Новинки

Если мучают ЗАПОРЫ Прелаксан для всей семьи Подробней
Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Мисол инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Мисол - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: sertraline;

1 таблетка містить сертраліну гідрохлориду еквівалентно сертраліну 50 мг або 100 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, покриття № 1;

склад для покриття № 1: гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, кислота стеаринова, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Антидепресанти. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Код АТС N06A B06.

Показання

Депресія, у тому числі та її форма, яка супроводжується відчуттям тривоги, за наявності чи відсутності манії в анамнезі.

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) у дорослих та дітей.

Панічні розлади з наявністю або відсутністю агорафобії.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Соціальна фобія (соціальний тривожний розлад).

При задовільному результаті на лікування продовження терапії сертраліном є ефективним засобом запобігання рецидиву початкового епізоду депресії та його появи в майбутньому; рецидиву початкового епізоду ОКР; панічного розладу, початкового епізоду ПТСР, соціальної фобії.

Протипоказання

Підвищена чутливість до сертраліну або до інших компонентів препарату.

Одночасне застосування сертраліну з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та пімозидом.

Спосіб застосування та дози

Сертралін приймають 1 раз на добу, вранці (по можливості) або ввечері, незалежно від вживання їжі.

Початок лікування.

Депресія та ОКР. Лікування сертраліном слід розпочинати з дози 50 мг/добу.

Панічні розлади, ПТСР та соціальна фобія. Лікування слід починати із застосування відповідної дози сертраліну гідрохлориду 25 мг/добу. Через 1 тиждень дозу слід підвищити до 50 мг 1 раз на добу. Такий дозовий режим знижує частоту розвитку побічних ефектів на початковому етапі лікування панічних розладів.

Титрування дози.

Депресії, ОКР, панічні розлади, ПТСР та соціальна фобія. Якщо ефект від застосування дози 50 мг не достатній дозу можна підвищувати. Корекцію дози слід починати не раніше ніж через 1 тиждень лікування, титраційна доза становить 50 мг на тиждень. Доза не повинна перевищувати 200 мг/добу. Корекцію дози слід проводити не частіше ніж 1 раз на тиждень, зважаючи на період напіввиведення сертраліну, що становить 24 години.

Перші прояви клінічного ефекту спостерігаються протягом 7 днів лікування. Однак для повного його розвитку потрібен довший період, особливо при ОКР.

Підтримуюча доза. Дозування протягом довготривалої терапії слід утримувати на найнижчому ефективному рівні з наступним корегуванням залежно від реакції на лікування.

Діти Застосовують дітям з ОКР віком від 13 до 18 років. Дані щодо застосування сертраліну гідрохлориду у дітей віком до 6 років, а також при інших патологіях відсутній. При застосуванні сертраліну в дітей з ОКР (вік 13 - 18 років) слід застосовувати дозу 50 мг/добу. У випадку відсутності ефекту при прийомі препарату в дозі 50 мг/добу за необхідності можливе її подальше поступове підвищення до 200 мг/добу. Однак при підвищенні дози більше 50 мг у педіатрії слід враховувати нижчу масу тіла дітей порівняно з дорослими.

Титрування дози у дітей. Період напіввиведення сертраліну – приблизно 1 доба. Не слід проводити корекцію дози частіше ніж 1 раз на тиждень.

Застосування у пацієнтів літнього віку. У пацієнтів літнього віку (старше 65 років) можна застосовувати ті ж самі дозові режими, що й у молодшому віці (до 65 років). Спектр та частота побічних ефектів у цій групі пацієнтів були аналогічні таким у хворих молодшого віку.

Застосування при печінковій недостатності. Слід бути обережними при застосуванні сертраліну у хворих з патологією печінки. При порушеннях функції печінки необхідно зменшити дозу або приймати препарат рідше.

Застосування при нирковій недостатності. Сертралін інтенсивно біотрансформується в організмі. Із сечею в незміненому вигляді виводиться лише незначна частина препарату. Зважаючи на низькі показники виведення сертраліну нирками, дози препарату можна не корегувати при порушеннях функції нирок.

Побічні реакції

З боку травного тракту: діарея/нетримання калу, сухість у роті, диспепсія, нудота, біль у животі, запор, панкреатит, блювання.

Метаболічні розлади: анорексія, підвищення апетиту, гіпонатріємія.

