Кутерн таблетки, п/плен. обол. 5 мг/10 мг №28 (14х2)

Цены в аптеках

Склад

діючі речовини: саксагліптин, дапагліфлозин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить саксагліптину гідрохлорид 5,95 мг у перерахунку на саксагліптин 5 мг та дапагліфлозину пропандіол 12,3 мг у перерахунку на дапагліфлозин 10 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид/кремнію діоксид стоматологічний, магнію стеарат, Опадрай ІІ білий, кислота хлористоводнева 1N, натрію гідроксид, Опадрай ІІ буттерскотч, чорнило Опакод синій.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: від світло-коричневого до коричневого кольору двоопукла кругла вкрита плівковою оболонкою таблетка з написом 5/10 на одному боці та написом 1122 на іншому боці синім чорнилом.

Фармакотерапевтична група

Препарати, що застосовують при цукровому діабеті; комбінації пероральних гіпоглікемізуючих препаратів. Саксагліптин і дапагліфлозин. Код АТХ A10B D21.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії препарату Кутерн

У препараті Кутерн поєднано саксагліптин і дапагліфлозин, які мають взаємодоповнюючі механізми дії, для покращення глікемічного контролю. Саксагліптин шляхом селективного пригнічення дипептидилпептидази-4 (ДПП-4) посилює глюкозозалежну секрецію інсуліну (інкретиновий ефект). Дапагліфлозин, селективний інгібітор натрійзалежного ко-транспортера глюкози 2-го типу (НЗКТГ2), пригнічує реабсорбцію глюкози в нирках незалежно від інсуліну. Дія обох лікарських засобів регулюється рівнем глюкози у плазмі крові.

Механізм дії саксагліптину

Саксагліптин – високопотужний (Кі: 1,3 нМ), селективний, оборотний і конкурентний інгібітор ДПП-4, ферменту, що відповідає за розпад інкретинових гормонів. Це призводить до глюкозозалежного підвищення секреції інсуліну, і, таким чином, до зниження концентрації глюкози у крові натще та після прийому їжі.

Механізм дії дапагліфлозину

Дапагліфлозин – високопотужний (Kі: 0,55 нМ), селективний та оборотний інгібітор натрійзалежного ко-транспортера глюкози 2-го типу (НЗКТГ2). Дапагліфлозин блокує реабсорбцію відфільтрованої глюкози із сегменту S1 ниркових канальців, ефективно знижуючи рівень глюкози крові за глюкозозалежним та незалежним від інсуліну типом. Дапагліфлозин поліпшує рівні глюкози натще та після прийому їжі в плазмі крові шляхом зменшення реабсорбції глюкози в нирках, що призводить до виведення глюкози із сечею. Посилене виведення глюкози із сечею шляхом пригнічення НЗКТГ2 призводить до осмотичного діурезу і може спричиняти зниження систолічного АТ.

Фармакодинамічні ефекти

У пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу застосування саксагліптину призводило до пригнічення активності ферменту ДПП-4 протягом 24-годинного періоду. Пригнічення саксагліптином активності ДПП-4 у плазмі протягом щонайменше 24 годин після перорального застосування саксагліптину забезпечується завдяки високій потужності, високій афінності та тривалому зв’язуванню з активними ділянками. Після перорального навантаження глюкозою це призводить до зростання у 2−3 рази циркулюючих рівнів глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1) та глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (ГІП), зниження концентрацій глюкагону та посилення реактивності бета-клітин, у результаті чого підвищуються концентрації інсуліну та С-пептиду. Підвищення виділення інсуліну бета-клітинами підшлункової залози та зниження виділення глюкагону альфа-клітинами підшлункової залози асоціювалося з нижчими концентраціями глюкози натще та зменшенням коливань рівнів глюкози після перорального навантаження глюкозою або прийому їжі.

Глюкозуретичний ефект дапагліфлозину спостерігається після першої дози препарату, триває протягом 24-годинного інтервалу дозування та зберігається протягом лікування. У здорових добровольців та пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу після застосування дапагліфлозину спостерігалося збільшення кількості глюкози, виведеної із сечею. У пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу приблизно 70 г глюкози на добу виводилося із сечею (що відповідає 280 ккал/добу) при застосуванні дапагліфлозину у дозі 10 мг на добу протягом 12 тижнів. Підтвердження стійкої екскреції глюкози спостерігалися у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, які отримували дапагліфлозин у дозі 10 мг на добу протягом періоду до 2 років. Виділення із сечею сечової кислоти також було тимчасово (протягом 3–7 днів) підвищене і супроводжувалося стійким зниженням концентрації сечової кислоти у сироватці крові. Через 24 тижні зниження концентрації сечової кислоти у сироватці крові варіювало від -48,3 до -18,3 мкмоль/л (від -0,87 до -0,33 мг/дл).

Клінічна ефективність і безпека

Безпеку та ефективність фіксованої комбінації доз 5 мг саксагліптину/ 10 мг дапагліфлозину оцінювали у трьох рандомізованих, подвійних сліпих, контрольованих по плацебо та по активному препарату клінічних дослідженнях 3 фази за участю 1169 дорослих пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу. Одне клінічне дослідження з одночасним застосуванням саксагліптину і дапагліфлозину додатково до метформіну проводилося протягом 24 тижнів. Два клінічних дослідження додаткової терапії, у яких додавали або дапагліфлозин до комбінації саксагліптин + метформін, або саксагліптин до комбінації дапагліфлозин + метформін, також проводилися протягом 24 тижнів, після чого слідував період подовження лікування протягом 28 тижнів. Профіль безпеки комбінованого застосування саксагліптину і дапагліфлозину у цих клінічних дослідженнях протягом 52 тижнів був порівнянний з профілями безпеки окремих компонентів.

Глікемічний контроль

Супутня терапія саксагліптином і дапагліфлозином пацієнтів з недостатнім глікемічним контролем при застосуванні метформіну

Загалом 534 дорослих пацієнти з цукровим діабетом 2-го типу і недостатнім глікемічним контролем при застосуванні тільки метформіну (HbA1c ≥ 8 % і ≤ 12 %) брали участь у цьому 24-тижневому рандомізованому, подвійному сліпому клінічному дослідженні з активним контролем препаратом порівняння для доказу переваги препарату, що проводилося з метою порівняння комбінації саксагліптину і дапагліфлозину, доданої до метформіну, із саксагліптином (інгібітор ДПП-4) або дапагліфлозином (інгібітор НЗКТГ2), доданим до метформіну. Пацієнти були рандомізовані до однієї із трьох подвійних сліпих груп лікування, у яких вони отримували саксагліптин 5 мг і дапагліфлозин 10 мг додатково до метформіну, саксагліптин 5 мг і плацебо додатково до метформіну або дапагліфлозин 10 мг і плацебо додатково до метформіну.

У групі застосування саксагліптину і дапагліфлозину було досягнуто більш значне зниження HbA1c порівняно з групою застосування саксагліптину або дапагліфлозину протягом 24 тижнів (див. таблицю 1).

Таблиця 1. HbA1c через 24 тижні дослідження з активним контролем, у якому порівнювали комбінацію саксагліптину і дапагліфлозину при додаванні до метформіну із саксагліптином або дапагліфлозином при додаванні до метформіну

 
Показник ефективності
Саксагліптин 5 мг + дапагліфлозин 10 мг + метформін
N = 1792
 
Саксагліптин 5 мг + метформін
N = 1762
Дапагліфлозин 10 мг + метформін
N = 1792
HbA1c (%) на 24 тижні1
Вихідний рівень (середній)
8,93
9,03
8,87
Зміна від вихідного рівня (відкориговане середнє3)
(95 % довірчий інтервал [ДІ])
 
  • 1,47
(-1,62; -1,31)
 
  • 0,88
(-1,03; -0,72)
 
  • 1,20
(-1,35; -1,04)
Різниця порівняно з саксагліптин + метформін (відкориговане середнє3)
(95 % ДІ)
 
 
  • 0,594
(-0,81; -0,37)
 
 
-
 
 
-
Різниця порівняно з дапагліфлозин + метформін (відкориговане середнє3)
(95 % ДІ)
 
 
  • 0,275
(-0,48; -0,05)
 
 
-
 
 
-

1поздовжні повторні вимірювання (з використанням показників до лікування)

2Рандомізовані та проліковані пацієнти з наявністю вихідних показників і принаймні 1 вимірювання ефективності після початку лікування.

3Середньоквадратичне середнє, відкориговане для вихідного значення.

4р-значення ˂0,0001.

5р-значення =0,0166.

Більшість пацієнтів у цьому дослідженні мали вихідне значення HbA1c ˃ 8 % (див. таблицю 2). При застосуванні комбінації саксагліптину і дапагліфлозину при додаванні до метформіну було продемонстровано стабільно більше зниження HbA1c незалежно від вихідного рівня HbA1c порівняно із застосуванням окремо саксагліптину або дапагліфлозину з метформіном. В окремому аналізі попередньо визначених підгруп середнє зниження HbA1c від вихідного рівня було загалом більшим у пацієнтів з вищими вихідними рівнями HbA1c.

