Новинки

Молочница? Начни лечение вовремя и выздоровей скорее! Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Псило-бальзам Оказание первой помощи при укусах насекомых Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Кантаб Плюс инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Кантаб Плюс - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діючі речовини: candesartan cilexetil, hydrochlorothiazide;

1 таблетка містить кандесартану цилексетилу 32 мг, гідрохлоротіазиду 12,5 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, поліетиленгліколь, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, кальцію карсбоксиметилцелюлоза, заліза оксид жовтий (Е 172), магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: продовгуваті таблетки світло-жовтого кольору з насічкою з одного боку та гравіровкою Nobel з іншого.

Фармакотерапевтична група

Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ та діуретики. Код АТХ С09D А06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Кандесартану цилексетил є проліками, що швидко перетворюються на активну речовину – кандесартан – шляхом складноефірного гідролізу під час абсорбції із травного тракту. Кандесартан – селективний антагоніст АТ1-рецепторів ангіотензину ІІ з міцним зв’язуванням та повільною дисоціацією з ними. Він не має активності агоніста.

Кандесартан не впливає на ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) та інші ферментні системи, що зазвичай асоціюється із застосуванням інгібіторів АПФ, оскільки немає впливу на розпад кінінів на інші субстанції, такі як субстанція Р. Антагоністи ангіотензину ІІ фактично не викликають кашель. Кандесартан не зв’язується та не блокує рецептори інших гормонів та іонні канали. Антагонізм рецепторів АТ1 производить до дозозалежного підвищення рівнів реніну плазми, ангіотензину І та ангіотензину ІІ, а також до зниження концентрації альдостерону в плазмі.

Гідрохлоротіазид блокує реабсорбцію натрію, головним чином, у дистальних ниркових канальцях та сприяє виведенню натрію, хлоридів та води. Ниркове виведення калію та магнію підвищується залежно від дози препарату, тоді як кальцій реабсорбується більшою мірою. Гідрохлоротіазид знижує об’єм плазми і позаклітинної рідини та зменшує хвилинний серцевий викид і артеріальний тиск. При тривалій терапії знижений периферичний опір сприяє зниженню артеріального тиску.

Кандесартан та гідрохлоротіазид виявляють адитивний антигіпертензивний ефект. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією Кантаб Плюс призводить до ефективного та довготривалого зниження артеріального тиску без рефлекторного підвищення частоти серцевих скорочень. Інформація щодо серйозної або надмірної артеріальної гіпотензії після прийому першої дози або синдрому відміни відсутні. Після застосування дози Кантабу Плюс одноразово початок антигіпертензивного ефекту зазвичай настає в межах 2 годин. При постійному лікуванні оптимальне зниження артеріального тиску досягається в межах чотирьох тижнів та зберігається при довготривалому лікуванні. При прийомі один раз на добу забезпечує ефективне та рівномірне зниження кров’яного тиску протягом > 24 годин з невеликою різницею між максимальним та мінімальним ефектами між прийомами доз. Ефективність препарату Кантаб Плюс не залежить від статі та віку пацієнта.

На сьогодні відсутні дані щодо застосування кандесартану цилексетилу/гідрохлоротіазиду пацієнтам з захворюванням нирок/нефропатією, зниженням функції лівого шлуночка/застійною серцевою недостатністю та станом після перенесеного інфаркту міокарда.

Фармакокінетика.

Абсорбція та розподіл

Кандесартану цилексетил

Після перорального застосування кандесартану цилексетил перетворюється на активну речовину кандесартан. Абсолютна біодоступність становить 40 %. Середня пікова концентрація в сироватці (Сmax) досягається через 3-4 години після прийому таблетки. Концентрація кандесартану в сироватці зростає лінійно з підвищенням доз у межах терапевтичної дози. Суттєвої різниці у фармакокінетиці кандесартану не спостерігалося. Прийом їжі суттєво не впливає на такий показник, як площа під кривою «концентрація в сироватці-час» (AUC).

Кандесартан значною мірою зв’язується з білками плазми (більше ніж 99 %). Видимий об’єм розподілу кандесартану становить 0,1 л/кг.

Гідрохлоротіазид

Гідрохлоротіазид швидко абсорбується з травного тракту з абсолютною біодоступністю

70 %. Прийом їжі покращує абсорбцію приблизно на 15 %. Біодоступність може знижуватися у пацієнтів у серцевою недостатністю та вираженими набряками.

