Новинки

Вагинальные инфекции? Комплексный подход к лечению Подробней
Молочница? Начни лечение вовремя и выздоровей скорее! Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Скрыть рекламу

Левофлоксацин Ауробиндо инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Левофлоксацин Ауробиндо - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: levofloxacin;

1 мл розчину містить левофлоксацину 5 мг;

допоміжні речовини: глюкоза, моногідрат; кислота хлористоводнева; натрію гідроксид; вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від жовтого до зеленувато-жовтого кольору, що не містить видимих механічних часток.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.

Код АТХ J01MА12.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.

Механізм дії

Як антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.

Співвідношення фармакокінетика/фармакодинаміка

Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації в сироватці крові (Сmax) чи площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальною інгібуючою (подавляючою) концентрацією (МІК (МПК)).

Механізм резистентності

Основний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-A. In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.

Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами протибактеріальних засобів.

Межові значення

Рекомендовані Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) межові значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у таблиці 1 тестування МІК (мг/л).

Таблиця 1

Клінічні межові значення МІК EUCAST для левофлоксацину (07.04.2009)

Патоген
Чутливі
Резистентні
Enterobacteriacae
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
Pseudomonas spp.
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
Acinetobacter spp.
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
Staphylococcus spp.
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
S. pneumoniae1
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
Streptococcus A, B, C, G
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
H. influenzae
M. catarrhalis2
≤ 1 мг/л
> 1 мг/л
Межові значення, не пов’язані з видами3
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
1 Межове значення МІК між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами було збільшено з 1 до 2 з метою стримування росту диких штамів цього мікроорганізму, що демонструють варіабельність даного параметра. Межові значення стосуються терапії високих доз.
2 Штами з величинами МІК, вищими межового значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами, є дуже рідкісними чи про них ще не повідомлялося. Тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити, та якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят у довідкову лабораторію.
3 Межові значення МІК, не пов’язані з видами, було визначено переважно за даними фармакокінетики/фармакодинаміки; вони не залежать від розподілу МІК певних видів і використовуються лише для видів, яким не було визначено конкретне для виду межове значення, та не використовуються для видів, де тестування на чутливість не рекомендується чи для яких існує недостатньо доказів щодо сумнівних видів (Enterococcus, Neisseria, грамнегативні анаероби).

Рекомендовані CLSI (Інститутом клінічних та лабораторних стандартів, раніше NCCLS) межові значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі від проміжно чутливих організмів та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у таблиці 2 для тестування МІК (мкг/мл) чи диско-дифузного методу (діаметр зони [мм] з використанням диска з левофлоксацином 5 мкг).

Таблиця 2

Рекомендовані CLSI межові значення МІК та диско-дифузного методу для левофлоксацину

(М100-S17, 2007)

Патоген
Чутливі
Резистентні
Enterobacteriacae
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Не Enterobacteriacae
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Acinetobacter spp.
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Stenotrophomonas maltophilia
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Staphylococcus spp.
≤ 1 мкг/мл
≥19 мм
≥ 4 мкг/мл
≤ 15 мм
Enterococcus spp.
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
H. influenzae
M. catarrhalis1
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
Streptococcus pneumoniae
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Бета-гемолітичний Streptococcus
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
1 Відсутність чи рідкісне поширення резистентних штамів попередньо виключає визначення будь-яких категорій результатів, окрім «чутливі». Для штамів, що дають результати, які свідчать про «нечутливу» категорію, ідентифікація організмів та результати тестів на антимікробну чутливість повинні бути підтверджені довідковою лабораторією з використанням еталонного методу розведень CLSI.

Антибактеріальний спектр

Поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для вибраних видів, і бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність препарату, щонайменше при деяких типах інфекцій, є сумнівною.

Зазвичай чутливі види

Аеробні грампозитивні бактерії

Staphylococcus aureus* метицилінчутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae*, Streptococcus pyogenes*.

Аеробні грамнегативні бактерії

Burkholderia cepacia**, Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae*, Haemophilus para- influenzae*, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae*, Moraxella catarrhalis*, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

Анаеробні бактерії

Peptostreptococcus.

Інші

Chlamydophila pneumoniae*, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila*, Mycoplasma pneumoniae*, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum.

Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною

Аеробні грампозитивні бактерії

Enterococcus faecalis*, Staphylococcus aureus метицилінрезистентний, Staphylococcus haemolyticus метицилінрезистентний

Аеробні грамнегативні бактерії

Acinetobacter baumannii*, Citrobacter freundii*, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae*, Escherichia coli*, Morganella morganii*, Proteus mirabilis*, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa*, Serratia marcescens*.

Анаеробні бактерії

Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus**, Bacteroides thetaiotamicron**, Bacteroides vulgatus**,

Clostridium difficile**.

* Клінічна ефективність була продемонстрована для чутливих ізолятів у затверджених клінічних показаннях.

** Природна проміжна чутливість.

Інші дані

Госпітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.

Фармакокінетика

Абсорбція

Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення. Після внутрішньовенного введення препарат накопичується у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті тканини легенів (концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові), сечі. У спинномозкову рідину левофлоксацин потрапляє погано.

Розподіл

Приблизно 30-40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Кумуляційного ефекту левофлоксацину при багаторазовому застосуванні 500 мг 1 раз на добу практично немає. Існує незначний, але передбачуваний кумуляційний ефект після застосування доз по 500 мг двічі на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.

Проникнення у тканини та рідини організму

Проникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів (БСТЛ)

Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після застосування 500 мг перорально становили 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом однієї години після прийому препарату.

Проникнення у тканини легенів

Максимальні концентрації левофлоксацину у тканинах легенів після застосування 500 мг перорально становили приблизно 11,3 мкг/г та досягалися через 4-6 годин після застосування препарату. Концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові.

Проникнення у вміст міхура

Максимальні концентрації левофлоксацину 4-6,7 мкг/мл у вмісті міхура досягалися через 2-4 години після застосування препарату через 3 дні застосування препарату при дозах 500 мг 1 раз чи двічі на добу відповідно.

Проникнення у цереброспінальну (спинномозкову) рідину

Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.

Проникнення у тканини простати

Після застосування 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середні концентрації у тканині простати досягали 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин на 24 години; середній коефіцієнт концентрацій простата/плазма становив 1,84.

Концентрація у сечі

Середня концентрація у сечі через 8-12 годин після одноразового прийому перорально дози 150 мг, 300 мг чи 500 мг левофлоксацину становили 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.

Біотрансформація

Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин стереохімічно стабільний та не підлягає інверсії хоральної структури.

Виведення

Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6-8 годин). Виводиться зазвичай нирками (понад 85 % введеної дози).

Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та внутрішньовенний) взаємозамінні.

Лінійність

Левофлоксацин слідує лінійній фармакокінетиці у діапазоні 50-600 мг.

Пацієнти з нирковою недостатністю

На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються, як видно з таблиці 3.

Таблиця 3

Кліренс креатиніну (мл/хв)
< 20
20-40
50-80
Нирковий кліренс (мл/хв)
13
26
57
Період напіввиведення (години)
35
27
9

Пацієнти літнього віку

Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.

Гендерні відмінності

Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.

Показання

  • Пневмонія (госпітальна, негоспітальна, нозокоміальна);
  • гострий бактеріальний синусит;
  • гострий бактеріальний рецидив хронічного бронхіту;
  • ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин;
  • неускладнені інфекції шкіри та підшкірних тканин (включаючи абсцеси, флегмони, фурункули, імпетиго, піодермію, ранові інфекції);
  • хронічний бактеріальний простатит;
  • ускладнені та неускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
  • гострий пієлонефрит;
  • легенева форма сибірської виразки (терапія/профілактика після експозиції);
  • чума.

Протипоказання

Левофлоксацин Ауробіндо протипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до левофлоксацину або до інших антибактеріальних препаратів групи хінолонів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Вплив інших лікарських засобів на Левофлоксацин.

Теофілін, фенбуфен чи подібні нестероїдні протизапальні лікарські засоби.

Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порогу при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину за наявності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.

Пробенецид і циметидин.

Пробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується за наявності циметидину на 24 % та пробеніциду на 34 %. Це тому, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Однак при дозах, випробуваних у ході дослідження, не є вірогідним, щоб статистично значущі кінетичні відмінності мали клінічну значимість. Слід з обережністю ставитися до одночасного застосування левофлоксацину з лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю.

Інша інформація.

Клінічні дослідження фармакології показали, що на фармакокінетику левофлоксацину не було спричинено ніякого клінічно значущого впливу при прийомі левофлоксацину разом з карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином.

Вплив препарату Левофлоксацину на інші лікарські засоби.

