Новинки

Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Нурофєн® Лонг Сильна дія проти болю на 9 годин Подробней
Синупрет® екстракт Швидка дія в боротьбі з симптомами нежитю та синуситу Подробней
Метеочувствительность и метеопатия В чем разница и что делать? Подробней
Дисплазия шейки матки? Избавьтесь причины - вируса папиломы! Подробней
Скрыть рекламу

Инванз инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Инванз - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: ертапенем;

1 флакон містить ертапенему 1 г;

допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат, натрію гідроксид.

Лікарська форма

Ліофілізат для розчину для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Карбапенеми. Код АТС J01D H03.

Показання

Лікування

Інфекції, спричинені чутливими штамами мікроорганізмів:

  • ускладнені інтраабдомінальні інфекції;
  • негоспітальна пневмонія;
  • гострі гінекологічні інфекції;
  • ускладнені інфекції шкіри та шкірних структур, включаючи інфекції нижніх кінцівок при діабеті ("діабетична" стопа);
  • ускладнені інфекції сечового тракту, включаючи пієлонефрит;
  • бактеріальна септицемія.

Профілактика

Інванз® показаний дорослим для профілактики хірургічних інфекцій, спричинених елективним колоректальним хірургічним втручанням.

Протипоказання

Встановлена раніше гіперчутливість до будь-якого компонента препарату або до інших препаратів цього ж класу, до бета-лактамних препаратів (наприклад, пеніцилін або цефалоспорини). Тяжкі реакції гіперчутливості, наприклад, анафілактичні реакції, тяжкі реакції з боку шкіри.

При використанні лідокаїну гідрохлориду в якості розчинника Інванзу®, що вводиться внутрішньом'язово, протипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до місцевих анестетиків амідного типу та пацієнтам з тяжким шоком або блокадою серця (див. інструкцію-вкладиш на лідокаїну гідрохлорид).

Спосіб застосування та дози

Для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення.

Перед застосуванням необхідно провести шкірні проби на переносимість препарату.

Лікування інфекції

Звичайна доза Інванзу® для дорослих і дітей віком від 13 років становить 1 г один раз на добу шляхом внутрішньовенної ін'єкції.

Звичайна доза Інванзу® для дітей віком від 3 місяців до 12 років становить 15 мг/кг маси тіла двічі на добу (не можна перевищувати дозу 1 г на добу) шляхом внутрішньовенної інфузії.

Інванз® можна вводити шляхом внутрішньовенної інфузії або внутрішньом'язової ін'єкції. При внутрішньовенній інфузії Інванз® слід вводити протягом 30 хвилин. Внутрішньом'язове введення Інванзу® можна застосовувати як альтернативу внутрішньовенному введенню.

Звичайна тривалість лікування Інванзом® становить від 3 до 14 днів, але залежить від типу та тяжкості інфекції та збудника або збудників. При наявності клінічних показань (клінічне поліпшення) допустимий перехід на подальшу адекватну пероральну антимікробну терапію.

Профілактика хірургічних інфекцій, спричинених елективним колоректальним хірургічним втручанням: рекомендоване одноразове внутрішньовенне введення 1 г Інванзу® за 1 годину до хірургічного втручання.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Препарат Інванз® можна застосовувати для лікування інфекцій у дорослих пацієнтів з нирковою недостатністю легкого чи помірного ступеня. Пацієнтам із кліренсом креатиніну > 30 мл/хв./1,73 м2 корекція дози не потрібна. Немає достатніх даних про безпеку та ефективність ертапенему для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, щоб сформулювати рекомендації з дозування. Тому ертапенем не слід застосовувати цим пацієнтам. Немає даних щодо дітей з нирковою недостатністю.

Пацієнти, які знаходяться на гемодіалізі

Немає достатніх даних про безпеку та ефективність ертапенему для пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі, щоб сформулювати рекомендації з дозування. Тому ертапенем не слід застосовувати цим пацієнтам.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Корекція дози не потрібна пацієнтам з порушенням функції печінки.

Пацієнти літнього віку

Слід приймати рекомендовану дозу препарату Інванз®, окрім випадків тяжкої ниркової недостатності.

ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНУ

Приготування розчину Інванз® для внутрішньовенного введення дорослим і дітям віком від

13 років

НЕ ЗМІШУВАТИ І НЕ ВВОДИТИ РАЗОМ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ.

НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ РОЗЧИННИКИ, ЯКІ МІСТЯТЬ ДЕКСТРОЗУ.

Перед введенням Інванз® потрібно ресуспендувати (відновити), а потім розвести.

1. Ресуспендувати вміст флакона, який містить 1 г Інванзу®, в 10 мл води для ін'єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду.

2. Для розчинення добре потрусити і відразу перенести ресуспендований вміст флакона в 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

3. Препарат придатний до застосування протягом 6 годин після ресуспендування. Тривалість інфузії - 30 хвилин.

Приготування розчину Інванз® для внутрішньом'язового введення дорослим  і дітям віком від

13 років

ПЕРЕД ВВЕДЕННЯМ ІНВАНЗ® НЕОБХІДНО РЕСУСПЕНДУВАТИ.

  1. Ресуспендувати вміст флакона, який містить 1 г Інванзу® шляхом додавання 3,2 мл 1% або 2% розчину лідокаїну гідрохлориду для ін'єкцій*** (без епінефрину). Добре потрусити флакон для розчинення вмісту.
  2. Одразу ж набрати вміст флакона в шприц і ввести його шляхом глибокої внутрішньом'язової ін'єкції у великий м'яз (наприклад, сідничний м'яз або бокову частину стегна).
  3. Ресуспендований розчин для внутрішньом'язової ін'єкції необхідно використати протягом 1 години після приготування.