Таблиця 2. Аналіз підгруп HbA1c за вихідним рівнем HbA1c через 24 тижні у рандомізованих пацієнтів

 
Препарати
Відкоригована середня зміна від вихідного рівня за початковим HbA1c
˂ 8,0 %
≥ 8 % до ˂ 9,0 %
≥ 9,0 %
Саксагліптин + дапагліфлозин + метформін
Відкоригована середня зміна від вихідного рівня
 
(95 % ДІ)
 
 
 
  • 0,80
(n=37)
(-1,12; -0,47)
 
 
 
  • 1,17
(n=56)
(-1,44; -0,90)
 
 
 
  • 2,03
(n=65)
(-2,27; -1,80)
Саксагліптин + метформін
Відкоригована середня зміна від вихідного рівня
 
(95 % ДІ)
 
 
  • 0,69
(n=29)
(-1,06; -0,33)
 
 
  • 0,51
(n=51)
(-0,78; -0,25)
 
 
  • 1,32
(n=63)
(-1,56; -1,09)
Дапагліфлозин + метформін
Відкоригована середня зміна від вихідного рівня
 
(95 % ДІ)
 
 
  • 0,45
(n=37)
(-0,77; -0,13)
 
 
  • 0,84
(n=52)
(-1,11; -0,57)
 
 
  • 1,87
(n=62)
(-2,11; -1,63)
  • кількість пацієнтів з наявним вихідним рівнем і показником через 24 тижні

Частка пацієнтів, у яких був досягнутий рівень HbA1c ˂ 7 %

У 41,4 % (95 % ДІ [34,5; 48,2]) пацієнтів у групі застосування комбінації саксагліптину і дапагліфлозину були досягнуті рівні HbA1c нижче 7 % порівняно з 18,3 % (95 % ДІ [13,0; 23,5]) пацієнтів у групі застосування саксагліптину і 22,2 % (95 % ДІ [16,1; 28,3]) пацієнтів у групі застосування дапагліфлозину.

Додаткова терапія дапагліфлозином у пацієнтів з недостатнім контролем глікемії при застосуванні комбінації саксагліптин + метформін

У 24-тижневому рандомізованому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні порівнювали послідовне додавання 10 мг дапагліфлозину до 5 мг саксагліптину і метформіну та додавання плацебо до 5 мг саксагліптину (інгібітор ДПП-4) і метформіну у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу і недостатнім глікемічним контролем (HbA1c ≥ 7 % і ≤ 10,5 %). Триста двадцять (320) пацієнтів були порівну рандомізовані у групу лікування дапагліфлозином при додаванні до саксагліптину і метформіну або у групу лікування плацебо + саксагліптин + метформін. Пацієнти, які завершили початковий 24-тижневий період дослідження, могли брати участь у контрольованому 28-тижневому довготривалому продовженні дослідження (52 тижні).

Через 24 тижні у групі застосування дапагліфлозину при послідовному додаванні до саксагліптину і метформіну було досягнуто статистично значущо (р-значення ˂ 0,0001) більше зниження HbA1c порівняно з групою застосування плацебо при послідовному додаванні до саксагліптину і метформіну (див. таблицю 3). Вплив на рівень HbA1c, що спостерігався на 24 тижні, зберігався і на 52 тижні.

Додаткова терапія саксагліптином пацієнтів з недостатнім контролем глікемії при застосуванні комбінації дапагліфлозин + метформін

У 24-тижневому рандомізованому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні, проведеному за участю пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу і недостатнім глікемічним контролем (HbA1c ≥ 7 % і ≤ 10,5 %) при застосуванні тільки метформіну і дапагліфлозину, порівнювали послідовне додавання 5 мг саксагліптину до 10 мг дапагліфлозину і метформіну та додавання плацебо до 10 мг дапагліфлозину і метформіну; 153 пацієнти були рандомізовані у групу лікування саксагліптином при додаванні до дапагліфлозину і метформіну і 162 пацієнти були рандомізовані у групу застосування плацебо при додаванні до дапагліфлозину і метформіну. Пацієнти, які завершили початковий 24-тижневий період дослідження, могли брати участь у контрольованому 28-тижневому довготривалому продовженні дослідження (52 тижні). Профіль безпеки саксагліптину при додаванні до дапагліфлозину і метформіну у довготривалому періоді лікування відповідав такому, що попередньо спостерігався у клінічних дослідженнях супутньої терапії, а також такому, що спостерігався у 24-тижневому періоді лікування у даному дослідженні.

Через 24 тижні у групі застосування саксагліптину при послідовному додаванні до дапагліфлозину і метформіну було досягнуто статистично значущо (р-значення ˂ 0,0001) більше зниження HbA1c порівняно з групою застосування плацебо при послідовному додаванні до дапагліфлозину і метформіну (див. таблицю 3). Вплив на рівень HbA1c, що спостерігався на 24 тижні, зберігався і на 52 тижні.

Таблиця 3. Зміна HbA1c від вихідного рівня на 24 тижні, за винятком даних після вимушеної інтенсифікації терапії рандомізованих пацієнтів (дослідження MB102129 і CV181168)

 
Показник ефективності
Клінічні дослідження послідовного додавання препаратів
Дослідження MB102129
Дослідження CV181168
Дапагліфлозин 10 мг додатково до саксагліптину 5 мг + метформін
(N=160)
Плацебо + саксагліптин 5 мг + метформін
(N=160)
Саксагліптин 5 мг, доданий до дапагліфлозину 10 мг + метформін
(N=153)
 
Плацебо + дапагліфлозин 10 мг + метформін
(N=162)
HbA1c (%) на 24 тижні*
Вихідний рівень (середній)
8,24
8,16
7,95
7,85
Зміна від вихідного рівня (відкориговане середнє)
(95 % ДІ)
 
  • 0,82
 
(-0,96; 0,69)
 
  • 0,10
 
(-0,24; 0,04)
 
  • 0,51
 
(-0,63; -0,39)
 
  • 0,16
 
(-0,28; -0,04)
Різниця у зміні HbA1c
Відкориговане середнє
(95% ДІ)
р-значення
 
 
  • 0,72
 
(-0,91; -0,53)
˂ 0,0001
 
 
  • 0,35
 
(-0,52; -0,18)
˂ 0,0001

*поздовжні повторні вимірювання (з використанням показників до лікування).

N – кількість рандомізованих та пролікованих пацієнтів з наявністю вихідного рівня і принаймні 1 вимірюванням ефективності після початку лікування.

Середньоквадратичне середнє, відкориговане для вихідного значення.

Частка пацієнтів, у яких був досягнутий рівень HbA1c ˂ 7 %

Частка пацієнтів, у яких був досягнутий рівень HbA1c ˂ 7,0 % через 24 тижні дослідження додаткової терапії із застосуванням дапагліфлозину додатково до комбінації саксагліптин + метформін, була вища у групі дапагліфлозин + саксагліптин + метформін і становила 38,0 % (95 % ДІ [30,9; 45,1]) порівняно з 12,4 % (95 % ДІ [7,0; 17,9]) у групі плацебо + саксагліптин + метформін. Вплив на рівень HbA1c, що спостерігався на 24 тижні, зберігався і на 52 тижні. Частка пацієнтів, у яких був досягнутий рівень HbA1c ˂ 7,0 % через 24 тижні дослідження додаткової терапії із застосуванням саксагліптину додатково до комбінації дапагліфлозин + метформін, була вища у групі саксагліптин + дапагліфлозин + метформін і становила 35,3 % (95 % ДІ [28,2; 42,2]) порівняно з 23,1 % (95 % ДІ [16,9; 29,3]) у групі плацебо + дапагліфлозин + метформін. Вплив на рівень HbA1c, що спостерігався на 24 тижні, зберігався і на 52 тижні.

Маса тіла

У супутньому дослідженні відкоригована середня зміна маси тіла від вихідного рівня через 24 тижні (за винятком даних після вимушеної інтенсифікації лікування) становила -2,05 кг (95 % ДІ [-2,52; -1,58]) у групі саксагліптин 5 мг + дапагліфлозин 10 мг + метформін і -2,39 кг (95 % ДІ [-2,87; -1,91]) у групі дапагліфлозин 10 мг + метформін, тоді як у групі саксагліптин 5 мг + метформін зміни маси тіла не спостерігалося (0,00 кг) (95% ДІ [-0,48; 0,49]).

Артеріальний тиск

Лікування препаратом Кутерн призводило до зміни систолічного артеріального тиску від вихідного рівня у діапазоні від ˗1,3 мм рт. ст. до -2,2 мм рт. ст. та діастолічного артеріального тиску у діапазоні від -0,5 мм рт. ст. до -1,2 мм рт. ст. у результаті легкого діуретичного ефекту препарату Кутерн. Помірний ефект зниження АТ зберігався з часом, і подібна кількість пацієнтів у групах лікування мали систолічний АТ ˂ 130 мм рт. ст. або діастолічний АТ ˂ 80 мм рт. ст. через 24 тижні лікування.

Безпека застосування препарату для серцево-судинної системи

Дапагліфлозин. У рамках клінічної програми був проведений метааналіз серцево-судинних явищ. У ході клінічної програми 34,4 % пацієнтів на вихідному рівні мали в анамнезі серцево-судинне захворювання (окрім артеріальної гіпертензії) та 67,9 % мали артеріальну гіпертензію. Відношення ризиків при порівнянні дапагліфлозину із препаратом порівняння становило 0,79 (95 % ДІ: 0,58; 1,07), що в цьому аналізі свідчило про те, що застосування дапагліфлозину не пов’язано зі збільшенням ризику розвитку серцево-судинних явищ у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу. Смерть від серцево-судинних захворювань, ІМ та інсульт спостерігалися з відношенням ризиків 0,77 (95 % ДІ: 0,54; 1,10).

Оцінка судинних наслідків, що спостерігалися у пацієнтів з цукровим діабетом при застосуванні саксагліптину (дослідження тромболізису при інфаркті міокарда (SAVOR))

SAVOR – це дослідження серцево-судинних (СС) наслідків за участю 16492 пацієнтів з рівнем HbA1c ≥ 6,5 % і ˂ 12 % (12959 зі встановленим СС захворюванням; 3533 тільки з множинними факторами ризику), які були рандомізовані для отримання саксагліптину (n=8280) або плацебо (n=8212) додатково до місцевих стандартів лікування з приводу HbA1c і СС факторів ризику. До популяції дослідження були включені пацієнти віком ≥ 65 років (n=8561) і ≥ 75 років (n=2330), з нормальною функцією нирок або порушенням функції нирок легкого ступеня (n=13916), а також пацієнти з порушенням функції нирок середнього (n=2240) або тяжкого (n=336) ступеня.