Циклоспорин.

Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.

Антагоністи вітаміну К.

При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) повідомлялося про підвищення коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, пацієнтам, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно здійснювати контроль показників коагуляції.

Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT.

Левофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти та макроліди) (Подовження інтервалу QT)).

Особливості застосування

Для зниження поширеності розвитку резистентних бактерій і підтримки ефективності левофлоксацину та інших антибактеріальних препаратів Левофлоксацин Ауробіндо слід використовувати тільки для лікування або профілактики інфекцій, для яких доведено або підозрюються, що вони можуть бути викликані чутливими до препарату бактеріями. Коли доступні дані щодо мікробіологічної культури і чутливості збудника, цю інформацію слід розглядати у процесі вибору або модифікації антибактеріальної терапії. За відсутності таких даних результати досліджень місцевої епідеміології та моделей чутливості можуть сприяти вибору емпіричної терапії.

Мікробіологічна культура і тестування чутливості.

Відповідні тести на визначення мікробіологічної культури і оцінки чутливості потрібно виконувати до лікування, щоб ізолювати та ідентифікувати мікроорганізми, які викликають інфекцію, і визначити їх чутливість до левофлоксацину. Терапію левофлоксацином можна ініціювати раніше, ніж результати цих тестів стануть відомі; коли надійдуть результати тестування, має бути вибраний (скоригований) відповідний курс терапії.

Як і для інших препаратів даного класу, у деяких штамів може досить швидко розвиватися резистентність під час лікування левофлоксацином. Тестування на мікробіологічну культуру та її чутливість до антибіотиків, що виконується періодично під час терапії, буде надавати інформацію про збереження чутливості патогенів до протимікробного засобу, а також про можливу появу резистентності у бактерій.

Левофлоксацин не слід вводити спільно з будь-яким розчином, що містить багатовалентні катіони, наприклад з магнієм, з використанням одного й того ж внутрішньовенного катетера (системи).

Слід підтримувати достатнє надходження рідини у пацієнтів, які отримують внутрішньовенну інфузію левофлоксацину, з метою запобігання утворенню високих концентрацій хімічних речовин у сечі. При застосуванні засобів групи фторхінолонів були зареєстровані випадки кристалурії і циліндрурії.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Через відсутність досліджень і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, левофлоксацин не можна призначати вагітним та жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування левофлоксацином діагностується вагітність, про це слід повідомити лікаря.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Достовірні дані щодо впливу левофлоксацину на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами відсутні.

Спосіб застосування та дози

Левофлоксацин Ауробіндо показаний для лікування дорослих (³ 18 років) з інфекцію легкого, середнього та важкого ступеня, спричиненою чутливими ізолятами цільових мікроорганізмів за умов, зазначених у цьому розділі. Левофлоксацин показаний, коли внутрішньовенний шлях введення забезпечує клінічну користь для пацієнта.

Рекомендовані дози для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок

Звичайна доза препарату Левофлоксацин Ауробіндо складає 250 мг або 500 мг, яку вводять за допомогою повільної (краплинної) інфузії протягом 60 хв кожні 24 години, або 750 мг, що вводиться шляхом повільної інфузії протягом 90 хвилин кожні 24 години, як зазначено у терапевтичних показаннях для лікування захворювань, викликаних інфекційними збудниками, і описано в Таблиці 4.

Вказані рекомендації стосуються пацієнтів з кліренсом креатиніну ≥ 50 мл/хв. Для пацієнтів з кліренсом креатиніну < 50 мл/хв коригування режиму дозування не потрібне.

Таблиця 4

Дозування для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок

(кліренс креатиніну ≥ 50 мл/хв)

Тип інфекції
Введення дози кожні 24 години
Тривалість лікування (днів)1
Нозокоміальна (госпітальна) пневмонія
750 мг
7 - 14
Негоспітальні пневмонії 2
500 мг
7 - 14
Негоспітальні пневмонії 3
750 мг
5
Гострий бактеріальний синусит
750 мг
5
500мг
7 - 14
Гострий бактеріальний рецидив хронічного бронхіту
500 мг
7
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
750 мг
7 - 14
Неускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
500 мг
7 - 10
Хронічний бактеріальний простатит
500 мг
28
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит 4
750 мг
5
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит 5
250 мг
10
Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів
250 мг
3
Легенева форма сибірської виразки (після експозиції), дорослі 6,7
500 мг
60 7
Чума, дорослі 8
500 мг
10 - 14

1 Послідовність терапії, від внутрішньовенної до пероральної, визначається за рішенням лікаря.

