Новинки

Продлить молодость Коллаген морской БЬЮТИ. Волосы, кожа, ногти. Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Скрыть рекламу

Заноцин Od инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Заноцин Od - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: офлоксацин;

1 таблетка містить офлоксацину 400 мг або 800 мг;

допоміжні речовини:

для таблеток по 400 мг: кросповідон; натрію гідрокарбонат; гіпромелоза; натрію альгінат; ксантанова камедь; карбомери; лактози моногідрат; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний; Опадрай 31В58910 (білий): лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (Е171), макрогол; Опакод S‑1-17823 (чорний): шелак, пропіленгліколь, оксид заліза чорний (Е172);

для таблеток по 800 мг: кросповідон; натрію гідрокарбонат; гіпромелоза; натрію альгінат; ксантанова камедь; карбомери; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний; Опадрай 31В58910 (білий): лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (Е171), макрогол; Опакод S‑1-17823 (чорний): шелак, пропіленгліколь, оксид заліза чорний (Е172).

Лікарська форма. Таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки 400 мг – білого або майже білого кольору, двоопуклі, довгастої форми таблетки, вкриті оболонкою, з маркуванням “ZNT/400” і логотипом “OD” чорними харчовими чорнилами з одного боку та гладенькі – з іншого;

таблетки 800 мг – білого або майже білого кольору, двоопуклі, довгастої форми таблетки, вкриті оболонкою, з маркуванням “ZNT/800” і логотипом “OD” чорними харчовими чорнилами з одного боку та гладенькі – з іншого.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТХ J01M A01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Заноцин OD – це препарат з пролонгованим вивільненням активної речовини – офлоксацину. Препарат приймається лише 1 раз на добу. 1 таблетка Заноцину OD 400 мг або 800 мг, прийнята 1 раз на добу, забезпечує терапевтичний ефект, еквівалентний прийому 2 звичайних таблеток офлоксацину 200 мг і 400 мг відповідно, що приймаються 2 рази на добу. Бактерицидна дія офлоксацину, як і інших фторованих хінолонів, зумовлена його здатністю блокувати бактеріальний фермент ДНК-гіразу, внаслідок чого порушується функція ДНК бактерії. Спектр дії офлоксацину охоплює такі мікроорганізми:

  • аеробні грамнегативні бактерії – Escherichia coli, Klebsiella spp., Salmonella spp., Рroteus spp., Shigella spp., Yersinia spp., Enterobacter spp., Morganella morganii, Providencia spp., Vibrio spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Campylobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Acinetobacter spp., Moraxella catarrhalis, Gardnerella vaginalis, Pasteurella multocida, Helicobacter pylori;
  • аеробні грампозитивні бактерії – стафілококи, включаючи штами, що продукують пеніциліназу і штами, резистентні до метициліну, стрептококи, у тому числі Streptococcus рneumoniae, Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp.

Препарат також активний щодо Chlamydia trachomatis, Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis і деяких інших видів Mycobacterium. Встановлена синергічна дія офлоксацину і рифабутину проти Mycobacterium leprae.

До препарату нечутливі Treponema pallidum (бліда спірохета), віруси, гриби та найпростіші.

Фармакокінетика. Особливості фармакокінетики пролонгованого офлоксацину сприяють його системному застосуванню. Їжа не впливає на ступінь всмоктування препарату. Офлоксацин швидко і майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Таблетки пролонгованого офлоксацину швидше всмоктуються і мають більші рівні всмоктування порівняно зі звичайними таблетками офлоксацину, що приймаються 2 рази на добу. Після перорального прийому таблеток Заноцину OD 400 мг пік концентрації офлоксацину в плазмі крові досягається через  6,778 ± 3,154 години і становить 1,9088 мкг/мл ± 0,46588 мкг/мл. Рівень площі під кривою «концентрація-час» (AUC0-1) становить 21,9907 ± 4,60537 мкг × г/мл. Після перорального застосування таблеток Заноцин OD 800 мг пік концентрації препарату в плазмі крові досягається через 7,792 ± 3,0357 години і становить 5,22 ± 1,24 мкг/мл. Рівень AUC0-t становить  55,64 ± 11,72 мкг × г/мл. In vitro препарат зв’язується з білками крові приблизно на 32 %.

