючи калібрований шприц з голкою розміру 21G.

У флаконі з препаратом Доцетаксел 20 мг/мл концентрація доцетакселу становить 20 мг/мл. Необхідну кількість препарату Доцетаксел, концентрату для приготування розчину для інфузій, слід ввести в пакет об’ємом 250 мл або флакон для інфузій, що містить 5 % розчин глюкози або 0,9 % розчин (9 мг/мл) натрію хлориду для ін’єкцій.

Якщо пацієнту потрібна доза доцетакселу, більша за 190 мг, слід використовувати більший об’єм розчину для інфузій, щоб не перевищувати концентрацію доцетакселу 0,74 мг/мл.

Струсніть пакет чи флакон із розчином для інфузій, щоб їхній вміст перемішався із введеним концентратом.

Приготований розчин для інфузій слід використати протягом 6 годин при температурі нижче 25 °C (у тому числі із врахуванням часу самої інфузії). З мікробіологічної точки зору в такому вигляді лікарський препарат має бути використаний негайно. Якщо препарат не застосовується негайно, за тривалість та умови його зберігання відповідає користувач.

Перед застосуванням розчин для інфузії препарату Доцетаксел, як і усі препарати, призначені для парентерального введення, слід уважно оглянути: розчини, що містять осад, використовувати не можна.

Невикористаний препарат та витратні матеріали підлягають знищенню у встановленому місцевими нормами порядку.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних про застосування доцетакселу вагітним жінкам немає. В експериментах на тваринах доцетаксел виявляв ембріотоксичний та фетотоксичний вплив; крім того, у пацюків застосування препарату призвело до зниження фертильності. Як і інші цитотоксичні лікарські препарати, доцетаксел в разі застосування вагітним жінкам може мати шкідливий вплив на плід. У зв’язку з цим доцетаксел не можна призначати під час вагітності, за винятком випадків, коли для цього існує нагальна потреба. Жінкам репродуктивного віку, які приймають доцетаксел, слід рекомендувати уникати вагітності і негайно повідомити лікаря у разі настання вагітності.

Протягом всього періоду лікування слід користуватися ефективними методами контрацепції.

У ході доклінічних досліджень доцетаксел виявляв генотоксичну дію і міг впливати на фертильність дослідних тварин-самців. Таким чином, чоловікам, які приймають доцетаксел, рекомендовано застосовувати належні засоби контрацепції під час лікування і впродовж 6 місяців після його припинення. Їм слід звернутися за консультацією щодо консервування сперми перед початком лікування.

Доцетаксел є ліпофільною субстанцією, але невідомо, чи проникає він у грудне молоко. Отже, враховуючи ризик розвитку побічних ефектів у немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, протягом курсу лікування доцетакселом слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу доцетакселу на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами не проводилися.

Спирт, що міститься в доцетакселі, може порушувати здатність пацієнтів керувати автотранспортом та працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози

Застосування доцетакселу повинно обмежуватися відділеннями, що спеціалізуються на цитотоксичній хіміотерапії. Доцетаксел слід застосовувати виключно під наглядом терапевта, компетентного у проведенні протиракової хіміотерапії.

Рекомендовані дози. При лікуванні раку молочної залози, недрібноклітинного раку легень, раку шлунка і раку голови та шиї можна застосовувати (якщо не протипоказано) премедикацію кортикостероїдами для перорального застосування, такими як дексаметазон 16 мг на добу (наприклад 8 мг двічі на день) протягом 3 днів; першу дозу приймають за 1 день до першого введення доцетакселу (див. розділ «Особливості застосування»). Для зменшення ризику гематологічних проявів токсичності доцетакселу можна профілактично застосовувати гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор (Г-КСФ).

При лікуванні раку простати рекомендований режим премедикації пероральним дексаметазоном, враховуючи одночасне застосування преднізону чи преднізолону, має включати прийом 8 мг препарату за 12 годин, за 3 години та за 1 годину до початку першої інфузії доцетакселу (див. розділ «Особливості застосування»).

Доцетаксел вводиться інфузійно протягом однієї години кожні 3 тижні.

Рак молочної залози. Для ад’ювантної терапії операбельного раку молочної залози з ураженням лімфатичних вузлів та без нього рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, яку вводять через 1 годину після застосування доксорубіцину (50 мг/м2) та циклофосфаміду (500 мг/м2) кожні 3 тижні, всього 6 циклів (див. також підрозділ «Корекція дози під час лікування»).

Для лікування пацієнток з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози рекомендована доза доцетакселу для монотерапії становить 100 мг/м2. Як терапію першої лінії доцетаксел 75 мг/м2 застосовують у комбінації з доксорубіцином (50 мг/м2).

