Бронируйте товары в аптеках, экономьте до 30%. Узнать больше

Тафнекст таблетки, п/плен. обол. по 25 мг №30 (10х3)

Условия отпуска по рецепту
Показать все

Инструкция для Тафнекст таблетки, п/плен. обол. по 25 мг №30 (10х3)

Склад

діюча речовина: тенофовіру алафенамід;

1 таблетка містить тенофовіру алафенаміду геміфумарату, еквівалентно тенофовіру алафенаміду 25 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; натрію кроскармелоза; магнію стеарат; Opadry II pink 85F94172 (спирт полівініловий (Е 1203), титану діоксид (Е 171), макрогол (Е 1521), тальк (Е 553b), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172))

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, рожевого кольору, круглої форми, двоопуклі, з написом «Н» з одного боку і «Т25» — з іншого.

Фармакотерапевтична група

Противірусні засоби для системного застосування. Нуклеозидні та нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази. Код ATХ J05AF13.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії. Тенофовіру алафенамід — це фосфонамідний пропрепарат тенофовіру (2'-деоксіаденозин-монофосфатний аналог). Тенофовіру алафенамід надходить у первинні гепатоцити пасивною дифузією та транспортерами печінкового поглинання OATP1B1 та OATP1B3. Тенофовіру алафенамід в основному гідролізується з утворенням тенофовіру за допомогою карбоксилестерази 1 у первинних гепатоцитах. Внутрішньоклітинний тенофовір згодом фосфорилюється до фармакологічно активного метаболіту тенофовіру дифосфату. Тенофовіру дифосфат гальмує реплікацію вірусу гепатиту В (ВГВ) шляхом включення до вірусної ДНК зворотною транскриптазою ВГВ, що призводить до обриву ланцюга ДНК.

Тенофовір має активність, специфічну до вірусу гепатиту В та вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ-1 та ВІЛ-2). Тенофовіру дифосфат є слабким інгібітором ДНК-полімераз ссавців, які включають мітохондріальну ДНК-полімеразу γ. Даних про мітохондріальну токсичність in vitro на основі декількох аналізів, включаючи аналіз мітохондріальної ДНК, немає.

Противірусна активність. Противірусну активність тенофовіру алафенаміду оцінювали в клітинах HepG2 проти панелі клінічних ізолятів ВГВ, що представляють генотипи A-H. Значення EC50 (50 % ефективної концентрації) тенофовіру алафенаміду коливалося від 34,7 до 134,4 нМ, із загальним середнім значенням EC50 86,6 нМ. CC50 (50 % концентрація цитотоксичності) в клітинах HepG2 було > 44,400 нМ.

Резистентність. В обʼєднаному аналізі пацієнтів, які отримували тенофовіру алафенамід, аналіз послідовностей проводили на парних вихідних рівнях та ізолятах ВГВ для лікування пацієнтів, які пережили вірусологічний прорив (2 послідовних відвідування ДНК ВГВ ≥ 69 МО/мл після того, як < 69 МО/мл, або 1,0 log10 або більше збільшення ДНК ВГВ від протилежного), або пацієнтів з ДНК ВГВ ≥ 69 МО/мл на 96-му тижні або при ранній відміні на 24 тижні або після нього. В аналізах на 48-му тижні (N = 20) та 96-му тижні (N = 72) в цих ізолятах не виявлено амінокислотних замін, повʼязаних із стійкістю до тенофовіру алафенаміду (генотипний та фенотипний аналізи).

Перехресна резистентність. Противірусну активність тенофовіру алафенаміду оцінювали на панелі ізолятів, що містять мутації нуклеоз(т)идних інгібіторів зворотної транскриптази в клітинах HepG2. Ізоляти ВГВ, що експресують заміщення rtV173L, rtL180M та rtM204V/I, повʼязані з резистентністю до ламівудину, залишалися чутливими до тенофовіру алафенаміду (< 2-кратна зміна EC50). Ізоляти ВГВ, що експресують заміни rtL180M, rtM204V плюс rtT184G, rtS202G або rtM250V, повʼязані з резистентністю до ентекавіру, залишалися чутливими до тенофовіру алафенаміду. Ізоляти ВГВ, що експресують одиночні заміни rtA181T, rtA181V або rtN236T, повʼязані з резистентністю до адефовіру, залишалися чутливими до тенофовіру алафенаміду; однак ізолят ВГВ, що експресує rtA181V плюс rtN236T, демонстрував знижену сприйнятливість до тенофовіру алафенаміду (3,7-кратна зміна EC50). Клінічна значимість цих замін не відома.

Зміни у показниках мінеральної щільності кісток 

У дослідженнях тенофовіру алафенамід асоціювався із меншим середнім відсотковим зниженням мінеральної щільності кісток (МЩК; за даними рентгенівської абсорбціометрії стегна і поперекового відділу хребта [DXA]) порівняно з тенофовіру дизопроксилу фумаратом після 96 тижнів лікування.

