Новинки

Если мучают ЗАПОРЫ Прелаксан для всей семьи Подробней
Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Итрасин инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Итрасин - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: ітраконазол;

1 капсула містить ітраконазолу 100 мг;

допоміжні речовини: цукор пресований, мікрокристалічна целюлоза, лактози моногідрат, гідроксипропілметилцелюлоза, етилцелюлоза, дибутилфталат, тальк очищений, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Протигрибкові засоби для системного застосування. Код АТС J02A C02.

Показання

Вульвовагінальні кандидози.

Висівкоподібний лишай.

Дерматомікози, спричинені мікроорганізмами, чутливими до ітраконазолу (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), наприклад, дерматофітія стопи, трихофітія промежини, трихофітія гладенької шкіри, дерматофітія кистей рук.

Орофарингеальний кандидоз.

Оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджовими грибами.

Гістоплазмоз.

Системні мікози: системний аспергільоз або кандидоз, криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт).

Імуноослабленим пацієнтам та всім пацієнтам з криптококозом центральної нервової системи Ітрасин призначають лише у разі неефективності лікування іншими протигрибковими препаратами.

Протипоказання

Ітрасин протипоказаний пацієнтам з гіперчутливістю до будь-якого компонента препарату.

Під час лікування Ітрасином протипоказаний прийом терфенадину, астемізолу, мізоластину, цизаприду, дофетиліду, хінідину, пімозиду, інгібіторів CYP3A4 метаболізованої редуктази ГМГ-КоА, таких як симвастатин і ловастатин, тріазолам і мідазолам для прийому внутрішньо.

Спосіб застосування та дози

Ітрасин приймають внутрішньо одразу після їди.

Капсули слід ковтати цілими.

Схеми лікування для дорослих:

Показання для застосування
Доза
Тривалість
Гінекологічні захворювання:
  • Вульвовагінальний кандидоз
200 мг двічі на добу
або 200 мг один раз на добу
1 день
3 дні
Дерматологічні захворювання:
  • Висівкоподібний лишай
 200 мг один раз на добу
7 днів
  • Дерматомікози
 
200 мг один раз на добу
або 100 мг один раз на добу
7 днів
15 днів
При ураженні ділянок зі значним ступенем кератинізації (наприклад, епідермофітія кистей рук та ступень) необхідне лікування дозами 200 мг двічі на добу протягом 7 днів або 100 мг на добу протягом 30 днів.
  • Орофарингеальні кандидози
100 мг 1 раз на добу
15 днів
Біодоступність ітраконазолу при застосуванні внутрішньо може бути знижена у деяких пацієнтів з вадами імунної системи, наприклад, у хворих на нейтропенію, хворих на СНІД або з трансплантованими органами. В таких випадках може знадобитися подвоєння дози.
 
Оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами:
  • Оніхомікози: пульс-терапія (див. таблицю нижче).
Один курс пульс-терапії складається з приймання 2 капсул Ітрасину двічі на добу (по 200 мг два рази на добу) протягом 1 тижня. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок на руках рекомендується два курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок на пальцях ніг рекомендується три курси пульс-терапії. Перерва між курсами має становити 3 тижні.
Клінічні результати будуть проявлятись після завершення лікування в міру відростання нігтів.
 
Локалізація
оніхомікозів
Тижні
 
 
1-й
 
2-й, 3-й і 4-й
5-й
 
6-й, 7-й і 8-й
9-й
 
 
Ураження нігтьових пластинок на пальцях ніг як з ураженням на руках, так і без нього
1-й курс пульс-терапії
Тижні, протягом яких не приймають ітраконазол
2-й курс пульс-терапії
Тижні, протягом яких не приймають ітраконазол
3-й курс пульс-терапії
 
 
Ураження нігтьових пластинок тільки на руках
1-й курс пульс-терапії
Тижні, протягом яких не приймають ітраконазол
2-й курс пульс-терапії
 
 
 
 
 
 
 