Примітка. Цей ресуспендований розчин не можна вводити внутрішньовенно.

Приготування розчину Інванз® для внутрішньовенного введення дітям віком  від 3 місяців до

12 років

НЕ ЗМІШУВАТИ І НЕ ВВОДИТИ РАЗОМ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ.

НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ РОЗЧИННИКИ, ЯКІ МІСТЯТЬ ДЕКСТРОЗУ.

Перед введенням Інванз® потрібно ресуспендувати, а потім розвести.

  1. Ресуспендувати вміст флакона, який містить 1 г Інванзу®, в 10 мл води для ін'єкцій або

0,9 % розчину натрію хлориду.

  1. Добре потрусити для розчинення і одразу набрати об'єм, з розрахунку 15 мг/кг маси тіла (не перевищувати дози 1 г на добу), розчинити в 0,9 % розчині натрію хлориду до кінцевої концентрації 20 мг/мл або менше.
  2. Препарат придатний до застосування протягом 6 годин після ресуспендування. Тривалість інфузії - 30 хвилин.

Приготування розчину Інванзу® для внутрішньом'язового введення пацієнтам віком від 3 місяців до 12 років

ПЕРЕД ВВЕДЕННЯМ ІНВАНЗ® НЕОБХІДНО РЕСУСПЕНДУВАТИ.

  1. Ресуспендувати вміст флакона, який містить 1 г Інванзу®, шляхом додавання 3,2 мл 1% або 2% розчину лідокаїну гідрохлориду для ін'єкцій*** (без епінефрину). Добре потрусити флакон для розчинення вмісту.
  2. Одразу ж набрати вміст флакона в шприц, із розрахунку 15 мг/кг маси тіла (не перевищувати дози 1 г на добу), і ввести його шляхом глибокої внутрішньом'язової ін'єкції у великий м'яз (наприклад, сідничний м'яз або бокову частину стегна).
  3. Ресуспендований розчин для внутрішньом'язової ін'єкції необхідно використати протягом 1 години після приготування.

Примітка. Цей ресуспендований розчин не можна вводити внутрішньовенно.

Стабільність ресуспендованих розчинів та розчинів для ін’єкцій

Ресуспендований розчин, щойно розведений в 0,9 % розчині натрію хлориду можна зберігати при кімнатній температурі (25 °C) і використовувати протягом 6 годин або зберігати протягом

24 годин у холодильнику (2-8 °C) і використовувати протягом 4 годин після виймання з холодильника.

Ресуспендований розчин для внутрішньом'язової ін'єкції необхідно використати протягом

1 години після приготування.

Розчин Інванз® не слід заморожувати.

Спостерігалася сумісність препарату Інванз® з розчинами для внутрішньовенного застосування, які містять гепарин натрію та хлорид калію.

Лікарські засоби для парентерального введення перед застосуванням завжди потрібно візуально оглядати для виявлення особливих часток або зміни забарвлення, якщо розчин і флакон дають змогу це зробити. Забарвлення розчину Інванз® коливається від безбарвного до блідо-жовтого. Варіабельність забарвлення у цих межах не впливає на активність препарату.

Побічні реакції

Дорослі

Загальна кількість пацієнтів, які застосовували ертапенем під час клінічних досліджень, становила понад 2 200 осіб, з яких понад 2 150 отримували ертапенем у дозі 1 г. Побічні реакції (а саме такі, що вважалися дослідником можливо пов'язаними, ймовірно пов'язаними або дійсно пов'язаними із застосуванням лікарського засобу) відмічалися приблизно у 20 % пацієнтів, які застосовували ертапенем. Лікування було припинено внаслідок виникнення побічних реакцій у 1,3 % пацієнтів. Ще 476 пацієнтів отримували разову дозу 1 г ертапенему перед проведенням хірургічного втручання під час клінічного дослідження з визначення ефективності профілактики хірургічних інфекцій, спричинених колоректальним хірургічним втручанням.

Найчастіші побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів під час лікування лише препаратом Інванз®, та протягом 14-денного періоду подальшого спостереження після припинення лікування, включали діарею (4,8 %), венозні ускладнення у місці введення (4,5 %) та нудоту

(2,8 %).

Найчастіші відхилення лабораторних показників та частота їх виникнення, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували лише препарат Інванз®, під час лікування та протягом 14-денного періоду подальшого спостереження після припинення лікування, включали підвищення рівня АЛТ (4,6 %), підвищення рівня АСТ (4,6 %), підвищення рівня лужної фосфатази (3,8 %) та кількості тромбоцитів (3 %).

Діти (віком від 3 місяців до 17 років)

Загальна кількість пацієнтів, які застосовували ертапенем під час клінічних досліджень, становила 384 особи. Загальний профіль безпеки порівнювався з профілем безпеки у дорослих пацієнтів. Побічні реакції відмічалися приблизно у 20,8 % пацієнтів, які застосовували ертапенем. Лікування було припинено внаслідок побічних реакцій у 0,5 % пацієнтів.