Первинною кінцевою точкою безпеки (не гіршої за контроль) та ефективності (перевага над контролем) була комбінована кінцева точка, що складалася з часу до першого виникнення одного з таких серйозних побічних СС явищ (СПССЯ): СС смерть, нелетальний інфаркт міокарда або нелетальний ішемічний інсульт.

Після подальшого спостереження у середньому протягом 2 років у дослідженні була досягнута первинна кінцева точка безпеки, яка продемонструвала, що застосування саксагліптину не підвищує серцево-судинний ризик у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу порівняно з плацебо при додаванні до поточної основної терапії.

Переваг щодо СПССЯ або смертності з будь-яких причин не спостерігалося.

Один компонент вторинної комбінованої кінцевої точки, госпіталізація з приводу серцевої недостатності, спостерігався з більшою частотою у групі саксагліптину (3,5 %) порівняно з групою плацебо (2,8 %) з номінальною статистичною значущістю на користь плацебо [ВР=1,27; (95 % ДІ 1,07; 1,51); Р=0,007]. Неможливо остаточно встановити клінічно значущі фактори, за якими можна було б передбачити підвищений відносний ризик при лікуванні саксагліптином. Пацієнтів з вищим ризиком госпіталізації з приводу серцевої недостатності, незалежно від призначеного лікування, можна встановити за відомими факторами ризику серцевої недостатності, такими як серцева недостатність в анамнезі або порушення функції нирок. Однак пацієнти, які отримували саксагліптин, із серцевою недостатністю в анамнезі або порушенням функції нирок на вихідному рівні не мали підвищеного ризику порівняно з плацебо щодо первинної або вторинної комбінованої кінцевої точки або смертності з будь-яких причин.

Інша вторинна кінцева точка, смертність з будь-яких причин, спостерігалася з частотою 5,1 % у групі саксагліптину і 4,6 % у групі плацебо. Смерть від СС захворювань у групах лікування спостерігалася з однаковою частотою. Чисельна перевага випадків смерті від СС захворювань спостерігалася при застосуванні саксагліптину (1,8 %) порівняно з плацебо (1,4 %) [ВР=1,27; (95 % ДІ 1,00; 1,62); Р=0,051].

Діти

Європейське агентство з лікарських засобів відмовилось від зобов’язання щодо надання результатів досліджень препарату Кутерн в усіх підгрупах педіатричної популяції при лікуванні діабету 2-го типу (інформацію щодо застосування дітям див. у розділі «Спосіб застосування та дози»).

Фармакокінетика.

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. Загалом застосування саксагліптину і дапагліфлозину у складі препарату Кутерн не змінювало їх фармакокінетику порівняно із застосуванням саксагліптину і дапагліфлозину окремо.

Зазначена нижче інформація відображає фармакокінетичні властивості препарату Кутерн, якщо не зазначено, що представлені дані характеризують застосування саксагліптину або дапагліфлозину.

Була підтверджена біоеквівалентність таблеток Кутерн 5 мг/10 мг та таблеток саксагліптину 5 мг і дапагліфлозину 10 мг при застосуванні разової дози натще здоровими добровольцями. Фармакокінетика дапагліфлозину, саксагліптину та його основного метаболіту у здорових добровольців і пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу була подібною.

Застосування препарату Кутерн з їжею з високим вмістом жирів знижує Cmax на 35 % і подовжує Tmax приблизно на 1,5 години, але не змінює AUC порівняно з прийомом препарату натще. Ці зміни не вважаються клінічно значущими. Впливу їжі на фармакокінетику саксагліптину не спостерігалося. Препарат Кутерн можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Взаємодії з іншими лікарськими засобами

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. Досліджень взаємодії препарату Кутерн з іншими лікарськими засобами не проводилося. Такі дослідження були проведені для діючих речовин окремо.

Саксагліптин. У дослідженнях in vitro саксагліптин та його основний активний метаболіт не спричиняли ні інгібування CYP1A2, 2A6, 2B6, 2С8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 або 3A4, ні індукції CYP1A2, 2B6, 2C9 або 3A4.

Дапагліфлозин. У дослідженнях in vitro дапагліфлозин не спричиняв ні інгібування ізоферментів цитохрому P450 (CYP) 1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP3A4, ні індукції CYP1A2, CYP2B6 або CYP3A4. Таким чином, не очікується, що дапагліфлозин змінюватиме метаболічний кліренс одночасно застосовуваних лікарських засобів, що метаболізуються цими ферментами.

Всмоктування

Саксагліптин. Саксагліптин швидко всмоктувався після перорального прийому натще з досягненням максимальних плазмових концентрацій (Cmax) саксагліптину та його основного метаболіту протягом 2 та 4 годин (Tmax) відповідно. Значення Cmax та AUC саксагліптину та його основного метаболіту зростали пропорційно до величини збільшення дози саксагліптину; така пропорційність дозі спостерігалася в діапазоні до 400 мг. Після одноразового перорального прийому саксагліптину в дозі 5 мг здоровими добровольцями середні значення AUC плазми для саксагліптину та його основного метаболіту становили 78 нг год/мл та 214 нг год/мл відповідно. Відповідні значення плазмової Cmax дорівнювали 24 нг/мл та 47 нг/мл. Коефіцієнти варіації для Cmax та AUC саксагліптину в одного пацієнта були менше 12 %.

Дапагліфлозин. Дапагліфлозин швидко і добре всмоктувався після перорального застосування. Максимальна концентрація дапагліфлозину в плазмі крові (Cmax) звичайно досягалася протягом 2 годин після застосування препарату натще. Середні геометричні значення Cmax і AUCτ дапагліфлозину при досягненні рівноважної концентрації після застосування дапагліфлозину в дозі 10 мг один раз на добу становили 158 нг/мл і 628 нг год/мл відповідно. Абсолютна біодоступність дапагліфлозину після перорального застосування препарату у дозі 10 мг становить 78 %.

Розподіл

Саксагліптин. Зв’язування саксагліптину та його активного метаболіту з білками in vitro в сироватці крові людини незначне. Таким чином, не очікується, що зміни рівнів білка в крові внаслідок різних патологічних станів (наприклад внаслідок порушення функції нирок або печінки) впливатимуть на розподіл саксагліптину. Об’єм розподілу саксагліптину становив 205 л.

Дапагліфлозин. Дапагліфлозин зв’язується з білками приблизно на 91 %. При різних захворюваннях зв’язування препарату з білками не змінювалося (наприклад при порушенні функції нирок або печінки). Середній об’єм розподілу дапагліфлозину при досягненні рівноважної концентрації становив 118 л.

Біотрансформація

Саксагліптин. Біотрансформація саксагліптину відбувається переважно за участю цитохрому P450 3A4/5 (CYP3A4/5). Основний метаболіт саксагліптину, 5-ОН-саксагліптин, також є селективним, оборотним, конкурентним інгібітором ДПП-4, потужність якого дорівнює половині потужності саксагліптину.

Дапагліфлозин. Дапагліфлозин широко метаболізується, в першу чергу з утворенням дапагліфлозину 3-O-глюкуроніду, що є неактивним метаболітом. Дапагліфлозин 3‑O-глюкуронід або інші метаболіти не забезпечують глюкозознижувальну дію. Утворення дапагліфлозину 3-O-глюкуроніду опосередковане UGT1A9, ферментом у печінці та нирках, а метаболізм, опосередкований CYP, у людей був незначним шляхом для кліренсу.

Виведення

Саксагліптин. Середній період напіввиведення з плазми крові (t1/2) саксагліптину та його основного метаболіту становить 2,5 години і 3,1 години відповідно, а середнє значення t1/2 для інгібування ДПП-4 плазми крові дорівнювало 26,9 години. Саксагліптин виводиться як нирковим, так і печінковим метаболічними шляхами. Після разового перорального прийому дози 50 мг 14C-саксагліптину 24 %, 36 % та 75 % дози виводилося із сечею у вигляді саксагліптину, його активного метаболіту та загального радіоактивного матеріалу відповідно. Середній нирковий кліренс саксагліптину (~230 мл/хв) був вищим від середньої розрахованої швидкості клубочкової фільтрації (~120 мл/хв), що свідчить про певну роль активного виведення нирками.

Дапагліфлозин. Середній кінцевий період напіввиведення з плазми крові (t1/2) для дапагліфлозину у здорових учасників дослідження становив 12,9 години після разового перорального прийому дапагліфлозину в дозі 10 мг. Середній загальний системний кліренс дапагліфлозину при внутрішньовенному застосуванні становив 207 мл/хв. Дапагліфлозин і пов’язані з ним метаболіти в основному виводяться шляхом екскреції із сечею, причому менше 2 % дапагліфлозину виводиться у незміненому вигляді.

Лінійність

Саксагліптин. Cmax та AUC саксагліптину і його основного метаболіту зростали пропорційно до дози саксагліптину. Суттєвого накопичення саксагліптину або його основного метаболіту на фоні багаторазового прийому 1 раз на добу для жодної з доз не спостерігалось. Залежність кліренсу саксагліптину та його основного метаболіту від дози та часу протягом 14-денного прийому саксагліптину 1 раз на добу в діапазоні доз від 2,5 мг до 400 мг не спостерігалась.

Дапагліфлозин. Експозиція дапагліфлозину збільшувалася пропорційно дозі в діапазоні від 0,1 до 500 мг, а його фармакокінетика не змінювалася з часом при повторному добовому дозуванні протягом періоду до 24 тижнів.

Особливі групи пацієнтів

Порушення функції нирок

Саксагліптин. У пацієнтів з порушенням функції нирок легкого, середнього або тяжкого ступеня (або з термінальною стадією ниркової недостатності), що визначалося на основі кліренсу креатиніну, після застосування разової дози значення AUC саксагліптину були у 1,2, 2,1 і 4,5 раза вищими відповідно, ніж значення AUC у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Значення AUC 5-ОН-саксагліптину також були підвищені. Ступінь порушення функції нирок не впливав на Cmax саксагліптину або його основного метаболіту.