Постійні концентрації досягаються після 4 пероральних доз, а значення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) приблизно на 40 % більше, ніж значення AUC після одноразового застосування.

Офлоксацин проникає крізь плаценту і екскретується у грудне молоко. Офлоксацин досягає високих концентрацій у більшості тканин і рідин організму, включаючи вміст мочового пухиря, жовч, жовчний міхур, легені, простату, слину, бронхіальну рідину та кістки.

Виведення офлоксацину з організму двофазне. При багаторазовому пероральному прийомі препарату періоди напіввиведення становлять приблизно 4-5 годин і 20-25 годин. Показники загального кліренсу та об’єму розподілу приблизно подібні для одноразової та багаторазової дози. Препарат виводиться з організму переважно нирками.

Офлоксацин має піридобензоксазинове кільце, що знижує рівень метаболізму вихідної сполуки. Через 48 годин після перорального прийому офлоксацину, 65-80 % застосованої дози виводиться нирками у незміненому вигляді. Менше ніж 5 % прийнятої дози виводиться з сечею у вигляді диметил- чи N-оксид метаболітів. Від 4 до 8 % прийнятої дози офлоксацину виводиться з калом. Незначна кількість офлоксацину виводиться з жовчю.

Виведення офлоксацину уповільнюється у пацієнтів із порушенням функції нирок (рівень кліренсу креатиніну < 50 мл/хв) і тому необхідна корекція дози.

Не спостерігалося відмінностей об’єму розподілу рівнів препарату у пацієнтів літнього віку порівняно з молодшими пацієнтами. Як і у молодших пацієнтів, у хворих літнього віку препарат виводиться з організму переважно нирками у незміненому вигляді, хоча у меншому об’ємі. Оскільки офлоксацин виводиться переважно нирками, а у пацієнтів літнього віку частіше спостерігається ослаблення функції нирок, дозування препарату потрібно коригувати при порушенні функції нирок, як це рекомендовано всім пацієнтам.

Показання

Заноцин OD показаний для застосування при:

  • інфекційному загостренні хронічного бронхіту, спричиненого Haemophilus  influenzae або Streptococus рпеитопіае;
  • негоспітальній пневмонії, спричиненій Haemophilus injluenzae або Streptococus рпеитопіае ;
  • неускладнених інфекційних захворюваннях шкіри та підшкірних тканин, спричинених чутливими до метицилину Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Proteus mirabilis;
  • гострій неускладненій уретральній та цервікальній гонореї, спричиненій Neisseria gonorrhoeae;
  • гострих запальних захворюваннях органів таза (включаючи тяжкі інфекційні захворювання), спричинених Chlamidia trachomatis і/або Neisseria gonorrhoeae;
  • змішаних інфекціях уретри та шийки матки, спричинених Chlamidia trachomatis і Neisseria gonorrhoeae;
  • неускладненому циститі, спричиненому Citrobacter diversus, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli, Klebsiella ртеитопіае, Proteus mirabilis або Pseudomonas aeruginosa ;
  • ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, спричинених Klebsiella рпеитопіае, Proteus mirabilis, Citrobacter diversus* або Pseudomonas aeruginosa*; негонококовому уретриті та цервіциті, спричиненому С. trachomatis.