У комбінації з трастузумабом (що вводиться щотижня) доцетаксел застосовують у рекомендованій дозі 100 мг/м2 кожні 3 тижні. В опорному клінічному дослідженні доцетакселу першу інфузію препарату проводили наступного дня після введення першої дози трастузумабу. Далі дози доцетакселу застосовували відразу після завершення інфузій трастузумабу, якщо щойно введений трастузумаб добре переносився хворим. Особливості дозування та способу застосування трастузумабу викладені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» трастузумабу.

У комбінації з капецитабіном доцетаксел застосовують в рекомендованій дозі 75 мг/м2 кожні 3 тижні; капецитабін при цьому вводять у дозі 1250 мг/м2 двічі на день (не пізніше ніж через 30 хв після їди) протягом 2 тижнів з подальшою 1-тижневою перервою. Особливості розрахунку дози капецитабіну відповідно до площі поверхні тіла викладені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» капецитабіну.

Недрібноклітинний рак легень. При лікуванні пацієнтів з недрібноклітинним раком легень, які раніше не отримували хіміотерапію, рекомендовано застосування доцетакселу в дозі 75 мг/м2, одразу після чого вводять цисплатин 75 мг/м2 протягом 30 – 60 хв. Для лікування пацієнтів, для яких раніше хіміотерапія препаратами на основі платини виявилася неуспішною, рекомендовано монотерапію доцетакселом у дозі 75 мг/м2.

Рак простати. Рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2. При цьому безперервним курсом призначається також преднізон або преднізолон 5 мг двічі на день перорально (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Аденокарцинома шлунка. Рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, яку вводять інфузійно протягом 1 години, одразу після чого застосовують цисплатин 75 мг/м2 інфузійно протягом 1 – 3 годин (обидва препарати застосовують лише в 1-й день циклу); відразу після закінчення введення цисплатину починають інфузію 5-фторурацилу (750 мг/м2/добу), що продовжується безперервно 5 діб. Цей цикл повторюється кожні 3 тижні. При цьому пацієнти повинні отримувати премедикацію антиеметичними препаратами та відповідну гідратацію (отримувати достатньо рідини) на тлі введення цисплатину. Для зменшення ризику гематологічних проявів токсичності хіміотерапії потрібно профілактично застосовувати Г-КСФ (див. також підрозділ «Корекція дози під час лікування»).

Рак голови та шиї. Пацієнти повинні отримувати премедикацію антиеметичними препаратами та відповідну гідратацію (до та після введення цисплатину). Для зменшення ризику гематологічних проявів токсичності хіміотерапії можна профілактично застосовувати Г-КСФ. Всі пацієнти, що брали участь у клінічних дослідженнях TAX 323 і TAX 324 в складі груп, яким призначали доцетаксел, отримували антибіотики з метою профілактики.

˗ Індукційна хіміотерапія, після якої призначають променеву терапію (згідно з даними дослідження TAX 323). Для індукційної хіміотерапії неоперабельної місцевопрогресуючої сквамозноклітинної карциноми голови та шиї (СККГШ) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, що вводиться інфузійно протягом 1 години, одразу після чого в 1-й день циклу застосовують цисплатин 75 мг/м2 інфузійно протягом 1 – 3 годин; відразу після закінчення введення цисплатину починають інфузію 5-фторурацилу (750 мг/м2/добу), яка продовжується безперервно 5 діб. У такому режимі ці препарати застосовують кожні 3 тижні протягом 4 циклів. Після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати променеву терапію.

˗ Індукційна хіміотерапія, після якої призначають хіміорадіотерапію (згідно з даними дослідження TAX 324). Для індукційної хіміотерапії місцевопрогресуючої СККГШ (технічно нерезектабельної, з низькою імовірністю проведення хірургічного лікування або необхідністю застосування органозберігаючого підходу) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, яку вводять інфузійно протягом 1 години, одразу після чого в 1-й день циклу застосовують цисплатин 100 мг/м2 інфузійно протягом 0,5 – 3 годин; відразу після закінчення введення цисплатину починають інфузію

5-фторурацилу (1000 мг/м2/добу), яка продовжується безперервно 4 доби. В такому режимі ці препарати застосовують кожні 3 тижні протягом 5 циклів. Після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати хіміорадіотерапію.

Особливості корекції доз цисплатину та 5-фторурацилу викладені у відповідних «Загальних характеристиках лікарського засобу».

Корекція дози під час лікування.

