Флутамид инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Флутамид - инструкция по применению

Флутамид таблетки по 250 мг №84 (21х4)
Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить 250 мг флутаміду;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію лаурилсульфат, повідон К-30, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки блідо-жовтого кольору, двоопуклі, круглої форми, без оболонки.

Фармакотерапевтична група

Антиандрогенні засоби. Код АТХ L02B B01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Флутамід − антиандрогенний препарат з нестероїдною структурою. Флутамід та його метаболіти не мають агоністичних або антагоністичних властивостей відносно рецепторів глюкокортикоїдів, естрогену, прогестину та мінералокортикоїдів.

Флутамід блокує андрогенні рецептори клітин-мішеней у передміхуровій залозі, гіпоталамусі і гіпофізі та інгібує біологічні ефекти ендогенних андрогенів. Проте флутамід не пригнічує дію на андрогенопосередковану секрецію гонадотропін-релізинг гормону (ГТРГ) гіпоталамусом або не впливає на чутливість гіпофіза до ГТРГ. Це призводить до підвищення вмісту гонадотропних гормонів (лютеїнізуючого і фолікулостимулюючого), унаслідок чого відбувається стимуляція гіперпродукування тестостерону.

Флутамід і його метаболіти інгібують взаємодію дигідротестостерону з ядерними рецепторами андрогенів. Блокада рецепторів може також відбуватися на рівні клітинної мембрани і цитоплазми клітини. Основний метаболіт − 2-гідроксифлутамід. Його спорідненість із рецепторами андрогенів у 25 разів вища, ніж у флутаміду, що дозволяє розглядати його як активну форму флутаміду.

Комбінація флутаміду з хімічною або хірургічною кастрацією призводить до появи тестикулярних та адреналових ефектів андрогенів.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування Флутамід добре адсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 2 годин. Досліди з використанням міченого тритієм флутаміду свідчать про його швидкий метаболізм до біологічно активної форми – 2-гідроксифлутаміду та до інших метаболітів. Період напіврозпаду препарату становить 5-6 годин. Існує приблизно 10 метаболітів флутаміду. Більш ніж 90 % флутаміду та 2-гідроксифлутаміду зв’язується з білками плазми крові. Елімінується переважно нирками. Приблизно 4 % прийнятої дози екскретується з калом.

Показання

Лікування місцевопоширеного або метастазуючого раку простати як засіб монотерапії (з або без орхідектомії) або в комбінації з агоністами лютеїнізуючого гормону рілізінг-гормону ЛГРГ у хворих, яким раніше не призначали ніякого лікування, або лікування хворих, які не реагують чи у яких розвинулась резистентність до гормональної терапії або її непереносимість з метою досягнення максимальної андрогенної блокади.

У комбінованій терапії – як один із засобів для лікування локально обмеженого раку простати В2 – С2 (Т2b – Т4), для зменшення об'єму пухлини, посилення контролю над пухлиною та збільшення періоду між загостреннями хвороби.

Протипоказання

Гіперчутливість до флутаміду або до допоміжних речовин, що входять до складу препарату.

Тяжка печінкова недостатність (базовий рівень печінкових ферментів слід оцінити до початку лікування).

Дитячий вік.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодії флутаміду з леупролідом не спостерігалося. Якщо флутамід та агоністи ЛГРГ застосовувати одночасно, потенціальний шкідливий ефект обох препаратів має бути розглянутий.

У пацієнтів, які одержують тривалу терапію варфарином, було відзначено збільшення протромбінового часу після застосування флутаміду. Тому необхідно робити підбір оптимальної дози антикоагулянта.

При сумісному застосуванні Флутаміду та теофіліну можливе збільшення концентрацій теофіліну у плазмі крові.

Необхідно уникати одночасного застосування Флутаміду та потенційно гепатотоксичних препаратів.

При одночасному застосуванні існує можливість взаємодії з парацетамолом та опіоїдними аналгетиками.

Флутамід може уповільнювати метаболізм кортикостероїдів.

Під час лікування не слід вживати алкоголь.

Так як лікування андрогенної депривації може подовжувати інтервал QT, одночасне застосування Флутаміду з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT або лікарськими засобами, що здатні викликати тріпотіння/мерехтіння, такі як клас IA (наприклад, хінідин, дизопірамід) або клас III (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід) антиаритмічні лікарські засоби, метадон, моксифлоксацин, нейролептики і т.д., має бути ретельно оцінено.

