Новинки

Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Простуда? Насморк? Кашель? Действуйте комплексно! Подробней
Скрыть рекламу

Матрифен инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Матрифен - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Загальна характеристика

міжнародна назва: фентаніл;

Основні фізико-хімічні властивості

прямокутний напівпрозорий пластир із прозорою захисною плівкою, яка знімається; захисна плівка за розміром більша пластиру; синусоїдальний розріз поділяє захисну плівку на дві частини; кодифікація: червоний (для 25 мгк/год), зелений (для 50 мкг/год), світло-блакитний (для 75 мкг/год), сірий (для 100 мкг/год);  

Склад

1 пластир містить фентанілу 2,75 мг (ТТС 25 мкг/год), або 5,50 мг (ТТС 50 мкг/год), або 8,25 мг (ТТС 75 мкг/год), або 11,0 мг (ТТС 100 мкг/год);

допоміжні речовини: дипропіленгліколь, гідроксипропілцелюлоза, диметикон, силіконовий адгезивний шар, етилен вінілацетат (вивільняюча мембрана), поліетилентерифталатна плівка (зовнішня захисна плівка), поліефірна плівка з фторвмісним полімерним покриттям (захисна плівка, яка видаляється).

Форма випуску

Трансдермальний пластир (трансдермальна терапевтична система).

Фармакотерапевтична група

Наркотичний аналгетик. Код АТС N02AB03 .

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Матріфен – трансдермальний пластир, який забезпечує постійне надходження фентанілу синтетичного аналгетика, який переважно взаємодіє з µ-опіоїдними рецепторами. Підвищує активність антиноцицептивної системи, збільшує поріг больового відчуття. 

Основними терапевтичними ефектами препарату є знеболювальний і седативний. Мінімальна ефективна знеболювальна концентрація фентанілу в сироватці у пацієнтів, які не приймали раніше опіоїдні аналгетики, становить 0,3 – 1,5 нг/мл. У цих пацієнтів частота побічних ефектів може зростати при концентрації фентанілу в крові вище 2 нг/мл.

Швидкість розвитку залежності від препарату і толерантності до аналгетичної дії має значні індивідуальні відмінності.

Фармакокінетика. Препарат забезпечує постійне системне надходження фентанілу протягом 72 год. після нанесення.

Всмоктування: після першої аплікації концентрації фентанілу в сироватці зростають поступово, та зазвичай вирівнюються між 12 та 24 год. та зберігаються відносно постійними протягом часу, що залишився від 72 год. Після наступної 72-годинної аплікації досягається постійна концентрація препарату в сироватці, що зберігається при наступній аплікації пластиру того ж розміру. Всмоктування фентанілу може дещо відрізнятися залежно від місця аплікації. Дещо знижене всмоктування фентанілу (приблизно 25 %) спостерігалося під час аплікації пластиру на грудну клітину у порівнянні з верхньою частиною руки та спиною.

Фентаніл зв’язується з білками плазми крові на 84%. Має лінійну кінетику та метаболізується, в першу чергу, у печінці за рахунок CYРЗА4. Головний метаболіт – норфентаніл, який є неактивним.

Після видалення пластиру концентрації фентанілу в сироватці знижуються поступово (приблизно на 50% за 13-22 год. у дорослих та за 22-25 год. у дітей). При всмоктуванні фентанілу зі шкіри, із сироватки він зникає повільніше, ніж при внутрішньовенному введенні. Приблизно 75% фентанілу виділяється у сечу, головним чином, у вигляді метаболітів, менше 10% у незміненому вигляді. Приблизно 9% виводиться з калом, переважно у вигляді метаболітів. 

Порушене функціонування печінки та нирок може призвести до підвищення концентрацій у сироватці. У виснажених пацієнтів похилого віку та у хворих з генералізованими ураженнями можливе зниження кліренсу фентанілу, що може призвести до більш подовженого кінцевого періоду напіввиведення речовини. 

