Новинки

Псило-бальзам Оказание первой помощи при укусах насекомых Подробней
Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Тяжесть в желудке? Дискомфорт? Вздутие? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Кандекор инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Кандекор - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить 4 мг, 8 мг, 16 мг або 32 мг кандесартану цилексетилу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, макрогол 8000, гідроксипропілцелюлоза, кальцію кармелоза, магнію стеарат, оксид заліза червоний (E 172) – тільки в таблетках по 8 мг, 16 мг та 32 мг.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ. АТС C09С A06.

Показання

Есенціальна гіпертензія.

Лікування пацієнтів із серцевою недостатністю і порушенням систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка ≤ 40 %) як додаткова терапія до лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або при непереносимості інгібіторів АПФ.

Протипоказання

Гіперчутливість до будь-якого інгредієнта препарату.

Тяжкі порушення печінки та/або холестаз.

Дитячий вік до 18 років.

Період годування груддю.

Вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. розділ «Застосування при вагітності або годуванні груддю»).

Спосіб застосування та дози.

Дозування при гіпертензії

Звичайна рекомендована початкова доза та звичайна підтримуюча доза становлять 8 мг один раз на добу. Дозу можна збільшити до 16 мг один раз на добу. Якщо після 4 тижнів лікування артеріальний тиск належним чином не контролюється дозою 16 мг один раз на добу, то дозу можна надалі збільшити до максимальної – 32 мг один раз на добу. Якщо за допомогою цієї дози контроль кров’яного тиску не досягається, слід розглянути доцільність альтернативних методів лікування.

Терапію слід коригувати відповідно до реакції артеріального тиску. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів від початку лікування.

Застосування у пацієнтів літнього віку

У пацієнтів літнього віку не потрібно коригування початкової дози.

Застосування у пацієнтів зі зменшенням внутрішньосудинного об’єму циркулюючої рідини

Початкову дозу 4 мг слід призначати пацієнтам із ризиком появи артеріальної гіпотензії, наприклад, для пацієнтів з можливим зменшенням об’єму циркулюючої рідини.

Застосування при порушенні функції нирок

Початкова доза для пацієнтів з порушенням функції нирок, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, становить 4 мг. Дозу слід титрувати відповідно до реакції. Досвід застосування у пацієнтів з дуже тяжкою або кінцевою стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну

< 15 мл/хв) обмежений.

Застосування при порушенні функції печінки

Для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки рекомендується початкова доза 2 мг один раз на добу. Дозу можна коригувати відповідно до реакції. Досвід застосування у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки відсутній.

Супутня терапія

Було показано, що додаткове призначення тіазидного діуретика, наприклад, гідрохлортіазиду, має додатковий антигіпертензивний ефект з Кандекором®.

Застосування у чорношкірих пацієнтів

Антигіпертензивний ефект кандесартану є менш вираженим у чорношкірих пацієнтів. Таким чином, титрування Кандекору® в бік збільшення та супутня терапія для контролю артеріального тиску можуть бути частіше необхідні у чорношкірих, ніж у не чорношкірих пацієнтів.

Дозування при серцевій недостатності

Звичайна рекомендована початкова доза Кандекору® при серцевій недостатності становить 4 мг

1 раз на добу. Титрування в бік збільшення до цільової дози 32 мг 1 раз на добу або до максимально переносимої дози проводиться шляхом її подвоєння з інтервалом не менше 2 тижнів.

Особливі категорії пацієнтів

Не потрібно коригування початкової дози для пацієнтів літнього віку або для пацієнтів із зниженням внутрішньосудинного об’єму рідини, порушенням функції нирок або легким та помірним порушенням функції печінки.

Супутня терапія

Кандекор® можна призначати разом з іншими препаратами для лікування серцевої недостатності, включаючи інгібітори АПФ, бета-блокатори, діуретики та дигіталіс або комбінацію цих лікарських засобів.

Кандекор® слід приймати один раз на добу, незалежно від прийому їжі.