Найчастіші побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів, під час лікування лише препаратом Інванз® та протягом 14-денного періоду подальшого спостереження після припинення лікування, включали діарею (5,2 %) та біль у місці інфузії (6,1 %);

найчастіші відхилення лабораторних показників включали зменшення кількості нейтрофілів (3%), підвищення рівня АЛТ (2,9 %) та підвищення рівня АСТ (2,8 %).

Побічні реакції, представлено у таблиці 1.

Побічні ефекти розподілені за частотою проявів: часто (від > 1/100 до < 1/10); нечасто (від > 1/1000 до < 1/100); рідко (від > 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000); невідомо (не можна оцінити на підставі наявних даних)

Таблиця 1

Класи систем органів
Побічні реакції у дорослих
Побічні реакції у дітей віком від 3 місяців
Інфекції та інвазії
Нечасто: кандидоз ротової порожнини, кандидоз, грибкова інфекція, псевдомембранозний ентероколіт, вагініт
Рідко: пневмонія, дерматомікоз, нагноєння післяопераційної рани, інфекція сечових шляхів
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Рідко: нейтропенія, тромбоцитопенія
Порушення з боку імунної системи
Рідко: алергія
Невідомо: анафілаксія, включаючи анафілактоїдні реакції
Порушення метаболізму та розлади травлення
Нечасто: анорексія
Рідко: гіпоглікемія
Психічні розлади
Нечасто: безсоння, розлад свідомості
Рідко: тривога, неспокій, депресія
Невідомо: зміна психічного статусу (включаючи агресію, делірій, дезорієнтацію, зміну психіки)
Невідомо: зміна психічного статусу (включаючи агресію)
Порушення з боку нервової системи
Часто: головний біль
Нечасто: запаморочення, сонливість, безсоння, зміни смаку, судоми, порушення свідомості
Рідко: тремор, синкопе
Невідомо: галюцинації, дискінезія, міоклонус, порушення ходи
Нечасто: головний біль
Невідомо: галюцинації
Порушення з боку органів зору
Рідко: аномалії розвитку склери
Порушення з боку серця
Нечасто: синусова брадикардія
Рідко: аритмія, тахікардія
Порушення з боку судин
Часто: венозні ускладнення у місці введення, флебіт/тромбофлебіт
Нечасто: артеріальна гіпотензія, екстравазація
Рідко: геморагії, підвищення артеріального тиску
Нечасто: приплив крові, артеріальна гіпертензія
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Нечасто: диспное, дискомфорт при ковтанні
Рідко: закладеність носа, кашель, носова кровотеча, хрипи/хрипіння, свистяче дихання
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Часто: діарея, обумовлена С. difficile, нудота, блювання
Нечасто: запор, відригування кислим, сухість у роті, розлад травлення, біль у животі, кандидоз ротової порожнини, диспепсія, анорексія
Рідко: дисфагія, нетримання калу, пельвіоперитоніт
Невідомо: зубна пігментація.
Часто: діарея, блювання
Нечасто: зміна кольору калу, мелена
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів
Рідко: холецистит, жовтяниця, захворювання печінки
Порушення з боку шкіри та підшкірно-жирової тканини
Часто: висипання, свербіж
Нечасто: еритема, кропив’янка
Рідко: дерматит, десквамація
Невідомо: медикаментозне висипання з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром)
Часто: пелюшковий дерматит
Нечасто: еритема, висипання, петехії
Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини
Рідко: м'язові судоми, біль у плечовому суглобі
Невідомо: м'язова слабкість
 
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Рідко: ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність
 
Вагітність, стани у перинатальний та постнатальний періоди
Рідко: аборт
 
Патології репродуктивної системи і молочних залоз
Нечасто: вагінальний свербіж
Рідко: вагінальна кровотеча
 
Загальні порушення та реакції у місці введення
Нечасто: синці, астенія/втомлюваність, гарячка, набряк, біль у грудях, зміни у місці введення
Рідко: затвердіння у місці введення, нездужання
Часто: біль у місці інфузії, еритема у місці введення, зміни у місці введення, включаючи ущільнення, свербіж, відчуття тепла та флебіт у місці інфузії
Нечасто: печіння у місці інфузії
Лабораторні дослідження
Біохімічні параметри
Часто: підвищення рівня АЛТ, АСТ, лужної фосфатази
Нечасто: підвищення кількості загального білірубіну, прямого і непрямого білірубіну у сироватці крові, концентрації креатиніну, глюкози в сироватці крові
Рідко: зниження концентрації бікарбонатів, креатиніну або калію в сироватці крові; підвищення рівня ЛДГ, концентрації фосфору або калію в сироватці крові
Часто: підвищення рівня АЛТ та АСТ
Гематологічні параметри
Часто: збільшення кількості тромбоцитів
Нечасто: зниження кількості лейкоцитів крові, тромбоцитів, сегментоядерних нейтрофілів, зниження гемоглобіну та гематокриту; збільшення кількості еозинофілів, активованого часткового тромбопластинового часу, протромбінового часу, кількості сегментоядерних нейтрофілів та лейкоцитів
Рідко: зниження кількості лімфоцитів; збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів, лімфоцитів, метамієлоцитів, моноцитів, мієлоцитів; атипових лімфоцитів
Часто: зменшення кількості нейтрофілів
Нечасто: збільшення кількості тромбоцитів, активованого часткового тромбопластинового часу, протромбінового часу, зниження гемоглобіну
Аналіз сечі
Нечасто: збільшення кількості бактерій, лейкоцитів, епітеліальних клітин та еритроцитів у сечі;
наявність дріжджових грибів у сечі
Рідко: збільшення виділення уробіліногену зі сечею
Різне
Нечасто: позитивний тест на токсини Clostridium difficile

У післяреєстраційному досвіді застосування Інванз® також повідомлялося про наступні побіхні реакції: збудження, міастенію.