Зміни у показниках функції нирок

У дослідженнях тенофовіру алафенамід асоціювався із меншими змінами параметрів ниркової безпеки (меншими середніми зниженнями оцінюваного рівня CrCl за допомогою Кокрофта-Гольта та меншим середнім відсотковим збільшенням процентного відношення білка, що звʼязує ретинол у сечі, до креатиніну, та співвідношення бета-2-мікроглобуліну до креатиніну) порівняно з тенофовіру дизопроксилу фумаратом після 96 тижнів лікування.

Фармакокінетика.

Абсорбція: після перорального прийому тенофовіру алафенаміду натще у дорослих пацієнтів з хронічним гепатитом В пікові плазмові концентрації тенофовіру алафенаміду спостерігалися приблизно через 0,48 години. За результатами популяційного фармакокінетичного аналізу фази 3 у пацієнтів з хронічним гепатитом В середня стаціонарна AUC0-24 тенофовіру алафенаміду (N = 698) та тенофовіру (N = 856) становила 0,22 мкг•год/мл і 0,32 мкг•год/мл відповідно. Стаціонарна Cmax тенофовіру алафенаміду та тенофовіру становила 0,18 та 0,02 мкг/мл відповідно. Прийом одноразової дози тенофовіру алафенаміду разом з їжею з високим вмістом жиру призвів до збільшення на 65 % експозиції тенофовіру алафенаміду.

Розподіл: звʼязування тенофовіру алафенаміду з білками плазми людини у зразках, зібраних під час клінічних досліджень, становило приблизно 80 %. Звʼязування тенофовіру з білками плазми людини становить менше 0,7 % і не залежить від концентрації в межах 0,01‒25 мкг/мл.

Біотрансформація: метаболізм є основним шляхом елімінації тенофовіру алафенаміду у людини, що становить > 80 % пероральної дози. Дослідження in vitro показали, що тенофовіру алафенамід метаболізується до тенофовіру (основного метаболіту) карбоксилестеразою-1 в гепатоцитах і катепсином А в мононуклеарних клітинах периферичної крові та макрофагах. In vivo тенофовіру алафенамід гідролізується всередині клітин з утворенням тенофовіру (основного метаболіту), який фосфорилюється до активного метаболіту тенофовіру дифосфату.

In vitro тенофовіру алафенамід не метаболізується CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 або CYP2D6. Тенофовіру алафенамід мінімально метаболізується CYP3A4.

Виведення: ниркова екскреція непошкодженого тенофовіру алафенаміду є незначним шляхом, при якому < 1 % дози виводиться з сечею. Тенофовіру алафенамід в основному виводиться після метаболізму до тенофовіру. Середній період напіввиведення тенофовіру алафенаміду та тенофовіру становить 0,51 та 32,37 години відповідно. Тенофовір виводиться з організму нирками, як шляхом клубочкової фільтрації, так і шляхом активної канальцевої секреції.

Лінійність/нелінійність: експозиція тенофовіру алафенаміду пропорційна дозі в межах доз від 8 до 125 мг.

Фармакокінетика в спеціальних групах

Вік, стать та етнічна приналежність: не виявлено клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці за віком чи етнічною приналежністю. Відмінності у фармакокінетиці за статтю не вважалися клінічно значимими.

Порушення функції печінки: у пацієнтів із вираженою печінковою недостатністю загальна концентрація у плазмі тенофовіру алафенаміду і тенофовіру нижча, ніж у пацієнтів із нормальною печінковою функцією. Плазмові концентрації незв’язаного тенофовіру алафенаміду при тяжкому порушенні печінки та нормальній функції печінки схожі.

Порушення функції нирок: ніяких клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці тенофовіру алафенаміду або тенофовіру не спостерігалось між здоровими субʼєктами та пацієнтами з вираженими порушеннями функції нирок (оціночний рівень кліренсу креатині ну (КК) > 15, але < 30 мл/хв) у дослідженнях тенофовіру алафенаміду.

Педіатрична популяція: фармакокінетику тенофовіру алафенаміду та тенофовіру оцінювали у раніше не лікованих ВІЛ-1-інфікованих підлітків, які отримували тенофовіру алафенамід (10 мг) у вигляді комбінованої таблетки з фіксованою дозою елвітегравіру/кобіцистату/ емтрицитабіну/тенофовіру алафенаміду. Не виявлено клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці тенофовіру алафенаміду або тенофовіру між підлітками та дорослими, інфікованими ВІЛ-1.

Показання

Тафнекст показаний для лікування хронічного гепатиту В (ВГВ) у дорослих та підлітків (віком від 12 років з масою тіла не менше 35 кг).