З боку центральної та периферичної нервової системи: запаморочення, сонливість, тремор, кома, судоми, головний біль, гіпостезія, мігрень, рухові розлади (включаючи екстрапірамідні симптоми, в тому числі гіперкінезія, артеріальна гіпертензія, спазми щелепи або порушення ходи), мимовільні м’язові контрактури, парестезії та непритомність. Також зафіксовано розвиток проявів серотонінергічного синдрому, у деяких випадках пов’язаних із прийомом серотонінергічних засобів, а саме: ажитація, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, діарея, гарячка, артеріальна гіпертензія, ригідність, тахікардія.

Психічні розлади: безсоння; агресивні реакції, ажитація, тривожність, депресивні симптоми, ейфорія, галюцинації, зниження лібідо в чоловіків та жінок, нічні жахи, психози.

З боку репродуктивної системи: сексуальні дисфункції (передусім, затримка еякуляції в чоловіків), галакторея, гінекомастія, нерегулярний менструальний цикл, пріапізм.

З боку шкіри та підшкірної тканини: посилене потовиділення, алопеція, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, періорбітальний набряк, шкірні фоточутливі реакції, свербіж, висипання (в тому числі поодинокі випадки ексфоліативних уражень шкіри – синдром Стівенса-Джонсона та епідермальний некроліз), кропив’янка.

З боку системи крові: лейкопенія і тромбоцитопенія.

З боку серцево-судинної системи: пальпітація, тахікардія, патологічні кровотечі (наприклад, носова кровотеча, шлунково-кишкова кровотеча або гематурія), припливи крові (раптове почервоніння шкіри) та артеріальна гіпертензія.

З боку органа слуху: дзвін у вухах.

З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, гіпотиреоїдизм, синдром гіпоальдостеронізму.

З боку органа зору: мідріаз, порушення зору.

Організм у цілому: астенія, біль у грудях, периферичний набряк, втома, гарячка, нездужання.

З боку гепатобіліарної системи: тяжкі порушення функцій печінки (гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність) та безсимптомне підвищення рівнів трансаміназ у плазмі аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ).

З боку імунної системи: алергічні реакції, анафілактичні реакції.

Лабораторні показники: хибні результати клінічних лабораторних аналізів, зміна функції тромбоцитів, підвищення концентрації холестерину в сироватці крові, збільшення або зменшення маси тіла.

З боку м’язово-скелетної системи: артралгія, м’язові спазми.

З боку сечовидільної системи: нетримання сечі, затримка сечі.

З боку дихальної системи: бронхоспазм, позіхання.

Інші: прояви синдрому відміни при припиненні лікування сертраліном, зокрема ажитація, тривожність, запаморочення, головний біль, нудота, парестезії.

Передозування

Зафіксовані випадки передозування препарату при його прийомі в дозах до 13,5 г; летальні випадки при передозуванні, переважно в комбінації з іншими засобами та/або алкоголем. Таким чином, кожний випадок передозування потребує інтенсивної терапії.

Симптоми: серотонінзалежні побічні ефекти, зокрема сонливість, шлунково-кишкові порушення (в тому числі нудота та блювання), тахікардія, тремор, ажитація, запаморочення. Рідше спостерігається кома.

Лікування. Специфічного антидоту не існує. Необхідно підтримувати прохідність дихальних шляхів та адекватний рівень вентиляції й оксигенації. Прийом активованого вугілля, що може застосовуватися як проносний засіб, може бути ефективнішим, ніж промивання шлунка. Викликання блювання не рекомендовано. Слід забезпечити контроль життєвих функцій та серцевої діяльності разом із симптоматичною та підтримувальною терапією. Враховуючи значне зв’язування з білками крові сертраліну, такі заходи, як стимуляція діурезу, діаліз, гемоперфузія або замінна гемотрансфузія навряд чи можуть бути ефективними.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Відсутні дані щодо застосування серталіну у період вагітності. Сертралін можна застосовувати в період вагітності або годування груддю лише за умови, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода/дитини. При необхідності застосування препарату в період лактації рекомендовано утриматись від годування груддю. Жінки дітородного віку при прийомі сертраліну повинні застосовувати відповідні засоби контрацепції.

Діти

Не застосовують дітям віком до13 років (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Особливості застосування

Перехід із селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), антидепресантів або антиобсесивних препаратів.