Особливості застосування

У складі комбінованої терапії з агоністами ЛГРГ терапію Флутамідом розпочинати як мінімум за 3 дні до призначення агоністів ЛГРГ, що сприяє менш вираженій запальній гіперемії, ніж при паралельному початку терапії.

Лікування слід проводити під наглядом лікаря.

При розладах функцій печінки застосування флутаміду як тривалої терапії можливе тільки після ретельної оцінки імовірної користі та ризиків.

Перевірку функції печінки слід проводити до початку лікування. Лікування препаратом не слід розпочинати хворим з рівнями трансамінази у сироватці крові, що в 2-3 рази перевищують верхню межу норми.

Перевірку функції печінки слід проводити протягом усього періоду лікування препаратом, особливо пацієнтам, у яких не проводилась орхіектомія, оскільки були відзначені такі побічні реакції як холестатична жовтяниця, некроз печінки, зміна рівня трансамінази та печінкова енцефалопатія. Відповідне лабораторне тестування слід проводити щомісяця протягом перших 4 місяців лікування і далі періодично, та при перших симптомах/ознаках дисфункції печінки (свербіж, темний колір сечі, стійка відсутність апетиту, жовтяниця, помірна болючість у правому верхньому квадранті живота або загальна слабкість).

При лабораторному підтвердженні порушення функції печінки або жовтяниці, при відсутності підтверджених біопсією метастазів у печінці, лікування препаратом слід припинити, якщо у хворого продовжує розвиватися жовтяниця або якщо рівні трансамінази у сироватці крові перевищили у 2-3 рази верхню межу норми, навіть при відсутності клінічних симптомів. Порушення функцій печінки зазвичай буває оборотним після припинення лікування Флутамідом. Однак існують свідчення про летальні випадки внаслідок тяжкого ураження печінки, спричиненого застосуванням флутаміду.

Лікування андрогенної депривації може подовжувати інтервал QT.

Лікар повинен оцінити співвідношення ризик-користь, в тому числі потенціал для тріпотіння/мерехтіння перед початком лікування Флутамідом у хворих з історією або факторами ризику подовження QT та у хворих, які отримують супутні лікарські засоби, які можуть подовжуватити інтервал QT.

Препарат застосовувати тільки чоловікам. Під час терапії необхідно застосовувати належні методи контрацепції.

Пацієнти з розладами функції нирок мають перебувати під ретельним наглядом під час терапії флутамідом. Пацієнтів слід проінформувати про те, що флутамід і лікарські засоби, призначені для медичної кастрації, необхідно застосовувати у поєднанні і не можна припиняти їхній прийом або змінювати дози без попередньої консультації з лікарем.

У випадку ціанозу необхідно перевірити хворого на наявність метгемоглобінемії, яка може розвинутись при передозуванні.

У пацієнтів, які не пройшли процедуру орхіектомії, при тривалому лікуванні препаратом необхідно періодично визначати кількість сперматозоїдів. Оскільки при лікуванні флутамідом підвищуються рівні тестостерону та естрадіолу у плазмі крові, можлива затримка рідини у тканинах організму, тому препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам з хворобами серця. Крім того, зростання рівня естрадіолу може підвищити ризик розвитку тромбоемболії. 

При тривалому прийомі Флутаміду може спостерігатися олігоспермія. У цьому разі доцільним є проведення кількісного аналізу сперми.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат застосовувати тільки чоловікам. Під час терапії необхідно застосовувати належні методи контрацепції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Зазвичай препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, але в поодиноких випадках можливі втомлюваність, запаморочення, часткове порушення свідомості. У таких випадках необхідно утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Препарат приймати перорально, по 1 таблетці (250 мг) 3 рази на добу після їди кожні 8 годин. Добова доза становить 750 мг.

У складі комбінованої терапії з агоністами ЛГРГ прийом Флутаміду можна розпочинати одночасно або за 3 доби до початку терапії агоністами ЛГРГ.

При застосуванні променевої терапії Флутамід призначати за 8 тижнів до її початку та продовжувати протягом усього курсу променевої терапії.

Діти

Інформація щодо застосування препарату дітям відсутня, тому застосування препарату цій категорії пацієнтів не показане.