2 Викликані збудниками Staphylococcus aureus (метицилінчутливі), Streptococcus pneumoniae (включаючи мультирезистентні штами [MDRSP]), Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Chlamydophila pneumoniae, Legionella pneumophila або Mycoplasma pneumoniae.

3 Викликані збудником Streptococcus pneumoniae (за винятком мультирезистентних штамів [MDRSP]), Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Mycoplasma pneumoniae або Chlamydophila pneumoniae.

4 Ця схема показана для ускладнених інфекцій сечовивідного тракту (cUTI), викликаних збудниками Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, та гострого пієлонефриту, викликаного E. coli, включаючи випадки з конкурентною бактеріємією.

5 Ця схема показана для ускладнених інфекцій сечовивідного тракту, викликаних збудниками Enterococcus faecalis, Enterococcus cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa; та гострого пієлонефриту, викликаного E. coli.

6 Застосування препарату слід починати якомога швидше після виявлення підозрюваного або підтвердженого аерозольного впливу збудників сибірської виразки (B. anthracis). Це показання встановлено на основі даних з ефективності левофлоксацину, визначених за концентрацією в плазмі крові, що досягається в організмі людини, як віртуальна кінцева точка, що з достатнім ступенем ймовірності дає змогу передбачити суттєву клінічну користь.

7 Безпека левофлоксацину для дорослих у разі тривалості терапії понад 28 днів не встановлена. Довготривалу терапію левофлоксацином слід використовувати тільки тоді, коли клінічна вигода переважає можливі ризики.

8 Застосування препарату слід починати якомога швидше після виявлення підозрюваного або підтвердженого аерозольного впливу збудників чумної палички (Yersinia pestis). Більш високі дози левофлоксацину, які зазвичай використовуються для лікування пневмонії, можна використовувати для лікування виразки, якщо це буде клінічно доцільним.

Коригування дози для дорослих з ослабленою функцією нирок

Застосування препарату Левофлоксацин Ауробіндо слід здійснювати з обережністю за наявності у хворого ниркової недостатності. До і під час терапії потрібні ретельне клінічне спостереження і відповідні лабораторні дослідження, тому що швидкість виведення левофлоксацину може знижуватись.

Корекція дози не потрібна для пацієнтів з кліренсом креатиніну ≥ 50 мл/хв.

Для пацієнтів з ослабленою функцією нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) з метою уникнення накопичення левофлоксацину через зниження кліренсу необхідна корекція режиму дозування. В таблиці 5 показано, як потрібно коригувати дозу, залежно від показників кліренсу креатиніну.

Таблиця 5

Коригування дози для дорослих пацієнтів з нирковою недостатністю

(кліренс креатиніну < 50 мл / хв)

Дозування для пацієнтів з нормальною функцією нирок, кожні 24 години
Кліренс креатиніну від 20 до 49 мл/хв
Кліренс креатиніну від 10 до 19 мл/хв
Гемодіаліз або хронічний амбулаторний перитонеальний діаліз (ХАПД)
750 мг
750 мг кожні 48 годин
Початкова доза 750 мг, потім по 500 мг кожні 48 годин
Початкова доза 750 мг, потім по 500 мг кожні 48 годин
500 мг
Початкова доза 500 мг, потім по 250 мг кожні 24 години
Початкова доза 500 мг, потім по 250 мг кожні 48 годин
Початкова доза 500 мг, потім по 250 мг кожні 48 годин
250 мг
Немає необхідності в коригуванні дози
250 мг кожні 48 годин. При лікуванні неускладнених інфекцій сечового тракту немає необхідності в коригуванні дози
Відсутня інформація щодо необхідності коригування дози

Кліренс левофлоксацину суттєво знижується і період напіввиведення істотно подовжується у хворих з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв); це вимагає коригування дози у таких пацієнтів з метою уникнення накопичення. Гемодіаліз чи постійний (хронічний) амбулаторний перитонеальний діаліз (ПАПД) не є ефективними для виведення левофлоксацину з організму, що вказує на відсутність необхідності у додаткових дозах левофлоксацину після застосування гемодіалізу або ПАПД.

Печінкова дисфункція (недостатність).