Дапагліфлозин. Середня системна експозиція дапагліфлозину у рівноважному стані (20 мг дапагліфлозину один раз на добу протягом 7 діб) у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та порушенням функції нирок легкого, середнього та тяжкого ступенів (що визначається за плазмовим кліренсом йогексолу) була на 32 %, 60 % та 87 % відповідно вища за таку у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу з нормальною функцією нирок. Добова екскреція глюкози із сечею при рівноважній концентрації препарату значною мірою залежала від функції нирок і становила 85, 52, 18 та 11 г глюкози/добу у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та нормальною функцією нирок або з порушенням функції нирок легкого, середнього або тяжкого ступеня відповідно. Вплив гемодіалізу на експозицію дапагліфлозину невідомий.

Порушення функції печінки

Саксагліптин. У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого (клас А за класифікацією Чайлда-П’ю), середнього (клас В класифікацією Чайлда-П’ю) або тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлда-П’ю) експозиція саксагліптину була в 1,1; 1,4 та 1,8 раза вищою відповідно, а експозиція BMS-510849 (метаболіт саксагліптину) – на 22 %, 7 % та 33 % нижчою відповідно, ніж у здорових добровольців.

Дапагліфлозин. У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня (клас А і клас В за класифікацією Чайлда–П’ю) середні значення Cmax і AUC дапагліфлозину були на 12 % і 36 % вищими відповідно, ніж у здорових учасників дослідження в контрольній групі. Такі відмінності не вважаються клінічно значущими. У пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлда–П’ю) середні показники Cmax і AUC дапагліфлозину були на 40 % і 67 % відповідно вищими, ніж у здорових учасників дослідження в контрольній групі.

Пацієнти літнього віку

Саксагліптин. У пацієнтів літнього віку (65−80 років) показник AUC саксагліптину був на 60 % вищим, ніж у молодих пацієнтів (18−40 років). Це не вважається клінічно значущим, тому корекція дози саксагліптину на основі тільки віку не рекомендується.

Дапагліфлозин. У пацієнтів віком до 70 років клінічно значущого збільшення експозиції препарату залежно тільки від віку не спостерігається. Однак можна очікувати підвищену експозицію препарату у зв’язку зі зниженням функції нирок з віком. Недостатньо даних для того, щоб зробити висновки щодо експозиції у пацієнтів віком ˃ 70 років.

Стать

Саксагліптин. У жінок показники системної експозиції саксагліптину були вищими приблизно на 25 %. Клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці саксагліптину у чоловіків і жінок не спостерігалося.

Дапагліфлозин. Середній показник AUCss дапагліфлозину у жінок був приблизно на 22 % вищим, ніж у чоловіків.

Расова приналежність

Саксагліптин. Було встановлено, що расова приналежність не є статистично значущою коваріатою для наявного кліренсу саксагліптину та його активного метаболіту.

Дапагліфлозин. Ніяких клінічно значущих відмінностей у системній експозиції препарату між представниками європеоїдної, негроїдної або азійської раси не спостерігалося.

Маса тіла

Дапагліфлозин. Експозиція дапагліфлозину знижувалася при збільшенні маси тіла. Отже, пацієнти з низькою масою тіла можуть мати дещо підвищену експозицію препарату, а пацієнти з високою масою тіла – дещо знижену експозицію препарату. Однак відмінності в експозиції не вважалися клінічно значущими.

Саксагліптин. Маса тіла мала невеликий і клінічно незначний вплив на експозицію саксагліптину. У жінок показники системної експозиції саксагліптину були вищими приблизно на 25 %, але ця різниця не вважається клінічно значущою.

Показання

Препарат Кутерн, фіксована комбінація доз саксагліптину і дапагліфлозину, показаний дорослим пацієнтам (віком від 18 років) з цукровим діабетом 2-го типу:

  • для покращення глікемічного контролю, коли метформін та/або сульфонілсечовина, а також монотерапія одним із компонентів препарату Кутерн не забезпечують достатній глікемічний контроль;
  • коли для лікування вже застосовується довільна комбінація дапагліфлозину і саксагліптину.

(Дані щодо досліджених комбінацій див. у розділах «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Фармакодинаміка».)

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, або наявність в анамнезі серйозних реакцій гіперчутливості, включаючи анафілактичну реакцію, анафілактичний шок і ангіоневротичний набряк, до будь-якого інгібітору дипептидилпептидази-4 (ДПП-4) або до будь-якого інгібітору натрійзалежного ко-транспортера глюкози 2-го типу (НЗКТГ2) (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції» та «Склад»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Фармакодинамічні взаємодії

Діуретики

Застосування дапагліфлозину може збільшити діуретичний ефект тіазидних і петльових діуретиків, а також може збільшити ризик розвитку дегідратації та артеріальної гіпотензії (див. розділ «Особливості застосування»).

Застосування з лікарськими засобами, здатними спричиняти гіпоглікемію

При застосуванні препарату Кутерн у комбінації зі стимуляторами секреції інсуліну (сульфонілсечовиною) може бути потрібне зменшення дози сульфонілсечовини, щоб звести до мінімуму ризик гіпоглікемії (див. розділ «Особливості застосування»).

Фармакокінетичні взаємодії

Саксагліптин. Метаболізм саксагліптину відбувається переважно за участю цитохрому P450 3A4/5 (CYP3A4/5).

Дапагліфлозин. Метаболізм дапагліфлозину відбувається в основному шляхом кон’югації з глюкуронідом, опосередкованої УДФ-глюкуронілтрансферазою 1А9 (UGT1A9).

Взаємодії з іншими пероральними протидіабетичними препаратами або лікарськими засобами, що впливають на серцево-судинну систему

Саксагліптин. Саксагліптин не впливав значним чином на фармакокінетику дапагліфлозину, метформіну, глібенкламіду, піоглітазону, дигоксину, дилтіазему або симвастатину. Ці лікарські засоби не впливали на фармакокінетику саксагліптину або його основного активного метаболіту.

Дапагліфлозин. Дапагліфлозин не впливав значним чином на фармакокінетику саксагліптину, метформіну, піоглітазону, ситагліптину, глімепіриду, воглібозу, гідрохлоротіазиду, буметаніду, валсартану або симвастатину. Ці лікарські засоби не впливали на фармакокінетику дапагліфлозину.

Вплив інших лікарських засобів на саксагліптин або дапагліфлозин

Саксагліптин. Одночасне застосування саксагліптину з помірним інгібітором CYP3A4/5 дилтіаземом призводило до збільшення Сmax саксагліптину на 63 % і AUC саксагліптину у 2,1 раза, а відповідні показники для активного метаболіту знижувалися на 44 % і 34 %. Ці фармакокінетичні ефекти не є клінічно значущими і не вимагають корекції дози.

Одночасне застосування саксагліптину з потужним інгібітором CYP3A4/5 кетоконазолом призводило до збільшення Сmax саксагліптину на 62 % і AUC саксагліптину у 2,5 рази, а відповідні показники для активного метаболіту знижувалися на 95 % і 88 % відповідно. Ці фармакокінетичні ефекти не є клінічно значущими і не вимагають корекції дози.

Одночасне застосування саксагліптину з потужним індуктором CYP3A4/5 рифампіцином призводило до зниження Сmax і AUC саксагліптину на 53 % і 76 % відповідно. Рифампіцин не впливав на експозицію активного метаболіту та пригнічення активності ДПП-4 у плазмі у діапазоні доз (див. розділ «Особливості застосування»).

Одночасне застосування саксагліптину з іншими індукторами CYP3A4/5, крім рифампіцину, (такими як карбамазепін, дексаметазон, фенобарбітал і фенітоїн) не досліджувалося і може призводити до зниження концентрації саксагліптину у плазмі крові та підвищення концентрації його основного метаболіту.

При одночасному застосуванні саксагліптину з потужним індуктором CYP3A4/5 слід ретельно контролювати рівень глюкози крові.

У дослідженнях, проведених за участю здорових добровольців, метформін, глібенкламід, піоглітазон, дигоксин, симвастатин, омепразол, антацидні засоби і фамотидин не впливали значним чином ні на фармакокінетику саксагліптину, ні на фармакокінетику його основного активного метаболіту.

Дапагліфлозин. Після одночасного застосування дапагліфлозину з рифампіцином (індуктором різних активних переносників та ферментів, що метаболізують лікарські засоби) спостерігалося зниження на 22 % системної експозиції (АUC) дапагліфлозину, але без клінічно значущої дії на добову екскрецію глюкози із сечею. Корекція дози не рекомендується. Клінічно значущого ефекту при застосуванні з іншими індукторами (наприклад карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом) не очікується.

Після одночасного застосування дапагліфлозину з мефенамовою кислотою (інгібітором UGT1A9) спостерігалося збільшення системної експозиції дапагліфлозину на 55 %, але без клінічно значущої дії на добову екскрецію глюкози з сечею.

Вплив саксагліптину або дапагліфлозину на інші лікарські засоби

Саксагліптин. Саксагліптин не впливав значним чином на фармакокінетику метформіну, глібенкламіду (субстрат CYP2C9), піоглітазону [субстрат CYP2С8 (основний) і CYРЗА4 (другорядний)], дигоксину (субстрат P-gp), симвастатину (субстрат CYРЗА4), діючих речовин комбінованих пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу і норгестимату), дилтіазему або кетоконазолу.