Передозування

В експериментах на тваринах флутамід призводив до гіпоактивності, пілоерекції, уповільнював частоту дихання, зумовлював атаксію та/або сльозотечу, анорексію, седацію, блювання і метгемоглобінемію.

Клінічні дані свідчать, що прийом флутаміду в добовій дозі до 1500 мг протягом 36 тижнів не спричиняє серйозних побічних ефектів. Іноді виникають гінекомастія, нагрубання молочних залоз і скороминущі зміни рівнів печінкових трансаміназ. Одноразова доза флутаміду (до 5 г) не спричиняє симптомів передозування та не становить загрозу для життя.

Симптоми передозування, які б загрожували життю людини, невідомі.

Враховуючи високий ступінь зв'язування флутаміду з білками плазми крові, він не може бути виведений за допомогою діалізу. Як і при лікуванні передозування будь-якого лікарського засобу, слід враховувати можливість одночасного прийому кількох препаратів пацієнтом. Показано проведення загальних заходів щодо контролю і підтримки життєвих параметрів організму. Може знадобитися промивання шлунка.

Побічні реакції

При монотерапії найчастішими побічними реакціями при лікуванні препаратом Флутамід є гінекомастія та/або болісність у молочних залозах, що іноді супроводжується галактореєю. Зазначені реакції зникають після припинення лікування або зменшення дози.

Порушення з боку серцево-судинної системи виникають значно рідше порівняно з діетилстилбестролом.

Флутамід спричиняє тимчасове підвищення рівня печінкових трансаміназ внаслідок гепатиту.

При комбінованій терапії найчастішими побічними ефектами із застосуванням флутаміду та ЛГРГ агоністу можуть бути відчуття жару, зниження лібідо, імпотенція, діарея, нудота та блювання. Зазначені побічні ефекти, за винятком діареї, мають місце при монотерапії ЛГРГ агоністами з порівняно такою ж частотою.

Частота проявів гінекомастії при комбінованій терапії флутамідом та ЛГРГ агоністом значно нижча порівняно з монотерапією флутамідом та істотно не відрізняється від частоти при прийомі плацебо.

При монотерапії

Інфекції та інвазії

Рідко: оперізувальний герпес.

Порушення з боку кровотворної та лімфатичної системи

Рідко: лімфедема.

Анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, метгемоглобінемія, екхімози.

Порушення харчування та обміну речовин

Часто: підвищення апетиту.

Рідко: анорексія.

Психічні розлади.

Часто: безсоння.

Рідко: депресія, тривожність.

Порушення з боку нервової системи.

Рідко: запаморочення, головний біль.

Сонливість.

Порушення з боку імунної системи.

Рідко: вовчакоподібний синдром.

Порушення з боку органів зору.

Рідко: нечіткість зору.

Порушення з боку серцево-судинної системи.

Рідко: припливи.

Частота невідома: QT подовження.

Серцево-судинні розлади.

Порушення з боку органів дихання.

Рідко: диспное.

Надзвичайно рідко: кашель.

Порушення з боку кишково-шлункового тракту.

Часто: діарея, нудота, блювання, підвищення апетиту.

Рідко: неспецифічні скарги на функціонування шлунково-кишкового тракту, печія, запор.

Порушення функції шлунково-кишкового тракту, біль у ділянці шлунка, розлади шлунка, виразкоподібні болі, стоматит.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів.

Часто: гепатит.

Жовтяниця, збільшення показників печінкових проб.

Зазвичай печінкові розлади зникають після відміни флутаміду; тяжкий токсичний гепатит, некроз печінки та печінкова енцефалопатія (ці побічні реакції зазвичай оборотні і зникають після відміни терапії). Відзначено поодинокі летальні наслідки, пов'язані з ураженням печінки внаслідок застосування препарату.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів.

Збільшення рівня сечовини та креатиніну в крові (ступінь тяжкості цього побічного ефекту зазвичай не вимагає зниження дози або припиненння прийому препарату), зміна кольору сечі на зелений.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини.

Рідко: свербіж, підшкірні крововиливи.

Надзвичайно рідко: фоточутливість.

Висипання, алопеція, на початку терапії флутамідом можливий розвиток оборотних змін структури волосся.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже часто: гінекомастія і/або біль у ділянці грудних залоз, галакторея.

Рідко: зниження лібідо, зменшення спермоутворення.

Зміни молочних залоз, на початку монотерапії флутамідом можливе збільшення рівня тестостерону у плазмі, яке має зворотний характер, біль у грудях.