Показання для застосування

Тяжкий хронічний больовий синдром, який можна купірувати тільки за допомогою опіоїдних аналгетиків. 

Спосіб застосування та дози

Для трансдермального застосування.

Пластир слід наносити на плоску поверхню: неушкоджену шкіру тулуба або верхніх ділянок рук. Для аплікації рекомендується вибирати місце з мінімальним волосяним покривом. Перед застосуванням волосся на місці аплікації слід зістригти (не голити). Якщо перед застосуванням системи місце аплікації необхідно вимити, то це слід зробити за допомогою чистої води. Не слід використовувати мило, лосьйони, олії або інші засоби, оскільки вони можуть спричиняти подразнення шкіри або змінити її властивості. Перед аплікацією шкіра повинна бути абсолютно сухою.

Через те, що трансдермальний пластир захищений з зовнішнього боку водонепроникною фольгою, його можна не знімати під час короткострокового перебування під душем. 

Трансдермальний пластир слід наклеювати одразу після відкриття запаяного пакета. Після видалення захисного шару пластир необхідно щільно притиснути долонею до місця аплікації на 30 сек. Слід переконатись, що система щільно прилягає до шкіри, особливо по краях. Може знадобитися додаткова фіксація трансдермального пластиру.

Матріфен розрахований на безперервне використання протягом 72 год. Нова система може бути наклеєна на іншу ділянку шкіри після зняття попередньо наклеєної системи. На одну й ту саму ділянку шкіри трансдермальний пластир можна наклеювати не раніше, як через 3 дні.

Трансдермальний пластир не рекомендовано ділити або розрізати.

Трансдермальний пластир вивільняє активну речовину протягом 72 год.

Необхідна доза підбирається індивідуально і має оцінюватися регулярно після кожного застосування.

Підбір початкової дози.

При першому використанні доза (розмір системи) підбирається, виходячи із попереднього використання опіоїдних аналгетиків, ступеня толерантності, супутнього медикаментозного лікування, стану пацієнта і тяжкості хвороби.

У пацієнтів, які раніше не приймали опіоїди, спочатку використовується доза, яка не перевищує – 25 мкг/год.

При переході пацієнта з перорального або парентерального застосування опіоїдів на лікування фентанілом початкова доза розраховується так:

1) слід розрахувати кількість аналгетиків, необхідних останні 24 год;

2) отриману суму слід перевести у відповідну пероральну дозу морфіну за допомогою табл.1;

3) відповідну дозу фентанілу слід визначити за табл.2.

Таблиця 1

Дози лікарських засобів, що еквівалентні за ефективністю аналгезії

 
 Равноефективна доза (мг)
Назва препарату
Внутрішньо-
м’язово*
Внутрішньо
Морфін
10
30 (при регулярному введенні)**
60 (при одноразовому або інтермітуючому введенні)
Гідроморфон
1.5
7,5
Метадон
10
20
Оксикодон
10-15
20-30
Леворфанол
2
4
Оксиморфін
1
10 (ректально)
Диморфін
5
60
Петидин
75
-
Кодеїн
-
200
Бупренорфін
0,4
0,8 (сублінгвально)
Кетомебідон
10
30

*Базуючись на результатах досліджень, отриманих після одноразового введення лікарських засобів, в яких внутрішньом’язове введення кожного лікарського засобу порівнювалось з морфіном, щоб досягнути еквівалентну ефективність. Пероральні дози – це дози, які рекомендовані для переходу з парентерального способу введення на пероральний.

**Співвідношення ефективності морфіну при внутрішньом'язовому/пероральному способі введення, співвідношення дорівнює 3:1, базується на результатах клінічних досліджень, одержаних при лікуванні пацієнтів з хронічним больовим синдромом.