Побічні реакції

Лікування гіпертензії

У контрольованих клінічних дослідженнях побічні ефекти були легкими та тимчасовими і порівнюваними з плацебо. Загальна частота виникнення побічних ефектів не показала жодної залежності від дози або віку. Відмова від лікування через побічні ефекти була подібною у кандесартану цилексетилу (3,1 %) та плацебо (3,2 %). В об’єднаному аналізі даних клінічних досліджень повідомлялося про такі побічні реакції, що виникли при прийомі кандесартану цилексетилу (частота появи побічних реакцій при прийомі кандесартану цилексетилу, щонайменше, на 1 % вище, ніж частота появи таких реакцій при застосуванні плацебо).

Система організму
Частота появи
Побічний ефект
Інфекції та інвазії
Часто
Інфекція дихальних шляхів
Порушення з боку нервової системи
Часто
Запаморочення/вертиго, головний біль

Побічні реакції класифіковані в такі групи відповідно до їхньої частоти:

  • дуже часто > 1/10;
  • часто > 1/100, < 1/10;
  • нечасто > 1/1 000, <1/100;
  • рідко > 1/10 000, < 1/1 000;
  • дуже рідко < 10 000, невідомі (не можна підрахувати з наявних даних).

Результати лабораторних досліджень

Загалом не було жодного клінічно значимого впливу кандесартану цилексетилу на стандартні лабораторні показники. Як і з іншими інгібіторами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, спостерігалось незначне зниження гемоглобіну. Спостерігалось підвищення рівня креатиніну, сечовини або калію та зниження рівня натрію. Про підвищення АЛТ, яке розцінювалось як побічне явище, повідомлялось не набагато частіше при прийомі кандесартану цилексетилу, ніж при прийомі плацебо (1,3 % проти 0,5 %). Як правило, для пацієнтів, які приймають кандесартану цилексетил, не потрібно стандартного моніторингу лабораторних показників. Проте пацієнтам з порушенням функції нирок рекомендується періодично проводити моніторинг рівнів калію та креатиніну в сироватці.

Лікування серцевої недостатності

Профіль побічної дії кандесартану цилексетилу у пацієнтів з серцевою недостатністю відповідав фармакології препарату та стану здоров’я пацієнтів. У клінічній програмі CHARM, в якій порівнювали кандесартану цилексетил у дозах до 32 мг (n=3803) з плацебо (n=3796), 21,0 % групи прийому кандесартану цилексетилу та 16,1 % групи прийому плацебо припинили лікування через побічні реакції. Побічними реакціями були:

Система організму
Частота появи
Побічний ефект
Порушення метаболізму та травлення
Часто
Гіперкаліємія
Порушення з боку судин
Часто
Артеріальна гіпотензія
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Часто
Ниркова недостатність

Результати лабораторних досліджень

Підвищення рівнів креатиніну, сечовини та калію. Рекомендується проводити періодичний моніторинг рівнів калію та креатиніну в сироватці.

Постмаркетинговий досвід

Згідно з постмаркетинговим досвідом, було повідомлено про такі побічні реакції:

Система організму
Частота появи
Побічний ефект
Порушення з боку лімфатичної та кров’яної систем
Дуже рідко
Лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз
Порушення метаболізму та травлення
Дуже рідко
Гіперкаліємія, гіпонатріємія
Порушення з боку нервової системи
Дуже рідко
Запаморочення, головний біль
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Дуже рідко
Нудота
Гепатобіліарні порушення
Дуже рідко
Підвищення ферментів печінки, аномальна функція печінки або гепатит
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Дуже рідко
Ангіоневротичний набряк, висипання, кропив’янка, свербіж
Порушення з боку м’язово-скелетного апарату, сполучної тканини та кісток
Дуже рідко
Біль у спині, артралгія, міалгія
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Дуже рідко
Порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у схильних до цього пацієнтів

Передозування

Симптоми. На основі фармакологічних висновків, основним проявом передозування, ймовірно, буде симптоматична гіпотензія та запаморочення. В індивідуальних реєстраційних повідомленнях про передозування (до 672 мг кандесартану цилексетилу) йдеться про одужання пацієнтів без ускладнень.