Доброякісні та злоякісні пухлини.

Надзвичайно рідко: новоутворення у грудних залозах у чоловіків.

Загальні порушення.

Часто: підвищена втомлюваність.

Рідко: набряки, слабкість, тривожність, спрага, біль за грудниною.

Гарячка.

Дослідження.

Часто: транзиторне порушення функції печінки.

При комбінованій терапії

Порушення з боку кровотворної та лімфатичної систем

Рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Надзвичайно рідко: гемолітична анемія, макроцитарна анемія, метгемоглобінемія, сульфгемоглобінемія.

Порушення метаболізму.

Рідко: анорексія.

Надзвичайно рідко: гіперглікемія, загострення цукрового діабету.

Психічні розлади.

Рідко: депресія, тривожність.

Неспокій, невроз, сонливість, безсоння, дратівливість.

Порушення з боку нервової системи.

Рідко: оніміння, сплутаність свідомості, нервозність.

Ознаки нервово-м'язових захворювань.

Порушення з боку серцево-судинної системи.

Дуже часто: припливи.

Рідко: гіпертензія.

Частота невідома: тромбоемболія, QT подовження.

Відзначалися випадки тромбофлебіту, легеневої емболії, інфаркту міокарда.

Порушення з боку органів дихання, органів грудної порожнини та середостіння.

Надзвичайно рідко: легеневі симптоми (наприклад, диспное), інтерстиціальне ураження легень.

Задишка.

Порушення з боку кишково-шлункового тракту.

Дуже часто: діарея, нудота, блювання.

Рідко: неспецифічні скарги на функціонування шлунково-кишкового тракту.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів.

Нечасто: гепатит.

Рідко: порушення функції печінки, жовтяниця.

Надзвичайно рідко: холестатична жовтяниця, печінкова енцефалопатія, некроз печінки, летальні наслідки через тяжке ураження печінки, пов'язане із застосуванням флутаміду.

Підвищення рівня печінкових ферментів, білірубіну, залишкового азоту.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини.

Рідко: висипання.

Надзвичайно рідко: фоточутливість, еритема, виразки, епідермальний некроліз.

Свербіж, утворення пухирів.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів.

Рідко: симптоми з боку сечостатевої системи

Надзвичайно рідко: зміна кольору сечі до бурштинового та жовто-зеленого.

Дизурія, зміна частоти сечовиділення.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже часто: зниження лібідо, імпотенція.

Нечасто: гінекомастія.

Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Рідко: нейром'язові симптоми (у тому числі м′язова слабкість, парестезії, судоми).

Артралгії, міалгії.

Дослідження.

Рідко: підвищення сечовини та збільшення концентрації креатиніну в сироватці крові.

Загальні порушення.

Рідко: набряк.

Відчуття жару, біль у ділянці живота.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 21 таблетці у блістері; по 4 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Оріонінтіe, 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ФЛУТАМИД

(FLUTAMID)

Состав

действующее вещество: 1 таблетка содержит 250 мг флутамида;

вспомогательные вещества: маннит (Е 421), натрию лаурилсульфат, повидон К-30, целлюлоза микрокристаллическая, кремнию диоксид коллоидный безводный, натрия крахмалгликолят (тип А), магния стеарат.

Лекарственная форма. Таблетки.

Основные физико-химические свойства: таблетки бледно-желтого цвета, двояковыпуклые, круглой формы, без оболочки.

Фармакотерапевтическая группа. Антиандрогенные средства. Код АТХ L02B B01.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика.

Флутамид − антиандрогенный препарат нестероидной структуры. Флутамид и его метаболиты не имеют агонистических или антагонистичных свойств относительно рецепторов глюкокортикоидов, эстрогена, прогестина и минералокортикоидов.

Флутамид блокирует андрогенные рецепторы клеток-мишеней в предстательной железе, гипоталамусе и гипофизе и ингибирует биологические эффекты эндогенных андрогенов. Однако флутамид не оказывает угнетающего действия на андрогенопосредованную секрецию гонадотропин-релизинг гормона (ГТРГ) гипоталамусом или не влияет на чувствительность гипофиза к ГТРГ. Это приводит к повышению содержания гонадотропных гормонов (лютеинизирующего и фоликулостимулирующего), в результате чего происходит стимуляция гиперпродукции тестостерона.