Зв’язування гідрохлоротіазиду з протеїнами плазми становить близько 60 %. Видимий об’єм розподілу – близько 0,8 л/кг.

Метаболізм та виведення Кандесартану цилексетил

Кандесартан головним чином виводиться у незміненому стані з сечею та жовчю і лише невеликою мірою метаболізується печінкою (CYP2C9). Наявні дослідження взаємодії вказують на відсутність впливу на CYP2C9 та CYРЗА4. Базуючись на даних in vitro, не очікується взаємодії in vivo з лікарськими засобами, метаболізм яких залежить від ізоензимів CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 або CYP3A4 цитохрому P450. Період напіввиведення кандесартану становить приблизно 9 годин. Кумуляції препарату після повторного багаторазового прийому доз не відбувається. Період напіввиведення кандесартану після прийому кандесартану цилексетилу у комбінації з гідрохлоротіазидом залишається незмінним. Спостерігається підвищення показника AUC (15-18%) та Сmax (23-24 %) кандесартану при застосуванні разом з гідрохлоротіазидом, але це не має клінічного значення. Крім того, перед переходом на застосування Кантабу Плюс рекомендується титрування окремих компонентів. Додаткової кумуляції кандесартану після прийому повторних доз комбінації порівняно з монотерапією не відбувається.

Загальний плазмовий кліренс кандесартану становить приблизно 0,37 мл/хв/кг, а нирковий кліренс – приблизно 0,19 мл/хв/кг. Виведення кандесартану нирками відбувається як шляхом гломерулярної фільтрації, так і активної тубулярної секреції. Після прийому пероральної дози

14С-маркованого кандесартану цилексетилу приблизно 26 % дози виводиться з сечею у вигляді кандесартану та 7 % - у вигляді неактивного метаболіту, тоді як приблизно 56 % дози виявляється у фекаліях у вигляді кандесартану та 10 % – у вигляді неактивного метаболіту.

Гідрохлоротіазид

Гідрохлоротіазид не метаболізується і виводиться в основному у незміненому вигляді шляхом гломерулярної фільтрації та активної тубулярної секреції. Кінцевий період напіввиведення становить 8 годин. Приблизно 70 % дози, прийнятої перорально, виводиться з сечею протягом

48 годин. Період напіввиведення гідрохлоротіазиду залишається незмінним при комбінації з кандесартаном цилексетилом. Додаткової кумуляції гідрохлоротіазиду після прийому повторних доз комбінації у порівнянні з монотерапією не відбувається.

Фармакокінетика в особливих категорій пацієнтів

Кандесартану цилексетил

У пацієнтів літнього віку (понад 65 років) Сmax та AUC кандесартану підвищені приблизно на

50 % та 80 % відповідно порівняно з такими показниками молодших пацієнтів. Проте реакція артеріального тиску та частота виникнення побічних ефектів після прийому дози Кантабу Плюс однакові у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку.

У пацієнтів з нирковою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості порівняно з пацієнтами з нормальною нирковою функцією Сmax та AUC для кандесартану підвищувались після багаторазового прийому доз приблизно на 50 % та 70 % відповідно, проте показник періоду напіввиведення залишався незмінним. Такі зміни у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю становили приблизно 50 % та 110 % відповідно. Кінцевий період напіввиведення кандесартану був приблизно подвоєний у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Фармакокінетика у пацієнтів, що знаходяться на гемодіалізі, була такою ж, як у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.

Показник AUC кандесартану у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, був подібним до того, що спостерігався у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.

У пацієнтів з печінковою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості спостерігалося підвищення показника AUC кандесартану на 23 %.

Гідрохлоротіазид

Кінцевий період напіввиведення гідрохлоротіазиду збільшується у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Показання

Есенціальна гіпертензія, у разі якщо монотерапія кандесартаном цилексетилом або гідрохлоротіазидом є недостатньою.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин, або до похідних сульфаніламідів (гідрохлоротіазид є похідним сульфаніламідів).

Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв/1,73 м2 ППТ).

Тяжка печінкова недостатність та/або застій жовчі.

Стійка гіпокаліємія або гіперкальціємія.

Подагра.

Вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Клінічно значимої лікарської взаємодії виявлено не було. Сполуки, які вивчалися в ході досліджень, включали гідрохлоротіазид, варфарин, дигоксин, пероральні контрацептиви (такі як етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламід та ніфедипін.

