Новинки

Если мучают ЗАПОРЫ Прелаксан для всей семьи Подробней
Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Кветирон Xr 400 инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Кветирон Xr 400 - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: кветіапін (у формі кветіапіну фумарату);

1 таблетка 50 мг містить 50 мг кветіапіну (57,565 мг у формі кветіапіну фумарату);

1 таблетка 200 мг містить 200 мг кветіапіну (230,26 мг у формі кветіапіну фумарату);

1 таблетка 400 мг містить 400 мг кветіапіну (460,52 мг у формі кветіапіну фумарату);

допоміжні речовини: гіпромелоза, амонійно-метакрилатний сополімер (тип В), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, етилцелюлоза; суміш для плівкового покриття Opadry II White: поліетиленгліколь, спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Таблетки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антипсихотичні засоби. Код АТХ N05A H04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Кветіапін є атиповим антипсихотичним агентом. Кветіапін та його активний плазмовий метаболіт норкветіапін взаємодіють з багатьма нейротрансмітерними рецепторами. Кветіапін та норкветіапін виявляють спорідненість із серотоніновими (5НТ2) та допаміновими D1- та D2-рецепторами мозку. Саме ця комбінація рецепторного антагонізму з більшою селективністю до 5НТ2 відносно рецепторів D2 вважається такою, що сприяє клінічним антипсихотичним ефектам та низькій схильності до екстрапірамідних побічних симптомів препарату Кветирон XR. Крім того, норкветіапін має високу спорідненість із серотоніновими 5НТ1 рецепторами. Кветіапін та норкветіапін також мають високу спорідненість із гістамінергічними та адренергічними α1-рецепторами та меншу спорідненість з адренергічними α2-рецепторами. Кветіапін не має суттєвої спорідненості з холінергічними мускариновими або бензодіазепіновими рецепторами.

Фармакодинамічні ефекти.

Кветіапін відрізнявся від стандартних антипсихотичних засобів та мав атиповий профіль. Кветіапін не спричиняє надчутливості допамінового D2-рецептора після тривалого застосування. Кветіапін призводить лише до слабкої каталепсії при застосуванні доз, що ефективно блокують допаміновий D2-рецептор. Кветіапін демонструє селективність щодо лімбічної системи, спричиняючи при хронічному застосуванні деполяризаційну блокаду мезолімбічних, але не нігростріальних допамінових нейронів. Також було зроблено припущення, що засоби з меншою схильністю викликати екстрапірамідні симптоми (ЕПС) можуть також мати меншу схильність спричиняти тардитивну дискінезію (див. розділ “Побічні реакції”).

Фармакокінетика.

При пероральному застосуванні кветіапін добре всмоктується та активно метаболізується. Приблизно 83 % кветіапіну зв’язується з білками плазми. Пікові молярні концентрації у рівноважному стані активного метаболіту норкветіапіну становлять 35 % тих, що спостерігаються для кветіапіну.

Фармакокінетика кветіапіну та норкветіапіну є лінійною в межах схвалених доз. Кінетика кветіапіну не відрізняється у чоловіків та жінок.

Кветирон XR досягає пікових концентрацій у плазмі приблизно через 6 годин після застосування (Тmax). Кветирон XR демонструє дозопропорційну фармакокінетику для доз до 800 мг включно при застосуванні 1 раз на добу. Максимальна концентрація в плазмі (Cmax) та площа під кривою концентрація-час (AUC) для препарату Кветирон XR, який застосовується 1 раз на добу, є порівнянними з тими, що досягаються для такої ж загальної добової дози кветіапіну фумарату, таблеток з негайним вивільненням (Кветирон, таблетки, вкриті плівковою оболонкою), який застосовується 2 рази на добу. Періоди напіввиведення кветіапіну та норкветіапіну становлять приблизно 7 та 12 годин відповідно.

Середній кліренс кветіапіну в осіб літнього віку приблизно на 30-50 % нижчий, ніж у дорослих віком 18-65 років.

Середній плазмовий кліренс кветіапіну був знижений приблизно на 25 % у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2), проте індивідуальні величини кліренсу знаходяться в межах, характерних для здорових осіб. Із сечею виводиться менше 5 % середньої молярної фракції дози вільного кветіапіну та активного метаболіту норкветіапіну.

Кветіапін активно метаболізується в печінці. Використання радіоактивно міченого кветіапіну виявило, що менше 5 % кветіапіну не метаболізується і виводиться в незміненому вигляді з сечею або калом. Приблизно 73 % радіоактивної мітки виводиться з сечею та 21 % – з калом. Середній плазмовий кліренс кветіапіну знижується приблизно на 25 % у пацієнтів з відомою печінковою недостатністю (стабільний алкогольний цироз). Оскільки кветіапін значною мірою метаболізується в печінці, у пацієнтів з печінковою недостатністю очікується підвищення його рівня в плазмі. Для таких пацієнтів може знадобитися коригування дози (див. розділ “Спосіб застосування та дози”).

CYP ЗА4 є основним ферментом, відповідальним за метаболізм кветіапіну. Норкветіапін в основному утворюється та виводиться за допомогою CYP 3A4.

Було виявлено, що кветіапін та декілька його метаболітів (включаючи норкветіапін) мають слабку пригнічувальну активність відносно ферментів цитохрому Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 та ЗА4 in vitro. Пригнічення CYP in vitro спостерігається лише при концентраціях, що приблизно в 5-50 разів перевищують ті, що спостерігаються у людини при застосуванні доз 300-800 мг/добу. З огляду на отримані in vitro результати, не слід очікувати, що одночасне призначення кветіапіну з іншими препаратами призведе до клінічно вираженого пригнічення метаболізму іншого препарату, метаболізм якого залежить від цитохрому Р450. Кветіапін може індукувати ферменти цитохрому Р450. Проте у ході специфічного дослідження взаємодії у пацієнтів з психозом не було виявлено підвищення активності цитохрому Р450 після застосування кветіапіну.

Їжа з високим вмістом жирів призводить до статистично вірогідного підвищення Cmax та AUC препарату Кветирон XR. Кветирон XR слід приймати щонайменше за годину до їди.

Показання

Кветирон XR показаний для лікування

  • Шизофренії, включаючи попередження рецидиву у пацієнтів зі стабільним перебігом шизофренії, які отримували підтримуючу терапію Кветироном XR.
  • Біполярного розладу, зокрема:

o для лікування помірних і тяжких маніакальних епізодів при біполярному розладі; 

o для лікування депресивних епізодів при біполярному розладі; 

o для попередження наступного епізоду захворювання у пацієнтів з біполярним розладом, у пацієнтів з маніакальними або депресивними епізодами, при яких лікування кветіапіном є ефективним. 

  • Кветирон XR показаний для супутнього лікування депресивних епізодів у пацієнтів з депресивним розладом, у яких зафіксовано субоптимальну відповідь на монотерапію антидепресантами. До початку лікування лікарю необхідно ретельно вивчити профіль безпеки Кветирону XR.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату.

Протипоказане одночасне застосування інгібіторів цитохрому P450 3A4, таких як інгібітори ВІЛ-протеази, азольні протигрибкові препарати, еритроміцин, кларитроміцин і нефазодон.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Зважаючи на те, що кветіапін, в першу чергу, діє на центральну нервову систему, Кветирон XR слід з обережністю застосовувати в комбінації з іншими препаратами, що чинять подібну дію, та з алкоголем.

Цитохром Р450 (CYP) ЗА4 є ферментом, що головним чином відповідає за метаболізм кветіапіну. При дослідженні взаємодії у здорових добровольців супутнє застосування кветіапіну (25 мг) з кетоконазолом (інгібітором CYP ЗА4) спричиняло підвищення AUC кветіапіну в 5-8 разів. Таким чином, супутнє застосування кветіапіну з інгібіторами CYP ЗА4 протипоказане. Також не рекомендується вживати грейпфрутовий сік протягом періоду лікування кветіапіном.

Під час дослідження багаторазового застосування дози з метою оцінки фармакокінетики кветіапіну, який призначали до та під час лікування карбамазепіном (індуктором печінкового ферменту), супутнє застосування карбамазепіну суттєво підвищувало кліренс кветіапіну. Це підвищення кліренсу знижувало системну експозицію кветіапіну (що вимірювалося за площею AUC) до рівня, який становив в середньому 13 % експозиції під час застосування самого кветіапіну, хоча у деяких пацієнтів спостерігався більший ефект. Внаслідок цієї взаємодії можливі нижчі концентрації в плазмі, що може вплинути на ефективність терапії Кветироном XR.

Супутнє застосування кветіапіну та фенітоїну (ще одного індуктора мікросомального ферменту) спричиняло підвищення кліренсу кветіапіну приблизно на 450 %. Розпочинати терапію Кветироном XR пацієнтам, які одержують індуктор печінкового ферменту, можна лише тоді, коли лікар вважає, що користь від застосування Кветирону XR переважає ризики, пов’язані з відміною індуктора печінкового ферменту. Важливо, що будь-які зміни у прийомі індуктора мають бути поступовими. Якщо необхідно, його слід замінити неіндуктором (наприклад натрію вальпроатом).

Фармакокінетика кветіапіну суттєво не змінюється при супутньому застосуванні таких антидепресантів, як іміпрамін (відомий інгібітор CYP 2D6) або флуоксетин (відомий інгібітор CYP ЗА4 та CYP 2D6).

Супутнє застосування таких антипсихотиків, як рисперидон або галоперидол, не спричиняло суттєвих змін у фармакокінетиці кветіапіну. Одночасне застосування кветіапіну та тіоридазину спричиняло підвищення кліренсу кветіапіну приблизно на 70 %.

При супутньому застосуванні циметидину фармакокінетика кветіапіну не змінювалася.

Фармакокінетика літію не змінювалася при його одночасному застосуванні з кветіапіном.

Фармакокінетика натрію вальпроату та кветіапіну при їх одночасному застосуванні не змінювалася до клінічно вірогідного ступеня.

