Новинки

Вагинальные инфекции? Комплексный подход к лечению Подробней
Молочница? Начни лечение вовремя и выздоровей скорее! Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Скрыть рекламу

Нантарид инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Нантарид - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: кветіапін;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 25 мг або 100 мг, або 200 мг, або 300 мг кветіапіну фумарату;

допоміжні речовини:

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 25 мг:

ядро: кальцію гідрофосфат безводний, лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, повідон, магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, титану діоксид, поліетиленгліколь 400, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 100 мг:

ядро: кальцію гідрофосфат безводний, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, повідон, магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, титану діоксид, поліетиленгліколь 400, заліза оксид жовтий (Е 172).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг:

ядро: кальцію гідрофосфат безводний, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, повідон, магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, титану діоксид, поліетиленгліколь 400.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 300 мг:

ядро: кальцію гідрофосфат безводний, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, повідон, магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, титану діоксид, поліетиленгліколь 400.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Антипсихотичні засоби. Код АТС N05А Н04.

Показання

  • Шизофренія.
  • Маніакальні епізоди середньотяжкі та тяжкі, обумовлені біполярними розладами.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Застосування разом з такими інгібіторами цитохрому Р450 ЗА4, як інгібітори протеаз ВІЛ, протигрибковими засобами, похідними азолу, еритроміцином, кларитроміцином і нефазодоном протипоказано.

Спосіб застосування та дози

Доросли застосовують внутрішньо. Приймають по одній таблетці два рази на добу під час їжі або незалежно від прийому їжі.

Лікування шизофренії.

Протягом перших чотирьох днів терапії добова доза повинна становити: перший день - 50 мг, другий день - 100 мг, третій день - 200 мг, четвертий день - 300 мг.

Починаючи з четвертого дня, звичайна добова доза кветіапіну повинна бути встановлена в межах 300-450 мг на добу. Залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату хворими, добова доза кветіапіну може бути змінена у межах 150-750 мг на добу. Максимальна добова доза при лікуванні шизофренії становить 750 мг.

Лікування епізодів манії, пов'язаних з біполярними розладами.

Протягом перших чотирьох днів терапії добова доза повинна бути: перший день - 100 мг, другий день - 200 мг, третій день - 300 мг, четвертий день - 400 мг.

У подальшому, на шостий день, добову дозу кветіапіну можна збільшити до 800 мг на добу. Збільшення дози повинно відбуватися поступово, не більше ніж на 200 мг на добу.

Залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату добова доза кветіапіну може бути змінена у межах 200-800 мг на добу. Зазвичай ефективною є доза, встановлена між 400-800 мг кветіапіну на добу. Максимальна добова доза при лікуванні маніакальних епізодів становить 800 мг.

Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок

Оскільки метаболізм кветіапіну в основному відбувається в печінці, необхідно дотримуватися обережності при застосуванні у пацієнтів з порушенням функції печінки, особливо на початку лікування. У такому разі початкова доза кветіапіну повинна становити 25 мг на добу. Добова доза повинна збільшуватися на 25-50 мг щодня залежно від клінічного ефекту та індивідуальної переносимості препарату.

Застосування у літніх хворих

Подібно до інших антипсихотичних препаратів, при лікуванні літніх хворих, таблетки Нантарид® повинні застосовуватися з обережністю. Залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату у літніх хворих, в порівнянні з молодими пацієнтами, необхідне повільніше встановлення лікувального дозування та в менших дозах. У літніх пацієнтів середній рівень кліренсу плазми крові був на 30-50% нижче, ніж у молодих. У таких пацієнтів початкова доза препарату повинна становити 25 мг на добу. В подальшому дозу підвищують щодобово на 25-50 мг до досягнення ефективної дози, яка зазвичай нижча, ніж у пацієнтів молодого віку. Застосування кветіапіну у літніх хворих, які страждають на психоз, пов'язаний з деменцією, не рекомендується.

Побічні реакції

Під час застосування кветіапіну частіше за все описані такі небажані побічні ефекти, як сонливість, запаморочення, сухість у роті, слабка астенія, запори, тахікардія, ортостатична гіпотензія і диспепсія.

