Новинки

Нурофен® Лонг Ефективне позбавлення від болю більш ніж на 9 годин Подробней
Синупрет® екстракт Швидка дія в боротьбі з симптомами нежитю та синуситу Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Метеочувствительность и метеопатия В чем разница и что делать? Подробней
Дисплазия шейки матки? Избавьтесь причины - вируса папиломы! Подробней
Скрыть рекламу

Дропиа-Сановель инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Дропиа-Сановель - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: pioglitazone;

1 таблетка містить 16,53 мг піоглітазону гідрохлориду, що еквівалентно 15 мг піоглітазону;

1 таблетка містить 33,06 мг піоглітазону гідрохлориду, що еквівалентно 30 мг піоглітазону;

1 таблетка містить 49,59 мг піоглітазону гідрохлориду, що еквівалентно 45 мг піоглітазону;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, гідроксипропілцелюлоза, кальцію карбоксиметилцелюлоза, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки. 

Фармакотерапевтична група

Пероральні гіпоглікемізуючі препарати. Тіазолідиндіони. Код АТС A10B G03.

Показання

Інсуліннезалежний цукровий діабет (тип II) як монотерапія або у складі комбінованого лікування.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Цукровий діабет І типу. Діабетичний кетоацидоз. Серцева недостатність (наявна або в анамнезі). Печінкова недостатність. Комбіноване лікування з інсуліном. Період вагітності та годування груддю. Дитячий вік.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовують внутрішньо, одноразово, незалежно від прийому їжі.

Монотерапія

Піоглітазон призначають у дозі 15 мг або 30 мг 1 раз/добу.

При необхідності доза може бути поступово збільшена до максимальної − 45 мг/добу, одноразово. При неефективності монотерапії слід передбачити можливість проведення комбінованої терапії.

Комбінована терапія

Похідні сульфонілсечовини: при комбінованій терапії з похідними сульфонілсечовини піоглітазон призначають у дозі 15 мг або 30 мг 1 раз/добу. При розвитку гіпоглікемії дозу препарату необхідно зменшити.

Метформін: у комбінації з метформіном піоглітазон призначають у дозі 15 мг або 30 мг

1 раз/добу. На початку лікування препаратом дозу метформіну можна залишити без зміни. Ризик розвитку гіпоглікемії при даній комбінації незначний, тому необхідність корекції дози метформіну маловірогідна.

Максимальна рекомендована доза: при монотерапії − 45 мг/добу, при комбінованій терапії − 30 мг/добу.

Хворим із нирковою недостатністю корегувати дози піоглітазону не обов’язково.

Побічні реакції

Побічні ефекти, що виникають у 5 % хворих: інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів, головний біль, синусит, міалгія, порушення цілісності зубної емалі, загострення цукрового діабету і фарингіт.

Побічні ефекти, що виникають при застосуванні піоглітазону в комбінації з похідними сульфонілсечовини і метформіном, здебільшого аналогічні до тих, що виникають при монотерапії піоглітазоном.

Можливий розвиток гіпоглікемії (від слабкої до явно вираженої) при застосуванні піоглітазону у комбінації з похідними сульфонілсечовини.

Можливі випадки виникнення анемії при монотерапії або комбінованому лікуванні із застосуванням похідних сульфонілсечовини і метформіну.

Прийом піоглітазону сприяє утворенню невеликих або значних набряків.

Також можливим є розвиток побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту (сухість у роті, у поодиноких випадках – диспепсія, діарея) та дуже рідко – виникнення алергічних реакцій (ангіоневротичний набряк, висип на шкірі, свербіж, кропив’янка).

Результати лабораторних досліджень:

Гематологічні: піоглітазон може викликати зменшення рівня гемоглобіну і гематокриту.

Рівні активності трансаміназ сироватки: у 0,26 % хворих, які проходять лікування піоглітазоном, і у 0,25 %, які приймають плацебо, значення АЛТ втричі перевищували верхню межу норми.

У пацієнтів, які приймали піоглітазон, середнє значення рівня білірубіну, АСТ (аспартаттрансамінази), АЛТ (аланінтрансамінази), лужної фосфатази і ГГТ (глутамілтрансферази) зменшувалися.

Рівні активності креатинфосфокінази: рідко спостерігалися скороминущі підвищення рівня креатинфосфокінази.

Передозування

Симптоми: посилення побічних ефектів.

Лікування: симптоматична терапія.

Особливості застосування

Дропіа-сановель може застосовуватись як монотерапія в якості додаткового засобу до дієтотерапії і фізичних вправ або в комбінації з похідними сульфонілсечовини, метформіном у разі неефективності глікемічного контролю.