Прийом їжі не впливає на біодоступність кандесартану.

Інші антигіпертензивні засоби можуть посилювати антигіпертензивний ефект Кантабу Плюс.

Можна очікувати, що зменшення рівня калію, що характерно для гідрохлоротіазиду, посилюється іншими лікарськими засобами, що асоціюються із втратою калію та гіпокаліємією (наприклад, іншими калійуретичними діуретиками, послаблюючими засобами, амфотерицином, карбеноксолоном, пеніциліном G натрію, похідними саліцилової кислоти).

Спираючись на досвід застосування інших лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, супутнє застосовування Кантабу Плюс з діуретиками, що зберігають калій, калієвими добавками, замінниками солі або іншими лікарськими засобами, що можуть підвищити рівень калію (такими як, гепарин натрію), може призвести до підвищення рівня калію в сироватці.

Гіпокаліємія, спричинена діуретиками, та гіпомагніємія сприяють потенційним кардіотоксичним ефектам глікозидів дигіталісу та протиаритмічних засобів. При застосуванні Кантабу Плюс з цими лікарськими засобами рекомендується проводити періодичний моніторинг калію сироватки.

Існують повідомлення про оборотне підвищення концентрацій літію в сироватці та токсичність під час супутнього застосування літію з інгібіторами АПФ або гідрохлоротіазидом. Подібний ефект може виникнути з антагоністами рецептора ангіотензину ІІ. Отже при одночасному застосуванні рекомендується ретельний моніторинг рівнів літію в сироватці.

Як і при застосуванні інгібіторів АПФ, одночасне застосування антагоністів рецептора ангіотензину ІІ з нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) може збільшити ризик розвитку ниркової недостатності, включаючи гостру ниркову недостатність, а також збільшення рівнів калію сироватки, особливо у пацієнтів з ослабленою нирковою функцією в анамнезі. Цю комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнам літнього віку. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини, а також слід враховувати необхідність моніторингу ниркової функції після початку супутньої терапії та періодичного моніторингу надалі.

Нестероїдні протизапальні засоби зменшують діуретичний, натрійуретичний та антигіпертензивний ефект гідрохлоротіазиду.

Колестипол або холестирамін зменшують абсорбцію гідрохлоротіазиду.

Гідрохлоротіазид може потенціювати ефект неполяризуючих релаксантів скелетних м’язів (наприклад тубокурарину).

Тіазидні діуретики можуть підвищувати рівні кальцію сироватки через знижене виведення. При призначенні кальцієвих добавок або вітаміну Д слід стежити за рівнями кальцію в сироватці та відповідно коригувати дозу.

Тіазиди можуть підсилювати гіперглікемічний ефект бета-блокаторів та діазоксиду.

Антихолінергічні препарати (такі як атропін, біпериден) можуть підвищувати біодоступність діуретиків тіазидного типу, знижуючи моторику травного тракту та швидкість випорожнення шлунка.

Тіазид може підвищити ризик побічних ефектів, спричинених амантадином.

Тіазиди можуть зменшувати ниркове виведення цитотоксичних препаратів (таких як циклофосфамід, метотрексат) та потенціювати їхні мієлосупресивні ефекти.

Ризик гіпокальціємії може підвищитися при одночасному застосуванні стероїдів або адренокортикотропного гормону (АСТН).

Одночасний прийом алкоголю, барбітуратів або анестетиків може загострити постуральну гіпотензію.

Лікування тіазидними діуретиками може погіршити переносимість глюкози. Може виникнути потреба в коригуванні дози протидіабетичних засобів, включаючи інсулін.

Гідрохлоротіазид може спричинити зниження реакції артерій на пресорні аміни (такі як адреналін), але є недостатнім для виключення пресорного ефекту.

Гідрохлоротіазид може підвищувати ризик гострої ниркової недостатності, особливо при високих дозах йодованої контрастної речовини.

Клінічно значимої взаємодії між гідрохлоротіазидом та їжею немає.

Особливості застосування

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози не слід приймати цей лікарський засіб.

Ниркова недостатність

Цій категорії пацієнтів бажано застосовувати петльові діуретики, а не тіазиди. При застосуванні препарату Кантаб Плюс пацієнтам з недостатністю ниркової функції рекомендується періодичний моніторинг рівнів калію, креатиніну та сечової кислоти.

