Новинки

Нурофен® Лонг Ефективне позбавлення від болю більш ніж на 9 годин Подробней
Синупрет® екстракт Швидка дія в боротьбі з симптомами нежитю та синуситу Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Метеочувствительность и метеопатия В чем разница и что делать? Подробней
Дисплазия шейки матки? Избавьтесь причины - вируса папиломы! Подробней
Скрыть рекламу

Кардоз инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Кардоз - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: карведилол;

1 таблетка містить карведилолу 12,5 мг або 25 мг;

допоміжні речовини: полісорбат-80; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний; лактоза, моногідрат; натрію крохмальгліколят (тип А); вода очищена; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат; заліза оксид червоний (Е 172); заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Блокатори альфа- та бета-адренорецепторів. Код АТС С07А G02.

Показання

Як моно- або у складі комбінованого лікування при есенціальній артеріальній гіпертензії. Хронічна стабільна стенокардія. Хронічна серцева недостатність (додаткове лікування).

Протипоказання

Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

Бронхіальна астма або хронічні обструктивні захворювання легень, атріовентрикулярна блокада ІІ чи ІІІ ступеня (якщо не встановлений постійний водій ритму), метаболічний ацидоз, тяжка гіпотензія (систолічний артеріальний тиск < 85 мм рт. ст.), синдром слабкості синусового вузла або виражена брадикардія (менше 50 ударів на хвилину), кардіогенний шок; декомпенсована серцева недостатність (IV клас за NYHA). Перед початком лікування карведилолом таким пацієнтам спершу слід відмінити верапаміл або дилтіазем.

Стенокардія Принцметала, феохромоцитома, тяжкі порушення периферичного артеріального кровообігу, галактоземія. Порушення функції печінки.

Спосіб застосування та дози

Препарат приймають незалежно від їди. Проте пацієнтам із серцевою недостатністю рекомендується приймати карведилол під час прийому їжі, щоб подовжити його абсорбцію та знизити ризик ортостатичної гіпотензії.

Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Карведилол можна застосовувати для лікування артеріальної гіпертензії як монотерапію або у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами. Препарат рекомендовано приймати 1 раз на добу.

Дорослі. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу протягом перших 2 днів. За необхідності дозу можна поступово підвищувати через інтервали не менше 2 тижнів. Підтримуюча доза становить 25 мг на добу. Вища рекомендована доза 50 мг 1 раз на добу.

Літні пацієнти. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу. Цієї дози також може бути достатньо для підтримуючої терапії. Максимальна доза для лікування артеріальної гіпертензії не повинна перевищувати 50 мг на добу (1 таблетка 25 мг вранці і ввечері).

Хронічна стабільна стенокардія.

Дорослі. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу. Підтримуюча доза становить 25 мг 2 рази на добу. За необхідності дозу можна поступово підвищувати через інтервали не менше 2 тижнів до максимальної рекомендованої дози 100 мг, розділеної на 2 прийоми.

Літні пацієнти. Протягом перших 2 днів рекомендована доза становить 12,5 мг 2 рази на добу. Підтримуюча доза дорівнює 25 мг 2 рази на добу, що є рекомендованою максимальною добовою дозою.

Хронічна серцева недостатність.

Лікування помірної та тяжкої серцевої недостатності як доповнення до традиційної терапії (діуретики, інгібітори АПФ, дигіталіс та/або засоби, що розширюють судини). Стан пацієнта має бути клінічно стабільним та протягом останніх 4 тижнів не повинно бути переходу на іншу фармакологічну терапію з приводу серцевої недостатності. Крім того, частота серцебиття має бути вище 50 уд/хв, а систолічний артеріальний тиск має бути вище 85 мм рт. ст.

Початкова доза становить 3,125 мг 2 рази на добу протягом 2 тижнів (у даній лікарській формі препарат не призначен для початкового лікування, тому у разі необхідності лікування застосовують карведилол в іншій лікарській формі з можливістю такого дозування). Якщо ця доза переноситься добре, її можна поступово підвищувати через інтервали не менше 2 тижнів: спочатку до 6,25 мг (1/2 таблетки 12,5 мг) 2 рази на добу, потім до 12,5 мг 2 рази на добу та зрештою до 25 мг 2 рази на добу.