Загальні принципи. Доцетаксел слід застосовувати за умови, що кількість нейтрофілів становить ≥ 1500 клітин/мм3. Якщо на тлі терапії доцетакселом або розвивається фебрильна нейтропенія, або кількість нейтрофілів становить < 500 клітин/мм3 протягом більше одного тижня, або виникають гострі тяжкі чи поступово наростають кумулятивні реакції з боку шкіри, або значно виражена периферійна нейропатія, дозу доцетакселу слід зменшити зі 100 до 75 мг/м2 і/або з 75 до 60 мг/м2. Якщо подібні реакції спостерігаються і на тлі прийому дози 60 мг/м2, препарат слід відмінити.

Ад’ювантна терапія раку молочної залози. Для пацієнтів, які отримують ад’ювантну терапію доцетакселом, доксорубіцином і циклофосфамідом (схема TAC), слід зважити доцільність первинної профілактики за допомогою Г-КСФ. Пацієнтам, у яких розвивається фебрильна нейтропенія та/або нейтропенічна інфекція, слід зменшити дозу доцетакселу до 60 мг/м2 у всіх подальших циклах лікування (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). Пацієнтам, у яких розвинувся стоматит 3 або 4 ступеня вираженості, необхідно зменшити дозу доцетакселу до 60 мг/м².

У комбінації з цисплатином. Для пацієнтів, у яких під час попереднього курсу на тлі прийому доцетакселу в дозі 75 мг/м2 в комбінації з цисплатином пік зниження рівня лейкоцитів був < 25 000 клітин/мм3, для пацієнтів, у яких на тлі прийому доцетакселу розвинулася фебрильна нейтропенія, а також для пацієнтів, у яких виникли серйозні негематологічні прояви токсичності препарату, слід в наступних курсах зменшити дозу доцетакселу до 65 мг/м2. Особливості корекції дози цисплатину викладені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» цисплатину.

У комбінації з капецитабіном. Особливості корекції дози капецитабіну викладені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» капецитабіну.

˗ Пацієнтам, у яких вперше виникли прояви токсичності II ступеня, що зберігаються і на той час, коли має проводитися наступне введення доцетакселу/капецитабіну, лікування слід перервати, поки прояви токсичності не знизяться до 0 – I ступеня, а потім поновити із застосуванням 100 % початкової дози препаратів.

˗ Пацієнтам, у яких у будь-який час в ході циклу лікування вдруге виникли прояви токсичності II ступеня або вперше виникли прояви токсичності III ступеня, терапію слід перервати, поки прояви токсичності не знизяться до 0 – I ступеня, а потім поновити, застосовуючи доцетаксел у дозі 55 мг/м2.

˗ У разі наступної появи токсичних явищ або якщо виникли прояви токсичності IV ступеня, лікування доцетакселом слід відмінити.

Особливості корекції дози трастузумабу викладені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» трастузумабу.

У комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом. У разі, якщо у пацієнта розвивається епізод фебрильної нейтропенії, тривалої нейтропенії або інфекції на тлі нейтропенії, незважаючи на прийом Г-КСФ, дозу доцетакселу слід зменшити з 75 до 60 мг/м2. Якщо і в подальшому розвиваються епізоди ускладненої нейтропенії, дозу препарату знижують з 60 до 45 мг/м2. У разі якщо у пацієнта розвивається епізод тромбоцитопенії IV ступеня тяжкості, дозу доцетакселу слід зменшити із 75 до 60 мг/м2. Не можна повторювати курс терапії в наступних циклах, поки вміст нейтрофілів у крові не повернеться до рівня > 1500 клітин/мм3, тромбоцитів – до рівня >100 000 клітин/мм3. Якщо прояви токсичності зберігаються і після цих заходів, необхідно відмінити терапію доцетакселом (див. розділ «Особливості застосування»).

Таблиця 1. Рекомендовані заходи щодо корекції дози хіміопрепаратів у пацієнтів, що приймають комбінацію доцетакселу, цисплатину та 5-фторурацилу

Прояви токсичності
Корекція доз
Діарея ІІІ ступеня тяжкості
Перший епізод: знизити дозу 5-фторурацилу на 20 %.
Другий епізод: знизити дозу доцетакселу на 20 %.
Діарея ІV ступеня тяжкості
Перший епізод: знизити дози доцетакселу та
5-фторурацилу на 20 %.
Другий епізод: відмінити терапію.
Стоматит або інші запальні процеси слизових оболонок ІІІ ступеня тяжкості
Перший епізод: знизити дозу 5-фторурацилу на 20 %.
Другий епізод: відмінити 5-фторурацил на всі наступні цикли лікування.
Третій епізод: знизити дозу доцетакселу на 20 %.
Стоматит або інші запальні процеси слизових оболонок ІV ступеня тяжкості
Перший епізод: відмінити 5-фторурацил на всі наступні цикли лікування.
Другий епізод: знизити дозу доцетакселу на 20 %.

