Новинки

Псило-бальзам Оказание первой помощи при укусах насекомых Подробней
Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Тяжесть в желудке? Дискомфорт? Вздутие? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Итраконазол-Ратиофарм инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Итраконазол-Ратиофарм - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина:  ітраконазол (itraconazole);

1 капсула містить ітраконазолу 100 мг;

допоміжні речовини: зерна нонпарель (цукор сферичний), жовтий захід FCF, титану діоксид, понсо 4R.

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні тріазолу. Ітраконазол. Код АТС J02A С02.

Показання

Мікози, спричинені чутливими до препарату збудниками, у тому числі:

  • гінекологічні захворювання – вульвовагінальний кандидоз, хронічний рецидивуючий грибковий вульвовагініт;
  • дерматологічні захворювання – висівкоподібний лишай, дерматомікоз;
  • офтальмологічні захворювання – грибковий кератит;
  • оральні кандидози;
  • оніхомікоз, спричинений дерматофітами, дріжджовими і пліснявими грибами;
  • системні мікози – системний аспергільоз, кандидоз, криптококоз (у тому числі криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоїдоз, тропічні мікози та інші системні мікози, що рідко зустрічаються.

Протипоказання

Підвищена чутливість до ітраконазолу або інших компонентів препарату; перший триместр вагітності, період годування груддю. Одночасний пероральний прийом терфенадину, астемізолу, мізоластину, цизаприду, триазоламу, мідазоламу, дофетиліду, хінідину, пімозиду, симвастатину та ловастатину. Дитячий вік.

Спосіб застосування та дози

Ітраконазол слід застосовувати внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Препарат бажано застосовувати після їди.

Рекомендовані дози препарату, залежно від показань, представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Показання для застосування

Доза та тривалість застосування
Вульвовагінальний кандидоз
по 200 мг 2 рази на добу протягом 1 доби або по 200 мг 1 раз на добу протягом 3 діб
Хронічний рецидивуючий грибковий вульвовагініт
по 100 мг 2 рази на добу протягом 6 - 7 діб; потім протягом 3 - 6 менструальних циклів по 100 мг у перший день циклу
Дерматомікози
по 200 мг 1 раз на добу протягом 7 діб або по 100 мг 1 раз на добу протягом 15 діб
Висівкоподібний лишай
по 200 мг 1 раз на добу протягом 7 діб
Ураження ділянок зі значним ступенем кератинізації (наприклад, епідермофітія кистей рук та ступнів) потребують додаткового лікування дозами по 200 мг протягом 7 діб або дозами по 100 мг на добу протягом 30 діб
Грибковий кератит
по 200 мг 1 раз на добу протягом 21 доби
Оральний кандидоз
по 100 мг 1 раз на добу протягом 15 діб

Біодоступність ітраконазолу при пероральному застосуванні може бути знижена у пацієнтів з вадами імунної системи (СНІД, нейтропенія, трансплантація органів). У таких випадках може знадобитись подвоєння дози.

При лікуванні оніхомікозів можна проводити безперервне лікування або пульс-терапію. При безперервному лікуванні призначають по 200 мг ітраконазолу на добу протягом 3 місяців.

Один курс пульс-терапії: препарат призначають у дозі 200 мг 2 рази на добу протягом 7 діб.

При ураженні нігтів тільки на руках проводять 2 курси лікування: 1 тиждень застосування препарату, три тижні перерви між курсами. При ураженні нігтів на ногах (незалежно від того, чи вражені нігті на руках) проводять три курси лікування: 1 тиждень застосування препарату, 3 тижні перерви між курсами. Клінічні результати будуть проявлятись після завершення лікування в міру відростання нігтів. Схема пульс-терапії представлена в таблиці 2.

Таблиця 2

Локалізація оніхомікозів
Тижні
1-й
2-й, 3-й, 4-й
5-й
6-й, 7-й, 8-й
9-й
Ураження нігтьових пластинок на ногах, як з ураженням на руках, так і без нього
1-й курс
Тижні, вільні від застосування ітраконазолу
2-й курс
Тижні, вільні від застосування ітраконазолу
3-й курс
Ураження нігтьових пластинок тільки на руках
1-й курс
Тижні, вільні від застосування ітраконазолу
2-й курс

Виведення ітраконазолу з тканини шкіри або нігтів відбувається повільніше, ніж з плазми. Оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2 - 4 тижні після припинення курсу лікування інфекції шкіри та через 6 - 9 місяців після припинення лікування інфекції нігтьових пластинок.