Подібно до інших антипсихотичних препаратів, під час лікування кветіапіном описані випадки збільшення маси тіла, втрати свідомості (синкопе), злоякісного нейролептичного синдрому, лейкопенії, нейтропенії та периферичні набряки.

Перераховані такі групи небажаних побічних ефектів залежно від частоти прояву:

Дуже поширені: (≥ 1 / 10).

Поширені (≥ 1 / 100, <1 / 10).

Непоширені: (≥ 1 / 1 000, <1 / 100).

Рідко поширені: (≥ 1 / 10 000, <1 / 1 000).

Дуже рідко поширені: (<1 / 10 000), невідомо (за наявними даними визначення неможливе).

В окремих категоріях побічні ефекти перераховані в порядку зменшення ступеня тяжкості.

Захворювання і симптоми, розлади кровотворних органів та лімфатичної системи

Поширені: лейкопенія3.

Непоширені: еозинофілія.

Дуже рідко поширені: нейтропенія.

З боку імунної системи

Непоширені часто: гіперчутливість.

Захворювання і симптоми, розлади обміну речовин і харчування

Дуже рідко поширені: гіперглікемія1,6, цукровий діабет1, 6.

З боку нервової системи

Дуже поширені: запаморочення5, сонливість2, головний біль.

Поширені: втрата свідомості (синкопе) 5.

Непоширені: епілептичні напади1

Дуже рідко поширені: пізня дискінезія.

З боку серцево судинної системи

Поширені: тахікардія5, описані випадки подовження інтервалу QT, вентрикулярної аритмії, раптової і незрозумілої смерті, зупинки серця і двоспрямованої веретеноподібної шлуночкової тахікардії (Torsade de Pointes), що пов'язані з прийомом нейролептиків і характерні для цієї групи лікарських засобів, ортостатична гіпотензія5.

З боку органів дихання

Поширені: риніт.

З боку шлунково-кишкового тракту

Поширені: сухість у роті, запори, диспепсія.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів

Рідко поширені: жовтяниця.

Дуже рідко поширені: гепатит.

З боку шкіри та підшкірної тканини

Дуже рідко поширені: ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Рідко поширені: пріапізм.

Зміни загального характеру та зміни, пов’язані з місцем введення

Поширені: астенія легкого ступеня, периферичні набряки.

Рідко поширені: злоякісний нейролептичний синдром.

Результати лабораторних діагностичних досліджень

Поширені: збільшення маси тіла та рівня трансаміназ (АЛТ, АСТ) у плазмі4.

Непоширені: підвищення рівня гамма-ГТ (гаммаглутамінтрансфераза)4, тригліцеридів натще та загального рівня холестерину.

(1) Див. розділ „Особливості застосування”.

(2) Як правило, сонливість можлива в перші два тижні після початку прийому препарату і зазвичай минає протягом подальшого лікування препаратом Нантаридом ®.

(3) Після припинення лікування кветіапіном лейкопенія зазвичай минає. До можливих факторів ризику лейкопенії належать стійка низька кількість лейкоцитів і наявність в історії хвороби випадків лейкопенії, спричиненої лікарськими препаратами.

(4) У деяких хворих, що приймали кветіапін, спостерігали безсимптомне підвищення рівня трансаміназ (АЛТ, АСТ) і гаммаглутамінтрансамінази (гамма-ГТ) у плазмі. Як правило, ці зміни були тимчасовими і минали протягом подальшого лікування кветіапіном.

(5) Подібно до інших антипсихотичних препаратів, внаслідок альфа1-адреноблокаторної дії Нантарид® може спричинити ортостатичну гіпотензію із запамороченням, тахікардією, втратою свідомості у деяких хворих в період титрування дози (див. розділ „Особливості застосування”).

(6) Описані дуже рідкісні випадки гіперглікемії та погіршення перебігу цукрового діабету.