 
 Або
безперервне лікування:
по дві капсули на день (200 мг на добу) протягом 3 місяців.
Виведення ітраконазолу з тканин шкіри або нігтів відбувається повільніше, ніж з плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2 - 4 тижні після завершення курсу лікування інфекцій шкіри та через 6 - 9 місяців після завершення лікування інфекції нігтьових пластинок.
Системні мікози
Показання для застосування
Дозування
Середня тривалість лікування
Примітки
Аспергільоз
 
Кандидоз
200 мг 1 раз на добу
100 - 200 мг 1 раз на добу
2 - 5 місяців
від 3 тижнів до 7 місяців
Збільшення дози до
200 мг 2 рази на добу у випадку інвазивного або дисемінованого захворювання
Криптококоз (без ознак менінгіту)
200 мг 1 раз на добу 
Від 2 місяців до 1 року
 
Криптококовий менінгіт
200 мг 2 рази на добу
Від 2 місяців до 1 року
Підтримувальне лікування (див. розділ “Особливі заходи безпеки”).
Гістоплазмози
від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг
2 рази на добу
8 місяців
 

Знижена абсорбція в імуноослаблених пацієнтів може призвести до зниження рівня ітраконазолу в крові та ефективності лікування. У таких випадках рівень препарату в крові перевіряють та за необхідності підвищують дозу ітраконазолу до 200 мг двічі на добу.

Побічні реакції

Виникнення побічних реакцій при застосуванні ітраконазолу очікується у приблизно 9% пацієнтів. У пацієнтів, які отримують тривалу (протягом 1 місяця) терапію, частота побічних ефектів вище (близько 15 %). Найчастіше повідомлялось про побічні реакції шлунково-кишкового, печінкового та дерматологічного походження. У пост-маркетинговому досвіді повідомялось про такі побічні реакції:

порушення метаболізму: дуже рідко (≤1/10000) – гіпокаліємія;

 з боку нервової системи: дуже рідко – периферична нейропатія, головний біль і запаморочення;

з боку серцево-судинної системи: дуже рідко – застійна серцева недостатність.

з боку дихальної системи: дуже рідко – набряк легенів;

з боку шлунково-кишкового тракту і: дуже рідко – абдомінальний біль, нудота, диспепсія, блювання, діарея і констипація;

гепатобіліарні розлади: дуже рідко – летальна гостра печінкова недостатність, тяжка гепатотоксичність, гепатит і оборотне підвищення рівня печінкових ензимів;

з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, уртикарія, алопеція, висипи;

з боку репродуктивної системи: дуже рідко – менструальні розлади;

загальні розлади: дуже рідко – алергічні реакції і набряк.

Передозування

Симптоми. При передозуванні очікується посилення побічних ефектів препарату.

Лікування. У разі передозування необхідно провести симптоматичне лікування з підтримуючими заходами. Протягом першої години після прийому надлишкової дози можна провести промивання шлунка. За необхідності можна застосувати активоване вугілля. Специфічний антидот не відомий. Ітраконазол не виводиться шляхом гемодіалізу.

Застосування в період вагітності або годування груддю

При призначенні високих доз ітраконазолу самкам щурів у стані вагітності (40 мг/кг/день) та мишам (80 мг/кг/день чи більше) було доведено, що ітраконазол підвищує частоту виникнення аномалій плода та чинить негативний вплив на ембріон. Відповідні дослідження щодо призначення ітраконазолу вагітним жінкам відсутні. Враховуючи вищезазначене, ітраконазол слід призначати вагітним тільки у випадках системного мікозу, який загрожує життю, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для пліда.

Дуже незначні кількості ітраконазолу виділяються в грудне молоко. Тому, у разі необхідності лікування, слід припинити годування груддю.

Діти

Даних про застосування Ітрасину у дітей недостатньо, тому його можна призначати тільки у тих випадках, коли потенційна користь значно переважає ризик.

Особливі заходи безпеки

Відомо, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. Повідомлялося про випадки застійної серцевої недостатності. Препарат не слід призначати пацієнтам із застійною серцевою недостатністю в анамнезі або наявною, окрім випадків, коли користь від лікування переважає ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користь/ризик треба враховувати показання, дозування і тривалість лікування та індивідуальні фактори ризику розвитку застійної серцевої недостатності. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про симптоми застійної серцевої недостатності, з обережністю призначати лікування і постійно перевіряти їх стан; у разі появи ознак застійної серцевої недостатності під час лікування Ітрасин треба відмінити.

