Новинки

Гомеовокс — Ваше право голоса! Подробней
Тяжесть в желудке? Дискомфорт? Вздутие? Подробней
Втомились ніжки - для Вас є знижки! Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Левемир Пенфил инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Левемир Пенфил - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Загальна характеристика

міжнародна назва: Insulin detemir;

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий, безбарвний, нейтральний розчин;

Склад

1 мл розчину для ін’єкцій містить 100 ОД/мл інсуліну детемір (вироблений за технологією рекомбінантної ДНК Saccharomyces cerevisiae).

1 картридж містить 3 мл, що еквівалентно 300 ОД. 

Одна Одиниця (ОД) інсуліну детемір дорівнює 0.142 мг знесоленого безводного інсуліну детемір. Одна Одиниця інсуліну детемір віповідає одній МО людського інсуліну;

допоміжні речовини: манітол, фенол, метакрезол, цинку ацетат, натрій фосфорнокислий двозаміщений дигідрат, натрію хлорид, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску

Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Протидіабетичний засіб. Інсулін і аналоги тривалої дії.

Код АТС А10АЕ.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Левемір® Пенфілâ - розчинний аналог базального інсуліну тривалої дії без вираженого піку активності.

Передбачуваність дії препарату більш виражена, ніж нейтрального протамін-інсуліну Хагедорна (НПХ) та інсуліну гларгіну.

Пролонгована дія препарату зумовлена тісним взаємозв'язком молекул інсуліну детеміру в місцях ін'єкцій і приєднанням до них альбуміну через бічний ланцюг жирної кислоти. У порівнянні з інсуліном НПХ інсулін детемір повільніше розподіляється в периферичних тканинах-мішенях. Цей комбінований механізм пролонгації дії зумовлює більш передбачувані швидкість всмоктування і характер дії препарату Левемір® Пенфілâ, ніж інсуліну НПХ.

Цукрознижувальний ефект препарату полягає у сприянні поглинанню глюкози тканинами після зв’язування інсуліну з рецепторами м’язових і жирових клітин, а також в одночасному пригніченні виділення глюкози з печінки.

Дія препарату триває до 24 год залежно від дози, що дає змогу обмежуватися 1 чи 2 ін'єкціями на добу. При введенні 2 рази на добу стабілізація глікемії досягається після 2-3-х ін'єкцій. При введенні препарату Левемір® Пенфілâ із розрахунку 0,2-0,4 ОД/кг маси тіла більше 50 % максимального ефекту досягається через 3-4 год, а тривалість дії становить 14 год.

Після підшкірного введення препарату фармакологічний ефект (максимальний ефект, тривалість дії, загальний ефект) пропорційний дозі препарату.

При дослідженні ефективності тривалого (³ 6 міс.) лікування хворих на діабет 1 типу оптимізація контролю глікемії (за даними рівня глюкози в крові натще і HbА1c) після введення препарату виявилася більш досконалою у порівнянні з введенням інсуліну НПХ як базально-болюсної терапії. При цьому у хворих не збільшувалася маса тіла і знижувався ризик виникнення гіпоглікемії під час нічного сну. Після введення препарату Левемір® Пенфілâ профіль концентрації глюкози в нічні години більш плоский, ніж після введення інсуліну НПХ, що зумовлювало зменшення ризику розвитку гіпоглікемії.

Фармакокінетика Всмоктування. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 6-8 год після введення. При введенні 2 рази на добу стабілізація глікемії досягається після 2-3 ін'єкцій. Індивідуальна варіабельність інтенсивності всмоктування препарату менша, ніж інших основних препаратів інсуліну. Статевих відмінностей значень показників фармакокінетики препарату Левемір® Пенфілâ не виявлено. Розподіл. Об’єм розподілу препарату Левемір® Пенфілâ (приблизно 0,1 л/кг) свідчить про те, що значна частка інсуліну детеміру циркулює в крові. Метаболізм. Розпад препарату відбувається так само, як і людського інсуліну; усі метаболіти, що утворилися, не мають біологічної активності. Дані досліджень in vitro і in vivo свідчать про відсутність клінічно значущої взаємодії інсуліну детеміру з жирними кислотами або з іншими зв'язаними з білками лікарськими засобами. Елімінація. Тривалість напіввиведення після підшкірного введення залежить від швидкості всмоктування у підшкірній клітковині. Вона становить 5 – 7 год залежно від дози. Лінійність. Після підшкірного введення концентрація у сироватці крові пропорційна введеній дозі препарату (максимальна концентрація, інтенсивність всмоктування). Спеціальні групи хворих. Фармакокінетику препарату Левемір® Пенфілâ досліджували у дітей (6-12 років), підлітків (13-17 років) і порівнювали з даними, отриманими у дорослих хворих на діабет 1 типу. При цьому клінічно значущих вікових розходжень виявлено не було. Також не було виявлено розходжень фармакокінетики препарату у літніх і молодих осіб, у хворих з порушеннями функції нирок і печінки та здорових осіб.