Особливості корекції доз цисплатину та 5-фторурацилу викладені у відповідних «Загальних характеристиках лікарського засобу».

В опорному клінічному дослідженні доцетакселу пацієнтам, у яких на тлі терапії СККГШ розвивалася ускладнена нейтропенія (в тому числі тривала нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекційні захворювання), було рекомендовано застосовувати профілактично Г-КСФ (наприклад, з 6-ї по 15-ту добу циклу) в усіх наступних циклах хіміотерапії.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти з порушенням функції печінки. При монотерапії препаратом у дозі 100 мг/м2 для пацієнтів з підвищеними рівнями трансаміназ (АЛТ і/або АСТ) більше ніж у 1,5 раза порівняно з верхньою межею норми (ВМН), а також лужної фосфатази більше ніж у 2,5 раза порівняно з ВМН рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2. Для пацієнтів, у яких спостерігається підвищення сироваткового рівня білірубіну (>ВМН) і/або АЛТ і АСТ більш ніж у 3,5 раза порівняно з ВМН, що супроводжується підвищенням рівня лужної фосфатази більше ніж у 6 разів порівняно з ВМН, зменшення дози не рекомендується, але доцетаксел взагалі не слід застосовувати, якщо немає нагальної потреби.

При застосуванні доцетакселу в комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом хворим з аденокарциномою шлунка у разі підвищення рівнів АЛТ і/або АСТ більш ніж у 1,5 раза порівняно з ВМН, лужної фосфатази більше ніж у 2,5 раза порівняно з ВМН, білірубіну більше ВМН зменшення дози доцетакселу не може бути рекомендоване – препарат взагалі не слід застосовувати цій категорії хворих, якщо немає нагальної потреби.

Даних про застосування доцетакселу у комбінованій терапії при інших показаннях хворим із порушенням функції печінки немає.

Пацієнти літнього віку. Особливих вказівок щодо застосування препарату пацієнтам літнього віку немає.

При комбінованому застосуванні доцетакселу з капецитабіном пацієнтам віком від 60 років рекомендовано зменшити початкову дозу капецитабіну до 75 % (див. «Загальну характеристику лікарського засобу» капецитабіну).

Діти.

Доцетаксел не рекомендований для застосування дітям через обмежену кількість доказових даних щодо безпеки і/або ефективності препарату для цієї категорії хворих.

Результати досліджень щодо ефективності та безпеки застосування Доцетакселу для лікування дітей не отримані.

Безпека та ефективність препарату Доцетаксел для лікування карциноми носоглотки у дітей віком від 1 місяця до 18 років поки що не встановлені.

Немає значущих доказових даних про застосування препарату Доцетаксел дітям для лікування раку молочної залози, недрібноклітинного раку легень, раку передміхурової залози, карциноми шлунка, а також раку голови та шиї, за винятком низькодиференційованої карциноми носоглотки ІІ і ІІІ типів.

Передозування

Існує кілька повідомлень про випадки передозування препарату. Специфічний антидот доцетакселу дотепер невідомий. У разі передозування препарату необхідно госпіталізувати пацієнта у спеціалізоване відділення та проводити ретельний моніторинг життєвих функцій. При передозуванні слід очікувати на посилення побічних ефектів препарату. В першу чергу, передбачається розвиток таких розладів, як пригнічення функції кісткового мозку, периферичні нейротоксичні порушення та запалення слизових оболонок. Після встановлення факту передозування потрібно якнайшвидше ввести пацієнту терапевтичні дози Г-КСФ. Якщо є необхідність, вживають інших необхідних симптоматичних заходів.

Побічні реакції

Найчастіші побічні реакції, що виникали на тлі монотерапії доцетакселом: нейтропенія (має оборотний та некумулятивний характер; в середньому пік зниження кількості нейтрофілів у крові спостерігається на 7-му добу; середня тривалість тяжкої нейтропенії (< 500 клітин/мм3) в середньому становить 7 днів), анемія, алопеція, нудота, блювання, стоматит, діарея, астенія. Вираженість побічних явищ, обумовлених застосуванням доцетакселу, може зростати при комбінуванні препарату з іншими засобами для хіміотерапії.

З боку імунної системи

Реакції гіперчутливості, як правило, розвивалися протягом декількох хвилин після початку інфузії доцетакселу і за ступенем тяжкості коливалися від легких до помірних. Найчастіше повідомлялося про такі симптоми, як почервоніння шкіри, висипання (зі свербежем шкіри або без нього), відчуття стиснення у грудях, біль у спині, задишка, гарячка або озноб. Тяжкі побічні реакції проявлялися у вигляді артеріальної гіпотензії і/або бронхоспазму або генералізованого висипання/еритеми (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи.