Таблиця 2

Рекомендована початкова доза Матріфену залежно від добової пероральної дози морфіну*

Пероральна добова доза морфіну (мг/добу)
Доза Матріфену (мкг/год)
< 135
25
135-224
50
225-314
75
315-404
100
405-494
125
495-584
150
585-674
175
675-764
200
765-854
225
855-944
250
945-1034
275
1035-1124
300

*Ці схеми розраховані на результатах клінічних досліджень.

Початкова оцінка максимального знеболюючого ефекту Матріфену може бути проведена не раніше, як через 24 год. після аплікації. Це зумовлено тим, що підвищення концентрації фентанілу в сироватці протягом перших 24 год. після аплікації відбувається поступово. Для успішного переходу з одного препарату на інший попередня знеболююча терапія повинна відмінятися поступово після аплікації початкової дози Матріфену доти, поки його знеболююча дія не стабілізується.

Добирання дози і підтримуюча терапія.

Трансдермальний пластир слід замінювати на новий кожні 72 год. Доза підбирається індивідуально залежно від ступеня досягнення необхідного знеболювання. Якщо через 48 - 72 год. після аплікації початкової дози відбувається суттєве зниження знеболюючого ефекту, то заміна пластиру може бути проведена через 48 год. Якщо після першої аплікації початкової дози адекватне знеболювання не досягнуто, то через 3 доби доза може бути збільшена доти, поки знеболюючого ефекту не буде досягнуто. 

Зазвичай за один раз доза збільшується на 12,5 мкг/год або на 25 мкг/год, однак необхідно враховувати стан пацієнта і потребу в додатковому лікуванні. Для досягнення дози понад 100 мкг/год., можуть одночасно використовуватися декілька пластирів. Деяким пацієнтам можуть бути потрібні додаткові або альтернативні способи введення опіоїдних аналгетиків при використанні дози Матріфену, що перевищує 300 мкг/год.

При переході з тривалого лікування морфіном на трансдермальне введення фентанілу, незважаючи на адекватну знеболюючу дію, може виникати синдром відміни. При появі таких симптомів рекомендовано таким пацієнтам введення морфіну короткої дії у низьких дозах.

Побічна дія

Для класифікації небажаних ефектів за частотою виникнення використовуються такі категорії: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 та <1/10); іноді (≥1/1000 та <1/100); рідко (≥1/10000 та <1/1000); дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення про випадки.

Самим небезпечним побічним ефектом є пригнічення дихання.

Психічні розлади.

Дуже часто: сонливість.

Часто: седація, сплутаність свідомості, депресія, неспокій, нервозність, галюцинації, зниження апетиту.

Іноді: ейфорія, амнезія, безсоння, ажитація.

Дуже рідко: марення, астенія, розлад сексуальних функцій.

Порушення нервової системи.

Дуже часто: сонливість, головний біль.

Іноді: тремор, парестезія, розлади мови.

Дуже рідко: атаксія, неепілептичні міоклонічні реакції.

Порушення органу зору.

Рідко: амбліопія.

Порушення серцево-судинної системи.

Іноді: брадикардія, тахікардія, гіпотензія, гіпертензія.

Рідко: аритмія, вазодилятація.

Порушення дихальної системи.

Іноді: задишка, гіповентиляція.

Дуже рідко: пригнічення дихання, апное, кровохаркання, обструктивне ураження легень, фарингіт, ларингоспазм.

Порушення травної системи.

Дуже часто: нудота, блювання, запор.

Часто: ксеростомія, диспепсія.

Іноді: діарея.

Рідко: гикавка.

Дуже рідко: непрохідність кишечнику, метеоризм.

Порушення імунної системи.

Дуже рідко: анафілаксія.

Ураження шкіри та підшкірних тканин.

Дуже часто: пітливість, свербіж.

Часто: місцеві реакції шкіри.

Іноді: висипання, еритема.

Висипання, еритема та свербіж у більшості випадків минають протягом однієї доби після видалення пластиру.

Порушення нирок та сечовивідної системи.

Іноді: затримка сечі.