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Дослідження взаємодії проводилися лише у дорослих.

Тафнекст не слід застосовувати разом з лікарськими засобами, що містять тенофовіру дизопроксилу фумарат, тенофовіру алафенамід або адефовіру дипівоксил.

Лікарські засоби, які можуть впливати на тенофовіру алафенамід

Тенофовіру алафенамід транспортується P-gp і білком стійкості до раку молочної залози (BCRP). Очікується, що лікарські засоби, які є індукторами P-gp (наприклад, рифампіцин, рифабутин, карбамазепін, фенобарбітал або звіробій), зменшать плазмові концентрації тенофовіру алафенаміду, що може призвести до втрати терапевтичного ефекту препарату. Не рекомендується застосовувати такі лікарські засоби разом із препаратом Тафнекст.

Одночасне застосування препарату Тафнекст з лікарськими засобами, які інгібують P-gp та BCRP, може підвищити плазмові концентрації тенофовіру алафенаміду. Одночасне застосування сильних інгібіторів P-gp з препаратом не рекомендується.

Тенофовіру алафенамід є субстратом OATP1B1 і OATP1B3 in vitro. На розподіл тенофовіру алафенаміду в організмі може впливати активність OATP1B1 і/або OATP1B3.

Ефект тенофовіру алафенаміду на інші лікарські засоби

Тенофовіру алафенамід не є інгібітором CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, або CYP2D6 in vitro. Він не є інгібітором або індуктором CYP3A in vivo.

Тенофовіру алафенамід не є інгібітором людського дифосфату уридину глюкуронозилтрансферази (UGT) 1A1 in vitro. Невідомо, чи є тенофовіру алафенамід інгібітором інших ферментів UGT.

Інформація про взаємодію таблеток тенофовіру алафенаміду з потенційними супутніми лікарськими засобами узагальнена у таблиці 1. Описані лікарські взаємодії спостерігалися під час досліджень тенофовіру алафенаміду або є потенційними лікарськими взаємодіями.