Флутамид и его метаболиты ингибируют взаимодействие дигидротестостерона с ядерными рецепторами андрогенов. Блокада рецепторов может также происходить на уровне клеточной мембраны и цитоплазмы клетки. Основной метаболит − 2-гидроксифлутамид. Его родство с рецепторами андрогенов в 25 раз выше, чем у флутамида, что позволяет рассматривать его как активную форму флутамида.

Комбинация флутамида с химической или хирургической кастрацией приводит к появлению тестикулярных и адреналових эффектов андрогенов.

Фармакокинетика.

После перорального применения Флутамид хорошо адсорбируется из желудочно-кишечного тракта. Максимальная концентрация в плазме крови достигается в течение 2 часов. Опыты с использованием меченого тритием флутамида свидетельствуют о его быстром метаболизме до биологически активной формы – 2-гидроксифлутамида и других метаболитов. Период полураспада препарата составляет 5-6 часов. Существует приблизительно 10 метаболитов флутамида. Более 90 % флутамида и

2 − гидроксифлутамида связывается с белками плазмы крови. Элиминируется преимущественно почками. Приблизительно 4 % принятой дозы экскретируется с калом.

Клинические характеристики.

Показания

Лечение местнораспространенного или метастазирующего рака простаты в качестве монотерапии (с или без орхидэктомии) или в комбинации с агонистами лютеинизирующего гормона рилизинг-гормона ЛГРГ у больных, которым ранее не назначали никакого лечения, или лечение больных, которые не реагируют или у которых развилась резистентность к гормональной терапии или ее непереносимость с целью достижения максимальной андрогенной блокады.

В составе комбинированной терапии – как одно из средств для лечения локально ограниченного рака простаты В2 − С2 (Т2b − Т4), для уменьшения объема опухоли, усиления контроля над опухолью и увеличения периода между обострениями болезни.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к флутамиду или к вспомогательным веществам, которые входят в состав препарата.

Тяжелая печеночная недостаточность (базовый уровень печеночных ферментов необходимо оценить до начала лечения).

Детский возраст.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Взаимодействия флутамида с леупролидом не наблюдалось. Если флутамид и агонисты ЛГРГ применять одновременно, потенциальный вредный эффект обоих препаратов должен быть рассмотрен.

У пациентов, которые получают длительную терапию варфарином, было отмечено увеличение протромбинового времени после применения флутамида. Поэтому необходимо делать подбор оптимальной дозы антикоагулянта.

При совместном применении Флутамида и теофиллина возможно увеличение концентраций теофиллина в плазме крови.

Необходимо избегать одновременного применения Флутамида и потенциально гепатотоксических препаратов.

При одновременном применении существует возможность взаимодействия с парацетамолом и опиоидными аналгетиками.

Флутамид может замедлять метаболизм кортикостероидов.

Во время лечения не следует употреблять алкоголь.

Так как лечение андрогенной депривации может удлинять интервал QT, одновременное применение Флутамида с лекарственными средствами, которые удлиняют интервал QT или лекарственными средствами, которые способны вызвать трепетание/мерцание, такие как класс IA (хинидин, дизопирамид) или класс III (амиодарон, соталол, дофетилид, ибутилид) антиаритмические лекарственные средства, метадон, моксифлоксацин, нейролептики и т.д., должно быть тщательно оценено.

Особенности применения

В составе комбинированной терапии с агонистами ЛГРГ терапию Флутамидом начинать как минимум за 3 дня до назначения агонистов ЛГРГ, что способствует менее выраженной воспалительной гиперемии, чем при параллельном начале терапии.

Лечение следует проводить под надзором врача.

При расстройствах функций печени применение флутамида как длительной терапии возможно только после тщательной оценки вероятной пользы и рисков.

Проверку функции печени следует проводить до начала лечения. Лечение препаратом не следует начинать больным с уровнями трансаминазы в сыворотке крови, которые в 2-3 раза превышают верхний предел нормы.

Проверку функции печени следует проводить в течение всего периода лечения препаратом, особенно пациентам, которым не проводилась орхиэктомия, так как были отмечены такие побочные реакции как холестатическая желтуха, некроз печени, изменение уровня трансаминазы и печеночная энцефалопатия. Соответствующее лабораторное исследование следует проводить ежемесячно в течение первых 4 месяцев лечения и дальше периодически, и при первых симптомах/признаках дисфункции печени (зуд, темный цвет мочи, стойкое отсутствие аппетита, желтуха, умеренная боль в правом верхнем квадранте живота или общая слабость).

