Склад:
діюча речовина: фенібут (γ-аміно-β-фенілмасляної кислоти гідрохлорид);
1 таблетка містить фенібуту (γ-аміно-β-фенілмасляної кислоти гідрохлориду) в перерахуванні на 100 % речовину 250 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію карбоксиметилкрохмаль, кальцію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі плоскоциліндричні таблетки білого або білого із злегка жовтуватим відтінком кольору, з фаскою та рискою з одного боку.
Фармакотерапевтична група
Психостимулювальні та ноотропні засоби.
Код АТХ N06В Х22.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Фенібут є похідним γ-аміномасляної кислоти та фенілетиламіну.
Домінуючою його дією є антигіпоксична та антиамнестична дія. Фенібут стимулює процеси навчання, поліпшує пам’ять, підвищує фізичну та розумову працездатність. Також Фенібут має властивості транквілізатора: усуває психоемоційне напруження, тривожність, страх, емоційну лабільність, дратівливість, поліпшує сон, подовжує та посилює дію снодійних, наркотичних, нейролептичних і протисудомних засобів. Психологічні показники (увага, пам’ять, швидкість і точність сенсорно-моторних реакцій) під впливом Фенібуту поліпшуються на відміну від дії транквілізаторів. Препарат подовжує латентний період та скорочує тривалість та вираженість ністагму, чинить антиепілептичну дію. Не впливає на холіно- та адренорецептори. Фенібут помітно зменшує прояви астенії та вазовегетативні симптоми, включаючи головний біль, відчуття важкості в голові, порушення сну. У хворих з астенією і в емоційно лабільних осіб вже з перших днів терапії за допомогою Фенібуту поліпшується самопочуття, підвищується цікавість та ініціатива, мотивація діяльності без седативного ефекту або збудження. Встановлено, що Фенібут поліпшує біоенергетику мозку.
Фармакокінетика.
Препарат добре всмоктується після перорального прийому та добре проникає у всі тканини організму, добре проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр. Розподіл у печінці та нирках близький до рівномірного, а в мозку та крові – нижче рівномірного. За 3 години помітну кількість введеного фенібуту виявляють у сечі, одночасно концентрація препарату у тканині мозку не зменшується, його виявляють у мозку протягом 6 годин. Наступного дня фенібут можна виявити лише у сечі; його знаходять у сечі також протягом 2-х днів після прийому, але виявлена кількість становить лише 5 % від введеної дози. Найбільше зв’язування фенібуту відбувається у печінці (80 %), воно не є специфічним.