Таблиця 1

Взаємодія між тенофовіру алафенамідом та іншими лікарськими засобами

Лікарські засоби
за терапевтичними напрямками
Вплив на рівні препаратівa,b
Середнє співвідношення
(90 % довірчий інтервал)
для AUC, Cmax, Cmin
Рекомендації
щодо одночасного застосування
АНТИКОНВУЛЬСАНТИ
Карбамазепін
(300 мг перорально, 2 рази/добу)
Тенофовіру алафенамідc
(25 мг перорально, одноразово)
Тенофовіру алафенамід
↓ Cmax 0,43 (0,36; 0,51)
↓ AUC 0,45 (0,40; 0,51)
Тенофовір
↓ Cmax 0,70 (0,65; 0,74)
↔ AUC 0,77 (0,74; 0,81)
Одночасне застосування не рекомендується.
Окскарбазепін
Фенобарбітал
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↓ Тенофовіру алафенамід
Одночасне застосування не рекомендується.
Фенітоїн
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↓ Тенофовіру алафенамід
Одночасне застосування не рекомендується.
Мідазоламd
(2,5 мг перорально, одноразово)
Тенофовіру алафенамідc
(25 мг перорально, 1 раз/добу)
Мідазолам
↔ Cmax 1,02 (0,92; 1,13)
↔ AUC 1,13 (1,04; 1,23)
Не потрібно коригувати дозу мідазоламу (пероральну або внутрішньовенну).
Мідазоламd
(1 мг внутрішньовенно, одноразово)
Тенофовіру алафенамідc
(25 мг перорально, 1 раз/добу)
Мідазолам
↔ Cmax 0,99 (0,89; 1,11)
↔ AUC 1,08 (1.04; 1,14)
АНТИДЕПРЕСАНТИ
Сертралін
(50 мг перорально, одноразово)
Тенофовіру алафенамідe
(10 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамід
↔ Cmax 1,00 (0,86; 1,16)
↔ AUC 0,96 (0,89; 1,03)
Тенофовір
↔ Cmax 1,10 (1,00; 1,21)
↔ AUC 1,02 (1,00; 1,04)
↔ Cmin 1,01 (0,99; 1,03)
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або сертраліну.
Сертралін
(50 мг перорально, одноразово)
Тенофовіру алафенамідe
(10 мг перорально, 1 раз/добу)
Сертралін
↔ Cmax 1,14 (0,94; 1,38)
↔ AUC 0,93 (0,77; 1,13)
ПРОТИГРИБКОВІ ЗАСОБИ
Ітраконазол
Кетоконазол
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↑ Тенофовіру алафенамід
Одночасне застосування не рекомендується.
АНТИМІКОБАКТЕРІАЛЬНІ ЗАСОБИ
Рифампіцин
Рифапентин
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↓ Тенофовіру алафенамід
Одночасне застосування не рекомендується.
Рифабутин
Взаємодія не вивчена.
Очікувано:
↓ Тенофовіру алафенамід
Одночасне застосування не рекомендується.
АНТИВІРУСНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЇ ВІРУСУ ГЕПАТИТУ С (ВГС)
Софосбувір
(400 мг перорально, 1 раз/добу)
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↔ Софосбувір
↔ GS-331007
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або софосбувіру.
Ледіпасвір/софосбувір
(90 мг/400 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамідf
(25 мг перорально, 1 раз/добу)
Ледіпасвір
↔ Cmax 1,01 (0,97; 1,05)
↔ AUC 1,02 (0,97; 1,06)
↔ Cmin 1,02 (0,98; 1,07)
Софосбувір
↔ Cmax 0,96 (0,89; 1,04)
↔ AUC 1,05 (1,01; 1,09)
GS-331007g
↔ Cmax 1,08 (1,05; 1,11)
↔ AUC 1,08 (1,06; 1,10)
↔ Cmin 1,10 (1,07; 1,12)
Тенофовіру алафенамід
↔ Cmax 1,03 (0,94; 1,14)
↔ AUC 1,32 (1,25; 1,40)
Тенофовір
↑ Cmax 1,62 (1,56; 1,68)
↑ AUC 1,75 (1,69; 1,81)
↑ Cmin 1,85 (1,78; 1,92)
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або ледіпасвіру/софосбувіру.
Софосбувір/велпатасвір
(400 мг/100 мг перорально, 1 раз/добу)
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↔ Софосбувір
↔ GS-331007
↔ Велпатасвір
↑ Тенофовіру алафенамід
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або софосбувіру/велпатасвіру.
Софосбувір/велпатасвір/ воксилапревір (400 мг/100 мг/100 мг + 100 мгi перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамідf
(25 мг перорально, 1 раз/добу)
Софосбувір
↔ Cmax 0,95 (0,86; 1,05)
↔ AUC 1,01 (0,97; 1,06)
GS-331007g
↔ Cmax 1,02 (0,98; 1,06)
↔ AUC 1,04 (1,01; 1,06)
Велпатасвір
↔ Cmax 1,05 (0,96; 1,16)
↔ AUC 1,01 (0,94; 1,07)
↔ Cmin 1,01 (0,95; 1,09)
Воксилапревір
↔ Cmax 0,96 (0,84; 1,11)
↔ AUC 0,94 (0,84; 1, 05)
↔ Cmin 1,02 (0.92; 1, 12)
Тенофовіру алафенамід
↑ Cmax 1.32 (1,17; 1,48)
↑ AUC 1.52 (1,43; 1,61)
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або софосбувіру/велпатасвіру/ воксилапревіру
АНТИРЕТРОВІРУСНІ ЗАСОБИ — ІНГІБІТОРИ ВІЛ-ПРОТЕАЗИ
Атазанавір/кобіцистат
(300 мг/150 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамідc
(10 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамід
↑ Cmax 1,80 (1,48; 2,18)
↑ AUC 1,75 (1.55; 1,98)
Тенофовір
↑ Cmax 3,16 (3,00; 3,33)
↑ AUC 3,47 (3,29; 3,67)
↑ Cmin 3,73 (3,54; 3,93)
Атазанавір
↔ Cmax 0,98 (0,94; 1,02)
↔ AUC 1,06 (1,01; 1,11)
↔ Cmin 1,18 (1,06; 1,31)
Кобіцистат
↔ Cmax 0,96 (0,92; 1,00)
↔ AUC 1,05 (1,00; 1,09)
↑ Cmin 1,35 (1,21; 1,51)
