Леналидомид Зентива капсулы тв. по 10 мг №21 (7х3)
Характеристики
Инструкция для Леналидомид Зентива капсулы тв. по 10 мг №21 (7х3)
Побочные эффекты
Зведені дані щодо профілю безпеки
НДММ у пацієнтів, які пройшли аутологічну трансплантацію стовбурових клітин з підтримуючою терапією леналідомідом
Для визначення побічних реакцій у процесі дослідження CALGB 100104 використовували консервативний підхід. Побічні реакції, зазначені в таблиці 1, описують випадки, зареєстровані після застосування високих доз мелфалану (ВДМ)/проведення АТКМ у пацієнтів, а також про побічні реакції протягом підтримуючої терапії. Другий аналіз, який виявив випадки, що виникли після початку підтримуючої терапії, продемонстрував, що частота виникнення побічних реакцій, зазначена у таблиці 1, може бути вищою, ніж фактично спостерігалося протягом періоду підтримуючої терапії. У дослідженні IFM 2005-02 побічні реакції виникали лише під час підтримуючої терапії.
Серйозними побічними ефектами, що спостерігалися частіше (≥ 5 %) під час підтримуючої терапії леналідомідом, ніж під час використання плацебо, були:
- пневмонія (10,6 %, комбінований термін) під час дослідження IFM 2005-02;
- легенева інфекція (9,4 % [9,4 % після початку підтримуючої терапії]) під час дослідження CALGB 100104.
У дослідженні IFM 2005-02 побічні реакції, що спостерігалися частіше при підтримуючій терапії леналідомідом, ніж при прийомі плацебо, були: нейтропенія (60,5 %), бронхіт (47,4 %), діарея (38,9 %), назофарингіт (34,8 %), спазми м’язів (33,4 %), лейкопенія (31,7 %), астенія (29,7 %), кашель (27,3 %), тромбоцитопенія 23,5 %), гастроентерит (22,5 %) та гарячка (20,5 %).
У дослідженні CALGB 100104 побічними реакціями, що спостерігалися частіше під час підтримуючої терапії леналідомідом, ніж під час використання плацебо, були: нейтропенія (79,0 % [71,9 % після початку підтримуючої терапії]), тромбоцитопенія (72,3 % [61,6 %]), діарея (54,5 % [46,4 %), висипання (31,7 % [25,0 %]), інфекції верхніх дихальних шляхів (26,8 % [26,8 %]), втома (22,8 % [17,9 %]), лейкопенія (22,8 % [18,8 %]) та анемія (21,0 % [13,8 %]).
НДММ у пацієнтів, які не підлягають трансплантації та застосовували леналідомід у поєднанні з низькими дозами дексаметазону
Серйозними побічними ефектами, що спостерігалися частіше (≥ 5 %) під час терапії леналідомідом у комбінації зі зниженими дозами дексаметазону (Rd та Rd18), ніж під час отримання мелфалану, преднізону і талідоміду (MPT), були:
- пневмонія (9,8 %);
- порушення функції нирок (включаючи гострі форми) (6,3 %).
Побічними реакціями, що частіше спостерігалися під час терапії Rd та Rd18, ніж під час МПТ, були: діарея (45,5 %), втома (32,8 %), біль у спині (32,0 %), астенія (28,2 %), безсоння (27,6 %), висипання (24,3 %), зниження апетиту (23,1 %), кашель (22,7 %), гарячка (21,4 %) і спазми м’язів (20,5 %).
НДММ у пацієнтів, які не підлягають трансплантації та застосовували леналідомід у поєднанні з мелфаланом та преднізолоном
Серйозними побічними ефектами, що спостерігалися частіше ( ≥ 5 %) під час терапії мелфаланом, преднізоном та леналідомідом з підтримуючою терапією леналідомідом (MPR + R) або мелфаланом, преднізоном та леналідомідом з подальшим використанням плацебо (MPR+p) порівняно з терапією мелфаланом, преднізоном та плацебо з подальшим отриманням плацебо (MPp+p), були:
- фебрильна нейтропенія (6,0 %);
- анемія (5,3 %).
Побічними реакціями, що частіше спостерігалися під час терапії MPR+R або MPR+p, ніж під час MPp+p, були: нейтропенія (83,3 %), анемія (70,7 %), тромбоцитопенія (70,0 %), лейкопенія (38,8 %), запор (34,0 %), діарея (33,3 %), висипання (28,9 %), втома (27,0 %), периферичний набряк (25,0 %), кашель (24,0 %), зниження апетиту (23,7 %) та астенія (22,0 %).
ММ у пацієнтів, які отримали принаймні одну лінію терапії
У двох плацебо-контрольованих дослідженнях ІІІ фази 353 пацієнти із ММ отримували комбінацію леналідомід/дексаметазон, а 351 пацієнт отримував комбінацію плацебо/ дексаметазон.
