Новинки

Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Нурофєн® Лонг Сильна дія проти болю на 9 годин Подробней
Синупрет® екстракт Швидка дія в боротьбі з симптомами нежитю та синуситу Подробней
Метеочувствительность и метеопатия В чем разница и что делать? Подробней
Дисплазия шейки матки? Избавьтесь причины - вируса папиломы! Подробней
Скрыть рекламу

Мегапим инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Мегапим - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назва: сеfepime;

Основні фізико-хімічні властивості

майже білий або злегка жовтуватий порошок;

Склад

1 флакон містить стерильну суміш цефепиму гідрохлориду та L-аргініну еквівалентно цефепиму 500 мг або 1 г.

Форма випуску

Порошок для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини четвертого покоління. Код АТС J01D E01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Механізм дії базується на інгібуванні біосинтезу клітинної мембрани. Цефепим ефективний відносно багатьох грампозитивних та грамнегативних бактерій. Цефепим має підвищену стійкість до гідролізу більшістю бета-лактамаз, має малу спорідненість щодо бета-лактамаз, які кодуються хромосомними генами, і швидко проникає в грамнегативні бактеріальні клітини. Відношення МБК (мінімальна бактерицидна концентрація) / МПК для цефепиму становить < 2 для більше, як 80 % ізолятів усіх чуттєвих грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Була продемонстрована наявність синергідної дії по відношенню до аміноглікозидів в іспитах in vitro.

Антибактеріальний спектр цефепиму розповсюджується на:

  • ;Грампозитивні аероби:Staphylococcus aureus (у т.ч. штами, що утворюють пеніциліназу, окрім метицилін-резистентних стафілококів), Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В); Streptococcus pneumoniae (у т.ч. штами із середньою стійкістю до пеніциліну - МПК від 0,1 до 1 мкг/мл); інші бета-гемолітичні стрептококи (групи C, G, F). Enterococcus faecalis, і стафілококи, резистентні до метициліну, до більшості цефалоспоринових антибіотиків, включаючи цефепим. Staphylococcus aureus (у т.ч. штами, що утворюють бета-лактамазу, окрім метицилін-резистентних стафілококів); Staphylococcus epidermidis (у т.ч. штами, що утворюють бета-лактамазу); Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus; S. bovis (група D), стрептококи групи Viridans.
  • ;Грамнегативні аероби:Acinetobacter calcoaceticus (subsp. anitratus, lwoffi); Enterobacter sрр., (у т.ч. E. aerogenes, E. agglomerans, E. cloacae, E. Sakazakii); Escherichia coli, Haemophilus influenzae (у т.ч. штами, що утворюють бета-лактамазу); Haemophilus parainfluenzae; Klebsiella sрр. (у т.ч. K. oxytoca, K. ozoanae, K. pneumoniae); Moraxella cacarrhalis (Branhamella catarrhalis); Morganella morganii; Proteus sрр., включаючи P. mirabilis, Pseudomonas sрр., включаючи P. aeruginosa, Serratia (у т.ч. S. marcescens, S. liquefaciens).Pseudomonas putida, P. stutzeri; Proleus vulguris, Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga sp.; Citrobacter spp., включаючи C. Freundii, Campylobacter jejuni, Cardnerella vaginalis; Haemophilus ducreyi; Hafnia alvei; Neisseria gonorrhoeae (у т.ч. штами, що утворюють бета-лактамазу); Neisseria meningitidis; Providencia sp. (у т.ч. P. retigeri, P. stuartii); Salmonella spp.; Serratia liquefaciens, Shigella spp.; Yersinia enterocolitica. Цефепим in vitro демонструє мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) 8 мкг/мл або для більше, як 90 % ізолятів усіх чуттєвих грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, проте in vitro активність не обов'язково має на увазі клінічну ефективність.

Примітка: цефепим неактивний відносно деяких штамів Xanthmonas maltophilia (Pseudomonas maltophilia).

  • ;Анаероби:Clostridium perfringens; Mobiluncus sрр.

Примітка: Цефепим неактивний відносно Bacteroides fragilis і Clostridium difficile.