Протипоказання

Підвищена чутливість до офлоксацину та до інших компонентів препарату або до інших препаратів групи фторхінолонів; ураження центральної нервової системи зі зниженим судомним порогом (після черепно-мозкової травми, інсульту, запальних процесів мозку та мозкових оболонок); епілепсія; тендиніти в анамнезі; вроджена непериносимість галактози, дефіцит лактози Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Офлоксацин не можна призначати пацієнтам із подовженням інтервалу QT, пацієнтам із некомпенсованою гіпоглікемією, а також пацієнтам, які приймають протиаритмічні засоби класу ІА або класу III, трициклічні антидепресанти, макроліди.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному прийомі офлоксацину з антигіпертензивними засобами можливе раптове зниження артеріального тиску. У таких випадках чи якщо офлоксацин застосовують для проведення анестезії барбітуратами, необхідно проводити моніторинг функції серцево-судинної системи.

Як і інші фторхінолони, офлоксацин протипоказано застосовувати пацієнтам, які приймають препарати з відомою здатністю подовжувати інтервал QT ( наприклад антиаритмічні зпрепарати класу IA і III трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики).

Одночасне застосування офлоксацину з нестероїдними протизапальними препаратами (у т.ч. похідними фенілпропіонової кислоти), похідними нітроімідазолу та метилксантинів підвищує ризик розвитку нефротоксичних ефектів, зниження судомного порога, що може призвести до розвитку судом.

Одночасний прийом офлоксацину у великих дозах з лікарськими засобами, що виділяються шляхом тубулярної секреції, може призвести до підвищення концентрацій у плазмі крові через зниження їх виведення.

Оскільки одночасне застосування більшості хінолонів, включаючи офлоксацин, інгібує ферментативну активність цитохрому Р450, одночасний прийом офлоксацину з препаратами, що метаболізуються цією системою (циклоспорин, теофілін, метилксантин, кофеїн, варфарин), пролонгує період напіввиведення зазначених лікарських засобів.

При одночасному застосувані офлоксацину та антиуоагулянтів повідомлялось про збільшення часу кровотечі.

Потрібно здійснювати ретельний моніторинг показників коагуляційних проб у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, через можливе збільшення ефекту похідних кумарину.

Одночасне застосування препарату з антацидами, що містять кальцій, магній або алюміній, із сукральфатом, з двовалентним або тривалентним залізом, мультивітамінами, що мають у своєму складі цинк, знижує інтенсивність всмоктування офлоксацину. Тому інтервал між прийомом цих препаратів повинен становити не менше 2 годин.

При одночасному застосуванні офлоксацину з пероральними антидіабетичними засобами та інсуліном можлива гіпоглікемія або гіперглікемія. Тому необхідно проводити моніторинг параметрів для їх компенсації. При одночасному застосуванні з глібенкламідом можливе підвищення рівня глібенкламіду у сироватці крові.

При застосуванні з препаратами, що олужнюють сечу (інгібітори карбоангідрази, цитрати, натрію бікарбонат), збільшується ризик кристалурії та нефротичних ефектів.

Одночасне застосування офлоксацину з пробенецидом, циметидином, фуросемідом, метотрексатом призводить до збільшення концентрації офлоксацину у плазмі крові.

Під час лабораторних досліджень. Протягом лікування офлоксацином можуть спостерігатися хибнопозитивні результати при визначенні опіатів або порфіринів у сечі. Тому необхідно використовувати більш специфічні методи.

Офлоксацин може пригнічувати ріст Mycobacterium tuberculosis і показувати хибнонегативні результати при бактеріологічному дослідженні для діагностики туберкульозу.

Особливості застосування

Перед початком лікування необхідно провести тести: посів на мікрофлору та визначення чутливості до офлоксацину.

Для попередження розвитку резистентних до препарату мікроорганізмів і збереження ефективності офлоксацину та інших антибактеріальних препаратів офлоксацин слід призначати для лікування та профілактики тільки інфекційних захворювань, спричинених (підтверджено чи найбільш імовірно) мікроорганізмами, чутливими до препарату. Якщо відома інформація щодо культури та чутливості мікроорганізму, слід визначити відповідну селективну чи комбіновану антибактеріальну терапію. У разі відсутності вищезазначеної інформації, а також епідеміологічних даних та даних щодо чутливості препарат можна призначити як емпіричну терапію.