Дапагліфлозин. У дослідженнях взаємодії, проведених за участю здорових добровольців, із застосуванням в основному однієї дози препарату, дапагліфлозин не змінював фармакокінетику метформіну, піоглітазону [субстрат CYP2С8 (основний) і CYРЗА4 (другорядний)], ситагліптину, глімепіриду (субстрат CYP2C9), гідрохлоротіазиду, буметаніду, валсартану, дигоксину (субстрату P-gp) або варфарину (S‑варфарину, субстрату CYP2C9) або антикоагулянтні ефекти варфарину, що оцінювалися за МНВ. Поєднання разової дози дапагліфлозину 20 мг та симвастатину (субстрату CYP3A4) призводило до збільшення AUC симвастатину на 19 % і збільшення AUC симвастатинової кислоти на 31 %. Збільшення експозиції симвастатину і симвастатинової кислоти не вважається клінічно значущим.

Інші взаємодії

Вплив тютюнопаління, дієти, продуктів рослинного походження та вживання алкоголю на фармакокінетику саксагліптину, дапагліфлозину або фіксованої комбінації доз у лікарській формі таблеток не вивчався.

Вплив на результати аналізу на 1,5-ангідроглуцитол (1,5-AG)

Моніторинг глікемічного контролю за допомогою аналізу на 1,5-AG не рекомендується, оскільки показники 1,5-AG є недостовірними для оцінки контролю глікемії у пацієнтів, які приймають інгібітори НЗКТГ2. Для моніторингу глікемічного контролю рекомендується використовувати альтернативні методи.

Особливості застосування.

Гострий панкреатит

Застосування інгібіторів ДПП-4 було пов’язане з ризиком розвитку гострого панкреатиту. Пацієнтів слід поінформувати про характерні симптоми гострого панкреатиту; стійкий, сильний біль у животі. За наявності підозри на панкреатит слід припинити застосування цього лікарського засобу; при підтвердженні діагнозу гострого панкреатиту не слід поновлювати застосування препарату. Слід дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з панкреатитом в анамнезі.

При застосуванні саксагліптину у післяреєстраційний період були спонтанні повідомлення про таку побічну реакцію, як гострий панкреатит.

Моніторинг ниркової функції

Ефективність застосування дапагліфлозину залежить від функції нирок; ефективність препарату знижується у пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня і, ймовірно, відсутня у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). У пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня (КК < 60 мл/хв або рШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2) побічні реакції у вигляді підвищення рівнів креатиніну, фосфору, паратиреоїдного гормону (ПТГ) і появи артеріальної гіпотензії спостерігалися частіше у пацієнтів, які приймали дапагліфлозин, ніж у тих, хто отримував плацебо. Не слід застосовувати препарат Кутерн пацієнтам з порушенням функції нирок середнього і тяжкого ступенів (КК < 60 мл/хв або рШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2). Застосування цього лікарського засобу не вивчалося у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК < 30 мл/хв або рШКФ < 30 мл/хв/1,73 м2) або термінальною стадією ниркової хвороби (ESRD).

Моніторинг ниркової функції рекомендується у таких випадках:

  • перед початком лікування цим лікарським засобом і принаймні один раз на рік після початку лікування (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції», «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика»); 
  • перед початком застосування супутніх лікарських засобів, які можуть погіршити ниркову функцію, а також періодично після початку застосування препаратів;
  • у разі такого стану ниркової функції, що наближається до порушення ниркової функції середнього ступеня, принаймні від 2 до 4 разів на рік. Якщо показники ниркової функції знижуються до рівнів КК < 60 мл/хв або рШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2, застосування препарату Кутерн слід припинити.

Застосування пацієнтам з ризиком зменшення об’єму міжклітинної рідини, розвитку артеріальної гіпотензії та/або електролітного дисбалансу

Завдяки механізму дії дапагліфлозину препарат Кутерн збільшує рівень діурезу, що супроводжується помірним зниженням артеріального тиску (див. розділ «Фармакодинаміка»), що може бути більш виражено у пацієнтів з дуже високими рівнями глюкози в крові.

Цей лікарський засіб не рекомендується застосовувати пацієнтам із ризиком зменшення об’єму міжклітинної рідини (наприклад пацієнтам, які отримують петльові діуретики) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») і пацієнтам зі зменшенням об’єму міжклітинної рідини, наприклад, у зв’язку з гострими захворюваннями (такими як гострі захворювання шлунково-кишкового тракту з нудотою, блюванням або діареєю).

Слід дотримуватися обережності пацієнтам, для яких падіння артеріального тиску, спричинене застосуванням дапагліфлозину, може становити небезпеку, наприклад пацієнтам зі встановленим серцево-судинним захворюванням, пацієнтам з артеріальною гіпотензією в анамнезі, які приймають антигіпертензивні лікарські засоби, або пацієнтам літнього віку.

Пацієнтам, які отримують Кутерн, у разі наявності супутніх захворювань, що можуть призвести до зменшення об’єму міжклітинної рідини, рекомендується проводити ретельний моніторинг ступеня зменшення об’єму міжклітинної рідини (наприклад фізикальне обстеження, вимірювання артеріального тиску, лабораторні аналізи, включаючи рівень гематокриту) та рівнів електролітів. Пацієнтам, у яких виникає зменшення об’єму міжклітинної рідини, рекомендується тимчасове припинення лікування цим лікарським засобом до того часу, поки зменшення об’єму міжклітинної рідини не буде усунено (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки

Досвід застосування препарату у клінічних дослідженнях за участю пацієнтів з порушенням функції печінки обмежений. Експозиція дапагліфлозину і саксагліптину збільшується у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»). Препарат Кутерн можна застосовувати пацієнтам з порушенням функції печінки легкого та середнього ступенів. Пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня слід обстежувати перед початком та під час лікування. Цей лікарський засіб не рекомендується для застосування пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Діабетичний кетоацидоз

Були отримані повідомлення про рідкі випадки діабетичного кетоацидозу (ДКА), у тому числі загрозливі для життя та летальні, у пацієнтів, які отримували інгібітори натрійзалежного ко-транспортера глюкози 2-го типу (НЗКТГ2), включаючи дапагліфлозин. У ряді випадків стан проявлявся атипово, тільки помірним підвищенням рівня глюкози у крові не більше ніж до 14 ммоль/л (250 мг/дл). Невідомо, чи виникає ДКА частіше при застосуванні більш високих доз дапагліфлозину.

Якщо у пацієнта спостерігаються неспецифічні симптоми, такі як нудота, блювання, анорексія, біль у животі, надмірна спрага, утруднене дихання, сплутаність свідомості, підвищена втомлюваність або сонливість, слід враховувати ризик розвитку діабетичного кетоацидозу. При виникненні таких симптомів незалежно від рівня глюкози крові необхідно негайно обстежити пацієнта щодо наявності кетоацидозу.

За наявності підозри на ДКА або при його діагностуванні лікування препаратом Кутерн слід негайно припинити.

Пацієнтам, госпіталізованим для проведення великих хірургічних втручань або з приводу серйозних гострих захворювань, лікування слід призупинити. В обох випадках лікування дапагліфлозином можна відновити після стабілізації стану пацієнта.

Перед початком лікування препаратом Кутерн слід вивчити анамнез пацієнта щодо наявності факторів, які можуть сприяти розвитку кетоацидозу.

До пацієнтів, які можуть мати підвищений ризик розвитку ДКА, належать пацієнти з низьким функціональним резервом бета-клітин (наприклад пацієнти із цукровим діабетом 2-го типу з низьким рівнем С-пептиду або з латентним автоімунним діабетом дорослих (LADA) або пацієнти з панкреатитом в анамнезі), пацієнти зі станами, які призводять до обмеженого вживання їжі або тяжкого зневоднення, пацієнти, дози інсуліну для яких знижені, та пацієнти зі збільшеною потребою в інсуліні внаслідок гострого захворювання, хірургічного втручання або зловживання алкоголем. Застосовувати інгібітори натрійзалежного ко-транспортера глюкози 2-го типу (НЗКТГ2) таким пацієнтам слід з обережністю.

Відновлювати лікування інгібіторами натрійзалежного ко-транспортера глюкози 2-го типу (НЗКТГ2) пацієнтам з попередньо перенесеним ДКА, що виник під час лікування інгібіторами натрійзалежного ко-транспортера глюкози 2-го типу (НЗКТГ2), не рекомендується, окрім випадків, коли виявлено та усунено інший чіткий фактор розвитку ДКА.

Безпека та ефективність застосування дапагліфлозину пацієнтам із цукровим діабетом 1-го типу встановлені не були, а тому не слід застосовувати препарат Кутерн для лікування пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу. Обмежені дані, отримані у ході клінічних досліджень дапагліфлозину, свідчать про те, що ДКА виникає із більшою частотою у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу, які отримують інгібітори НЗКТГ2.

Реакції гіперчутливості

Препарат Кутерн не можна застосовувати пацієнтам з будь-якими серйозними реакціями гіперчутливості до інгібітору ДПП-4 або інгібітору НЗКТГ2 в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»).

У період післяреєстраційного застосування саксагліптину, а також у спонтанних повідомленнях і у ході клінічних досліджень повідомлялося про такі побічні реакції при застосуванні саксагліптину: серйозні реакції гіперчутливості, у тому числі анафілактична реакція, анафілактичний шок і ангіоневротичний набряк. Якщо виникає підозра на серйозну реакцію гіперчутливості, слід припинити застосування препарату Кутерн. Необхідно провести обстеження та призначити альтернативне лікування цукрового діабету (див. розділ «Побічні реакції»).

Інфекції сечовидільних шляхів

Згідно з об’єднаними даними з безпеки, інфекції сечовидільних шляхів частіше спостерігалися у пацієнтів 3 груп лікування: 5,7 % у групі лікування комбінацією саксагліптин + дапагліфлозин + метформін, 7,4 % у групі лікування комбінацією саксагліптин + метформін і 5,6 % у групі лікування комбінацією дапагліфлозин + метформін через 52 тижні (див. розділ «Побічні реакції»). Окрім того, про інфекції сечовидільних шляхів часто повідомляли у клінічних програмах застосування саксагліптину і дапагліфлозину.