Фармакокінетичні дослідження за участю хворих з печінковою недостатністю не проводилися. Через обмежений метаболізм левофлоксацину не очікується, що при печінковій недостатності будуть змінені фармакокінетичні властивості левофлоксацину.

Вплив на результати лабораторних досліджень.

Деякі фторхінолони, в тому числі левофлоксацин, можуть призвести до хибнопозитивних результатів перевірки сечі на опіати з використанням доступних комерційних тест-систем. Може бути необхідним підтвердження позитивних результатів більш специфічними методами.

Левофлоксацин Ауробіндо – розчин для інфузій, 5 мг/мл, в одноразових контейнерах, які містять попередньо змішаний, готовий до використання розчин левофлоксацину в 5% розчині декстрози (глюкози), для одноразового використання. Попередньо підготовлений розчин фасують в контейнери, які містять 500 мг/100 мл розчину левофлоксацину. Ніякого додаткового розбавлення цих препаратів не потрібно. Оскільки контейнери з готовим лікарським засобом призначені тільки для одноразового використання, будь-яку невикористану частину слід утилізувати.

Інструкція з використання Левофлоксацину Ауробіндо в одноразових контейнерах

1. Відкрийте зовнішню упаковку і дістаньте контейнер (первинну упаковку) з розчином. 2. Перевірте контейнер на можливі незначні витікання, обережно і міцно стиснувши. При виявленні витікання або якщо упаковка/закупорка не є неушкодженою слід вибракувати дану упаковку з розчином, оскільки стерильність лікарського засобу може бути порушена.

3. Не використовуйте препарат, якщо розчин є каламутним або в розчині наявний осад.

4. Використовуйте стерильну інфузійну систему, обладнання і витратні матеріали.

5. ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Не використовуйте контейнери у разі кількох послідовних з’єднань. Таке використання може призвести до повітряної емболії через залишкове повітря, що може потрапити з первинного контейнера до інфузійної рідини із вторинного контейнера.

Підготовка до введення (інфузійна система-крапельниця):

1. Закрийте потік в інфузійній системі затискачем.

2. Зніміть кришку (ковпачок) з порту в нижній частині контейнера.

3. Введіть голку для препарату в інфузійний порт обертаючи голку доти, доки голка не буде щільно прилягати.

4. Розмістіть контейнер на штативі для інфузійних розчинів.

5. Затисніть і відпустіть камеру крапельниці, щоб встановити належний рівень рідини в камері крапельниці під час інфузії левофлоксацину.

6. Відкрийте затискач управління потоком, щоб видалити повітря з системи. Закрийте затискач.

7. Регулюйте швидкість інфузії шляхом управління потоком за допомогою затискача.

Діти. У зв’язку з можливістю ураження суглобового хряща лікарський засіб не застосовують дітям (віком до 18 років).

Передозування

Пацієнт повинен бути під постійним наглядом, необхідно забезпечити достатнє надходження рідини. Левофлоксацин не піддається ефективному видаленню шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Побічні реакції

Тендинопатія та розриви сухожиль.

Застосування фторхінолонів, в тому числі левофлоксацину, пов’язано з підвищеним ризиком тендиніту (запалення сухожилля) та розриву сухожилля у пацієнтів усіх вікових груп. Ці небажані реакції найбільш часто охоплюють ахіллове сухожилля, при цьому розрив ахіллового сухожилля може потребувати хірургічного втручання. Також повідомлялося про тендиніт і розрив сухожилля в зоні обертання плеча, сухожилля руки, біцепсу, великого пальця та інших сухожиль. Ризик розвитку тендиніту, пов’язаного з фторхінолонами, і розриву сухожиль додатково збільшується у літніх пацієнтів, як правило, у осіб віком понад 60 років, у тих, хто приймає кортикостероїдні препарати, і у хворих з трансплантацією нирки, серця та легень. На додаток до віку і використання кортикостероїдів, фактори, що можуть самостійно збільшити ризик розриву сухожилля, включають напружену фізичну активність, ниркову недостатність і попередні захворювання, які вражають сухожилля, зокрема ревматоїдний артрит. Однак тендиніт і розрив сухожилля були зареєстровані у пацієнтів, які приймали фторхінолони та не мали вищевказаних факторів ризику. Розрив сухожилля можливий під час лікування або після завершення курсу терапії; у т.ч. через декілька місяців після завершення терапії. Застосування левофлоксацину слід припинити у разі виникнення болю, набряку, запалення або розриву сухожилля. При появі перших ознак тендиніту або розриву сухожилля пацієнтам слід повідомити лікаря; необхідно вирішити питання про перехід на антимікробні препарати, що не належать до групи хінолонів.