Передозування

Немає спеціальної інформації щодо лікування передозування Інванзу®. Умисне передозування Інванзу® малоймовірне. Внутрішньовенне введення препарату в дозі 3 г на добу протягом 8 днів здоровим дорослим добровольцям не спричинювало значущих токсичних ефектів. У ході клінічних досліджень випадкове введення до 3 г на добу дорослим пацієнтам не призводило до клінічно вагомих небажаних проявів. Під час клінічних досліджень у пацієнтів дитячого віку внутрішньовенне введення дози від одноразової 40 мг/кг маси тіла до максимальної дози 2 г не призводило до токсичних проявів.

У разі передозування Інванз® потрібно відмінити і проводити симптоматичну терапію.

Інванз® можна видалити з організму шляхом гемодіалізу. Проте інформації щодо застосування гемодіалізу для лікування передозування немає.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Адекватних та добре контрольованих досліджень застосування препарату вагітним жінкам не проводилося. Дослідження на тваринах не вказують на наявність прямого або опосередкованого несприятливого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток. Однак ертапенем слід застосовувати під час вагітності, тільки якщо потенційна користь від застосування препарату перевищує можливий ризик для плода.

Годування груддю

Ертапенем проникає в грудне молоко. Через можливі побічні реакції у немовлят матерям, які застосовують ертапенем, слід утримуватися від годування груддю.

Фертильність

Адекватних та добре контрольованих досліджень щодо визначення впливу ертапенему на фертильність у чоловіків і жінок проведено не було. Результати доклінічних досліджень не свідчать про наявність прямого або опосередкованого несприятливого впливу на фертильність.

Діти

Зважаючи на відсутність даних, Інванз® не рекомендують дітям віком до 3 місяців.

Особливості застосування

Повідомлялося про серйозні та інколи летальні реакції гіперчутливості (анафілактичні) у пацієнтів, які отримували лікування бета-лактамами. Ці реакції більш імовірні у пацієнтів з реакцією на множинні алергени в анамнезі. Повідомлялося про хворих з гіперчутливістю до пеніциліну, в яких виникали тяжкі реакції гіперчутливості при лікуванні іншими бета-лактамами. Перед початком лікування Інванзом® потрібно ретельно опитати пацієнта про попередні реакції гіперчутливості на пеніциліни, цефалоспорини, інші бета-лактами, інші алергени. Якщо виникла алергічна реакція на Інванз®, слід негайно відмінити цей препарат.

Серйозні анафілактичні реакції потребують невідкладного лікування.

Тривале застосування Інванзу®, так само як інших антибіотиків, може спричинити надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів. Важлива повторна оцінка стану хворого. Якщо під час лікування розвинулась суперінфекція, потрібно вжити відповідних заходів.

При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи ертапенем, повідомлялося про псевдомембранозний коліт, ступінь якого може коливатися від легкого до небезпечного для життя. Тому важливо розглядати можливість такого діагнозу у пацієнтів з діареєю після введення антибактеріальних препаратів. Головною причиною коліту, пов'язаного з антибіотиками, найчастіше є токсин, що виробляється Clostridium difficile.

Під час клінічного дослідження повідомлялося про судоми у дорослих пацієнтів, які застосовували ертапенем (1 г один раз на добу), протягом терапії або 14-денного періоду подальшого спостереження. Судоми відзначалися переважно у пацієнтів літнього віку та пацієнтів з порушенням центральної нервової системи (ЦНС) в анамнезі (наприклад, з ураженням головного мозку або судомами в анамнезі) та/або порушенням функції нирок. Аналогічні ефекти спостерігалися при постмаркетинговому застосуванні.

Враховуючи наявні дані, не можна виключати той факт, що іноді під час хірургічних втручань, тривалість яких перевищує 4 години, пацієнти можуть отримувати ертапенем у концентраціях, недостатніх для лікувальної дії, і отже знаходяться в групі ризику можливого неефективного лікування. Тому в таких випадках слід дотримуватися обережності.

Цей лікарський засіб містить приблизно 6 мЕкв (приблизно 137 мг) натрію на дозу 1 г, що слід взяти до уваги пацієнтам, які перебувають на дієті з контрольованим вмістом натрію.

Досвід застосування ертапенему для лікування тяжких інфекцій обмежений.

Ефективність препарату Інванз® для лікування негоспітальної пневмонії, спричиненої стійкими до пеніциліну Streptococcus pneumoniae, встановлена не була.

Ефективність ертапенему для лікування інфекцій нижніх кінцівок при діабеті з наявним остеомієлітом встановлена не була.

При внутрішньом'язовому введенні Інванз® необхідно бути обережним для попередження випадкового введення препарату у кровоносну судину (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

При використанні лідокаїну гідрохлориду як розчинника, необхідно враховувати інформацію з безпеки лідокаїну гідрохлориду (див.розділ «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Дослідження впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилися.

Проте при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами рекомендується дотримуватися особливої обережності, враховуючи можливість розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи (запаморочення, сонливість).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодія з іншими лікарськими засобами, зумовлена пригніченням кліренсу препаратів, медіатором якого є Р-глікопротеїн або CYP, малоймовірна.