Уросепсис і пієлонефрит

У післяреєстраційний період повідомляли про серйозні інфекції сечовидільних шляхів, у тому числі уросепсис і пієлонефрит, які вимагали госпіталізації, у пацієнтів, які отримували дапагліфлозин та інші інгібітори НЗКТГ2. Лікування інгібіторами НЗКТГ2 підвищує ризик розвитку інфекцій сечовидільної системи. Пацієнтів із проявами і симптомами інфекцій сечовидільних шляхів слід обстежити і у разі необхідності негайно лікувати (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку частіше мають порушення ниркової функції та можуть мати вищий ризик зменшення об’єму міжклітинної рідини. Крім того, пацієнти літнього віку частіше отримують лікування антигіпертензивними лікарськими засобами, що можуть спричиняти зменшення об’єму міжклітинної рідини та/або зміни ниркової функції [наприклад, інгібітори ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ-1) та блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ типу 1 (БРА)]. Тому перед початком лікування препаратом Кутерн слід враховувати ниркову функцію і ризик зменшення об’єму міжклітинної рідини. Для пацієнтів літнього віку надаються ті ж самі рекомендації стосовно моніторингу ниркової функції, як і для всіх пацієнтів (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Побічні реакції» та «Фармакодинаміка»).

У пацієнтів віком ≥ 65 років, які отримували лікування дапагліфлозином, частіше, ніж у групі плацебо, спостерігалися побічні реакції, пов’язані зі зменшенням об’єму міжклітинної рідини та порушенням функції нирок або нирковою недостатністю (див. розділ «Побічні реакції»). Найбільш частою побічною реакцією, про яку повідомлялося і яка була пов’язана з нирковою функцією, було підвищення рівнів креатиніну в сироватці крові; більшість з побічних реакцій були транзиторними і оборотними (див. розділ «Побічні реакції»).

Терапевтичний досвід застосування препарату Кутерн пацієнтам віком понад 65 років обмежений, а пацієнтам віком понад 75 років – дуже обмежений. Розпочинати лікування даним лікарським засобом цієї популяції (> 75 років) не рекомендується (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» та «Фармакокінетика»).

Порушення з боку шкіри

У доклінічних токсикологічних дослідженнях саксагліптину повідомлялося про виразкові та некротичні ураження шкіри на кінцівках у мавп. У ході клінічних досліджень саксагліптину не було відзначено збільшення частоти ураження шкіри. Були післяреєстраційні повідомлення про випадки шкірного висипу при застосуванні препаратів класу інгібіторів ДПП-4. Шкірний висип відзначався також як побічна реакція при застосуванні цього лікарського засобу (див. розділ «Побічні реакції»). Таким чином, при проведенні регулярного догляду за пацієнтами з цукровим діабетом рекомендується моніторинг щодо уражень шкіри, таких як утворення пухирів, виразок або висипу.

Серцева недостатність

Досвід застосування дапагліфлозину пацієнтам з I–II класом серцевої недостатності за класифікацією NYHA обмежений. Досвід застосування дапагліфлозину в рамках клінічних досліджень пацієнтам з III–IV класом серцевої недостатності за класифікацією NYHA відсутній.

Досвід застосування саксагліптину пацієнтам з III–IV класом серцевої недостатності за класифікацією NYHA обмежений.

У дослідженні SAVOR спостерігалося невелике підвищення частоти госпіталізації з приводу серцевої недостатності у групі лікування саксагліптином порівняно з групою плацебо, хоча причинно-наслідковий зв’язок не був встановлений (див. розділ «Фармакодинаміка»). Додатковий аналіз не відзначив різниці між класами серцевої недостатності за класифікацією NYHA.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Кутерн пацієнтам, які мають фактори ризику щодо госпіталізації з приводу серцевої недостатності, такі як серцева недостатність або порушення функції нирок середнього або тяжкого ступеня в анамнезі. Пацієнтам слід розповісти про характерні симптоми серцевої недостатності та попросити їх негайно повідомляти про такі симптоми.

Артралгія

У післяреєстраційний період при застосуванні інгібіторів ДПП-4 повідомлялося про випадки болю у суглобах, іноді тяжкі (див. розділ «Побічні реакції»). Після відміни лікарського засобу у пацієнтів спостерігалося полегшення симптомів, у деяких пацієнтів розвивався рецидив симптомів після поновлення лікування тим самим препаратом або іншим інгібітором ДПП-4. Розвиток симптомів після початку терапії може спостерігатися одразу або після більш тривалих періодів лікування. Якщо у пацієнта виникає тяжкий біль у суглобах, слід індивідуально вирішувати питання про продовження терапії.

Застосування пацієнтам, які отримували лікування піоглітазоном

Хоча причинно-наслідковий зв’язок між застосуванням дапагліфлозину і розвитком раку сечового міхура є малоймовірним (див. розділи «Побічні реакції»), як запобіжний захід Кутерн не рекомендується застосовувати пацієнтам, які одночасно отримують піоглітазон. Наявні дані епідеміологічних досліджень свідчать про незначний ризик розвитку раку сечового міхура у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримували лікування піоглітазоном.

Пацієнти з ослабленим імунітетом

Пацієнти з ослабленим імунітетом, наприклад пацієнти, які перенесли трансплантацію органів, або пацієнти, в яких діагностовано синдром імунодефіциту, не брали участі у дослідженнях у рамках клінічної програми застосування саксагліптину. Тому профіль ефективності та безпеки препарату Кутерн у таких пацієнтів не встановлений.

Підвищений рівень гематокриту

При лікуванні дапагліфлозином спостерігалися випадки підвищеного рівня гематокриту (див. розділ «Побічні реакції»); тому необхідно дотримуватися обережності при застосуванні препарату пацієнтам з уже підвищеним рівнем гематокриту.

Ампутація нижніх кінцівок

У довготривалих клінічних дослідженнях іншого інгібітора НЗКТГ2, що продовжуються, спостерігалося збільшення частоти випадків ампутації нижніх кінцівок (переважно пальців ступні). Невідомо, чи цей ефект характерний для даного класу лікарських засобів. Як і усім хворим на цукровий діабет, важливо рекомендувати пацієнтам рутинний профілактичний догляд за нижніми кінцівками.

Застосування з лікарськими засобами, здатними спричиняти гіпоглікемію

І саксагліптин, і дапагліфлозин окремо можуть підвищувати ризик гіпоглікемії при одночасному застосуванні у комбінації зі стимуляторами секреції інсуліну. При застосуванні препарату Кутерн у комбінації зі стимуляторами секреції інсуліну (сульфонілсечовиною) може бути потрібно зменшити дозу сульфонілсечовини, щоб звести до мінімуму ризик гіпоглікемії (див. розділ «Побічні реакції»).

Оцінка лабораторних аналізів сечі

З огляду на механізм дії препарату, пацієнти, які отримують препарат Кутерн, матимуть позитивні результати аналізу на глюкозу в сечі.

Застосування з потужними індукторами CYP3A4

Застосування таких індукторів CYP3A4, як карбамазепін, дексаметазон, фенобарбітал, фенітоїн і рифампіцин, може зменшувати ефективність препарату Кутерн щодо зниження рівня глюкози крові. При одночасному застосуванні з потужним індуктором CYP3A4/5 слід контролювати рівень глюкози крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Лактоза

Таблетки містять лактозу (1 таблетка містить 40 мг). Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазною недостатністю Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Даних щодо застосування саксагліптину і дапагліфлозину вагітним жінкам немає. Дослідження саксагліптину на тваринах виявили репродуктивну токсичність при застосуванні високих доз. Дослідження дапагліфлозину на щурах виявили токсичний вплив препарату на нирки у ході їх розвитку в період часу, що відповідає другому і третьому триместру вагітності у людини. Тому не слід застосовувати препарат Кутерн під час вагітності. При встановленні факту вагітності лікування препаратом Кутерн слід припинити.

Годування груддю

Невідомо, чи виділяється саксагліптин і дапагліфлозин та/або їх метаболіти у грудне молоко людини. Дослідження на тваринах продемонстрували екскрецію саксагліптину та/або його метаболіту у молоко. Наявні дані, отримані у ході фармакодинамічних/токсикологічних досліджень на тваринах, продемонстрували екскрецію дапагліфлозину/метаболітів у молоко, а також фармакологічно-опосередковані ефекти у потомства під час грудного вигодовування. Ризик для новонароджених/немовлят не може бути виключений. Кутерн не слід застосовувати під час годування груддю.

Репродуктивна функція

Вплив саксагліптину і дапагліфлозину на репродуктивну функцію у людини не вивчався. У самців і самок щурів застосування дапагліфлозину не впливало на фертильність при застосуванні препарату в будь-якій досліджуваній дозі. Вплив на репродуктивну функцію спостерігався при застосуванні саксагліптину самцям і самкам щурів у високих дозах, що спричиняли явні ознаки токсичності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат Кутерн не впливає або незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати, що у ході досліджень комбінованого застосування саксагліптину і дапагліфлозину повідомляли про запаморочення. Крім того, пацієнтів слід попередити про ризик виникнення гіпоглікемії у разі застосування препарату у комбінації з іншими протидіабетичними лікарськими засобами, здатними спричиняти гіпоглікемію (наприклад із сульфонілсечовиною).

Спосіб застосування та дози. Дозування

Рекомендована доза – одна таблетка, що містить 5 мг саксагліптину/ 10 мг дапагліфлозину, один раз на добу (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Побічні реакції»).

Особливі групи пацієнтів

Порушення функції нирок

Кутерн можна застосовувати пацієнтам з порушенням функції нирок легкого ступеня.

Цей лікарський засіб не слід застосовувати пацієнтам з порушеннями ниркової функції середнього і тяжкого ступенів (кліренс креатиніну [КК] < 60 мл/хв або розрахована швидкість клубочкової фільтрації [рШКФ] < 60 мл/хв/1,73 м2; див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції», «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика»). Препарат також не слід застосовувати пацієнтам з термінальною стадією ниркової хвороби (ESRD) (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції» і «Фармакокінетика»).