Одночасне застосування не рекомендується.
Атазанавір/ритонавір
(300 мг/100 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамідc
(10 мг перорально, одноразово)
Тенофовіру алафенамід
↑ Cmax 1,77 (1,28; 2,44)
↑ AUC 1,91 (1,55; 2,35)
Тенофовір
↑ Cmax 2,12 (1,86; 2,43)
↑ AUC 2,62 (2,14; 3,20)
Атазанавір
↔ Cmax 0,98 (0,89; 1,07)
↔ AUC 0,99 (0,96; 1,01)
↔ Cmin 1,00 (0,96; 1,04)
Одночасне застосування не рекомендується.
Дарунавір/кобіцистат
(800 мг/150 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамідc
(25 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамід
↔ Cmax 0,93 (0,72; 1,21)
↔ AUC 0,98 (0,80; 1,19)
Тенофовір
↑ Cmax 3,16 (3,00; 3,33)
↑ AUC 3,24 (3,02; 3,47)
↑ Cmin 3,21 (2,90; 3,54)
Дарунавір
↔ Cmax 1,02 (0,96; 1,09)
↔ AUC 0,99 (0,92; 1,07)
↔ Cmin 0,97 (0,82; 1,15)
Кобіцистат
↔ Cmax 1,06 (1,00; 1,12)
↔ AUC 1,09 (1,03; 1,15)
↔ Cmin 1,11 (0,98; 1,25)
Одночасне застосування не рекомендується.
Дарунавір/ритонавір
(800 мг/100 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамідc
(10 мг перорально, одноразово)
Тенофовіру алафенамід
↑ Cmax 1,42 (0,96; 2,09)
↔ AUC 1,06 (0,84; 1,35)
Тенофовір
↑ Cmax 2,42 (1,98; 2,95)
↑ AUC 2,05 (1,54; 2,72)
Дарунавір
↔ Cmax 0,99 (0,91; 1,08)
↔ AUC 1,01 (0,96; 1,06)
↔ Cmin 1,13 (0,95; 1,34)
Одночасне застосування не рекомендується.
Лопінавір/ритонавір
(800 мг/200 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамідc
(10 мг перорально, одноразово)
Тенофовіру алафенамід
↑ Cmax 2,19 (1,72; 2,79)
↑ AUC 1,47 (1,17; 1,85)
Тенофовір
↑ Cmax 3,75 (3,19; 4,39)
↑ AUC 4,16 (3,50; 4,96)
Лопінавір
↔ Cmax 1,00 (0,95; 1,06)
↔ AUC 1,00 (0,92; 1,09)
↔ Cmin 0,98 (0,85; 1,12)
Одночасне застосування не рекомендується.
Типранавір/ритонавір
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↓ Тенофовіру алафенамід
Одночасне застосування не рекомендується.
АНТИРЕТРОВІРУСНІ ЗАСОБИ — ІНГІБІТОРИ ВІЛ-ІНТЕГРАЗИ
Долутегравір
(50 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамідc
(10 мг перорально, одноразово)
Тенофовіру алафенамід
↑ Cmax 1,24 (0,88; 1,74)
↑ AUC 1,19 (0,96; 1,48)
Тенофовір
↔ Cmax 1,10 (0,96; 1,25)
↑ AUC 1,25 (1,06; 1,47)
Долутегравір
↔ Cmax 1,15 (1,04; 1,27)
↔ AUC 1,02 (0,97; 1,08)
↔ Cmin 1,05 (0,97; 1,13)
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або долутегравіру.
Ралтегравір
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↔ Тенофовіру алафенамід
↔ Ралтегравір
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або ралтегравіру.
АНТИРЕТРОВІРУСНІ ЗАСОБИ — ІНГІБІТОРИ НЕНУКЛЕОЗИДНОЇ ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ ВІЛ
Ефавіренз
(600 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамідh
(40 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамід
↓ Cmax 0,78 (0,58; 1,05)
↔ AUC 0,86 (0,72; 1,02)
Тенофовір
↓ Cmax 0,75 (0,67; 0,86)
↔ AUC 0,80 (0,73; 0,87)
↔ Cmin 0,82 (0,75; 0,89)
Очікується:
↔ Ефавіренз
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або ефавірензу
Невірапін
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↔ Тенофовіру алафенамід
↔ Невірапін
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або невірапіну.
Рилпівірин
(25 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамід
(25 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамід
↔ Cmax 1,01 (0,84; 1,22)
↔ AUC 1,01 (0,94; 1,09)
Тенофовір
↔ Cmax 1,13 (1,02; 1,23)
↔ AUC 1,11 (1,07; 1,14)
↔ Cmin 1,18 (1,13; 1,23)
Рилпівірин
↔ Cmax 0,93 (0,87; 0,99)
↔ AUC 1,01 (0,96; 1,06)
↔ Cmin 1,13 (1,04; 1,23)
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або рилпівірину.
АНТИРЕТРОВІРУСНІ ЗАСОБИ — АНТАГОНІСТИ РЕЦЕПТОРІВ CCR5
Маравірок
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↔ Тенофовіру алафенамід
↔ Маравірок
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або маравіроку.
РОСЛИННІ ПРЕПАРАТИ
Звіробій (Hypericum perforatum)
Взаємодія не вивчена.
Очікується:
↓ Тенофовіру алафенамід
Одночасне застосування не рекомендується.
ПЕРОРАЛЬНІ КОНТРАЦЕПТИВИ
Норгестимат
(0,180 мг/0,215 мг/0,250 мг перорально, 1 раз/добу)
Етинілестрадіол
(0,025 мг перорально, 1 раз/добу)
Тенофовіру алафенамідc
(25 мг перорально, 1 раз/добу)
Норелгестромін
↔ Cmax 1,17 (1,07; 1,26)
↔ AUC 1,12 (1,07, 1,17)
↔ Cmin 1,16 (1,08; 1,24)
Норгестрел
↔ Cmax 1,10 (1,02; 1,18)
↔ AUC 1,09 (1,01; 1,18)
↔ Cmin 1,11 (1,03; 1,20)
Етинілестрадіол
↔ Cmax 1,22 (1,15; 1,29)
↔ AUC 1,11 (1,07; 1,16)
↔ Cmin 1,02 (0,93; 1,12)
Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або норгестимату/етинілестрадіолу.

