Лидокаин раствор д/ин. 20 мг/мл по 2 мл №10 в амп.
Характеристики
Инструкция для Лидокаин раствор д/ин. 20 мг/мл по 2 мл №10 в амп.
Способ применения и дозы
Дорослі та діти віком від 12 років
Дозування
Таблицю можна використовувати як орієнтир для дорослих з масою тіла приблизно 70 кг. Дозування слід коригувати відповідно до віку, маси тіла та стану пацієнта. Цифри представляють очікуваний діапазон необхідних доз. Для вибору правильної техніки блокади для конкретного пацієнта слід звернутися до стандартних інструкцій.
Максимальну дозу лідокаїну становить кількість, еквівалентна 200 мг лідокаїну гідрохлориду. Слід застосовувати найменшу дозу, необхідну для досягнення адекватної анестезії (див. розділ «Особливості застосування»).
| Тип блокади | Конц. | Дозування | Час блокади (введення) | Тривалість блокади |
| мг/мл | мг | хвилини | години | |
| ХІРУРГІЧНА АНАСТЕЗІЯ | ||||
| Люмбальна епідуральна блокада а) | 20 | 300–500 | 15–20 | 1,5–2 |
| Торакальна епідуральна блокада а) | 20 | 200–300 | 10–20 | 1,5–2 |
| Каудальна епідуральна блокада а) | 20 | 300–500 | 15–30 | 1,5–2 |
| ІНФІЛЬТРАЦІЙНА АНАСТЕЗІЯ б) | ||||
| Ретробульбарна блокада | 20 | 80 | 3–5 | 1,5–2 |
| Горло, ніс, вухо (крім тонзилектомії) | 20 | 10–200 | | |
| ОСНОВНІ БЛОКАДИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ | ||||
| Блокада периферичних нервів | 20 | 30–200 60–400 | | |
| Блокада сідничного нерва | 20 | 300-400 | 15–30 | 2–3 |
| а) кількість визначається кількістю сегментів, що підлягають анестезії (2–3 мл на дерматом); доза, включаючи тестову дозу; б) відсутність адреналіну при анестезії пальців рук, ніг, носа, вух і пеніса. Для отримання додаткової інформації див. розділ «Особливості застосування». | ||||
Спосіб застосування
Слід дотримуватися особливої обережності, щоб уникнути ненавмисної внутрішньосудинної ін'єкції. Завжди вводити ін'єкцію обережно. Для епідуральної анестезії рекомендується тестова доза 3-5 мл місцевого анестетика короткої дії, бажано, щоб він містив адреналін. Це пов'язано з тим, що внутрішньосудинна ін'єкція адреналіну швидко розпізнається за збільшенням частоти серцевих скорочень. Інтратекальну ін'єкцію можна розпізнати за ознаками спинномозкової блокади.
Необхідно встановити пероральний контакт з пацієнтом та провести повторний моніторинг частоти серцевих скорочень протягом 5 хвилин після введення тестової дози. Продовжувати введення до повної дози. Повну дозу слід вводити повільно, при безперервному контактуванні з пацієнтом.
Якщо виникають легкі токсичні симптоми, введення слід негайно припинити.
Для хірургічної анестезії (наприклад, епідуральне введення), як правило, слід застосовувати вищі концентрації та дозування (вищі, ніж концентрація та дозування для післяопераційного знеболення).
Однак слід використовувати мінімальну ефективну концентрацію та дозу, наскільки це можливо, і не перевищувати максимальну дозу.
Об'єм розчину, що використовується, відіграє певну роль у розмірі зони дифузії анестетика. Якщо необхыдно ввести більший об'єм з меншою концентрацією, то слід використовувати стандартний розчин, розведений фізіологічним розчином (NaCl 0,9 %). Таке розведення слід готувати безпосередньо перед введенням.
Перед ін'єкцією бажано довести розчин до температури тіла, оскільки введення холодних розчинів є болючим.
Діти.
Препарат не застосовувати дітям віком до 12 років.