Дослідження взаємодії з серцево-судинними препаратами не проводилися.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні кветіапіну з лікарськими засобами, що порушують електролітний баланс або подовжують інтервал QT.

У пацієнтів, які застосовували кветіапін, відмічалися випадки помилкових позитивних результатів ферментного імуноаналізу на наявність метадону та трициклічних антидепресантів. Рекомендується перевіряти сумнівні результати скринінгового імуноаналізу за допомогою відповідного хроматографічного методу.

Особливості застосування

Оскільки Кветирон XR показаний для лікування шизофренії, біполярного розладу та супутнього лікування депресивних епізодів у пацієнтів з депресивними розладами (ДР), слід ретельно розглянути профіль безпеки препарату з огляду на встановлений конкретному пацієнту діагноз та дозу, яку він приймає.

Довготривала ефективність та безпека супутньої терапії для пацієнтів з ДР не оцінювались, проте вивчались довготривала ефективність і безпека монотерапії препаратом для дорослих пацієнтів.

Діти (віком від 10 до 18 років)

Кветирон XR не рекомендується для застосування дітям віком від 10 до 18 років через відсутність даних, що свідчили б на користь його застосування цій віковій групі.

Суїцид/суїцидальні думки або клінічне погіршення

Депресія при біполярному розладі, асоційована з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, самоушкоджень і суїциду (подій, пов’язаних із суїцидом). Такий ризик зберігається до встановлення вираженої ремісії. Оскільки покращення може не спостерігатися протягом перших тижнів лікування або довше, за станом пацієнтів слід ретельно спостерігати до появи такого покращення. Згідно з загальним клінічним досвідом, ризик суїциду може зростати на ранніх етапах покращення.

Крім того, необхідно враховувати потенційний ризик виникнення подій, пов’язаних із суїцидом, після різкого припинення лікування кветіапіном з причини відомих факторів ризику при захворюванні, стосовно якого проводиться лікування.

Інші психічні захворювання, з приводу яких призначається Кветирон XR, можуть також асоціюватися з підвищеним ризиком пов’язаних із суїцидом явищ. Крім того, ці захворювання можуть протікати одночасно з депресивними епізодами. Отже, при лікуванні інших психічних розладів слід вживати таких самих запобіжних заходів, яких дотримуються при лікуванні депресивних епізодів.

Як відомо, пацієнти з пов’язаними із суїцидом явищами в анамнезі або ті, хто демонструє значний ступінь суїцидальних думок до початку лікування, мають вищий ризик суїцидальних думок або суїцидальних спроб і потребують ретельного моніторингу під час лікування.

Ретельне спостереження за пацієнтами і, зокрема, тими, хто має високий ризик, повинно супроводжуватись медикаментозною терапією, особливо на початку лікування та при подальших змінах дози. Пацієнтів (та доглядачів за пацієнтами) потрібно попередити про необхідність моніторингу щодо клінічного погіршення, суїцидальної поведінки або думок та незвичайних змін у поведінці і негайного звернення за медичною допомогою при появі симптомів.

Сонливість

Лікування кветіапіном асоційоване з сонливістю і подібними симптомами, такими як седація. У ході клінічних досліджень лікування пацієнтів з біполярною депресією такі симптоми виникали, як правило, протягом перших 3 днів лікування і були переважно від легких до помірних за інтенсивністю. Стосовно пацієнтів з біполярною депресією та пацієнтів з депресивними епізодами при депресивному розладі, у яких виникає сонливість, може знадобитись спостереження протягом 2 тижнів після появи сонливості або до того часу, поки зникнуть симптоми, або може бути необхідним розгляд питання про припинення лікування.

Лікування кветіапіном супроводжувалось ортостатичною гіпотензією та супутнім запамороченням, що, подібно до сонливості, зазвичай виникають під час періоду титрування дози. Ці явища можуть сприяти зростанню частоти випадкових травм (падіння), особливо серед пацієнтів літного віку. Тому пацієнтам слід радити бути обережними, доки вони не звикнуть до можливих ефектів лікарського засобу.

Серцево-судинні захворювання

Кветирон XR слід з обережністю застосовувати пацієнтам з відомими серцево-судинними та цереброваскулярними захворюваннями або іншими станами, що можуть призвести до артеріальної гіпотензії. Кветіапін може спричиняти ортостатичну гіпотензію, особливо на початку титрування дози, тому у таких випадках необхідне зниження дози або більш тривале її титрування.

Судоми

Як і при лікуванні іншими антипсихотичними препаратами, рекомендується з обережністю призначати препарат пацієнтам із судомами в анамнезі.

Екстрапірамідні симптоми

Кветіапін асоціювався зі зростанням частоти виникнення екстрапірамідних симптомів (ЕПС) порівняно з плацебо у пацієнтів, які отримували лікування при епізодах великої депресії, пов’язаної з біполярним розладом.

Застосування кветіапіну асоціювалось із розвитком акатизії, що характеризувалася суб’єктивно неприємним чи спричинюючим дистрес неспокоєм та потребою рухатись, що нерідко супроводжувалась нездатністю нерухомо сидіти чи стояти. Ці явища з вищою ймовірністю спостерігаються протягом перших декількох тижнів лікування. Збільшення дози пацієнтам, у яких розвиваються такі симптоми, може їм зашкодити.

Тардитивна дискінезія

При появі ознак та симптомів тардитивної дискінезії слід розглянути питання про необхідність зниження дози або припинення застосування Кветирону XR.

Злоякісний нейролептичний синдром

Злоякісний нейролептичний синдром може бути пов’язаний з лікуванням антипсихотиками, включаючи кветіапін. Клінічні прояви включають гіпертермію, зміни психічного стану, ригідність м’язів, вегетативну нестабільність та підвищення рівня креатинфосфокінази. У такому випадку слід припинити застосування Кветирону XR та розпочати відповідне лікування.

Тяжка нейтропенія

Повідомлялося про тяжку нейтропенію (кількість нейтрофілів <0,5х109/л) без розвитку інфекційного захворювання. Були зареєстровані повідомлення про випадки агранулоцитозу (тяжкої нейтропенії з розвитком інфекційного захворювання) серед усіх пацієнтів, які отримували лікування кветіапіном під час клінічних досліджень (рідко), а також повідомлення, отримані у післяреєстраційний період (у тому числі про летальні випадки). Більшість цих випадків тяжкої нейтропенії виникали впродовж кількох місяців після початку лікування кветіапіном. Очевидної дозозалежності немає. Можливі фактори ризику виникнення нейтропенії включають уже існуючу лейкопенію та наявність в анамнезі медикаментозно індукованої нейтропенії. Застосування кветіапіну пацієнтам із кількістю нейтрофілів <1х109/л слід припинити. Необхідно спостерігати за пацієнтами щодо виявлення у них ознак та симптомів інфекції та стежити за кількістю нейтрофілів (поки вона не буде перевищувати 1,5х109/л).

Були відмічені випадки агранулоцитозу у пацієнтів без попередньо існуючих факторів ризику. Слід взяти до уваги можливість розвитку нейтропенії у пацієнтів з наявністю інфекційного захворювання, особливо при відсутності очевидного(-их) сприяючого(-их) фактору(-ів), або у пацієнтів з гарячкою; лікування з цього приводу слід проводити залежно від конкретного клінічного випадку.

Взаємодії

Див. також розділ “Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій”.

Супутнє застосування кветіапіну з потужним індуктором печінкового ферменту, таким як карбамазепін або фенітоїн, суттєво знижує концентрацію кветіапіну в плазмі, що може зашкодити ефективності терапії кветіапіном. Лікування Кветироном XR пацієнтів, які отримують індуктор печінкового ферменту, можна розпочинати лише за умови, що лікар вважає, що користь від застосування препарату Кветирон XR переважає ризики від відміни індуктора печінкового ферменту. Важливо, щоб будь-які зміни застосування індуктора відбувалися поступово. Якщо потрібно, слід замінити його на неіндуктор (наприклад натрію вальпроат).

Гіперглікемія

Під час лікування кветіапіном повідомлялося про випадки гіперглікемії або загострення діабету, що існував раніше. Пацієнтам, які страждають на діабет, або пацієнтам з факторами ризику розвитку цукрового діабету рекомендується проводити відповідний клінічний моніторинг. У деяких випадках спочатку повідомлялося про збільшення маси тіла, що могло бути сприяючим фактором. Належний клінічний моніторинг рекомендується відповідно до загальноприйнятих рекомендацій щодо застосування нейролептичних засобів. Пацієнти, які приймають будь-який антипсихотичний засіб, у тому числі кветіапін, потребують спостереження щодо ознак та симптомів гіперглікемії (таких як полідипсія, поліурія, поліфагія та загальна слабість), а пацієнти з цукровим діабетом чи факторами ризику цукрового діабету – регулярного моніторингу стосовно погіршення глікемічного контролю. Масу тіла також слід постійно контролювати.

Ліпіди

Зростання рівнів ліпідів та холестерину спостерігалися при застосуванні кветіапіну. При зростанні рівнів ліпідів слід призначити відповідне лікування.

Метаболічний ризик

З огляду на зміни стосовно показників маси тіла, глюкози крові (див. гіперглікемія) і ліпідів існує ймовірність погіршення профілю метаболічного ризику в окремих пацієнтів, при якому слід призначити відповідне лікування.

Подовження інтервалу QT

Під час застосування кветіапін не спричиняв стійкого збільшення абсолютних QT-інтервалів. Проте при передозуванні спостерігалося подовження інтервалу QT. Як і у разі застосування інших антипсихотиків, слід дотримуватися обережності при призначенні кветіапіну пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями або пацієнтам з подовженим інтервалом QT в сімейному анамнезі. Також слід дотримуватися обережності при призначенні кветіапіну одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QT, а також при супутньому застосуванні з нейролептиками, особливо пацієнтам літнього віку, пацієнтам з уродженим синдромом подовження інтервалу QT, застійною серцевою недостатністю, гіпертрофією серця, гіпокаліємією або гіпомагніємією.