Терапія кветіапіном спричиняла незначне зниження гормонів щитовидної залози, особливо загального рівня Т4 і його вільної фракції, яке залежало від дози. Максимальне зниження рівня загального Т4 і його вільної фракції відбувалося протягом перших 2-4 тижнів, подальше зниження при тривалому лікуванні не спостерігалося. Незалежно від тривалості терапії кветіапіном припинення терапії мало зворотний ефект на рівень загального і вільного Т4. Незначне зниження рівнів загального Т3 та реверсованого Т3 спостерігалося тільки при лікуванні великими дозами кветіапіну. Рівень тироксинозв’язуючого глобуліну не змінювався, і не було зворотного підвищення рівня тиреотропного гормону; таким чином, ознак спричиненого кветіапіном значного гіпотиреозу не спостерігалося.

Передозування

Дані про передозування кветіапіну обмежені. За оцінками, деякі хворі приймали до 20 г препарату, але випадки з фатальним результатом не були описані. Одужання відбувалося без наслідків. Летальні випадки, спричинені передозуванням кветіапіну, кома або подовження інтервалу QT-надзвичайно рідкісні.

Як правило, описані випадки сонливості, седації, тахікардії та артеріальної гіпотензії були спричинені посиленням відомого фармакологічного ефекту препарату.

Специфічного антидоту кветіапіну немає. У випадку тяжкої інтоксикації необхідно розглянути можливість спільної дії декількох лікарських препаратів та надання термінової інтенсивної терапії, забезпечення вільного проходу дихальних шляхів, адекватної оксигенізації та вентиляції легенів, а також контролю функції серцево-судинної системи та підтримуючого медикаментозного лікування. Ретельний медичний контроль та моніторинг повинен тривати до повного одужання пацієнта.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Безпека та ефективность кветіапіну у вагітних жінок не встановлювалась.

Застосування препарату Нантарид® під час вагітності можливе тільки в тому випадку, якщо потенційний ризик для плода/дитини виправданий очікуваним ефектом від застосування кветіапіну для матері. Слід враховувати, що серед новонароджених, чиї матері приймали під час вагітності кветіапін, спостерігався симптом відміни.

Ступінь виділення кветіапіну у молоко жінок, що годують груддю, не відомий. Тому жінкам, які приймають Нантарид®, рекомендується припинити годування груддю.

Діти

Ефективність та безпека застосування таблеток Нантарид® у дітей не досліджувалися, тому дітям препарат не застосовують.

Особливості застосування

Захворювання серцево-судинної системи

Обережно застосовувати у хворих з відомими захворюваннями серцево-судинної системи або станами, що призводять до артеріальної гіпотензії. Кветіапін може спричинити ортостатичну гіпотензію, особливо в початковій фазі лікування. У цьому випадку необхідно зважити можливість зниження або поступового титрування дози.

Подовження інтервалу QT

Застосовувати з обережністю у хворих, які мають у сімейному анамнезі подовження інтервалу QT. При застосуванні відповідно до інструкції для медичного застосування препарату кветіапін не спричиняв постійного подовження інтервалу QT. Подовження інтервалу QT спостерігалося внаслідок передозування. Подібно до інших антипсихотичних препаратів, необхідна обережність при застосуванні разом з препаратами, що спричиняють подовження інтервалу QT, особливо у літніх хворих, при природженому синдромі подовженого інтервалу QT, при застійній серцевій недостатності, гіпертрофії міокарда та у хворих, які страждають на гіпокаліємію та гіпомагніємію. Необхідно уникати застосування разом з нейролептичними препаратами.

Епілептичні напади

Подібно до інших антипсихотичних препаратів, необхідна обережність при лікуванні хворих, в анамнезі яких були епілептичні напади.

Екстрапірамідні симптоми

Різниці в частоті екстрапірамідних симптомів між хворими, які отримали кветіапін і плацебо, не спостерігалося.

Пізня дискінезія

У разі появи симптомів і ознак пізньої дискінезії необхідно зважити можливість зменшення дозування або відмінити лікування кветіапіном.

Гіперглікемія

Дуже рідко описані випадки гіперглікемії та погіршення перебігу наявного цукрового діабету під час лікування кветіапіном. Рекомендується регулярний контроль хворих з цукровим діабетом та хворих з підвищеним ризиком діабету.