Загальні: піоглітазон чинить антигіперглікемічну дію тільки при наявності інсуліну. Тому не слід застосовувати піоглітазон хворим на цукровий діабет типу І. 

Затримка рідини і серцева недостатність: піоглітазон може викликати затримку рідини, що може призвести до загострення серцевої недостатності. У пацієнтів слід контролювати прояви ознак і симптомів серцевої недостатності. У разі порушення серцевої діяльності прийом піоглітазону слід припинити. 

Гіпоглікемія: внаслідок збільшення чутливості до інсуліну або пероральної терапії іншими гіпоглікемічними засобами у пацієнтів, які одержують піоглітазон, може виникнути ризик розвитку дозозалежної гіпоглікемії. Тому у пацієнтів, які застосовують піоглітазон, може виникнути необхідність корекції дози гіпоглікемічних препаратів.

Овуляція: у хворих з ановуляторним циклом в передменопаузному періоді лікування тіазолідиндіонами, включаючи піоглітазон, може викликати овуляцію. Наслідком цього є ризик виникнення небажаної вагітності, якщо не використовуються адекватні засоби контрацепції.

Гематологія: піоглітазон може викликати зменшення рівня гемоглобіну і гематокриту. Дані зміни можуть бути пов'язані зі збільшенням об'єму плазми, але не пов'язані з якимись клінічно значущими гематологічними ефектами.

Набряки: у хворих із набряками піоглітазон призначають з особливою обережністю. Застосування піоглітазону хворими на цукровий діабет типу П сприяє утворенню невеликих або значних набряків.

Дія на функції печінки: у хворих, які проходять лікування піоглітазоном, не було виявлено проявів гепатотоксичності або підвищення рівня АЛТ, спричинених прийомом даного препарату. Однак у всіх хворих на початку лікування і далі слід періодично контролювати активність печінкових ферментів.

У всіх хворих, які приймають піоглітазон, слід контролювати рівень плазмового ферменту АЛТ на початку лікування, в перший рік – кожні 2 місяці, потім періодично. У разі виникнення таких симптомів дисфункції печінки, як нудота, блювання, біль у животі, втома, анорексія і виділення сечі темного кольору, слід провести аналіз функцій печінки. У разі виникнення жовтяниці лікування слід припинити.

Не слід призначати препарат при наявності клінічних проявів захворювання печінки в активній фазі або при збільшенні активності АЛТ в 2,5 рази вище за верхню межу норми. При помірно підвищеній активності ферментів печінки (АЛТ менш ніж у 2,5 рази вище за верхню межу норми) до початку лікування або під час лікування препаратом хворих необхідно обстежувати для визначення причини підвищення показників. При помірному підвищенні активності ферментів печінки слід з обережністю починати або продовжувати лікування препаратом.

У разі збільшення активності трансаміназ у сироватці крові (АЛТ в >2,5 рази вище за верхню межу норми) при лікуванні піоглітазоном контроль функцій печінки слід проводити частіше і до того часу, поки рівень не повернеться до норми або до показників, що спостерігалися до початку лікування. Якщо активність АЛТ втричі перевищує верхню межу норми, то повторний тест щодо визначення активності АЛТ слід провести якнайшвидше. Якщо активність АЛТ залишається на рівні втричі більше верхньої межі норми, лікування піоглітазоном слід припинити.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності не застосовують. Не відомо, чи виділяється піоглітазон у грудне молоко, тому при необхідності застосування піоглітазону в період лактації годування груддю слід припинити.

Діти

Препарат протипоказаний дітям.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Пероральні контрацептиви: у хворих, які приймають пероральні контрацептиви разом із піоглітазоном, можливе зниження ефективності контрацепції.

Гліпізид: при одночасному прийомі піоглітазону (45 мг/добу) і гліпізиду (5 мг/добу) протягом 7 днів не спостерігалося змін рівноважного стану фармакокінетики гліпізиду.

Дигоксин: при одночасному прийомі піоглітазону (45 мг/добу) і дигоксину (0,25 мг/добу) протягом 7 днів не спостерігалося змін рівноважного стану фармакокінетики дигоксину.

Варфарин: при одночасному застосуванні піоглітазону (45 мг/добу) і варфарину протягом 7 днів не спостерігалося змін рівноважного стану фармакокінетики варфарину. Крім того, препарат не впливав на протромбіновий час у хворих, яким проводилося тривале лікування варфарином.

Метформін: при одночасному застосуванні піоглітазону (45 мг) і метформіну (1000 мг) у здорових добровольців фармакокінетика метформіну не змінювалася.

