Урапидил Калцекс раствор д/ин. и инф. 5 мг/мл по 10 мл №5 в амп.

діюча речовина: урапідил (urapidil);

1 мл розчину містить 5 мг урапідилу;

5 мл розчину (1 ампула) містить 25 мг урапідилу;

10 мл розчину (1 ампула) містить 50 мг урапідилу;

допоміжні речовини: кислота хлористоводнева концентрована, натрію дигідрофосфату дигідрат, натрію гідрофосфату дигідрат, пропіленгліколь, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій та інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Гіпотензивні засоби. Антиадренергічні засоби периферичної дії. Блокатори альфа-адренорецепторів.

Код АТХ C02C A06.

Фармармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. 

Урапідил спричиняє зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску за рахунок зниження периферичного опору судин.

Частота серцевих скорочень залишається практично незмінною.

Серцевий викид теж не змінюється; серцевий викид, який зменшується у результаті збільшення постнавантаження, може збільшитися.

Механізм дії. Урапідил — це судинорозширювальний засіб, який має центральний та периферичний механізм дії.

На периферичному рівні урапідил переважно блокує постсинаптичні альфа1-адренорецептори, тим самим пригнічуючи судинозвужувальну дію катехоламінів.

На центральному рівні урапідил модулює активність центру регуляції кровообігу, що запобігає рефлекторному збільшенню тонусу симпатичної нервової системи чи зниженню симпатичного тонусу.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після внутрішньовенного введення 25 мг урапідилу вимірюється двофазна зміна (початкова фаза розподілу, кінцева фаза елімінації) концентрації в крові.

Фаза розподілу характеризується періодом напіввиведення близько 35 хв.

Період напіввиведення із сироватки після внутрішньовенної болюсної ін’єкції становить 2,7 (1,8–3,9) години.

Зв’язування з білками плазми крові урапідилу (сироватка людини) in vitro становить 80 %. Відносно низьке зв’язування урапідилу з білками плазми може пояснити той факт, що на сьогоднішній день не відомо взаємодій між урапідилом і лікарськими засобами з високим зв’язуванням з білками плазми.

Розподіл

Об’єм розподілу становить 0,77 л/кг маси тіла. Активна речовина проникає через гематоенцефалічний бар’єр та плацентарний бар’єр.

Метаболізм

Урапідил метаболізується переважно у печінці. Основним метаболітом є урапідил, гідроксильований у 4-й позиції фенільної групи, який не чинить значної антигіпертензивної дії. О-деметильований метаболіт урапідилу має приблизно таку ж біологічну активність, як урапідил, але утворюється лише незначною мірою.

Екскреція та елімінація

Елімінація урапідилу та його метаболітів нирками становить 50–70 %, з яких близько 15 % введеної дози виводиться у вигляді фармакологічно активного урапідилу; решта виводиться з фекаліями у вигляді метаболітів, в основному у вигляді парагідроксильованого урапідилу, що не має гіпотензивного ефекту.

Особливі групи

У пацієнтів з прогресуючими порушеннями функції печінки та/або нирок, а також у пацієнтів похилого віку об’єм розподілу та кліренс урапідилу зменшується, а період напіввиведення з плазми крові — подовжується.

• Гіпертензивний криз.
• Тяжкий або дуже тяжкий ступінь артеріальної гіпертензії.
• Рефрактерна артеріальна гіпертензія.
• Для контрольованого зниження артеріального тиску у разі його підвищення під час/або після хірургічної операції.

• Гіперчутливість до будь-якого з компонентів лікарського засобу.
• Аортальний стеноз.
• Артеріовенозний шунт (за винятком пацієнтів із гемодинамічно незначним діалізним шунтом).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Гіпотензивна дія препарату може посилюватися при одночасному застосуванні з блокаторами альфа-адренорецепторів, вазодилататорами та іншими антигіпертензивними препаратами, а також при гіповолемії (наприклад, діарея, блювання) та вживанні алкоголю.