Експериментальні дослідження безпеки

Дослідження in vitro на клітинних лініях людини показали, що інсулін детемір має знижену спорідненість з інсуліновими та ІФР-I-рецепторами, а також знижений вплив на інтенсивність клітинного росту в порівнянні з людським інсуліном. Експериментальними дослідженнями (токсичність повторного введення препарату, генотоксичність, канцерогенність, токсичний вплив на репродуктивну функцію) також не було виявлено будь-якої небезпеки введення препарату Левемір® Пенфілâ.

Показання для застосування

Лікування цукрового діабету.

Спосіб застосування та дози

Левемір® Пенфілâ - розчинний аналог базального інсуліну з більш передбаченим пролонгованим, безпіковим профілем дії. На відміну від інших інсулінів інтенсивна терапія препаратом Левемір® Пенфілâ не викликає збільшення маси тіла. Менший ризик розвитку гіпоглікемії в нічний час у порівнянні з іншими інсулінами дає змогу більш точно підібрати дозу для досягнення необхідного рівня глюкози в крові. У порівнянні з інсуліном НПХ лікування препаратом дозволяє досягти більш оптимального контролю глікемії за даними рівня глюкози у крові натще.

Дози Дозу препарату підбирають індивідуально. Залежно від потреб хворого Левемір® Пенфілâ вводять 1 або 2 рази на добу. Для хворих, які для оптимізації контролю глікемії мають потребу в двохразовому введенні препарату, вечірню дозу слід вводити перед вечерею чи перед відходом до сну, або через 12 год після ранкового введення препарату. Перехід з інших препаратів інсуліну.

Перехід на лікування препаратом Левемір® Пенфілâхворих, які раніше одержували інсуліни середньої тривалості дії або пролонгованої дії, вимагає підбору доз і графіка його введення. Як і для всіх інсулінів, у період переведення на препарат Левемір® Пенфілâ, а також у перші тижні лікування рекомендується проводити ретельний моніторинг рівня глюкози у крові. При комплексній антидіабетичній терапії необхідно підібрати дози і режим застосування препаратів (дози і час введення інсулінів короткої дії або дози прийнятих внутрішньо антидіабетичних препаратів).

Підбор доз препарату

Як і для всіх інсулінів, для хворих літнього віку, а також хворих з порушеннями функції нирок або печінки слід проводити більш ретельний моніторинг глікемії і підбирати дозу інсуліну детеміру індивідуально.

Необхідність підбору дози може виникнути при підвищених фізичних навантаженнях, зміні звичайного режиму харчування та виникненні супутніх захворювань.

Введення препарату

Левемір® Пенфілâ вводять підшкірно.

Левемір® Пенфілâ вводять під шкіру стегна, передньої черевної стінки або плеча. Місця ін'єкцій слід змінювати навіть у межах однієї ділянки.

Інструкції з використання препарату Левемірâ Пенфілâ для хворого

Картриджі Пенфілâ призначені для використання у шприц-ручках Ново Нордіск з голками НовоФайн. При одночасному лікуванні препаратом Левемірâ Пенфілâ та іншим видом інсуліну у картриджі Пенфілâ для кожного з них слід використовувати окрему шприц-ручку. Левемірâ Пенфілâ призначений лише для індивідуального використання. Картриджі повторно не заповнювати.