Рекомендована максимальна доза – 25 мг 2 рази на добу для всіх хворих на тяжку хронічну серцеву недостатністі для хворих із легким і помірним ступенем хронічної серцевої недостатності з масою тіла менше 85 кг. У пацієнтів з легкою і помірною хронічною серцевою недостатністю і масою тіла більше 85 кг рекомендована максимальна доза дорівнює 50 мг двічі на добу, за винятком випадків тяжкої серцевої недостатності. Підвищення дози до 50 мг 2 рази на добу повинно відбуватися за умов ретельного спостереження за станом пацієнта.

На початку терапії або у разі підвищення дози може відбутися тимчасове погіршення симптомів серцевої недостатності, особливо у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та/або у тих, які приймають великі дози діуретиків. Зазвичай ці симптоми не потребують припинення терапії, проте дозу підвищувати не слід.

Лікар має стежити за станом пацієнта після початку терапії карведилолом або після підвищення дози. Перед кожним підвищенням дози пацієнта необхідно обстежити щодо потенційного погіршення симптомів серцевої недостатності. Погіршення симптомів серцевої недостатності або затримка рідини лікуються шляхом підвищення дози діуретиків, а дозу карведилолу не слід підвищувати, доки стан пацієнта не стабілізується. В деяких випадках необхідно знизити дозу карведилолу або тимчасово припинити терапію. Також у таких випадках можна успішно продовжувати терапію, проводячи титрування дози карведилолу.

Якщо лікування препаратом переривають більше ніж на 1 тиждень, то його призначення відновлюють у меншій дозі, а потім збільшують відповідно до наведених вище рекомендацій.

Якщо перерва в терапії карведилолом триває більше 2 тижнів, лікування слід поновлювати з дози 3,125 мг 2 рази на добу та поступово підвищувати її згідно з рекомендаціями, що надані вище.

Порушення функції нирок. З огляду на існуючі дані з фармакокінетики у хворих з різним ступенем порушення функції нирок (включаючи ниркову недостатність) можна вважати, що хворим із помірною і тяжкою нирковою недостатністю корекція дози препарату Кардоз не потрібна.

Літні пацієнти.

Літні пацієнти більш чутливі до впливу карведилолу і тому мають перебувати під ретельнішим спостереженням. Таким пацієнтам відміну препарату слід проводити поступово, зменшуючи добову дозу вдвічі кожні 3 дні протягом 1-2 тижнів.

Побічні реакції

Небажані ефекти виникають головним чином на початку лікування.

Небажані ефекти у пацієнтів з серцевою недостатністю.

З боку крові і лімфатичної системи: часто – слабка тромбоцитопенія.

З боку травної системи: дуже часто – гіперглікемія (у хворих на цукровий діабет), периферичний набряк, гіперволемія, затримка рідини.

З боку нервової системи: часто – запаморочення; рідко – непритомність.

З боку органів зору: дуже часто – порушення зору.

З боку серцево-судинної системи: дуже часто – набряклість ніг, брадикардія, ортостатична гіпотензія; рідко – атріовентрикулярна блокада.

З боку сечовидільної системи: рідко – погіршення функції нирок.

З боку травної системи: дуже часто – нудота, діарея, блювання; рідко – запор.

З боку репродуктивної системи: дуже часто – набряк геніталій.

Гостра ниркова недостатність та порушення ниркової функції – побічні ефекти, які рідко зустрічалися у пацієнтів із загальним атеросклерозом та/або недостатністю ниркової функції. Окрім випадків запаморочення, порушень зору, брадикардії та загострення серцевої недостатності, частота побічних ефектів не залежить від дози.

У разі титрування дози може зменшитися сила скорочення міокарда, хоча це трапляється рідко.

Побічні ефекти, про які повідомлялося у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та/або ішемічною хворобою серця.

Характеристики побічних ефектів карведилолу під час лікування артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця подібні до тих, що зустрічаються під час лікування серцевої недостатності, проте частота виникнення побічних ефектів нижча.

