Новинки

Нурофен® Лонг Ефективне позбавлення від болю більш ніж на 9 годин Подробней
Синупрет® екстракт Швидка дія в боротьбі з симптомами нежитю та синуситу Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Метеочувствительность и метеопатия В чем разница и что делать? Подробней
Дисплазия шейки матки? Избавьтесь причины - вируса папиломы! Подробней
Скрыть рекламу

Мемантин Сандоз инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Мемантин Сандоз - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: memantine;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 10 мг мемантину гідрохлориду, що еквівалентно 8,31 мг мемантину;

допоміжні речовини: лактози моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат;

оболонка (Opadry II white 33G28707): гіпромелоза; лактози моногідрат; поліетиленгліколь; триацетин; титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, овальної форми з розподільчою рискою з обох боків.

Фармакотерапевтична група

Психоаналептичні речовини. Препарати проти деменції.

Код АТХ N06D X01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Мемантин – потенціалозалежний, середньої спорідненості, неконкурентний антагоніст рецепторів NMDA (N-метил-D-аспартат). Він модулює ефекти патологічно підвищеного рівня глутамату, що може призвести до дисфункції нейронів.

Позитивний вплив терапії мемантином виявляється після 6 місяців застосування порівняно з лікуванням плацебо. Метааналіз пацієнтів з хворобою Альцгеймера помірного та тяжкого ступеня показав, що при лікуванні Мемантином Сандоз® спостерігався статистично більш значимий ефект, що стосується когнітивних, загальних та функціональних сфер. При виявленні у пацієнта супутнього погіршення в усіх трьох сферах результати демонстрували статистично значимий ефект мемантину в попередженні погіршення; у пацієнтів з групи плацебо погіршення в усіх трьох сферах спостерігалося вдвічі частіше, ніж у хворих, що отримували мемантин.

Фармакокінетика.

Абсолютна біодоступність мемантину становить 100 %. Tmax складає 3 – 8 годин. Відсутні ознаки, що прийом їжі впливає на абсорбцію мемантину.

Застосування мемантину в добовій дозі 20 мг призводить до утворення стабільних концентрацій препарату в плазмі крові в межах від 70 до 150 нг/мл (0,5 – 1 мкмоль) зі значними індивідуальними коливаннями. На фоні добових доз 5 – 30 мг співвідношення вмісту препарату в цереброспінальній рідині та сироватці крові становило 0,52. Об’єм розподілу дорівнює близько 10 л/кг. Майже 45 % мемантину зв’язується з білками плазми крові. 

В організмі людини близько 80 % мемантину циркулює у вигляді вихідної сполуки. Основними метаболітами у людини є N-3,5-диметил-глудантан, ізомерна суміш 4- та 6-гідроксимемантину та 1-нітрозо-3,5-диметиладамантан. Жоден з цих метаболітів не виявляє антагоністичної активності відносно NMDA. Участі цитохрому Р450 в метаболізмі in vitro не виявлено.

В ході дослідження із застосуванням 14С-мемантину перорально в середньому 84 % дози виводилося протягом 20 діб, при цьому більше 99 % виводилось нирками.

Мемантин виводиться за кривою моноекспоненціальної залежності з періодом напіввиведення від 60 до 100 годин. У добровольців з нормальною функцією нирок загальний кліренс (Cltot) становить до 170 мл/хв/1,73 м2, при цьому частина загального ниркового кліренсу забезпечується тубулярною секрецією. Ниркова стадія фармакокінетики мемантину включає також тубулярну реабсорбцію, що, ймовірно, відбувається за допомогою катіонної транспортної системи білків. Швидкість ниркової елімінації мемантину в умовах лужної реакції сечі може знижуватись в 7 – 9 разів. Олужнення сечі може відбуватися внаслідок радикальної зміни раціону, зокрема перехід з м'ясоїдства на вегетаріанство, або при інтенсивному застосуванні антацидних шлункових засобів.