Існує обмежений контрольований досвід розрахунку оптимального часу переходу із СІЗЗС, антидепресантів або антиобсесивних препаратів на сертралін. Слід бути обережними при переході з таких тривало діючих препаратів, як наприклад флуоксетин. Тривалість періоду виведення препаратів для переходу з одного СІЗЗС на інший не встановлена.

Посилення маніакальних/гіпоманіакальних проявів. Посилення маніакальних/гіпоманіакальних проявів спостерігалося приблизно в 0,4 % хворих, які приймали сертралін, та в незначної кількості хворих із великими афективними розладами, які приймали інші антидепресанти та антиобсесивні засоби.

Судомні напади. Судоми є потенційним ускладненням терапії антидепресантами та антиобсесивними засобами. Судоми відмічалися приблизно в 0,08 % хворих, які приймали сертралін у рамках терапії депресій. Оскільки сертралін не досліджувався у хворих із судомною патологією, його не слід призначати хворим із нестабільною епілепсією; у хворих із контрольованою епілепсією застосовувати сертралін треба обережно та під контролем. Необхідно відмінити застосування препарату у хворих при розвитку судом.

Суїциди. Хворі з депресією схильні до спроб суїциду, яка може утримуватись до появи істотної ремісії. Отже, на ранніх етапах лікування пацієнти повинні знаходитись під пильним наглядом лікаря. 

Враховуючи встановлений факт частоти одночасного розвитку ОКР та депресії, панічних розладів та депресії, ПТСР та депресії, аналогічні перестороги необхідні при лікуванні хворих з ОКР, панічними розладами та ПТСР.

Застосування при печінковій недостатності. Сертралін інтенсивно біотрансформується в печінці. У хворих з помірним стабільним цирозом подовжується період напіввиведення та приблизно втричі збільшується площа під кривою «концентрація-час» (AUC) і максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) порівняно з здоровими особами. Слід бути обережними при застосуванні сертраліну у хворих із патологією печінки. При порушеннях функції печінки необхідно зменшити дозу або приймати її рідше.

Застосування при нирковій недостатності. Сертралін інтенсивно біотрансформується в організмі. Із сечею в незміненому вигляді виводиться лише незначна частина препарату. У пацієнтів із ступенем порушення функції нирок від легкого до середнього (кліренс креатиніну 30 - 60 мл/хв) або від середнього до тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 10 - 29 мл/хв) дози препарату можуть не підлягати корекції залежно від ступеня порушень функції нирок.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Клініко-фармакологічні дослідження свідчать про відсутність впливу сертраліну на психомоторні функції. Однак хворі повинні бути обережними при керуванні автомобілем або іншими механізмами, оскільки засіб може порушувати психічні або фізичні реакції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Протипоказане одночасне застосування.

Інгібітори моноаміноксидази (МАО). Протипоказане одночасне застосування сертраліну та інгібіторів МАО.

Зафіксовані випадки розвитку тяжких побічних ефектів, іноді фатальних, у хворих, які застосовували сертралін сумісно з МАО. У деяких випадках розвивався серотонінергічний синдром із проявами таких симптомів, як гіпертермія, ригідність, міоклонус, вегетативна дисфункція з можливістю раптових порушень життєвих функцій. Психічні розлади при цьому проявляються маренням, роздратованістю та вираженою ажитацією, що прогресує до стану делірія та коми. Тому сертралін не можна застосовувати разом з інгібіторами МАО або протягом 14 днів після припинення курсу лікування інгібіторами МАО. Також лікування інгібіторами МАО не слід розпочинати раніше ніж через 14 днів після закінчення лікування сертраліном.

Пімозид. Підвищена концентрація пімозиду спостерігалася при сумісному застосуванні разової низької дози пімозиду (2 мг) й сертраліну. Даний показник не супроводжувався будь-якими змінами на ЕКГ.

Зважаючи на те, що механізм цієї взаємодії не відомий, та вузькі рамки терапевтичного індексу пімозиду, сумісне застосування сертраліну й пімозиду протипоказане.

Сумісне застосування, що потребує особливої обережності.

Інші серотонінергічні засоби.

Сумісне застосування сертраліну та інших засобів, що стимулюють серотонінергічну нейромедіацію, зокрема триптофану, фенфлураміну або 5-НТ-агоністів, має проводитися обережно, а якщо є можливість – бути виключене (зважаючи на ризик фармакодинамічної взаємодії).