Найсерйознішими побічними реакціями під час застосування комбінації леналідомід/дексаметазон, порівняно з комбінацією плацебо/дексаметазон, були:
- венозна тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії) (див. розділ «Особливості застосування»);
- нейтропенія IV ступеня (див. розділ «Особливості застосування»).
Побічними реакціями, що частіше спостерігалися під час застосування комбінації леналідоміду/дексаметазону порівняно з комбінацією плацебо/дексаметазон під час клінічних досліджень терапії ММ (ММ-009 та ММ-010), були: втома (43,9 %), нейтропенія (42,2 %), запори (40,5 %), діарея (38,5 %), судоми м’язів (33,4 %), анемія (31,4 %), тромбоцитопенія (21,5 %) та висипання (21,2 %).
МДС
Загальний профіль безпеки леналідоміду ґрунтується на даних одного дослідження ІІ фази та одного ІІІ фази серед 286 пацієнтів із МДС. У ІІ фазі досліджень усі 148 пацієнтів застосовували леналідомід. У дослідженні ІІІ фази 69 пацієнтів отримували 5 мг леналідоміду, інші 69 пацієнтів отримували 10 мг та 67 пацієнтів отримували плацебо протягом подвійних сліпих фаз дослідження.
Найчастіше побічні реакції виникали протягом перших 16 тижнів терапії леналідомідом. Серйозними побічними реакціями були:
- венозна тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії) (див. розділ «Особливості застосування»);
- нейтропенія ІІІ-ІV ступеня, фебрильна нейтропенія та тромбоцитопенія ІІІ-ІV ступеня (див. розділ «Особливості застосування»).
Найчастішими побічними реакціями, що спостерігались у групі леналідоміду, порівняно з контрольною групою у ІІІ фазі досліджень, були: нейтропенія (76,8 %), тромбоцитопенія (46,4 %), діарея (34,8 %), запор (19,6 %), нудота (19,6 %), свербіж (25,4 %), висипання (18,1 %), втома (18,1 %) та спазми м’язів (16,7 %).
Табличний список побічних реакцій
Побічні реакції, що спостерігались у пацієнтів під час лікування леналідомідом, зазначені нижче відповідно до класу систем органів та частотою виникнення. У межах кожної групи частота побічних реакцій наведена в порядку зменшення їх тяжкості. Частота виникнення побічних реакцій класифікована наступним чином: дуже часто (³ 1/10), часто (від ³ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ³ 1/1000 до < 1/100), рідко (³ 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000) та частота невідома (неможливо визначити згідно з наявними даними).
Побічні реакції були включені до відповідних категорій у таблиці, що наведена нижче відповідно до найчастішої побічної реакції, яка спостерігалася у будь-якому з основних клінічних досліджень
Узагальнена таблиця побічних реакцій при монотерапії ММ
Дані наступної таблиці 8 були отримані під час досліджень НДММ серед пацієнтів, які перенесли АТКМ, з подальшою підтримуючою терапією леналідомідом. Дані не коригувалися відповідно до довшої тривалості лікування у групах з терапією леналідомідом, яка продовжувалася до моменту прогресування захворювання порівняно з групою, що отримувала плацебо в основних клінічних дослідженнях ММ.
Таблиця 8
Побічні реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень серед пацієнтів з ММ, які отримували підтримуючу терапію леналідомідом
| Система, клас органів/термін | Частота всіх побічних реакцій | Частота побічних реакцій III-IV ступеня токсичності |
| Інфекції та інвазії | Дуже часто Пневмонія1,2, інфекція верхніх дихальних шляхів, інфекція при нейтропенії, бронхіт1, грип1, гастроентерит1, синусит, назофарингіт, риніт Часто Інфекція1, інфекція сечовивідних шляхів1,4, інфекція нижніх дихальних шляхів, інфекція легень1 | Дуже часто Пневмонія1,2, інфекція при нейтропенії Часто Сепсис1,3, бактеріємія, інфекція легень1, бактеріальні інфекції нижніх дихальних шляхів, бронхіт1, грип1, гастроентерит1, оперізувальний герпес1, інфекція1 |
| Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (у тому числі кісти та поліпи) | Часто МДС1,4 | |
| З боку крові та лімфатичної системи | Дуже часто Нейтропенія1,5, фебрильна нейтропенія1,5, тромбоцитопенія1,5, анемія, лейкопенія1, лімфопенія | Дуже часто Нейтропенія1,5, фебрильна нейтропенія1,5, тромбоцитопенія1,5, анемія, лейкопенія1, лімфопенія Часто Панцитопенія1 |
| З боку метаболізму та харчування | Дуже часто Гіпокаліємія | Часто Гіпокаліємія, дегідратація |
| З боку нервової системи | Дуже часто Парестезія Часто Периферична нейропатія6 | Часто Головний біль |
| З боку судин | Часто Емболія легень1,4 | Часто Тромбоз глибоких вен1,5,7 |
| З боку дихальної системи | Дуже часто Кашель Часто Диспное1, ринорея | Часто Диспное1 |
| З боку травного тракту | Дуже часто Діарея, запор, абдомінальний біль, нудота Часто Блювання, абдомінальний біль у верхній частині живота | Часто Діарея, блювання, нудота |
| З боку гепатобіліарної системи | Дуже часто Відхилення від норми результатів печінкових тестів | Часто Відхилення від норми результатів печінкових тестів |
| З боку шкіри та підшкірної клітковини | Дуже часто Висипання, суха шкіра | Часто Висипання, свербіж |
| З боку кістково-м’язової системи | Дуже часто М’язові спазми Часто Міалгія, кістково-м’язовий біль | |
| Загальні розлади та реакції у місці введення | Дуже часто Втома, астенія, гарячка | Часто Втома, астенія |
1 Побічні реакції, які були розцінені як «серйозні» під час клінічних досліджень серед пацієнтів із ВДММ, які перенесли АТКМ.