Одночасне застосування карбапенемів, в тому числі ертапенему, у пацієнтів, які отримували вальпроєву кислоту або дівалпрекс натрію, призводить до зниження рівня вальпроєвої кислоти нижче терапевтичного, що збільшуює ризик епілептичних припадків. Збільшення дози вальпроєвої кислоти або дівалпрексу натрію може бути недостатнім для послаблення цієї взаємодії, тому одночасне застосування ертапенему та вальпроєвої кислоти/дівалпрексу натрію не рекомендується. Якщо застосування Інванз® необхідно, слід розглянути необхідність додаткової протисудомної терапії. Протисудомні і антибактеріальні препарати можуть бути альтернативними препаратами вибору.

При одночасному застосуванні ертапенему з пробенецидом останній конкурує за активну секрецію у ниркових канальцях, тим самим пригнічуючи виведення ертапенему нирками. Це призводить до незначних, але статистично значимих збільшень періоду напіввиведення (19 %) та ступеня системної експозиції (25 %). При застосуванні ертапенему з пробенецидом коригування дози не потрібне. Через незначний вплив на період напіввиведення одночасне призначення пробенециду з метою пролонгації періоду напіввиведення ертапенему не рекомендується.

Дослідження in vitro показали, що ертапенем не інгібує транспорт дігоксину або вінбластину, медіатором якого є Р-глікопротеїн, і що ертапенем не є субстратом для Р-глікопротеїн-опосередкованого транспорту. Дослідження in vitro на мікросомах печінки людини показали, що ертапенем не інгібує метаболізм, опосередкований будь-якою з шести основних ізоформ цитохрому Р450 (CYP): 1A2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4. Взаємодії з іншими препаратами, викликані інгібуванням Р-глікопротеїн- або CYP-опосередкованого кліренсу, малоймовірні.

Крім пробенециду, жодні спеціальні клінічні дослідження лікарської взаємодії не проводилися.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Ертапенем пригнічує синтез бактеріальної клітинної стінки через зв'язування ертапенему з пеніцилінзв'язуючими білками (ПЗБ). В Escherichia coli він має сильніший ступінь зв'язування з ПЗБ 2 та 3.

Механізм резистентності

Для штамів, які вважаються чутливими до ертапенему, резистентність нечасто відмічалася під час спостережних досліджень в Європі. У деяких із резистентних штамів спостерігалася резистентність до інших антибактеріальних препаратів класу карбапенемів. Ертапенем стійкий до гідролізу бета-лактамазами, включаючи пеніцилінази, цефалоспоринази і бета-лактамази розширеного спектра, але не метало-бета-лактамази.

Стафілококи та ентерококи, стійкі до метициліну, є резистентними до ертапенему внаслідок нечутливості цільових пеніцилінзв'язуючих білків; P. aeruginosa та інші неферментуючі бактерії зазвичай резистентні, ймовірно, внаслідок обмеженого проникнення та активного відтоку з клітини.

Резистентність збудників, які належать до родини Enterobacteriaceae, зустрічається рідко, та ертапенем є зазвичай активним проти бета-лактамаз розширеного спектра. Однак резистентність може спостерігатися, якщо наявні бета-лактамази розширеного спектра або інші потужні бета-лактамази (наприклад, типу AmpC) проявляють знижену проникність внаслідок втрати одного або більше зовнішніх мембранних білків або мають активний відтік. Резистентність може також проявлятися внаслідок набуття бета-лактамазами значної карбапенемгідролізуючої активності (зокрема, метало-бета-лактамазами типу IMP та VIM або типу KPC), але це рідке явище.

Механізм дії ертапенему відрізняється від механізму дії інших класів антибіотиків, а саме хінолінів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів. Цільова перехресна резистентність між ертапенемом та цими речовинами відсутня. Однак мікроорганізми можуть пригнічувати резистентність більш ніж до одного класу антибактеріальних препаратів, якщо механізм проявляє або включає можливість непроникності для деяких сполук та/або ефлюксного насоса.

Граничні точки

Граничні точки МІК, встановлені Європейським комітетом з визначення чутливості до антимікробних препаратів (EUCAST), є такими:

  • ;Enterobacteriaceae: чутливі £ 0,5 мг/л та резистентні > 1 мг/л;
  • ;Streptococcus групи A, B,C,G: чутливі £ 0,5 мг/л та резистентні > 0,5 мг/л;
  • ;Streptococcus pneumoniae: чутливі £ 0,5 мг/л та резистентні > 0,5 мг/л;
  • ;Haemophilus influenzae: чутливі £ 0,5 мг/л та резистентні > 0,5 мг/л;
  • ;M. catarrhalis: чутливі £ 0,5 мг/л та резистентні > 0,5 мг/л;
  • анаеробні грамнегативні мікроорганізми: чутливі £ 1 мг/л та резистентні > 1 мг/л;
  • граничні точки, що не пов’язані із жодним штамом: чутливі £ 0,5 мг/л та резистентні > 1 мг/л.

Примітка: стафілококи, стійкі до метициліну, стійкі також до ертапенему.

Також слід зважати на місцеві граничні точки МІК у разі наявності таких.

Чутливість мікроорганізмів

Поширеність набутої резистентності окремих видів може варіювати з часом і залежно від географічного регіону, і тому є дуже корисною інформація про структуру місцевої резистентності, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. Локалізовані спалахи інфекцій, спричинені мікроорганізмами, резистентними до карбапенемів, були описані в Європейському Союзі. Надана нижче інформація дає змогу отримати лише приблизні показники чутливості мікроорганізмів до ертапенему.

