Эдюрант инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Эдюрант - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: rilpivirine hydrochloride;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить рилпівірину гідрохлориду у кількості, що відповідає 25 мг рилпівірину;

допоміжні речовини: повідон (КЗ0); полісорбат 20; лактоза, моногідрат; натрію кроскармелоза; целюлоза мікрокристалічна силікатована; магнію стеарат; гіпромелоза 2910 6mРа.s; макрогол 3000; триацетин; титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі двоопуклі таблетки з тисненням «ТМС» з одного боку та «25» з іншого.

Фармакотерапевтична група

Антивірусні засоби системної дії. Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. Код АТХ J05A G05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Рилпівірин є діарилпіримідиновим ННІЗТ ВІЛ-1. Активність рилпівірину опосередкована неконкурентним пригніченням зворотної транскриптази ВІЛ-1. Рилпівірин не пригнічує клітинні ДНК-полімерази α, β і γ людини.

Противірусна дія in vitro

Рилпівірин активний відносно лабораторних штамів ВІЛ-1 дикого типу в гостро інфікованій лінії Т-клітин; середнє значення 50 % ефективної концентрації (ЕС50) для HIV-1/IIIB становить 0,73 нм (0,27 нг/мл). Хоча рилпівірин продемонстрував обмежену активність in vitro щодо ВІЛ-2 (значення ЕС50 в діапазоні від 2510 до 10830 нм (від 920 до 3970 нг/мл)), лікування ВІЛ-2 інфекції Едюрантом® не рекомендується через відсутність клінічних даних.

Крім того, рилпівірин продемонстрував противірусну активність щодо широкого спектру первинних ізолятів ВІЛ-1 групи М (підтип A, B, C, D, F, G, H) з показниками EC50 у діапазоні від 0,07 до 1,01 нм (0,03 до 0,37 нг/мл), а також щодо первинних ізолятів групи O з показниками EC50 у діапазоні від 2,88 до 8,45 нм (1,06 до 3,10 нг/мл).

Резистентність

У клітинних культурах. Рилпівірин-резистентні штами відбиралися у культурах клітин, починаючи з ВІЛ-1 дикого типу різного походження і підтипів, а також стійких до ННІЗТ штамів ВІЛ-1. Найбільш часто виникаючими мутаціями, які асоціювалися з резистентністю, були L100I, K101E, V108I, E138K, V179F, Y181C, H221Y, F227C і M230I.

Резистентність до рилпівірину визначалася як кратна зміна (FC) EC50 вище біологічного порогового значення (BCO), характерного для методу аналізу, що використовується.

У пацієнтів з ВІЛ-1, які раніше не отримували антиретровірусної терапії. Для досліджень резистентності було використано більш широке поняття вірусологічної невдачі, ніж для первинного аналізу ефективності. При кумулятивному аналізі загальної резистентності на 48 тижні ІІІ фази досліджень, у 62 (з 72) пацієнтів з вірусологічною невдачею у групі Едюранту® були дані тестування резистентності на початку лікування та на момент невдачі. У цьому аналізі ННІЗТ-асоційованими резистентними мутаціями, які розвивалися, найчастіше були: V90I, K101E, Е138К, Е138Q, V179I, Y181C, V189I, H221Y та F227C. Під час клінічних досліджень наявність мутацій V90I та V189I на початку лікування не впливала на відповідь на терапію. Мутація E138K, як правило у поєднанні з мутацією M184I, виникала найбільш часто при лікуванні рилпівірином. У аналізі на 48 тижні, у 31 пацієнта з 62 з вірусологічною невдачею була продемонстрована поява супутніх ННІЗТ та НІЗТ мутацій; у 17 випадках з 31 це була комбінація мутацій E138K та M184I. Найчастіші мутації співпадали у аналізах на 48 та 96 тижнях.

У кумулятивному аналізі резистентності на 96 тижні спостерігалася нижча частота виникнення вірусологічних невдач протягом других 48 тижнів лікування, ніж протягом перших 48 тижнів. У аналізі від 48 до 96 тижня 24 (3,5 %) та 14 (2,1 %) вірусологічних невдач додатково виникло у групі Едюранту® та ефавіренцу, відповідно. 9 з 24 та 4 з 14 цих вірусологічних невдач виникло у пацієнтів з вихідним вірусним навантаженням < 100 000 копій/мл відповідно.

Враховуючи всі наявні дані досліджень in vitro та in vivo у пацієнтів, яким раніше не застосовували антиретровірусне лікування, наступні мутації, пов’язані з резистентністю, при їх наявності на початку лікування, можуть впливати на активність рилпівірину: K101E, K101P, E138A, E138G, E138K, E138R, E138Q, V179L, Y181C, Y181I, Y181V, Y188L, H221Y, F227C, M230I і M230L. Дані мутації, пов’язані з резистентністю до рилпівірину, повинні враховуватися лише при застосуванні Едюранту® пацієнтам, які раніше не отримували антиретровірусне лікування. Зазначені мутації, асоційовані з резистентністю, були отримані в дослідженнях in vivo у пацієнтів, які раніше не отримували антиретровірусне лікування, тому не можна посилатися на наведені дані для прогнозування ефективності Едюранту® у пацієнтів з вірусологічною невдачею попередньої антиретровірусної терапії.

