Новинки

Молочница? Начни лечение вовремя и выздоровей скорее! Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Псило-бальзам Оказание первой помощи при укусах насекомых Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Липидекс инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Липидекс - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: atorvastatine;

кальцієва сіль, (βR,δR)-2- (n-фторфеніл)- β,δ- дигідрокси-5-ізопропіл-3-феніл-4-(фенілкарбомаїл)піроло-1-гептаноату;

Основні фізико-хімічні властивості

білі довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з розподільчою рискою з обох боків;

Склад

1 таблетка містить аторвастатину кальцію у дозі, еквівалентній 10 мг або 20 мг аторвастатину;

допоміжні речовини: кальцію карбонат, авіцел 101, ацдисол, лактози порошок, повідон КЗ0, магнію стеарат, опадрій білий.

Форма випуску

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Препарати, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ КоА-редуктази. Код АТС C10A A05.

Фармакологічні властивості

ФармакодинамікаАторвастатин є селективним конкурентним інгібітором редуктази 3-гідрокси-3-метилглютарил-коензиму А (ГМГ-КоА) – ензиму, який регулює швидкість перетворення ГМГ-КоА в мевалонат - попередник стеролів (у т.ч. – холестерину). У пацієнтів з гомозиготною і гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією (РГ), неспадковою формою гіперхолестеринемії та змішаними дисліпідеміями аторвастатин зменшує концентрацію загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛНЩ) та аполіпопротеїну В (Апо В). Аторвастатин також зменшує концентрацію ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛДНЩ) і тригліцеридів (ТГ) та дещо збільшує кількість холестерин-ліпопротеїну високої щільності (Х-ЛВЩ). Аторвастатин є ефективним засобом, що зменшує кількість ЛНЩ у пацієнтів із гомозиготною родинною гіперхолестеринемією.

Первинним місцем дії аторвастатину є печінка, яка відіграє головну роль у синтезі холестерину та кліренсі ЛНЩ. Зменшення рівня Х-ЛНЩ добре корелює з дозою препарату та концентрацією його в організмі.

Аторвастатин у дозі (10 – 80 мг) зменшує рівень загального холестерину (30 – 46%), Х-ЛНЩ (41 – 61%), Апо В (34 – 50%) і ТГ (14 – 33%). Такий результат є стійким у пацієнтів із гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією, набутою формою гіперхолестеринемії і змішаною формою гіперліпідемії, включаючи хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет.

У пацієнтів з ізольованою гіпертригліцеридемією аторвастатин зменшує рівень загального холестерину (ЗХ), Х-ЛНЩ, Х-ЛДНЩ, тиреотропні гормони (ТГ) та дещо підвищує

Х-ЛВЩ. У пацієнтів із дисбеталіпопротеїнемією аторвастатин зменшує рівень Х-ЛСЩ.

У пацієнтів із гіперліпопротеїнемією Фредриксонівського типу ІІа та ІІб середній відсоток підвищення Х-ЛВЩ при застосуванні 10 – 80 мг аторвастатину становив 5,1 – 8,7% незалежно від дози. Крім того, спостерігалося значуще дозозалежне зменшення співвідношень ЗХ/Х-ЛВЩ і Х-ЛНЩ/Х-ЛВЩ.

Гетерозиготна родинна гіперхолестеринемія в педіатричній практиці.

У хлопчиків і дівчаток у постменархіальному періоді (віком від 10 до 17 років) з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією чи тяжкою гіперхолестеринемією аторвастатин у дозі 10 – 20 мг один раз на добу суттєво знижує рівень загального холестерину, Х-ЛНЩ, тригліцеридів та Апо В у плазмі. При цьому не було виявлено суттєвого впливу на зріст та статеве дозрівання у хлопчиків або на тривалість менструального циклу у дівчаток. Безпека та ефективність застосування дози вище 20 мг для лікування дітей не вивчалася. Вплив довготривалої ефективності терапії аторвастатину у дитинстві на зменшення захворюваності та смертності у дорослому віці не встановлений.

