Новинки

Если мучают ЗАПОРЫ Прелаксан для всей семьи Подробней
Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Линезолид инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Линезолид - инструкция по применению

Линезолид раствор д/ин., 2 мг/мл по 300 мл во флак. №1
Перевести на русский язык:
Перевести

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: linezolid; ((s)-N-[[3-[3-фтор-4-(4-морфолініл)феніл]-2-оксо-5-оксазолідиніл]метил]-ацетамід);

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий безбарвний розчин;

Склад

1 мл розчину містить 2 мг лінезоліду;

допоміжні речовини: глюкоза безводна, натрію цитрат, кислота лимонна моногідрат, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева 1Н, вода для ін’єкцій.

Форма випуску

Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні препарати для системного застосування.

Код АТС: J01Х Х08.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Лінезолід — синтетичний протимікробний засіб групи оксазолідінонів. Активний in vitro проти грампозитивних аеробних бактерій, деяких грамнегативних бактерій та анаеробних мікроорганізмів. Лінезолід селективно інгібує синтез білка в бактеріях: зв'язується з бактерійними рибосомами і перешкоджає утворенню функціонального ініціюючого комплексу 70S (важливого компоненту процесу трансляції).

Постантибіотичний ефект лінезоліду in vitro для Staphylococcus aureus становив приблизно 2 год. На експериментальних моделях у тварин постантибіотичний ефект in vivo становив 3,6 і 3,9 год для Staphylococcus aureus і Streptococcus pneumoniae, відповідно. Чутливими до лінезоліду є наступні мікроорганізми:

грампозитивні аеробиCorynebacterium jeikeium, Enterococcus faecalis (в тому числі гликопептид-резистентні штами), Enterococcus faecium (в тому числі глікопептид-резистентні штами), Enterococcus casseliflavus, Enterococcus gallinarum, Listeria monocytogenes, Staphylococcus aureus (в тому числі метицилін-резистентні штами), Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus agalactiae, Streptococcus intermedius, Streptococcus pneumoniae (в тому числі штами з помірною чутливістю до пеніциліну і пеніцилін-резистентні штами); Streptococcus pyogenes, стрептококи групи Viridans, стрептококи групи С,

грамнегативні аеробиPasteurella canis, Pasteurella multocida;

грампозитивні анаеробиClostridium perfringens, Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus spp;

грамнегативні анаеробиBacteroides fragilis, Prevotella spp;

іншіChlamydia pneumoniae.

Помірно чутливі мікроорганізми: Legionella spp, Moraxella catarrhalis, Mycoplasma spp. Mycobacterium tuberculosis

Резистентні мікроорганізми: Neisseria spp, Pseudomonas spp.

Механізм дії лінезоліду відрізняється від механізмів дії антимікробних препаратів інших класів (наприклад, аміноглікозидів, β-лактамів, антагоністів фолієвої кислоти, глікопептидів, лінкозамідів, хінолонів, рифаміцинів, стрептограмінів, тетрацикліну і хлорамфеніколу). Тому перехресної резистентності між лінезолідом і цими препаратами не існує. Лінезолід активний по відношенню до патогенних мікроорганізмів, як чутливих, так і резистентних до вказаних препаратів. Резистентність до лінезоліду розвивається поступово шляхом багатостадійної мутації 23S рибосомальної РНК і виникає з частотою менше 1 х 10-9–1 х 10-11.

Фармакокінетика. Лінезолід містить біологічно активний (s)-лінезолід, який метаболізується в організмі з утворенням неактивних похідних.

Середні значення фармакокінетичних параметрів (стандартне відхилення) лінезоліду у здорових добровольців після одноразового і багаторазового (до досягнення стаціонарної концентрації лінезоліду в крові) в/в введення представлені в таблиці:

Фармакокінетичні параметри

Режим дозування лінезоліду (600 міліграм розчин для інфузій)
Cmax, мкг/мл (стандартне відхилення)
Cmin, мкг/мл (стандартне відхилення)
Tmах, год (стандартне відхилення)
AUC*, мкг·год /мл (стандартне відхилення)
t1/2, год (стандартне відхилення)
CL, мл/год (стандартне відхилення)
одноразово
12,90 (1,60)
0,50 (0,10)
80,20 (33,30)
4,40 (2,40)
138 (39)
2 рази на добу
15,10 (2,52)
3,68 (2,36)
0,51 (0,03)
89,70 (31,00)
4,80 (1,70)
123 (40)

Всмоктування. При пероральному застосуванні лінезолід швидко всмоктується з ШКТ. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається через 2 год, а абсолютна біодоступність становить близько 100 %.

Розподіл. Лінезолід швидко розподіляється в тканинах з хорошою перфузією. Об'єм розподілу препарату після досягнення рівноважної концентрації у здорової дорослої людини становить в середньому 40–50 л, що приблизно дорівнює загальному вмісту води в організмі. Зв’язування з білками крові досягає 31 % і не залежить від концентрації.