Дуже рідко: олігурія, біль у сечовому міхурі.

Загальні розлади:

Рідко: набряк, відчуття холоду.

Інші небажані явища.

При тривалому застосуванні фентанілу можуть розвинутися толерантність до препарату, фізична та психічна залежність. Симптоми абстиненції, пов’язаної з опіоїдами (наприклад, нудота, блювання, діарея, неспокій, тремтіння), можуть зустрічатися при заміні раніше використовуваних опіоїдних аналгетиків на трансдермальний пластир, який містить фентаніл.

Протипоказання

Гіперчутливість до компонентів препарату.

Препарат не слід використовувати для лікування гострого або післяопераційного болю через відсутність можливості підібрати дозу у короткий термін та ймовірності розвитку пригнічення дихання, що є загрозою для життя.

Застосування препарату протипоказано при тяжких ураженнях ЦНС.

Протипоказано одночасне застосування інгібіторів МАО та їх приймання протягом 14 днів після відміни препарату Матріфен. 

Передозування

Симптоми: загальмованість, коматозний стан, пригнічення дихального центру з диханням Чейн-Стокса та/або ціанозом, гіпотермія, зниження м’язового тонусу, брадикардія, гіпотонія, головні ознаки токсичності – глибока седація, атаксія, міоз, конвульсії, пригнічення дихання.

Лікування. Усунення пластиру, фізична та вербальна стимуляція пацієнта. Введення специфічного антагоніста – налоксону. Рекомендована початкова доза налоксону для дорослих становить 0,4-2 мг в/в. При необхідності, можна вводити таку саму дозу кожні 2-3 хв. або призначити введення 2 мг препарату, розведеного в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (0,9%) або 5% розчині декстрози (0,004 мг/мл). Якщо внутрішньовенне введення неможливе, налоксон можна застосовувати внутрішньом’язово або підшкірно. Після внутрішньом’язового або підшкірного введення налоксону початок дії буде повільний порівняно з внутрішньовенним. Внутрішньом’язове введення має пролонгований ефект порівняно з внутрішньовенним. Пригнічення дихання при передозуванні може тривати довше періоду дії антагоніста опіоїдів, тому може виникнути необхідність у повторному введенні налоксону. Симптоматична та підтримуюча життєві функції організму терапія (у т.ч. введення міорелаксантів, ШВЛ, при брадикардії – атропін, при зниженні АТ – заповнення об‘єму циркулюючої крові). Зникнення аналгетичного ефекту може призвести до розвитку різкого больового нападу та вивільнення катехоламінів. 

Особливості застосування

Препарат слід використовувати як частину комплексного лікування болю у пацієнтів за умов адекватної медичної, соціальної та психологічної оцінки їх стану.

Пацієнти, у яких спостерігалися тяжкі побічні ефекти, повинні перебувати під пильним наглядом протягом 24 год. після видалення Матріфену через тривалий період напіввиведення фентанілу.

Препарат необідно зберігати у недоступному для дітей місці.

Пластир не можна різати або ділити на частини, а також пошкоджувати будь-яким засобом, оскільки це може призвести до неконтрольованого вивільнення фентанілу.

Пригнічення дихання. 

Як і при застосуванні інших сильнодіючих опіоїдних аналгетиків, при застосуванні Матріфену у деяких пацієнтів може спостерігатися значне пригнічення дихання. Пацієнтів слід ретельно обстежувати для виявлення подібних ефектів і спостерігати за їх станом. Пригнічення дихання може тривати і після видалення пластиру. Таким пацієнтам слід призначати фентаніл з особливою обережністю і тільки у малих дозах.

Якщо пацієнт братиме участь у заходах, які повністю знімають відчуття болю (наприклад, регіонарна аналгезія), необхідно передбачити можливість пригнічення дихання. До проведення цих заходів слід знизити дозування фентанілу або замінити його препаратом опіоїдного ряду швидкої або короткої дії.