Розвиток тяжких периферійних нейротоксичних реакцій вимагає зменшення дози препарату (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»). Прояви нейросенсорних реакцій легкого та помірного ступенів включали парестезію, дизестезію або больові відчуття, в тому числі відчуття печіння. Нейромоторні реакції проявлялися загальною слабкістю.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Спостерігалися оборотні реакції з боку шкіри, які за тяжкістю, як правило, були легкими або помірними. Ці реакції проявлялися висипом, у тому числі локалізованим на стопах та кистях рук (включаючи тяжкий долонно-подошовний синдром), а також на руках, обличчі або грудній клітці, який часто супроводжувався свербежем. Найчастіше висип з’являвся протягом тижня після інфузії доцетакселу. Рідше зустрічалися тяжкі прояви, наприклад висип з подальшою десквамацією епітелію, що іноді обумовлювало необхідність переривання лікування чи повної відміни доцетакселу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). Серйозні ураження нігтів проявлялися гіпо- чи гіперпігментацією, а в деяких випадках – болем та оніхолізисом.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Нудота, блювання, діарея, анорексія, запор, стоматит, порушення смаку, езофагіт, біль в ділянці шлунка; шлунково-кишкові кровотечі; кишкова непрохідність.

З боку гепатобіліарної системи.

Підвищення активності АСТ, АЛТ, лужної фосфатази та концентрації білірубіну в сироватці крові.

З боку дихальної системи.

Респіраторний дистрес-синдром та інтерстиційна пневмонія, легеневий фіброз, посилення реакції на опромінення.

Загальні порушення та місцеві реакції.

Реакції у місці введення препарату були переважно легкими та проявлялися гіперпігментацією, запаленням, почервонінням чи сухістю шкіри, флебітом чи крововиливами та набряком вени, через яку проводилася інфузія препарату.

Випадки затримки рідини в організмі включали такі явища, як периферичні набряки, плевральний чи перикардіальний випіт, асцит та збільшення маси тіла. Периферичні набряки найчастіше починалися з нижніх кінцівок та могли ставати генералізованими, обумовлюючи зростання загальної маси тіла на 3 кг і більше. Затримка рідини має кумулятивний характер і щодо частоти розвитку цього побічного явища, і щодо ступеня його вираженості (див. розділ «Особливості застосування»).

Інші.

Астенія, артралгія, міалгія, м’язова слабкість, задишка, генералізований або локальний біль, включаючи біль в грудній клітці, не пов'язаний із захворюваннями серця та легень, сепсис.

В рідких випадках можливий розвиток сльозотечі в поєднанні с кон’юнктивітом (або без нього), дуже рідко (переважно у пацієнтів, що отримують одночасно інші протипухлинні препарати) – оклюзія слізного канальця, що призводить до надмірної сльозотечі.

У рідких випадках – минущі візуальні розлади (спалах світла в очах, поява скотом), зазвичай виникають під час введення препарату і супроводжуються розвитком реакції гіперчутливості, які зникають після припинення інфузії.

Побічні реакції, зареєстровані у пацієнтів з раком молочної залози при застосуванні препарату Доцетаксел в дозі 100 мг/м2 як монотерапії

Інфекції та інвазії: інфекційні захворювання (включаючи сепсис та пневмонію); інфекція, що супроводжується нейтропенією.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія, кровотечі або крововиливи на тлі тромбоцитопенії ІІІ/ІV ступеня.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія, периферична моторна невропатія, дисгевзія. Повідомлялося про оборотні ураження нервової системи, які спонтанно зникли протягом 3 місяців.

Повідомлялося, що прояви нейротоксичності були оборотними.

З боку серцево-судинної системи: аритмія, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, геморагічні ускладнення, серцева недостатність.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку травного тракту: стоматит, пронос, нудота, блювання, запор, біль у животі, шлунково-кишкова кровотеча, езофагіт.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, шкірні реакції, зміни нігтьових пластинок.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія, артралгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: затримка рідини, астенія, біль, реакція в місці введення інфузії, біль у грудях несерцевого походження.

Інструментальні та лабораторні дослідження: підвищення рівня білірубіну крові, підвищення рівня лужної фосфатази крові, підвищення рівня АСТ та АЛТ.

Побічні реакції, зареєстровані у пацієнтів з раком молочної залози при застосуванні препарату Доцетаксел в дозі 75 мг/м2 як монотерапії

Інфекції та інвазії: інфекційні захворювання.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія, периферична моторна невропатія.