Загострення міастенії.

Фторхінолони, в тому числі левофлоксацин, володіють нервово-м'язовою блокуючою активністю і можуть погіршити стан пацієнтів з міастенію gravis. У післяреєстраційних звітах повідомлялося про серйозні небажані реакції, в тому числі з летальним випадком, і про необхідність надання ургентної допомоги, зокрема штучної вентиляції легень, які були пов’язані із застосуванням фторхінолонів пацієнтам з міастенією gravis. Слід уникати застосування левофлоксацину пацієнтам з міастенією gravis в анамнезі.

Реакції гіперчутливості.

Серйозні, а інколи летальні випадки гіперчутливості та/або анафілактичних реакцій були зареєстровані у хворих, які отримували фторхінолони, включаючи левофлоксацин.

Вказані реакції часто виникають після першої дози. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинною недостатністю, гіпотонією/шоком; були зареєстровані напади, втрата свідомості, поколювання, ангіодистрофія (включаючи голосові зв’язки, гортань, горло) та/або набряк обличчя), обструкція дихальних шляхів (у тому числі бронхоспазм, задишка і гострий респіраторний дистрес), а також кропив’янка, свербіж та інші серйозні шкірні реакції. Застосування левофлоксацину слід негайно припинити при першій появі шкірного висипу або будь-яких інших ознак гіперчутливості. У разі серйозних гострих реакцій гіперчутливості може бути потрібне введення адреналіну та вжиття інших реанімаційних заходів, у т.ч. застосування кисню, розчинів для внутрішньовенних інфузій, антигістамінних препаратів, кортикостероїдів, амінопресорних засобів, ШВЛ (штучна вентиляція легень), згідно з клінічними показаннями.

Про інші серйозні (іноді летальні) події внаслідок гіперчутливості (а деякі ‒ невизначеної етіології) рідко повідомлялось у пацієнтів, які отримували фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Ці події можуть бути серйозними і зазвичай спостерігаються після введення кількох доз. Зокрема:

  • лихоманка, висип або важкі дерматологічні реакції (наприклад токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса -Джонсона);
  • васкуліт; артралгія; міалгія; сироваткова хвороба;
  • алергічний пневмоніт;
  • інтерстиціальний нефрит; гостра ниркова недостатність або повна відмова роботи нирок;
  • гепатит; жовтяниця; гостра печінкова недостатність або некроз печінки;
  • анемія, у тому числі гемолітична та апластична; тромбоцитопенія, включаючи тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру; лейкопенія; агранулоцитоз; панцитопенія та/або інші гематологічні порушення.

При першій появі шкірного висипу, жовтяниці або будь-яких інших ознак гіперчутливості застосування препарату доцільно негайно припинити; слід здійснити необхідні підтримуючі заходи.

Вплив на центральну нервову систему.

У пацієнтів, які отримують фторхінолони, включаючи левофлоксацин, повідомлялося про судоми, токсичні психози, підвищений внутрішньочерепний тиск (у тому числі псевдотуморозні церебральні явища). Фторхінолони можуть також викликати ефекти стимуляції нервової системи, які можуть призвести до тремору, неспокою, тривоги, запаморочення, сплутаності свідомості, галюцинацій, параної, депресії, нічних кошмарів, безсоння і рідше ‒ до розвитку суїцидальних думок або дій. Вказані реакції можливі після першої дози. Якщо такі реакції розвиваються у хворих, які отримують левофлоксацин, застосування препарату потрібно припинити та необхідно вжити відповідних заходів. Як і інші фторхінолони, левофлоксацин слід призначати з обережністю пацієнтам з відомими або підозрюваними захворюваннями центральної нервової системи (ЦНС), оскільки можливі напади або ефекти зниження порога судомної готовності (наприклад серйозні прояви церебрального артеріосклерозу, епілепсії), або з іншими факторами ризику, які можуть призвести до появи судом або зниження порогу судомної готовності (такими як застосування деяких лікарських засобів, ниркова дисфункція).

Діарея, пов’язана з Clostridium difficile

Повідомлялося про діарею, асоційовану з Clostridium difficile (СDAD), при використанні практично всіх антибактеріальних засобів, включаючи левофлоксацин; захворювання може варіювати від легкої діареї до летального коліту. Лікування антибактеріальними засобами змінює нормальну мікрофлору кишечника, що призводить до колонізації та надмірного росту Clostridium difficile.