Фармакокінетика. Метаболізм. Всмоктування. Аторвастатин швидко всмоктується після перорального прийому; концентрація його в плазмі досягає максимуму протягом 1 – 2 годин. Всмоктуваність і концентрація в плазмі збільшуються пропорційно дозі препарату. Незважаючи на те, що частка і ступінь всмоктування препарату зменшуються при вживанні разом з їжею приблизно на 25% і 9 % відповідно, оцінюючи за Сmax і AUC, зменшення рівня Х-ЛНЩ не залежало від того, приймався аторвастатин разом із їжею чи ні. При прийомі аторвастатину ввечері його концентрація в плазмі була нижчою (приблизно 30% для Сmax і AUC), ніж при ранковому прийомі. Однак зменшення рівня Х-ЛНЩ не залежить від часу прийому препарату.

Розподіл. Середній об’єм розподілу аторвастатину становить приблизно 381 л. Більше 98% препарату зв’язується з білками плазми. Коефіцієнт співвідношення еритроцит/плазма становить приблизно 0,25, що свідчить про слабке проникнення препарату в еритроцити.

Метаболізм. Аторвастатин метаболізується до орто- і парагідроксильованих похідних і різноманітних бета-окислених продуктів. Інгібуючий ефект препарату відносно ГМГ-КоА­‑редуктази приблизно на 70% реалізується за рахунок активності циркулюючих метаболітів. Встановлено, що аторвастатин є слабким інгібітором цитохрому Р450 ЗА4.

Виділення. Аторвастатин та його метаболіти виділяються, головним чином, з жовчю внаслідок печінкового та/або екстрапечінкового метаболізму. Однак препарат не зазнає значної кишково-печінкової рециркуляції. Середній період напіввиведення аторвастатину у людини становить майже 14 год., але період інгібіторної активності щодо ГМГ-КоА-редуктази за рахунок циркулюючих активних метаболітів становить від 20 до 30 год. Менше 2% від дози аторвастатину після перорального прийому виділяється з сечею.

Особливості. Люди похилого віку. Рівень концентрації аторвастатину в плазмі у здорових людей похилого віку (старше 65 років) вищий (приблизно 40% для Сmax і 30% – для AUC), ніж у молодих людей. Не виявлено різниці в ефективності лікування аторвастатином літніх пацієнтів та пацієнтів інших вікових груп.

Діти. У дітей фармакокінетика не вивчалася.

Стать. Рівень концентрації аторвастатину в плазмі у жінок відрізняється від рівня концентрації у плазмі у чоловіків (у жінок приблизно на 20% вище Сmax і на 10% менше AUC). Однак не виявлено клінічно достовірної відмінності ефекту впливу на ліпіди у чоловіків і жінок.

Ниркова недостатність. Захворювання нирок не впливають на рівень концентрації препарату в плазмі чи на дію аторвастатину щодо ліпідів, тому немає необхідності змінювати дозу препарату для хворих з нирковою недостатністю.

Гемодіаліз. Дослідження, що проводилися, не охоплювали пацієнтів з термінальною стадією захворювання нирок; ймовірно, гемодіаліз суттєво не змінить кліренс аторвастатину, оскільки препарат майже повністю зв’язується з білками плазми.

Печінкова недостатність. Рівень концентрації аторвастатину в плазмі помітно підвищується (Сmax приблизно у 16 разів, а АUС - в 11 разів) у хворих на алкогольний цироз печінки.

Показання для застосування

Первинна гіперхолестеринемія (гетерозиготна родинна та неспадкова гіперхолестеринемія), комбінована (змішана) гіперліпідемія (Фредриксонівський тип ІІа та ІІb), підвищений рівень тригліцеридів у сироватці (Фредриксонівський тип IV) та дисбеталіпопротеїнемія (Фредриксонівський тип ІІІ) у випадках, коли дієта не забезпечує належного ефекту; гомозиготна родинна гіперхолестеринемія, коли дієта й інші немедикаментозні засоби не забезпечують належного ефекту.

