Новинки

Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Простуда? Насморк? Кашель? Действуйте комплексно! Подробней
Скрыть рекламу

Ибупром Синус инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Ибупром Синус - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Загальна характеристика

Основні фізико-хімічні властивості

еліпсоїдні таблетки, вкриті оболонкою, цегельного кольору, з відбитком "IB Z" на одному боці;

Склад

1 таблетка містить ібупрофену 200 мг, псевдоефедрину гідрохлориду 30 мг;

допоміжні речовини: целюлоза порошкоподібна (Elcema Р-100), целюлоза порошкоподібна (Elcema F-150), крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, камедь гуарова, тальк, натрію кроскармелоза, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний, олія рослинна гідрогенізована;

оболонка: гідроксипропілцелюлоза, макорогол-400, тальк, желатин, сахароза, цукор кондитерський, Opaglos Clear GS-2-0750 (віск карнаубський, віск бджолиний білий, SDA 3A Alhohol), каолін, кальцію карбонат, акація, крохмаль кукурудзяний, Opalux Brown AS-16518 (сахароза, вода очищена, титану діоксид Е171, жовтий "сонячний захід" Е110, Allura red AC E129, індиготин Е132, повідон, натрію бензоат Е211), Opacode Black-S-1-17823.

Форма випуску

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Комбіновані препарати, що містять ібупрофен. Код АТС M01A E51.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Ібупром Синус – болезаспокійливий, протизапальний і жарознижувальний препарат. Зменшує набряклість слизових оболонок носа і навколоносових пазух, а також кількість слизу, що виділяється. Полегшує носове дихання.

Ібупрофен (похідне пропіонової кислоти) належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Чинить болезаспокійливу, протизапальну і жарознижуючу дію.

Псевдоефедрин (декстроізомер ефедрину, який чинить на 75% слабкішу пресорну дію порівняно з ефедрином) – симпатоміметик, який застосовується з метою зменшення набряку слизової оболонки дихальних шляхів.

Дія лікарського засобу є результатом його здатності

1) пригнічувати синтез простагландинів (завдяки дії ібупрофену);

2) збуджувати α-адренергічні рецептори гладкої мускулатури кровоносних судин (завдяки дії псевдоефедрину).

Синтез простагландинів зменшується в результаті пригнічення ферменту циклооксигенази арахідонової кислоти (ЦОГ-2), яка індукується в ході запального процесу, що веде до пригнічення синтезу циклічних перекисів, безпосередніх прекурсорів простагландинів. Неселективне одночасне пригнічення іншої форми циклооксигенази – ізоферменту ЦОГ-1 (так званої активної форми) – спричинює побічні дії лікарського засобу, такі як зниження синтезу простагландинів (які захищають слизову оболонку шлунково-кишкового тракту), ушкодження нирок і зниження синтезу тромбоксану.

В результаті впливу псевдоефедрину на адренергічні рецептори м'язів судин скорочуються артеріоли слизової оболонки носа, обмежується кровотік через капілярну мережу і зменшується кількість крові, що знаходиться у венозних синусах.

Терапевтична дія обох компонентів комбінованого препарату при симптоматичному лікуванні починається через 15-30 хвилин після прийому і продовжується 4-6 годин.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому обидва компоненти препарату всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту швидко і добре – частково у шлунку, частково у тонкому кишечнику. Активним енантіомером є S(+) ібупрофен (дексібупрофен). R(-) ібупрофен є пролікарським засобом, in vivo частково трансформується (близько 60%) в активну сполуку. Біологічна доступність ібупрофену в рацемічній формі становить 71%. Симпатоміметичну дію виявляють псевдоефедрин і його активний метаболіт норпсевдоефедрин.