Трансплантація нирок

Досвід застосування препарату Кантаб Плюс пацієнтам, які нещодавно перенесли трансплантацію нирок, відсутній.

Стеноз ниркової артерії

Інші лікарські засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, тобто інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), можуть підвищувати рівень сечовини крові та креатиніну сироватки у пацієнтів з білатеральним або монолатеральним стенозами ниркової артерії. Подібний ефект можна очікувати при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ.

Зменшення ОЦК

У пацієнтів зі зменшенням ОЦК та/або недостатністю натрію може виникнути симптоматична гіпотензія, як і при застосуванні інших засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. Тому не рекомендується застосовувати препарат, поки цей стан не буде скориговано.

Анестезія та хірургічні втручання

У пацієнтів, які одержують лікування антагоністами ангіотензину ІІ, артеріальна гіпотензія може розвинутися під час анестезії та хірургічних втручань через блокаду ренін-ангіотензинової системи. У дуже рідких випадках артеріальна гіпотензія може бути настільки тяжкою, що буде необхідним застосування внутрішньовенних рідин та/або вазопресорів.

Печінкова недостатність

Тіазиди слід з обережністю застосовувати пацієнтам з недостатністю печінкової функції або з прогресуючими захворюваннями печінки, оскільки незначні зміни водного або електролітного балансу можуть спровокувати печінкову кому. Клінічний досвід застосування Кантабу Плюс пацієнтам з печінковою недостатністю відсутній.

Стеноз аорти та мітрального клапана (обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія)

Як і при застосуванні інших судинорозширювальних засобів, особливої обережності необхідно дотримуватися при лікуванні пацієнтів з гемодинамічно значимим стенозом аорти або мітрального клапана або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.

Первинний гіперальдостеронізм

Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай не реагують на антигіпертензивні лікарські засоби, що діють шляхом пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Тому застосування Кантабу Плюс не рекомендується.

Порушення електролітного балансу

Як і для будь-яких пацієнтів, які одержують терапію діуретиками, через відповідні інтервали часу слід проводити періодичне визначення електролітів сироватки.

Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, можуть спричинити порушення водного або електролітного балансу (гіперкальціємію, гіпокаліємію, гіпонатріємію, гіпомагніємію та гіпохлоремічний алкалоз).

Тіазидні діуретики можуть знижувати виведення кальцію з сечею та спричиняти минуще та незначне підвищення концентрацій кальцію у сироватці.

Помітна гіперкальціємія може бути ознакою прихованного гіперпаратиреозу. Перед проведенням перевірки функції паращитовидної залози застосування тіазидів слід припинити.

Гідрохлоротіазид дозозалежно підсилює виведення калію з сечею, що може призвести до гіпокаліємії. Цей ефект гідрохлоротіазиду менш виражений при застосуванні його комбінації з кандесартану цилексетилом. Ризик гіпокаліємії може бути підвищеним у пацієнтів з цирозом печінки, посиленим діурезом, недостатнім пероральним прийомом електролітів та у пацієнтів, які одержують супутню терапію кортикостероїдами або адренокортикотропним гормоном (АСТН).

Спираючись на досвід застосування інших лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, супутнє застосування Кантабу Плюс та калійзберігаючих діуретиків, калієвих добавок чи сольових замінників або інших засобів, що можуть підвищити рівні калію в сироватці (наприклад гепарину), може призвести до підвищення рівня калію в сироватці.

Хоча це не зафіксовано документально стосовно Кантабу Плюс, лікування інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ може спричинити гіперкаліємію, особливо при наявності серцевої недостатності та/або ниркової недостатності.

Як було продемонстровано, тіазиди підвищують виведення магнію з сечею, що може призвести до гіпомагніємії.

Вплив на метаболізм та ендокринну систему

Лікування тіазидними діуретиками може порушити переносимість глюкози. Може виникнути потреба у коригуванні дозування протидіабетичних засобів, включаючи інсулін. Під час терапії тіазидами може проявитися латентний цукровий діабет. З терапією тіазидними діуретиками асоціювалося підвищення рівнів холестерину та тригліцеридів. Проте при дозі 12,5 мг, що міститься в Кантабі Плюс, повідомлялося про мінімальні ефекти або їх відсутність. Тіазидні діуретики підвищують концентрацію сечової кислоти у сироватці та можуть спровокувати подагру у схильних до неї пацієнтів.

