Фактив таблетки, п/плен. обол. по 320 мг №7

Цены в аптеках

Фактив - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Загальна характеристика

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки продовгуватої форми, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, з рискою з обох сторін;

Склад

1 таблетка містить 320 мг геміфлоксацину мезилат (у формі сесквігідрату) еквівалентно геміфлоксацину;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон (повідон), поліпласдон ІКС ЕЛ-10 (кросповідон), магнію стеарат, опадрай ІІ білий. .

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування, група хінолонів. Код АТС J01M A15.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Геміфлоксацин – протимікробний засіб групи фторхінолонів, має широкий спектр дії на грампозитивні, грамнегативні, атипові та анаеробні мікроорганізми. Геміфлоксацин порушує процеси реплікації, репарації та транскрипції бактеріальної ДНК, за рахунок інгібування ферментів ДНК-гірази (топоізомерази ІІ) та топоізомерази ІV, які необхідні для росту бактерій. Геміфлоксацин відрізняється високим ступенем споріднення з бактеріальними топоізомеразами ІІ (ДНК-гіраза) та ІV. Штами Streptococcus pneumonіае, з мутаціями в генах, які кодують дані ферменти, резистентні до більшості фторхінолонів. Геміфлоксацин в терапевтично значимих концентраціях здатний інгібувати змінені ферменти. Таким чином, окремі із штамів Streptococcus pneumonіае, які резистентні до фторхінолонів, можуть бути чутливими до геміфлоксацину. Механізм дії фторхінолонів, у тому числі і геміфлоксацину, відрізняється від механізму дії бета-лактамних антибіотиків, макролідів, аміноглікозидів та тетрациклінів. Не спостерігалось перехресної резистентності між геміфлоксацином і цими групами антибіотиків. Основним механізмом розвитку резистентності до фторхінолонів є мутації в генах ДНК-гірази та ДНК-топоізомерази ІV, частота виникнення яких становить 10-7–10-10 та менше.

Геміфлоксацин активний по відношенню до більшості штамів мікроорганізмів in vitro та in vivo:

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus pneumonіае (у тому числі стійкі до пеніциліну, макролідів та більшості стійких до офлоксацину/левофлоксацину та MDRSP* (*MDRSP – група штамів Streptococcus pneumonіае, яка включає підвид раніше відомий як PRSP (Streptococcus pneumonіае стійкі до пеніциліну), та об’єднує штами, які стійкі до двох або більше антибіотиків: пеніциліни, цефалоспорини другого покоління, макроліди, тетрацикліни та триметоприм/сульфаметоксазол)). Streptococcus pyogenes (у тому числі стійкі до макролідів), Streptococcus viridans, Streptococcus agalacticae, Streptococcus milleri, Streptococcus anginosius, Streptococcus constellatus, Streptococcus mitis та інші види стрептококів. Метицилінчутливий Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus haemolyticus та інші види стафілококів. Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium та інші види ентерококів.

Аеробні грам-негативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae (у тому числі з бета-лактамазою), Haemophilus parainfluenzae та інші види Haemophilus. Moraxella catarrhalis (з негативною та позитивною бета-лактамазою) та інші види Moraxella. Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxutoca та інші види Klebsiella. Escherichia coli; Neisseria gonorrhoeae; Acinetobacter iwoffi, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter calcoaceticus, Acinetobacter haemoliticus та інші види Acinetobacter; Citrobakter freundii, Citrobakter koseri та інші види Citrobakter; Salmonella, Shigella; Enterobacter aerogenes та інші види Enterobacter; Serratia marcescens та інші види Serratia; Proteus mirabilis, Proteus vulgaris та інші види Proteus; Providencia; Morganella morganii та інші види Morganella; Yersinia; Pseudomonas aeruginosa та інші види Pseudomonas; Bordetella pertussis та інші види Bordetella.

Атипові: Coxiella burnetti та інші види Coxiella, Micoplasma pneumoniae та інші види Micoplasma, Legionella pneumophilia та інші види Legionella, Chlamidia pneumoniae та інші види Chlamidia.

Анаеробні: Peptostreptococcus, Clostridium non-perfringes, Clostridium perfringes та інші види Clostridium, Fusobacterium, Porphyromonas, Prevotella.