Визначати культуру та чутливість збудника слід перед початком лікування, щоб ідентифікувати мікроорганізми, що спричиняли інфекційне захворювання, та їх чутливість до офлоксацину. Лікування офлоксацином можна розпочати до отримання результатів тестів, після одержання результатів продовжити відповідну терапію.

Як і при застосуванні інших препаратів цього ряду, деякі штами Pseudomonas aeruginosa можуть досить швидко стати резистентними до офлоксацину. Періодично протягом лікування потрібно виділяти культуру та визначати чутливість збудника, що надасть інформацію не тільки щодо ефективності лікування антибактеріальним препаратом, але й щодо можливого розвитку бактеріальної резистентності.

Не дивлячись на те, що лікування інфекційних захворювань, спричинених Cilrobacter diversus або Pseudomonas aeruginosa (для даної системи органів), продемонструвало клінічно значущі результати, ефективність лікування досліджувалася менш ніж у 10 пацієнтів

При застосуванні офлоксацину необхідно підтримувати адекватну гідратацію. Хворим із порушенням функції нирок та печінки препарат слід призначати з обережністю та проводити моніторинг лабораторних показників функції печінки та нирок. Для пацієнтів зі зниженою функцією нирок призначену дозу офлоксацину потрібно корегувати, враховуючи уповільнене виділення.

Повідомлялося про гіперчутливість та алергічні реакції на фторхінолони після першого застосування. Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть перейти у шок, що становить загрозу життю, навіть після першого застосування. У такому випадку офлоксацин слід відмінити і розпочати відповідне лікування.

Пацієнтам, які приймають офлоксацин, слід уникати сонячного опромінення та УФ-променів (солярій) через можливу фотосенсибілізацію. При виникненні реакцій фоточутливості (наприклад, подібних до сонячних опіків) терапію офлоксацином слід припинити.

Про випадки сенсорної чи сенсомоторної периферичної нейропатії повідомлялось у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи офлоксацин. При розвитку нейропатії прийом офлоксацину слід припинити.

Тендиніт. У поодиноких випадках при лікуванні хінолонами може виникнути тендиніт, який може призводити до розриву сухожиль, включаючи ахіллове сухожилля. Найбільш схильні до тендинітів літні пацієнти. Ризик розриву сухожиль посилюється при лікуванні кортикостероїдами. При підозрі тендиніту чи появі перших симптомів болю чи запалення лікування офлоксацином необхідно негайно припинити і вжити відповідних заходів (наприклад забезпечити іммобілізацію).

Пацієнтам із порушеннями функції центральної нервової системи, з атеросклерозом судин головного мозку, із психічними захворюваннями чи їх наявністю в анамнезі офлоксацин слід призначати з обережністю.

У пацієнтів, які мали в анамнезі тяжкі небажані реакції (тендиніти, тяжкі неврологічні реакції) на інші хінолони, існує підвищений ризик розвитку подібних реакцій на офлоксацин.

Захворювання, спричинені Clostridium difficile. Діарея, особливо тяжка, стійка або з домішками крові, упродовж або після лікування офлоксацином може бути симптомом псевдомембранозного коліту. При підозрі на псевдомембранозний коліт офлоксацин слід негайно відмінити і без затримки розпочати відповідну симптоматичну антибіотикотерапію (наприклад, ванкоміцином, тейкопланіном або метронідазолом). При такій ситуації протипоказані препарати, що пригнічують перистальтику кишечнику.

Пацієнти з порушеннями функції печінки.