a Усі дослідження взаємодії проводяться у здорових добровольців.

b Вплив на рівні препаратів відсутній у межах 70%‒143%.

c Дослідження проводились з фіксованою комбінацією емтрицитабіну/тенофовіру алафенаміду у таблетках.

d Чутливий CYP3A4 субстрат.

e Дослідження проводились з фіксованою комбінацією елвітегравіру/кобіцистату/емтрицитабіну/ тенофовіру алафенаміду у таблетках.

f Дослідження проводились з фіксованою комбінацією емтрицитабіну/рилпівірину/тенофовіру алафенаміду у таблетках.

g Переважаючий циркулюючий нуклеозидний метаболіт софосбувіру.

h Дослідження проводились з тенофовіру алафенамідом 40 мг і емтрицитабіном 200 мг.

i Дослідження проведене з додатковою концентрацією воксилапревіру 100 мг для досягнення експозиції воксилапревіру, очікуваної у пацієнтів, інфікованих ВГС.

збільшення позначається як «↑», зменшення як «↓», не змінюється як «↔».

Особливості щодо застосування

Передача ВГВ

Пацієнтів необхідно попередити, що Тафнекст не запобігає ризику передачі іншим ВГВ шляхом сексуального контакту або зараження крові. Необхідно продовжувати вживати відповідні запобіжні заходи.

Пацієнти з декомпенсованим захворюванням печінки

Немає даних про безпеку та ефективність тенофовіру алафенаміду у пацієнтів, інфікованих ВГВ, із декомпенсованим захворюванням печінки, які мають показник за класифікацією Чайлда — П’ю — Туркотта (ЧПТ) > 9 (тобто клас С). У цих пацієнтів існує підвищений ризик виникнення серйозних печінкових або ниркових побічних реакцій. Тому гепатобіліарні та ниркові параметри слід ретельно контролювати у цієї популяції пацієнтів (див. розділ «Фармакокінетика»).

Загострення гепатиту

Спалахи при лікуванні

Спонтанні загострення при хронічному гепатиті В відносно поширені і характеризуються тимчасовим збільшенням рівня аланінамінотрансферази в сироватці крові (АЛТ). Після початку противірусної терапії сироватковий рівень АЛТ може збільшитися у деяких пацієнтів. У пацієнтів з компенсованим захворюванням печінки ці підвищення рівня АЛТ у сироватці крові, як правило, не супроводжуються підвищенням концентрації білірубіну в сироватці крові або декомпенсацією печінки. Пацієнти з цирозом мають більш високий ризик декомпенсації печінки після загострення гепатиту, а тому під час терапії за ними слід уважно стежити.

Спалахи після припинення лікування

Повідомлялося про стрімке загострення гепатиту у пацієнтів, які припинили лікування гепатиту В, як правило, у звʼязку з підвищенням рівня ДНК ВГВ у плазмі крові. В окремих випадках можливі тяжкі загострення, включаючи летальний результат. Функцію печінки слід періодично контролювати шляхом клінічного та лабораторного спостереження протягом принаймні 6 місяців після припинення лікування гепатиту В. Може бути необхідним відновлення терапії гепатиту В.

Для пацієнтів із задавненою хворобою печінки або цирозом припинення лікування не рекомендується, оскільки загострення гепатиту після лікування може призвести до декомпенсації печінки. Печінкові спалахи у пацієнтів з декомпенсованою хворобою печінки особливо серйозні, а іноді і летальні.

Порушення функції нирок

Пацієнти з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв

Застосування тенофовіру алафенаміду один раз на добу пацієнтам із КК ≥ 15 мл/хв, але < 30 мл/хв та пацієнтам із КК <15 мл/хв, які отримують гемодіаліз, ґрунтується на дуже обмежених фармакокінетичних даних і моделюванні та симуляції. Немає даних про безпеку застосування тенофовіру алафенаміду для лікування хворих на ВГВ з КК < 30 мл/хв.

Застосування тенофовіру алафенаміду не рекомендується пацієнтам з КК < 15 мл/хв, які не отримують гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Нефротоксичність

Потенційний ризик нефротоксичності внаслідок хронічного впливу низького рівня тенофовіру через введення тенофовіру алафенаміду не можна виключити (згідно з даними доклінічних досліджень).