Депресанти ЦНС і алкоголь. Сумісне застосування сертраліну (200 мг/добу) не потенціювало вплив алкоголю, карбамазепіну, галоперидолу або фенітоїну на когнітивну й психомоторну діяльність у здорових добровольців, проте одночасне приймання сертраліну та алкоголю не рекомендується.

Літій. Сумісний прийом сертраліну та літію достовірно не змінює фармакокінетику літію, однак підвищує тремор порівняно з плацебо, що свідчить про можливу фармакодинамічну взаємодію. При сумісному застосуванні сертраліну та препаратів літію, що може впливати на серотонінергічну нейромедіацію, потрібно забезпечити відповідний контроль.

Фенітоїн. Тривалий прийом сертраліну 200 мг/добу не спричиняє клінічно значущого пригнічення метаболізму фенітоїну. Незважаючи на це, слід рекомендувати проведення моніторингу концентрацій фенітоїну в плазмі протягом початкового етапу терапії сертраліном із відповідною корекцією дози фенітоїну. Крім того, сумісне застосування фенітоїну може спричинити зниження концентрації сертраліну в плазмі крові.

Суматриптан. Існують поодинокі спостереження на післяреєстраційному етапі щодо розвитку слабкості, гіперрефлексії, дискоординації, марення, тривожності та ажитації у хворих при сумісному застосуванні сертраліну та суматриптану. Якщо сумісне лікування сертраліном та суматриптаном необхідне в клінічному плані, потрібно забезпечити відповідний контроль.

Засоби, що зв’язуються з білками плазми. Оскільки сертралін зв’язується з білками плазми, слід враховувати можливість взаємодії з іншими засобами, які також зв’язуються з білками плазми. Однак при одночасному застосуванні з діазепамом, толбутамідом та варфарином будь-якого впливу сертраліну на зв’язування цих засобів з білками плазми не виявлено.

Варфарин. Сумісне застосування сертраліну 200 мг/добу та варфарину призводило до незначного, але статистично достовірного підвищення протромбінового часу. Клінічне значення цього феномену не з’ясоване. Тому слід постійно контролювати показники протромбінового часу на початку або вкінці лікування сертраліном.

Взаємодія з іншими засобами. Сумісне застосування сертраліну 200 мг/добу та діазепаму або толбутаміду призводило до незначних, але статистично достовірних змін деяких фармакокінетичних параметрів. Сумісне застосування з циметидином спричиняє суттєве зниження кліренсу сертраліну. Клінічне значення цього феномену не з’ясоване. Сертралін не впливає на бета-блокуючі властивості атенололу. Будь-якої взаємодії при сумісному застосуванні сертраліну 200 мг/добу та глібенкламіду або дигоксину не виявлено.

Електрошокова терапія (ЕШТ). Досліджень, спрямованих на вивчення можливого ризику або користі сумісного застосування ЕШТ та сертраліну, не проводилося.

Засоби, що метаболізуються за участю цитохрому Р450 (СYР) 2D6. Препарати антидепресантів мають різний потенціал щодо пригнічення активності ізоферменту СYР 2D6. Клінічне значення цього феномену залежить від ступеня пригнічення та терапевтичного коефіцієнта препаратів, що застосовуються сумісно. Субстрати СYР 2D6 з вузькими рамками терапевтичного індексу включають трициклічні антидепресанти та клас 1С антиаритмічних засобів, зокрема пропафенону й флекаїніду. Довготривалий прийом сертраліну 50 мг/добу призводив до мінімального підвищення (в середньому на 23-37 %) рівноважних концентрацій дезипраміну (маркеру активності ізоферменту СYР 2D6) в плазмі.

Засоби, що метаболізуються за участю інших ферментів СYР(СYР ЗАЗ/4, СYР 2С9, СYР 2С19, СYР 1А2).

СYР ЗАЗ/4. Сертралін не є клінічно значущим інгібітором СYР ЗАЗ/4.

Довготривалий прийом сертраліну 200 мг/добу не пригнічує СYР ЗАЗ/4-залежне 6-бета-гідроксилювання ендогенного кортизолу або метаболізм карбамазепіну чи терфенадину.