Помірно чутливі штами

Анаеробні грампозитивні мікроорганізми:

стафілококи, стійкі до метициліну (включаючи Staphylococcus aureus)*

Streptococcus agalactiae*

Streptococcus pneumoniae*†

Streptococcus pyogenes

Анаеробні грамнегативні мікроорганізми:

Citrobacter freundii

Enterobacter aerogenes

Enterobacter cloacae

Escherichia coli*

Haemophilus influenzae*

Haemophilus parainfluenzae

Klebsiella oxytoca

Klebsiella pneumoniae*

Moraxella catarrhalis*

Morganella morganii

Proteus mirabilis *

Proteus vulgaris

Serratia marcescens

Анаеробні мікроорганізми:

Bacteroides fragilis та інші види групи B. fragilis *

штами Clostridium (окрім C. difficile)*

штами Eubacterium *

штами Fusobacterium *

штами Peptostreptococcus *

Porphyromonas asaccharolytica*

штами Prevotella*

Штами, для яких набута резистентність може стати проблемою

Стафілококи, стійкі до метициліну +#

Сильно чутливі організми

Анаеробні грампозитивні мікроорганізми:

Corynebacterium jeikeium

Ентерококи, включаючи Enterococcus faecalis та Enterococcus faecium

Анаеробні грамнегативні мікроорганізми:

штами Aeromonas

штами Acinetobacter

Burkholderia cepacia

Pseudomonas aeruginosa

Stenotrophomonas maltophilia

Анаеробні мікроорганізми:

штами Lactobacillus

Інші:

штами Chlamydia

штами Mycoplasma

штами Rickettsia

штами Legionella

* У ході клінічних досліджень спостерігалася задовільна активність.

† Ефективність препарату Інванз® для лікування негоспітальної пневмонії, спричиненої чутливими до пеніциліну Streptococcus pneumoniae, не встановлена.

+ Частота набутої резистентності > 50 %.

# Стафілококи, стійкі до метициліну (включаючи MRSA), завжди чутливі до бета-лактамів.

Дослідження ефективності в педіатричній практиці

У ході рандомізованих порівняльних багатоцентрових досліджень за участю пацієнтів віком від 3 місяців до 17 років оцінювалася безпека та ефективність застосування ертапенему в педіатричній практиці.

Співвідношення пацієнтів, у яких відмічався позитивний клінічний ефект після закінчення лікування, та пацієнтів, які продовжують лікування, представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Тип захворювання†
Вікова група
Ертапенем
Цефтріаксон
 
 
 
 
н/м
%
н/м
%
Негоспітальна пневмонія (НГП)
від 3 до 23 місяців
31/35
88,6
13/13
100
від 2 до 12 років
55/57
96,5
16/17
94,1
від 13 до 17 років
3/3
100
3/3
100
 
Тип захворювання
Вікова група
Ертапенем
Тикарцилін/клавуланат
 
 
 
 
н/м
%
н/м
%
Інтраабдомінальні інфекції (ІАІ)
від 2 до 12 років
28/34
82,4
7/9
77,8
від 13 до 17 років
15/16
93,8
4/6
66,7
Гострі інфекції таза (ГІТ)
від 13 до 17 років
25/25
100
8/8
100

† 9 пацієнтів в групі ертапенему (7 пацієнтів з НГП та 2 пацієнта з ІАІ), 2 пацієнта в групі цефтріаксону (2 пацієнта з НГП) та 1 пацієнт з ІАІ в групі тикарциліну/клавуланату мали вторинну бактеріємію під час включення в дослідження.

Концентрації в плазмі крові

Середні концентрації ертапенему в плазмі крові після проведення одноразової 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії в дозі 1 г здоровим молодим дорослим добровольцям (віком від 25 до 45 років) становили 155 мкг/мл (Cmax) через 0,5 години після введення дози (наприкінці інфузії), 9 мкг/мл через 12 годин після введення дози та 1 мкг/мл через 24 години після введення дози.

Площа під фармакокінетичною кривою залежності концентрації ертапенему в плазмі крові від часу (AUC) у дорослих збільшується майже прямо пропорційно дозі в діапазоні доз від 0,5 г до

2 г.

Кумуляції ертапенему в дорослих пацієнтів після багаторазового внутрішньовенного введення в діапазоні доз від 0,5 г до 2 г на добу не спостерігається.

Середні концентрації ертапенему в плазмі крові після проведення одноразової 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії в дозі 15 мг/кг (до максимальної дози 1 г) пацієнтам віком від 3 до

23 місяців становили 103,8 мкг/мл (Cmax) через 0,5 години після введення дози (наприкінці інфузії), 13,5 мкг/мл через 6 годин після введення дози та 2,5 мкг/мл через 12 годин після введення дози.

Середні концентрації ертапенему в плазмі крові після проведення одноразової 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії в дозі 15 мг/кг (до максимальної дози 1 г) пацієнтам віком від 2 до

12 років становили 113,2 мкг/мл (Cmax) через 0,5 години після введення дози (наприкінці інфузії), 12,8 мкг/мл через 6 годин після введення дози та 3 мкг/мл через 12 годин після введення дози.