Метаболізм. Встановлено, що ізоформи цитохрому СYР450 не приймають участь в метаболізмі лінезоліду in vitro, і він не інгібує активність клінічно важливих ізоформ СYР (1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Э1, ЗА4).

Метаболічне окиснення морфолінового кільця приводить в першу чергу до освіти двох неактивних похідних карбонової кислоти з незамкнутим кільцем. Метаболіт гідроксиетілгліцин (А) є основним метаболітом у людини і утворюється унаслідок неферментативного процесу.

Інший метаболіт — аміноетоксиоцтова кислота (В) утворюється в меншій кількості. Описані також інші «мінорні» неактивні метаболіти.

Виведення. Лінезолід в основному виводиться з сечею у вигляді метаболіту А (40%), незміненого препарату С (30–35%) і метаболіту В (10%). Незмінений препарат фактично не визначається в калі; з калом виводиться 6% метаболіту А і 3% метаболіту В.

Фармакокінетика в окремих групах хворих.

Кліренс лінезоліду вищий у дітей і знижується з віком.

Фармакокінетика лінезоліду істотним чином не змінюється в групі пацієнтів віком від 65 років і старше.

Відзначені деякі фармакокінетичні відмінності у жінок, які виражалися в дещо меншому об'ємі розподілу, зниженні кліренсу приблизно на 20%, іноді у вищих концентраціях в плазмі.

Оскільки період напіввиведення лінезоліду у жінок і чоловіків істотним чином не відрізняється, необхідності в корекції дози препарату не виникає.

У пацієнтів з помірною, середньої тяжкості або тяжкою нирковою недостатністю корекція дози не потрібна, оскільки немає залежності між кліренсом креатиніну і виведенням препарату нирками.

Оскільки 30% дози препарату виводиться при гемодіалізі протягом 3 год, пацієнтам, які одержують таке лікування, слід призначати введення лінезоліду після діалізу.

Фармакокінетика лінезоліду не змінюється у пацієнтів з помірною або середньої тяжкості печінковою недостатністю, у зв'язку з чим немає необхідності в корекції дози препарату. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю фармакокінетика лінезоліду не вивчалася, але з огляду на те, що лінезолід метаболізується в результаті неферментативного процесу, функція печінки не повинна здійснювати істотного впливу на метаболізм препарату.

Показання для застосування

Лікування інфекцій, спричинених чутливими анаеробними і аеробними грампозитвиними мікроорганізмами, в тому числі інфекції, що супроводжуються бактеріємією — нозосоміальна пневмонія; позагоспітальна пневмонія; інфекції шкіри і м'яких тканин; ентерококові інфекції, в тому числі спричинені резистентними до ванкоміцину штамами Enterococcus faecalis і E. faecium.

Спосіб застосування та дози

Внутрішньовенно призначають 2 рази на добу. Розчин для ін фузій вводять протягом 30-120 хв.

Пацієнтів, які почали лікування парентеральною формою препарату, за клінічними показаннями, можна перевести на будь-яку лікарську форму лінезоліду для прийому всередину. В цьому випадку підбір дози не потрібен, оскільки біодоступність лінезоліду при прийомі всередину становить майже 100 %.

Рекомендовані дози для дорослих і підлітків (12 років і старше):

Показання

Дози і спосіб введення
Тривалість лікування
Госпітальна пневмонія (зокрема з бактеріємією)
600 мг в/в кожні 12 годин
10–14 днів
Негоспітальна пневмонія (зокрема з бактеріємією)
600 мг в/в кожні 12 годин
10–14 днів
Інфекції шкіри і м'яких тканин (зокрема з бактеріємією)*
600 мг в/в кожні 12 годин
10–14 днів
Ентерококові інфекції (в тому числі резистентні до ванкоміцину штами і форми, що супроводжуються бактеріємією)
600 мг в/в кожні 12 годин
14–28 днів

Рекомендовані дози для дітей (від 5 до 11 років включно):

Показання Дози і спосіб введення
Тривалість лікування
Госпітальна пневмонія (зокрема з бактеріємією)
10 мг/кг в/в кожні 8 годин
10–14 днів
Позагоспітальна пневмонія (зокрема з бактеріємією)
10 мг/кг в/в кожні 8 годин
10–14 днів
Інфекції шкіри і м'яких тканин (зокрема з бактеріємією)*
10 мг/кг в/в кожні 8 годин
10–14 днів
Ентерококові інфекції (в тому числі резистентні до ванкоміцину штами і форми, що супроводжуються бактеріємією)
10 мг/кг в/в кожні 8 годин
14–28 днів

* Тривалість лікування залежить від природи збудника, локалізації і тяжкості інфекції, а також від клінічного ефекту.

Внутрішньовенну інфузію здійснюють протягом 30–120 хв. Не можна з’єднувати інфузійні пакети послідовно! Видаляти захисну оболонку з фольги необхідно безпосередньо перед

використанням препарату. Слід стискати пакет протягом приблизно 1 хв, щоб переконатися у відсутності порушення його цілісності. Якщо пакет протікає — препарат нестерильний і використанню не підлягає! Залишки розчину слід вилити у відходи. Не використовувати частково заповнені упаковки!