Загальні відомості

У пацієнтів, чий судинний тонус та функція нирок залежать переважно від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад у пацієнтів з тяжкою застійною серцевою недостатністю або із захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), лікування іншими лікарськими засобами, що впливають на цю систему, асоціювалося з гострою артеріальною гіпотензією, азотемією, олігурією або, зрідка, гострою нирковою недостатністю. Можливість подібних ефектів не можна виключати при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ. Як і у випадку з будь-якими іншими антигіпертензивними препаратами, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіопатією або ішемічними цереброваскулярними захворюваннями може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Реакції гіперчутливості до гідрохлоротіазиду можуть виникнути у пацієнтів з або без алергії або бронхіальної астми в анамнезі, проте більш імовірні у пацієнтів з такими захворюваннями.

Повідомлялося про загострення або активацію системного червоного вовчака при застосуванні тіазидних діуретиків.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Препарат протипоказаний вагітним або жінкам, які планують завагітніти. Якщо під час лікування цим засобом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування у вагітних.

Годування груддю

Невідомо, чи виділяється кандесартану цилексетил у грудне молоко, але через наявність потенційної небажаної дії на дітей, яких годують грудним молоком, Кантаб Плюс не слід застосовувати під час годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив препарату на здатність керувати автомобілями та користуватися іншими механізмами не вивчався, проте, враховуючи фармакодинамічні властивості кандесартану, малоймовірно, щоб він впливав на таку здатність. Під час керування транспортними засобами та користування іншими механізмами слід брати до уваги запаморочення та стомленість, які можуть виникнути під час лікування.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза Кантабу Плюс становить 1 таблетку на добу. Не перевищувати рекомендоване дозування, оскільки максимальна добова доза – 1 таблетка (32 мг/12,5 мг).

Перед переведенням пацієнта на Кантаб Плюс дозу кандесартану цилексетилу слід титрувати.

При клінічній доцільності можна розглядати прямий перехід з монопрепаратів на комбінований препарат Кантаб Плюс.

Найбільший антигіпертензивний ефект досягається в межах 4 тижнів від початку лікування.

Кантаб Плюс слід приймати один раз на добу разом з їжею або без неї.

Пацієнти літнього віку

Коригування початкової дози для пацієнтів літнього віку не потрібне.

Пацієнти зі зменшеним об’ємом циркулюючої крові (ОЦК)

Титрування дози препарату рекомендується для пацієнтів, у яких існує ризик артеріальної гіпотензії, наприклад для пацієнтів з можливим зменшенням ОЦК (у таких пацієнтів початкова доза у перерахуванні на кандесартан може бути 4 мг).

Пацієнти з недостатністю ниркової функції

Такій категорії пацієнтів бажано застосовувати петльові діуретики, а не тіазиди. Рекомендується титрування дози кандесартану цилексетилу для пацієнтів з нирковою недостатністю, кліренс креатиніну у яких становить ≥30 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла (ППТ) до початку лікування препаратом (для пацієнтів з нирковою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості рекомендована початкова доза кандесартану цилексетилу становить 4 мг (призначають відповідну лікарську форму). Препарат не слід застосовувати для лікування пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв/1,73 м2 ППТ).

Пацієнти з недостатністю печінкової функції

Рекомендується титрування дози кандесартану цилексетилу для пацієнтів з печінковою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості до початку лікування Кантабом Плюс (рекомендована початкова доза кандесартану цилексетилу для таких пацієнтів становить 2 мг (призначають відповідну лікарську форму).

Препарат не слід застосовувати для лікування пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю та/або холестазом.

Діти.

Безпека та ефективність препарату для дітей не встановлені, тому препарат не застосовують цій віковій категорії.

Передозування

Симптоми

Спираючись на фармакологічний аналіз, до основних проявів передозування, ймовірно, можна віднести симптоматичну гіпотензію та запаморочення. У повідомленні про індивідуальний випадок передозування (до 672 мг кандесартану цилексетилу) йдеться про одужання пацієнта без наслідків.

Основним проявом передозування гідрохлоротіазиду є гостра втрата рідини та електролітів. Можуть також спостерігатися такі симптоми, як запаморочення, артеріальна гіпотензія, спрага, тахікардія, шлуночкова аритмія, седація/втрата свідомості та судоми м’язів.