З боку крові і лімфатичної системи: рідко – слабка тромбоцитопенія, лейкопенія.

З боку травної системи: часто – гіперхолестеринемія; рідко – периферичний набряк.

Психічні порушення: рідко – порушення сну, депресія.

З боку нервової системи: дуже часто – запаморочення і головний біль (спостерігаються на початку лікування); рідко – парестезії, непритомність.

З боку органів зору: дуже часто – зменшення сльозовиділення; дуже рідко – порушення зору, подразнення очей.

З боку серцево-судинної системи: дуже часто – брадикардія, ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи: рідко – закладеність носа.

З боку травної системи: часто – нудота, діарея, абдомінальний біль; рідко – запор, блювання; дуже рідко – сухість у роті.

З боку опорно-рухового апарату: дуже часто – біль у кінцівках.

З боку сечовидільної системи: рідко – недостатність ниркової функції; дуже рідко – порушення сечовипускання.

З боку репродуктивної системи: дуже рідко – імпотенція.

З боку дихальної системи: дуже часто – астматична задишка у схильних до неї пацієнтів.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – шкірні реакції (наприклад алергічна екзантема, кропив’янка, свербіж, а також реакція, схожа на червоний плескатий лишай). Можуть виникнути псоріатичні ураження шкіри, а також посилитися існуючі ураження.

Загальні порушення: дуже часто – слабкість, прояви латентного цукрового діабету, посилення проявів наявного діабету та порушення контролю рівня глюкози.

Лабораторні показники: рідко – підвищення рівня трансаміназ.

Дуже рідко спостерігалися стенокардія, атріовентрикулярна блокада та загострення симптомів у пацієнтів, які страждають на переміжну кульгавість або з синдромом Рейно.

Іноді неселективні бета-блокатори можуть зумовити прояви латентного цукрового діабету, посилення проявів наявного діабету та порушення контролю рівня глюкози.

Передозування

Симптоми. Передозування може спричинити тяжку артеріальну гіпотензію, брадикардію, серцеву недостатність, кардіогенний шок та зупинку серця. Крім того, можуть виникнути порушення дихання, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості, а також судоми.

Лікування. Окрім звичайних лікувальних заходів, необхідно контролювати життєві показники пацієнта та, за необхідності, коригувати їх в палаті інтенсивної терапії. Можна вдатися до такої підтримуючої терапії:

атропін: 0,5-2 мг внурішньовенно (для лікування тяжкої брадикардії);

глюкагон: на початку 1-10 мг внутрішньовенно, потім 2-5 мг/годину у вигляді інфузії (для підтримання функцій серцево-судинної системи).

Симпатоміметики, залежно від їх ефективності та маси тіла пацієнта: добутамін, ізопреналін або адреналін.

Якщо основним симптомом передозування є периферична вазодилатація, пацієнту слід застосувати норепінефрин або етилефрин. Необхідно ретельно стежити за станом серцево-судинної системи пацієнта.

У випадку виникнення у пацієнта рефрактерної брадикардії слід розпочати терапію електронним стимулятором серця. Для лікування бронхоспазму пацієнту слід застосувати бета-симпатоміметики (у вигляді аерозолю або внутрішньовенно, якщо аерозоль недостатньо ефективний) або теофілін внутрішньовенно. Якщо у пацієнта виникають судоми, можна ввести діазепам у вигляді повільної внутрішньовенної ін’єкції.

Карведилол значною мірою зв’язується з білками та не виводиться шляхом діалізу.

Важливо! У випадку тяжкого передозування або у випадку, коли пацієнт перебуває у шоковому стані, підтримуюча терапія повинна тривати достатньо довго, оскільки виведення та перерозподіл карведилолу буде повільнішим, ніж звичайно. Тривалість терапії залежить від ступеня передозування; підтримуюче лікування слід продовжувати до стабілізації стану пацієнта.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосування карведилолу у період вагітності протипоказано.

Карведилол та його метаболіти проникають у грудне молоко, тому застосування препарату протипоказано у період годування груддю. Якщо застосування карведилолу необхідне, слід припинити годування груддю.