Відміна прийому препарату

Після раптового припинення застосування антипсихотиків, включаючи кветіапін, були описані гострі симптоми відміни, такі як нудота, блювання та безсоння. Тому рекомендується поступове припинення прийому препарату, принаймні протягом від 1 до 2 тижнів.

Пацієнти літнього віку із психозом, пов’язаним з деменцією

Кветирон XR не рекомендується для лікування психозу, пов’язаного з деменцією.

У хворих на деменцію при застосуванні деяких атипових антипсихотиків спостерігалося підвищення приблизно в 3 рази ризику виникнення серцево-судинних небажаних явищ. Механізм такого підвищення ризику невідомий. Підвищений ризик не може бути виключений для інших антипсихотиків або для інших категорій пацієнтів. Кветирон XR слід застосовувати з обережністю пацієнтам з факторами ризику інсульту.

Відомо, що пацієнти літнього віку, які страждають на психоз, пов’язаний з деменцією, становлять групу підвищеного ризику смерті, порівняно з плацебо. Однак причинного зв’язку між лікуванням кветіапіном та смертю встановлено не було.

Додаткова інформація

Дані щодо застосування кветіапіну у комбінації з дивалпроексом або літієм при маніакальних епізодах помірного або тяжкого ступеня є обмеженими; проте комбінована терапія переносилася добре (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодинамічні властивості»). Ці дані показали адитивний ефект на третьому тижні лікування. Даних щодо комбінованого застосування понад шість тижнів немає.

Дисфагія

При застосуванні кветіапіну відмічалася дисфагія. Слід з обережністю застосовувати кветіапін пацієнтам, яким загрожує ризик аспіраційної пневмонії.

Запори та непрохідність кишечнику

Запор являє собою фактор ризику розвитку кишкової непрохідності. При застосуванні кветіапіну були зареєстровані випадки запору та непрохідності кишечнику (див. розділ «Побічні реакції»). Повідомлення про летальні випадки серед пацієнтів, які мали більш високий ризик розвитку кишкової непрохідності, включаючи тих пацієнтів, які отримували одночасно декілька лікарських засобів, що знижують перистальтику кишечнику, та/або лікарських засобів, стосовно яких могли бути не зареєстровані повідомлення про те, що вони викликають симптоми запору.

Венозна тромбоемболія

На тлі застосування нейролептичних засобів відмічалися випадки венозної тромбоемболії (ВТЕ). Оскільки у пацієнтів, які застосовують нейролептики, часто наявні набуті фактори ризику розвитку ВТЕ, всі можливі фактори ризику появи ВТЕ слід визначити до та під час лікування Кветироном пролонгованої дії та вжити запобіжних заходів.

Вплив на печінку

Лікування Кветироном XR слід припинити при розвитку жовтяниці.

Вплив на масу тіла

Під час лікування кветіапіном повідомлялося про збільшення маси тіла, яку при застосуванні антипсихотичних препаратів слід контролювати та клінічно корегувати.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека та ефективність застосування кветіапіну для лікування вагітних жінок не встановлені. Тому під час вагітності Кветирон XR слід призначати, тільки якщо очікувана користь виправдовує потенційний ризик. У новонароджених, матері яких приймали кветіапін під час вагітності, спостерігалися симптоми відміни препарату.

Ступінь проникнення кветіапіну в грудне молоко невідомий. Тому жінкам необхідно рекомендувати припинити грудне вигодовування немовлят під час прийому Кветирону XR

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

З огляду на основну дію кветіапіну на центральну нервову систему препарат може впливати на види діяльності, що вимагають пильності. Тому пацієнтам не рекомендується керувати автомобілем та користуватися механізмами, поки не буде з’ясовано індивідуальної чутливості до такого впливу.

Спосіб застосування та дози

Кветирон XR слід застосовувати один раз на день, натще (щонайменше за одну годину до вживання їжі). Таблетки слід ковтати цілими, не розламуючи, не подрібнюючи та не розжовуючи їх.

Дорослі.

Для лікування шизофренії та маніакальних епізодів від помірного до тяжкого ступеня при біполярному розладі препарат Кветирон XR слід застосовувати принаймні за 1 годину до прийому їжі. Добова доза на початку терапії становить 300 мг в перший день і 600 мг на другий день. Рекомендована добова доза – 600 мг, однак, якщо це клінічно обґрунтовано, дозу можна підвищити до 800 мг на добу. Дозу слід коригувати в рамках діапазону ефективних доз – від 400 мг до 800 мг на добу – залежно від клінічної відповіді і переносимості. Для підтримуючої терапії при шизофренії немає необхідності у коригуванні дози.

Для лікування депресивних епізодів при біполярному розладі препарат Кветирон XR слід застосовувати перед сном один раз на добу. Загальна добова доза для перших чотирьох днів лікування становить 50 мг (в 1-й день), 100 мг (на 2-й день), 200 мг (на 3-й день) і 300 мг (на 4-й день). Рекомендована добова доза – 300 мг. Не спостерігалось додаткової переваги в групі застосування 600 мг порівняно з групою 300 мг. Доза 600 мг може бути ефективною для окремих пацієнтів. Дози вище 300 мг повинен призначати лікар з досвідом лікування біполярного розладу. Для окремих пацієнтів у разі виникнення проблем, пов’язаних з непереносимістю препарату, можна розглянути питання про зниження дози до мінімальної – 200 мг.

Для попередження наступного епізоду захворювання при біполярному розладі. Для попередження наступних маніакальних, змішаних або депресивних епізодів при біполярному розладі пацієнти, у яких була відповідь на застосування Кветирону XR при невідкладному лікуванні біполярного розладу, повинні продовжувати прийом препарату Кветирон XR у тій самій призначеній дозі увечері. Дозу Кветирону XR можна коригувати в межах діапазону доз від 300 мг до 800 мг/добу, залежно від клінічної відповіді і переносимості кожного окремого пацієнта. Важливо, щоб для підтримуючої терапії застосовувались найнижчі ефективні дози.

Для супутнього лікування депресивних епізодів при депресивних розладах Кветирон XR слід приймати перед сном. Добова доза на початку терапії становить 50 мг у 1-й і на 2-й день та 150 мг – на 3-й і 4-й день. При супутній терапії (з амітриптиліном, бупропіоном, циталопрамом, дулоксетином, есциталопрамом, флуоксетином, пароксетином, сертраліном та венлафаксином) антидепресивний ефект спостерігався при дозах 150 та 300 мг/добу та при дозі 50 мг/добу. При більш високих дозах існує підвищений ризик небажаних явищ. Тому лікарю слід переконатись, що для лікування застосовується найнижча ефективна доза, починаючи з 50 мг/добу. Потреба у збільшенні дози зі 150 до 300 мг/добу повинна ґрунтуватись на оцінці стану окремого пацієнта.

Переведення з препарату Кветирон, таблетки з негайним вивільненням діючої речовини. Для зручнішого дозування пацієнтів, яких лікують окремими дозами препарату Кветирон (таблетки з негайним вивільненням діючої речовини), можна перевести на Кветирон XR в еквівалентній загальній добовій дозі, яку приймають один раз на добу. Для забезпечення підтримання клінічної відповіді може бути необхідним період титрування дози.

Пацієнти літнього віку.

Як і інші антипсихотики, Кветирон XR слід з обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку, особливо на початку лікування та підбору дози. Може бути потрібним більш повільне титрування дози препарату Кветирон XR, а добова терапевтична доза може бути нижчою, ніж та, що застосовується молодшим пацієнтам. Середній плазмовий кліренс кветіапіну був знижений на 30-50 % у хворих літнього віку порівняно з молодшими пацієнтами. Лікування пацієнтів літнього віку слід починати з дози 50 мг/добу. Дозу можна збільшувати поступово на 50 мг/добу до досягнення ефективної дози залежно від клінічної відповіді та переносимості лікування у кожного окремого пацієнта. Пацієнтам літнього віку з депресивними епізодами при депресивних розладах прийом слід розпочинати з 50 мг/добу в 1-3-й день, збільшуючи дозу до 100 мг/добу на 4-й день і 150 мг/добу на 8-й день. Потрібно застосовувати найнижчу ефективну дозу, починаючи з 50 мг/добу. Якщо, виходячи з оцінки конкретного пацієнта, необхідне збільшення дози до 300 мг/добу, цього не слід робити раніше ніж через 22 дні лікування.

Порушення функції нирок. Немає необхідності у коригуванні дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Порушення функції печінки. Кветіапін активно метаболізується у печінці. Тому препарат Кветирон XR слід застосовувати з обережністю пацієнтам з відомими порушеннями функції печінки, особливо протягом початкового періоду підбору дози. Лікування пацієнтів з порушеннями функції печінки слід починати з дози 50 мг/добу. Дозу можна збільшувати з кроком 50 мг/добу до досягнення ефективної дози, залежно від клінічної відповіді та переносимості кожного окремого пацієнта.

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату Кветирон XR для лікування дітей не досліджувалися.

Передозування

Повідомлялося про виживання при гострому передозуванні до 30 г кветіапіну. Більшість пацієнтів з передозуванням не повідомляли про побічні явища, або вони повністю одужували від таких явищ. Повідомлялося про смерть у ході клінічного дослідження після передозування 13,6 г кветіапіну. Повідомлення про передозування кветіапіну, що призводили до смерті або коми, або подовження інтервалу QT, були дуже рідкісними.

У пацієнтів з наявним тяжким серцево-судинним захворюванням існує підвищений ризик ефектів передозування (див. розділ “Особливості застосування”).

Загалом, ознаки та симптоми, про які повідомлялося, були наслідком підсилення відомих фармакологічних ефектів препарату, таких як сонливість та седація, тахікардія та артеріальна гіпотензія.