Хронічні захворювання легенів.

У пацієнтів з хронічними обструктивними та іншими захворюваннями легенів фентаніл може спричиняти тяжкі побічні ефекти. У таких пацієнтів опіоїди можуть знижувати дихальну функцію та посилювати опір у дихальних шляхах.

Залежність від ліків.

При регулярному введенні опіоїдів може розвинутися толерантність, фізична та психічна залежність, але це спостерігається рідко при лікуванні болю, який пов'язаний з пухлинами.

Підвищення внутрішньочерепного тиску.

Матріфен слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які можуть бути особливо чутливими до внутрішньочерепних явищ, пов'язаних з підвищенням та затримкою СО2, такими, як підвищення внутрішньочерепного тиску, порушення свідомості або кома. Фентаніл потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам з пухлиною мозку.

Серцево-судинні захворювання.

Фентаніл може спричинити брадикардію і, таким чином, його слід застосовувати з обережністю пацієнтам з брадикардією.

Фентаніл може стати причиною гіпотензії, особливо у пацієнтів з гіповолемією.

З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з гіпотензією та/або гіповолемією.

Захворювання печінки.

Фентаніл метаболізується до неактивних метаболітів у печінці, таким чином, у пацієнтів із захворюваннями печінки можливе уповільнення елімінації. Пацієнти з порушеннями функції печінки потребують пильного нагляду, а за необхідності, дозу потрібно знизити. 

Захворювання нирок.

Менше 10% фентанілу виводиться нирками у незміненому вигляді і, на відміну від морфіну, у фентанілу немає відомих активних метаболітів, які б виводилися нирками. Дані, отримані при внутрішньовенному введенні фентанілу пацієнтам з нирковою недостатністю, дають змогу припустити, що об‘єм розподілу фентанілу може змінюватися при гемодіалізі. Це може вплинути на концентрацію препарату в сироватці. Пацієнти з нирковою недостатністю вимагають ретельного нагляду. При виявленні симптомів передозування необхідно зменшити дозу препарату.

Пропасниця/зовнішні джерела тепла.

Пацієнти з пропасницею потребують пильного нагляду на наявність побічних ефектів, а за необхідності, дозу потрібно відкоригувати. 

Всім пацієнтам необхідно уникати прямого впливу зовнішніх джерел тепла на місця аплікації трансдермального пластиру, таких як нагрівальні лампи, інтенсивні сонячні ванни, грілки, сауни, ванни з гарячою водою, джакузі тощо.

Перед відвідуванням сауни, необхідно зняти пластир. Новий пластир треба накладати на холодну та абсолютно суху ділянку шкіри.

Застосування у пацієнтів похилого віку.

Дані, отримані при дослідженнях внутрішньовенного введення фентанілу, дають змогу припустити, що у пацієнтів похилого віку може знижуватися кліренс і зростати період напіввиведення препарату. Такі пацієнти можуть бути чутливішими до фентанілу, ніж молодші. Пацієнти похилого віку, кахетичні та ослаблені хворі потребують ретельного нагляду для виявлення симптомів можливого передозування та токсичності фентанілу, що вимагатиме, за необхідності, зниження дози препарату.

Інше.

Можуть спостерігатися неепілептичні реакції.

Осболиву увагу слід приділяти при лікуванні хворих на тяжку міастенію (астенічний бульбарний параліч).

Використані пластири містять залишкову кількість фентанілу. Тому використані пластири слід скласти липкими поверхнями всередину, щоб вивільняюча мембрана була повністю закрита, і повернути їх лікарю.

Невикористані системи необхідно повернути лікарю для знищення.

Припинення лікування Матріфену.