Діти

Безпека і ефективність застосування пацієнтам віком до 18 років не встановлена, тому Кардоз не застосовують дітям.

Особливості застосування

Застереження слід враховувати, особливо при лікуванні пацієнтів із серцевою недостатністю.

Карведилол можна застосовувати в комбінації з діуретиками, інгібіторами АПФ. Дози цих препаратів мають бути стабільними (без коригування протягом 4 тижнів). За пацієнтами із серцевою недостатністю тяжкого ступеня, гіпонатріємією, гіпогідратацією або артеріальною гіпотензією, а також за літніми пацієнтами слід спостерігати щодо виникнення артеріальної гіпотензії протягом 2 годин після прийому першої дози, а також після підвищення дози. При виникненні артеріальної гіпотензії спочатку знижують дозу діуретиків і, якщо симптоми не зникають, знижують дозу інгібітору АПФ. Потім можна знизити дозу карведилолу або, за потреби, припинити його прийом. Дозу карведилолу не підвищують доти, поки симптоми, зумовлені поглибленням серцевої недостатності, не будуть контролюватися.

Під час терапії карведилолом у пацієнтів із серцевою недостатністю, що супроводжується низьким артеріальним тиском (систолічний < 100 мм рт. ст.), ішемічною хворобою серця або системним атеросклерозом та/або нирковою недостатністю в анамнезі може спостерігатися тимчасове погіршення ниркової функції.

У разі титрування дози карведилолу пацієнтам, які страждають на серцеву недостатність, що супроводжується вищезгаданими факторами ризику, слід стежити за функцією нирок. Якщо функція нирок значно погіршилася, дозу карведилолу слід зменшити або повністю припинити прийом карведилолу.

У випадку сумісного прийому карведилолу з дигіталісом слід враховувати, що обидва препарати подовжують передсердно-шлуночкову провідність.

Карведилол може маскувати симптоми гострої гіпоглікемії. У пацієнтів, які страждають на діабет та серцеву недостатність, під час застосування карведилолу необхідно ретельно контролювати рівень глюкози.

Карведилол може маскувати симптоми тиреотоксикозу.

Карведилол може спричинити брадикардію. Якщо частота серцебиття знижується нижче 55 ударів на хвилину та виникають симптоми, що асоціюються з брадикардією, дозу карведилолу слід знизити.

Якщо карведилол застосовують одночасно з протиаритмічними препаратами (особливо аміодароном), потрібно стежити за артеріальним тиском та ЕКГ пацієнта. Пацієнтам, які приймають карведилол, не слід вводити ці препарати внутрішньовенно.

Необхідно уникати одночасного застосування циметидину, оскільки він може потенціювати ефекти карведилолу.

Пацієнтів, які користуються контактними лінзами, необхідно проінформувати про можливе зменшення сльозовиділення.

Карведилол слід з обережністю застосовувати пацієнтам із тяжкими реакціями гіперчутливості в анамнезі або тим, хто застосовує десенсибілізуючу терапію, оскільки бета-блокатори можуть підвищити алергенність та ускладнити перебіг анафілактичних реакцій.

Слід з обережністю призначати бета-блокатори пацієнтам, які страждають на псоріаз, оскільки це може посилити шкірні реакції.

Оскільки карведилол є судинорозширювальним бета-блокатором, загострення захворювань периферичних судин менш імовірне, ніж у разі застосування традиційних бета-блокаторів. Проте на сьогодні досвід його застосування таким пацієнтам і пацієнтам із синдромом Рейно обмежений.

Пацієнти з відомим сповільненим метаболізмом дебризохіну мають перебувати під ретельним наглядом щодо виникнення надмірних ефектів карведилолу на початку лікування.

Карведилол не слід приймати одночасно з блокаторами альфа1-рецепторів або агоністами альфа 2-рецепторів, оскільки досвід їх сумісного застосування обмежений.

З обережністю необхідно проводити лікування у разі артеріальної гіпотензії, тяжких захворювань периферичних артерій.

