Новинки

Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Простуда? Насморк? Кашель? Действуйте комплексно! Подробней
Тяжесть в желудке? Дискомфорт? Вздутие? Подробней
Скрыть рекламу

Золедо инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Золедо - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: zoledronic acid;

1 флакон (5 мл) концентрату містить 4,264 мг золедронової кислоти моногідрату, що еквівалентно 4 мг золедронової кислоти;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію цитрат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Концентрат для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТС М05В А08.

Показання

  • Ад’ювантна терапія гормонозалежного рецепторпозитивного раку молочної залози у жінок у передменопаузальному періоді разом із гормонотерапією, яка включає застосування агоністів гонадотропного релізинггормону (GnRH).
  • Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини (патологічні переломи, компресія хребетного стовбура, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії або гіперкальціємія, зумовлена злоякісною пухлиною), у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях.
  • Запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток у жінок з ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді при лікуванні інгібіторами ароматази (AIs).
  • Лікування гіперкальціємії, зумовленої злоякісною пухлиною.

Протипоказання

Гіперчутливість до золедронової кислоти, інших бісфосфонатів або будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу.

Спосіб застосування та дози

Препарат повинен вводити тільки лікар, який має досвід внутрішньовенного введення бісфосфонатів.

Приготування розчину для інфузії

Перед введенням концентрат Золедо™ 4 мг/5 мл для інфузій розводять у 100 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Готовий розчин Золедо™ для інфузій вводять у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії протягом щонайменше 15 хвилин.

Концентрат Золедо не можна змішувати з розчинами для інфузій, що містять кальцій або інші двовалентні катіони (такими як розчин Рінгера лактатний), і необхідно вводити окремо від інших препаратів у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії з використанням окремої одноразової інфузійної системи.

Нерозведений концентрат не слід зберігати в шприцах. Невикористаний розведений готовий розчин для інфузій зберігають при температурі 2-8 ºС не більше 24 годин. Перед застосуванням даний розчин повинен прогрітися до кімнатної температури.

Ад’ювантна терапія гормонозалежного рецепторпозитивного раку молочної залози у жінок у передменопаузальному періоді разом із гормонотерапією.

Рекомендована доза золедронової кислоти становить 4 мг у вигляді інфузій кожні 6 місяців. Пацієнткам також необхідне щоденне призначення препаратів кальцію перорально в дозі 500 мг і 400 МО вітаміну D на добу.

Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях з ураженням кісток.

Дорослі, у т.ч. пацієнти літнього віку.

Рекомендована доза золедронової кислоти становить 4 мг у вигляді інфузії кожні 3-4 тижні. Пацієнтам також необхідне щоденне призначення препаратів кальцію перорально в дозі 500 мг і 400 МО вітаміну D на добу.

Запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток у жінок із ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді при лікуванні інгібіторами ароматази (AIs).

Дорослі, у т.ч. пацієнти літнього віку.

Рекомендована доза золедронової кислоти становить 4 мг 1 раз на 6 місяців.

Пацієнтам також потребують щоденного призначення препаратів кальцію перорально в дозі 500 мг і 400 МО вітаміну D на добу.

Лікування гіперкальціємії, зумовленої злоякісною пухлиною.

Дорослі, у т.ч. пацієнти літнього віку.

Рекомендована доза золедронової кислоти становить 4 мг у вигляді одноразової інфузії. Перед введенням і під час введення Золедо необхідно забезпечити достатню гідратацію пацієнта.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Гіперкальціємія, зумовлена злоякісною пухлиною.

Лікування гіперкальціємії, зумовленої злоякісною пухлиною, у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок можливе лише після ретельної оцінки ризику застосування препарату і очікуваної користі. Клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам із рівнем креатиніну в сироватці >400 мкмоль/л, або >4,5 мг/дл, немає. Пацієнтам з гіперкальціємією, зумовленою злоякісною пухлиною, із рівнем креатиніну в сироватці <400 мкмоль/л, або <4,5 мг/дл, корекція дози не потрібна.