Лікування. При виникненні симптоматичної гіпотензії слід розпочати симптоматичне лікування з моніторингом життєвих показників. Пацієнта слід покласти на спину з трохи піднятими ногами. Якщо цього недостатньо, слід збільшити об’єм плазми за допомогою інфузії, наприклад, ізотонічного сольового розчину. Можуть бути введені симпатоміметики, якщо вищевказаних заходів недостатньо. Кандесартан не виводиться за допомогою гемодіалізу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Лікарський засіб протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти. Якщо під час лікування цим засобом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування у вагітних.

Застосування протягом другого і третього триместрів вагітності лікарських засобів, що діють безпосередньо на ренін-ангіотензинову систему, може спричинити шкоду плоду або новонародженому (артеріальну гіпотензію, ниркову дисфункцію, олігурію та/або анурію, олігогідрамніон, гіпоплазію черепа, затримку внутрішньоматкового розвитку) та смерть. Описані випадки гіпоплазії легенів, аномалій обличчя та контрактур кінцівок.

Дослідження на тваринах із застосуванням кандесартану цилексетилу продемонстрували ушкодження нирок у плодів протягом пізніх термінів вагітності та новонароджених. Цей механізм вважається фармакологічно опосередкованим через вплив на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

Період годування груддю

Не відомо, чи виділяється кандесартан у молоко, але через наявність потенційної небажаної дії на дітей, яких годують груддю, Кандекор® протипоказано застосовувати під час годування груддю.

Діти

Кандекор® не рекомендується для застосування дітям через недостатність даних щодо безпеки та ефективності.

Особливості застосування

Порушення функції нирок

Як і у випадку з іншими препаратами, що інгібують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, при лікуванні Кандекором® можна очікувати зміни функції нирок у схильних до цього пацієнтів.

При застосуванні Кандекору® у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та у пацієнтів, які мають порушення функції нирок, рекомендується проводити періодичний моніторинг рівнів калію та креатиніну в сироватці. Досвід застосування у пацієнтів з дуже тяжкою чи кінцевою стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 15 л/хв) обмежений. У таких пацієнтів слід з обережністю титрувати Кандекор® з ретельним моніторингом артеріального тиску.

Оцінка стану пацієнтів із серцевою недостатністю має включати періодичні оцінки функції нирок, особливо у пацієнтів літнього віку старше 75 років або більше та у пацієнтів з порушенням функції нирок. Протягом титрування дози Кандекору® рекомендується моніторинг рівня креатиніну та калію в сироватці. Клінічні дослідження за участю пацієнтів із серцевою недостатностю не включали пацієнтів із рівнем креатиніну в сироватці > 265 мкмоль/л (> 3 мг/дл).

Супутня терапія інгібітором АПФ при серцевій недостатності

Ризик появи побічних ефектів, особливо порушення функції нирок та гіперкаліємії, може зрости при застосуванні кандесартану в комбінації з інгібітором АПФ. За пацієнтами, які перебувають на такій терапії, слід регулярно та ретельно спостерігати.

Гемодіаліз

Під час проведення діалізу артеріальний тиск може бути особливо чутливим до блокади

AT1-рецепторів внаслідок зменшення об’єму плазми та активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Тому Кандекор® слід з обережністю титрувати у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, з ретельним контролем артеріального тиску.

Стеноз ниркової артерії

Інші лікарські засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, наприклад, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), можуть підвищувати рівень сечовини в крові та рівень креатиніну в сироватці у пацієнтів з двобічним стенозом ниркової артерії чи стенозом артерії єдиної нирки. Подібний ефект можна очікувати при застосуванні антагоністів рецептора ангіотензину II.

Трансплантація нирок

Дані про застосування Кандекору® у пацієнтів після пересадки нирки відсутні.

Артеріальна гіпотензія

У пацієнтів із серцевою недостатністю протягом лікування Кандекором® може виникнути гіпотензія. Як описано для інших препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, вона також може виникнути у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які мають зменшений внутрішньосудинний об’єм рідини, наприклад, у тих, хто приймає високі дози діуретиків. На початку лікування слід бути обережними та слід намагатись коригувати гіповолемію.