2 «Пневмонія» включає такі несприятливі ефекти: бронхопневмонія, крупозна пневмонія, пневмоцистна пневмонія, пневмонія, клебсієла пневмонії, легіонельозна пневмонія, мікоплазмозна пневмонія, пневмококова пневмонія, стрептококова пневмонія, вірусна пневмонія, розлади легень, пневмоніт.
3 «Сепсис» включає такі несприятливі ефекти: бактеріальний сепсис, пневмококовий сепсис, септичний шок, стафілококовий сепсис.
4 Застосовувати лише до серйозних несприятливих реакцій.
5 Див. детальний опис у розділі «Побічні реакції».
6 «Периферична нейропатія» включає такі несприятливі ефекти: периферична нейропатія, периферична сенсорна нейропатія, поліневропатія.
7 «Тромбоз глибоких вен» включає такі несприятливі ефекти: тромбоз глибоких вен, тромбоз, венозний тромбоз.
Узагальнена таблиця побічних реакцій під час комбінованої терапії ММ
Дані таблиці 9 були отримані під час застосування комбінованої терапії для лікування ММ. Дані не коригувались відповідно до довшої тривалості лікування в групі, що отримувала леналідомід порівняно з контрольною групою в основних клінічних дослідженнях ММ.
Таблиця 9
Побічні реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень серед пацієнтів з ММ, які отримували комбіновану терапію леналідомід/дексаметазон або мелфалан/преднізолон
| Класи систем органів/ рекомендовані терміни | Побічні реакції (сумарно)/ частота виникнення | Побічні реакції ІІІ-ІV ступеня тяжкості/частота виникнення |
| Інфекції та інвазії | Дуже часто Пневмонія1, інфекції верхніх дихальних шляхів1, бактеріальні, вірусні та грибкові інфекції (включаючи опортуністичні інфекції)1, назофарингіт, фарингіт, бронхіт1 Часто Сепсис1, синусит1 | Часто Пневмонія1, бактеріальні, вірусні та грибкові інфекції (включаючи опортуністичні інфекції)1, целюліт1, сепсис1, бронхіт1 |
| Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (у тому числі кісти та поліпи) | Нечасто Базальноклітинна карцинома1,2, плоскоклітинний рак шкіри1,2,3 | Часто Гостра мієлоїдна лейкемія1, МДС1, плоскоклітинний рак шкіри1,2,4 Нечасто Т-клітинна гостра лімфобластна лейкемія1, базально-клітинна карцинома1,2, СЛП |
| З боку крові та лімфатичної системи | Дуже часто Нейтропенія1,2, тромбоцитопенія1,2, анемія1, геморагічні синдроми2, лейкопенія Часто Фебрильна нейтропенія1,2, панцитопенія1 Нечасто Гемоліз, аутоімунна гемолітична анемія, гемолітична анемія | Дуже часто Нейтропенія1,2, тромбоцитопенія1,2, анемія1, лейкопенія Часто Фебрильна нейтропенія1,2, панцитопенія1, гемолітична анемія Нечасто Гіперкоагуляція, коагулопатія |
| З боку імунної системи | Нечасто Підвищена чутливість2 | |
| З боку ендокринної системи | Часто Гіпотиреоз | |
| З боку метаболізму та харчування | Дуже часто Гіпокаліємія1, гіперглікемія, гіпокальціємія1, зниження апетиту, втрата маси тіла Часто Гіпомагніємія, гіперурикемія, дегідратація1, гіперкальціємія5 | Часто Гіпокаліємія1, гіперглікемія, гіпокальціємія1, цукровий діабет1, гіпофосфатемія, гіпонатріємія1, гіперурикемія, подагра, зниження апетиту, втрата маси тіла |
| З боку психіки | Дуже часто Депресія, безсоння Часто Втрата лібідо | Часто Депресія, безсоння |
| З боку нервової системи | Дуже часто Периферична нейропатія (у тому числі моторна невропатія), запаморочення, тремор, дизгевзія, головний біль) Часто Атаксія, порушення рівноваги | Часто Інсульт1, запаморочення, синкопе Нечасто Внутрішньочерепний крововилив2, транзиторна ішемічна атака, церебральна ішемія |
| З боку органів зору | Дуже часто Катаракта, нечіткість зору Часто Зниження гостроти зору | Часто Катаракта Нечасто Сліпота |
| З боку органів слуху та рівноваги | Часто Глухота (у тому числі туговухість), дзвін у вухах | |