З боку серцево-судинної системи: аритмія (нетяжка), артеріальна гіпотензія.

З боку травного тракту: нудота, стоматит, блювання, пронос, запор.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, шкірні реакції, зміни нігтьових пластинок.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, затримка рідини, біль.

Інструментальні та лабораторні дослідження: підвищення рівня білірубіну крові.

Побічні реакції, зареєстровані у пацієнтів з раком молочної залози при застосуванні препарату Доцетаксел у дозі 75 мг/м2 у комбінації з доксорубіцином

Інфекції та інвазії: інфекційні захворювання.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія, периферична моторна невропатія.

З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, аритмія, артеріальна гіпотензія.

З боку травного тракту: нудота, стоматит, пронос, блювання, запор.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, зміни нігтьових пластинок, шкірні реакції.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, затримка рідини, біль, реакція в місці введення інфузії.

Інструментальні та лабораторні дослідження: підвищення рівня білірубіну крові, підвищення рівня лужної фосфатази крові, підвищення рівня АСТ, підвищення рівня АЛТ.

Побічні реакції, зареєстровані у пацієнтів з недрібноклітинним раком легень при застосуванні препарату Доцетаксел в дозі 75 мг/м2 в комбінації з цисплатином

Інфекції та інвазії: інфекційні захворювання.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія, периферична моторна невропатія.

З боку серцево-судинної системи: аритмія, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність.

З боку травного тракту: нудота, блювання, пронос, стоматит, запор.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, зміни нігтьових пластинок, шкірні реакції.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, затримка рідини, гарячка, реакція в місці введення інфузії, біль.

Інструментальні та лабораторні дослідження: підвищення рівня білірубіну крові, підвищення рівня АЛТ, підвищення рівня АСТ, підвищення рівня лужної фосфатази крові.

Побічні реакції, зареєстровані у пацієнтів з раком молочної залози при застосуванні препарату Доцетаксел у дозі 100 мг/м2 у комбінації з трастузумабом

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, фебрильна нейтропенія (включаючи нейтропенію, що супроводжується гарячкою та вимагає призначення антибіотиків) або нейтропенічний сепсис.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

Психічні порушення: безсоння.

З боку нервової системи: парестезія, головний біль, дисгевзія, гіпестезія.

З боку органів зору: підсилення сльозотечі, кон’юнктивіт.

З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, лімфоедема.

З боку дихальної системи: носова кровотеча, фаринголарингеальний біль, назофарингіт, задишка, кашель, ринорея.

З боку травного тракту: нудота, пронос, блювання, запор, стоматит, диспепсія, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, еритема, висипання, зміни нігтьових пластинок.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія, артралгія, біль у кінцівках, біль у кістках, біль у спині.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, периферичний набряк, гіпертермія, втомлюваність, запалення слизових оболонок, біль, захворювання, подібні до грипу, біль у грудях, озноб, летаргія.

Інструментальні та лабораторні дослідження: збільшення маси тіла.

Побічні реакції, зареєстровані у пацієнтів з раком молочної залози при застосуванні препарату Доцетаксел в дозі 75 мг/м2 у комбінації з капецитабіном

Інфекції та інвазії: кандидоз слизової оболонки порожнини рота.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія, знижений апетит, зневоднення.

З боку нервової системи: дисгевзія, парестезія, запаморочення, головний біль, периферична невропатія.

З боку органів зору: посилення сльозотечі.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та медіастинальних органів: фаринголарингеальний біль, задишка, кашель, носова кровотеча.

З боку травного тракту: стоматит, пронос, нудота, блювання, запор, біль у животі, диспепсія, біль у верхній частині живота; сухість у роті.

З боку шкіри та підшкірних тканин: долонно-підошовний синдром, облисіння, зміни нігтьових пластинок, дерматит, еритематозні висипання, порушення пігментації нігтьових пластинок, оніхолізис.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: міалгія, артралгія, біль у кінцівках, біль у спині.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, гіпертермія, втомлюваність/слабкість, периферичний набряк, летаргія; біль.

Інструментальні та лабораторні дослідження: зменшення маси тіла, підвищення рівня білірубіну крові.

Побічні реакції, зареєстровані у пацієнтів з раком передміхурової залози при застосуванні препарату Доцетаксел у дозі 75 мг/м2 у комбінації з преднізоном або преднізолоном

Інфекції та інвазії: інфекційні захворювання.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія, дисгевзія, периферична моторна невропатія.

З боку органів зору: посилення сльозотечі.

З боку серцево-судинної системи: зниження функції лівого шлуночка серця.