Фармакокінетика. Геміфлоксацин практично не кумулюється (менше 30 % при дозі 640 мг протягом 7 днів). При курсовому прийомі 320 мг геміфлоксацину один раз на добу рівноважна концентрація досягається на третій день. Геміфлоксацин швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі (ТСmax) становить 0,5–2 години після прийому одної таблетки. Після повторного прийому 320 мг препарату його максимальна концентрація у плазмі крові становить (1,61±0,51) мкг/мл (0,70–2,62 мкг/мл), а площа під кривою – (9,93±3,07) мкг×год./мл (4,71–20,1 мкг×год./мл). Абсолютна біодоступність для геміфлоксацину становить приблизно 71 %. Прийом їжі практично не змінює фармакокінетику геміфлоксацину, тому препарат можна приймати незалежно від їжі. При повторному прийомі 55–73 % препарату зв’язується з білками плазми, частка зв’язаної фракції не залежить від віку. Концентрація геміфлоксацину у бронхоальвеолярному лаважі вища за таку у плазмі. Геміфлоксацин добре проникає у тканини легень. В невеликій кількості геміфлоксацин метаболізується в печінці. Через 4 год після прийому незмінений геміфлоксацин переважає серед метаболітів препарату (65 %) у плазмі крові. Геміфлоксацин не метаболізується системою цитохрому Р450 та не інгібує метаболічну активність. У здорових осіб (61±9,5) % дози геміфлоксацину виводиться через кишечник, а (36±9,3) % з сечею у вигляді незміненого препарату та продуктів метаболізму. Період напіввиведення з плазми та сечі становить приблизно 8 год. та 15 год., відповідно. При гемодіалізі із плазми виводиться 20–30 % дози геміфлоксацину. Фармакокінетика препарату у дітей невідома. Вік не впливає на фармакокінетику геміфлоксацину. При печінковій недостатності можливе незначне підвищення пікової концентрації геміфлоксацину у плазмі крові, яке не потребує корекції дози. При нирковій недостатності відмічається незначне підвищення часу елімінації геміфлоксацину із плазми, без змінення максимальної концентрації. Корекція дози у пацієнтів з кліренсом креатиніну >40 мл/хв непотрібна. У пацієнтів з кліренсом креатиніну £40 мл/хв рекомендується змінення дози препарату (див. «Спосіб застосування»).

Показання для застосування

Інфекційні захворювання викликані чутливими до препарату мікроорганізмами; позагоспітальна пневмонія, у тому числі викликана полірезистентними штамами; загострення хронічного бронхіту; гострий синусит.

Спосіб застосування та дози

Внутрішньо. Застосовувати незалежно від прийому їжі, не розжовувати, з невеликою кількістю води. Рекомендована добова доза – 320 мг 1 раз на добу.

Позалікарняна пневмонія – 320 мг 1 раз на добу протягом 7 днів.

Загострення хронічного бронхіту – 320 мг 1 раз на добу протягом 5 днів.

Гострий синусит – 320 мг 1 раз на добу протягом 5 днів.

Корекція дози непотрібна для пацієнтів з легкою та помірною формами ниркової недостатності (кліренс креатинину більше 40 мл/хв). При тяжких формах ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 40 мл/хв), а також для пацієнтів з гемодіалізом або постійним амбулаторним перитонеальним діалізом рекомендована доза – 160 мг 1 раз на добу. Пацієнтам з печінковою недостатністю та пацієнтам похилого віку корекція дози непотрібна.

Побічна дія.

Алергічні реакції: іноді – шкірний свербіж, кропив’янка; в окремих випадках – синдром Стівенса-Джонсона (злоякісна ексудативна еритема), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайела); дуже рідко – підвищена фоточутливість, алергічний пневмоніт.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея; іноді – блювання, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія; дуже рідко – гостра печінкова недостатність, гепатит.

З боку нервової системи: дуже рідко – тремор, неспокій, тривожність, непритомність, галюцинації, параноїдний синдром, депресія, сонливість. При появі симптомів ураження центральної нервової системи прийом геміфлоксацину припиняють. В окремих випадках: сенсорна або сенсомоторна аксональна полінейропатія, яка характеризується парестезіями, гіпостезіями та іншими порушеннями чутливості, слабкістю.

З боку органів чуття: дуже рідко – порушення смаку та нюху, порушення зору (диплопія, зміна сприйняття кольору), шум у вухах, запаморочення, зниження слуху.

З боку кровотворної системи: іноді – лейкопенія; рідко – тромбоцитопенія; дуже рідко – панцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз та/або інші гематологічні порушення; в окремих випадках – анемія, у тому числі гемолітична та апластична. 

З боку сечовидільної системи: рідко – кристалурія; в окремих випадках – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

З боку лабораторних показників: рідко – підвищений вміст натрію, зниження рівня калію, підвищення загального білірубіну, зниження рівня кальцію, підвищення числа тромбоцитів, зниження кількості нейтрофілів, зміна гематокриту, підвищення концентрації «печінкових» трансаміназ, креатинфосфаткінази.

Інші: дуже рідко – артралгія, артрит, тендовагініт, міалгія, васкуліти, суперінфекції (кандидоз, псевдомембранозний коліт); розриви сухожиль. Ризик ураження сухожиль може зростати у пацієнтів, особливо похилого віку, які отримують кортикостероїди. При появі болю у сухожиллі при фізичному навантаженні, при запаленні або розриві сухожилля прийом геміфлоксацину припиняють (розриви сухожиль можуть спостерігатися як у період лікування будь-яким фторхінолоном, так і після нього). Псевдомембранозний коліт слід підозрювати у пацієнтів з діареєю, яка розвивається після початку лікування геміфлоксацином. Найчастішим збудником коліту є Clostridium difficile. В більшості випадків припинення прийому геміфлоксацину достатньо для зникнення симптомів коліту (в рідких випадках може бути потрібним призначення антибактеріальних препаратів, які активні по відношенню до Clostridium difficile).