Пацієнти, коінфіковані вірусом гепатиту В та вірусом гепатиту С або D

Немає даних про безпеку та ефективність тенофовіру алафенаміду у пацієнтів, коінфікованих вірусом гепатиту С або D. Слід дотримуватися рекомендацій щодо одночасного застосування для лікування гепатиту С (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Гепатит B і ВІЛ-коінфекція

Тестування на антитіла до ВІЛ слід запропонувати всім пацієнтам, інфікованим ВГВ, чий статус ВІЛ-1 невідомий до початку терапії Тафнекстом. У пацієнтів, які коінфіковані ВГВ та ВІЛ, препарат слід одночасно застосовувати з іншими антиретровірусними засобами, щоб гарантувати відповідне лікування ВІЛ (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами

Тафнекст не слід застосовувати разом з лікарськими засобами, що містять тенофовіру алафенамід, тенофовіру дизопроксилу фумарат або адефовіру дипівоксил.

Одночасне застосування лікарського засобу Тафнекст з певними протисудомними засобами (наприклад, карбамазепіном, окскарбазепіном, фенобарбіталом і фенітоїном), антимікобактеріальними засобами (наприклад, рифампіцином, рифабутином та рифапентином) або звіробоєм, які є індукторами P-глікопротеїну (P-gp) і можуть знизити концентрації тенофовіру алафенаміду у плазмі крові, не рекомендується.

Одночасне застосування лікарського засобу Тафнекст із сильними інгібіторами P-gp (наприклад, ітраконазолом та кетоконазолом) може підвищити концентрацію тенофовіру алафенаміду у плазмі крові. Не рекомендується одночасне застосування.

Непереносимість лактози

Тафнекст містить лактозу, моногідрат. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосування тенофовіру алафенаміду вагітним обмежені (менше 300 результатів вагітності). Однак є велика кількість даних щодо вагітних жінок (понад 1000 результатів), які свідчать про відсутність мальформативної та фето/неонатальної токсичності, пов’язаної із застосуванням тенофовіру дизопроксилу фумарату.

Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив на репродуктивну функцію.

Годування груддю

Невідомо, чи виділяється тенофовіру алафенамід у грудне молоко жінки. Однак у дослідженнях на тваринах було показано, що тенофовір виділяється в молоко. Недостатньо інформації про вплив тенофовіру на новонароджених/немовлят.

Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, яких годують груддю; тому лікарський засіб не слід застосовувати під час годування груддю.

Фертильність

Немає даних щодо впливу тенофовіру алафенаміду на здатність до народжування у людей. Дослідження на тваринах не вказують на шкідливий вплив тенофовіру алафенаміду на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Тенофовіру алафенамід не впливає чи незначно впливає на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. Пацієнтів слід поінформувати, що було зафіксовано запаморочення під час лікування таблетками тенофовіру алафенаміду.

Спосіб застосування та дози

Лікування повинен починати лікар, який має досвід лікування хронічного гепатиту В.

Дорослі та підлітки (віком від 12 років з масою тіла не менше 35 кг): по 1 таблетці 1 раз на добу.

Припинення лікування

Припинення лікування може розглядатися таким чином (див. розділ «Особливості застосування»):

  • Для HBeAg-позитивних пацієнтів без цирозу лікування слід призначати протягом принаймні 6‒12 місяців після підтвердження сероконверсії HBe (втрати HBeAg та втрати ДНК ВГВ при виявленні анти-HBe) або до сероконверсії HBs, або до втрати ефективності (див. розділ «Особливості застосування»). Рекомендується регулярна повторна оцінка після припинення лікування для виявлення вірусологічного рецидиву.
  • Для HBeAg-негативних пацієнтів без цирозу лікування слід призначати щонайменше до сероконверсії HBs або до появи свідчень втрати ефективності. При тривалому лікуванні більше 2 років рекомендується регулярна повторна оцінка, щоб підтвердити, що продовження обраної терапії залишається відповідним для пацієнта.

Пропущений прийом дози

Якщо прийом дози пропущено і минуло менше 18 годин, пацієнт повинен прийняти лікарський засіб якнайшвидше, а потім відновити звичайний режим прийому. Якщо пройшло більше 18 годин, пацієнт не повинен приймати пропущену дозу, а повинен просто відновити звичайний режим прийому.

Якщо у пацієнта виникло блювання протягом 1 години після прийому препарату, він повинен прийняти іншу таблетку. Якщо у пацієнта виникло блювання більше ніж через 1 годину після прийому Тафнекст, йому не потрібно приймати іншу таблетку.

Особливі групи

Пацієнти літнього віку

Не потрібно коригувати дозу лікарського засобу пацієнтам віком від 65 років (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції нирок

Не потрібно коригувати дозу лікарського засобу для дорослих або підлітків (віком від 12 років з масою тіла щонайменше 35 кг) з розрахунковим кліренсом креатиніну (КК) ≥ 15 мл/хв або для пацієнтів з КК <15 мл/хв, які отримують гемодіаліз.