Специфічного антидоту до кветіапіну немає. У разі тяжких ознак слід розглянути необхідність застосування різноспрямованих заходів та інтенсивної терапії, включаючи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції легень, моніторинг та підтримку діяльності серцево-судинної системи. Оскільки профілактика абсорбції при передозуванні не вивчалася, слід враховувати необхідність промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт знепритомнів), а також застосування активованого вугілля разом з проносним засобом.

Ретельний медичний контроль та моніторинг повинні тривати до повного одужання пацієнта.

Побічні реакції

При прийомі кветіапіну найчастіше повідомлялось про такі небажані реакції: сонливість, запаморочення, сухість у роті, астенія легкого ступеня, запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія та диспепсія.

Як і стосовно інших антипсихотичних засобів, застосування кветіапіну супроводжувалося збільшенням маси тіла, синкопе, злоякісним нейролептичним синдромом, лейкопенією і периферичними набряками.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія1, еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія1, анемія, агранулоцитоз.

Порушення з боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактична реакція6.

Порушення з боку ендокринної системи: гіперпролактинемія16, гіпотиреоїдизм22, неадекватність секреції антидіуретичного гормону.

Порушення метаболізму та трофіки: посилення апетиту, гіпонатріємія20, цукровий діабет 1, 5, 6, метаболічний синдром.

Порушення з боку психіки: незвичайні сни та нічні кошмари, суїцидальні думки та суїцидальна поведінка21, сомнамбулізм та пов’язані з цим реакції, такі як розмови уві сні, розлади харчової поведінки у сні.

Порушення з боку нервової системи: запаморочення17, сонливість2, 17, головний біль, синкопальний стан4, 17, екстрапірамідні симптоми1, 22, дизартрія, судоми1, 17, епілепсія1, синдром неспокійних ніг, пізня дискінезія1, 6.

Порушення з боку серцево-судинної системи: тахікардія4, ортостатична гіпотензія4, 17, венозна тромбоемболія1, відчуття серцебиття.

Порушення з боку органів зору: нечіткість зору.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: риніт, диспное.

Порушення з боку травної системи: сухість у роті, запор, диспепсія, дисфагія8, блювання, панкреатит, кишкова непрохідність/заворот кишок.

Порушення з боку гепатобіліарної системи: жовтяниця6, гепатит6.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: ангіоневротичний набряк6, синдром Стівенса-Джонсона6, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.

Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: рабдоміоліз.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: сексуальна дисфункція, пріапізм, галакторея, набряки молочних залоз, менструальні розлади.

Синдром відміни у новонароджених.

Загальні порушення та стани у місці введення: симптоми відміни (припинення застосування)1,10, легка астенія, периферичний набряк, дратівливість, злоякісний нейролептичний синдром1, пірексія, гіпотермія.

Зміни лабораторних показників: підвищення рівнів тригліцеридів у сироватці крові11, підвищення рівня загального холестерину (переважно холестерину ЛПНЩ)12, зменшення рівня ЛПВЩ холестерину18, збільшення маси тіла9, зниження рівня гемоглобіну23, підвищення рівнів сироваткових трансаміназ (АЛТ, АСТ)3, зниження числа нейтрофілів, підвищення глюкози крові до гіперглікемічних рівнів7, підвищення рівнів гамма-ГТ3, зменшення кількості тромбоцитів14, подовження інтервалу QT1,13,19, підвищення рівнів креатинфосфокінази у крові15.

(1) Див. розділ “Особливості застосування”.

(2) Сонливість може виникати, як правило, протягом перших двох тижнів лікування і зазвичай зникає при продовженні застосування кветіапіну.

(3) Асимптоматичні підвищення рівнів трансаміназ у сироватці крові (АЛТ, АСТ) або гамма-глутамілтрансферази спостерігались у деяких пацієнтів при застосуванні кветіапіну. Такі підвищення були, зазвичай, оборотними при продовженні лікування кветіапіном.

(4) Як і інші антипсихотичні препарати з блокуючою дією на альфа1-адренергічні рецептори, кветіапін часто може індукувати виникнення ортостатичної гіпотензії, що супроводжується запамороченням, тахікардією, у деяких пацієнтів – синкопе, особливо протягом періоду підбору початкової дози (див. розділ “Особливості застосування”).

(5) Дуже рідко повідомлялося про загострення наявного цукрового діабету.

(6) Визначення частоти небажаних реакцій базується лише на постмаркетингових даних застосування кветіапіну у лікарській формі зі швидким вивільненням.

(7) Рівень глюкози у крові натще > 126 мг/дл (> 7,0 ммоль/л) або рівень глюкози у крові не натще > 200 мг/дл (> 11,1 ммоль/л), як мінімум, в одному випадку.

(8) Зростання частоти виникнення дисфагії при застосуванні кветіапіну порівняно з плацебо спостерігалось тільки у ході клінічних досліджень біполярної депресії.

(9) Ґрунтується на > 7% збільшенні маси тіла порівняно з початковим. Виникає переважно протягом перших тижнів лікування.

(10) Симптоми відміни, які спостерігались найчастіше у ході короткочасних плацебо-контрольованих клінічних досліджень монотерапії, в яких оцінювали симптоми відміни: безсоння, нудоту, головний біль, діарею, блювання, запаморочення і дратівливість. Частота виникнення таких реакцій виражено зменшувалась через 1 тиждень після припинення лікування.

(11) Тригліцериди > 200 мг/дл (> 2,258 ммоль/л) (пацієнти віком > 18 років) або > 150 мг/дл (1,694 ммоль/л) (пацієнти віком < 18 років) принаймні під час одного обстеження.

(12) Холестерин > 240 мг/дл (> 6,2064 ммоль/л) (пацієнти віком > 18 років) або > 200 мг/дл (5,172 ммоль/л) (пацієнти віком < 18 років) принаймні під час одного обстеження. Підвищення рівня ЛПНЩ холестерину > 30 мг/дл (0,769 ммоль/л) спостерігалось дуже часто. Середня величина зміни серед пацієнтів, у яких відзначено підвищення, становила 41,7 мг/дл (> 1,07 ммоль/л).

(13) Див. текст нижче.

(14) Тромбоцити < 100 x 109/л як мінімум в одному випадку.

(15) Виходячи з повідомлень клінічних досліджень про побічні реакції, підвищення рівнів креатинфосфокінази у крові не пов’язані зі злоякісним нейролептичним синдромом.

(16) Рівні пролактину (пацієнти у віці > 18 років): > 20 мкг/л (> 869,56 пкмоль/л) чоловіки; > 30 мкг/л (> 1304,34 пкмоль/л) жінки – в будь-який час.

(17) Може призводити до падіння.

(18) ЛПВЩ холестерин: < 40 мг/дл (1,025 ммоль/л) у чоловіків; < 50 мг/дл (1,282 ммоль/л) у жінок у будь-який час.

(19) Тривалість інтервалу QT від < 450 мсек до ≥ 450 мсек із збільшенням на ≥ 30 мсек.

(20) Зсув від > 132 ммоль/л до ≤ 132 ммоль/л принаймні під час одного обстеження.

(21) Про випадки суїцидальних думок та суїцидальної поведінки повідомлялось під час терапії кветіапіном пролонгованої дії або одразу після припинення лікування.

(22) Див. розділ “Фармакодинамічні властивості”.

(23) Зниження рівня гемоглобіну до ≤ 13 г/дл (8,07 ммоль/л) у чоловіків, ≤ 12 г/дл (7,45 ммоль/л) у жінок принаймні під час одного обстеження спостерігалось у 11% пацієнтів, які приймали кветіапін в усіх дослідженнях, включаючи відкриті продовження досліджень. Для цих пацієнтів середнє максимальне зменшення рівня гемоглобіну у будь-який час становило 1,5 г/дл.

При застосуванні нейролептиків дуже рідко повідомлялося про випадки подовження інтервалу QT, вентрикулярної аритмії, раптової смерті, зупинки серця та поліморфної шлуночкової тахікардії, і такі ефекти вважаються класоспецифічними.

При лікуванні шизофренії загальна частота виникнення екстрапірамідних побічних явищ становила 7,5 % для кветіапіну пролонгованої дії, 7,7 % для кветіапіну зі швидким вивільненням та 4,7 % для плацебо без доказів залежності від дози. Частота виникнення окремих екстрапірамідних побічних явищ (таких як акатизія, екстрапірамідні порушення, тремор, дискінезія, дистонія, збудженість та ригідність м’язів) була зазвичай низькою та не перевищувала 3 % у будь-якій із груп лікування.

Лікування кветіапіном асоціювалося з незначним дозозалежним зниженням рівнів тиреоїдного гормону, особливо загального Т4 та вільного Т4. Зниження загального та вільного Т4 було максимальним протягом перших двох-чотирьох тижнів лікування кветіапіном без подальшого зниження при довготривалому лікуванні. Майже в усіх випадках припинення лікування кветіапіном асоціювалося з відновленням рівнів загального та вільного Т4 незалежно від тривалості лікування. Менші зниження рівнів загального Т3 та оборотного Т3 спостерігалися лише при вищих дозах. Рівні тироксинозв’язуючого глобуліну (TBG) залишалися незміненими, та загалом відповідні підвищення тиреотропного гормону (TSH) не спостерігалися. Це вказує на те, що кветіапін не спричиняє клінічно значимого гіпотиреозу.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 1, 3 або 6 блістерів у пачці з картону.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «Фарма Старт», Україна.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

КВЕТИРОН XR 50

(QUETIRON XR 50)

КВЕТИРОН XR 200

(QUETIRON XR 200)

КВЕТИРОН XR 400

(QUETIRON XR 400)

Состав

действующее вещество: кветиапин (в форме кветиапина фумарата);

1 таблетка 50 мг содержит 50 мг кветиапина (57,565 мг в форме кветиапина фумарата);

1 таблетка 200 мг содержит 200 мг кветиапина (230,26 мг в форме кветиапина фумарата);

1 таблетка 400 мг содержит 400 мг кветиапина (460,52 мг в форме кветиапина фумарата);

вспомогательные вещества: гипромеллоза, аммонийно-метакрилатный сополимер (тип В), кремния диоксид коллоидный безводный, магния стеарат, этилцеллюлоза; смесь для пленочного покрытия Opadry II White: полиэтиленгликоль, спирт поливиниловый, тальк, титана диоксид (Е 171).