Середні концентрації ертапенему в плазмі крові після проведення одноразової 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії в дозі 20 мг/кг (до максимальної дози 1 г) пацієнтам віком від 13 до

17 років становили 170,4 мкг/мл (Cmax) через 0,5 години після введення дози (наприкінці інфузії), 7 мкг/мл через 12 годин після введення дози та 1,1 мкг/мл через 24 години після введення дози.

Середні концентрації ертапенему в плазмі крові після проведення одноразової 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії в дозі 1 г у трьох пацієнтів віком від 13 до 17 років становили

155,9 мкг/мл (Cmax) через 0,5 години після введення дози (наприкінці інфузії) та 6,2 мкг/мл через 12 годин після введення дози.

Розподіл

Ертапенем активно зв'язується з білками плазми крові людини. У здорових молодих дорослих добровольців (віком від 25 до 45 років) зв’язування ертапенему з білками плазми крові зменшується, тоді як концентрація в плазмі крові збільшується від приблизно 95 % зв'язування при приблизній концентрації в плазмі крові < 50 мкг/мл до приблизно 92 % зв'язування при приблизній концентрації в плазмі крові 155 мкг/мл (з досягненням середньої концентрації наприкінці інфузії після внутрішньовенного введення дози 1 г).

Об'єм розподілу (Vdss) ертапенему у дорослих становить приблизно 8 літрів (0,11 л/кг), приблизно 0,2 л/кг ертапенему – у дітей віком від 3 місяців до 12 років та приблизно 0,16 л/кг ертапенему – у дітей віком від 13 до 17 років.

Концентрації ертапенему у вмісті шкірного пухиря у дорослих пацієнтів у кожному місці відбору проби на третій день внутрішньовенного введення в дозі 1 г на добу вказують, що відношення AUC у вмісті шкірного пухиря: AUC у плазмі крові становить 0,61.

Дослідження in vitro свідчать про те, що вплив ертапенему на зв'язування з білками плазми крові лікарських засобів, що мають високий ступінь зв'язування з білками (варфарин, етинілестадіол та норетиндрон), дуже незначний. Зміна зв'язування становить < 12 % при максимальній концентрації ертапенему в плазмі крові після введення дози 1 г. In vivo введення пробенециду (500 мг кожні 6 годин) знижувало зв'язану частку ертапенему у плазмі крові наприкінці інфузії від приблизно 91 % до приблизно 87 % у пацієнтів, яким проводили одноразову внутрішньовенну інфузію в дозі 1 г. Вважається, що вплив цієї зміни є тимчасовим. Клінічно значуща взаємодія внаслідок заміщення ертапенемом іншого лікарського засобу або заміщення іншим лікарським засобом ертапенему є малоймовірною.

Дослідження in vitro свідчать про те, що ертапенем не пригнічує транспорт дигоксину та вінбластину, опосередкований Р-глікопротеїном, і сам не є субстратом цього транспорту.

Метаболізм

У здорових молодих дорослих добровольців (віком від 23 до 49 років) після внутрішньовенної інфузії радіомаркованого ертапенему в дозі 1 г радіоактивність плазми крові складається переважно з ертапенему (94 %). Основним метаболітом ертапенему є похідна з відкритим кільцем, сформована при гідролізі бета-лактамного кільця під дією дегідропептидази-І.

Дослідження in vitro на мікросомах печінки людини вказують, що ертапенем не пригнічує метаболізм, медіатором якого є будь-яка з шести головних ізоформ цитохромів: 1A2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4.

Виведення

Після внутрішньовенної інфузії радіомаркованого ертапенему в дозі 1 г здоровим молодим дорослим добровольцям (віком від 23 до 49 років) приблизно 80 % виводиться із сечею та 10 % – з калом. З 80 %, які виводяться із сечею, приблизно 38 % виводиться у вигляді незміненого препарату, а приблизно 37 % – як метаболіт з відкритим кільцем.

У здорових молодих дорослих добровольців (віком від 18 до 49 років) та пацієнтів віком від

13 до 17 років, яким проводили внутрішньовенну інфузію в дозі 1 г, середній період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 4 години. Середній період напіввиведення з плазми крові у дітей віком від 3 місяців до 12 років становить приблизно 2,5 години. Середня концентрація ертапенему у сечі протягом 0-2 годин після введення цієї дози перевищує

984 мкг/мл, а протягом 12-24 годин після введення цієї дози перевищує 52 мкг/мл.

Особливі групи пацієнтів

Стать

Концентрація в плазмі крові ертапенему однакова у чоловіків і жінок.

Пацієнти літнього віку

Концентрація в плазмі крові після внутрішньовенної інфузії ертапенему в дозах 1 г та 2 г незначно вища (відповідно приблизно на 39 % та 22 %) у здорових добровольців літнього віку (³ 65 років) порівняно з такою у пацієнтів трохи молодшого віку (< 65 років). За умови відсутності тяжкої ниркової недостатності корекція дози для літніх пацієнтів не потрібна.

Діти

Концентрація в плазмі крові ертапенему порівняна у дітей віком від 13 до 17 років та дорослих після внутрішньовенного введення разової дози 1 г.

Після введення дози 20 мг/кг (до максимальної дози 1 г) значення фармакокінетичних параметрів у пацієнтів віком від 13 до 17 років були загалом порівнянні з такими у здорових молодих дорослих добровольців.