У дні гемодіалізу Тафнекст слід вводити після завершення процедури гемодіалізу (див. розділ «Фармакокінетика»).

Неможливо дати рекомендації щодо дозування для пацієнтів з КК <15 мл/хв, які не отримують гемодіаліз (див. розділ «Особливості застосування»).

Порушення функції печінки

Не потрібно коригувати дозу лікарського засобу для пацієнтів з порушеннями функції печінки (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).

Педіатрична популяція

Безпека та ефективність тенофовіру алафенаміду для дітей віком до 12 років або з масою тіла < 35 кг досі не встановлені. Немає доступних даних.

Спосіб застосування

Пероральне застосування. Тафнекст, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід приймати разом з їжею.

Діти.

Тенофовіру алафенамід не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років або з масою тіла < 35 кг, оскільки в цій популяції безпеку й ефективність не було встановлено.

Передозування

У разі передозування пацієнта необхідно контролювати на предмет токсичності (див. розділ «Побічні реакції»).

Лікування передозування тенофовіру алафенаміду складається із загальних підтримувальних заходів, включаючи моніторинг життєво важливих ознак, а також спостереження за клінічним станом пацієнта.

Тенофовір ефективно видаляється гемодіалізом з коефіцієнтом екстракції приблизно 54 %. Невідомо, чи можна видалити тенофовір за допомогою перитонеального діалізу.

Побічні ефекти

Оцінка побічних реакцій ґрунтується на обʼєднаних даних про безпеку з 2 контрольованих досліджень фази 3, в яких 866 пацієнтів, інфікованих ВГВ, отримували тенофовіру алафенамід 25 мг 1 раз на добу протягом 96 тижнів (середня тривалість впливу препарату 104 тижні) і з постмаркетингового досвіду. Найчастіші побічні реакції: головний біль (12 %), нудота (6 %) та втома (6 %). Після 96-го тижня пацієнти або залишалися на первинному сліпому лікуванні, або отримували у відкритий спосіб тенофовіру алафенамід. Ніяких додаткових побічних реакцій на препарат не було виявлено з 96 по 120 тиждень у подвійно сліпій фазі та у підгрупі субʼєктів, які отримували відкрите лікування тенофовіру алафенамідом (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Нижче наведені побічні реакції при застосуванні тенофовіру алафенаміду пацієнтам з хронічним гепатитом В (табл. 2) протягом 96 тижнів. Частота визначається як: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100).

Таблиця 2

Частота
Побічні реакції
З боку нервової системи
Дуже часто
Головний біль
Часто
Запаморочення
З боку травного тракту
Часто
Діарея, блювання, нудота, біль у животі, здуття живота, метеоризм
Гепатобіліарні розлади
Часто
Підвищений рівень АЛТ
З боку шкіри та підшкірних тканин
Часто
Висип, свербіж
Нечасто
Ангіоневротичний набряк1, кропив’янка1
З боку м’язової та сполучної тканини
Часто
Артралгія
Загальні розлади
Часто
Втома

1 Побічна реакція, виявлена під час постмаркетингового спостереження за препаратами, що містять тенофовіру алафенамід.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній щільно закритій упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Гетеро Лабз Лімітед/ Hetero Labs Limited.

Адреса

Юніт-V, Блок V і V-A, ТСІІС - Формулейшн СЕЗ, С. №№ 439, 440, 441 і 458, Полепаллі Віледж, Джадчерла Мандал, Телангана Стейт, 509301, Індія.

Unit-V, Block V and V-A, TSIIC - Formulation SEZ, S. Nos 439, 440, 441 & 458, Polepally Village, Jadcherla Mandal, Telangana State, 509301, India.

Важно! Данная инструкция по применению является официальной инструкцией производителя, утвержденная и предоставлена Государственным реестром лекарственных средств Украины.
Данная инструкция представлена исключительно с ознакомительной целью и не является поводом для самолечения.

Характеристики

Условия отпуска по рецепту
Регистрация UA/18486/01/01 от 16.12.2020 (приказ 2931 (1))
АТХ-классификация J05AF13 - Тенофовир алафенамид
МНН Тенофовир алафенамид
Фармгруппа Противовирусные средства для системного применения. Нуклеозидные и нуклеотидные ингибиторы обратной транскриптазы.
Действующие вещества тенофовир алафенамид

Новинки реклама

Подагра. Артрит
Подагра. Артрит Эффект природных веществ Подробней
Синдром сухого глаза?
Синдром сухого глаза? Эффективное лечение независимо от причин! Подробней
Боль и воспаление в суставах?
Боль и воспаление в суставах? Действуй мобильно Подробней
Начинай утро с Омега-3
Начинай утро с Омега-3 Польза для сосудов, для мозга, для глаз! Подробней
Беспокоит снижение потенции?
Беспокоит снижение потенции? Есть решение! Подробней
Top