Перед використанням препарату Левемірâ  Пенфілâ

  • Переконатися у правильності типу інсуліну.
  • Завжди перевіряти картридж Пенфілâ, включаючи гумовий поршень (пробку). Картридж Пенфілâ не слід використовувати, якщо є будь-які зовнішні ушкодження або якщо видима ділянка гумового поршня перевищує ширину білої смужки. Ушкоджений картридж повернути постачальнику.
  • Продезінфікувати гумову мембрану етиловим спиртом.
 Не використовувати картридж
  • В інсулінових насосах.
  • Якщо картридж Пенфілâ чи шприц-ручка падали або піддавалися зовнішньому тиску, тому що при цьому виникає ризик їхнього ушкодження і витікання інсуліну.
  • Якщо він зберігався неправильно або був заморожений.
  • Якщо рідина, що міститься в ньому, не є прозорою і безбарвною.
 Як вводити цей препарат інсуліну
  • Ввести інсулін під шкіру згідно з інструкцією, що прикладена до шприц-ручки.
  • Після ін'єкції голка має залишатися під шкірою не менше 6 секунд. Це забезпечить введення повної дози.
  • Після кожної ін'єкції голку слід видаляти, оскільки зміни температури можуть викликати витікання рідини через голку.

Побічна дія

Побічні реакції, що спостерігаються у хворих, які одержують Левемір® Пенфілâ, пов'язані з величиною дози препарату, що вводиться, і є проявами фармакологічної дії інсуліну. Найчастішим побічним ефектом при інсулінотерапії є гіпоглікемія. Вона може виникнути, коли доза значно перевищує потребу хворого в інсуліні. Клінічні дослідження показали, що випадки тяжкої гіпоглікемії, при яких виникає необхідність надання медичної допомоги іншими особами, виникають приблизно у 6 % хворих, які одержують Левемір® Пенфілâ. Тяжка гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості і/або судом, з подальшими тимчасовими або постійними порушеннями функції головного мозку і навіть смерті. Реакції в місцях введення препарату звичайно зустрічаються в 2 % випадків. До цих реакцій відносяться почервоніння, набряк і свербіж у місцях ін'єкцій. Вони зазвичай досить швидко проходять при продовженні лікування. В цілому, побічні реакції спостерігаються в 12 % випадків.

Нижче наведено частоту виникнення побічних реакцій, які за оцінками клінічних досліджень можуть бути пов'язані з введенням препарату.

Порушення обміну

Звичайно (>1/100, <1/10)

Гіпоглікемія Симптоми гіпоглікемії звичайно виникають раптово. Вони можуть включати: холодний піт, блідість шкіри, знервованість або тремор, відчуття неспокою, роздратованість, незвичну втому або слабкість, втрату орієнтації, порушення концентрації уваги, сонливість, підвищене відчуття голоду, тимчасові порушення зору, головний біль, нудоту, прискорене серцебиття. Тяжка гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості, тимчасових або постійних порушень функції мозку і навіть смерті.

Генералізовані порушення і порушення в місцях ін'єкцій

Часто (>1/100, <1/10)

Реакції в місцях ін'єкцій

При введенні інсуліну в місцях ін'єкцій можуть виникнути шкірні реакції (почервоніння, набряк і свербіж), які звичайно проходять при продовженні лікування.

Рідко (>1/1000, <1/100)

Ліподистрофія: Ліподистрофія може розвинутися в місцях ін'єкцій, якщо хворий не змінює місця ін'єкцій в одній ділянці.

Набряк: Набряк може виникнути на початку інсулінотерапії. Цей симптом звичайно швидко проходить.

Порушення імунної системи

Рідко (>1/1000, <1/100)

Алергічні реакції, кропив’янка, висип.

Ці симптоми можуть бути проявами гіперчутливості. Іншими симптомами генералізованої гіперчутливості є свербіж, пітливість, порушення функції травної системи, ангіоневротичний набряк, утруднене дихання, прискорене серцебиття і падіння кров'яного тиску. Генералізовані реакції гіперчутливості є потенційно небезпечними для життя.

Порушення зору

Рідко (>1/1000, <1/100)

Порушення рефракції.

Порушення рефракції можуть виникнути на початку лікування інсуліном. Ці симптоми мають тимчасовий характер.

Діабетична ретинопатія.