Фармакокінетика.  Дорослі. Після внутрішньом'язового введення цефепим повністю всмоктується. Терапевтичні концентрації досягаються в сечі, жовчі, перитонеальній рідині, рідині міхура, слизовому секреті бронхів, мокротинні, простаті, апендиксі і жовчному міхурі, після однократного внутрішньовенного введення цефепиму.

Період напіввиведення цефепиму з організму становить в середньому майже 2 год.

Після внутрішньовенного ведення 2 г препарату з інтервалом 8 годин протягом 9 днів кумуляції не спостерігалося. Загальний кліренс в середньому - 120 мл/хв.

Цефепим виділяється майже винятково нирками , головним чином шляхом гломерулярної фільтрації (нирковий кліренс в середньому - 110 мл/хв).

У сечі виявляється приблизно 85% введеної дози у вигляді незміненого цефепима. Зв'язування цефепиму з білками плазми менше 16.4% і не залежить від концентрації препарату в сироватці крові.

Після однократного внутрішньовенного введення 1 г препарату хворим старше 65 років відзначалося зростання концентрації AUC і одночасне зменшення ниркового кліренсу в порівнянні з молодими хворими. Тому при порушеній функції нирок хворим старшого віку може знадобитися коригування дози.

Фармакокінетика цефепиму істотно не змінюється у хворих з порушеною функцією печінки після однократно введеної дози 1 г.

При нирковій недостатності період напіввиведення цефепиму зростає, при цьому спостерігається лінійна залежність між загальним кліренсом цефепиму та кліренсом креатиніну. Коригування дози для таких хворих не потрібно.

Період напіввиведення цефепиму при проведенні гемодіалізу становить 13 год, при безперервному амбулаторному перитональному діалізі – 19 год.

Діти. Фармакокінетика цефепиму у дітей практично не відрізняється від дорослих.

Показання для застосування

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефепиму мікроорганізмами.

Інфекції нижніх дихальних шляхів(госпітальна і негоспітальна пневмонія ).

Гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту .

Інфекції сечових шляхів.

Інфекції шкіри і м'яких тканин.

Інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт та інфекції жовчних шляхів ).

Сепсис.

Фебрильна нейтропенія.

Спосіб застосування та дози

Цефепим застосовується глибоко внутрішньом’язово або внутрішньовенно шляхом ін’єкції або інфузії.

Дозу і спосіб введення прописують в залежно від чутливості збудника, тяжкості інфекції, а також від стану функції нирок хворого.

Дорослі

Рекомендації щодо дозування для дорослих наведені у таблиці 1.

Таблиця1.

Дорослим при нормальній функції нирок препарат прописують у таких дозах (від 12 років і старше)*

Ступінь тяжкості захворювання
Разова доза
Інтервал між введеннями
Інфекції сечовивідних шляхів легкого і середнього ступеня тяжкості
500 мг – 1 г в/в або в/м
Кожні 12 год
Інфекції легкого і середнього ступеня тяжкості, включаючи бронхіти, інфекції шкіри і м'яких тканин
1 г в/в або в/м
Кожні 12 год
Тяжкі інфекції дихальних шляхів, інфекції сечових шляхів, інтраабдомінальні інфекції, сепсис
2 г в/в
Кожні 12 год
Інфекції на тлі імунодефіциту (фебрильна нейтропенія)
2 г в/в
Кожні 8 год

* Звичайна тривалість лікування становить 7-10 днів, при тяжких інфекціях може бути необхідне триваліше лікування.

Діти (від 2 місяців до 12 років)

Дітям з масою тіла до 40 кг доза становить 50 мг/кг через 12 год. Хворим з фебрильною нейтропенією і бактеріальним менінгітом – через 8 год.

Діти від 1 до 2 місяців. Тільки за життєвими показниками 30 мг/кг маси тіла через 12 чи 8 годин.

Таблиця 2.

Рекомендовані підтримуючі дози цефепиму надані в таблиці 2.

Підтримуючі дози, рекомендовані в залежності від ступеня важкості інфекції*

Кліренс креатиніну (мл/хв)
Вихідні рекомендовані дози
> 50
Корекція дози не потрібна
 
2 г кожні 8 год
2 г кожні 12 год
1 г кожні 12 год
500мг кожні 12 год
30 - 50
1 г кожні 8 год
2 г кожні 24 год
1 г кожні 24 год
500мг кожні 24 год
11 – 29
1 г кожні 12 год
1 г кожні 24 год
500мг кожні 24 год
500мг кожні 24 год
< 10
1 г кожні 24 год
500 мг кожні 24 год
250мг кожні 24 год
250мг кожні 24 год

* Вихідна доза препарату така ж, як і у хворих з нормальною функцією нирок.