Режим дозування ітраконазолу при системних мікозах представлений у таблиці 3.

Таблиця 3

Показання для застосування

Дозування
Середня тривалість лікування
Примітки
Аспергільози
по 200 мг 1 раз на добу
2 - 5 місяців
Збільшення дози до 200 мг 2 рази на добу у випадку інвазив­ного або
дисе­мінованого
захворю­вання
Кандидози
по 100 - 200 мг 1 раз на добу
від 3 тижнів
до 7 місяців
Криптококоз (без ознак менінгіту)
по 200 мг 1 раз на добу
від 2 місяців
до 1 року
Підтримуюче лікування (випадки менінгіту) – 200 мг 1 раз на добу
Криптококовий менінгіт
по 200 мг 2 рази на добу
Гістоплазмози
по 200 мг 1 - 2 рази на добу
8 місяців
Споротрихози
по 100 мг 1 раз на добу
3 місяці
Паракокцидіоїдо-мікози
по 100 мг 1 раз на добу
6 місяців
Хромомікози
по 100 - 200 мг 1 раз на добу
6 місяців
Бластомікози
від 100 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу
6 місяців

Побічні реакції

Найбільш розповсюдженими побічними реакціями є реакції з боку травного тракту: диспепсія, нудота, біль у животі, запор. Інші побічні реакції, що можуть виникати: головний біль, оборотне зростання активності печінкових ферментів, гепатит, менструальні розлади, запаморочення, алергічні реакції (свербіж, висипи, кропив’янка, ангіоневротичний набряк), периферична нейропатія та синдром Стівенса-Джонсона, алопеція, гіпокаліємія, застійна серцева недостатність, набряк легень. Дуже поодинокими є випадки серйозної гепатотоксичності, включаючи поодинокі випадки гострої та фатальної печінкової недостатності.

Передозування

Повідомлень про випадки передозування препарату не було.

Лікування: підтримуюча терапія. Протягом першої години після внутрішнього застосування препарату потрібно промити шлунок, можна призначити активоване вугілля. Гемодіаліз не ефективний. Специфічного антидоту не існує.

Особливості застосування

Ітраконазол має негативний інотропний ефект. Повідомлялось про випадки застійної серцевої недостатності, пов’язаної із застосуванням ітраконазолу. Препарат не слід застосовувати пацієнтам із застійною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі, за винятком випадків, коли можлива користь від препарату перевищує потенційний ризик. Слід брати до уваги такі фактори при індивідуальній оцінці співвідношення користь/ризик: серйозність показань, режим дозування, наявність серцевих захворювань (ішемічна хвороба серця, ураження клапанів серця), захворювання легенів (обструктивні ураження легенів), ниркова недостатність, інші захворювання, що супроводжуються набряками. Пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності, при появі яких, під час курсу лікування, застосування ітраконазолу слід припинити.

При застосуванні ітраконазолу дуже рідко виникають випадки тяжкої гепатотоксичності, включаючи, гостру та фатальну печінкову недостатність, яка спостерігалась у пацієнтів, які раніше мали захворювання печінки, лікувались за систематичними показаннями та/або застосовували гепатотоксичні препарати. У деяких пацієнтів не було очевидних факторів ризику з боку печінкових захворювань. Випадки гепатотоксичності спостерігались протягом першого місяця лікування, у тому числі і перших тижнів.

Бажано проводити моніторинг функції печінки у пацієнтів, які застосовують ітраконазол. При появі ознак або симптомів гепатиту, таких як анорексія, нудота, блювання, утома, абдомінальний біль, забарвлення сечі у темно-жовтий колір, необхідно терміново припинити лікування і провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною активністю печінкових ферментів, тяжкими захворюваннями печінки або тим, які мали випадки гепатотоксичності при застосуванні інших препаратів, лікування рекомендується не розпочинати, за винятком тих випадків, коли очікуваний результат перевищує ризик порушень з боку печінки. У таких випадках необхідний моніторинг печінкових ферментів.