Максимальна концентрація в плазмі обох діючих речовин досягається через 1,5-2 години після прийому. Період напіввиведення ібупрофену становить близько 2 годин, а псевдоефедрину – 9-16 годин, причому період напіввиведення псевдоефедрину сильно залежить від рН сечі (у разі алкалізації сечі може збільшитися до 50 годин). Лікарський засіб біотрансформується в печінці: ібупрофен – до карбоксильованих і гідроксильованих похідних, а псевдоефедрин – до норпсевдоефедрину (10-30%). 70-90% обох компонентів лікарського засобу виводиться протягом 24 годин після прийому останньої дози. Більше 75% ібупрофену виводиться нирками у формі неактивних метаболітів: близько 37% у вигляді карбоксильованих похідних пропіонової кислоти (2-(р-(2-карбокси-пропіл)-феніл), близько 25% у вигляді гідроксильованих похідних пропіонової кислоти (2-(р-(2-гідроксиметил-пропіл)-феніл), а також у незміненому вигляді (приблизно 14%). Псевдоефедрин виводиться із сечею на 70-90% у незміненому вигляді.

Ібупрофен і псевдоефедрин взаємно не впливають на біологічну доступність і не змінюють інші фармакокінетичні параметри.

Показання для застосування

Симптоматичне лікування проявів застудних захворювань і грипу (таких як головний біль, біль і запалення слизових оболонок носа і навколоносових пазух, нежить, пропасниця, біль у горлі, міалгії).

Спосіб застосування та дози

Дорослі і діти старше 12 років: внутрішньо по 1-2 таблетки кожні 4-6 годин (не слід приймати більше 6 таблеток на добу).

Тривалість лікування визначається індивідуально, лікарем.

Побічна дія

Побічні ефекти, які відмічаються часто (1-10% пацієнтів)

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, печія, диспепсія, метеоризм, діарея, запор, біль в епігастральній ділянці.

З боку дихальної системи: ядуха, загострення перебігу бронхіальної астми.

З боку нервової системи: біль і запаморочення, підвищена збудливість.

Шкірні алергічні реакції: свербіж, кропив'янка, висипання.

З боку серцево-судинної системи: затримка рідини в організмі і набряки.

Побічні ефекти, які відмічаються не часто (0,1-1% пацієнтів)

Артеріальна гіпертензія, порушення смакових відчуттів, підвищення активності печінкових ферментів АСТ і АЛТ.

Побічні ефекти, які відмічаються рідко (0,01-0,1% пацієнтів)

Кровотеча зі шлунково-кишкового тракту, підвищена сонливість або безсоння, порушення зсілості крові, тромбоцитопенія.

Побічні ефекти, які відмічаються дуже рідко (<0,01% пацієнтів)

Ниркова недостатність.

Гематологічні порушення: гемолітична анемія, гранулоцитопенія і тромбоцитопенія.

При епізодичному застосуванні лікарського засобу побічні ефекти відмічаються рідко. В осіб з підвищеною чутливістю можуть спостерігатися збудження, безсоння, збільшення ЧСС, порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, розлади травлення) або шкірні алергічні реакції (кропив'янка, висипання).

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Підвищена чутливість в анамнезі (риніт, напади астми, кропив'янка) до ацетилсаліцилової кислоти або інших препаратів групи нестероїдних протизапальних лікарських засобів.

Одночасне лікування інгібіторами МАО і протягом 2 тижнів після закінчення терапії останніми.

Нещодавно перенесена виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки або це захворювання у фазі загострення.

Тяжкі серцево-судинні порушення, тахікардія, артеріальна гіпертензія, нестабільна коронарна хвороба.

Гіпертиреоз.

Цукровий діабет.

Феохромоцитома.

Закритокутова глаукома.

Гіперплазія передміхурової залози.

Бронхіальна астма.

Вагітність і лактація.

Дитячий вік до 12 років.