Слід з обережністю застосовувати офлоксацин пацієнтам з порушеннями функції печінки через можливе ушкодження печінки внаслідок прийому препарату. Повідомлялося про випадки фульмінантного гепатиту, який потенційно призводив до печінкової недостатності (у тому числі з летальним наслідком), на тлі лікування фторхінолонами. Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування і звернутися до лікаря, якщо виникнуть такі симптоми та ознаки захворювання печінки, як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж або болісність живота при пальпації.

Пацієнти, які приймають антагоністи вітаміну К. Через можливе підвищення показників коагуляційних проб (протромбінового часу/міжнародного нормалізованого відношення) і/або кровотечу у пацієнтів, які отримують фторхінолони, у тому числі офлоксацин, у комбінації з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином), у випадку одночасного застосування цих двох груп лікарських засобів слід здійснювати моніторинг результатів коагуляційних проб.

Міастенія гравіс. Слід з обережністю застосовувати офлоксацин пацієнтам, в анамнезі яких є міастенія гравіс.

Прийом антибіотиків, особливо протягом тривалого часу, може призводити до посиленого росту резистентної мікрофлори, тому під час лікування потрібно періодично перевіряти стан пацієнта. Якщо виникне вторинна інфекція, слід вжити належних заходів.

При застосуванні офлоксацину, як і всіх інших хінолонів, повідомлялося про випадки гіпоглікемії, зазвичай у хворих на цукровий діабет, які отримували супутнє лікування пероральним цукрознижувальним препаратом (наприклад глібенкламідом) або інсуліном. Таким хворим на цукровий діабет рекомендовано здійснювати ретельний моніторинг рівня глюкози в крові.

Пацієнти з латентною або підтвердженою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами.

У дуже рідкісних випадках повідомлялося про подовження інтервалу QТ у пацієнтів, які приймали фторхінолони. Фторхінолони, у тому числі офлоксацин, слід з обережністю застосовувати пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QТ, до яких, зокрема, належать:

  • літній вік;
  • невідкориговане порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпомагніємія);
  • вроджений синдром подовженого інтервалу QT;
  • набуте подовження інтервалу QТ;
  • захворювання серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія);
  • супутнє застосування лікарських засобів з відомою здатністю подовжувати інтервал QТ (протиаритмічних препаратів класів ІА та III, трициклічних антидепресантів, макролідів, антипсихотиків).

У разі виникнення тяжкої артеріальної гіпотензії слід припинити застосування препарату.

Під час лікування офлоксацином, як і іншими лікарськими засобами цієї групи, резистентність деяких штамів Pseudomonas aeruginosa може розвинутися досить швидко.

Під час лікування не слід вживати алкогольні напої.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Офлоксацин протипоказаний жінкам у період вагітності або годування груддю у зв’язку з недостатністю досвіду застосування препарату. Екскреція офлоксацину у грудне молоко значна.

У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити на період терапії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У разі виникнення побічних реакцій з боку нервової системи, органів зору рекомендовано уникати керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами.

Спосіб застосування та дози

Заноцин OD приймати 1 раз на добу разом із їжею. Щоденна доза описана в схемі дозування (див. нижче). Ці рекомендації стосуються пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 50 мл/хв). Таблетки слід ковтати цілими. Максимальна добова доза становить 800 мг.

Загальні рекомендації щодо дозування: доза офлоксацину залежить від типу і ступеня тяжкості інфекційного захворювання.

Інфекційні захворювання*
Термін лікування
Щоденна доза
Загострення хронічного бронхіту
10 днів
800 мг
Негоспітальна пневмонія
10 днів
800 мг
Неускладнені інфекційні захворювання шкіри та підшкірних тканин
10 днів
800 мг
Гостра неускланена уретральна та цервікальна гонорея
1 день
400 мг
Негонококовий цервіцит/уретрит, спричинені С. trachomatis
7 днів
400 мг
Змішані інфекції уретри та шийки матки, спричинені Chlamidia trachomatis та/або Neisseria gonorrhoeae
7 днів
400 мг
Гострі запальні захворювання органів таза
10-14 днів
800 мг
Неускладнений цистит, спричинений Escherichia соlі або
Klebsiella рпеитопіае
3 дні
400 мг
Неускладнений цистит, спричинений іншими патогенними мікроорганізмами
7 днів
400 мг
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів
10 днів
400  