При одночасному застосуванні циметидину очікується підвищення рівня урапідилу в сироватці на 15 %.

Інформація щодо комбінованої терапії з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) на сьогодні не є достатньою, тому таке лікування не рекомендується.

Особливості застосування.

Особлива обережність потрібна при застосуванні урапідилу у таких випадках:

• серцева недостатність, спричинена механічними функціональними порушеннями (наприклад, стеноз аортального чи мітрального клапана), при легеневій емболії або порушенні серцевої діяльності внаслідок перикардіальних розладів;
• дітям, оскільки дослідження у цій віковій групі пацієнтів не проводилися;
• пацієнтам із печінковою недостатністю;
• пацієнтам із помірним або тяжким ступенем ниркової недостатності;
• пацієнтам похилого віку;
• пацієнтам, які одночасно застосовують циметидин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Якщо інші гіпотензивні засоби приймалися раніше, має пройти достатньо часу, щоб попередні гіпотензивні засоби подіяли. Відповідно, слід вибрати нижчу дозу урапідилу. Надмірне швидке падіння артеріального тиску може призвести до брадикардії або зупинки серця.

Цей лікарський засіб не слід застосовувати під час вагітності чи лактації, якщо це не рекомендується лікарем. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть бути потрібні додаткові дослідження.

Цей лікарський засіб не слід застосовувати у разі наявності захворювання печінки або нирок, якщо це не рекомендується лікарем. Під час прийому цього препарату за вказівкою лікаря можуть бути потрібні додаткові дослідження.

Цей лікарський засіб містить пропіленгліколь

Пропіленгліколь, що міститься у цьому лікарському засобі, може мати такий же ефект, як і вживання алкоголю, і збільшувати ймовірність виникнення побічних ефектів.

Препарат слід застосовувати лише за рекомендацією лікаря. Під час прийому цього лікарського засобу за вказівкою лікаря можуть бути потрібні додаткові дослідження.

Цей лікарський засіб містить натрій

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 1 мл розчину, тобто практично вільний від натрію.

Жінки репродуктивно віку

Цей лікарський засіб не рекомендується застосовувати жінкам репродуктивного віку, які не використовують засоби контрацепції.

Вагітність

На сьогоднішній день даних про застосування урапідилу вагітним жінкам немає або вони дуже обмежені.

Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Урапідил проникає через плацентарний бар’єр. Цей лікарський засіб не можна застосовувати під час вагітності, якщо тільки клінічний стан жінки не вимагає лікування урапідилом.

Період лактації

Невідомо, чи виділяється урапідил з грудним молоком. Тому ризик для новонароджених/немовлят не можна виключати. Цей лікарський засіб не можна застосовувати під час грудного годування.

Фертильність

Щодо фертильності чоловіків та жінок клінічні дослідження не проводились. Дослідження на тваринах показали, що урапідил впливає на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

В окремих випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи (запаморочення) можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами. Це особливо стосується початку лікування, коли відбувається збільшення дози або зміна в лікуванні, або поєднання з алкоголем.

Гіпертензивний криз, тяжка або дуже тяжка форма артеріальної гіпертензії, рефрактерна гіпертензія.

1) Внутрішньовенне введення

По 10–50 мг урапідилу вводять повільно внутрішньовенно з постійним контролем артеріального тиску.

Гіпотензивний ефект очікується протягом 5 хвилин після введення. Залежно від реакції артеріального тиску ін'єкцію урапідилу можна повторити.

2) Повільна внутрішньовенна крапельна інфузія або безперервна інфузія за допомогою перфузатора

Розчин для безперервної крапельної інфузії, що застосовується для підтримки рівня артеріального тиску, досягнутого за допомогою ін’єкції, готують таким чином: 250 мг урапідилу зазвичай додають до 500 мл сумісного розчину для інфузій (див. нижче у цьому розділі).

При використанні перфузатора для введення підтримувальної дози 20 мл розчину для ін’єкцій/інфузій (= 100 мг урапідилу) набирають у шприцевий насос і розбавляють до об’єму 50 мл сумісним розчином для інфузій (див. нижче у цьому розділі).