Анестезія та хірургічні втручання

У пацієнтів, які приймають антагоністи ангіотензину ІІ, під час анестезії і при хірургічних втручаннях може розвинутися артеріальна гіпотензія внаслідок блокади ренін-ангіотензинової системи. Дуже рідко гіпотонія може бути настільки тяжкою, що може бути потрібно застосування внутрішньовенного введення рідини та/або препаратів, що підвищують артеріальний тиск.

Стеноз аорти та мітрального клапана (обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія)

Як і з іншими судинорозширювальними препаратами, особливо обережними необхідно бути при лікуванні пацієнтів, які страждають на гемодинамічно значимий стеноз аорти або мітрального клапана, або на обструктивну гіпертрофічну кардіоміопатію.

Первинний гіперальдостеронізм

Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом, як правило, не реагують на антигіпертензивні лікарські засоби, що діють шляхом інгібування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Тому застосування Кандекору® не рекомендується.

Гіперкаліємія

Спираючись на досвід застосування інших лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, супутнє застосування Кандекору® з калієзберігаючими діуретиками, добавками калію, замінниками солі, що містять калій, або іншими лікарськими засобами, що можуть підвищити рівень калію (наприклад, гепарин), може призвести до підвищення рівня калію в сироватці у пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію.

У пацієнтів з серцевою недостатністю, які приймають Кандекор®, може виникнути гіперкаліємія. Протягом лікування Кандекором® пацієнтів із серцевою недостатністю рекомендується періодичний моніторинг рівня калію в сироватці, особливо коли препарат приймається разом з інгібіторами АПФ та калієзберігаючими діуретиками, наприклад, спіронолактоном.

Вагітність

Не слід розпочинати застосування антагоністів рецептора ангіотензину II протягом вагітності. Якщо продовження антагонізму рецептора ангіотензину II вважається необхідним, то пацієнтів, які планують завагітніти, слід перевести на альтернативне антигіпертензивне лікування з визначеним профілем безпеки щодо застосування при вагітності. Як тільки вагітність встановлена, лікування антагоністами рецепторів ангіотензину II слід негайно припинити та, якщо призначено, розпочати альтернативну терапію.

Загальні відомості

У пацієнтів, чий тонус судин та функція нирок залежать, головним чином, від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад, у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю із застійними явищами або наявністю захворювання нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), лікування іншими лікарськими засобами, що впливають на цю систему, асоціювалося з гострою гіпотензією, азотемією, олігурією у поодиноких випадках – з гострою нирковою недостатністю. Можливість подібних ефектів не можна виключати і для антагоністів рецептора ангіотензину II. Як і з будь-яким іншим антигіпертензивним препаратом, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіопатією або ішемічним цереброваскулярним захворюванням може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазної недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

З Кандекором® не проводилось жодних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами, але, зважаючи на його фармакодинамічні властивості, кандесартан навряд чи матиме такий вплив. Однак слід бути обережним при керуванні автомобілем та іншими механічними засобами, оскільки препарат може спричиняти втому та запаморочення під час лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Не було виявлено жодної клінічно значущої взаємодії. До речовин, які вивчались у клінічних фармакокінетичних дослідженнях, належать гідрохлортіазид, варфарин, дигоксин, пероральні контрацептиви (а саме: етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламід, ніфедипін та еналаприл.

Кандесартан лише незначною мірою виводиться шляхом печінкового метаболізму (CYP2C9). Наявні дослідження взаємодії вказують на відсутність впливу на CYP2C9 та CYP3A4, проте дотепер вплив на інші ізоферменти цитохрому P450 невідомий.

Антигіпертензивний ефект кандесартану може посилюватись іншими лікарськими засобами, які мають здатність знижувати артеріальний тиск незалежно від того, чи були вони призначені як антигіпертензивні засоби, чи за іншими показаннями.

Спираючись на досвід застосування інших лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, супутній прийом калієзберігаючих діуретиків, добавок калію, замінників солі, що містять калій, або інших лікарських засобів, що можуть підвищити рівень калію (наприклад, гепарин), може призвести до підвищення рівня калію в сироватці.