У пацієнтів з цирозом печінки або порушеннями функції нирок, біодоступність препарату може зменшуватися, тому може бути доцільним коригування дози.

Жінкам дітородного віку в період лікування препаратом і до настання першої менструації після його завершення рекомендується застосовувати ефективні контрацептивні засоби.

Застосування в педіатрії. Недостатньо клінічних даних, щоб рекомендувати препарат для широкого застосування в педіатричній практиці, тому Ітраконазол-ратіофарм не призначають дітям.

Застосування у період вагітності та годування груддю. Застосування препарату в період вагітності можливе тільки при системних мікозах, якщо очікуваний ефект від терапії перевищує потенційний ризик для плода. Під час лікування ітраконазолом слід припинити годування груддю.

Пацієнтам зі зниженою кислотністю шлункового соку або з ахлоргідрією (наприклад, хворим на СНІД, або тим, хто застосовує Н2-блокатори або інгібітори протонної помпи) рекомендується застосовувати капсули Ітраконазол-ратіофарм з колою. Антацидні препарати, такі як алюмінію гідроксид, приймають не раніше ніж через 2 год після застосування ітраконазолу.

При виникненні нейропатії, спричиненій застосуванням ітраконазолу, лікування слід припинити. Необхідно обережно призначати препарат пацієнтам, які мають підвищену чутливість до інших препаратів азолової групи.

Зазначений лікарський засіб містить барвники жовтий захід FCF , понсо 4R (пунцовий 4R), які можуть спричиняти реакції алергійного типу, включаючи астму.

Алергія найчастіше виявляється у хворих з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти (аспірину). 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Спеціальні дослідження щодо здатності керувати автотранспортними засобами та/або обслуговувати механізми під час застосування ітраконазолу не проводилися. Проте, зважаючи на фармакодинамічний профіль та відому побічну дію, ітраконазол взагалі не виявляє або виявляє лише незначний вплив на ці здатності. Але якщо виникають порушення гостроти зору або втома, запаморочення або інші порушення центральної нервової системи, рекомендується відмовитися від керування автомобілем та від обслуговування механізмів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу. Одночасне застосування препаратів, які є потенційними індукторами ферментних систем печінки (рифампіцин, рифабутин та фенітоїн) не рекомендується, оскільки вони істотно знижують біодоступність ітраконазолу, що призводить до значного зменшення ефективності препарату. Дослідження взаємодії ітраконазолу з іншими індукторами ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид не проводились, але можна очікувати аналогічної взаємодії.

Оскільки ітраконазол в основному розщеплюється ферментом СYP3A4, потенційні інгібітори цього ферменту можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу, наприклад, такі препарати, як ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин.

Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів. Ітраконазол може пригнічувати метаболізм лікарських засобів, що розщеплюються ферментами групи цитохрому ЗА, посилюючи або пролонгуючи їхню дію, включаючи побічні реакції. Після припинення лікування рівні ітраконазолу в плазмі поступово знижуються, залежно від доз та тривалості лікування, що слід враховувати при оцінці інгібуючого ефекту ітраконазолу на метаболізм препаратів, які призначаються одночасно.

Препарати, які не можна призначати під час лікування ітраконазолом, – терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, триазолам, пероральний мідазолам, дофетилід, хінідин, пімозид, препарати, що розщеплюються ферментами СYP3A4 – інгібітори редуктази ГМГ-КоА, такі як симвастатин та ловастатин.

Блокатори кальцієвих каналів можуть спричинити негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може зменшувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів, тому при одночасному призначенні ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватись обережності.

Лікарські засоби, при призначенні яких необхідний контроль за їх концентрацією у плазмі, дією та побічними ефектами: при одночасному призначенні з ітраконазолом за необхідності слід зменшувати дозу пероральних антикоагулянтів, інгібіторів ВІЛ-протеази (ритонавір, індинавір, саквінавір), деяких протипухлинних препаратів (таких як алкалоїди барвінку рожевого (Vinca), бусульфан, доцетаксел та триметрексат), блокаторів кальцієвих каналів, що розщеплюються ферментом СYP3A4 (дигідропіридин, верапаміл), деяких імуносупресивних засобів (циклоспорин, такролімус, рапаміцин), інших препаратів (дигоксин, карбамазепін, буспірон, алфентаніл, алпразолам, бротизолам, мідазолам IV, рифабутин, метилпреднізолон, ебастин, рибоксетин).