Дослідження за участю добровольців показали наявність лінійної фармакокінетики для діапазону доз від 10 до 40 мг.

При застосуванні мемантину в дозі 20 мг на добу рівень вмісту препарату в цереброспінальній рідині відповідає величині ki (константа інгібування) для мемантину, що становить 0,5 мкмоль у лобній долі головного мозку людини. 

Показання

Хвороба Альцгеймера від легкого ступеня до тяжких форм.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини Мемантину Сандоз® або до будь-якої з допоміжних речовин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

З огляду на фармакологічний ефект та механізм дії Мемантину Сандоз® можливі нижчезазначені взаємодії.

Ефект L-допи, дофамінергічних агоністів та антихолінергічних засобів може посилюватись при одночасному їх застосуванні з антагоністами NMDA, такими як мемантин. Можливе зниження ефекту барбітуратів та нейролептиків. При одночасному застосуванні мемантину зі спазмолітиками, дантроленом або баклофеном можлива зміна ефекту згаданих препаратів, тому може виникнути потреба в коригуванні дози.

Слід уникати одночасного застосування Мемантину Сандоз® та амантадину через ризик розвитку фармакотоксичного психозу. Зазначене також може стосуватись кетаміну та декстрометорфану. Опубліковано один звіт про можливий ризик також при застосуванні комбінації мемантину та фенітоїну.

Інші речовини, такі як циметидин, ранітидин, прокаїнамід, хінідин, хінін та нікотин, для яких застосовуються ті самі катіонні транспортні системи нирок, що і для амантадину, також можуть вступати у взаємодію з мемантином, що потенційно може супроводжуватись ризиком підвищення концентрацій у плазмі.

Існує вірогідність зниження сироваткового рівня гідрохлоротіазиду при одночасному застосуванні гідрохлоротіазиду або будь-якої його комбінації з мемантином.

Відомі окремі випадки, коли у пацієнтів, що одночасно отримували варфарин, спостерігалось підвищення показників Міжнародного Нормалізованого Співвідношення (МНС). Незважаючи на те, що причинний взаємозв’язок не встановлено, рекомендується проводити ретельний контроль протромбінового часу або МНС у пацієнтів, які одночасно приймають пероральні антикоагулянти.

В ході однодозових фармакокінетичних досліджень не спостерігалось значимих медикаментозних взаємодій між мемантином та глібуридом/метформіном або донепезилом.

Не відмічено значимого впливу мемантину на фармакокінетику галантаміну.

Мемантин Сандоз® не пригнічує ферменти CYP 1A2, 2A6, 2C9, 2D6, 2E1, 3A, монооксигеназу, що містить флавін, епоксигідролазу або сульфітацію in vitro.

Особливості застосування

Слід з обережністю призначати препарат хворим на епілепсію, особам із судомами в анамнезі або пацієнтам, що мають схильність до розвитку епілепсії.

Необхідно уникати одночасного застосування з антагоністами NMDA, такими як амантадин, кетамін або декстрометорфан. Ці препарати діють на ту саму групу рецепторів, що й мемантин, і, відповідно, існує висока вірогідність збільшення частоти чи вираженості несприятливих побічних реакцій (переважно з боку ЦНС).

Деякі фактори, що можуть впливати на підвищення рівня рН сечі, потребують проведення ретельного нагляду за станом пацієнту. До таких факторів належать радикальна зміна раціону, зокрема перехід з м'ясоїдства на вегетаріанство, або інтенсивне застосування антацидних шлункових засобів. Рівень рН сечі також може підвищуватись при таких захворюваннях, як нирковий тубулярний ацидоз (НТА) або серйозні інфекції сечовивідних шляхів, спричинені збудниками роду Proteus.

З більшості досліджень були вилучені пацієнти з нещодавно перенесеним інфарктом міокарда, декомпенсованою ішемічною хворобою серця (NYHA III-IV) або неконтрольованою гіпертензією. Внаслідок цього наразі існують обмежені дані щодо подібних станів і пацієнти, що мають вищезазначені захворювання, повинні перебувати під ретельним наглядом.