Для оцінки фармакокінетичних даних при введенні всім пацієнтам цієї вікової групи дози 1 г фармакокінетичні дані розраховувалися з коригуванням дози 1 г та припусканням лінійності. Порівнюючи результати, можна зробити висновок, що введення дози ертапенему 1 г один раз на добу сприяє досягненню фармакокінетичного профілю у пацієнтів віком від 13 до 17 років порівняно з тим, що спостерігається у дорослих пацієнтів. Співвідношення площі під кривою (пацієнти віком від 13 до 17 років і дорослі), концентрація наприкінці інфузії і концентрація всередині інтервалу дозування становили відповідно 0,99, 1,20 та 0,84.

Концентрації в плазмі крові всередині інтервалу дозування після внутрішньовенного введення разової дози ертапенему 15 мг/кг пацієнтам віком від 3 місяців до 12 років порівнюються з концентраціями в плазмі крові всередині інтервалу дозування після внутрішньовенного введення разової дози 1 г дорослим пацієнтам (див. концентрації в плазмі крові). Плазмовий кліренс (мл/хв/кг) ертапенему у пацієнтів віком від 3 місяців до 12 років приблизно удвічі більший, ніж у дорослих. Після введення дози 15 мг/кг величина площі під кривою та концентрація в плазмі крові всередині інтервалу дозування у пацієнтів віком від 3 місяців до 12 років були порівнянні з такими у молодих здорових дорослих добровольців, які отримували дозу ертапенему 1 г внутрішньовенно.

Печінкова недостатність

Фармакокінетика ертапенему у пацієнтів з печінковою недостатністю не встановлена. У зв'язку з невеликою інтенсивністю метаболізму препарату в печінці можна очікувати, що порушення її функції не повинно впливати на фармакокінетику ертапенему та корекція режиму дозування для хворих з печінковою недостатністю не потрібна.

Ниркова недостатність

Після внутрішньовенного введення разової дози ертапенему 1 г дорослим AUC загального ертапенему (зв'язаного та незв'язаного) та зв'язаного ертапенему однакові у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (Clcr 60-90 мл/хв/1,73 м2) та здорових добровольців (віком від 25 до 82 років). AUC загального ертапенему та незв'язаного ертапенему збільшуються у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (Clcr 31-59 мл/хв/1,73 м2) приблизно в 1,5 та

1,8 раза, відповідно порівняно з таким у здорових добровольців. AUC загального ертапенему та незв'язаного ертапенему збільшуються у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (Clcr

5-30 мл/хв/1,73 м2) приблизно в 2,6 та 3,4 раза, відповідно порівняно з таким у здорових добровольців. AUC загального ертапенему та незв'язаного ертапенему збільшуються у пацієнтів, які потребують гемодіалізу, приблизно в 2,9 та 6 разів, відповідно між сеансами діалізу порівнянно з таким у здорових добровольців. Після внутрішньовенного введення разової дози ертапенему 1 г безпосередньо перед сеансом гемодіалізу приблизно 30 % уведеної дози визначається в діалізаті. Дані щодо застосування препарату дітям з нирковою недостатністю відсутні.

Немає достатніх даних про безпеку та ефективність ертапенему для пацієнтів з розвинутою стадією ниркової недостатності та пацієнтів, які потребують гемодіалізу, для формулювання рекомендацій з дозування. Тому ертапенем не слід застосовувати цим пацієнтам.

Основні фізико-хімічні властивості

від білого до майже білого кольору тверда однорідна речовина кускоподібної форми.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 1 або 5 скляних флаконів об’ємом 20 мл у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Нерозфасована продукція, первинне пакування, вторинне пакування, контроль та випуск серії:

1. Лабораторії Мерк Шарп і Доум Шибре, Франція/Laboratoires Merck Sharp & Dohme Chibret, France.

2. Вторинне пакування (альтернативний виробник):

Мерк Шарп і Доум Б.В., Нідерланди/Merck Sharp & Dohme B.V., the Netherlands.

Місцезнаходження

1. Ру де Марса РІОМ 63963 Клермон Ферран Седекс 9, Франція/Route de Marsat RIOM 63963 Clermont Ferrand Cedex 9, France.

2. Ваардервег 39, 2031 БН Хаарлем, Нідерланди/Waarderweg 39, 2031 BN Haarlem, the Netherlands.

*** Дивіться інструкцію-вкладиш на лідокаїну гідрохлорид.

Дозировка Инванз лиофилизат для р-ра д/ин. по 1 г во флак. №1
Производитель Мерк Шарп и Доум Б.В., Нидерланды
МНН Ertapenem
Фарм. группа Антибактериальные средства для системного применения. Бета-лактамные антибиотики. Карбапенемы.
Регистрация № UA/9179/01/01 от 27.12.2013. Приказ № 1153 от 27.12.2013
Код АТХ

Найдено 38 аптек

Харьков, ул.Балакирева 8/1
  (0800) 50-88-XX
Инванз лиоф. д/п р-ра д/ин 1г фл. №1
МЕРК ШАРП ГЕРМАНИЯ
139124
Харьков, пр.Ленина 9
  (080) 050-88-XX
Инванз лиоф. д/п р-ра д/ин 1г фл. №1
МЕРК ШАРП ГЕРМАНИЯ
153273
Найдено 38 аптек Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

receptika.ua
  (0800) 30-23-XX
Доставка по Украине "Новой почтой" и "Мист Экспресс" по тарифам перевозчика. Срок доставки от 1-го до 4-х дней
www.add.ua
  (044) 538-07-XX
Доставка по Украине "Новой почтой" 15-20 грн
aptekaplus.com.ua
  (067) 421-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Top