Як і для інших антиретровірусних засобів, при призначенні Едюранту® слід керуватися результатами аналізу на резистентність.

Перехресна резистентність.

Сайт-спрямований ННІЗТ мутантний вірус. Рилпівірин демонстрував антивірусну активність проти 64 (96 %) штамів з 67 рекомбінантних лабораторних штамів ВІЛ-1 з однією мутацією в гені зворотної транскриптази, асоційованою з резистентністю до ННІЗТ, включно з найбільш частими мутаціями K103N та Y181C. Одиничними мутаціями, пов’язаними із втратою чутливості до рилпівірину, були K101P, Y181I та Y181V. Поява мутації K103N сама по собі не спричиняла зменшення чутливості до рилпівірину, проте комбінація мутацій K103N та L100I демонструвала зменшення чутливості до рилпівірину у 7 разів.

Ізоляти рекомбінантних штамів. Рилпівірин зберігав активність (FC ≤ BCO) проти 62 % з 4786 ізолятів рекомбінантних штамів ВІЛ-1, резистентних до ефавіренцу та/або невірапіну.

Пацієнти з ВІЛ-1, які раніше не отримували антиретровірусної терапії. У кумулятивному аналізі на 96 тижні ІІІ фази досліджень (ECHO та THRIVE), 42 з 86 пацієнтів з вірусологічною невдачею лікування Едюрантом® продемонстрували резистентність до рилпівірину, викликану лікуванням (генотипний аналіз). У цих пацієнтів частота фенотипічної перехресної резистентності до інших ННІЗТ була наступною: етравірин 32/42, ефавіренц 30/42 та невірапін 16/42. Серед пацієнтів з вихідним вірусним навантаженням ≤ 100 000 копій/мл, 9 з 27 пацієнтів з вірусологічною невдачею лікування Едюрантом® продемонстрували резистентність до рилпівірину (генотипний аналіз) з частотою фенотипічної перехресної резистентності до етравірину – 4/9, ефавіренцу – 3/9 та невірапіну – 1/9.

Вплив на показники електрокардіограми.

Вплив застосування Едюранту® у рекомендованій дозі 25 мг один раз на добу на коригований інтервал QT (QTc) оцінювався у клінічному дослідженні за участю 60 здорових добровольців. При застосуванні у рекомендованій дозі клінічно важливого впливу Едюранту® на інтервал QTс не спостерігалося.

При вивченні застосування Едюранту® в надтерапевтичних дозах (75 мг один раз на день і 300 мг один раз на день) здоровим добровольцям, максимальне середнє і узгоджене в часі (верхня межа довірчого інтервалу 95 %) відхилення у значеннях інтервалу QTcF між досліджуваним препаратом і плацебо після корекції значень склало 10,7 (15,3) і 23,3 (28,4) мс відповідно. На тлі рівноважного стану прийом препарату в дозах 75 мг один раз на день та 300 мг один раз на день призводив до підвищення Cmax приблизно в 2,6 та 6,7 разів відповідно, в порівнянні з середнім значенням Cmax при застосуванні Едюранту® в рекомендованій дозі 25 мг один раз на добу.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні властивості рилпівірину оцінювалися у дорослих здорових добровольців і у ВІЛ-1-інфікованих дорослих пацієнтів, які раніше не отримували антиретровірусної терапії. Експозиція рилпівірину зазвичай була нижчою у ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів, ніж у здорових добровольців.

Всмоктування

Після прийому внутрішньо максимальна концентрація рилпівірину у плазмі зазвичай досягається протягом 4-5 годин. Абсолютна біодоступність Едюранту® невідома.

Вплив їжі на абсорбцію

Експозиція рилпівірину була приблизно на 40 % нижчою при прийомі Едюранту® натще порівняно з такою при прийомі разом з їжею стандартної калорійності (533 ккал) або з висококалорійною їжею з високим вмістом жирів (928 ккал). Коли Едюрант® застосовували тільки разом з багатими на білок поживними напоями експозиція була на 50 % нижчою, ніж при прийомі з їжею. Едюрант® слід приймати під час їди для досягнення оптимальної абсорбції. Прийом Едюранту® натще або тільки разом з багатими на білок поживними напоями може призвести до зниження концентрації рилпівірину в плазмі та зменшення терапевтичного ефекту Едюранту® (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Розподіл

Рилпівірин приблизно на 99,7 % зв’язується з білками плазми в лабораторних умовах, в першу чергу, з альбумінами. Розподіл рилпівірину в інших середовищах, окрім плазми (наприклад спинномозковій рідині, секреті статевих шляхів), у людей не вивчався.

Біотрансформація

Дослідження in vitro показують, що рилпівірин головним чином піддається окисному метаболізму за участю системи цитохрому Р450 (CYP) ЗА.