Вторинна профілактика з метою зменшення ризику ускладнень ішемічної хвороби серця \ атеросклерозу.

Спосіб застосування та дози

Під час лікування Ліпідексом пацієнтам слід дотримуватися стандартної антихолестеринової дієти. Препарат призначають дорослим у дозі від 10 до 80 мг один раз на добу щоденно, в будь-який період дня, незалежно від прийому їжі. Стартова й підтримуюча доза можуть бути індивідуалізовані відповідно до вихідного рівня Х-ЛНЩ, завдань та ефективності терапії. Через 2 – 4 тижні від початку лікування та/або корекції дози Ліпідексу слід визначити ліпідограму і відповідно до неї відкоригувати дози.

Первинна гіперхолестеринемія та комбінована (змішана) гіперліпідемія. У більшості випадків достатньо призначити 10 мг одноразово щодня. Результат лікування стає помітним через два тижні, максимальний ефект спостерігається через 4 тижні. Позитивні зміни підтримуються шляхом тривалого застосування.

Гомозиготна родинна гіперхолестеринемія. Препарат призначають дорослим у дозі від 10 до 80 мг один раз на добу щоденно, в будь-який період дня, незалежно від прийому їжі. Стартова й підтримуюча доза можуть бути індивідуалізовані. У більшості випадків у пацієнтів із гомозиготною родинною гіперхолестеринемією результат досягається застосуванням 80 мг Ліпідексу 1 раз на добу.

Застосування для лікування пацієнтів з нирковою недостатністю. Захворювання нирок не впливають на концентрацію Ліпідексу чи зменшення рівня Х-ЛНЩ у плазмі. Отже, немає потреби в корекції дози.

Застосування для лікування літніх пацієнтів. Різниці в безпеці, ефективності чи досягненні мети в лікуванні гіперхолестеринемії у літніх пацієнтів та дорослих пацієнтів віком до 60 років немає .

Побічна дія

Загалом Ліпідекс добре переноситься. Побічні реакції, як правило, бувають помірними та транзиторними. При застосуванні аторвастотину відзначалась наступна побічна дія :

  • ;нервова система: головний біль; рідко: периферична нейропатія, парестезія гіпостезія, амнезія, запаморочення;
  • ;травний тракт: нудота, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, метеоризм, панкреатит, блювання, анорексія;
  • ; опорно-рухова система та сполучна тканина: міалгія; рідко: міопатія, міозит, судоми м’язів, рабдоміоліз, артралгія, біль у спині;
  • ; загальні прояви: астенія, біль у грудній клітці, периферичні набряки, нездужання;
  • ; психічні розлади: інсомнія;

Окрім названих, у клінічних дослідженнях відзначали такі побічні ефекти Ліпідексу:

  • ;обмін речовин: гіпоглікемія, гіперглікемія;
  • ;гепатобіліарна система: гепатит, холестатична жовтуха;
  • ;шкіра та підшкірна клітковина: алопеція, свербіж, висипання;
  • ; алергічні реакції (включаючи анафілаксію); синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, бульозні висипання, кропив’янка;
  • ; репродуктивна система: імпотенція;
  • ; кров і лімфатична система: тромбоцитопенія;
  • ; метаболізм: збільшення ваги;
  • ; органи слуху: дзвін у вухах.

Протипоказання

Ліпідекс протипоказаний у разі гіперчутливості до будь-якого компонента препарату; активних захворювань печінки або персистуючого підвищення активності печінкових трансаміназ, що втричі перевищує норму; вагітним, жінкам, які годують груддю, або у випадку ймовірної вагітності внаслідок недостатніх заходів щодо її запобігання. Жінкам дітородного віку, якщо вони не використовують ефективні засоби контрацепції. Ефективність і безпека застосування Ліпідексу у дітей віком до 18 років не вивчалися, тому застосовувати препарат дітям молодше 18 років не рекомендується.