Препарат Мемантин Сандоз® містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних щодо впливу мемантину при застосуванні його у період вагітності немає. Експериментальні дослідження на тваринах вказують на можливість уповільнення внутрішньоутробного росту при впливі концентрацій, ідентичних чи дещо більших від тих, що застосовуються людині. Потенційний ризик для людини невідомий. Мемантин не слід застосовувати у період вагітності, за винятком випадків, обумовлених чіткою та явною необхідністю. 

Невідомо, чи виділяється мемантин у грудне молоко, але, беручи до уваги ліпофільність субстанції, це є можливим.

Жінкам, які приймають мемантин, слід відмовитися від годування груддю.

Не спостерігалося жодного негативного впливу мемантину на фертильність чоловіків та жінок.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Хвороба Альцгеймера середнього та тяжкого ступеня зазвичай зумовлює погіршення здатності керувати автотранспортними засобами та управляти іншими механізмами. При цьому мемантин виявляє незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортними засобами та управляти іншими механізмами, тому амбулаторні пацієнти мають дотримуватись особливої обережності при здійсненні вищезазначених операцій.

Спосіб застосування та дози

Лікування слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, що має досвід діагностики та терапії деменції при хворобі Альцгеймера. Лікування можна починати тільки за умови наявності особи, яка здійснює нагляд за хворими та може проводити регулярний моніторинг прийому лікарського засобу пацієнтом. Постановка діагнозу здійснюється відповідно до діючих протоколів. Переносимість та дозування Мемантину Сандоз® необхідно регулярно перевіряти, бажано протягом трьох місяців після початку терапії. Після цього на регулярній основі проводиться повторна оцінка клінічної користі застосування мемантину та переносимості лікування пацієнтом відповідно до діючих клінічних протоколів. Підтримуюче лікування може продовжуватись доки зберігається терапевтична користь і пацієнт добре переносить прийом мемантину. Рішення про припинення лікування мемантином розглядають у разі відсутності терапевтичного ефекту або якщо пацієнт не переносить терапію препаратом.

Таблетки мемантину приймають 1 раз на добу в один і той самий час кожного дня.

Таблетки можна застосовувати як під час їди, так і незалежно від прийому їжі. Таблетку можна поділити на дві рівні частини.

Дорослі

Рекомендована початкова доза становить 5 мг на добу, яку поступово збільшують протягом перших 4 тижнів лікування до досягнення рекомендованих підтримуючих доз таким чином:

Тиждень 1 (день 1-7)

Протягом 7 днів пацієнт приймає по ½таблетки 10 мг, що еквівалентно дозі 5 мг на добу.

Тиждень 2 (день 8-14)

Протягом 7 днів пацієнт приймає по одній таблетці 10 мг, що еквівалентно дозі 10 мг на добу.

Тиждень 3 (день 15-21)

Протягом 7 днів пацієнт приймає по півтори таблетки 10 мг, що еквівалентно дозі 15 мг на добу.

Починаючи з тижня 4

Пацієнт приймає 1 раз на добу дві таблетки 10 мг, що еквівалентно дозі 20 мг на день. Рекомендована підтримуюча доза становить 20 мг на добу.

Пацієнти літнього віку. Рекомендована доза для пацієнтів віком понад 65 років становить 20 мг на добу (дві таблетки 10 мг) згідно з наведеним вище.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Коригування дози пацієнтам з порушенням функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) не потрібне. Пацієнтам з порушенням функції нирок помірного ступеня (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) застосовують добову дозу 10 мг. Якщо ця доза добре переноситься пацієнтом впродовж принаймні 7 днів лікування, вона може бути збільшена до 20 мг/добу згідно зі стандартною схемою підбору доз. Пацієнтам із серйозним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 5-29 мл/хв) призначають добову дозу 10 мг.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Пацієнти з порушенням функції печінки слабкого або помірного ступеня (класу А за Чайлд-П’ю та класу В за Чайлд-П’ю) не потребують коригування дози. Дані про застосування мемантину пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю відсутні, тому не рекомендується призначати мемантин пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю. 