З боку дихальної системи: носова кровотеча, задишка, кашель.

З боку травного тракту: нудота, пронос, стоматит/фарингіт, блювання.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, зміни нігтьових пластинок (нетяжкі), ексфоліативні висипання.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: артралгія, міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: втомлюваність, затримка рідини.

Побічні реакції при застосуванні препарату Доцетаксел в дозі 75 мг/м2 у комбінації з доксорубіцином та циклофосфамідом як ад’ювантної терапії для пацієнтів з раком молочної залози з метастазами у лімфатичних вузлах і без них.

Інфекції та інвазії: інфекція, нейтропенічна інфекція.

З боку крові та лімфатичної системи: анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: дисгевзія, периферична сенсорна невропатія, периферична моторна невропатія, неврологічні порушення в корі мозку, неврологічні порушення в мозочку, непритомність, нейротоксичність, сонливість.

Повідомлялося про подовження периферичної сенсорної невропатії з додатковою середньою тривалістю 55 місяців у пацієнтів із проявами периферичної сенсорної невропатії у кінці хіміотерапії.

З боку органів зору: посилення сльозотечі, кон’юнктивіт.

З боку серцево-судинної системи: вазодилатація, аритмія, застійна серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, флебіт, лімфоедема.

З боку дихальної системи: кашель.

З боку травного тракту: нудота, стоматит, блювання, пронос, запор, біль у животі, коліт/ентерит/перфорація товстого кишечнику.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, токсикодермія, зміни нігтьових пластинок.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія, артралгія.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз: аменорея.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, гарячка, периферичні набряки.

Інструментальні та лабораторні дослідження: збільшення або зменшення маси тіла.

Гострий лейкоз/мієлодиспластичний синдром.

Повідомлялося про гострий лейкоз у пацієнтів, яким застосовували доцетаксел, доксорубіцин і циклофосфамід.

Побічні реакції, зареєстровані у пацієнтів з аденокарциномою шлунка при застосуванні препарату Доцетаксел у дозі 75 мг/м2 у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом.

Інфекції та інвазії: нейтропенічна інфекція; інфекційні захворювання.

З боку крові та лімфатичної системи: анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

Фебрильна нейтропенія і нейтропенічна інфекція спостерігалися незалежно від введення Г-КСФ.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія, запаморочення, периферична моторна невропатія.

З боку органів зору: посилення сльозотечі.

З боку органів слуху і рівноваги: порушення слуху.

З боку серцево-судинної системи: аритмія.

З боку травного тракту: пронос, нудота, стоматит, блювання, запор, шлунково-кишковий біль, езофагіт/дисфагія, одинофагія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, висипання зі свербежем, зміни нігтьових пластинок, ексфоліація шкіри.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: летаргія, гарячка, затримка рідини.

Побічні реакції, зареєстровані у пацієнтів з раком голови та шиї при застосуванні препарату доцетаксел у дозі 75 мг/м2 у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом.

Індукційна хіміотерапія з подальшою променевою терапією.

Інфекції та інвазії: інфекційні захворювання, нейтропенічна інфекція.

Пухлини доброякісні, злоякісні і невизначені (включаючи кісти і поліпи): біль, спричинений злоякісною пухлиною.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість (нетяжка).

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: дисгевзія/паросмія; периферична сенсорна невропатія, запаморочення.

З боку органів зору: посилення сльозотечі, кон’юнктивіт.

З боку органів слуху та рівноваги: порушення слуху

З боку серцево-судинної системи: ішемія міокарда, венозні порушення, аритмія.

З боку травного тракту: нудота, стоматит, пронос, блювання, запор, езофагіт/дисфагія, біль у животі, диспепсія, шлунково-кишкова кровотеча, одинофагія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, висипання зі свербежем, сухість шкіри; ексфоліація шкіри.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: летаргія, гіпертермія, затримка рідини, набряк.

Інструментальні та лабораторні дослідження: підвищення маси тіла.

Індукційна хіміотерапія з подальшою хіміопроменевою терапією.

Інфекції та інвазії: інфекційні захворювання, нейтропенічна інфекція.

Пухлини доброякісні, злоякісні і невизначені (включаючи кісти і поліпи): біль, спричинений злоякісною пухлиною.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: дисгевзія/паросмія, периферична сенсорна невропатія, запаморочення, периферична моторна невропатія.

З боку органів зору: посилення сльозотечі, кон’юнктивіт.

З боку органів слуху та рівноваги: порушення слуху.

З боку серцево-судинної системи: аритмія, ішемія міокарда, венозні порушення.