Лекарственная форма. Таблетки пролонгированного действия.

Основные физико-химические свойства: таблетки круглой формы с двояковыпуклой поверхностью, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета.

Фармакотерапевтическая группа. Антипсихотические средства. Код АТХ N05A H04.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика.

Механизм действия.

Кветиапин является атипичным антипсихотическим агентом. Кветиапин и его активный плазменный метаболит норкветиапин взаимодействуют со многими нейротрансмиттерными рецепторами. Кветиапин и норкветиапин проявляют сродство с серотониновыми (5НТ2) и допаминовыми D1- и D2-рецепторами мозга. Именно эта комбинация рецепторного антагонизма с большей селективностью к 5НТ2 в отношении рецепторов D2 рассматривается как таковая, что способствует клиническим антипсихотическим эффектам и низкой склонности к экстрапирамидным побочным симптомам препарата Кветирон XR. Кроме того, норкветиапин имеет высокое сродство с серотониновыми 5НТ1 рецепторами. Кветиапин и норкветиапин также имеют высокое сродство с гистаминергическими и адренергическими α1-рецепторами и меньшее сродство с адренергическими α2-рецепторами. Кветиапин не имеет существенного сродства с холинергическими мускариновыми или бензодиазепиновыми рецепторами.

Фармакодинамические эффекты.

Кветиапин отличался от стандартных антипсихотических средств и имел атипичный профиль. Кветиапин не вызывает гиперчувствительности допаминового D2-рецептора после длительного применения. Кветиапин приводит лишь к слабой каталепсии при применении доз, которые эффективно блокируют допаминовый D2-рецептор. Кветиапин демонстрирует селективность в отношении лимбической системы, вызывая при хроническом применении деполяризационную блокаду мезолимбических, но не нигростриальных допаминовых нейронов. Также было сделано предположение, что средства с меньшей склонностью вызывать экстрапирамидные симптомы (ЭПС) могут также иметь меньшую склонность вызывать тардитивную дискинезию (см. раздел «Побочные реакции»).

Фармакокинетика.

При пероральном применении кветиапин хорошо всасывается и активно метаболизируется. Приблизительно 83 % кветиапина связывается с белками плазмы. Пиковые молярные концентрации в равновесном состоянии активного метаболита норкветиапина составляют 35 % тех, которые наблюдаются для кветиапина.

Фармакокинетика кветиапина и норкветиапина является линейной в пределах одобренных доз. Кинетика кветиапина не отличается у мужчин и женщин.

Кветирон XR достигает пиковых концентраций в плазме примерно через 6 часов после применения (Тmax). Кветирон XR демонстрирует дозопропорциональную фармакокинетику для доз до 800 мг включительно при применении 1 раз в сутки. Максимальная концентрация в плазме (Cmax) и площадь под кривой концентрация-время (AUC) для препарата Кветирон XR, который применяется 1 раз в сутки, сопоставимы с теми, которые достигаются для такой же общей суточной дозы кветиапина фумарата, таблеток с немедленным высвобождением (Кветирон, таблетки, покрытые пленочной оболочкой), который применяется 2 раза в сутки. Периоды полувыведения кветиапина и норкветиапина составляют примерно 7 и 12 часов соответственно.

Средний клиренс кветиапина у лиц пожилого возраста примерно на 30-50 % ниже, чем у взрослых 18-65 лет.

Средний плазменный клиренс кветиапина был снижен примерно на 25 % у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина менее 30 мл/мин/1,73 м2), однако индивидуальные величины клиренса находятся в пределах, характерных для здоровых лиц. С мочой выводится менее 5 % средней молярной фракции дозы свободного кветиапина и активного метаболита норкветиапина.

Кветиапин активно метаболизируется в печени. Использование радиоактивно меченного кветиапина выявило, что менее 5 % кветиапина не метаболизируется и выводится в неизмененном виде с мочой или калом. Приблизительно 73 % радиоактивной метки выводится с мочой и 21 % – с калом. Средний плазменный клиренс кветиапина снижается приблизительно на 25 % у пациентов с известной печеночной недостаточностью (стабильный алкогольный цирроз). Поскольку кветиапин в значительной степени метаболизируется в печени, у пациентов с печеночной недостаточностью ожидается повышение его уровня в плазме. Для таких пациентов может потребоваться корректировка дозы (см. раздел «Способ применения и дозы»).

CYP ЗА4 является основным ферментом, ответственным за метаболизм кветиапина. Норкветиапин в основном образуется и выводится с помощью CYP 3A4.

Было обнаружено, что кветиапин и несколько его метаболитов (включая норкветиапин) имеют слабую подавляющую активность относительно ферментов цитохрома Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 и ЗА4 in vitro. Угнетение CYP in vitro наблюдается только при концентрациях, которые примерно в 5-50 раз превышают те, которые наблюдаются у человека при применении доз 300-800 мг/сутки. Ввиду полученных in vitro результатов, не следует ожидать, что одновременное назначение кветиапина с другими препаратами приведет к клинически выраженному угнетению метаболизма другого препарата, метаболизм которого зависит от цитохрома Р450. Кветиапин может индуцировать ферменты цитохрома Р450. Однако в ходе специфического исследования взаимодействия у пациентов с психозом не было выявлено повышения активности цитохрома Р450 после применения кветиапина.

Пища с высоким содержанием жиров приводит к статистически достоверному повышению Cmax и AUC препарата Кветирон XR. Кветирон XR следует принимать не менее чем за час до еды.

Клинические характеристики.

Показания

Кветирон XR показан для лечения

  • Шизофрении, включая предупреждение рецидива у пациентов со стабильным течением шизофрении, получавших поддерживающую терапию Кветироном XR.
  • Биполярного расстройства, в частности:

o для лечения умеренных и тяжелых маниакальных эпизодов при биполярном расстройстве;

o для лечения депрессивных эпизодов при биполярном расстройстве;

o для предупреждения следующего эпизода заболевания у пациентов с биполярным расстройством, у пациентов с маниакальными или депрессивными эпизодами, при которых лечение кветиапином является эффективным.

  • Кветирон XR показан для сопутствующего лечения депрессивных эпизодов у пациентов с депрессивным расстройством, у которых зафиксирован субоптимальный ответ на монотерапию антидепрессантами. До начала лечения врачу необходимо тщательно изучить профиль безопасности Кветирона XR.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к действующему веществу или к любому компоненту препарата.

Противопоказано одновременное применение ингибиторов цитохрома P450 3A4, таких как ингибиторы ВИЧ-протеазы, азольные противогрибковые препараты, эритромицин, кларитромицин и нефазодон.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Учитывая то, что кветиапин, в первую очередь, действует на центральную нервную систему, Кветирон XR следует с осторожностью применять в комбинации с другими препаратами, оказывающими подобное действие, и с алкоголем.

Цитохром Р450 (CYP) ЗА4 является ферментом, главным образом отвечающим за метаболизм кветиапина. При исследовании взаимодействия у здоровых добровольцев сопутствующее применение кветиапина (25 мг) с кетоконазолом (ингибитором CYP ЗА4) вызывало повышение AUC кветиапина в 5-8 раз. Таким образом, сопутствующее применение кветиапина с ингибиторами CYP ЗА4 противопоказано. Также не рекомендуется употреблять грейпфрутовый сок в течение периода лечения кветиапином.

В ходе исследования многократного применения дозы с целью оценки фармакокинетики кветиапина, который назначали до и во время лечения карбамазепином (индуктором печеночного фермента), сопутствующее применение карбамазепина существенно повышало клиренс кветиапина. Это повышение клиренса снижало системную экспозицию кветиапина (что измерялось по площади AUC) до уровня, который составлял в среднем 13 % экспозиции при применении самого кветиапина, хотя у некоторых пациентов наблюдался больший эффект. Вследствие этого взаимодействия возможны более низкие концентрации в плазме, что может повлиять на эффективность терапии Кветироном XR.

Сопутствующее применение кветиапина и фенитоина (еще одного индуктора микросомального фермента) вызывало повышение клиренса кветиапина примерно на 450 %. Начинать терапию Кветироном XR пациентам, получающим индуктор печеночного фермента, можно только в том случае, если врач считает, что польза от применения Кветирона XR превосходит риски, связанные с отменой индуктора печеночного фермента. Важно, что любые изменения в приеме индуктора должны быть постепенными. Если необходимо, его следует заменить неиндуктором (например натрия вальпроатом).

Фармакокинетика кветиапина существенно не изменяется при одновременном применении таких антидепрессантов, как имипрамин (известный ингибитор CYP 2D6) или флуоксетин (известный ингибитор CYP ЗА4 и CYP 2D6).

Сопутствующее применение таких антипсихотиков, как рисперидон или галоперидол, не вызывало существенных изменений фармакокинетики кветиапина. Одновременное применение кветиапина и тиоридазина вызывало повышение клиренса кветиапина приблизительно на 70 %.

При сопутствующем применении циметидина фармакокинетика кветиапина не менялась.

Фармакокинетика лития не менялась при его одновременном применении с кветиапином.

Фармакокинетика натрия вальпроата и кветиапина при их одновременном применении не изменялась до клинически достоверной степени.

Исследования взаимодействия с сердечно-сосудистыми препаратами не проводились.

Следует соблюдать осторожность при одновременном применении кветиапина с лекарственными средствами, нарушающими электролитный баланс или удлиняющими интервал QT.

У пациентов, применявших кветиапин, отмечались случаи ложных положительных результатов ферментного иммуноанализа на наличие метадона и трициклических антидепрессантов. Рекомендуется проверять сомнительные результаты скринингового иммуноанализа с помощью соответствующего хроматографического метода.