| З боку серця | Часто Миготлива аритмія1, брадикардія Нечасто Аритмія, подовження інтервалу QT, тріпотіння передсердь, шлуночкова екстрасистолія | Часто Інфаркт міокарда (у тому числі гострий)1,2, миготлива аритмія1, застійна серцева недостатність1, тахікардія, серцева недостатність1, ішемія міокарда1 |
| З боку судин | Дуже часто Тромбоемболічні порушення (переважно тромбоз глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії)1,2 Часто артеріальна гіпотензія1, артеріальна гіпертензія, екхімоз2 | Дуже часто Тромбоемболічні порушення (переважно тромбоз глибоких вен та тромбоемболія легеневої артерії)1,2 Часто Васкуліт Нечасто Ішемія, периферична ішемія, тромбоз внутрішньочерепного венозного синуса |
| З боку дихальної системи | Дуже часто Задишка1, носова кровотеча2 | Часто Дихальна недостатність1, задишка1 |
| З боку травного тракту | Дуже часто Діарея1, запор1, абдомінальний біль1, нудота, блювання, диспепсія Часто Шлунково-кишкові кровотечі (у тому числі ректальні, гемороїдальні, кровотеча при виразковій хворобі та гінгівальна кровотеча)2, сухість у роті, стоматит, дисфагія Нечасто Коліт, тифліт | Часто Діарея1, запор1, абдомінальний біль1, нудота, блювання |
| З боку гепатобіліарної системи | Часто Відхилення від норми результатів печінкових тестів1 Нечасто Печінкова недостатність2 | Часто Холестаз1, відхилення від норми результатів печінкових тестів1 Нечасто Печінкова недостатність2 |
| З боку шкіри та підшкірної клітковини | Дуже часто Висипання, свербіж Часто Кропив’янка, гіпергідроз, сухість шкіри, гіперпігментація шкіри, екзема, еритема Нечасто Порушення кольору шкіри, реакції фотосенсибілізації | Часто Висипання |
| З боку кістково-м’язової системи | Дуже часто М’язові судоми, біль у кістках1, біль та дискомфорт з боку скелетно-м’язової та сполучної тканини (у тому числі біль у спині1), атралгія1 Часто М’язова слабкість, набряк суглоба, міалгія | Часто М’язова слабкість, біль у кістках1, біль та дискомфорт з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини (у тому числі біль у спині1) Нечасто Набряк суглоба |
| З боку сечовидільної системи | Дуже часто Ниркова недостатність (у тому числі гостра)1 Часто Гематурія2, затримка сечі, нетримання сечі Нечасто Набутий синдром Фанконі | Нечасто Тубулярний нирковий некроз |
| З боку репродуктивної системи | Часто Еректильна дисфункція | |
| Загальні розлади та реакції у місці введення | Дуже часто Втома1, набряки (у тому числі периферичні), гарячка1, астенія, грипоподібний синдром (включає гарячку, кашель, міалгію, скелетно-м’язовий біль, головний біль та озноб) Часто Біль у грудях, летаргія | Часто Втома1, гарячка1, астенія |
| Лабораторні дослідження | Часто Збільшення показника С-реактивного білка | |
| Пошкодження (травми, рани), отруєння | Часто Слабкість, забій2 |
1 Побічні реакції, що були розцінені як серйозні під час клінічних досліджень серед пацієнтів з множинною мієломою, які отримували лікування леналідомідом у комбінації з дексаметазоном або з мелфаланом та преднізоном.
2 Див. детальний опис у розділі «Побічні реакції».
3 Зафіксовано випадки плоскоклітинного раку шкіри під час клінічних досліджень серед пацієнтів із ММ, які отримували лікування леналідомідом у комбінації з дексаметазоном порівняно з контролем.
4 Повідомляли про випадки плоскоклітинного раку шкіри під час клінічних досліджень серед пацієнтів, які попередньо лікувалися від мієломи та отримували лікування леналідомідом у комбінації з дексаметазоном порівняно з контролем.
5 Застосовувати лише до серйозних несприятливих реакцій.
Узагальнена таблиця побічних реакцій під час монотерапії
Дані таблиці 10 були отримані під час застосування леналідоміду як монотерапії для лікування МДС.