Під час супутнього прийому літію з інгібіторами АПФ повідомлялось про оборотне збільшення концентрацій літію в сироватці та токсичність. Подібний ефект може виникнути з антагоністами рецептора ангіотензину II, отже, протягом супутнього прийому рекомендується ретельний моніторинг рівнів літію в сироватці.

При одночасному застосуванні антагоністів рецептора ангіотензину II з нестероїдними протизапальними препаратами (наприклад, селективними інгібіторами COX-2 (циклооксигенази), ацетилсаліциловою кислотою (> 3 г/день) та неселективними НСПЗЗ) може виникнути ослаблення антигіпертензивного ефекту.

Як і з іншими інгібіторами АПФ, супутній прийом антагоністів рецептора ангіотензину II та нестероїдних протизапальних засобів може підвищити ризик погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, підвищення рівня калію в сироватці, особливо у пацієнтів з уже існуючим порушенням функції нирок. Комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо у пацієнтів літнього віку. Пацієнти повинні одержувати достатню кількість рідини, а також слід враховувати необхідність моніторингу функції нирок після початку супутньої терапії та періодичного моніторингу згодом.

Прийом їжі не впливає на біодоступність кандесартану.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Кандесартану цилексетил є проліками, придатними для перорального застосування. Він швидко перетворюється на активну речовину, кандесартан, шляхом складноефірного гідролізу під час абсорбції зі шлунково-кишкового тракту. Кандесартан є антагоністом рецептора ангіотензину ІІ, селективного для рецепторів АТ1, з міцним зв’язуванням з рецептором та повільною дисоціацією з ним. Він не має активності агоністу.

Артеріальна гіпертензія

При артеріальній гіпертензії кандесартан призводить до дозозалежного, довготривалого зниження артеріального тиску. Антигіпертензивна активність зумовлена зменшенням системного периферичного опору, який не супроводжується рефлекторним підвищенням частоти серцебиття. Ніщо не вказує на серйозну або посилену гіпотензію після прийому першої дози або на реактивний ефект після припинення лікування.

Після прийому разової дози кандесартану цилексетилу початок антигіпертензивного ефекту зазвичай настає протягом 2 годин. При постійному лікуванні найбільше зниження артеріального тиску з будь-якою дозою зазвичай досягається протягом 4 тижнів та підтримується при довготривалому лікуванні. Згідно з даними мета-аналізу, середній додатковий ефект підвищення дози з 16 мг до 32 мг один раз на добу був невеликим. Враховуючи міжіндивідуальну варіабельність, у деяких пацієнтів можна очікувати більше, ніж середній ефект. При застосуванні кандесартану цилексетилу один раз на добу він забезпечує ефективне та рівномірне зниження артеріального тиску впродовж 24 годин, з невеликою різницею між максимальним та мінімальним ефектом протягом інтервалу дозування.

Кандесартан підвищує нирковий кровотік крові та/або не має ефекту на швидкість гломерулярної фільтрації, або підвищує її, в той час як судинний опір та фільтраційна фракція є зниженими.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які страждали на цукровий діабет типу ІІ, 12-тижневе лікування кандесартаном цилексетилом у дозі 8–16 мг не виявляло побічного ефекту на глюкозу крові або ліпідний профіль.

Серцева недостатність

Лікування кандесартаном цилексетилом знижує смертність, знижує рівень госпіталізації через серцеву недостатність та усуває симптоми у пацієнтів з порушенням систолічної функції лівого шлуночка.

Позитивний вплив кандесартану на зниження смертності від серцево-судинних захворювань або частоту першої госпіталізації через хронічну серцеву недостатність (ХСН) був незмінним незалежно від віку, статі та супутнього лікування. Кандесартан був також ефективним у пацієнтів, які одночасно приймали як бета-блокатори, так і інгібітори АПФ, позитивний ефект досягався незалежно від того, чи приймав пацієнт інгібітори АПФ у цільовій дозі, рекомендованій у керівництві з лікування.

У пацієнтів з ХСН та порушенням систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка ≤ 40%) кандесартан знижує системний судинний опір та легеневий капілярний тиск, підвищує активність реніну та концентрацію ангіотензину ІІ в плазмі, а також знижує рівні альдостерону.