Збудник Clostridium difficile продукує токсини A і B, які сприяють розвитку діареї, викликаної клостридіями. Гіпертоксин, продукований штамами C. difficile, призводить до підвищеного рівня ускладнень і летальності, оскільки цей інфекційний збудник може бути резистентним до антимікробної терапії; можливе виникнення потреби в колектомії. Діагноз CDAD повинен бути розглянутий як можливий у всіх хворих, які звертаються зі скаргою на діарею під час або після лікування антибіотиками. Необхідне ретельне дослідження анамнезу, оскільки повідомлялося, що CDAD може виникнути через більше ніж два місяці після застосування антибактеріальних препаратів.

Якщо діагноз CDAD підозрюється або підтверджений, а триваюче використання антибіотиків не спрямоване проти C. difficile, можливо, слід припинити терапію. Потрібно здійснити відповідні заходи з контролю електролітів, білкового харчування, лікування антибіотиками C. difficile та оцінити необхідність хірургічного втручання згідно з клінічними показаннями.

Периферична невропатія.

Випадки сенсорної або сенсомоторної аксональної полінейропатії (викликані впливом на невеликі і/або великі аксони, що призводить до парестезії, гіпостезії, дизестезії і слабкості) були зареєстровані у пацієнтів, які отримують препарати групи фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Симптоми можуть виникнути незабаром після початку застосування левофлоксацину і бути необоротними. Застосування левофлоксацину слід негайно припинити, якщо пацієнт відчуває симптоми невропатії, включаючи біль, печіння, поколювання, оніміння та/або слабкість або інші зміни відчуттів (у тому числі при легкому дотику), наявність болю, температури, змін позиційного і вібраційного відчуття.

Подовження інтервалу QT.

Застосування деяких фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, було пов’язано з пролонгацією інтервалу QT на ЕКГ і розвитком в рідких випадках аритмії. Про рідкісні випадки піруетної серцевої недостатності (torsade de pointes) спонтанно повідомлялося під час постмаркетингових спостережень у пацієнтів, які отримували фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Застосування левофлоксацину слід уникати пацієнтам з відомою пролонгацією інтервалу QT, пацієнтам з нескоригованою гіпокаліємією та хворим, які отримують антиаритмічні засоби класу IA (хінідин, прокаїнамід) або класу III (аміодарон, соталол).

Літні пацієнти можуть бути більш чутливі до пов'язаного з лікарськими засобами впливу на інтервал QT.

Порушення рівня глюкози в крові.

Як і для інших фторхінолонів, про порушення рівня глюкози в крові, включаючи симптоматичну гіпер- та гіпоглікемію, повідомлялося для левофлоксацину. Як правило, це спостерігалося у хворих на цукровий діабет, які отримують супутнє лікування із застосуванням пероральних цукрознижувальних засобів (таких як глібурид) або інсуліну. У цих хворих рекомендується ретельний моніторинг рівня глюкози в крові. Якщо гіпоглікемічна реакція спостерігається у пацієнта, який отримує левофлоксацин, застосування препарату потрібно припинити і негайно слід розпочати відповідні терапевтичні заходи.

Світлочутливість/фототоксичність.

Зареєстровані реакції світлочутливості/фототоксичності (від помірних до важких), деякі з яких можуть проявлятися як перебільшена реакція засмаги (наприклад опік, еритема, ексудація, поява везикулів, міхурців, набряки), що виникали на ділянках, які піддаються дії сонячного світла (зазвичай обличчя, шия, зовнішня поверхня передпліччя, зовнішня поверхня рук), можуть бути пов'язані із застосуванням фторхінолонів як реакція на сонячне світло або УФ-опромінення. Таким чином, слід уникати надмірної дії вказаних джерел світла. Медикаментозну терапію необхідно припинити, якщо виникли реакції світлочутливості/фото­токсичності.

Поява бактерій, резистентних до лікарського засобу.

Призначення левофлоксацину за відсутності результатів мікробіологічного тестування або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції, або з профілактичною метою навряд чи буде корисним для пацієнта і збільшує ризик розвитку резистентних бактерій.

Серйозні та суттєві побічні реакції.