СYР 2С9. Сертралін не є клінічно значущим інгібітором СYР 2С9. Відсутність клінічно значущого впливу сертраліну 200 мг на добу на концентрації в плазмі толбутаміду, фенітоїну та варфарину.

СYР 2С19. Сертралін не є клінічно значущим інгібітором СYР 2С19, тому в дозі 200 мг/добу практично не впливає на плазмову концентрацію діазепаму.

СYР 1А2. Сертралін володіє дуже незначним потенціалом щодо пригнічення СYР 1А2.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Сертралін є потужним та специфічним інгібітором нейронального захоплення серотоніну (5-НТ) in vitro, яке призводить до посилення ефектів 5-НТ. Сертралін також має дуже слабкий вплив на процеси зворотного захоплення норадреналіну та дофаміну. У рекомендованих терапевтичних дозах сертралін блокує процеси захоплення серотоніну в тромбоцитах людини. Препарат не чинить стимулювальної, седативної, антихолінергічної або кардіотоксичної дії, не чинив седативної дії та не впливав на психомоторні функції. Відповідно до своєї селективності щодо пригнічення зворотного захоплення 5-НТ, сертралін не стимулює катехоламінергічну активність. Засіб не має спорідненості до мускаринових (холінергічних), серотонінергічних, дофамінергічних, адренергічних, гістамінергічних, ГАМК- чи бензодіазепінових рецепторів. Тривалий прийом сертраліну призводить до зменшення активності адренорецепторів мозку, що спостерігається і при прийомі інших ефективних у клінічній практиці антидепресантів та антиобсесивних засобів.

Сертралін не викликає розвитку лікарської залежності; не має стимулюючого та тривожного ефекту, характерного для d-амфетаміну, або седативної дії та психомоторних порушень, характерних для алпразоламу.

Фармакокінетика. Фармакокінетичні параметри сертраліну мають дозозалежний характер у діапазоні доз 50 - 200 мг. Протягом 14-денного прийому сертраліну в дозі 50 - 200 мг (перорально, 1 раз на добу), Cmax сертраліну спостерігається в інтервалі 4,5 - 8,4 години після прийому. Фармакокінетична характеристика сертраліну у дітей та осіб літнього віку достовірно не відрізняється від такої у дорослих віком 18 - 65 років. Середній період напіввиведення для сертраліну у чоловіків та жінок (як молодого, так і літного віку) коливався від 22 до 36 годин.

Відповідно до показників кінцевого періоду напіввиведення спостерігається подвоєна акумуляція при досягненні рівноважних концентрацій, які спостерігаються після застосування в дозі один раз на добу протягом одного тижня. Приблизно 98 % циркулюючого сертраліну зв’язано з білками. Фармакокінетика сертраліну в дітей з ОКР аналогічна такій у дорослих (хоча у дітей метаболізм сертраліну дещо інтенсивніший). Однак у дітей доцільно застосовувати менші дози, зважаючи на меншу масу тіла та необхідність запобігання надмірних концентрацій у плазмі.

Сертралін проходить першу активну фазу біотрансформації в печінці. Його основним метаболітом у плазмі є N-дезметилсертралін, що має значно нижчу активність (приблизно у 20 разів), ніж сертралін. Період напіввиведення для N-дезметилсертраліну – 62 - 104 години. Сертралін та N-дезметилсертралін підлягають інтенсивній біотрансформації в організмі людини, а кінцеві метаболіти виводяться з фекаліями та сечею в еквівалентній кількості. Тільки дуже незначна частина (< 0,2 %) сертраліну виводиться із сечею в незміненому вигляді.

Їжа суттєво не змінює біодоступність препарату.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки по 50 мг: овальні двоопуклі таблетки білого кольору, вкриті оболонкою, з лінією розлому з одного боку;

таблетки по 100 мг: довгасті двоопуклі таблетки білого кольору, вкриті оболонкою, з лінією розлому з одного боку.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 14 таблеток у блістері; по 1 або 2 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.ІІІ.

Місцезнаходження

Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.

Дозировка Мисол таблетки, п/о, по 100 мг №14 (14х1)
Производитель Нобел Илач Санаи Ве Тиджарет А.Ш., Турция
МНН Sertralin
Фарм. группа Антидепресанти. Селективні інгібітори зворотного нейронального захвату серотоніну.
Регистрация № UA/11263/01/02 от 06.01.2011. Приказ № 03 от 06.01.2011
Код АТХ
Top