Фармакокінетика.

Абсорбція та розподіл

Після перорального застосування кандесартану цилексетил перетворюється на активну речовину кандесартан. Абсолютна біодоступність таблетки становить 14 %. Середня пікова концентрація в сироватці (Сmax) досягається через 3-4 години після прийому таблетки. Концентрації кандесартану в сироватці зростають лінійно з підвищенням доз у межах терапевтичної дози. Різниці у фармакокінетиці кандесартану, яка б була пов’язана зі статтю, не спостерігалося. Прийом їжі не має суттєвого впливу на такий параметр кандесартану, як площа під кривою “концентрація в сироватці - час” (AUC).

Кандесартан значною мірою зв’язується з білками плазми (більше ніж 99 %). Видимий об’єм розподілу кандесартану становить 0,1 л/кг.

Метаболізм та виведення

Кандесартан, головним чином, виводиться у незміненому вигляді із сечею та жовчю і лише невеликою мірою виводиться шляхом печінкового метаболізму. Час кінцевого напіввиведення кандесартану становить приблизно 9 годин. Після прийому багаторазових доз акумуляція не відбувається.

Загальний плазмовий кліренс кандесартану становить приблизно 0,37 мл/хв/кг, а нирковий кліренс – приблизно 0,19 мл/хв/кг. Виведення кандесартану нирками відбувається як шляхом гломерулярної фільтрації, так і активної тубулярної секреції. Після прийому пероральної дози 14С-маркованого кандесартану цилексетилу приблизно 26 % дози виводиться із сечею у вигляді кандесартану та 7 % - у вигляді неактивного метаболіту, хоча приблизно 56 % дози виявляються у фекаліях у вигляді кандесартану та 10 % - у вигляді неактивного метаболіту.

Фармакокінетика в особливих категоріях пацієнтів

В осіб літнього віку (старше 65 років) Сmax та AUC кандесартану підвищені приблизно на 50 % та 80 % відповідно порівняно з молодими суб’єктами. Проте реакція артеріального тиску та частота виникнення побічних ефектів є однаковими після прийому встановленої дози Кандекору у молодих пацієнтів та осіб літнього віку.

У пацієнтів з нирковою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості порівняно з пацієнтами з нормальною нирковою функцією, Cmax та ACC кандесартану підвищувались під час багаторазового прийому доз приблизно на 50 % та 70 % відповідно, проте показник періоду напіввиведення залишався незмінним. Відповідні зміни у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю становили приблизно 50 % та 110 % відповідно. Кінцевий період напіввиведення кандесартану був приблизно подвоєний у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Показник AUC кандесартану у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, був подібним до того, що спостерігався у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.

У пацієнтів з печінковою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості спостерігалося підвищення показника AUC кандесартану на 23 %.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 4 мг – круглі, білого кольору, злегка двоопуклі, з рискою з одного боку, зі скошеними краями;

таблетки по 8 мг, 16 мг та 32 мг – круглі, світло-рожевого кольору, злегка двоопуклі, з рискою з одного боку, зі скошеними краями;

Таблетку можна поділити на дві рівні частини.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 7 таблеток у блістері, по 2, 4, 8, 12 або 14 блістерів у картонній коробці;

по 14 таблеток у блістері, по 1, 2, 4, 6 або 7 блістерів у картонній коробці;

по 15 таблеток у блістері, по 2, 4 або 6 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

КРКА, д.д., Ново место, Словенія.

Місцезнаходження

Юридична адреса

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.

Фактичне місце виробництва

Цех НОТОЛ

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.

Виробнича дільниця БЕТА Шентернє

Новомешка цеста 22, Шентернє, 8310, Словенія.

Дозировка Кандекор таблетки по 16 мг №14 (14х1)
Производитель КРКА, д.д., Ново место, Словения
МНН Candesartan
Фарм. группа Антагонисты ангиотензина II.
Регистрация № UA/11678/01/03 от 30.08.2011. Приказ № 542 от 30.08.2011
Код АТХ
Top