Діти. Не рекомендується застосовувати Мемантин Сандоз® дітям (віком до 18 років) через відсутність даних щодо його безпеки та ефективності.

Передозування

Відомі обмежені дані щодо передозування.

Симптоми. Передозування у порівняно великих об’ємах (200 мг та 105 мг/добу протягом 3 днів) пов’язувалось або тільки з такими симптомами, як втомлюваність, слабкість та/або діарея, чи повною відсутністю будь-яких симптомів. При прийомі доз менше 140 мг або невідомих доз у пацієнтів спостерігалися розлади з боку центральної нервової системи (сплутана свідомість, сонливість, вертиго, збудженість, агресивність, галюцинації та порушення ходи) та/або з боку шлунково-кишкового тракту (блювання і діарея).

В найтяжчому відомому випадку передозування пацієнт після перорального прийому загальної дози 2000 мг мемантину вижив і у нього спостерігались розлади з боку центральної нервової системи (кома протягом 10 діб, пізніше – диплопія та збудженість). Пацієнту проводили симптоматичне лікування і плазмоферез. Пацієнт повністю одужав без будь-яких перманентних залишкових явищ.

Ще в одному випадку великого передозування (400 мг мемантину перорально) пацієнт також вижив і одужав. У нього спостерігались розлади з боку центральної нервової системи, такі як занепокоєність, психоз, зорові галюцинації, судомна готовність, сонливість, заціпеніння та стан несвідомості.

Лікування. При передозуванні проводять симптоматичне лікування. Специфічний антидот відсутній. У разі необхідності проводять стандартні клінічні процедури для видалення з організму діючої речовини, як-то промивання шлунка, прийом активованого вугілля (для порушення можливої кишково-печінкової рециркуляції), підкислення сечі, форсований діурез.

Побічні реакції

До найпоширеніших побічних реакцій належали запаморочення, головний біль, запор, сонливість та артеріальна гіпертензія.

Інфекції та інвазії: грибкові інфекції.

З боку травного тракту: запор, блювання, панкреатит2.

З боку нервової системи: запаморочення, порушення рівноваги, порушення ходи, судоми.

Психічні порушення: сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації1, психотичні реакції2.

З боку серця: серцева недостатність.

З боку судинної системи: артеріальна гіпертензія, тромбоз вен/тромбоемболія.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення показників функціональних проб печінки, гепатит.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку імунної системи: підвищена чутливість до лікарського засобу.

Загальні розлади: головний біль, втомлюваність.

1Галюцинації в основному спостерігались у пацієнтів з хворобою Альцгеймера тяжкого ступеня.

2Повідомлялось про окремі випадки після випуску препарату в продаж.

Хвороба Альцгеймера також пов’язується з депресією, думками суїцидального характеру та спробами самогубства.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Блістер, що містить 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою. Картонна коробка, що містить 3 або 6 блістерів по 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Сандоз Ілак Санай ве Тікарет А.С./ Sandoz Ilac Sanayi ve Ticaret A.S.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Гебзе Пластікцілер Організе Санай Болгезі, Ататурк Булварі 9, Кадде № 1 41400 Кокаелі, Туреччина /

Gebze Plastikciler Oraganize Sanayi Bolgesi, Ataturk Bulvari, 9, Cadde No 1, 41400 Kocaeli, Turkey.

Дозировка Мемантин Сандоз таблетки, п/плен. обол., по 10 мг №30 (10х3)
Производитель Сандоз Илак Санай ве Тикарет А.С., Турция/Словакия
МНН Memantine
Фарм. группа Психоаналептичні речовини. Препарати проти деменції.
Регистрация № UA/14820/01/01 от 11.01.2016. Приказ № 006 от 11.01.2016
Код АТХ
Top