Таблиця 10
Побічні реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень серед пацієнтів з МДС, які отримували леналідомід
| Класи систем органів/ рекомендовані терміни | Побічні реакції (сумарно)/ частота виникнення | Побічні реакції ІІІ-ІV ступеня тяжкості/ частота виникнення |
| Інфекції та інвазії | Дуже часто Бактеріальні, вірусні та грибкові інфекції (включаючи опортуністичні інфекції)1 | Дуже часто Пневмонія1 Часто Бактеріальні, вірусні та грибкові інфекції (включаючи опортуністичні інфекції)1, бронхіт |
| З боку крові та лімфатичної системи | Дуже часто Тромбоцитопенія1,2, нейтропенія1,2, лейкопенія | Дуже часто Тромбоцитопенія1,2, нейтропенія1,2, лейкопенія Часто Фебрильна нейтропенія1,2 |
| З боку ендокринної системи | Часто Гіпотиреоз | |
| З боку метаболізму та харчування | Дуже часто Зниження апетиту Часто Надлишок заліза, втрата маси тіла | Часто Гіперглікемія1, зниження апетиту |
| З боку психіки | Часто Зміна настрою1,3 | |
| З боку нервової системи | Дуже часто Запаморочення, головний біль Часто Парестезія | |
| З боку серця | Часто Гострий інфаркт міокарда1,2, миготлива аритмія1, серцева недостатність1 | |
| З боку судин | Часто Артеріальна гіпертензія, гематома | Часто Тромбоемболічні порушення (переважно тромбоз глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії)1,2 |
| З боку дихальної системи | Дуже часто Носова кровотеча2 | |
| З боку травного тракту | Дуже часто Діарея1, абдомінальний біль (у тому числі верхньої частини живота), нудота, блювання, запор Часто Сухість у роті, диспепсія | Часто Діарея1, нудота, зубний біль |
| З боку гепатобіліарної системи | Часто Відхилення від норми результатів печінкових тестів | Часто Відхилення від норми результатів печінкових тестів |
| З боку шкіри та підшкірної клітковини | Дуже часто Висипання, сухість шкіри, свербіж | Часто Висипання, свербіж |
| З боку кістково-м’язової системи | Дуже часто М’язові судоми, біль та дискомфорт з боку кістково-м’язової та сполучної тканини (у тому числі біль у спині1 та кінцівках), атралгія, міалгія | Часто Біль у спині |
| З боку сечовидільної системи | Часто Ниркова недостатність1 | |
| Загальні розлади та реакції у місці введення | Дуже часто Втома, периферичні набряки, грипоподібний синдром (що включає гарячку, кашель, фарингіт, міалгію, скелетно-м’язовий та головний біль) | Часто Гарячка |
| Пошкодження (травми, рани), отруєння | | Часто Слабкість |
1 Побічні реакції, які були розцінені як серйозні під час клінічних досліджень серед пацієнтів з МДС.
2 Див. детальний опис у розділі «Побічні реакції».
3 Зміни настрою були зареєстровані як часті побічні реакції під час лікування МДС у клінічних дослідженнях ІІІ фази, проте вони не були розцінені як несприятливі побічні реакції ІІІ-ІV ступеня тяжкості.
Алгоритм, який застосовується для включення у коротку характеристику лікарського засобу: всі побічні реакції, зафіксовані під час клінічних досліджень фази ІІІ, включаються у коротку характеристику лікарського засобу (EU). Для цих небажаних побічних явищ проводилася додаткова перевірка частоти їх виникнення на основі даних дослідження ІІ фази. Якщо частота небажаного явища була в ньому вищою, небажана реакція включалася в коротку характеристику лікарського засобу із зазначенням частоти, з якою вона зустрічалася у дослідженні ІІ фази.
#Алгоритм, що застосовувався для МДС:
- Дослідження ІІІ фази МДС (подвійно сліпе, у популяції для оцінки безпеки застосування, різниця між групами застосування леналідоміду 5/10 мг та плацебо у початковому режимі застосування спостерігалася щонайменше у 2 осіб.
o Всі побічні явища, що виникали під час лікування у ≥ 5 % пацієнтів, яким застосовували леналідомід, і різниця у виникненні яких між групами леналідоміду та плацебо становила щонайменше 2 %.
o Всі побічні явища III та IV ступеня токсичності, що виникали під час лікування принаймні у 1 % пацієнтів, яким застосовували леналідомід і різниця у виникненні яких між групами леналідоміду та плацебо становила щонайменше 1 %.
o Всі серйозні побічні явища, що виникали під час лікування у 1 % пацієнтів, які застосовували леналідомід і різниця у виникненні яких між групами леналідоміду та плацебо становила щонайменше 1 %.