*Збудника захворювання визначено

Тривалість лікування: тривалість лікування залежить від тяжкості інфекцій та відповіді на терапію. Зазвичай курс лікування триває 5-10 днів, окрім випадків неускладненої гонореї, коли рекомендовано одноразовий прийом препарату у дозі 400 мг.

Тривалістьь лікування не повинна перевищувати 2 місяці.

Спеціальні популяції.

Порушення функції нирок. Дозу потрібно коригувати хворим з кліренсом креатиніну ≤ 50 мл/хв. Після звичайної початкової дози дозування слід корегувати так.

При застосуванні Заноцину OD 400 мг

Кліренс креатиніну
Підтримуюча доза та кратність прийому
20-50 мл/хв
При інфекційних захворюваннях шкіри та м’яких тканин, пневмонії чи загостренні хронічного бронхіту, гострих запальних захворюваннях органів таза рекомендовано приймати Заноцин OD 400 мг кожні 24 години. Дотепер немає достатніх даних щодо зміни рекомендованих доз.
< 20 мл/хв
Дотепер немає достатніх даних щодо зміни рекомендованих доз для пацієнтів з кліренсом креатиніну < 20 мл/хв.

При застосуванні Заноцину OD 800 мг. Дотепер немає достатніх даних щодо зміни рекомендованих доз для пацієнтів з кліренсом креатиніну ≤ 50 мл/хв.

Якщо відома лише концентрація креатиніну в сироватці крові, кліренс креатиніну можна визначати за формулою:

для чоловіків

кліренс креатиніну (мл/хв) = маса тіла хворого (кг) ´ (140 – вік хворого)___

72 ´рівень креатиніну в сироватці крові (мг/дл)

для жінок

кліренс креатиніну (мл/хв) = 0,85 ´ величина кліренсу креатиніну чоловіків.

Концентрацію креатиніну в сироватці крові потрібно контролювати для визначення стану функції нирок.

Порушення функції печінки/цироз.

Екскреція офлоксацину може бути зниженою у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (такими як цироз печінки з/без асциту). Тому не слід перевищувати максимальну дозу офлоксацину − 400 мг на добу.

Пацієнти літнього віку. Не потрібно коригувати дози для цієї категорії пацієнтів, за винятком випадків, коли спостерігаються порушення функції нирок або печінки.

Діти

Препарат протипоказаний дітям.

Передозування

Симптоми: запаморочення, збудження, головний біль, сплутаність свідомості, загальмованість, біль у животі, діарея; нудота, блювання, напади судом, ерозивні ушкодження слизових оболонок, може розвинутися інтерстиціальний нефрит або посилення проявів інших побічних реакцій.

Лікування: промивання шлунка, посилена гідратація, дезінтоксикаційна, десенсибілізуюча та симптоматична терапія, що повинна бути спрямована на корекцію порушень з боку внутрішніх органів. Специфічний антидот невідомий. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз не є ефективним. Необхідний контроль ЕКГ через можливість подовження інтервалу QT.