Ад’ювантна терапія гормонозалежного рецепторпозитивного раку молочної залози у жінок у передменопаузальному періоді разом із гормонотерапією; профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях та запобігання втраті маси кісткової тканини та переломів кісток у жінок із ранньою стадією раку молочної залози у постменопаузальному періоді при лікуванні інгібіторами ароматази (AIs).

На початку лікування препаратом у жінок на ранній стадії раку молочної залози у період передменопаузи і в пацієнтів із множинною мієломою або метастатичним ураженням кісток внаслідок солідної пухлини слід визначити рівень креатиніну в сироватці крові і кліренс креатиніну. Кліренс креатиніну розраховують за формулою Кокрофта-Голта рівня креатиніну в сироватці крові. Золедронова кислота не рекомендується пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок до початку терапії (кліренс креатиніну <30 мл/хв). Клінічні дослідження щодо застосування Золедо пацієнтам з рівнем креатиніну в сироватці крові ≥265 мкмоль/л, або ≥3 мг/дл, не проводилися.

Пацієнтам на ранній стадії раку молочної залози у період передменопаузи або пацієнтам з метастатичним ураженням кісток при порушенні функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості до початку терапії (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) рекомендуються такі дози препарату:

 Початковий рівень кліренсу креатиніну (мл/хв)
Рекомендована доза Золедо
>60
4 мг
50 - 60
3,5 мг*
40 - 49
3,3 мг*
30 - 39
3 мг*

*Дози розраховані з допущенням заданої AUC=0,66 мг*.год/л (кліренс креатиніну 75 мг/хв). Для пацієнтів з порушенням функції нирок передбачається зменшення дози до рівня, при якому досягається така AUC, як і в пацієнтів із кліренсом креатиніну 75 мг/хв.

Після початку терапії перед введенням кожної дози Золедо у пацієнтів визначають рівень креатиніну в сироватці крові. При порушенні функції нирок терапію слід відмінити. На порушення функції нирок вказує:

  • для пацієнтів з нормальним початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (<1,4 мг/дл або <124 мкмоль/л) – підвищення рівня креатиніну на 0,5 мг/дл, або 44 мкмоль/л;
  • для пацієнтів із підвищеним початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (>1,4 мг/дл або >124 мкмоль/л) – підвищення рівня креатиніну на 1 мг/дл, або 88 мкмоль/л.

Терапію золедроновою кислотою слід відновлювати лише після повернення рівня креатиніну до значень в межах 10 % початкової величини. Лікування Золедо слід відновлювати у тій же дозі, що і до переривання лікування.

Інструкції щодо приготування доз Золедо.

Взяти відповідний об’єм необхідного рідкого концентрату:

4,4 мл – для дози 3,5 мг; 4,1 мл – для дози 3,3 мг; 3,8 мл – для дози 3 мг.

Взяту кількість концентрату слід розвести в 100 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Дозу слід вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії протягом не менше 15 хв.

Примітка: парентеральні розчини перед застосуванням слід оцінювати на вміст часток та зміну кольору.

Побічні реакції

Інформація про частоту небажаних реакцій при застосуванні золедронової кислоти в дозі 4 мг ґрунтується, головним чином, на даних, отриманих при проведенні тривалої терапії. Небажані реакції при застосуванні золедронової кислоти є подібними до тих, про які повідомлялося при застосуванні інших бісфосфонатів, і можуть розвиватися приблизно в однієї третини пацієнтів.

Побічні реакції класифіковані за частотою їх виникнення з використанням таких критеріїв: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), іноді (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення.

З боку системи крові та лімфатичної системи: часто – анемія; іноді – тромбоцитопенія, лейкопенія; рідко – панцитопенія.

З боку нервової системи: часто – головний біль, парестезії; іноді – запаморочення, смакові розлади, гіпостезія, гіперстезія, тремор.

З боку психіки: часто – розлади сну; іноді – занепокоєння; рідко – сплутаність свідомості.

З боку органів зору: часто – кон’юнктивіти; іноді – помутніння зору; дуже рідко – увеїт, епісклерит.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, анорексія, запор; іноді – діарея, абдомінальний біль, диспепсія, стоматит, сухість у роті.