Злоякісний нейролептичний синдром

Під час лікування будь-яким антипсихотичним препаратом, а також кветіапіном може спостерігатися злоякісний нейролептичний синдром.

Клінічні симптоми: гіпертермія, зміна ментального статусу, ригідність м'язів, вегетативна лабільність, а також підвищений рівень креатинінфосфокінази. У цьому випадку необхідно негайно припинити прийом препарату Нантарид® і почати відповідне лікування пацієнта.

Гострий синдром відміни

При лікуванні антипсихотичними препаратами, в тому числі й кветіапіном, описані випадки гострої реакції відміни після раптового припинення прийому препарату, (наприклад, поява нудоти, блювання і безсоння). Можливі також відновлення психотичних симптомів. Повідомлялось про появу мимовільних рухів (таких як акатизія, дистонія та дискінезія). Рекомендується поступова відміна препарату.

Пацієнти, які страждають на психоз, пов'язаний з деменцією

Застосування кветіапіну у літніх хворих, які страждають на психоз, пов'язаний з деменцією, не рекомендується.

Частота побічних реакцій цереброваскулярного характеру внаслідок дії атипових антипсихотичних препаратів у хворих, які страждають на деменцію, зросла в три рази. Механізм цього підвищеного ризику не ясний. Цей підвищений ризик не виключений у разі застосування інших антипсихотичних препаратів, а також у іншої групи пацієнтів. Необхідна обережність при застосуванні у хворих з ризиком інсульту.

Нейтропенія

Дуже рідко можливий розвиток тяжкої нейтропенії (кількість нейтрофілів < 0,5х109/л) на тлі застосування кветіапіну. Більшість випадків тяжкої нейтропенії виникали впродовж кількох місяців після початку терапії кветіапіном. Очевидної дозозалежності немає. Лейкопенія та нейтропенія (в анамнезі), спричинені лікарськими засобами, є факторами ризику. Застосування кветіапіну слід припинити, якщо кількість нейтрофілів < 1х109/л. Необхідно спостерігати за пацієнтами щодо виявлення у них ознак та симптомів інфекції та стежити за кількістю нейтрофілів (поки кількість їх не буде перевищувати 1,5х109/л).

Непереносимість лактози

Не рекомендується прийом препарату при рідкісній, спадковій непереносимості галактози, при недостатності лактази саама або поганому всмоктуванні (мальабсорбції) глюкози-галактози.

Додаткова інформація

Існують обмежені дані, що стосуються ефективності лікування маніакальних епізодів середнього та тяжкого ступеня комбінацією кветіапіну та літію, хоча цю комбіновану терапію хворі переносили добре.

Дані продемонстрували адитивний ефект на третьому тижні лікування. Згідно з даними іншого дослідження, на шостому тижні лікування адитивний ефект не спостерігався. Даних про комбіноване лікування більше шести тижнів немає.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Внаслідок первинного впливу на центральну нервову систему кветіапін може чинити вплив на діяльність, що вимагає підвищеної концентрації уваги. Тому необхідно попереджати хворих утримуватися від керування транспортними засобами та іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Враховуючи на первинну дію кветіапіну на центральну нервову систему, слід обережно застосовувати його з іншими препаратами, які діють на центральну нервову систему. Слід уникати прийому алкоголю.

Одночасне призначення кветіпіну з індукторами печінкових ферментів, такими як карбамазепін, може істотно зменшити системній вплив кветіапіну.

Необхідна особлива обережність при застосуванні разом з препаратами, які подовжують інтервал QT, такими як нейролептики, антиаритмічні препарати класу ІА і III, галофантрин, левометадилу ацетат, мезоридазин, тіоридазин, пімозид, спарфлоксацин, гатифлоксацин, моксифлоксацин, долансетрону мезилат, мефлокін, сертиндол або цизаприд. Необхідно обережно застосовувати одночасно з рисперидоном та препаратами, що спричиняють порушення балансу електролітів, такими як діуретики тіазиду (гіпокаліємія), збільшують ризик виникнення злоякісної аритмії.