Карведилол слід з обережністю приймати пацієнтам з атріовентрикулярною блокадою першого ступеня.

Бета-блокатори знижують ризик виникнення аритмії під час анестезії, проте у такому випадку може зрости ризик виникнення артеріальної гіпотензії. Тому необхідно дотримуватися обережності у разі застосування їх з певними анестетиками.

Не слід раптово переривати застосування карведилолу, як і інших бета-блокаторів. Відміну препарату потрібно проводити поступово, зменшуючи добову дозу вдвічі кожні 3 дні, під ретельним контролем частоти серцевих скорочень та артеріального тиску.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

На початку лікування, а також при збільшенні дози препарату Кардоз в процесі лікування слід утримуватись від керування автомобілем та від інших видів діяльності, пов’язаних із необхідністю концентрації уваги та швидких психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антиаритмічні препарати та антагоністи кальцію. У пацієнтів, які одночасно приймають карведилол та дилтіазем, верапаміл та/або аміодарон (перорально), спостерігалися випадки артеріальної гіпотонії та брадикардії. Слід ретельно стежити за ЕКГ та артеріальним тиском при одночасному застосуванні антагоністів кальцію через ризик виникнення порушень передсердно-шлуночкової провідності та серцевої недостатності (синергічний ефект). Пацієнти, які одночасно приймають карведилол та антиаритмічні препарати класу І або аміодарон (перорально), повинні перебувати під ретельним наглядом. Повідомлялося про випадки брадикардії, фібриляції шлуночків та зупинки серця на початку прийому карведилолу у пацієнтів, які застосовують аміодарон. У разі одночасного застосування внутрішньовенних антиаритмічних препаратів класу Іa або Ic може виникнути серцева недостатність.

Одночасне застосування резерпіну, гуанетидину, метилдопи, гуанфацину або інгібіторів моноаміноксидази (за винятком інгібіторів MAO-B) може спричинити брадикардію. Рекомендується контролювати серцевий ритм.

Дигідропіридини. Дигідропіридини та карведилол не слід приймати одночасно, оскільки відмічалися випадки серцевої недостатності та тяжкої артеріальної гіпотензії.

Нітрати. Посилена артеріальна гіпотензія.

Серцеві глікозиди. У разі одночасного застосування карведилолу та дигоксину спостерігається підвищення рівноважних концентрацій дигоксину приблизно на 16 % та дигітоксину приблизно на 13 % у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Рекомендується контролювати концентрації дигоксину в плазмі крові на початку, в кінці або у разі коригування терапії карведилолом.

Інші антигіпертензивні препарати. Карведилол може потенціювати дію інших антигіпертензивних препаратів (наприклад антагоністів альфа1-рецепторів). Можуть також посилитися побічні гіпотензивні ефекти, наприклад, барбітуратів, фенотіазинів, трициклічних антидепресантів, вазодилататорів та алкоголю.

Циклоспорин. Оскільки терапія карведилолом підвищує концентрацію циклоспорину в плазмі, рекомендується контролювати цей показник.

Протидіабетичні препарати, включаючи інсулін. Оскільки здатність інсуліну та інших протидіабетичних препаратів знижувати рівень глюкози в крові може потенціюватись, а карведилол може маскувати симптоми гіпоглікемії, важливо регулярно визначати рівні глюкози в крові.

Клонідин. Якщо необхідна відміна комбінованої терапії карведилолом та клонідином, карведилол слід відмінити за кілька днів до поступового зниження дози клонідину.

Інгаляційні анестетики. У разі анестезії слід враховувати негативні ізотропні та гіпотензивні взаємодії карведилолу та анестетиків.

Протизапальні знеболювальні засоби, естрогени та кортикостероїди. Антигіпертензивний ефект карведилолу знижується через утримання натрію та рідини.

Препарати, що інгібують або індукують ферменти системи цитохрому Р450. Пацієнти, які застосовують препарати, що індукують ферменти системи цитохрому Р450 (наприклад рифампіцин та барбітурати) або інгібують їх (наприклад циметидин, кетоконазол, флуоксетин, галоперидол, верапаміл, еритроміцин), повинні перебувати під ретельним наглядом під час одночасного їх прийому з карведилолом, оскільки індуктори ферментів можуть знизити концентрацію карведилолу в сироватці, а інгібітори – підвищити її.