З боку дихальної системи: іноді – диспное, кашель.

З боку шкіри та підшкірної тканини: часто – гіпергідроз; іноді – свербіж, висипання (включаючи еритематозні та макулярні висипання), підвищена пітливість.

З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини: часто – біль у кістках, міалгія, артралгія, генералізований біль, скутість суглобів; іноді – м’язові судоми.

З боку серцево-судинної системи: часто – артеріальна гіпертензія; іноді – артеріальна гіпотензія; рідко – брадикардія.

З боку нирок та сечостатевої системи: часто – ниркові порушення; іноді – гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія.

З боку імунної системи: іноді – реакції гіперчутливості; рідко – ангіоневротичний набряк.

Загальні порушення і реакції у місці введення препарату: часто – пропасниця, грипоподібний стан (включаючи стомленість, озноб, нездужання і припливи крові до обличчя), астенія, периферичний набряк; іноді – реакції у місці ін’єкції (у т.ч. біль, подразнення, припухлість, затвердіння), біль у грудях, збільшення маси тіла.

Відхилення лабораторних показників: дуже часто – гіпофосфатемія; часто – підвищення рівня креатиніну і сечовини в крові, гіпокальціємія; іноді – гіпомагніємія, гіпокаліємія; рідко – гіперкаліємія, гіпернатріємія.

Про випадки остеонекрозу (переважно щелеп) повідомлялось переважно у хворих на рак, яких лікували бісфосфонатами, включаючи золедронову кислоту (рідкісні випадки). У більшості цих пацієнтів були ознаки місцевої інфекції, у тому числі остеомієліт, і більшість повідомлень стосувалися хворих на рак, у яких ускладнення розвивалися після видалення зубів або інших стоматологічних хірургічних процедур. Остеонекроз щелепи був спричинений багатьма добре відомими факторами ризику, у тому числі діагностованим раком, супутньою терапією (хіміотерапія, радіотерапія, кортикостероїди) та супутніми захворюваннями (анемія, коагулопатія, інфекції, що передують захворюванням ротової порожнини). Хоча причинний зв’язок не був установлений, краще уникати інвазивних стоматологічних, хірургічних втручань, оскільки одужання може бути дуже тривалим. У дуже рідкісних випадках артеріальна гіпотензія призводила до непритомності або судинної недостатності, переважно у пацієнтів з факторами ризику.

Передозування

Клінічний досвід терапії гострого передозування золедроновою кислотою обмежений. Пацієнти, яким застосували дозу препарату, що перевищує рекомендовану, повинні знаходитись під постійним медичним наглядом, оскільки може виникнути порушення функції нирок (у т.ч. ниркова недостатність), зміна електролітного складу сироватки крові (в т.ч. концентрацій кальцію, фосфатів і магнію). При виникненні гіпокальціємії показано проведення інфузій кальцію глюконату за клінічними показниками.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Діти

Досвіду застосування препарату дітям немає, тому препарат не слід застосовувати в педіатричній практиці.

Особливості застосування

Через ризик порушень функції нирок, які можуть призводити до клінічно вираженої ниркової недостатності, разова доза золедронової кислоти не повинна перевищувати 4 мг, а тривалість інфузії повинна бути не менше 15 хв.

Загальні. Перед введенням Золедо слід переконатись у достатній гідратації всіх пацієнтів, включаючи пацієнтів із легким і помірним порушенням функції нирок.

Слід уникати гіпергідратації у пацієнтів із ризиком розвитку серцевої недостатності.

Метаболічні показники, пов’язані з гіперкальціємією, такі як рівні кальцію, фосфатів і магнію, а також креатиніну в сироватці мають бути ретельно перевірені після початку терапії Золедо. Якщо виникає гіпокальціємія, гіпофосфатемія або гіпомагніємія, може бути необхідна короткочасна підтримуюча терапія. Неліковані пацієнти з гіперкальціємією зазвичай мають деякі порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг показників функції нирок.

Не слід одночасно застосовувати препарати золедронової кислоти і будь-які інші бісфосфонати.