Передозування

Специфічного лікування при передозуванні Ліпідексу не існує. У випадках передозування препарату проводять симптоматичну терапію. Оскільки Ліпідекс зв’язується з білками плазми, гемодіаліз не дає суттєвого зменшення концентрації препарату в плазмі.

Особливості застосування

Вплив на печінку. Як і при застосуванні інших гіполіпідемічних засобів цього ж класу, при лікуванні Ліпідексом може відбуватися помірне підвищення активності трансаміназ сироватки крові. Функцію печінки необхідно визначати перед початком лікування і періодично контролювати протягом курсу лікування. Пацієнтам, у яких з’являються прояви порушення функції печінки, слід визначити показники її функції. Пацієнти, у яких спостерігається підвищення активності трансаміназ, повинні перебувати під спостереженням аж до нормалізації показників, а дозу Ліпідексу слід зменшити або припинити лікування. Якщо активність печінкових трансаміназ збільшилася в 3 рази і більше, порівняно з нормальними показниками, рекомендується відмінити Ліпідекс.

Препарат слід призначати з обережністю пацієнтам, які вживають алкоголь та/або мають захворювання печінки в анамнезі. Захворювання печінки в активній фазі чи підвищення активності трансаміназ в 3 рази у порівнянні з нормальними показниками із незрозумілих причин є протипоказанням для призначення Ліпідексу.

Вплив на опорно-руховий апарат. Під час лікування Ліпідексом у пацієнтів може спостерігатися міалгія. Пацієнтів слід попередити про можливе виникнення болю в м’язах і слабкість м’язів, що інколи межує з немічністю або призводить до підвищення температури. У випадках підвищення рівня КФК в 10 і більше разів порівняно з нормальними показниками чи уточненого або ймовірного діагнозу міопатії і рабдоміолізу, лікування Ліпідексом слід припинити. Ризик виникнення міопатії під час лікування Ліпідексом зростає при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, ніацину чи азолових протигрибкових засобів. Більшість цих засобів пригнічують активність цитохрому Р450 ЗА4 та/або розподіл препарату в організмі. Ліпідекс біотрансформується за допомогою Р450 ЗА4. Лікарі, які призначають Ліпідекс у комбінації з фібратами, еритроміцином, імуносупресорами або азоловими протигрибковими засобами, або гіполіпопротеїнемічними дозами ніацину, повинні зважувати можливі позитивні результати та шкідливі наслідки і спостерігати за пацієнтами з метою виявлення таких проявів, як біль у м’язах і слабкість м’язів, особливо у перші місяці лікування та після підвищення дози одного з цих препаратів. Для цього рекомендується періодичне визначення КФК, але слід пам’ятати, що цього тесту недостатньо для вчасного діагностування тяжкої міопатії.

Терапію Ліпідексом слід припинити у випадку наявності факторів ризику розвитку вторинної ниркової недостатності при рабдоміолізі (наприклад, тяжка гостра інфекція, гіпотензія, серйозні хірургічні втручання, травма, тяжкі ендокринні, метаболічні або електролітні порушення).

Жінкам дітородного віку слід рекомендувати можливі методи контрацепції на період лікування Ліпідексом.

Вагітність і лактація. Ліпідекс протипоказаний при вагітності. Жінки дітородного віку повинні вживати відповідні контрацептивні засоби.

Ліпідекс протипоказаний у період лактації. Невідомо, чи виділяється Ліпідекс з грудним молоком. Оскільки існує потенційний ризик для немовлят, що отримують грудне молоко, під час лікування Ліпідексом слід припинити годування груддю.

Здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Ризик виникнення міопатії під час лікування Ліпідексом та подібними до нього препаратами зростає при одночасному застосуванні циклоспорину, фібринової кислоти та її похідних, еритроміцину, протигрибкових препаратів групи азолів і ніацину. Антациди. Одночасне застосування Ліпідексу і суспензії антацидів, яка містить гідроксиди алюмінію і магнію, зменшує концентрацію Ліпідексу в плазмі приблизно на 35%, однак це не впливає на зменшення рівня Х-ЛНЩ. Антипірин. Ліпідекс не змінює фармакокінетику антипірину. Колестипол. Концентрація Ліпідексу в плазмі зменшується на 25% при одночасному застосуванні колестиполу. Однак гіполіпопротеїновий ефект був вираженішим при одночасному призначенні Ліпідексу і колестиполу, ніж при призначенні одного з цих препаратів. Дигоксин. При багаторазових дозах дигоксину та одночасному застосуванні 10 мг Ліпідексу рівень дигоксину в плазмі не змінювався. Однак концентрація дигоксину збільшувалася приблизно на 20% при одночасному застосуванні 80 мг Ліпідексу щоденно. Слід належним чином контролювати стан пацієнтів, які отримують дигоксин. Еритроміцин/кларитроміцин. Одночасне застосування Ліпідексу та еритроміцину (500 мг 4 рази на добу) чи кларитроміцину (500 мг двічі на добу), які інгібують цитохром Р450 ЗА4, супроводжувалося підвищенням рівня Ліпідексу в плазмі. Азитроміцин. Одночасне застосування Ліпідексу (10 мг щоденно) і азитроміцину (500 мг щоденно) не змінювало концентрацію Ліпідексу в плазмі. Терфенадин. Одночасне застосування аторвастатину і терфенадину – сполуки, яка в основному метаболізується цитохромом Р450 ЗА4, значимо не збільшувало концентрацію терфенадину в плазмі і не спричиняло суттєвих змін фармакокінетики терфенадину. Пероральні контрацептиви. Одночасне застосування з пероральними контрацептивами, які містять норетиндрон і етанілестрадіол, збільшують AUC цих двох препаратів приблизно на 30% і 20%. Цей ефект слід враховувати при виборі контрацептива під час застосування Ліпідексу. Варфарин та Циметидин. Не виявлено суттєвих ефектів взаємодії між цими препаратами. Амлодипін. При одночасному застосуванні 80 мг Ліпідексу і 10 мг амлодипіну не виявлено змін фармакокінетики Ліпідексу. Інгібітори протеаз. Одночасне застосування Ліпідексу та інгібіторів протеаз (наприклад саквінару та ритонавіру), які пригнічують дію цитохрому Р450 ЗА4, супроводжується збільшенням концентрації Ліпідексу в плазмі. Інша супутня терапія. Під час клінічних досліджень Ліпідекс застосовувався одночасно з антигіпертензивними засобами і естрогензамінними (наприклад естроген, естрадіол) препаратами без суттєвих ефектів взаємодії. Взаємодія з іншими препаратами не вивчалася.

Умови та термін зберігання

Зберігати у сухому місці при температурі не вище 25 °С. В недостопному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки.

Умови відпуску

за рецептом.

Упаковка

Таблетки по 10 або 20 мг № 30 у флаконах.

Виробник

Фармакар Інт. Ко./БПК, Палестина.

Pharmacare Int.Co./ BPC, Palestina.

Адреса

Палестина, Єрусалим, п\с 51621.

Дозировка Липидекс таблетки, п/плен. обол., по 10 мг №30 во флак.
Производитель Фармакар Инт. Ко., Германско-Палестинске СП, Палестина
МНН Atorvastatin
Фарм. группа Гиполипидемические средства.
Регистрация № UA/4166/01/01 от 07.02.2006. Приказ № 56 от 07.02.2006
Код АТХ
Top