Особенности применения

Поскольку Кветирон XR показан для лечения шизофрении, биполярного расстройства и сопутствующего лечения депрессивных эпизодов у пациентов с депрессивным расстройством (ДР), следует тщательно рассмотреть профиль безопасности препарата, учитывая установленный конкретному пациенту диагноз и дозу, которую он принимает.

Долгосрочная эффективность и безопасность сопутствующей терапии кветиапином для пациентов с ДР не оценивались, однако изучались долгосрочная эффективность и безопасность монотерапии для взрослых пациентов.

Дети (в возрасте от 10 до 18 лет)

Кветирон XR не рекомендуется для применения детям от 10 до 18 лет из-за отсутствия данных, свидетельствующих в пользу его применения этой возрастной группе.

Суицид/суицидальные мысли или клиническое ухудшение

Депрессия при биполярном расстройстве, ассоциированная с повышенным риском возникновения суицидальных мыслей, самоповреждений и суицида (событий, связанных с суицидом). Такой риск сохраняется до установления выраженной ремиссии. Поскольку улучшение может не наблюдаться в течение первых недель лечения или дольше, за состоянием пациентов следует тщательно наблюдать до появления такого улучшения. Согласно общему клиническому опыту, риск суицида может увеличиваться на ранних этапах улучшения.

Кроме того, необходимо учитывать потенциальный риск возникновения событий, связанных с суицидом, после резкого прекращения лечения кветиапином по причине известных факторов риска при заболевании, в отношении которого проводится лечение.

Другие психические заболевания, при которых назначается Кветирон XR, могут также ассоциироваться с повышенным риском связанных с суицидом явлений. Кроме того, эти заболевания могут протекать одновременно с депрессивными эпизодами. Следовательно, при лечении других психических расстройств следует принимать такие же меры предосторожности, которых придерживаются при лечении депрессивных эпизодов.

Как известно, пациенты со связанными с суицидом явлениями в анамнезе или те, кто демонстрирует значительную степень суицидальных мыслей до начала лечения, имеют более высокий риск суицидальных мыслей или суицидальных попыток и требуют тщательного мониторинга во время лечения.

Тщательное наблюдение за пациентами и, в частности, теми, кто имеет высокий риск, должно сопровождаться медикаментозной терапией, особенно в начале лечения и при последующих изменениях дозы. Пациентов (и лиц, которые присматривают за пациентами) нужно предупредить о необходимости мониторинга относительно клинического ухудшения, суицидального поведения или мыслей и необычных изменений в поведении и немедленного обращения за медицинской помощью при появлении симптомов.

Сонливость

Лечение кветиапином ассоциировано с сонливостью и подобными симптомами, такими как седация. При лечении пациентов с биполярной депрессией такие симптомы возникали, как правило, в течение первых 3 дней лечения и были преимущественно от легких до умеренных по интенсивности. Относительно пациентов с биполярной депрессией и пациентов с депрессивными эпизодами при депрессивном расстройстве, у которых возникает сонливость, может потребоваться наблюдение в течение 2 недель после появления сонливости или до тех пор, пока исчезнут симптомы, или может потребоваться рассмотрение вопроса о прекращении лечения.

Лечение кветиапином сопровождалось ортостатической гипотензией и сопутствующим головокружением, которые, подобно сонливости, обычно возникают во время периода титрования дозы. Эти явления могут способствовать росту частоты случайных травм (падения), особенно среди пациентов пожилого возраста. Поэтому пациентам следует рекомендовать соблюдать осторожность, пока они не привыкнут к возможным эффектам лекарственного средства.

Сердечно-сосудистые заболевания

Кветирон XR следует с осторожностью применять пациентам с известными сердечно-сосудистыми и цереброваскулярными заболеваниями или другими состояниями, которые могут привести к артериальной гипотензии. Кветиапин может вызывать ортостатическую гипотензию, особенно в начале титрования дозы, поэтому в таких случаях необходимо снижение дозы или более длительное ее титрование.

Судороги

Как и при лечении другими антипсихотическими препаратами, рекомендуется с осторожностью назначать препарат пациентам с судорогами в анамнезе.

Экстрапирамидные симптомы

Кветиапин ассоциировался с ростом частоты возникновения экстрапирамидных симптомов (ЭПС) по сравнению с плацебо у пациентов, получавших лечение при эпизодах большой депрессии, связанной с биполярным расстройством.

Применение кветиапина ассоциировалось с развитием акатизии, которая характеризовалась субъективно неприятным или вызываемым дистресс беспокойством и потребностью двигаться, которая нередко сопровождалась неспособностью неподвижно сидеть или стоять. Эти явления с большей вероятностью наблюдаются в течение первых нескольких недель лечения. Увеличение дозы пациентам, у которых развиваются такие симптомы, может им повредить.

Тардитивная дискинезия

При появлении признаков и симптомов тардитивной дискинезии следует рассмотреть вопрос о необходимости снижения дозы или отмены применения Кветирона XR.

Злокачественный нейролептический синдром

Злокачественный нейролептический синдром может быть связан с лечением антипсихотиками, включая кветиапин. Клинические проявления включают гипертермию, изменения психического состояния, ригидность мышц, вегетативную нестабильность и повышение уровня креатинфосфокиназы. В таком случае следует прекратить применение Кветирона XR и начать соответствующее лечение.

Тяжелая нейтропения

Сообщалось о тяжелой нейтропении (количество нейтрофилов < 0,5х109/л) без развития инфекционного заболевания. Были зарегистрированы сообщения о случаях агранулоцитоза (тяжелой нейтропении с развитием инфекционного заболевания) среди всех пациентов, которые получали лечение кветиапином во время участия в клинических исследованиях (редко), а также сообщения, полученные в пострегистрационный период (в том числе о летальных случаях). Большинство случаев тяжелой нейтропении возникали в течение нескольких месяцев после начала лечения кветиапином. Очевидной дозозависимости нет. Возможные факторы риска возникновения нейтропении включают уже существующую лейкопению и наличие в анамнезе медикаментозно индуцированной нейтропении. Применение кветиапина пациентам с количеством нейтрофилов < 1х109/л следует прекратить. Необходимо наблюдать за пациентами на предмет обнаружения у них признаков и симптомов инфекции и следить за количеством нейтрофилов (пока оно не будет превышать 1,5х109/л).

Были отмечены случаи агранулоцитоза у пациентов без предварительно существующих факторов риска. Следует принять во внимание возможность развития нейтропении у пациентов с наличием инфекционного заболевания, особенно при отсутствии очевидного(-ых) способствующего(-ых) фактора(-ов), или у пациентов с лихорадкой; лечение по этому поводу следует проводить в зависимости от конкретного клинического случая.

Взаимодействия

См. также раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий».

Сопутствующее применение кветиапина с мощным индуктором печеночного фермента, таким как карбамазепин или фенитоин, существенно снижает концентрацию кветиапина в плазме, что может повредить эффективности терапии кветиапином. Лечение Кветироном XR пациентов, получающих индуктор печеночного фермента, можно начинать только в том случае, если врач считает, что польза от применения препарата Кветирон XR превосходит риски от отмены индуктора печеночного фермента. Важно, чтобы любые изменения применения индуктора происходили постепенно. Если нужно, следует заменить его на неиндуктор (например натрия вальпроат).

Гипергликемия

Во время лечения кветиапином сообщалось о случаях гипергликемии или обострения диабета, существовавшего ранее. Пациентам, страдающим диабетом, или пациентам с факторами риска развития сахарного диабета рекомендуется проводить соответствующий клинический мониторинг. В некоторых случаях сначала сообщалось об увеличении массы тела, что могло быть способствующим фактором. Надлежащий клинический мониторинг рекомендуется в соответствии с общепринятыми рекомендациями по применению нейролептических средств. Пациенты, которые принимают любое антипсихотическое средство, в том числе кветиапин, требуют наблюдения относительно признаков и симптомов гипергликемии (таких как полидипсия, полиурия, полифагия и общая слабость), а пациенты с сахарным диабетом или факторами риска сахарного диабета – регулярного мониторинга относительно ухудшения гликемического контроля. Масса тела также должна постоянно контролироваться.

Липиды

Повышения уровней липидов и холестерина наблюдались при применении кветиапина. При росте уровней липидов следует назначить соответствующее лечение.

Метаболический риск

Учитывая изменения относительно показателей массы тела, глюкозы крови (см. гипергликемия) и липидов, существует вероятность ухудшения профиля метаболического риска у отдельных пациентов, при котором следует назначить соответствующее лечение.

Удлинение интервала QT

При применении кветиапин не вызывал устойчивого увеличения абсолютных QT-интервалов. Однако при передозировке наблюдалось удлинение интервала QT. Как и в случае применения других антипсихотиков, следует соблюдать осторожность при назначении кветиапина пациентам с сердечно-сосудистыми заболеваниями или пациентам с удлиненным интервалом QT в семейном анамнезе. Также следует соблюдать осторожность при назначении кветиапина одновременно с препаратами, которые удлиняют интервал QT, а также при одновременном применении с нейролептиками, особенно пациентам пожилого возраста, пациентам с врожденным синдромом удлинения интервала QT, застойной сердечной недостаточностью, гипертрофией сердца, гипокалиемией или гипомагниемией.

Отмена приема препарата

После внезапного прекращения применения антипсихотиков, включая кветиапин, были описаны острые симптомы отмены, такие как тошнота, рвота и бессонница. Поэтому рекомендуется постепенное прекращение приема препарата, по крайней мере в течение от 1 до 2 недель.

Пациенты пожилого возраста с психозом, связанным с деменцией

Кветирон XR не рекомендуется для лечения психоза, связанного с деменцией.

У больных деменцией при применении некоторых атипичных антипсихотиков наблюдалось повышение примерно в 3 раза риска возникновения сердечно-сосудистых побочных эффектов. Механизм такого повышения риска неизвестен. Повышенный риск не может быть исключен для других антипсихотиков или для других категорий пациентов. Кветирон XR следует применять с осторожностью пациентам с факторами риска инсульта.