Передозування

При гострому передозуванні симптоми залежать від прийнятої кількості лікарського засобу, а також часу, який пройшов від моменту його прийому. Першими симптомами звичайно є нудота, блювання, головний біль, запаморочення, біль в епігастральній ділянці, сонливість. У разі значного передозування (більше 400 мг/кг маси тіла) можуть розвинутися артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія з порушеннями серцевого ритму, метаболічний ацидоз, підвищення температури тіла, порушення з боку дихальної системи і порушення функції нирок, кома. Після тривалого застосування спорадично може розвиватися гемолітична анемія, гранулоцитопенія і тромбоцитопенія. Якщо з моменту гострого передозування пройшло не більше години, рекомендується викликати блювання, промити шлунок або прийняти активоване вугілля.

У разі передозування ібупрофену немає антидоту і специфічного лікування. Симптоматичне лікування базується на моніторингу життєвих функцій з виміром артеріального тиску крові, контролем ЕКГ, а також інтерпретацією симптомів, які можуть свідчити про кровотечу зі шлунково-кишкового тракту, розвиток метаболічного ацидозу і порушення з боку центральної нервової системи. Застосовують підтримуюче лікування.

Особливості застосування

Не застосовувати з іншими лікарськими засобами групи НПЗЗ. Застосування цього лікарського засобу збільшує ймовірність появи кровотеч з шлунково-кишкового тракту в пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі. У разі лікування препаратом пацієнтів з порушеннями функції печінки і нирок необхідно контролювати активність печінкових ферментів і функціональну здатність нирок. Препарат може збільшувати час кровотечі у пацієнтів з порушеннями зсілості крові. Необхідно контролювати артеріальний тиск крові, а також, по можливості, коригувати дозу лікарських засобів, що знижують тиск крові у хворих на артеріальну гіпертензію. Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів літнього віку.

Застосування в період вагітності і лактації

Препарат не слід застосовувати в період вагітності і лактації.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

У період застосування препарату слід бути обережним при керуванні автотранспортом і обслуговуванні механізмів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами групи НПЗЗ може спричинити посилення побічних ефектів. Препарат підвищує токсичність метотрексату. У разі одночасного застосування з кортикостероїдами підвищується ризик кровотеч зі шлунково-кишкового тракту. Може пригнічувати дію сечогінних засобів (петльових і тіазидних діуретиків) і лікарських засобів, що знижують артеріальний тиск групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і β-адреноблокаторів та метилдопи. У поєднанні з препаратами наперстянки може спричинювати порушення серцевого ритму. Посилює дію інших препаратів із симпатоміметичною дією. Застосування з препаратами групи інгібіторів моноаміноксидази (МАО) і трициклічними антидепресантами може призвести до значного підвищення артеріального тиску. Посилює дію антикоагулянтів групи кумаринів. Збільшує час кровотечі в пацієнтів, які проходили лікування зидовудином. Застосування препарату в комбінації з літієм збільшує концентрацію останнього в плазмі. Засоби, що алкалізують сечу (амонію хлорид, натрію дикарбонат, нейтралізуючі засоби), збільшують зворотну резорбцію метаболітів псевдоефедрину в нирках і подовжують час його дії.

Умови та термін зберігання

Зберігати при кімнатній температурі (15-25°C) у сухому, недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску

Без рецепта.

Упаковка

По 6 таблеток, вкритих оболонкою (3 саше по 2 таблетки), у картонній пачці.

По 6 таблеток, вкритих оболонкою, у блістері з ПВХ і алюмінієвої фольги, в картонній пачці.

По 12 таблеток, вкритих оболонкою, у блістері з ПВХ і алюмінієвої фольги, в картонній пачці.

По 24 таблетки, вкритих оболонкою (2 блістери по 12 таблеток), у блістерах з ПВХ і алюмінієвої фольги, в картонній пачці.

Виробник

ТОВ ЮС Фармація.

Адреса

Вул. Зембицка 40, 50-507 Вроцлав, Польща.

Дозировка Ибупром Синус таблетки, п/о, 200 мг/30 мг №12
Производитель ЮС Фармация, ООО для " Юнилаб ЛП", Польша/США
МНН Comb drug
Фарм. группа Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.
Регистрация № UA/4797/01/01 от 20.07.2006. Приказ № 928 от 29.10.2010
Код АТХ
Top