За біотрансформацію кветіапіну цитохрому Р450 відповідає, в першу чергу, ензим Р450 (СУР) ЗА4. Одночасне застосування кветіапіну (25 мг) і кетоконазолу-інгібітору СУРЗА4 - спричиняло збільшення показника АUC у 5-8 разів. Тому одночасне застосування кветіапіну з інгібіторами СУРЗА4 протипоказано. Не рекомендується також прийом кветіапіну із соком грейпфрута.

Для визначення фармакокінетики кветіапіну у хворих, які одержували багаторазову дозу препарату, кветіапін давали до і під час лікування карбамазепіном (відомий індуктор мікросомальних ферментів печінки). Внаслідок збільшення кліренсу показник системної експозиції кветіапіну (яку розрахували на основі визначення АUC), коли він був застосований окремо, знизився, в середньому, до 13 %, хоча у деяких хворих це зниження було більш значним. Внаслідок взаємодії, концентрація в плазмі знизилася. Це може впливати на ефективність препарату Нантарид®.

Спільне застосування кветіапіну і фенітоїну (інший індуктор мікросомальних ферментів печінки) значною мірою - на 450 %- збільшило кліренс кветіапіну.

Хворих, які приймають індуктор мікросомальних ферментів печінки, можна лікувати препаратом Нантарид® тільки в тому випадку, якщо, на думку лікаря, очікуваний ефект від застосування кветіапіну перевищує ризик припинення лікування мікросомальним індуктором ферментів печінки. Важливо, щоб будь-яка зміна в лікуванні мікросомальним індуктором ферментів печінки відбувалася поступово. У разі необхідності цей препарат можна замінити препаратом, що не чинить подібної дії (наприклад, вальпроат натрію).

Застосування разом з такими антидепресантами, як іміпрамін (відомий інгібітор СУР2D6) або флуоксетин (відомий інгібітор СУРЗА4 і CYP2D6), не мало значного впливу на фармакокінетику кветіапіну.

Одночасне застосування таких антипсихотиків, як рисперидон або галоперидол, не мало значного впливу на фармакокінетику кветіапіну. Хоча одночасне застосування кветіапіну і тіоридазину призвело до збільшення кліренсу кветіапіну на 70%.

Застосування разом з циметидином не впливало на фармакокінетику кветіапіну.

Фармакокінетика літію не змінювалася при спільному застосуванні з кветіапіном.

При спільному застосуванні кветіапіну і вальпроату натрію фармакокінетика цих препаратів з клінічної точки зору не змінювалася значною мірою.

Дослідження взаємодії кветіапіну з серцево-судинними препаратами, що часто застосовуються, не проводилися.

Фармакологічні властивості

Механізм дії.

Кветіапін є нетиповим антипсихотиком, що вступає у взаємодію з багатьма рецепторами нейротрансміттерів. Кветіапін виявляє спорідненість до мозкових рецепторів серотоніну (5НТ2) та допаміну D1 та D2. Швидше за все, комбінація цих ефектів антагонізму рецепторів забезпечує антипсихотичну дію кветіапіну і його менш виражену екстрапірамідну моторну небажану дію. Кветіапін демонструє високу спорідненість з гістамінергічними та адренергічними α1-рецепторами, слабку спорідненість з α2-рецепторами і мінімальний афінітет до мускаринегічних рецепторів ацетилхоліну і рецепторів бензодіазепіну.

Кветіапін демонструє активність під час тестування антипсихотичного потенціалу, наприклад, при тестуванні кондиціонованого обходу. При поведінковому і електрофізіологічному тестуванні однаково блокує дію агоністів допаміну і підвищує концентрацію його метаболітів, які є нейрохімічними індикаторами блокади D2-рецепторів.

Фармакодинаміка.