При лабораторном подтверждении нарушения функции печени или желтухи, при отсутствии подтвержденных биопсией метастаз в печени лечение препаратом следует прекратить, если у больного продолжает развиваться желтуха или если уровни трансаминазы в сыворотке крови превысили в 2-3 раза верхний предел нормы, даже при отсутствии клинических симптомов. Нарушение функций печени обычно бывает обратимым после прекращения лечения Флутамидом. Однако существуют свидетельства о летальных случаях в результате тяжелого поражения печени, вызванного применением флутамида.

Лечение андрогенной депривации может удлинять интервал QT.

Врач должен оценить соотношение риск-польза, в том числе потенциал для трепетания/мерцания перед началом лечения Флутамидом у больных с историей или факторами риска удлинения QT и у больных, получающих сопутствующие лекарственные средства, которые могут удлинять интервал QT.

Препарат применять только мужчинам. Во время терапии необходимо применять надлежащие методы контрацепции.

Пациенты с нарушением функции почек должны находится под тщательным наблюдением во время терапии флутамидом. Пациентов следует проинформировать о том, что флутамид и лекарственные средства, предназначенные для медицинской кастрации, необходимо применять в сочетании и нельзя прекращать их прием или изменять дозы без предварительной консультации с врачом.

У пациентов, которые не прошли процедуру орхиэктомии, при длительном лечении препаратом необходимо периодически определять количество сперматозоидов. Поскольку при лечении флутамидом поовышаются уровни тестостерона и эстрадиола в плазме крови, возможна задержка жидкости в тканях организма, поэтому препарат необходимо с осторожностью назначать пациентам с болезнями сердца. Кроме этого, повышение уровня эстрадиола может повысить риск развития тромбоэмболии.

При длительном приеме Флутамида может наблюдаться олигоспермия. В этом случае целесообразным является проведение количественного анализа спермы.

Применение в период беременности или кормления грудью

Препарат применять только мужчинам. Во время терапии необходимо применять надлежащие методы контрацепции.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Обычно препарат не влияет на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами, но в единичных случаях возможны утомляемость, головокружение, частичное нарушение сознания. В таких случаях необходимо воздерживаться от управления автотранспортом или работы с другими механизмами.

Способ применения и дозы

Препарат принимать внутрь, по 1 таблетке (250 мг) 3 раза в сутки после еды каждые 8 часов. Суточная доза составляет 750 мг.

В составе комбинированной терапии с агонистами ЛГРГ прием Флутамида можно начинать одновременно или за 3 суток до начала терапии агонистами ЛГРГ.

При применении лучевой терапии Флутамид назначать за 8 недель до ее начала и продолжать в течение всего курса лучевой терапии.

Дети.

Информация относительно применения препарата детям отсутствует, потому применение препарата этой категории пациентов не показано.

Передозировка

В экспериментах на животных флутамид приводил к гипоактивности, пилоэрекции, замедлял частоту дыхания, ваызывал атаксию и/или слезотечение, анорексию, седацию, рвоту и метгемоглобинемию.

Клинические данные свидетельствуют, что прием флутамида в суточной дозе до 1500 мг в течение 36 недель не влечет серьезные побочные эффекты. Иногда возникают гинекомастия, нагрубание молочных желез и преходящие изменения уровней печеночных трансаминаз. Одноразовая доза флутамида (до 5 грамм) не вызывает симптомы передозировки и не составляет угрозу для жизни.

Симптомы передозировки, которые бы угрожали жизни человека, неизвестны.

Учитывая высокую степень связывания флутамида с белками плазмы крови, он не может быть выведен с помощью диализа. Как и при лечении передозировки любого лекарственного средства, следует учитывать возможность одновременного приема нескольких препаратов пациентом. Показано проведение общих мероприятий по контролю и поддержке жизненных параметров организма. Может понадобиться промывание желудка.

Побочные реакции

При монотерапии самыми частыми побочными реакциями при лечении препаратом Флутамид является гинекомастия и/или болезненность в молочных железах, что иногда сопровождается галактореей. Отмеченные реакции исчезают после прекращения лечения или уменьшения дозы.

Нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы возникают значительно реже сравнительно с диэтилстилбестролом.