Известно, что пациенты пожилого возраста, страдающие психозом, связанным с деменцией, составляют группу повышенного риска смерти по сравнению с плацебо. Однако причинная связь между лечением кветиапином и смертью не установлена.

Дополнительная информация

Данные относительно применения кветиапина в комбинации с дивалпроексом или литием при маниакальных эпизодах умеренной или тяжелой степени ограничены; однако комбинированная терапия переносилась хорошо (см. разделы "Побочные реакции" и "Фармакодинамические свойства"). Эти данные показали аддитивный эффект на третьей неделе лечения. Данных относительно комбинированного применения более шести недель нет.

Дисфагия

При применении кветиапина отмечалась дисфагия. Следует с осторожностью применять кветиапин пациентам, которым грозит риск аспирационной пневмонии.

Запоры и непроходимость кишечника

Запор представляет собой фактор риска развития кишечной непроходимости. При применении кветиапина были зарегистрированы случаи запоров и непроходимости кишечника (см. раздел «Побочные реакции»). Сообщалось о летальных случаях среди пациентов, которые имели более высокий риск развития кишечной непроходимости, включая тех пациентов, которые получали одновременно несколько лекарственных средств, снижающих перистальтику кишечника, и/или лекарственных средств, в отношении которых могли быть не зарегистрированы сообщения о том, что они вызывают симптомы запора.

Венозная тромбоэмболия

На фоне применения нейролептических средств отмечались случаи венозной тромбоэмболии (ВТЭ). Поскольку у пациентов, применяющих нейролептики, часто имеются приобретенные факторы риска развития ВТЭ, все возможные факторы риска развития ВТЭ следует определить до и во время лечения Кветироном пролонгированного действия и принять предупредительные меры.

Влияние на печень

Лечение Кветироном XR следует прекратить при развитии желтухи.

Влияние на массу тела

Во время лечения кветиапином сообщалось об увеличении массы тела, которую при применении антипсихотических препаратов следует контролировать и клинически корректировать.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Безопасность и эффективность применения кветиапина для лечения беременных женщин не установлены. Поэтому во время беременности Кветирон XR следует назначать только, если ожидаемая польза превышает потенциальный риск. У новорожденных, матери которых принимали кветиапин во время беременности, наблюдались симптомы отмены препарата.

Степень проникновения кветиапина в грудное молоко неизвестна. Поэтому женщинам необходимо рекомендовать прекратить грудное вскармливание младенцев во время приема Кветирона XR.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.

Учитывая основное действие кветиапина на центральную нервную систему, препарат может влиять на виды деятельности, требующие внимательности. Поэтому пациентам не рекомендуется управлять автомобилем и пользоваться механизмами, пока не будет выяснено индивидуальной чувствительности к такому воздействию.

Способ применения и дозы

Кветирон XR следует применять один раз в день, натощак (минимум за один час до употребления пищи). Таблетки следует проглатывать целиком, не разламывая, не измельчая и не разжевывая их.

Взрослые.

Для лечения шизофрении и маниакальных эпизодов от умеренной до тяжелой степени при биполярном расстройстве препарат Кветирон XR следует применять по крайней мере за 1 час до приема пищи. Суточная доза в начале терапии составляет 300 мг в первый день и 600 мг на второй день. Рекомендуемая суточная доза – 600 мг, однако, если это клинически обосновано, дозу можно повысить до 800 мг в сутки. Дозу следует корректировать в рамках диапазона эффективных доз – от 400 мг до 800 мг в сутки – в зависимости от клинического ответа и переносимости. Для поддерживающей терапии при шизофрении нет необходимости в коррекции дозы.

Для лечения депрессивных эпизодов при биполярном расстройстве препарат Кветирон XR следует применять перед сном один раз в сутки. Общая суточная доза для первых четырех дней лечения составляет 50 мг (в 1-й день), 100 мг (на 2-й день), 200 мг (3-й день) и 300 мг (на 4-й день). Рекомендуемая суточная доза – 300 мг. Не отмечалось дополнительного преимущества в группе применения 600 мг по сравнению с группой 300 мг. Доза 600 мг может быть эффективной для некоторых пациентов. Дозы выше 300 мг должен назначать врач с опытом лечения биполярного расстройства. Для некоторых пациентов в случае возникновения проблем, связанных с непереносимостью препарата, можно рассмотреть вопрос о снижении дозы до минимальной – 200 мг.

Для предупреждения следующего эпизода заболевания при биполярном расстройстве. Для предупреждения следующих маниакальных, смешанных или депрессивных эпизодов при биполярном расстройстве пациенты, у которых был ответ на применение Кветирона XR при неотложном лечении биполярного расстройства, должны продолжать прием препарата Кветирон XR в той же назначенной дозе вечером. Дозу Кветирона XR можно корректировать в пределах диапазона доз от 300 мг до 800 мг/сутки, в зависимости от клинического ответа и переносимости каждого отдельного пациента. Важно, чтобы для поддерживающей терапии применялись минимальные эффективные дозы.

Для сопутствующего лечения депрессивных эпизодов при депрессивных расстройствах Кветирон XR следует принимать перед сном. Суточная доза в начале терапии составляет 50 мг в 1-й и на 2-й день и 150 мг – на 3-й и 4-й день. При сопутствующей терапии (с амитриптилином, бупропионом, циталопрамом, дулоксетином, эсциталопрамом, флуоксетином, пароксетином, сертралином и венлафаксином) антидепрессивный эффект наблюдался при дозах 150 и 300 мг/сутки и при дозе 50 мг/сутки. При более высоких дозах существует повышенный риск нежелательных явлений. Поэтому врачу необходимо убедиться, что для лечения применяется самая низкая эффективная доза, начиная с 50 мг/сутки. Потребность в увеличении дозы со 150 до 300 мг/сутки должна основываться на оценке состояния отдельного пациента.

Перевод с препарата Кветирон, таблетки с немедленным высвобождением действующего вещества. Для более удобного дозирования пациентов, которых лечат отдельными дозами препарата Кветирон (таблетки с немедленным высвобождением действующего вещества), можно перевести на Кветирон XR в эквивалентной общей суточной дозе, которую принимают один раз в сутки. Для обеспечения поддержания клинического ответа может потребоваться период титрования дозы.

Пациенты пожилого возраста.

Как и другие антипсихотики, Кветирон XR следует с осторожностью применять пациентам пожилого возраста, особенно в начале лечения и подбора дозы. Может потребоваться более медленное титрование дозы препарата Кветирон XR, а суточная терапевтическая доза может быть ниже, чем та, которая применяется младшим пациентам. Средний плазматический клиренс кветиапина был снижен на 30-50 % у больных пожилого возраста по сравнению с более молодыми пациентами. Лечение пациентов пожилого возраста следует начинать с дозы 50 мг/сутки. Дозу можно постепенно повышать на 50 мг/сутки до достижения эффективной дозы в зависимости от клинического ответа и переносимости лечения у каждого отдельного пациента. Пациентам пожилого возраста с депрессивными эпизодами при депрессивных расстройствах прием следует начинать с 50 мг/сутки в 1-3-й день, увеличивая дозу до 100 мг/сутки на 4-й день и 150 мг/сутки на 8-й день. Нужно применять самую низкую эффективную дозу, начиная с 50 мг/сутки. Если, исходя из оценки конкретного пациента, необходимо увеличение дозы до 300 мг/сутки, этого не следует делать раньше чем через 22 дня лечения.

Нарушение функции почек. Нет необходимости в коррекции дозы для пациентов с нарушением функции почек.

Нарушение функции печени. Кветиапин активно метаболизируется в печени. Поэтому препарат Кветирон XR следует применять с осторожностью пациентам с известными нарушениями функции печени, особенно в начальный период подбора дозы. Лечение пациентов с нарушениями функции печени следует начинать с дозы 50 мг/сутки. Дозу можно увеличивать с шагом 50 мг/сутки до достижения эффективной дозы, в зависимости от клинического ответа и переносимости каждого отдельного пациента.

Дети.

Безопасность и эффективность применения препарата Кветирон XR для лечения детей не исследовались.

Передозировка

Сообщалось о выживании при острой передозировке до 30 г кветиапина. Большинство пациентов с передозировкой не уведомляли о побочных явлениях, или они полностью выздоравливали от таких явлений. Сообщалось о смерти в ходе клинического исследования после передозировки 13,6 г кветиапина. Сообщения о передозировках кветиапина, которые приводили к смерти или коме, или удлинению интервала QT, были очень редкими.

У пациентов с имеющимся тяжелым сердечно-сосудистым заболеванием существует повышенный риск эффектов передозировки (см. раздел «Особенности применения»).

В общем, признаки и симптомы, о которых сообщалось, были следствием усиления известных фармакологических эффектов препарата, таких как сонливость и седация, тахикардия и артериальная гипотензия.

Специфического антидота кветиапину нет. В случаях тяжелых признаков следует рассмотреть необходимость применения разнонаправленных мероприятий и интенсивной терапии, включая восстановление и поддержание проходимости дыхательных путей, обеспечение адекватной оксигенации и вентиляции легких, мониторинг и поддержку деятельности сердечно-сосудистой системы. Поскольку профилактика абсорбции при передозировке не изучалась, следует учитывать необходимость промывания желудка (после интубации, если пациент потерял сознание), а также применение активированного угля вместе со слабительным средством.

Тщательный медицинский контроль и мониторинг необходимо продолжать до полного выздоровления пациента.

Побочные реакции

При приеме кветиапина чаще всего сообщалось о таких нежелательных реакциях: сонливость, головокружение, сухость во рту, астения легкой степени, запор, тахикардия, ортостатическая гипотензия и диспепсия.

Как и в отношении других антипсихотических средств, применение кветиапина сопровождалось увеличением массы тела, синкопе, злокачественным нейролептическим синдромом, лейкопенией и периферическими отеками.

Нарушения со стороны крови и лимфатической системы: лейкопения1, эозинофилия, тромбоцитопения, нейтропения1, анемия, агранулоцитоз.