Жінкам дітородного віку, які приймають Ітрасин, необхідно застосовувати ефективні контрацептиви протягом прийому препарату та впродовж наступного менструального циклу після завершення терапії.

Знижена кислотність шлунка.

Поглинання ітраконазолу погіршується при зниженій кислотності шлунка. Пацієнтам, які лікуються нейтралізуючими засобами (наприклад, алюмінію гідроксидом), необхідно застосовувати ці препарати щонайменше через 2 години після прийому Ітрасину. Пацієнтам з ахлоргідрією, зокрема хворим на СНІД та тим, хто застосовує супресори кислотної секреції (наприклад, H2-антагоністи, інгібітори протонного насоса), рекомендується приймати Ітрасин з колою.

При застосуванні Ітрасину повідомлялось про поодинокі випадки гепатотоксичності, включаючи кілька випадків летальної гострої печінкової недостатності. Деякі з цих випадків включали пацієнтів з раніше існуючими розладами функції печінки. Деякі випадки спостерігались протягом першого місяця лікування, а деякі – протягом першого тижня. Пацієнтам, які приймають Ітрасин, необхідний контроль функції печінки. Пацієнтів треба проінформувати про необхідність негайно повідомити лікаря про ознаки і симптоми, що нагадують гепатит: анорексію, нудоту, блювання, втомлюваність, абдомінальний біль та забарвлення сечі в темний колір. У таких випадках лікування слід негайно припинити і перевірити функцію печінки. Більшість випадків тяжкої гепатотоксичності спостерігались у пацієнтів з раніше існуючими розладами функції печінки, які застосовували інші гепатотоксичні ліки. У пацієнтів з підвищеним рівнем печінкових ензимів, гострим розладом функції печінки або тих, які раніше приймали гепатотоксичні препарати, можна розпочинати лікування лише у разі, якщо очікувана користь переважає ризик ураження печінки. У таких випадках необхідний моніторинг печінкових ензимів.

Печінкова недостатність.

Ітраконазол метаболізується переважно в печінці. У пацієнтів з цирозом спостерігалось незначне зниження оральної біодоступності, хоча воно не було статистично значущим. Однак у таких пацієнтів період напіввиведення значно зростав, тому за необхідності дозу коригують.

Ниркова недостатність.

Оральна біодоступність ітраконазолу у пацієнтів з нирковою недостатністю може знижуватись. Може знадобитися коригування дози.

При виникненні нейропатії лікування слід припинити.

Немає інформації щодо перехресної гіперчутливості між ітраконазолом та іншими азольними антифунгальними засобами. Ітрасин необхідно з обережністю призначати пацієнтам із гіперчутливістю до інших азолів.

При системному кандидозі, який можуть спричиняти флуконазолрезистентні штами Candida, їх чутливість до ітраконазолу не можна передбачити, тому перед початком терапії чутливість необхідно перевірити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Під час лікування слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Препарати, що впливають на метаболізм ітраконазолу.

Дослідження взаємодії проводились з рифампіцином, рифабутином і фенітоїном. Оскільки біодоступність ітраконазолу й гідроксиітраконазолу в цих дослідженнях значно знижувалась, не рекомендується застосовувати Ітрасин у комбінації з сильними індукторами ензимів. Хоча формальних досліджень з індукторами ензимів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилось, при їх одночасному застосуванні очікується подібний ефект.

Ітраконазол, головним чином, метаболізується CYP3A4, тому сильні інгібітори цього ензиму, наприклад, ритонавір, індинавір, кларитроміцин, еритроміцин можуть підвищити біодоступність ітраконазолу.

Вплив ітраконазолу на метаболізм інших препаратів.

Ітраконазол може інгібувати метаболізм препаратів, що метаболізуються системою цитохрому 3A. Це може призвести до підвищення та/або подовження їх ефектів, включаючи побічні ефекти. Після припинення лікування концентрації ітраконазолу в плазмі поетапно знижуються залежно від дози та тривалості лікування. Це необхідно враховувати при оцінці інгібіторного впливу ітраконазолу на інші лікарські засоби, що застосовуються одночасно.