Флутамид влечет временное повышение уровня печеночных трансаминаз в результате гепатита.

При комбинированной терапии наиболее частыми побочными эффектами с применением флутамида и агонистов ЛГРГ могут быть ощущение жара, снижения либидо, импотенция, диарея, тошнота и рвота. Отмеченные побочные эффекты, за исключением диареи, имеют место при монотерапии агонистами ЛГРГ с такой же частотой.

Частота проявлений гинекомастии при комбинированной терапии флутамидом и агонистом ЛГРГ значительно ниже по сравнению с монотерапией, и существенно не отличается от частоты при приеме плацебо.

При монотерапии

Инфекции и инвазия.

Редко: опоясывающий герпес.

Нарушение со стороны кроветворной и лимфатической системы.

Редко: лимфедема.

Анемия, лейкопения, тромбоцитопения, метгемоглобинемия, экхимозы.

Нарушение питания и обмена веществ.

Часто: повышение аппетита.

Редко: анорексия.

Психические расстройства.

Часто: бессонница.

Редко: депрессия, тревожность.

Нарушение со стороны нервной системы.

Редко: головокружение, головная боль.

Сонливость.

Нарушение со стороны иммунной системы.

Редко: волчаночноподобный синдром.

Нарушение со стороны органов зрения.

Редко: нечеткость зрения.

Нарушение со стороны сердечно-сосудистой системы.

Редко: приливы.

Частота неизвестна: удлинение QT интервала.

Сердечно-сосудистые расстройства.

Нарушение со стороны органов дыхания.

Редко: диспноэ.

Очень редко: кашель.

Нарушение со стороны кишечно-желудочного тракта.

Часто: диарея, тошнота, рвота, повышение аппетита.

Редко: неспецифические жалобы на функционирование желудочно-кишечного тракта, изжога, запор.

Нарушение функции желудочно-кишечного тракта, боль в области желудка, расстройства желудка, язвенные боли, стоматит.

Нарушение со стороны печени и желчевыводящих путей.

Часто: гепатит.

Желтуха, повышение показателей печеночных проб.

Обычно расстройства печени исчезают после отмены флутамида; тяжелый токсичный гепатит, некроз печени и печеночная энцефалопатия (эти побочные реакции обычно обратимые и исчезают после отмены терапии). Отмечены одиночные летальные исходы, связанные с поражением печени в результате применения препарата.

Нарушение со стороны почек и мочевыводящих путей.

Увеличение уровня мочевины и креатинина в крови (степень тяжести этого побочного эффекта не требует снижения дозы или прекращения приема препарата), изменение цвета мочи на зеленый.

Нарушение со стороны кожи и подкожной клетчатки.

Редко: зуд, подкожное кровоизлияние.

Очень редко: фоточувствительность.

Сыпь, алопеция, в начале терапии флутамидом возможно развитие обратимых изменений структуры волос.

Нарушение со стороны репродуктивной системы и молочных желез.

Очень часто: гинекомастия и/или боль в участке грудных желез, галакторея.

Редко: снижение либидо, уменьшение спермообразования.

Изменения молочных желез, в начале монотерапии флутамидом возможно увеличение уровня тестостерона в плазме, которое имеет обратимый характер, боль в груди.

Доброкачественные и злокачественные опухоли.

Очень редко: новообразование в грудных железах у мужчин.

Общие нарушения.

Часто: повышенная утомляемость.

Редко: отеки, слабость, тревожность, жажда, боль за грудиной.

Жар.

Исследование.

Часто: транзиторное нарушение функции печени.

При комбинированной терапии

Нарушение со стороны кроветворной и лимфатической систем.

Редко: анемия, лейкопения, тромбоцитопения.

Чрезвычайно редко: гемолитическая анемия, макроцитарная анемия, метгемоглобинемия, сульфгемоглобинемия.

Нарушение метаболизма.

Редко: анорексия.

Чрезвычайно редко: гипергликемия, обострение сахарного диабета.

Психические расстройства.

Редко: депрессия, тревожность.

Беспокойство, невроз, сонливость, бессонница, раздражительность.

Нарушение со стороны нервной системы.

Редко: онемение, спутанность сознания, нервозность.

Признаки нервно-мышечных заболеваний.

Нарушение со стороны сердечно-сосудистой системы.

Очень часто: приливы.

Редко: гипертензия.