- Дослідження ІІ фази МДС
o Всі побічні явища, що виникали під час лікування у ≥ 5% пацієнтів, яким застосовували леналідомід.
o Всі побічні явища III та IV ступеня токсичності, що виникали під час лікування принаймні у 1 % пацієнтів, які застосовували леналідомід.
o Всі серйозні побічні явища, що виникали під час лікування у 1% пацієнтів на леналідоміді.
Узагальнена таблиця побічних реакцій під час постмаркетингових досліджень
Додатково до вищезазначених побічних реакцій, виявлених у процесі проведення основних клінічних досліджень, таблиця 11 містить дані, забрані під час постмаркетингових досліджень.
Таблиця 11
Побічні реакції, отримані з постмаркетингових даних у пацієнтів, які отримували леналідомід
| Класи систем органів/ рекомендовані терміни | Побічні реакції (сумарно)/ частота виникнення | Побічні реакції ІІІ-ІV ступеня тяжкості/ частота виникнення |
| Інфекції та інвазії | Частота невідома Вірусні інфекції, у тому числі оперізувальний герпес та реактивація вірусу гепатиту В | Частота невідома Вірусні інфекції, у тому числі оперізувальний герпес та реактивація вірусу гепатиту В |
| Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (у тому числі кісти та поліпи) | Рідко СЛП | |
| З боку крові та лімфатичної системи | Частота невідома Гостра гемофілія | |
| З боку імунної системи | Частота невідома Відторгнення трансплантованого солідного органу | |
| З боку ендокринної системи | Частота невідома Гіпертиреоз | |
| З боку дихальної системи | Частота невідома Інтерстиціальна пневмонія | |
| З боку травного тракту | Частота невідома Панкреатит, перфорація шлунково-кишкового тракту (у тому числі дивертикулярна, інтестинальна та перфорація товстої кишки)1 | |
| З боку гепатобіліарної системи | Частота невідома Гостра печінкова недостатність1, гепатотоксичність1, цитолітичний гепатит1, холестатичний гепатит1, змішаний (холестатично- цитолітичний) гепатит1 | Частота невідома Гостра печінкова недостатність1, гепатотоксичність1 |
| З боку шкіри та підшкірної клітковини | Нечасто Ангіодема Рідко Синдром Стівенса-Джонсона1, токсичний епідермальний некроліз1 Частота невідома Лейкоцитарний васкуліт, взаємодія лікарських засобів при еозинофілії та системні симптоми1 |
1 Див. детальний опис у розділі «Побічні реакції».
Опис окремих побічних реакцій
Тератогенність
Леналідомід є структурним аналогом талідоміду – речовини, що чинить виражену тератогенну дію, яка призводить до розвитку тяжких вроджених дефектів плода, що є загрозою для життя. Експериментальні дослідження на мавпах показали результати, подібні до результатів, описаних для талідоміду (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Якщо леналідомід застосовують під час вагітності, існує великий ризик розвитку вроджених дефектів плода.
Нейтропенія та тромбоцитопенія
НДММ у пацієнтів, які пройшли аутологічну трансплантацію стовбурових клітин з підтримуючою терапією леналідомідом
Застосування леналідоміду після АТКМ супроводжувалося підвищенням частоти розвитку нейтропенії IV ступеня тяжкості порівняно з групою, що отримувала плацебо (32,1 % порівняно з 26,7 % [16,1 % порівняно з 1,8 % після початку підтримуючої терапії] у дослідженні CALGB 100104 та 16,4 % порівняно з 0,7 % у дослідженні IFM 2005-02 відповідно). Повідомляли про виникнення нейтропенії, що призводила до припинення прийому леналідоміду у 2,2 % пацієнтів у дослідженні CALGB 100104 та 2,4 % у IFM 2005-02 відповідно. Показники фебрильної нейтропенії IV ступеня мали схожі відсоткові значення під час підтримуючої терапії леналідомідом порівняно з плацебо (0,4 % порівняно з (0,5 % [0,4 % порівняно з 0,5 % після початку підтримуючої терапії] у дослідженні CALGB 100104 та 0,3 % порівняно з 0 % у дослідженні IFM 2005-02 відповідно).
Застосування леналідоміду після АТКМ супроводжується вищою вірогідністю виникнення тромбоцитопенії III-IV ступеня тяжкості порівняно з плацебо (37,5 % порівняно з 30,3 % [17,9 % порівняно з 4,1 % після початку підтримуючої терапії] у CALGB 100104 та 13,0 % порівняно з 2,9 % у IFM 2005-02 відповідно).
НДММ у пацієнтів, які не підлягають трансплантації та застосовували леналідомід у поєднанні з низькими дозами дексаметазону
Комбінація леналідоміду з низькими дозами дексаметазону для лікування пацієнтів з нещодавно діагностованою множинною мієломою супроводжувалися більш низькою частотою нейтропенії IV ступеня тяжкості (8,5 % у Rd та Rd18, порівняно з 15 % у MPT). Фебрильна нейтропенія IV ступеня спостерігалася рідко (0,6 % у Rd та Rd18 порівняно з 0,7 % у MPT).