Порушення функції печінки

Цей лікарський засіб можна застосовувати пацієнтам з порушенням функції печінки легкого та середнього ступенів. Пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня слід обстежувати перед початком та під час лікування. Препарат не рекомендується для застосування пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти літнього віку

Окремих обмежень у зв’язку з віком немає. Однак у пацієнтів літнього віку (≥ 65 років) слід враховувати функцію нирок і ризик розвитку зменшення об’єму міжклітинної рідини. Через обмежений терапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам віком понад 75 років розпочинати лікування препаратом Кутерн цій групі пацієнтів не рекомендується (див. розділи «Особливості застосування» і «Фармакокінетика»).

Спосіб застосування

Препарат Кутерн слід приймати внутрішньо один раз на добу в будь-який час доби, незалежно від прийому їжі. Таблетку слід ковтати цілою.

Якщо прийом дози пропустили, а до прийому наступної дози ≥ 12 годин, дозу слід приймати. Якщо дозу пропустили, а до прийому наступної дози < 12 годин, пропущену дозу не слід приймати, а наступну дозу приймати у звичайний час.

Діти

Профіль безпеки та ефективність застосування даного лікарського засобу дітям (віком від 0 до ˂ 18 років) наразі не встановлені. Дані відсутні.

Передозування

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. Інформація щодо передозування препарату Кутерн відсутня. У разі передозування слід розпочати відповідне підтримувальне лікування, що визначається клінічним станом пацієнта. Саксагліптин та його основний метаболіт виводяться за допомогою гемодіалізу (23% дози протягом чотирьох годин). Виведення дапагліфлозину за допомогою гемодіалізу не вивчалося.

Побічні реакції

Резюме профілю безпеки комбінації саксагліптин + дапагліфлозин

Комбінацію саксагліптину 5 мг і дапагліфлозину 10 мг оцінювали у 1169 дорослих пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2Т) і недостатнім глікемічним контролем при застосуванні метформіну у ході трьох рандомізованих, подвійних сліпих, активний компонент/плацебо-контрольованих, багатоцентрових клінічних досліджень фази 3 у паралельних групах протягом 52 тижнів (див. розділ «Фармакодинаміка»). Об’єднаний аналіз безпеки включав 3 групи лікування: саксагліптин + дапагліфлозин + метформін (492 пацієнти), саксагліптин + метформін (336 пацієнтів) і дапагліфлозин + метформін (341 пацієнт). Профіль безпеки застосування комбінації саксагліптин + дапагліфлозин + метформін був порівнянний з таким при застосуванні відповідних компонентів окремо.

Частота гіпоглікемії у групі пацієнтів, які отримували саксагліптин + дапагліфлозин + метформін, була низькою (1,4 %). Про випадки тяжкої гіпоглікемії не повідомляли, і жоден з пацієнтів не припинив досліджуване лікування через розвиток гіпоглікемії.

Табличний перелік побічних реакцій

Побічні реакції препарату Кутерн представлені в таблиці 4 і ґрунтуються на об’єднаних даних з безпеки, отриманих у ході клінічних досліджень комбінації саксагліптин/дапагліфлозин. Побічні реакції класифіковані за системами органів і частотою. Категорії частоти визначалися згідно з такими критеріями: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100) і рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000).

Таблиця 4. Зведена таблиця побічних реакцій при застосуванні препарату Кутерн

Система органів
Дуже часто
ЧастоА
НечастоБ
Рідко
Інфекції та інвазії
Інфекції верхніх дихальних шляхів1
Інфекції сечовивідних шляхів2, вульвовагініт, баланіт і супутні інфекції статевих органів3, гастроентеритГ
Грибкова інфекція
 
Порушення з боку імунної системи
 
 
Реакції гіперчутливостіВ
Анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шокВ
Порушення з боку обміну речовин і харчування
ГіпоглікеміяГ (у разі застосування із СС)
Дисліпідемія4
Зменшення об'єму позаклітинної рідиниЕ, спрага
Діабетичний кетоацидозВ
Порушення з боку нервової системи
 
Головний біль, запаморочення
 
 
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
 
Біль у животіВ, діарея, диспепсіяГ, гастритГ, нудотаВ, блюванняГ
Запор, сухість у роті, панкреатитВ
 
Порушення з боку нирок і сечовидільної системи
 
Дизурія
ПоліуріяГ,5
Ніктурія, порушення функції нирокЕ
 
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини
 
Висип6
ДерматитВ, свербіжВ, кропив’янкаВ
Ангіоневротичний набрякВ
Порушення з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини
 
Артралгія, біль у спині, міалгіяГ
 
 
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз
 
 
Еректильна дисфункція, свербіж у ділянці статевих органів, свербіж у ділянці вульви та піхви
 
Загальні порушення і реакції у місці введення
 
Підвищена втомлюваністьГ, периферичні набрякиГ
 
 
Відхилення від норми, виявлені у результаті лабораторних досліджень
 
Знижений нирковий кліренс креатинінуЕ, підвищений гематокритД
Підвищений рівень креатиніну у кровіЕ, підвищений рівень сечовини у крові, зменшення маси тіла
 

АПобічні реакції, що спостерігалися у ході об’єднаного аналізу безпеки у ≥ 2 % пацієнтів, які отримували комбінацію саксагліптин + дапагліфлозин, або у ˂ 2 % пацієнтів у ході об’єднаного аналізу безпеки і ґрунтувалися на даних для окремих компонентів.

БЧастота усіх побічних реакцій, що спостерігалися нечасто, визначена на основі даних для окремих компонентів.

ВПобічна реакція, дані про яку отримані у період післяреєстраційного застосування саксагліптину або дапагліфлозину.

ГПобічні реакції, що спостерігалися у ≥ 2 % пацієнтів при застосуванні одного із компонентів препарату окремо і частіше на ≥ 1%, ніж у групі плацебо, але отримані не у ході об’єднаного аналізу.

ДЗначення гематокриту ˃ 55 % спостерігалося у 1,3 % пацієнтів, які отримували дапагліфлозин у дозі 10 мг, порівняно з 0,4 % пацієнтів групи плацебо.

ЕДив. відповідні підрозділи нижче щодо програми застосування дапагліфлозину.

1До інфекцій верхніх дихальних шляхів належать (за термінами переважного використання): назофарингіт, грип, інфекції верхніх дихальних шляхів, фарингіт, риніт, синусит, бактеріальний фарингіт, тонзиліт, гострий тонзиліт, ларингіт, вірусний фарингіт і вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів.

2До інфекцій сечовидільних шляхів належать (за термінами переважного використання): інфекція сечовидільних шляхів, ешерихіозна інфекція сечовидільних шляхів, пієлонефрит і простатит.

3До вульвовагініту, баланіту та супутніх інфекцій статевих органів належать (за термінами переважного використання): вульвовагінальна грибкова інфекція, баланопостит, грибкова інфекція статевих органів, вагінальна інфекція і вульвовагініт.

4До дисліпідемії належать (за термінами переважного використання): дисліпідемія, гіперліпідемія, гіперхолестеринемія і гіпергліцеридемія.

5До поліурії належать (за термінами переважного використання): поліурія та полакіурія.

6Про висип повідомляли при застосуванні саксагліптину і дапагліфлозину у післяреєстраційний період. У ході клінічних досліджень дапагліфлозину повідомляли про (за частотою): висип, генералізований висип, сверблячий висип, макульозний висип, макульозно-папульозний висип, пустульозний висип, везикулярний висип і еритематозний висип.

СС – сульфонілсечовина

Опис окремих побічних реакцій

Гіпоглікемія

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. Частота гіпоглікемії у групі пацієнтів, які отримували саксагліптин + дапагліфлозин + метформін, була низькою (1,4 %), у групі застосування саксагліптину + метформіну – 0,3 %, у групі застосування дапагліфлозину + метформіну – 1,8 %. Про випадки тяжкої гіпоглікемії не повідомляли, і жоден з пацієнтів не припинив досліджуване лікування через розвиток гіпоглікемії (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Зменшення об’єму позаклітинної рідини

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. Реакції, пов’язані зі зменшенням об’єму позаклітинної рідини (артеріальна гіпотензія, дегідратація і гіповолемія), відображали побічні реакції при застосуванні дапагліфлозину і спостерігалися у двох пацієнтів (0,4 %) із групи лікування комбінацією саксагліптин + дапагліфлозин + метформін (серйозні побічні реакції [СПЯ] у вигляді синкопе і ПЯ у вигляді зниження діурезу) і у трьох пацієнтів (0,9 %) із групи лікування комбінацією дапагліфлозин + метформін (2 ПЯ у вигляді синкопе і 1 – у вигляді артеріальної гіпотензії).

Реакції, пов’язані зі зниженою функцією нирок

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин: В об’єднаному аналізі безпеки частота побічних реакцій, пов’язаних зі зниженою функцією нирок, становила 2,0 % пацієнтів у групі саксагліптин + дапагліфлозин + метформін, 1,8 % пацієнтів у групі саксагліптин + метформін і 0,6 % пацієнтів у групі дапагліфлозин + метформін. Пацієнти, у яких спостерігалися побічні реакції у вигляді порушення функції нирок, мали нижчі показники середньої рШКФ на початковому рівні – 61,8 мл/хв/1,7Зм2 порівняно з 93,6 мл/хв/1,7Зм2 у загальній популяції. Більшість реакцій вважалися несерйозними, легкими або середнього ступеня за інтенсивністю і згодом минали. Зміна середньої рШКФ від вихідного рівня через 24 тижні становила -1,17 мл/хв/1,7Зм2 у групі саксагліптин + дапагліфлозин + метформін, -0,46 мл/хв/1,7Зм2 у групі саксагліптин + метформін і 0,81 мл/хв/1,7Зм2 у групі дапагліфлозин + метформін.