Частота неизвестна: тромбоэмболия, удлинение QT интервала.

Отмечались случаи тромбофлебита, легочной эмболии, инфаркта миокарда.

Нарушения со стороны органов дыхания, органов грудной полости и средостения.

Чрезвычайно редко: легочные симптомы (например, диспноэ), интерстициальное поражение легких.

Одышка.

Нарушение со стороны кишечно-желудочного тракта.

Очень часто: диарея, тошнота, рвота.

Редко: неспецифические жалобы на функционирование желудочно-кишечного тракта.

Нарушение со стороны печени и желчевыводящих путей.

Нечасто: гепатит.

Редко: нарушение функции печени, желтуха.

Чрезвычайно редко: холестатическая желтуха, печеночная энцефалопатия, некроз печени, летальные исходы в результате тяжелого поражения печени, связанного с применением флутамида.

Повышение уровня печеночночных ферментов, биллирубина, остаточного азота.

Нарушение со стороны кожи и подкожной клетчатки.

Редко: сыпь.

Чрезвычайно редко: фоточувствительность, эритема, язвы, эпидермальный некроз.

Зуд, образование волдырей.

Нарушение со стороны почек и мочевыводящих путей.

Редко: симптомы со стороны мочеполовой системы.

Чрезвычайно редко: изменение цвета мочи до янтарного и желто-зеленого цвета.

Дизурия, изменение частоты мочеиспускания.

Нарушение со стороны репродуктивной системы и молочных желез.

Очень часто: снижение либидо, импотенция.

Нечасто: гинекомастия.

Нарушение со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани.

Редко: нейромышечные симптомы (в том числе мышечная слабость, парестезии, судороги).

Артралгии, миалгии.

Исследование.

Редко: повышение мочевины и увеличение концентрации креатинина в сыворотке крови.

Общие нарушения.

Редко: отек.

Ощущение жара, боль в области живота.

Срок годности

3 года.

Условия хранения

Хранить при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка

По 21 таблетке в блистере; по 4 блистера в картонной коробке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель

Орион Корпорейшн/Оrion Corporation.

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности. Орионинтие 1, 02200 Эспоо, Финляндия/Оrionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

Аннотация (инструкция по применению) медицинского препарата Флутамид, утвержденная производителем, представлена исключительно с ознакомительной целью и не является поводом для самолечения.
Только ваш лечащий врач может принять решение о необходимости применения Флутамид, назначении схем лечения и дозировок, а также обсудить совместимость Флутамид с применяемыми вами лекарствами, разъяснить побочные действия и противопоказания.
Помните – самолечение опасно для вашего здоровья.
Дозировка Флутамид таблетки по 250 мг №84 (21х4)
Производитель Орион Корпорейшн, Финляндия
МНН Flutamide
Фарм. группа Препараты группы пенициллина
Регистрация № UA/0488/01/01 от 22.08.2014. Приказ № 594 от 22.08.2014
Код АТХ

Найдено 354 аптеки

Чернигов, пр.Мира 42
  (0462) 67-44-XX
Кр флутамид таб 250мг №84
Orion (Финляндия)
102020
Киев, ул.Владимирская 51/53
  (044) 520-03-XX
Флутамид таб 250 мг №84
Орион Корпорейшн (Финляндия)
119000
Найдено 354 аптеки Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

mixtura.ua
  (0800) 30-03-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Флутамид таблетки 250мг №84(21*4)
ОРИОН КОРПОРЕЙШН ФИНЛЯНДИЯ
95300
apteka911.com.ua
  (0800) 50-59-XX
Доставка по Украине "Новой почтой" по тарифам перевозчика (заказы менее 100 грн по предоплате)
Флутамид табл. 250мг №84
ОРИОН КОРПОРЕЙШН
94740
farmagroup.com.ua
  (068) 372-60-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"

Также ищут

Новинки

Витаминный комплекс с Омега-3 из Германии Всего 1 капсула в сутки! Подробней
ГОРЛО ЛІКУВАТИ Малюку і Тату Подробней
Болит горло? Устрани причину болезни - возбудителей Подробней
Запор? Устрани не симптомы, а причину Подробней
Простуда? Насморк? Кашель? Действуйте комплексно! Подробней
Режутся зубки? Как помочь ребенку Подробней
Как экономить при покупке в аптеках? Подробней
Скрыть рекламу
Top