Кветіапін демонструє атиповий профіль, що відрізняється від профілю стандартних антипсихотичних препаратів. При тривалому застосуванні кветіапін не спричиняє суперсенситивність допамін-D2-рецептора. У дозі, ефективній для блокування D2-рецептора, спричиняє тільки слабку каталепсію. У разі постіного застосування чинить селективну дію на лімбічну систему, оскільки спричиняє деполяризаційне інгібування в мезолімбічних нейронах, але не в нейронах, що містять нігростріарний допамін. Кветіапін лише в мінімальній мірі спричиняє екстрапірамідні моторні побічні реакції та навряд чи спричиняє пізню дискінезію.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо кветіапін добре всмоктується і значною мірою метаболізується. Основні метаболіти, знайдені в людській плазмі, не чинять значної фармакологічної дії. Одночасний прийом їжі не впливає на біодоступність кветіапіну. Час напіввиведення - приблизно 7 годин. Приблизно 83% кветіапіну зв'язується з білками плазми.

Фармакокінетика препарату має лінійний характер і однакова як у чоловіків, так і в жінок. Середній плазмовий кліренс у хворих з тяжким порушенням ниркової функції (кліренс креатиніну <30 мл/хв/1,7Зм2) зменшений на 25%, але індивідуальні показники кліренсу залишаються в межах, характерних для здорових людей.

Кветіапін значною мірою метаболізується в печінці. Після введення кветіапіну, міченого радіоактивним ізотопом, менше 5% було виведено в незміненому вигляді з сечею і калом. Приблизно 73% радіоактивної речовини виводиться з сечею і 21% - з калом. У хворих з порушенням функції печінки (стабільний цироз печінки) середній кліренс кветіапіну знижено на 25%. Оскільки кветіапін значною мірою метаболізується в печінці, у хворих з порушеною печінковою функцією очікується підвищення концентрації в плазмі, можлива необхідність зміни дози кветіапіну у цих пацієнтів.

Відповідно до результатів in vitro досліджень, відповідальність за метаболізм кветіапіну за допомогою цитохрому Р450 несе фермент СУРЗА4. Було встановлено, що кветіапін і його метаболіти незначною мірою блокують активність цитохрому Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і ЗА4, але в такій концентрації, яка виникає при дозуванні, що перевищує звичайну добову дозу 300-450 мг мінімум у 10-20 разів.

Ці результати, отримані in vitro, роблять неймовірною можливість значного блокування кветіапіном метаболізму препаратів, які залежать від цитохрому Р450 та застосовуються разом з кветіапіном. Результати експериментів вказують, що кветіапін може індукувати мікросомальні ферменти системи цитохрому Р450. З іншого боку, під час специфічного дослідження взаємодії препаратів, проведених у хворих з психозом, посилення активності цитохрому Р450, спричинене кветіапіном, не спостерігалося.

Фармакологічні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості

Нантарид®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 25 мг:

таблетки, вкриті оболонкою, жовто-рожевого (персикового) кольору, круглі, двоопуклі.

Нантарид®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 100 мг:

таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою з одного боку*.

Нантарид®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг:

таблетки, вкриті оболонкою, білого кольору, круглі, двоопуклі.

Нантарид® таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 300 мг:

таблетки, вкриті оболонкою, білого кольору, капсульної форми, з рискою з одного боку.

* Таблетку можна розділити на рівні частини.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.

Упаковка

Нантарид®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 25 мг:

10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній упаковці.

Нантарид®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 100 мг:

10 таблеток у блістері, по 3 або 6 блістерів у картонній упаковці.

Нантарид®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг:

10 таблеток у блістері, по 6 блістерів у картонній упаковці.

Нантарид®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 300 мг:

10 таблеток у блістері, по 6 блістерів у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробники

Матрикс Лабораторіз Лімітед.

ВАТ "Гедеон Ріхтер".

Місцезнаходження

Пліт № F-4 і F-12, Малегаон M.I.D.C, Сіннар, Нашик-422113 Махарасіта, Індія.

Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина.

Дозировка Нантарид таблетки, п/плен. обол., по 100 мг №30 (10х3)
Производитель Матрикс Лабораториес Лтд, Индия
МНН Quetiapine
Фарм. группа Антипсихотичні засоби (нейролептики).
Регистрация № UA/10223/01/02 от 10.11.2009. Приказ № 243 от 28.04.2011
Код АТХ
Top