Безпека і ефективність застосування золедронової кислоти в педіатричній практиці дотепер не встановлені.

При прийнятті рішення про лікування пацієнтів з метастазами в кістки з метою запобігання симптомів, пов’язаних з хребтом, слід враховувати, що початок ефекту лікування настає через 2-3 місяці.

При порушенні функції нирок. При вирішенні питання про застосування Золедо хворим з гіперкальціємією, зумовленою злоякісною пухлиною, на тлі порушення функції нирок слід дослідити стан хворого і зробити висновок про те, чи переважає потенційна користь від лікування над можливим ризиком.

Були повідомлення щодо ниркових дисфункцій, пов’язаних із застосуванням бісфосфонатів.

Фактори, які збільшують можливість порушення ниркової функції, включають дегідратацію, раніше існуюче порушення функції нирок, високий початковий рівень креатиніну, проведення повторних курсів лікування золедроновою кислотою або іншими бісфосфонатами, а також застосування нефротоксичних засобів для проведення інфузій в коротший період, ніж було рекомендовано дотепер. Хоча при введенні золедронової кислоти в дозі 4 мг протягом не менше 15 хв ризик зменшується, погіршення функції нирок можливе.

Крім того, у пацієнтів, які приймали золедронову кислоту в дозі 8 мг, навіть при тривалості інфузії 15 хв спостерігалися порушення функції нирок і виражене збільшення ризику розвитку ниркової недостатності.

Підвищення рівня креатиніну в сироватці спостерігається також у деяких пацієнтів, які постійно приймають препарат у рекомендованих дозах для запобігання виникненню симптомів, пов’язаних із хребтом, хоча це відбувається досить рідко.

Перед введенням кожної дози золедронової кислоти необхідно оцінювати рівень креатиніну в сироватці крові. Після початку лікування пацієнтам із метастазами в кістки та жінкам із ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) для запобігання втраті кісткової маси та переломам кісток при незначних або помірних порушеннях функції нирок рекомендуються нижчі дози Золедо (див. таблицю у розділі «Спосіб застосування та дози»).  Пацієнтам, у яких спостерігаються ознаки погіршення ниркової функції під час лікування, застосування препарату можна відновлювати лише тоді, коли рівень креатиніну повернеться до значень в межах 10 % від початкової величини.

Через можливий вплив бісфосфонатів, у тому числі і золедронової кислоти, на функцію нирок та відсутність розгорнутих даних із клінічної безпеки стосовно пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (у дослідженнях визначається як креатинін сироватки >400 мкмоль/л, або >4,5 мг/дл, для пацієнтів з гіперкальціємією, що індукована пухлиною, та >265 мкмоль/л, або >3 мг/дл, для пацієнтів з метастазами в кістки, а також у жінок з ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) для запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток відповідно) і наявність лише обмежених фармакокінетичних даних стосовно пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну<30 мл/хв) застосування Золедо пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю не рекомендується.

Якщо спостерігаються ознаки порушення функції нирок, лікування золедроновою кислотою слід припинити.

При порушенні функції печінки. Немає певних рекомендацій для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки доступні лише обмежені клінічні дані.

При бронхіальній астмі. Існують дані про розвиток бронхоконстрикції при застосуванні інших бісфосфонатів у хворих на астму з гіперчутливістю до аспірину. Хоча подібна дія у випадку золедронової кислоти не спостерігається, її слід застосовувати з обережністю таким пацієнтам.

Остеонекроз щелепи.

Про випадки остеонекрозу щелепи повідомлялось переважно у хворих на рак, які одержують лікування бісфосфонатами, включаючи золедронову кислоту. Більшість із цих пацієнтів отримували хіміотерапію і кортикостероїди, багато хто мав ознаки місцевої інфекції, у тому числі й остеомієліт. Більшість зафіксованих випадків були пов’язані зі стоматологічними процедурами, такими як видалення зуба.

До початку лікування слід провести профілактичне обстеження стоматологом ротової порожнини пацієнтів із супутніми факторами ризику (наприклад рак, хіміотерапія, терапія кортикостероїдами, недостатня гігієна ротової порожнини).