Нарушения со стороны иммунной системы: гиперчувствительность, анафилактическая реакция6.

Нарушения со стороны эндокринной системы: гиперпролактинемия16, гипотиреоидизм22, неадекватность секреции антидиуретического гормона.

Нарушения метаболизма и трофики: усиление аппетита, гипонатриемия20, сахарный диабет 1, 5, 6, метаболический синдром.

Нарушения со стороны психики: необычные сны и ночные кошмары, суицидальные мысли и суицидальное поведение21, сомнамбулизм и связанные с этим реакции, такие как разговоры во сне, расстройства пищевого поведения во сне.

Нарушения со стороны нервной системы: головокружение17, сонливость2, 17, головная боль, синкопальное состояние4, 17, экстрапирамидные симптомы1, 22, дизартрия, судороги1, 17, эпилепсия1, синдром беспокойных ног, поздняя дискинезия1, 6.

Нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия4, ортостатическая гипотензия4, 17, венозная тромбоэмболия1, ощущение сердцебиения.

Нарушения со стороны органов зрения: нечеткость зрения.

Респираторные, торакальные и медиастинальные нарушения: ринит, диспноэ.

Нарушения со стороны пищеварительной системы: сухость во рту, запор, диспепсия, дисфагия8, рвота, панкреатит, кишечная непроходимость/заворот кишок.

Нарушения со стороны гепатобилиарной системы: желтуха6, гепатит6.

Нарушения со стороны кожи и подкожной ткани: ангионевротический отек6, синдром Стивенса-Джонсона6, мультиформная эритема, токсический эпидермальный некролиз.

Нарушения со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: рабдомиолиз.

Нарушения со стороны репродуктивной системы и молочных желез: сексуальная дисфункция, приапизм, галакторея, отеки молочных желез, менструальные расстройства.

Синдром отмены у новорожденных.

Общие нарушения и состояния в месте введения: симптомы отмены (прекращение применения)1,10, легкая астения, периферический отек, раздражительность, злокачественный нейролептический синдром1, пирексия, гипотермия.

Изменения лабораторных показателей: повышение уровня триглицеридов в сыворотке крови11, повышение уровня общего холестерина (преимущественно холестерина ЛПНП)12, уменьшение уровня ЛПВП холестерина18, увеличение массы тела9, снижение уровня гемоглобина23, повышение уровня сывороточных трансаминаз (АЛТ, АСТ)3, снижение числа нейтрофилов, повышение глюкозы крови до гипергликемических уровней7, повышение уровня гамма-ГТ3, уменьшение количества тромбоцитов14, удлинение интервала QT1, 13, 19, повышение уровней креатинфосфокиназы в крови15.

(1) См. раздел "Особенности применения".

(2) Сонливость может возникать, как правило, в течение первых двух недель лечения и обычно исчезает при продолжении применения кветиапина.

(3) Асимптоматические повышения уровней трансаминаз в сыворотке крови (АЛТ, АСТ) или гамма-глутамилтрансферазы наблюдались у некоторых пациентов при применении кветиапина. Такие повышения были, как правило, обратимыми при продолжении лечения кветиапином.

(4) Как и другие антипсихотические препараты с блокирующим действием на альфа1-адренорецепторы, кветиапин часто может индуцировать возникновение ортостатической гипотензии, что сопровождается головокружением, тахикардией, у некоторых пациентов – синкопе, особенно в период подбора начальной дозы (см. раздел "Особенности применения ").

(5) Очень редко сообщалось об обострении имеющегося сахарного диабета.

(6) Определение частоты этих нежелательных реакций базируется лишь на постмаркетинговых данных применения кветиапина в лекарственной форме с быстрым высвобождением.

(7) Уровень глюкозы в крови натощак > 126 мг/дл (> 7,0 ммоль/л) или уровень глюкозы в крови не натощак > 200 мг/дл (> 11,1 ммоль/л), как минимум, в одном случае.

(8) Рост частоты возникновения дисфагии при применении кветиапина по сравнению с плацебо наблюдался только в ходе клинических исследований биполярной депрессии.

(9) Основанное на > 7 % увеличении массы тела по сравнению с исходным. Возникает преимущественно в течение первых недель лечения.

(10) Симптомы отмены, которые наблюдались чаще в ходе кратковременных плацебо-контролируемых клинических исследований монотерапии, в которых оценивали симптомы отмены: бессонницу, тошноту, головную боль, диарею, рвоту, головокружение и раздражительность. Частота возникновения таких реакций выражено уменьшалась через 1 неделю после прекращения лечения.

(11) Триглицериды > 200 мг/дл (> 2,258 ммоль/л) (пациенты в возрасте > 18 лет) или > 150 мг/дл (1,694 ммоль/л) (пациенты в возрасте < 18 лет) по крайней мере во время одного обследования.

(12) Холестерин > 240 мг/дл (> 6,2064 ммоль/л) (пациенты в возрасте > 18 лет) или > 200 мг/дл (5,172 ммоль/л) (пациенты в возрасте < 18 лет) по крайней мере во время одного обследования. Повышение уровня ЛПНП холестерина > 30 мг/дл (0,769 ммоль/л) наблюдалось очень часто. Средняя величина изменения среди пациентов, у которых отмечено повышение, составляла 41,7 мг/дл (> 1,07 ммоль/л).

(13) См. текст ниже.

(14) Тромбоциты < 100 x 109/л как минимум в одном случае.

(15) Исходя из сообщений клинических исследований о побочных реакциях, повышения уровней креатинфосфокиназы в крови не связаны со злокачественным нейролептическим синдромом.

(16) Уровни пролактина (пациенты в возрасте > 18 лет): > 20 мкг/л (> 869,56 пкмоль/л) мужчины; > 30 мкг/л (> 1304,34 пкмоль/л) женщины – в любое время.

(17) Может приводить к падению.

(18) ЛПВП холестерин: < 40 мг/дл (1,025 ммоль/л) у мужчин, < 50 мг/дл (1,282 ммоль/л) у женщин в любое время.

(19) Продолжительность интервала QT от < 450 мсек до ≥ 450 мсек с увеличением на ≥ 30 мсек.

(20) Смещение от > 132 ммоль/л до ≤ 132 ммоль/л по крайней мере во время одного обследования.

(21) О случаях суицидальных мыслей и суицидального поведения сообщалось во время терапии кветиапином пролонгированного действия или сразу после прекращения лечения.

(22) См. раздел "Фармакодинамические свойства".

(23) Снижение уровня гемоглобина до ≤ 13 г/дл (8,07 ммоль/л) у мужчин, ≤ 12 г/дл (7,45 ммоль/л) у женщин по крайней мере во время одного обследования наблюдалось у 11 % пациентов, принимавших кветиапин во всех исследованиях, включая открытые продолжения исследований. Для этих пациентов среднее максимальное снижение уровня гемоглобина в любое время составляло 1,5 г/дл.

При применении нейролептиков очень редко сообщалось о случаях удлинения интервала QT, вентрикулярной аритмии, внезапной смерти, остановки сердца и полиморфной желудочковой тахикардии, и такие эффекты считаются классоспецифическими.

При лечении шизофрении общая частота возникновения экстрапирамидных побочных явлений составила 7,5 % для кветиапина пролонгированного действия, 7,7 % для кветиапина с быстрым высвобождением и 4,7 % для плацебо без доказательств зависимости от дозы. Частота возникновения отдельных экстрапирамидных побочных явлений (таких как акатизия, экстрапирамидные нарушения, тремор, дискинезия, дистония, возбудимость и ригидность мышц) была обычно низкой и не превышала 3 % в любой из групп лечения.

Лечение кветиапином ассоциировалось с незначительным дозозависимым снижением уровней тиреоидного гормона, особенно общего Т4 и свободного Т4. Снижение общего и свободного Т4 было максимальным в течение первых двух-четырех недель лечения кветиапином без дальнейшего снижения при длительном лечении. Почти во всех случаях прекращение лечения кветиапином ассоциировалось с восстановлением уровней общего и свободного Т4 независимо от продолжительности лечения. Меньшие снижения уровней общего Т3 и оборотного Т3 наблюдались лишь при более высоких дозах. Уровни тироксинсвязывающего глобулина (TBG) оставались неизмененными, и в общем соответствующие повышения тиреотропного гормона (TSH) не наблюдались. Это указывает на то, что кветиапин не вызывает клинически значимого гипотиреоза.

Срок годности

2 года.

Условия хранения

Хранить в недоступном для детей месте, в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °C.

Упаковка

По 10 таблеток в блистере, по 1, 3 или 6 блистеров в пачке из картона.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель

ООО «Фарма Старт», Украина.

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, 03124, г. Киев, бул. И. Лепсе, 8.

Дозировка Кветирон Xr 400 таблетки прол./д., по 400 мг №10 (10х1)
Производитель Фарма Старт, ООО, г.Киев, Украина
МНН Quetiapine
Фарм. группа Антипсихотичні засоби (нейролептики).
Регистрация № UA/14089/01/02 от 01.12.2014. Приказ № 905 от 01.12.2014
Код АТХ

Найдено 109 аптек

Киев, ул.Бульварно-Кудрявская 32
  (0) 0 800 300 3XX
Кветирон xr 400 таблетки пролонгированного действия 400мг №30 (10х3)
ФАРМА СТАРТ ООО УКРАИНА КИЕВ
54200
Кветирон xr 400 таблетки пролонгированного действия 400мг №60 (10х6)
ФАРМА СТАРТ ООО УКРАИНА КИЕВ
101400
Днепр, пл.Соборная 14Г
  (098) 994-00-XX
Кветирон xr 400мг №30
Фармастарт
56140
Найдено 109 аптек Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

aptekaplus.com.ua
  (067) 421-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
mixtura.ua
  (0800) 30-03-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
paniapteka.ua
  (044) 353-81-XX
Доставка по Украине "Новой почтой" 15-20 грн
54260
112402
Top