Максимальна сумісна кількість становить 4 мг урапідилу на 1 мл розчину для інфузій.

Швидкість введення

Швидкість краплинного введення залежить від індивідуальної реакції артеріального тиску.

Початкова рекомендована швидкість інфузії: 2 мг/хв.

Ступінь зниження артеріального тиску визначається дозою, введеною у перші 15 хвилин. Згодом заданий артеріальний тиск можна підтримувати при значно менших дозах.

Підтримувальна доза: у середньому 9 мг/год з розрахунку 250 мг урапідилу з 500 мл розчину для інфузій, еквівалентно 1 мг = 44 краплі = 2,2 мл.

Контрольоване зниження артеріального тиску для регулювання гіпертонічних епізодів під час або після хірургічної операції.

Безперервну інфузію за допомогою перфузора або краплинну інфузію використовувати для підтримання артеріального тиску на рівні, досягнутому за допомогою ін’єкції.

Схема дозування

Внутрішньовенна ін’єкція 25 мг урапідилу (= 5 мл розчину для ін’єкцій/інфузій)		Якщо зниження артеріального тиску відбувається	Кров’яний тиск стабілізувався за допомогою інфузії Початкова доза до 6 мг за 1–2 хв, потім дозу зменшити
		через 2 хв
через 2 хв	артеріальний тиск не змінюється
Внутрішньовенна ін’єкція 25 мг урапідилу (= 5 мл розчину для ін’єкцій/інфузій)		Якщо зниження артеріального тиску відбувається
		через 2 хв
через 2 хв	артеріальний тиск не змінюється
Повільна внутрішньовенна ін’єкція 50 мг урапідилу (= 10 мл розчину для ін’єкцій/інфузій)		Якщо зниження артеріального тиску відбувається
		через 2 хв

Урапідил Калцекс призначений для внутрішньовенного застосування, вводиться внутрішньовенно у вигляді ін’єкцій або інфузій пацієнтам у положенні лежачи на спині.

Можливі як одноразові, так і багаторазові ін’єкції, і навіть тривалі інфузії, а також перехід на пероральні форми урапідилу.

Поряд із гострою парентеральною терапією можливий перехід на підтримувальну терапію пероральними гіпотензивними засобами.

Щоб уникнути токсичної дії, не слід перевищувати 7-денний термін лікування, який є звичайним у разі парентеральної антигіпертензивної терапії. Парентеральне лікування можна повторити у разі рецидиву гіпертонії.

Особливі групи пацієнтів

Дозування у разі порушення функції печінки

Для пацієнтів з порушеннями функції печінки може потребуватися зниження дози урапідилу.

Дозування у разі порушення функції нирок

Для пацієнтів з нирковою дисфункцією може потребуватися зниження дози урапідилу.

Пацієнти похилого віку

Пацієнтам похилого віку гіпотензивні засоби потрібно вводити з належною обережністю та у менших дозах на початку лікування, оскільки чутливість до таких лікарських засобів часто порушена у цих пацієнтів.

Лікарський засіб слід застосовувати відразу після відкриття ампули.

Лікарський засіб має бути візуально перевірений перед застосуванням. Слід застосовувати лише прозорі розчини без наявності частинок.

Як відкрити ампулу:

1) Переверніть ампулу кольоровою крапкою вгору. Якщо у верхній частині ампули є розчин, обережно постукайте по ампулі пальцем, щоб весь розчин потрапив у нижню частину ампули.

2) Використовуйте обидві руки, щоб відкрити ампулу; тримаючи в одній руці нижню частину ампули, іншою рукою відламайте верхню частину ампули в напрямку від кольорової крапки (див. рисунки нижче).

Тільки для одноразового застосування.

Може бути розведений:

• 9 мг/мл (0,9 %) розчин натрію хлориду для інфузій;
• 50 мг/мл (5%) розчин глюкози для інфузій;
• 100 мг/мл (10%) розчин глюкози для інфузій.

Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Клінічні дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату для лікування дітей відсутні.

Симптоми:

• з боку серцево-судинної системи: запаморочення, ортостатичне зниження артеріального тиску, колапс;
• з боку центральної нервової системи: підвищена втомлюваність та порушення швидкості реакцій.

Лікування. Надмірне зниження артеріального тиску може бути полегшене підняттям нижніх кінцівок у лежачому положенні та заміщенням об’єму крові.

Якщо ці заходи виявляться недостатніми, можна вводити внутрішньовенно повільно вазоконстриктори з моніторингом артеріального тиску.

У дуже рідкісних випадках необхідна внутрішньовенна ін’єкція катехоламінів (наприклад, 0,5–1,0 мг адреналіну, розведеного у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду).

Побічні реакції.

Більшість нижчезазначених побічних явищ зумовлені різким зниженням артеріального тиску, однак досвід клінічного застосування показує, що вони зникають протягом кількох хвилин, навіть після проведення краплинної інфузії. При тяжких побічних ефектах слід припинити застосування лікарського засобу.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (доступні дані не дають змоги оцінити частоту).

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто: серцебиття, тахікардія, брадикардія, відчуття тиску або болю за грудниною (симптоми, аналогічні стенокардії), утруднене дихання, зниження артеріального тиску при зміні положення тіла, наприклад при вставанні з положення лежачи (ортостатична дисрегуляція)

З боку травного тракту.

Часто: нудота.

Нечасто: блювання.

Загальні розлади.

Нечасто: підвищена втомлюваність, зміни у місці введення.

Дослідження.

Нечасто: нерегулярний серцевий ритм.

Дуже рідко: тромбоцитопенія*.

З боку нервової системи.

Часто: запаморочення, головний біль.

З боку психіки.

Дуже рідко: відчуття неспокою.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже рідко: пріапізм.

З боку дихальної системи.

Рідко: закладеність носа.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: підвищене потовиділення.

Рідко: гіперчутливість, включаючи свербіж, почервоніння шкіри, висипання.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, кропив’янка.

* У поодиноких випадках зменшення кількості тромбоцитів спостерігалося у разі одночасного перорального прийому урапідилу. Не встановлено причинно-наслідкового зв’язку з терапією урапідилом, наприклад, відповідно до імуногематологічних тестів.

У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід проконсультуватися з лікарем.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Термін придатності після розведення

Хімічна і фізична стабільність при застосуванні була продемонстрована протягом 50 годин при 25 °C і при 2–8 °C при розведенні в розчині натрію хлориду для інфузій 9 мг/мл (0,9 %), розчині глюкози для інфузій 50 мг/мл (5 %) або розчині глюкози для інфузій 100 мг/мл (10 %).

З мікробіологічної точки зору розведений розчин слід використовувати негайно. Якщо він не застосовується негайно, то за час і умови зберігання несе відповідальність безпосередньо користувач і вони, як правило, не перевищують 24 годин при температурі від 2 до 8 °C, якщо тільки розведення не відбулося в контрольованих і валідованих асептичних умовах.

Не потребує особливих умов зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Урапідил Калцекс не слід змішувати з лужними розчинами для ін’єкцій або інфузій, оскільки через кислотні властивості розчину можуть виникнути помутніння або випадання осаду.

Цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, крім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

По 5 мл або 10 мл в ампулі із безбарвного скла І гідролітичного класу з маркувальними кільцями та з крапкою розламу.

По 5 ампул у контурній чарунковій упаковці із полівінілхлоридної плівки.

По 1 контурній чарунковій упаковці разом з інструкцією для медичного застосування в пачці з картону.

За рецептом.

Виробник, який відповідає за випуск серії:

АТ «Калцекс».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. Крустпілс, 71Е, Рига, LV-1057, Латвія.

АТ «Калцекс».

Місцезнаходження заявника.

Вул. Крустпілс, 71Е, Рига, LV-1057, Латвія.