Під час терапії цим пацієнтам по можливості слід уникати інвазивних стоматологічних процедур. У пацієнтів, у яких під час терапії бісфосфонатами розвинувся остеонекроз щелепи, стоматологічна операція може погіршити стан. Немає даних відносно пацієнтів, які потребують стоматологічних процедур, щоб припустити, знижує ризик розвитку остеонекрозу щелепи припинення лікування бісфосфонатами чи ні. Лікар, даючи клінічну оцінку, повинен керуватися планом ведення кожного пацієнта, який базується на індивідуальній оцінці користі/ризику.

Кістково-м’язова біль. У ході постмаркетингових досліджень повідомлялось про виникнення сильного болю, іноді інвалідизуючого болю, у м’язах, кістках, суглобах при застосуванні бісфосфонатів. Проте такі повідомлення були поодинокими. Час до появи симптомів варіював від одного дня до декількох місяців від початку лікування. У більшості пацієнтів після припинення лікування спостерігалося зменшення вираженості симптомів. Проте у цієї категорії пацієнтів відзначали рецидив симптомів, якщо лікування відновлювали тим же лікарським засобом або іншими бісфосфонатами.

Пацієнти літнього віку. Виявлено відповідність показників ефективності та безпеки у молодих та літніх пацієнтів. З огляду на частіше зниження функції нирок у пацієнтів літнього віку лікування слід проводити під постійним моніторингом функції нирок.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами не проводили. Але з огляду на побічні реакції препарату не рекомендовано керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Препарати золедронової кислоти призначалися разом з іншими протипухлинними препаратами, діуретиками, антибіотиками і аналгетиками. Не виявлено будь-яких клінічно значущих взаємодій.

За даними, отриманими в ході досліджень in vitro, золедронова кислота не виявляє істотного зв’язування з білками плазми та не інгібує ферменти системи цитохрому Р450, однак спеціальні клінічні дослідження щодо вивчення взаємодії препаратів не проводилися. Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів і аміноглікозидів, оскільки вони можуть спричинювати адитивний вплив, внаслідок чого рівень кальцію в сироватці крові може залишатися зниженим довше ніж потрібно. Необхідно бути обережними при призначенні Золедота інших потенційно нефротоксичних препаратів. Слід також мати на увазі можливий розвиток гіпомагніємії протягом лікування.

У пацієнтів із множинною мієломою можливе підвищення ризику розвитку порушень функції нирок при внутрішньовенному введенні бісфосфонатів у комбінації з талідомідом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Золедронова кислота належить до нового класу бісфосфонових кислот, що специфічним чином діють на кісткову тканину. Вона є одним із найпотужніших серед відомих на сьогодні інгібіторів остеокластичної кісткової резорбції.

Селективна дія бісфосфонатів на кістки базується на їх високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною, однак молекулярний механізм, що приводить до інгібіції остеокластичної активності, на сьогодні не з’ясований. Дослідження на тваринах встановили, що золедронова кислота інгібує кісткову резорбцію без негативного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісток.

Крім інгібіції остеокластичної кісткової резорбції, золедронова кислота чинить пряму протипухлинну дію на культивовані клітини мієломи та раку молочної залози завдяки інгібіції проліферації клітин та індукції апоптоз. Це вказує на те, що золедронова кислота може мати антиметастатичні властивості.

In vivo – інгібіція остеобластної кісткової резорбції, яка діє на структуру мікрокристалічного матриксу клітини, що зменшує пухлинний ріст, антиангіогенну дію, протибольову дію.

In vitro – інгібіція остеобластної проліферації, цитостатична дія, проапоптостатична дія на пухлинні клітини, синергічний цитостатичний ефект з іншими протипухлинними ліками, антиадгезивна та антиінвазивна дія.

Фармакокінетика.

Дані щодо фармакокінетики при метастазах в кістки отримані після одноразової і повторних 5- і 15-хвилинних інфузій 2, 4, 8 і 16 мг золедронової кислоти. Фармакокінетичні параметри не залежать від дози препарату.