Коли відома тільки концентрація креатиніну в сироватці крові, для обчислення кліренсу креатиніну можна використовувати представлену нижче формулу (виходячи з статі, маси тіла і віку хворого). Отриманий кліренс креатиніну (мл/хв) є тільки розрахунковою величиною. Провести вимір кліренсу креатиніну потрібно негайно.

Чоловік = [маса тіла (кг) · (140 – вік у роках)]/[72 · концентрація креатиніну в сироватці крові (мг/дл)].

Для жінок вводиться поправочний коефіцієнт — 0,85.

Креатинін сироватки крові має відбивати рівноважний стан ниркової функції. У противному випадку розрахункова величина кліренсу креатиніну неприйнятна, оскільки дає завищену оцінку реального кліренсу у хворих зі зниженої екскреторною функцією нирок (при шоку, тяжкій серцевій недостатності або олігурії), а також при порушенні нормального співвідношення між м'язовою масою і загальною масою тіла (наприклад, у хворих з ожирінням, набряками або асцитом) і при гіпокінезії.

При гемодіалізі за 3 год видаляється з організму приблизно 68 % від дози препарату. По завершенні кожного сеансу діалізу необхідно вводити повторну дозу, рівну вихідній дозі. При безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі препарат можна використовувати у вихідних нормальних рекомендованих дозах 500 мг, 1 г або 2 г в залежності від тяжкості інфекції з інтервалом між дозами 48 год.

Дітям з порушеною функцією нирок рекомендуються такі ж зміни дозового режиму, як і дорослим.

Приготування розчину і введення

Для приготування розчину для в/в чи в/м введення порошок для ін'єкцій у флаконі розчиняють, як зазначено в Таблиці 3.

Таблиця 4.

Приготування розчинів цефепиму

 
Об’єм розчину для розведення (мл)
Приблизний об’єм отриманого розчину (мл)
Приблизна концентрація цефепиму (мг/мл)
Внутрішньовенне введення
250 мг/флакон
2,5
3
90
500 мг/флакон
5
5,7
90
1 г/флакон
10
11,4
90
2 г/ флакон
10
12,8
160
Внутрішньом'язове введення
250 мг/флакон
1
1,5
230
500 мг/флакон
1,5
2,2
230
1 г/флакон
3,0
4,4
230

Внутрішньовенне введення оптимальне для хворих з тяжкими чи загрозливими для життя інфекціями, особливо при загрозі шоку.

При в/в способі введення препарат розчиняють у 5 мл чи 10 мл стерильної води для ін'єкцій, у 5% розчині глюкози для ін'єкцій або 0,9% розчині натрію хлориду, як зазначено в таблиці 4. Вводять внутрішньовенно протягом 3-5 хвилин. Для введення через систему для внутрішньовенного вливання приготовлений розчин з’єднують з іншими розчинами для внутрішньовенних вливань і вводять протягом не менше 30 хв.

При в/м способі введення препарат розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій, 0,9 % розчині натрію хлориду для ін'єкцій, 5% розчині декстрози для ін'єкцій, бактеріостатичній воді для ін'єкцій з парабеном або бензиловим спиртом, 0,5% або 1% розчині лідокаїнугідрохлориду, як зазначено в таблиці нижче.

Шлях введення
Об’єм розчину для розведення (мл)
Приблизний об’єм отриманого розчину (мл)
Приблизна концентрація цефепиму (мг/мл)
в/в
10
11,3
100
в/м
2,4
3,6
280

Приготовлені розчини препарату для в/м і в/в введення можна зберігати протягом 24 год при кімнатній температурі або 7 днів у холодильнику (2–8 °С).

Примітка: як і інші парентеральні лікарські препарати, приготовлені розчини цефепима перед введенням варто перевіряти на відсутність механічних включень.

При збереженні порошок у флаконі або розчин може темніти, однак це не впливає на активність препарату.