Симпатоміметики (альфа- і бета-адреноміметики). Ризик виникнення артеріальної гіпертензії та надмірної брадикардії.

Ерготамін. Підвищене звуження судин.

Нервово-м’язові блокатори. Підвищена блокада нервово-м’язової провідності.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Карведилол – неселективний бета-адреноблокатор з антиоксидантними властивостями, селективний блокатор альфа1-адренорецепторів. Карведилол знижує периферичний судинний опір шляхом селективного блокування альфа1-адренорецепторів та пригнічення ренін-ангіотензинової системи шляхом неселективної блокади бета-адренорецепторів. При цьому активність реніну плазми знижується, тому затримка рідини виникає рідко. Карведилол не має внутрішньої симпатоміметичної активності, володіє мембраностабілізуючими властивостями.

Під час лікування артеріальної гіпертензії карведилолом зниження артеріального тиску не супроводжується характерним для бета-блокаторів посиленням загального периферичного опору судин та зміною ниркового кровотоку.

У пацієнтів зі стенокардією карведилол попереджує ішемію міокарда та біль. У пацієнтів із дисфункцією лівого шлуночка або застійною серцевою недостатністю карведилол виявляє позитивний ефект на гемодинаміку, а також на фракцію викиду та розмір лівого шлуночка.

Карведилол не впливає на обмін ліпідів.

Фармакокінетика.

Абсолютна біодоступність карведилолу становить приблизно 25 %. Максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 1 годину. Співвідношення між дозою та концентрацією в плазмі є лінійним.

Їжа не впливає на біодоступніть карведилолу.

Карведилол – високоліпофільна речовина. Приблизно 98-99 % карведилолу зв’язується з протеїнами плазми. Об’єм розподілу становить приблизно 2 л/кг. 60-75 % абсорбованого препарату метаболізується при «першому проходженні» через печінку.

Період напіввиведення карведилолу становить від 6 до 10 годин. Плазменний кліренс становить 590 мл/хв. Виведення відбувається головним чином через жовчні шляхи. Карведилол виділяється в основному з калом. Частина препарату виводиться нирками у вигляді метаболітів. Карведилол метаболізується в печінці, в основному шляхом окиснення та глюкуронізації ароматичного кільця. Метаболіти чинять виражену антиоксидантну та адреноблокуючу дію.

Концентрація в плазмі у літніх пацієнтів приблизно на 50 % вища, ніж у молодих.

У деяких пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію з помірною (кліренс креатиніну 20-30 мл/хв) або тяжкою (кліренс креатиніну < 20 мл/хв) нирковою недостатністю, спостерігалося підвищення концентрації карведилолу в плазмі приблизно на 40-55 % порівняно з пацієнтами з нормальною нирковою функцією.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки по 12,5 мг: світло-рожевого кольору круглі, двоопуклі таблетки з написами «С», «3» та рискою на одному боці і гладенькі з іншого боку;

таблетки по 25 мг: від білого до майже білого кольору круглі, двоопуклі таблетки з написами «С», «4» та рискою на одному боці і гладенькі з іншого боку.

Термін придатності

2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в сухому та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

Упаковка

По 14 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Іпка Лабораторіз Лімітед, Індія.

Місцезнаходження

Плот № 255/1, віладж – Атал, Ю.Т.Дадра та Нагар Хавелі, 396 230 – Сільвасса, Індія.

Plot No 255/1, village – Athal, U.T.Dadra and Nagar Haveli, 396 230 – Silvassa, India.

Дозировка Кардоз таблетки по 12,5 мг №28 (14х2)
Производитель Ипка Лабораториз Лтд, Индия
МНН Carvedilol
Фарм. группа Блокаторы альфа - и бета-адренорецепторов. Карведилол.
Регистрация № UA/12854/01/01 от 08.04.2013. Приказ № 276 от 08.04.2013
Код АТХ
Top