Тривалий добре налагоджений контроль глікемії зменшує ризик прогресування діабетичної ретинопатії. Проте інтенсифікація інсулінотерапії з метою швидкого поліпшення контролю глікемії може викликати тимчасове загострення діабетичної ретинопатії.

Порушення з боку нервової системи

Дуже рідко (>1/10000, <1/1000)

Периферичні нейропатії.

Швидке поліпшення контролю рівня глюкози в крові може викликати оборотний стан "гострої больової нейропатії".

Протипоказання

Підвищена чутливість до інсуліну детемір або до будь-якого інгредієнта препарату.

Передозування

Хоч для інсуліну специфічне поняття передозування не сформульоване, після введення доз, що перевищують потребу хворого в інсуліні, може розвинутися гіпоглікемія:

  • Легку гіпоглікемію можна лікувати прийомом внутрішньо глюкози або солодких продуктів. Тому хворим на діабет рекомендують постійно мати при собі кілька шматочків цукру або солодкі продукти.
  • У разі тяжкої гіпоглікемії, коли хворий знаходиться у непритомному стані, особи, які пройшли відповідний інструктаж, мають ввести йому глюкагон підшкірно або внутрішньом’язово (від 0.5 до 1.0 мг). Медичний працівник може ввести хворому глюкозу внутрішньовенно. Глюкозу також треба ввести внутрішньовенно у випадку, коли хворий не реагує на введення глюкагону протягом 10-15 хв.

Після того, як хворий опритомніє, йому слід прийняти внутрішньо вуглеводи для запобігання рецидиву. 

Особливості застосування

Неадекватне дозування або припинення лікування (особливо при діабеті 1 типу) можуть призвести до гіперглікемії та діабетичного кетоацидозу. Звичайно перші симптоми гіперглікемії розвиваються поступово, протягом кількох годин або діб. Вони включають: відчуття спраги, часте сечовипускання, нудоту, блювання, сонливість, почервоніння і сухість шкіри, сухість у роті, втрату апетиту, а також запах ацетону у повітрі, що видихується.

При діабеті 1 типу гіперглікемія, що не лікується, призводить до діабетичного кетоацидозу, який потенційно є смертельно небезпечним.

Гіпоглікемія може виникнути, коли доза інсуліну істотно перевищує потребу хворого.

Пропускання прийому їжі або непередбачене інтенсивне фізичне навантаження можуть призвести до гіпоглікемії.

Хворі, у яких істотно поліпшився контроль рівня глюкози в крові завдяки інтенсивній інсулінотерапії, можуть відзначити зміни звичних симптомів-провісників гіпоглікемії, про що їх слід завчасно попередити. Звичайні симптоми-провісники можуть зникнути у хворих, які довго хворіють на діабет.

Супутні захворювання, особливо інфекції та гарячкові стани, звичайно підвищують потребу хворого в інсуліні.

Переведення хворого на інший тип або вид інсуліну відбувається під суворим медичним контролем. Зміна концентрації, виду (виробника), типу, походження інсуліну (тваринний, людський або аналог людського інсуліну) і/або методу виробництва може зумовити необхідність корекції дози інсуліну. При переведенні хворого на ін’єкції Левемір® Пенфілâ може виникнути потреба змінити звичну дозу інсуліну. Необхідність підбору дози може виникнути як при першому введенні нового препарату, так і протягом перших кількох тижнів або місяців його застосування.

Левемір® Пенфілâ не можна вводити внутрішньовенно, тому що це може призвести до тяжкої гіпоглікемії.

Після внутрішньом’язового введення препарат всмоктується швидше, ніж після підшкірного введення.

Якщо Левемір® Пенфілâ вводять у суміші з іншими препаратами інсуліну, то характер дії одного чи обох компонентів може змінитися. Введення препарату у суміші зі швидкодіючим аналогом типу інсуліну аспарт може зумовити профіль дії з нижчим і більш відкладеним максимальним ефектом, ніж при окремому введенні.

Левемір® Пенфілâ не можна використовувати в інсулінових насосах для безперервного підшкірного введення інсуліну.