Фармакокінетична взаємодя піоглітазону і препаратів, що метаболізуються цитохромом Р450 (еритроміцин, астемізол, блокатори кальцієвих каналів, цисаприд, кортикостероїди, циклоспорин, інгібітори HMG-Coa редуктази, триазолам, триметрексат, кетоконазол, ітраконазол) не вивчалася. Кетоконазол інгібує метаболізм піоглітазону в печінці in vitro. Хворим, які одержують кетоконазол одночасно з піоглітазоном, слід регулярно проходити глікемічний контроль.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Піоглітазон є гіпоглікемічним препаратом, який застосовується для лікування цукрового діабету типу II. Належить до класу тіазолідиндіонів. Селективно стимулює гамма-рецептори, які активуються пероксисомним проліфератором (гамма-PPAR). Активація рецепторів PPAR-гамма модулює транскрипцію генів, які чутливі до інсуліну та беруть участь у контролі рівня глюкози та метаболізмі ліпідів. Знижується інсулінорезистентність у периферичних тканинах і в печінці, внаслідок цього збільшуються витрати глюкози в печінці. На відміну від похідних сульфонілсечовини, піоглітазон не стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози. При інсуліннезалежному цукровому діабеті (типу II) зменшення інсулінорезистентності під дією піоглітазону призводить до зниження концентрації глюкози в крові, зниження рівня інсуліну в плазмі та гемоглобіну А1С (гліколізований гемоглобін, HbА1С). Дія піоглітазону на зниження рівня глюкози триває близько 1 року.

Піоглітазон у поєднанні з препаратами сульфонілсечовини, метформіном або інсуліном покращує контроль рівня цукру в крові.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після одноразового застосування натщесерце Cmax (максимальна концентрація) досягається приблизно через 2 години. При застосуванні разом з їжею спостерігалося незначне збільшення часу досягнення Cmax, але ступінь всмоктування не змінювався.

Розподіл

Після прийому одноразової дози об'єм розподілу піоглітазону становить, в середньому, 0,63±0,41 л/кг. Піоглітазон зв'язується з білками плазми, особливо з альбуміном, більш ніж на 99 %. Меншою мірою він зв'язується з іншими білками плазми.

Метаболізм

Піоглітазон інтенсивно метаболізується в печінці в результаті реакцій гідроксилювання і окиснення з утворенням метаболітів. Метаболіти також частково перетворюються на кон’югати глюкуронової або сіркової кислот. Також при багаторазовому прийомі в плазмі препарат перетворюється на метаболіти M-III (кетопохідні піоглітазону) і М-IV (гідроксипохідні піоглітазону).

Виведення

Вважається, що значна частина дози виділяється з жовчю у незміненій формі та у формі метаболітів виводиться з організму з калом та сечею. T1/2 (період напіввиведення) незміненого піоглітазону становить 3-7 годин, загального піоглітазону (піоглітазон і активні метаболіти) − 16-24 години. Кліренс піоглітазону становить 5-7 л/год.

T1/2 піоглітазону і M-III, М-IV метаболітів у хворих із порушеннями функції нирок середньої тяжкості (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) і тяжкими порушеннями (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) не відрізняється від таких у здорових добровольців. У хворих із нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

У пацієнтів із порушеннями функції печінки (Child-Pugh клас В/С) середнє значення Сmax піоглітазону і загального піоглітазону зменшувалося на 45 %. Разом із цим значення AUC залишалося без змін.

У здорових пацієнтів літнього віку Сmax піоглітазону і загального піоглітазону не відрізняються від середніх значень у молодших суб’єктів.

Основні фізико-хімічні властивості

для 15 мгокруглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, з тисненим маркуванням 15 з одного боку;

для 30 мг та 45 мг: округлі пласкі таблетки, білого або майже білого кольору, з тисненим маркуванням 30 або 45 з одного боку.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці, в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Сановель Іляч Санаі ве Тиджарет А.Ш., Туреччина.

Юридична адреса виробника. Проспект Буюкдере, вул. Деребою, діловий центр Загра, блок С, поверх 2, 34398 Маслак, Стамбул, Туреччина.

Місцезнаходження виробництва. Місто Чанта, селище Карталтепе, поруч з автотрасою Е-5, Сіліврі/Стамбул-Туреччина.

Дозировка Дропиа-Сановель таблетки по 15 мг №30 (10х3)
Производитель Сановель Иляч Санаи ве Тиджарет А.Ш., Турция
МНН Pioglitazone
Фарм. группа Пероральні гіпоглікемізуючі препарати. Тіазолідиндіони.
Регистрация № UA/11343/01/01 от 28.01.2011. Приказ № 39 от 28.01.2011
Код АТХ
Top