Після початку інфузії золедронової кислоти плазмові концентрації препарату швидко збільшуються, досягаючи піку наприкінці інфузії. Після чого слідує швидке зменшення концентрації на 10 % від пікового значення після 4 годин і <1 % від пікового значення після 24 годин з послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0,1 % від піку до другої інфузії на 28 день. Золедронова кислота, введена внутрішньовенно, виводиться нирками в 3 етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з періодом напіввиведення t1/2α=0,24 години та t1/2β=1,87 години і тривала фаза з кінцевим періодом напіввиведення t1/2γ=146 годин. Не відмічено кумуляції препарату в плазмі при повторних введеннях кожні 28 днів. Золедронова кислота не піддається метаболізму і виводиться нирками в незміненому вигляді. Протягом перших 24 годин у сечі виявляється 39±16 % введеної дози. Решта препарату в основному зв’язується з кістковою тканиною. Потім поволі відбувається зворотнє вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини в системний кровотік і її виведення нирками.

Загальний кліренс препарату в організмі становить 5,04±2,5 л/годину і не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приналежності і маси тіла пацієнта. Збільшення часу інфузії з 5 до 15 хвилин, призводить до зменшення концентрації золедронової кислоти на 30 % наприкінці інфузії, але не впливає на криву залежності концентрації від часу в плазмі (AUC).

Варіабельність фармакокінетичних параметрів золедронової кислоти у різних пацієнтів була високою, як і інших бісфосфонатів.

Даних щодо фармакокінетики золедронової кислоти у пацієнтів з гіперкальціємією і печінковою недостатністю немає. За даними, отриманими in vitro, золедронова кислота

не інгібує ензим Р450 людини і не піддається біотрансформації. За даними досліджень, з калом виводиться менше 3 % введеної дози, що дає змогу припустити, що стан печінки не впливає на фармакокінетику золедронової кислоти.

Нирковий кліренс золедронової кислоти корелює з кліренсом креатиніну і становить

5±33 % кліренсу креатиніну. У пацієнтів із кліренсом креатиніну 20 мл/хв (гостра ниркова недостатність) або 50 мл/хв (помірна ниркова недостатність) відносний кліренс золедронової кислоти – 37 % або 72 % відповідно. Однак дані з фармакокінетики стосовно хворих із гострою нирковою недостатністю (<30 мл/хв) обмежені.

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий, майже безбарвний розчин.

Несумісність

З метою запобігання несумісності концентрат препарату Золедо розводять у стерильному 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози. Препарат не слід змішувати з розчинами, які містять кальцій, наприклад з розчином Рінгера.

Дослідження скляних флаконів, а також кількох типів інфузійних пакетів та інфузійних систем, виготовлених із полівінілхлориду, поліетилену та поліпропілену і попередньо заповнених 0,5 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози, не показали несумісності препарату з цими пакувальними матеріалами.

Термін придатності

2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 C. Зберігати в оригінальній упаковці.

Після повного розведення в 100 мл стерильного фізіологічного розчину чи 5 % розчину глюкози препарат стабільний 24 години при температурі 2-8 ºС. Після асептичного розчинення і розведення використовувати готовий до застосування препарат негайно.

Упаковка

По 5 мл концентрату у флаконах, по 1 флакону, вкладеному в касету для флаконів, у коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Мустафа Невзат Ілач Санаї А.Ш.

Місцезнаходження

Sanayi Caddesi №13, Cobancesme, Yenibosna, Istanbul, Turkey.

Проспект Санай № 13, Чабанчешме, Енібосна, Стамбул, Туреччина.

Дозировка Золедо концентрат для р-ра д/инф., 4 мг/5 мл по 5 мл во флак. №1
Производитель Мустафа Невзат Илач Санаи А.Ш. для "Асфарма - Украина, ООО", Турция/Украина
МНН Zoledronic acid
Фарм. группа Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Кислота ібандронова.
Регистрация № UA/12777/01/01 от 01.03.2013. Приказ № 179 от 01.03.2013
Код АТХ
Top