З боку травного тракту: нудота, стоматит, блювання, пронос, езофагіт/дисфагія, запор, диспепсія, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкова кровотеча, одинофагія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, висипання зі свербежем, сухість шкіри; десквамація.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: летаргія, гіпертермія, затримка рідини, набряк.

Інструментальні та лабораторні дослідження: зниження маси тіла, збільшення маси тіла.

Постмаркетинговий досвід

Пухлини доброякісні, злоякісні і невизначені (включаючи кісти і поліпи): гостра мієлоїдна лейкемія, синдром мієлодисплазії.

З боку крові та лімфатичної системи: пригнічення кісткового мозку та інші гематологічні побічні реакції, дисемінована внутрішньосудинна коагуляція (ДВС), яка часто супроводжувалась сепсисом або недостатністю багатьох органів.

З боку імунної системи: анафілактичний шок, іноді летальний.

З боку нервової системи: судоми, тимчасова втрата свідомості. Ці реакції іноді з’являються під час інфузії лікарського засобу.

З боку органів зору: кістоподібний набряк макули (КНМ), сльозотеча з кон’юнктивітом або без, обструкція носослізного каналу, що призводила до надмірної сльозотечі, тимчасові розлади зору (спалахи, миготіння світла, скотома), які зазвичай відбувались під час інфузії лікарського засобу і були пов’язані з реакціями гіперчутливості. Реакції були оборотними і минали після припинення інфузії.

З боку органів слуху та рівноваги: ототоксичність, порушення слуху та/або втрата слуху.

З боку серця: інфаркт міокарда.

З боку судинної системи: венозна тромбоемболія.

З боку травного тракту: зневоднення, гастроінтестинальна перфорація, ішемічний коліт, коліт та нейтропенічний ентероколіт, непрохідність кишечнику, заворот кишок.

З боку печінки та жовчних шляхів: гепатит, іноді летальний, передусім у пацієнтів із порушеннями з боку печінки.

З боку шкіри та підшкірних тканин: шкірний червоний вовчак, бульозні висипання, такі як мультиформна еритема, синдром Стівена – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, зміни, подібні до склеродермії шкіри.

З боку дихальної системи: гострий респіраторний дистрес-синдром, інтерстиціальна пневмонія/пневмоніт, інтерстиціальна хвороба легень, фіброз легенів та дихальна недостатність, іноді з летальним наслідком, радіаційні пневмоніти у пацієнтів, які одержували супутню променеву терапію.

З боку нирок та сечовидільної системи: зниження ниркової функції, ниркова недостатність.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: прояви, що нагадують післярадіаційні (radiation recall phenomena), затримка рідини, зневоднення, набряк легенів.

Порушення метаболізму: гіпонатріємія, зазвичай асоційована з дегідратацією, блюванням та пневмонією.

Термін придатності

2 роки.

Приготований розчин для інфузій слід використати протягом 6 годин при температурі нижче 25 °C (у тому числі із врахуванням часу самої інфузії). З мікробіологічної точки зору в такому вигляді лікарський препарат має бути використаний негайно. Якщо препарат не застосовується негайно, за тривалість та умови його зберігання відповідає користувач.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2 ºС до 8 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Не змішувати з іншими розчинами, окрім зазначених в розділі «Особливості застосування».

Упаковка

По 1 мл, 2 мл або 4 мл препарата у флаконі, по одному флакону у картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

РУП «Бєлмедпрепарати».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

220007, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Фабриціуса, 30.

Дозировка Доцетаксел концентрат для р-ра д/инф., 20 мг/мл по 1 мл во флак. №1
Производитель Белмедпрепараты, РУП, Республика Беларусь
МНН Docetaxel
Фарм. группа Антинеопластические средства. Алкалоиды барвинка и их аналоги.
Регистрация № UA/15642/01/01 от 01.12.2016. Приказ № 1299 от 01.12.2016
Код АТХ

Найдено 55 аптек

Киев, пр.Космонавта Комарова 38А
  (044) 404-33-XX
Доцетаксел-тева конц. д/р-ра д/инф.20мг фл. 1мл №1
72000
Доцетаксел-тева конц. д/р-ра д/инф.20мг фл. 7мл №1
397500
Киев, ул.Деревлянская 2/6
  (098) 032-11-XX
Доцетаксел-виста концентрат для р-ра д/инф., 20 мг/мл по 1 мл (20 мг) во флак. №1
Актавіс Італія С.п.А. для "Містрал Кепітал Менеджм
70000
Доцетаксел "эбеве" концентрат для р-ра д/инф., 10 мг/мл по 2 мл во флак. №1
Ебеве Фарма Г.м.б.Х. Нфг. КГ, Австрія
64562
Найдено 55 аптек Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

Top