Лікування

Специфічної інформації щодо лікування передозування Кантабом Плюс немає. Проте у разі передозування пропонуються такі заходи. Необхідно викликати блювання або провести шлунковий лаваж. При виникненні симптоматичної гіпотензії слід розпочати симптоматичне лікування та відстеження життєво важливих функцій. Пацієнта слід покласти на спину, трохи піднявши йому нижні кінцівки. Якщо цього недостатньо, слід збільшити об’єм плазми шляхом інфузії, наприклад, ізотонічного сольового розчину. При необхідності слід перевірити та відкоригувати електролітний та кислотний баланс сироватки. Якщо вищезазначених заходів недостатньо, можна застосовувати симптоматичні лікарські засоби.

Кандесартан не видаляється за допомогою гемодіалізу. Невідомо, до якого ступеня видаляється гідрохлоротіазид за домогою гемодіалізу.

Побічні реакції

Під час проведення досліджень із залученням кандесартану цилекситилу/гідрохлоротіазиду побічні ефекти були легкими та тимчасовими. Частота відмови від терапії через побічні реакції була подібною для кандесартану цилексетилу/гідрохлоротіазиду (2,3-3,3 %) та плацебо

(2,7-4,3 %).

Під час проведення досліджень при застосуванні кандесартану цилексетилу/гідрохлоротіазиду повідомлялося про нижчезазначені поширені (> 1/100) побічні реакції (частота виникнення побічних ефектів, що спостерігалися при застосуванні кандесартану цилексетилу, які щонайменше на 1 % перевищували частоту виникнення таких ефектів, що спостерігалися при застосуванні плацебо).

Кандесартану цилексетил/гідрохлоротіазид

З боку нервової системи: запаморочення/вертиго, головний біль.

Інфекції та інвазії: респіраторні інфекції.

Кандесартану цилексетил

З боку системи крові: лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз.

З боку метаболізму та харчування: гіперкаліємія, гіпонатріємія.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль.

З боку травного тракту: нудота.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів ферментів печінки, розлад печінкової функції або гепатит.

З боку шкіри та підшкірної тканини: ангіоневротичний набряк, висипи, кропивниця, свербіж.

З боку кістково-м’язової системи: біль у спині, артралгія, міалгія.

З боку сечовидільної системи: порушення ниркової функції, включаючи ниркову недостатність у схильних до цього пацієнтів.

Гідрохлоротіазид

З боку системи крові: лейкопенія, нейтропенія/агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, пригнічення кісткового мозку, гемолітична анемія.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції.

З боку метаболізму та харчування: гіперглікемія, гіперурикемія, порушення електролітного балансу (включаючи гіпонатріємію та гіпокаліємію).

З боку психіки: порушення сну, депресія, неспокій.

З боку нервової системи: запаморочення, вертиго, парестезія.

З боку органів зору: тимчасова розпливчатість зображення.

З боку серцево-судинної системи: серцева аритмія, постуральна гіпотензія, некротизуючий ангіїт (васкуліт, шкірний васкуліт).

З боку дихальної системи: порушення зовнішнього дихання (включаючи пневмоніт та пульмонарний набряк).

З боку травного тракту: анорексія, втрата апетиту, подразнення шлунка, діарея, запор, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: жовтяниця (внутрішньопечінкова холестатична жовтяниця).

З боку шкіри та підшкірної тканини: висипання, кропив’янка, реакції фотосенсибілізації, токсичний епідермальний некроз, шкірні реакції, подібні до червоного вовчака, реактивація шкірного червоного вовчака.

З боку кістково-м’язової системи: м’язовий спазм.

З боку сечовидільної системи: глюкозурія, ниркова дисфункція та інтерстиціальний нефрит.

Загальні порушення: слабкість, гарячка.

Лабораторні показники: підвищення рівнів холестерину та тригліцеридів, підвищення рівнів азоту сечовини крові та креатиніну сироватки.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 14 таблеток у блістері, по 2 або 6 блістерів у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.

Дозировка Кантаб Плюс таблетки по 32 мг/12,5 мг №28 (14х2)
Производитель Нобел Илач Санаи Ве Тиджарет А.Ш., Турция
МНН Candesartan and diuretics
Фарм. группа Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ та діуретики.
Регистрация № UA/14434/01/01 от 12.06.2015. Приказ № 336 от 12.06.2015
Код АТХ
Top