Вагітність і годування груддю

Клінічний досвід застосування інсуліну детемір у період вагітності обмежений. У дослідженнях на тваринах було показано, що інсулін детемір подібно до людського інсуліну не має ембріотоксичного і тератогенного впливу.

Рекомендується посилити контроль за лікуванням вагітних жінок, хворих на діабет, протягом усього періоду вагітності, а також при підозрі на вагітність. Потреба в інсуліні звичайно знижується у першому триместрі вагітності та істотно зростає у другому та третьому триместрах. Після пологів потреба в інсуліні швидко повертається до початкового рівня.

У період годування груддю може виникнути необхідність корекції дози інсуліну та дієти.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

Реакція хворого та його здатність концентрувати увагу можуть бути порушені при гіпоглікемії. Це може стати фактором ризику у ситуаціях, коли ця здатність набуває особливого значення (наприклад, при керуванні автомобілем або механізмами).

Хворим слід рекомендувати вживати заходів з профілактики гіпоглікемії перед тим, як сідати за кермо. Це особливо важливо для хворих, в яких ослаблені чи відсутні симптоми-провісники гіпоглікемії, або епізоди гіпоглікемії виникають часто. За таких обставин слід зважити доцільність керування автомобілем взагалі.

Несумісність

Лікарські препарати, додані до препарату Левемір® Пенфілâ, можуть викликати руйнування інсуліну детемір, наприклад, препарати, що містять тіоли або сульфіти. Левемір® Пенфілâ не можна додавати до інфузійних розчинів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Як відомо, ряд лікарських засобів впливає на обмін глюкози, що слід враховувати при визначенні дози інсуліну.

Лікарські засоби, які можуть знижувати потребу в інсуліні

Пероральні цукрознижувальні засоби (ПЦЗ), інгібітори моноаміноксидази (МАО), неселективні b-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), саліцилати і алкоголь.

Лікарські засоби, які можуть підвищувати потребу в інсуліні

Тіазиди, глюкокортикоїди, тиреоїдні гормони і b-симпатоміметики, гормон росту і даназол.

  • адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії і затримувати відновлення нормального рівня глюкози в крові.

Октреотид/ланкреотид може як підвищувати, так і знижувати потребу в інсуліні.

Алкоголь може посилювати і подовжувати тривалість гіпоглікемічного ефекту інсуліну.

Умови та термін зберігання.

Левемірâ Пенфілâ, яким не користувались, слід зберігати у холодильнику при температурі 2°С - 8°С (не надто близько від морозильної камери).

Термін придатності – 24 місяці. Не заморожувати.

Левемірâ Пенфілâ, яким користуються, не слід зберігати у холодильнику. Його застосовують у шприц-ручках Ново Нордіск або носять при собі про запас не більше 6 тижнів (при температурі не вище 30°С).

Зберігати у зовнішній упаковці, у захищеному від дії світла місці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не піддавати дії тепла або прямих сонячних променів.

Ніколи не використовувати інсулін після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

Картридж ємністю 3 мл виготовлено зі скла (тип 1) і закупорено з одного боку поршнем із бромбутилової гуми, а з іншого боку – пробкою з бромбутилової/поліізопренової гуми.

Виробник

АТ Ново Нордіск (Данія).

Адреса

Novo Nordisk A/S, Novo Allé, DK-2880 Bagsvaerd, Denmark/Данія.

Тел. + 45 4444 8888.

Дозировка Левемир Пенфил раствор д/ин., 100 ед/мл по 3 мл в картр. №5
Производитель Ново Нордиск, А/Т, Дания
МНН Insulin detemir
Фарм. группа Противодиабетические средства. Препараты инсулина.
Регистрация № UA/2762/01/01 от 14.03.2005. Приказ № 130 от 28.03.2005
Код АТХ

Найдено 2 аптеки

Киев, ул. Мельникова 10
  (044) 483-45-XX
Левемир пенфил р-р д/ин. 100 ед/мл картр. 3мл №5
А/Т Ново Нордіск, Данія
179600
Дрогобыч, ул.П.Орлика 18
  (097) 218-81-XX
Левемир пенфил (levemir® penfill®) р-р д/ин. 300 j.m / 3 мл №5 novo nordisk (дания)
Novo Nordisk
245000
Найдено 2 аптеки Все аптеки
Top