Взаємодія ітраконазолу із флувастатином та зидовудином не виявлена. Не спостерігалось впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадіолу та норетистерону.

Відсутня взаємодія при зв’язуванні з білками плазми між ітраконазолом і препаратами іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід, сульфаметазин.

Антацидні препарати, такі як алюмінію гідроксид, застосовуються не раніше ніж через 2 год після застосування ітраконазолу.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Ітраконазол – синтетичний протигрибковий засіб з групи похідних триазолу. Має широкий спектр дії, механізм якої обумовлений порушенням синтезу ергостеролу – важливого компонента клітинної мембрани грибів, що виявляє вплив на ланостериндеметилазу – фермент, залежний від цитохрому Р450. Активний відносно дерматофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджових грибів, у т. ч. Candida spp. (включаючи C.albicans, C.glabrata, C.krusei), пліснявих грибів (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis) та деяких інших мікроорганізмів.

Фармакокінетика. Всмоктування. Максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при застосуванні препарату відразу після їди. Після одноразового застосування максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 3 - 4 год.

При тривалому застосуванні стабільна концентрація ітраконазолу в плазмі досягається через

1 - 2 тижні від початку лікування і через 3 – 4 год після застосування останньої дози препарату становить: 0,4 мкг/мл – при застосуванні 100 мг ітраконазолу 1 раз на добу; 1 мкг/мл – при застосуванні 200 мг препарату 1 раз на добу, 2 мкг/мл – при застосуванні 200 мг 2 рази на добу. З білками плазми зв'язується 99,8% активної речовини.

Розподіл. Ітраконазол розподіляється в різних тканинах організму, причому концентрація в легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетних м’язах у 2 - 3 рази перевищує концентрацію в плазмі крові. Концентрація ітраконазолу в тканинах, що містять кератин, особливо у шкірі, в 4 рази перевищує концентрацію в плазмі крові. Терапевтична концентрація ітраконазолу в шкірі зберігається протягом 2 - 4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Терапевтична концентрація ітраконазолу в кератині нігтів досягається через 1 тиждень після початку лікування і триває принаймні протягом шести місяців після завершення трьохмісячного курсу лікування. Ітраконазол проникає також у сальні та потові (у меншій кількості) залози шкіри.

Метаболізм. Ітраконазол метаболізується в печінці, переважно за участі CYP3A4, з утворенням великої кількості похідних, одне з яких (гідроксіітраконазол) чинить протигрибкову дію майже на рівні ітраконазолу.

Виведення. Виведення з плазми двофазове. Кінцевий період напіввиведення 1 - 1,5 доби. Приблизно 35% від прийнятої дози препарату виводиться із сечею у вигляді метаболітів протягом 1 тижня, з них у незміненому вигляді виводиться менше 0,03%. З калом у незміненому вигляді виводиться близько 3 - 18 % прийнятої дози препарату.

У пацієнтів з нирковою і печінковою недостатністю, а також у деяких пацієнтів з імуносупресією (СНІД, нейтропенія, трансплантація органів) біодоступність ітраконазолу може знижуватися.

Основні фізико-хімічні властивості

тверді желатинові капсули розміром «0», з корпусом білого кольору та кришечкою червоного кольору, що містять пелети майже білого кольору.

Несумісність

Препарат не можна запивати грейпфрутовим соком.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка

По 15 капсул у блістері, по 1 або 2 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Русан Фарма Лтд.

Заявник

ратіофарм Індія Пвт. Лімітед.

Місцезнаходження

Виробник: 58-Д, Говт. Інд. Істейт, Чаркоп, Кандівалі ( Вест), Мумбай - 400 067, Індія.

Заявник: 601 Омега, Хіранандані Бізнес Парк, Мумбай - 400 076, Індія.

Дозировка Итраконазол-Ратиофарм капсулы по 100 мг №15
Производитель Русан Фарма Лтд. для "Ратиофарм Индия Пвт. Лтд.", Индия
МНН Itraconazole
Фарм. группа Противогрибковые средства для местного применения.
Регистрация № UA/6884/01/01 от 08.08.2007. Приказ № 462 от 08.08.2007
Код АТХ
Top