Побічна дія

Найчастішими були побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту і реакції гіперчутливості. Нижче перераховані побічні ефекти, які виникали з періодичністю >0,1-1%:

Гіперчутливість: анафілаксія, шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, синдром Стивенса-Джонсона, множинна еритема, токсичний некроліз епідермісу.

Шлунково-кишковий тракт: діарея, нудота, зміна смаку, блювання, стоматит, псевдомембранозні коліти , біль у животі, диспепсія.

Кардиіоваскулярні: вазодилатація.

Респіраторні: задишка.

Центральна нервова система: головний біль, запаморочення, парастезії, занепокоєння, судоми.

Інші: підвищення температури, вагініт, еритема, генітальний свербіж, пітливість, периферичні набряки, болі в спині.

Місцеві реакції в місці в/в введення (флебіти і запалення) і при в/м введенні відзначалися рідко.

Рідко можливе відхилення показників лабораторних аналізів — підвищення рівня Алат, Асат, ЩФ, загального білірубіну; анемія, еозинофілія, тромбоцитопенія, збільшення протромбінового чи парціального тромбопластинового часу, позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу, підвищення рівня азоту сечовини крові і/чи креатиніну сироватки крові, лейкопенія і нейтропенія (транзиторного характеру), коліт, порушення функції нирок, токсична нефропатія, апластична анемія, гемолітична анемія, кровоточивість, судоми, порушення функції печінки, включаючи холестаз, і хибнопозитивні результати аналізів на глюкозу сечі.

Протипоказання. Гіперчутливість до бета-лактамних антибіотиків, зниження слуху.

Передозування. Симптоми Енцефалопатія, судоми у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Лікування.Гемодіаліз та підтримуючая терапія.

Особливості застосування. З обережністю призначають хворим з будь-якими формами алергії, особливо на лікарські препарати.

Антибіотики широкого спектра дії, особливо при тривалому застосуванні, можуть спричиняти розвиток псевдомембранозного коліту, тому необхідно звертати увагу на виникнення діареї під час лікування препаратом. Легкі форми коліту можуть минати після закінчення терапії, середні або тяжкі стани можуть потребувати спеціального лікування.

Порушення функції нирок. Хворим з порушеною функцією нирок (креатиніновий кліренс < 30 мл/хв) вихідна доза препарату повинна бути такою ж, як і у хворих з нормальною функцією нирок.

Період вагітності і лактації. Не застосовують цефепим вагітним жінкам, крім випадків за життєвими показаннями. Цефепим виділяється в низьких концентраціях в молоко матері, тому необхідна підвищена увага при його застосуванні до цієї категорії хворих.

Застосування в педіатрії. Безпечність та ефективність застосування цефепиму у дітей до 2 місяців не встановлені.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Розчини цефепиму не повинні вводитися одночасно з розчинами метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. При призначенні цефепиму з перерахованими препаратами необхідно вводити кожен антибіотик окремо.

Цефепим несумісний з розчинами, які містять кальцій – Рінгера, Хартмана тощо.

При застосуванні цепефиму з аміноглікозидами необхідно внутрішньом’язові ін’єкції антибіотиків вводити у різні місця, не змішуючи в одному шприці або інфузійному розчині, тому що препарати взаємно інактивуються. Застосування цефепиму разом з фуросемідом та аміноглікозидами посилює ото- та нефротоксичні ефекти.

Умови та термін зберігання

У недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Приготовлені розчини препарату для в/м і в/в введення можна зберігати протягом 24 год при кімнатній температурі або 7 днів у холодильнику (2–8 °С).

Термін придатності

  • 2 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 500 мг або 1 г порошку у флаконі № 1, поміщеному у картонній пачці разом з інструкцією для медичного застосування /листком-вкладишем.

Виробник

Алкем Лабораторіз Лімітед, Індія

Адреса

Алкем Лабораторіз Лімітед

Сурей,No.167/2, Дхабел,

Амалія, Даман - 396210

ІНДІЯ

Дозировка Мегапим порошок д/ин. по 1 г во флак. №1
Производитель Алкем Лабораториз Лтд, Индия
МНН Cefepime
Фарм. группа Антибиотики группы цефалоспоринов.
Регистрация № UA/8212/01/02 от 23.05.2008. Приказ № 273 от 23.05.2008
Код АТХ
Top