Комбінація леналідоміду з низькими дозами дексаметазону для лікування пацієнтів із НДММ супроводжувалася нижчою частотою тромбоцитопенії III-IV ступеня тяжкості (8,1 % у Rd та Rd18 порівняно з 11 % у MPT).
НДММ у пацієнтів, які не підлягають трансплантації та застосовували леналідомід у поєднанні з мелфаланом та преднізолоном
Застосування леналідоміду у комбінації з мелфаланом та преднізолоном для лікування пацієнтів з НДММ супроводжувалося вищою частотою нейтропенії IV ступеня тяжкості (34,1 % у MPR+R/MPR+p порівняно ыз 7,8 % у MPp+p). Була виявлена вища частота виникнення фебрильної нейтропенії IV ступеня (1,7 % у MPR+R/MPR+p порівняно з 0,0 % у MPp+p).
Комбінація леналідоміду з мелфаланом та преднізоном для лікування пацієнтів з ВДММ супроводжувалася вищою частотою тромбоцитопенії III-IV ступеня тяжкості (40,4 % MPR+R/MPR+p порівняно із 13,7 % у MPp+p).
ММ у пацієнтів які отримали принаймні одну лінію терапії
Застосування комбінації леналідомід/дексаметазоном для пацієнтів із ММ супроводжувалося підвищенням частоти розвитку нейтропенії IV ступеня тяжкості (у 5,1 % пацієнтів, які застосовували леналідомід/дексаметазон порівняно з 0,6 % пацієнтів, які застосовували дексаметазон/плацебо). Фебрильна нейтропенія IV ступеня тяжкості у пацієнтів, які приймали комбінацію леналідомід/дексаметазон, визначалася нечасто – 0,6 % (у пацієнтів, які приймали дексаметазон/плацебо, – 0,0 %).
Застосування комбінації леналідомід/дексаметазон при ММ супроводжувалося підвищенням імовірності розвитку тромбоцитопенії III-IV ступеня тяжкості (відповідно 9,9 % і 1,4 % у пацієнтів, які приймали леналідомід/дексаметазон, порівняно з 2,3 % і 0,0 % у пацієнтів, які приймали комбінацію дексаметазон/плацебо).
Пацієнти з МДС
У пацієнтів із МДС, які застосовували леналідомід, спостерігалася вища частота нейтропенії III-IV класу (у 74,6 % пацієнтів, які приймали леналідомід порівняно з 14,9 % пацієнтів, які отримували плацебо у ІІІ фазі досліджень). Фебрильна нейтропенія III-IV ступеня тяжкості спостерігалась у 2,2 % пацієнтів, які отримували леналідомід, порівняно з 0,0 % у групі плацебо. Застосування леналідоміду пов’язане з підвищеним ризиком виникнення тромбоцитопенії III-IV ступеня тяжкості (37 % для пацієнтів, які приймали леналідомід, порівняно з 1,5 % пацієнтів, які отримували плацебо у ІІІ фазі досліджень).
Венозна тромбоемболія
Підвищений ризик розвитку тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії пов’язують із застосуванням леналідоміду у комбінації з дексаметазоном для пацієнтів із ММ та меншою мірою для пацієнтів, які отримують комбінацію мелфалан/преднізолон. Застосування леналідоміду під час монотерапії ММ та МДС також може супроводжуватися підвищеним ризиком розвитку даних явищ. Одночасне застосування леналідоміду із засобами еритропоетичної дії або наявність в анамнезі тромбозу глибоких вен можуть збільшити ризик тромботичних ускладнень для даної групи пацієнтів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Інфаркт міокарда
У пацієнтів, які приймали леналідомід, спостерігалися випадки інфаркту міокарда, особливо при наявності відомих факторів ризику.
Геморагічні порушення
Геморагічні порушення наведені відповідно до класу систем органів: порушення з боку крові та лімфатичної системи; з боку нервової системи (внутрішньочерепний крововилив); з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння (носова кровотеча); з боку шлунково-кишкового тракту (гінгівальні, гемороїдальні, ректальні кровотечі); з боку нирок та сечовивідних шляхів (гематурія); пошкодження, інтоксикації, ускладнення при виконанні маніпуляцій (забій) та судинні порушення (екхімоз).
Алергічні реакції
Зафіксовано розвиток алергічних реакцій/реакцій підвищеної чутливості. У літературі описані випадки перехресної алергічної реакції між леналідомідом і талідомідом.
Серйозні шкірні реакції
Повідомляли про розвиток серйозних побічних реакцій з боку шкіри, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та DRESS-синдром. Леналідомід не слід призначати пацієнтам, в анамнезі яких відзначалися тяжкі форми висипань під час прийому талідоміду (див. розділ «Особливості застосування»).