Побічні реакції

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висипання; кропив’янка, поява пухирів, припливи, гіпергідроз, гнійничкові висипання; мультиформна еритема, судинна пурпура, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, пустульозне висипання, медикаментозний дерматит, судинна пурпура, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, фотосенсибілізація, гіперчутливість у формі сонячної еритеми, знебарвлення шкіри або розшарування нігтів.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк (у т.ч. набряк язика, гортані, глотки, набряк/припухлість обличчя), анафілактичний/анафілактоїдний шок. Одразу після застосування офлоксацину можуть розвинутися анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи ознаки анафілаксії, тахікардію, гарячку, задишку, шок, ангіоневротичний набряк, васкуліт, який у виняткових випадках може призводити до некрозу, еозинофілія. У такому випадку застосування препарату слід припинити і розпочати альтернативну терапію.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, короткочасна артеріальна гіпотензія, колапс (у випадку розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії терапію препаратом слід припинити); шлуночкова аритмія, тріпотіння-мерехтіння шлуночків (спостерігається переважно у хворих із факторами ризику подовження інтервалу QT) на ЕКГ, подовження інтервалу QT, поліморфна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (про виникнення цих реакцій повідомляли переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT).

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, депресія, порушення сну, безсоння, сонливість, неспокій, збудження, епілептичні напади, сплутаність свідомості, втрата свідомості, нічні жахи, уповільнення швидкості реакцій, підвищення внутрішньочерепного тиску, парестезії; переферична сенсорна нейропатія та переферична сенсомоторна нейропатія, тремор та інші екстрапірамідні симптоми, порушення м’язової координації (порушення відчуття рівноваги, нестійка хода), психотичні реакції, психомоторне збудження, паросмія, суїцидальні думки/дії, галюцинації, дальтонізм.

З боку травного тракту: анорексія, нудота, блювання, гастралгія, біль або різі у животі, діарея, ентероколіт, іноді геморагічний ентероколіт, метеоризм; дисбактеріоз; псевдомембранозний коліт.

Гепатобіліарні розлади: підвищення рівня печінкових ферментів та рівня білірубіну; холестатична жовтяниця; гепатит.

З боку сечовидільної системи: ниркова недостатність із підвищенням рівня сечовини, креатиніну; гостра ниркова недостатність; гострий інтерстиціальний нефрит.

З боку опорно-рухового апарату: тендиніт; судоми м’язів, міалгії, артралгії; надрив м’язів, розрив м’язів, розрив сухожиль (у т.ч. ахіллового сухожилля), які можуть виникати через 48 годин після початку застосування офлоксацину і можуть бути білатеральними, рабдоміоліз та/або міопатія, м’язова слабкість.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, лейкопенія, анемія, гемолітична анемія, еозинофілія, тромбоцитопенія, панцитопенія; агранулоцитоз, пригнічення кістковомозкового кровотворення.

З боку органів чуття: подразнення слизової оболонки очей, вертиго; порушення зору, смаку, нюху, світлобоязнь; шум у вухах, втрата слуху.

З боку системи дихання: кашель, назофарингіт; диспное, бронхоспазм; алергічний пневмоніт, тяжка ядуха.

Порушення метаболізму: гіпоглікемія або гіперглікемія (у хворих на цукровий діабет).

Інфекції: мікоз, грибкові інфекції, кандидоз, резистентність до патогенних мікроорганізмів.

Інші: гострі напади порфірії у пацієнтів з порфірією, нездужання, підвищена втомлюваність, слабкість.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 оС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

Таблетки 400 мг: по 5 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці;

таблетки 800 мг: по 5 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Сан Фармасьютикал Індастріз Лімітед.

Sun Pharmaceutical Industries Limited.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Індастріал Ареа 3, Девас - 455001, Індія.

Industrial Area 3, Dewas, 455001, India.

Дозировка Заноцин Od таблетки, п/о, прол./д. по 400 мг №5 (5х1)
Производитель Ранбакси Лабораториз Лтд., Индия
МНН Ofloxacin
Фарм. группа Антибактериальные средства для системного применения. Фторхинолоны. Офлоксацин.
Регистрация № UA/0314/01/01 от 02.04.2015. Приказ № 199 от 02.04.2015
Код АТХ

Найдено 1 аптека

Шостка, бул.Садовый (Ленина) 16
  (05449) 7-24-XX
Заноцин od 400мг №5 табл.
Ranbaxy (Индия)
3838
Найдено 1 аптека Все аптеки
Top