Якщо необхідно припинити застосування препарату, заміна даного препарату іншими опіоїдами повинна відбуватися обережно, починаючи з низької дози, збільшуючи її поступово. Такий режим заміни препаратів необхідний з причини поступового зниження концентрації фентанілу після видалення препарату Матріфен, при цьому 50% зниження концентрації фентанілу в сироватці займає 17 год. Існує правило: відміна знеболення опіоїдними препаратами завжди повинна бути поступовою, аби запобігти розвиток абстинентного синдрому (блювання, нудота, діарея, неспокій та м’язовий тремор).

Застосування у дітей.

Не рекомендовано.

Вагітність і лактація.

Безпечність використання фентанілу відносно небажаного впливу під час вагітності не встановлена. Отже, препарат Матріфен не слід використовувати вагітним жінкам, крім випадків, коли потенційна користь виправдовує можливий ризик.

Тривалий прийом під час вагітності може спричинити абстинентний синдром у новонароджених.

Фентаніл виділяється з грудним молоком і може спричиняти седативні ефекти та пригнічення дихання у дитини, отже препарат не слід застосовувати матерям, які годують груддю. Якщо препарат таки використовувався, слід припинити годування груддю хоча б на 72 год. після останнього використання препарату Матріфен.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати зі складною технікою.

Препарат може впливати на здатність керувати автомобілем і працювати зі складною технікою. Перед застосуванням проконсультуватися з лікарем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Необхідно виключити одночасне застосування похідних барбітурової кислоти через можливість підсилення ефекту пригнічення дихання, що може виникнути під впливом фентанілу.

Одночасне застосування інших препаратів, які пригнічують дію ЦНС, включаючи опіоїди, анксіолітики, транквілізатори, гіпнотичні засоби, загальні анастетики, фенотіазини, міорелаксанти, седативні антигістамінні препарати, алкогольні напої, можуть спричинити та посилити гіповентиляцію, знизити артеріальний тиск (гіпотонію), глибоку седацію. Прийом будь-якого із вказаних препаратів одночасно із застосуванням Матріфен вимагає особливого нагляду за пацієнтом.

Фентаніл- препарат, який має високий кліренс, швидко та інтенсивно метаболізується, головними чином, цитохромом СYРЗА4.

Приймання внутрішньо протягом 4 днів інтраконазолу (сильнодіючого інгібітора СYРЗА4) у дозі 200 мг/добу не має значної дії на фармакокінетику фентанілу після внутрішньовенного введення. Але у деяких пацієнтів спостерігалося підвищення концентрації фентанілу в плазмі. Одночасний прийом потенційних інгібіторів цитохрому СYРЗА4, таких як ритонавір, кетоконазол, ітраконазол, антибіотики групи макролідів, може призвести до збільшення концентрації фентанілу в плазмі. Наслідком цього є посилення або подовження як терапевтичної дії, так і можливих побічних ефектів, що може бути причиною значного пригнічення дихання. У таких випадках за пацієнтом потрібний особливий нагляд. Одночасне застосування ритонавіру та трансдермальної форми фентанілу не рекомендується, за винятком тих випадків, коли стан пацієнта суворо контролюється.

Хоча пентозацин або бупренорфін мають знеболюючу дію, ці препарати є частковими антагоністами деяких ефектів фентанілу (наприклад, аналгезія) і можуть спричиняти симптоми відміни (абстиненції) у пацієнтів із залежністю від опіоїдів.

Умови та термін зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

Кожний пластир запаковано у термозварювальний пакет; по 1, по 3, по 5, по 10 або по 20 пакетів у картонній коробці. 

Виробник. „Нікомед Данія АпС”, Данія.

Адреса

Langebjerg 1, DK – 4000 Roskilde, Denmark. 

Дозировка Матрифен пластырь трансдерм. - (ттс) 100 мкг/час №1 в пак.
Производитель Никомед Дания АпС, Дания
МНН Fentanyl
Фарм. группа Анальгетики. Опиоиды. Производные фенилпиперидин. Фентанил.
Регистрация № UA/7644/01/04 от 22.01.2008. Приказ № 22 от 22.01.2008
Код АТХ
Top