Побічна дія

Біль, спазми в животі, метеоризм, відхилення гематологічних показників і показників функції печінки, діарея, головний біль, кандидомікоз, нудота, спотворення смаку, блювання, скороминуща анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія і панцитопенія. Нейропатія (периферична, зорового нерва) зрідка спостерігалася при застосуванні лінезоліду, особливо при перевищенні максимальної рекомендованої тривалості лікування — 28 днів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до лінезоліду або будь-якого іншого компоненту препарату, вік до 5 років.

Передозування

Про випадки передозування лінезоліду не повідомлялося. Проводять симптоматичне лікування на фоні заходів, спрямованих на підтримку рівня клубочкової фільтрації. При гемодіалізі виводиться приблизно 30 % дози лінезоліду.

Особливості застосування

Псевдомембранозний коліт різного ступеня тяжкості може розвинутися на фоні застосування майже всіх антибактеріальних препаратів, в тому числі лінезоліду, що слід враховувати при виникненні діареї у пацієнта, який одержує антибіотикотерапію. У деяких пацієнтів, які одержують лінезолід, може розвинутися скороминуща мієлосупресія (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія і панцитопенія), в залежності від тривалості терапії. У зв'язку з цим необхідно контролювати показники розгорненого аналізу крові у пацієнтів, що мають підвищений ризик виникнення кровотечі, прояву мієлосупресії, приймають препарати, здатні зменшити кількість гемоглобіну, тромбоцитів в крові або порушити їх функціональні властивості, а також при тривалості лікування лінезолідом більше 2 тижнів.

Адекватні і контрольовані дослідження препарату Лінезолід у вагітних не проводилися. Лінезолід слід застосовувати в період вагітності лише за абсолютними показаннями, тобто якщо потенційна користь терапії препаратом перевершує потенційний ризик.

Невідомо, чи проникає лінезолід в грудне молоко, тому слід проявляти особливу обережність при застосуванні препарату в період годування груддю.

Ніякого впливу препарату на здатність керувати автомобілем або використовувати інші механізми не спостерігалося.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Лінезолід являє собою слабкий оборотний неселективний інгібітор МАО, тому у деяких пацієнтів може спричиняти помірне посилення пресорної дії псевдоефедрину гідрохлориду і фенілпропаноламіну гідрохлориду.

Рекомендується зменшити початкові дози адренергічних препаратів, таких як допамін (або його агоністи), і надалі здійснювати титрування дози.

Фармакокінетика лінезоліду не змінюється при одночасному призначенні азтреонаму і гентаміцину.

Лінезолід розчин для інфузій сумісний з такими розчинами: 5 % розчином декстрози, 0,9 % розчином натрію хлориду, розчином Рингера з лактатом для ін'єкцій.

Не слід вводити додаткові компоненти в розчин лінезоліду для інфузій. Якщо лінезолід призначається одночасно з іншими лікарськими засобами, кожен препарат повинен вводитися окремо відповідно до режиму дозування і способу введення.

Лінезолід в розчині для інфузій хімічно несумісний з наступними препаратами: амфотерицин В, хлорпромазину гідрохлорид, діазепам, пентамідину ізотіонат, фенітоїн натрію, еритроміцину лактобіонат, триметоприм-сульфаметоксазол. Крім того, розчин хімічно несумісний з цефтриаксоном натрію.

При лікуванні туберкульозу з множинною медикаментозною резистентністю призначають в комплексі з іншими протитуберкульозними препаратами I та II ряду.

Умови та термін зберігання

В захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності

2 роки.

Упаковка

По 100 мл або 300 мл в поліетиленовому флаконі. Флакон разом з інструкцією для застосування у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Алкон Парентералс (I) Лтд, Індія. (Ahlcon Parenterals (I) Ltd., India).

Місцезнаходження

SP-918, Фейз-III, Бхіваді, Раджастан, Індія

(SP-918, Phase- III, Bhiwadi (Rajasthan), India

Дозировка Линезолид раствор д/ин., 2 мг/мл по 100 мл во флак. №1Официальный сайт
Производитель Алкон Парентералс (I) Лтд для "Уэлш Трейд Лтд", Индия/Гонконг
МНН Linezolid
Фарм. группа Антибактериальные средства для системного применения.
Регистрация № UA/9296/01/01 от 02.02.2009. Приказ № 50 от 02.02.2009
Код АТХ

Найдено 2 аптеки

Киев, ш.Харьковское 21
  (044) 566-04-XX
Лизомак табл. 600мг n10 (линезолид)
Macleods, Индия
132178
Киев, ул.Академика Булаховского 5Д
  (044) 496-43-XX
Лизомак табл. 600мг n10 (линезолид)
Macleods, Индия
132178
Найдено 2 аптеки Все аптеки

и 1 аптека с доставкой

neboley.dp.ua
  (093) 206-22-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Top