Протипоказання

Індивідуальна непереносимість геміфлоксацину та інших фторхінолонів. Вагітність та період лактації. Дитячий вік (до 18 років). Подовження QT-інтервалу на ЕКГ, у тому числі природжене. Ураження сухожиль, перенесені раніше внаслідок застосування фторхінолонів.

Передозування

Симптоми передозування: атаксія, летаргія, клонічні судоми. Лікування симптоматичне. Специфічний антидот невідомий. При явищах гострого передозування слід викликати блювання або промити шлунок. Необхідно багато пити та динамічне спостереження. При гемодіалізі виводиться 20–30 % дози геміфлоксацину із плазми крові.

Особливості застосування

У період лікування геміфлоксацином необхідно забезпечити достатню кількість рідини при дотриманні нормального діурезу. При прийомі Фактиву (як і при застосуванні інших фторхінолонів) можуть виникати реакції фотосенсибілізації, тому рекомендується уникати контакту з прямими сонячними променями. Лікування слід припинити, якщо спостерігаються симптоми фотосенсибілізації. При перших явищах тендиніту (біль та набряк в ділянці сухожиль) застосування Фактиву слід припинити, виключити фізичні навантаження та проконсультуватися з лікарем. При необхідності застосування Фактиву у період лактації слід припинити грудне годування. Необхідно бути обережними при керуванні автомобілем та заняттях іншими, потенційно небезпечними видами діяльності, які потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, особливо при одночасному вживанні етанолу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Антациди: біодоступність геміфлоксацину знижується при призначенні антацидів, які містять алюміній, магній або заліза сульфат. Антациди слід приймати не менш ніж за 3 год. до або не раніше ніж через 2 год. після прийому геміфлоксацину. Сукральфат знижує біодоступність геміфлоксацину. Сукральфат слід приймати не раніше ніж через 2 год. після прийому геміфлоксацину. Пероральні контрацептиви: естроген-прогестеронові контрацептиви незначною мірою зменшують біодоступність геміфлоксацину. Курсовий прийом геміфлоксацину не впливає на фармакокінетику протизаплідних засобів на основі етинілестрадіолу/левоноргестрелу.

Умови та термін зберігання

Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 250С.

Термін придатності

3 роки.

Умови відпуску

За рецептом.

Упаковка

По 5 або 7 таблеток у контурній чарунковій упаковці. По 1 упаковці в пачці.

Виробник

ВАТ „Верофарм”.

Адреса

Юридична адреса Російська Федерація, 107023, м. Москва, вул. Барабанний провулок, буд. 3.Адреса виробництва: Російська Федерація, 308013, м. Бєлгород, вул. Робоча, б. 14.
Аннотация (инструкция по применению) продукта Фактив, утвержденная производителем, представлена исключительно с ознакомительной целью и не является поводом для самолечения.
Только ваш лечащий врач может принять решение о необходимости применения Фактив, назначении схем лечения и дозировок, а также обсудить совместимость Фактив с применяемыми вами лекарствами, разъяснить побочные действия и противопоказания.
Помните – самолечение опасно для вашего здоровья.
Дозировка Фактив таблетки, п/плен. обол. по 320 мг №7
Производитель Верофарм, ОАО, г. Москва, Российская Федерация
МНН Gemifloxacin
Регистрация № UA/5890/01/01 от 06.02.2007. Приказ № 483 от 17.08.2007
Код АТХ

Рекомендуем посмотреть

Гемикс таблетки, п/о по 320 мг №10
Гемикс
таблетки
Мили Хелскер
Цены в аптеках

Просмотренные товары

Фактив таблетки, п/плен. обол. по 320 мг №7
Фактив таблетки, п/плен. обол. по 320 мг №5
Фактив таблетки, п/плен. обол. по 320 мг №7
Фактив таблетки, п/плен. обол. по 320 мг №5
Фактив
таблетки
2 производителя
Цены в аптеках

Новинки

Запор?
Запор? Устрани не симптомы, а причину Подробней
Болит ухо?
Болит ухо? Быстрая помощь за 5 минут Подробней
Приливы? Потливость?
Приливы? Потливость? Лечение климакса без гормонов Подробней
Беспокоят суставы?
Беспокоят суставы? Комплексная поддержка суставов! Подробней
Хотите бросить курить?
Хотите бросить курить? Снижение тяги к курению уже через 60 секунд Подробней
Как предотвратить инфаркт миокарда?
Как предотвратить инфаркт миокарда? ЗДОРОВЬЕ СЕРДЦА В ВАШИХ РУКАХ! Подробней
Top