Дапагліфлозин. В об’єднаних даних 13 короткотривалих плацебоконтрольованих досліджень повідомлювані побічні реакції, пов’язані зі зниженням ниркової функції, були згруповані (наприклад, зниження ниркового кліренсу креатиніну, порушення функції нирок, підвищення рівня креатиніну крові та зниження швидкості клубочкової фільтрації). Реакції цієї групи спостерігалися у 3,2 % та 1,8 % пацієнтів, які отримували дапагліфлозин у дозі 10 мг і плацебо відповідно. У пацієнтів з нормальною функцією нирок або порушенням функції нирок легкого ступеня (вихідна рШКФ ≥ 60 мл/хв/1,7Зм2) явища, пов’язані зі зниженням ниркової функції, спостерігалися у 1,3 % та 0,8 % пацієнтів, які отримували дапагліфлозин у дозі 10 мг і плацебо відповідно. У пацієнтів з вихідною рШКФ ≥ 30 та < 60 мл/хв/1,7Зм2 ці явища спостерігалися у 18,5 % та 9,3 % пацієнтів, які отримували дапагліфлозин у дозі 10 мг або плацебо відповідно. Подальше вимірювання креатиніну у плазмі крові у пацієнтів з побічними реакціями, пов’язаними зі зниженням функції нирок, показало, що у більшості з них підвищення рівня креатиніну сироватки крові порівняно з вихідним рівнем становило ≤ 0,5 мг/дл. Підвищення рівня креатиніну у більшості випадків було транзиторним на фоні продовження лікування препаратом або оборотним після відміни лікування.

Вульвовагініт, баланіт та супутні інфекції статевих органів

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. Такі побічні реакції, як вульвовагініт, баланіт та супутні інфекції статевих органів, дані про які були отримані з об’єднаного аналізу безпеки, відображали профіль безпеки дапагліфлозину. Побічні реакції у вигляді інфекцій статевих органів спостерігалися у 3,0 % пацієнтів групи саксагліптин + дапагліфлозин + метформін, у 0,9 % пацієнтів групи саксагліптин + метформін і у 5,9 % пацієнтів групи дапагліфлозин + метформін. Більшість випадків інфекції статевих органів спостерігалося у жінок (84 % пацієнтів з інфекцією статевих органів), були легкого або середнього ступеня тяжкості, виникали одноразово, і більшість пацієнтів продовжували терапію.

Інфекції сечовивідних шляхів

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. У ході об’єднаного аналізу безпеки інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) спостерігалися з однаковою частотою у 3 групах лікування: у 5,7 % пацієнтів із групи саксагліптин + дапагліфлозин + метформін, у 7,4 % пацієнтів із групи саксагліптин + метформін і у 5,6 % пацієнтів із групи дапагліфлозин + метформін. У одного пацієнта із групи саксагліптин + дапагліфлозин + метформін спостерігалося СПЯ у вигляді пієлонефриту і лікування було припинено. У більшості випадків інфекції сечовидільних шляхів спостерігалися у жінок (81 % пацієнтів з ІСШ), були легкого або середнього ступеня тяжкості, виникали одноразово і більшість пацієнтів продовжували терапію.

Безпека застосування препарату для серцево-судинної системи

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. Серцево-судинні (СС) явища, які були розглянуті та підтверджені як СС побічні реакції, спостерігалися загалом у 1,0 % пацієнтів групи саксагліптин + дапагліфлозин + метформін, у 0,6 % пацієнтів групи саксагліптин + метформін і у 0,9 % пацієнтів групи дапагліфлозин + метформін.

Злоякісні пухлини

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. В об’єднаних даних з безпеки у 3 пацієнтів відзначалися злоякісні та неуточнені пухлини. До них належали такі побічні реакції, як пухлини шлунка, рак підшлункової залози з метастазами у печінку та інвазивна протокова карцинома молочної залози у групі саксагліптин + дапагліфлозин + метформін. З огляду на короткий період часу від першого застосування досліджуваного препарату до встановлення діагнозу пухлини причинно-наслідковий зв’язок вважається малоймовірним.

Дапагліфлозин. В об’єднаних даних, отриманих з 21 активно- і плацебо-контрольованого дослідження, загальна частка пацієнтів зі злоякісними пухлинами або пухлинами неуточненого характеру була подібною у тих, хто отримував дапагліфлозин (1,50 %), і тих, хто отримував плацебо/препарат порівняння (1,50 %); ознак канцерогенності або мутагенності у дослідженнях на тваринах виявлено не було. За результатами розгляду випадків пухлин, що спостерігалися у різних системах органів, відносний ризик, асоційований з дапагліфлозином, у деяких випадках, був вищим за 1 (пухлини сечового міхура, передміхурової залози та молочної залози), а в інших випадках нижчим від 1 (наприклад, пухлини системи крові та лімфатичної системи, яєчників та сечовидільних шляхів), не зумовлюючи загального зростання ризику пухлин, асоційованого з дапагліфлозином. Підвищений/знижений ризик не був статистично значущим для жодної із систем органів. З огляду на відсутність виявлення пухлин у доклінічних дослідженнях, а також короткий період часу від першого застосування досліджуваного препарату до встановлення діагнозу пухлини, причинно-наслідковий зв’язок вважається малоймовірним. Чисельну перевагу у частоті пухлин молочної залози, сечового міхура та передміхурової залози необхідно оцінювати з обережністю; проблема додатково вивчатиметься у післяреєстраційних дослідженнях.

Лабораторні аналізи

Зниження кількості лімфоцитів

Саксагліптин. Згідно з об’єднаними даними 5 плацебо-контрольованих досліджень, спостерігалося незначне зменшення абсолютної кількості лімфоцитів, що становила приблизно 100 клітин/мкл, відносно плацебо. Середня абсолютна кількість лімфоцитів залишалася стабільною при застосуванні препарату кожного дня протягом 102 тижнів. Таке зниження середньої абсолютної кількості лімфоцитів не асоціювалося з клінічно значущими побічними реакціями.

Ліпіди

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. Дані, отримані у групах лікування комбінацією саксагліптин + дапагліфлозин + метформін у 3 клінічних дослідженнях 3 фази, продемонстрували тенденцію до зростання від вихідного рівня середнього відсоткового показника (округленого до найближчої десятої) загального холестерину (у діапазоні від 0,4 % до 3,8 %), холестерину ЛПНЩ (у діапазоні від 2,1 % до 6,9 %) і холестерину ЛПВЩ (у діапазоні від 2,3 % до 5,2 %), а також зниження від вихідного рівня середнього відсоткового показника тригліцеридів (у діапазоні від -3,0 % до -10,8 %).

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Комбінація саксагліптин/дапагліфлозин. В об’єднаних даних з безпеки, отриманих у ході 3 клінічних досліджень, серед 1169 пацієнтів 1007 пацієнтів (86,1 %) були віком ˂ 65 років, 162 пацієнти (13,9 %) були віком ≥ 65 років і 9 пацієнтів (0,8 %) були віком ≥ 75 років. Загалом, найбільш часті побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів віком ≥ 65 років, були подібними таким у пацієнтів віком ˂ 65 років. Терапевтичний досвід у пацієнтів віком від 65 років обмежений, а у пацієнтів віком від 75 років – дуже обмежений.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. Прохання до медичних працівників повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності

3 роки. 

Умови зберігання

Даний лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

1. АстраЗенека АБ.

2. АстраЗенека ЮК Лімітед.

3. АстраЗенека ГмбХ.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

1. Гертуневеген, Содертал’є, 151 85, Швеція.

2. Сілк Роад Бізнес Парк, Макклсфілд, SK10 2NA, Велика Британія.

3. Тінсдалер Вег 183, Ведель, Шлезвіг-Гольштейн, 22880, Німеччина.

Дата последнего обновления: 25.06.2019

Характеристики

Программа "Доступные лекарства" не участвует
Форма выпуска таблетки
Условия отпуска по рецепту
Регистрация UA/17484/01/01 от 13.06.2019 (приказ 1396 (1))
АТХ-классификация A10BD21 - Cаксаглиптин и дапаглифлозин
МНН Саксаглиптин и дапаглифлозин
Фармгруппа Препарати, що застосовують при цукровому діабеті; комбінації пероральних гіпоглікемізуючих препараті
Действующие вещества саксаглиптин, дапаглифлозин
Производитель АстраЗенека АБ, Швеция
Инструкция по применению Кутерн, утвержденная производителем, представлена исключительно с ознакомительной целью и не является поводом для самолечения.
Только ваш лечащий врач может принять решение о необходимости применения Кутерн, назначении схем лечения и дозировок, а также обсудить совместимость Кутерн с применяемыми вами лекарствами, разъяснить побочные действия и противопоказания.
Помните – самолечение опасно для вашего здоровья.

Рекомендуем посмотреть

Онглиза таблетки, п/плен. обол. по 5 мг №30 (10х3)
Онглиза таблетки, п/плен. обол. по 2.5 мг №30 (10х3)
Онглиза
таблетки
АстраЗенека
Цены в аптеках

Просмотренные товары

Кутерн таблетки, п/плен. обол. 5 мг/10 мг №28 (14х2)
Кутерн
таблетки
АстраЗенека АБ, Швеция
Цены в аптеках

Новинки

Нервные клетки восстанавливаются!
Нервные клетки восстанавливаются! Помни о главном! Подробней
Простуда?
Простуда? Как выздороветь быстрее? Подробней
Как предотвратить инфаркт миокарда?
Как предотвратить инфаркт миокарда? ЗДОРОВЬЕ СЕРДЦА В ВАШИХ РУКАХ! Подробней
Вы беременны?
Вы беременны? Цель будущей мамы - родить здорового ребенка! Подробней
Плохо спишь и нервничаешь?
Плохо спишь и нервничаешь? Живи без стресса! Подробней
Беспокоят суставы?
Беспокоят суставы? Комплексная поддержка суставов! Подробней
Top