Препарати, які не можна застосовувати одночасно з ітраконазолом.

Терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, тріазолам, пероральний мідазолам, дофетилід, хінідин, пімозид, CYP3A4 метаболізовані інгібітори редуктази ГМГ-КоА, такі як симвастатин і ловастатин.

Необхідно дотримуватись обережності при одночасному застосуванні ітраконазолу з блокаторами кальцієвих каналів. Крім можливих фармакокінетичних взаємодій з препаратами, що метаболізуються ензимом CYP3A4, блокатори кальцієвих каналів мають негативний інотропний ефект, що може додаватися до ефекту ітраконазолу.

Препарати, плазмові рівні, ефективність та побічні ефекти яких необхідно перевіряти при одночасному застосуванні з ітраконазолом:

Пероральні антикоагулянти.

Інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір.

Деякі антинеопластичні засоби, такі як алкалоїди барвінку рожевого, бісульфан, доцетаксел і триметриксат.

Блокатори кальцієвих каналів, що метаболізуються CYP3A4, такі як дигідропіридин і верапаміл.

Деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, рапаміцин (сиролімус).

Інші препарати: дигоксин, карбімазепін, буспірон, алфентаніл, алпразолам, бротизолам, внутрішньовенний мідазолам, рифабутин, метилпреднізолон, ебастин, ребоксетин.

Необхідно встановити клінічну значущість змін їх концентрації при одночасному застосуванні з ітраконазолом. Дозування цих препаратів за потреби необхідно знизити.

Не відмічено взаємодії ітраконазолу із зидовудином і флувастатином.

Не відмічено індукуючого впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадіолу та норетистерону.

Вплив на зв’язування білків.

Дослідження іn vitro показали відсутність зв’язку між зв’язуванням з протеїнами плазми ітраконазолу та інших препаратів (іміпраміну, пропранололу, діазепаму, циметидину, індометацину, толбутаміду чи сульфадимідину).

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Ітраконазол – це заміщений триазольний антимікотик з широким спектром дії відносно Candida spp. та інших дріжджових грибів, дерматофітів і патогенних грибів. Він діє шляхом пригнічення синтезу ергостеролу у мембранах грибкових клітин.

Фармакокінетика. Пік плазмової концентрації ітраконазолу близько 1 мкг еквів/мл досягається через 1,5 - 3 години після прийому. У чоловіків період напіввиведення становить приблизно 20 годин. При прийомі внутрішньо одразу після їди пікова концентрація подвоюється через 3 - 4 години.

Пікові концентрації ітраконазолу у кератинізованих тканинах, особливо у шкірі, у 3 рази вищі за концентрації у плазмі. Терапевтичні концентрації у шкірі зберігаються до 2 - 4 тижнів після припинення терапії, оскільки виведення більше залежить від епідермальної регенерації, ніж від перерозподілу у системному колі.

Ітраконазол широко метаболізується печінкою з утворенням великої кількості метаболітів, що становлять 40 % дози. Виведення активної речовини з калом варіюється від 3 до 18 % дози, а виведення з сечею становить менше 0,03 %.

Основні фізико-хімічні властивості

червоно-білі капсули з твердого желатину, що містять майже білі блискучі гранули.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у сухому місці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 5 капсул у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

MATI ФАРМАСЬЮТІКАЛС Пвт. Лтд.

Місцезнаходження

2, Surya Pooja Appartament, Bodakdev, Ahmdabad, 380054, India.

2, Сурія Пуджа Апартамент, Бодакдев, Ахмедабад, 380054, Індія.

Дозировка Итрасин капсулы по 100 мг №15
Производитель Мати Фармасьютикалс Пвт. Лтд., Индия
МНН Itraconazole
Фарм. группа Противогрибковые средства для местного применения.
Регистрация № UA/9326/01/01 от 02.02.2009. Приказ № 51 от 02.02.2009
Код АТХ
Top