Були зареєстровані такі серйозні та суттєві побічні реакції на лікарський засіб: - вплив на сухожилля;

  • загострення міастенії gravis; - реакції гіперчутливості; - інші серйозні (іноді летальні) реакції; - гепатотоксичность; - небажані реакції з боку центральної нервової системи; - діарея, асоційована з Clostridium difficile; - периферичні невропатії, які можуть бути необоротними; - подовження інтервалу QT; - порушення рівня глюкози в крові; - світлочутливість/фототоксичність; - розвиток резистентних бактерій.

Гіпотонія була пов’язана зі швидкими або болюсними внутрішньовенними інфузіями левофлоксацину. Левофлоксацин Ауробіндо слід вводити повільно, протягом 60 – 90 хвилин, залежно від дозування.

Кристалурія і циліндрурія були зареєстровані для фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Тому для пацієнтів, які отримують левофлоксацин, слід підтримувати адекватне надходження рідини, щоб запобігти утворенню висококонцентрованої сечі.

Таблиця 6

Система / клас органів
Небажані реакції
Кров і лімфатична система
Панцитопенія, апластична анемія, лейкопенія, гемолітична анемія, еозинофілія.
Розлади імунної системи
Реакції гіперчутливості, іноді летальні, в тому числі анафілактичні / анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба.
Психічні розлади
Психоз, параноя, окремі повідомлення про спроби самогубства і суїцидальні думки.
Розлади нервової системи
Загострення міастенії, аносмія, агевзія, паросмія, спотворення смаку, периферична невропатія (може бути необоротною), окремі повідомлення про енцефалопатію, аномальні показники електроенцефалографії (ЕЕГ), дисфонія, псевдотуморозні церебральні розлади.
Порушення зору
Порушення зору, в тому числі диплопія, зниження гостроти зору, затуманений зір, скотома.
Розлади слуху і лабіринту
Туговухість, шум у вухах.
Серцеві захворювання
Окремі повідомлення про torsade de pointes, подовження інтервалу QT на ЕКГ, тахікардія.
Судинні захворювання
Розширення кровоносних судин.
Розлади дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння
Окремі повідомлення про алергічні пульмоніти.
Розлади гепатобіліарної системи
Гостра печінкова недостатність (у тому числі з летальним наслідком), гепатит, жовтяниця.
Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини
Бульозні висипання, які включають: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформну еритему, реакції світлочутливості/фототоксичністі лейко­цитокластичний васкуліт.
Розлади опорно-рухового апарату та сполучної тканини
Розрив сухожилля, пошкодження м’язів, у тому числі розриви, гострий некроз скелетних м’язів.
Захворювання нирок і сечовивідних шляхів
Інтерстиціальний нефрит.
Загальні захворювання і порушення у місці введення
Поліорганна недостатність, гіпертермія.
Лабораторні дослідження
Подовжений протромбіновий час, збільшений показник міжнародного нормалізаційного відношення, збільшення рівня м’язових ферментів.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати.

Упаковка

По 100 мл розчину в контейнері, по 1 контейнеру в пакеті.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Ауробіндо Фарма Лімітед - ЮНІТ ІV, Індія / Aurobindo Pharma Limited - UNIT ІV, India.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Плот № 4, 34 до 48, Фаза – ІІІ, зони APIIC, EPIP, Пашаміларам, Район Медак, 502307, Андхра Прадеш, Індія / Plot No’s 4, 34 to 48, Phase – III, APIIC, EPIP area, Pashamylaram, Medak (Dist.), 502307, Andhra Pradesh, India.

Дозировка Левофлоксацин Ауробиндо раствор д/инф., 5 мг/мл по 100 мл в конт. № 1
Производитель Ауробиндо Фарма Лтд. (Юнит IV), Индия
МНН Levofloxacin
Фарм. группа Антибактеріальні засоби для системного застосування. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхі
Регистрация № UA/15187/01/01 от 30.05.2016. Приказ № 484 от 30.05.2016
Код АТХ

Найдено 11 аптек

Запорожье, ул.Седова 3
  (061) 289-10-XX
Левофлоксацин ауробиндо р-р д/инф. 5 мг/мл 100 мл
Ауробиндо фарма ЛТД ИНДИЯ
12366
Киев, ул. Александра Бойченко 9-А
  (044) 337-54-XX
Найдено 11 аптек Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

lf.ua
  (098) 994-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
aptekaplus.com.ua
  (067) 421-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
receptika.ua
  (0800) 30-23-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Top