Первинні злоякісні пухлини іншої локалізації
Новими злоякісними новоутвореннями, що спостерігалися під час клінічних досліджень у пацієнтів з мієломою після застосування комбінації леналідоміду з дексаметазоном, порівняно з контролем, головним чином були базальноклітинний або плоскоклітинний рак шкіри.
Гостра мієлоїдна лейкемія
Випадки гострої мієлоїдної лейкемії спостерігалися під час клінічних досліджень НДММ у пацієнтів, які застосовували комбінацію леналідоміду з мелфаланом або одразу ж після ВДМ/АТКМ (див. розділ «Особливості застосування»). Гостра мієлоїдна лейкемія не спостерігалася під час клінічних досліджень пацієнтів із НДММ, які отримували комбінацію леналідоміду з низькими дозами дексаметазону порівняно з талідомідом у комбінації з мелфаланом та преднізоном.
Базові змінні, включаючи комплексну цитогенетику та мутацію TP53, пов’язані з прогресуванням гострої мієлоїдної лейкемії у пацієнтів, які залежать від переливання крові та мають аномалію Del (5q) (див. розділ «Особливості застосування»). Оцінений 2-річний кумулятивний ризик прогресування гострої мієлоїдної лейкемії для пацієнтів з аномальним Del (5q) становив 13,8 % порівняно із 17,3 % для пацієнтів з Del (5q) і однією додатковою цитогенетичною аномалією та 38,6 % для пацієнтів зі складним каріотипом.
При апостеріорному аналізі клінічного дослідження леналідоміду при мієлодиспластичних синдромах дворічний кумулятивний ризик прогресування гострої мієлоїдної лейкемії становив 27,5 % для пацієнтів з позитивним результатом ІГХ-р53 та 3,6 % для пацієнтів з негативним результатом ІГХ-рЗ6 (р = 0,0038). Серед пацієнтів з позитивною реакцією ІГХ-р53 нижчий темп розвитку гострої мієлоїдної лейкемії спостерігався в 11,1 % тих, які досягли відсутності потреби у трансфузіях, порівняно з 34,8 % пацієнтів із відсутньою клінічною відповіддю.
Порушення з боку печінки
Протягом післяреєстраційного періоду були зареєстровані такі порушення з боку печінки (частота невідома): гостра печінкова недостатність і холестаз (обидва потенційно летальні),_токсичний_гепатит,_цитолітичний_гепатит,_змішаний_цитолітичний/холеста-тичний гепатит.
Рабдоміоліз
Рідко спостерігалися випадки рабдоміолізу, деякі з них виникали під час взаємодії леналідоміду з препаратами групи статинів.
Захворювання щитовидної залози
Повідомляли про випадки виникнення гіпотиреозу та гіпертиреозу_(див. розділ «Особливості застосування»).
Реакції транзиторного погіршення клінічних проявів пухлини та СЛП
У дослідженні MCL-002 приблизно у 10 % пацієнтів, які отримували леналідомід, спостерігалися реакції транзиторного погіршення клінічних проявів пухлини порівняно з 0 % пацієнтів у групі порівняння. Більшість реакцій відбулися протягом одного циклу, були оцінені як реакції, пов’язані з лікуванням, та мали ІІІ-ІV ступінь тяжкості. Пацієнти з високим індексом МІРІ під час діагностики або з генералізованою лімфаденопатією (щонайменше одне ураження, що становить ≥ 7 см у діаметрі найширшої ділянки) на базовій лінії можуть бути під загрозою виникнення реакції транзиторного погіршення клінічних проявів пухлини. У дослідженні MCL-002 повідомляли про виникнення реакції транзиторного погіршення клінічних проявів пухлини в одного пацієнта у кожній з двох груп лікування. Під час додаткового дослідження MCL-001 приблизно у 10 % пацієнтів спостерігалися реакції транзиторного погіршення клінічних проявів пухлини; вони були оцінені як реакції, пов’язані з лікуванням, та мали І-ІІ ступінь тяжкості. Більшість реакцій відбулися протягом першого циклу. В основному дослідженні MCL-001 повідомлень про реакції транзиторного погіршення клінічних проявів пухлини не було отримано (див. розділ «Особливості застосування»).
Захворювання шлунково-кишкового тракту
Перфорація шлунково-кишкового тракту, яка може призводити до септичних ускладнень і летального наслідку, була зареєстрована на тлі застосування леналідоміду.
Звітування про можливі побічні реакції
Важливо повідомляти про можливі побічні реакції після дозволу лікарського засобу.
Це дозволяє проводити постійний контроль балансу користі та ризику лікарського засобу.
У разі виникнення небажаних проявів, побічних реакцій або у разі відсутності терапевтичної дії необхідно повідомити за адресою ТОВ «Зентіва Україна», 02660, м. Київ, Броварський проспект, 5 «И», тел./факс +38 044 517-75-00, електронна адреса [email protected]