Виведення

Кінцевий період напіввиведення рилпівірину становить приблизно 45 годин. Після перорального прийому одноразової дози 14С-рилпівірину, близько 85 % і 6,1 % дози препарату, що містить радіоактивну мітку, було виявлено в калі та сечі відповідно. Виведення рилпівірину у незмінному вигляді з фекаліями в середньому складало 25 % прийнятої дози. Лише незначна кількість рилпівірину у незміненому вигляді (< 1 % дози) була виявлена у сечі.

Особливі групи пацієнтів

Діти.

Фармакокінетика рилпівірину після застосування Едюранту® у дозі 25 мг один раз на добу ВІЛ-1-інфікованим дітям, яким раніше не застосовували антиретровірусної терапії, була зіставною із фармакокінетикою рилпівірину у ВІЛ-1-інфікованих дорослих пацієнтів, яким раніше не застосовували антиретровірусної терапії. Так як і у дорослих, впливу маси тіла у ході дослідження С213 (від 33 кг до 93 кг) на фармакокінетику рилпівірину не спостерігалося.

Наразі фармакокінетика рилпівірину у дітей віком до 12 років вивчається. Рекомендації стосовно дозування для дітей віком до 12 років не можуть бути сформульовані через недостатність даних (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти літнього віку. Популяційний аналіз фармакокінетики у ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів показав, що фармакокінетика рилпівірину залишається незмінною для всіх вікових груп (від 18 до 78 років). Було оцінено лише трьох пацієнтів віком від 65 років. Корекція дози для пацієнтів літнього віку не потрібна, проте слід дотримуватися обережності при застосуванні Едюранту® цій групі пацієнтів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Стать. Клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці рилпівірину у чоловіків і жінок виявлено не було.

Етнічне походження. Популяційний аналіз фармакокінетики рилпівірину у ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів показав, що етнічне походження не має клінічно значущого впливу на експозицію рилпівірину.

Порушення функції печінки. Рилпівірин переважно метаболізується і виводиться печінкою. У дослідженні порівнювали 8 пацієнтів з легким порушенням функції печінки (клас A за шкалою Чайльда-П’ю) з 8 пацієнтами контрольної групи та 8 пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (клас В за шкалою Чайльда-П’ю) з 8 пацієнтами контрольної групи. Експозиція багаторазової дози рилпівірину була на 47 % вищою у пацієнтів з легким порушенням функції печінки та на 5 % вищою у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки. Однак, не слід виключати можливість значного підвищення експозиції до фармакологічно активного, незв’язаного рилпівірину у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки.

Необхідності у корекції дози Едюранту® для пацієнтів з помірним порушенням функції печінки немає, проте слід з обережністю призначати її таким пацієнтам. Застосування Едюранту® пацієнтам з тяжкою формою печінкової недостатності (клас С за шкалою Чайльда-П’ю) не досліджувалося, тому не рекомендується призначати Едюрант® таким пацієнтам (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти з супутньою інфекцією вірусу гепатиту В та/або С. Популяційний аналіз фармакокінетики показав, що супутня інфекція вірусу гепатиту В та/або С не мала клінічно значущого впливу на експозицію рилпівірину.

Порушення функції нирок. Фармакокінетика рилпівірину не вивчалась у пацієнтів з нирковою недостатністю. Рилпівірин виводиться нирками у незначній кількості. Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок або з термінальною стадією захворювання нирок, концентрація рилпівірину у плазмі крові може підвищуватись через зміни в абсорбції препарату, розподілі та/або метаболізмі на фоні порушення функції нирок, тому Едюрант® таким пацієнтам застосовують з обережністю. Пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок або з термінальною стадією захворювання нирок Едюрант® у поєднанні з потужними інгібіторами CYP3A застосовують лише якщо переваги такого застосування значно переважають потенційний ризик. Оскільки рилпівірин значною мірою зв’язується з білками плазми, малоймовірно, що гемодіаліз або перитонеальний діаліз можуть істотно прискорити виведення рилпівірину з організму (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Вагітність і післяпологовий період.

Загальна концентрація рилпівірину після його прийому у дозі 25 мг один раз на день у складі антиретровірусної терапії у період вагітності (однаково для 2-го та 3-го триместру) була нижчою у порівнянні з післяпологовим періодом (див. таблицю 1). Зниження фармакокінетичних показників незв’язаного (активного) рилпівірину у період вагітності було менш вираженим у порівнянні з післяпологовим періодом, ніж загального рилпівірину.

У жінок, які отримували рилпівірин у дозі 25 мг один раз на добу протягом 2-го триместру вагітності, середні інтраіндивідуальні значення Сmax, AUC24h та Cmin загального рилпівірину були відповідно на 21 %, 29 % та 35 % нижчими, ніж у післяпологовий період; протягом 3-го триместру вагітності значення Cmax, AUC24h та Cmin були відповідно на 20 %, 31 % та 42 % нижчими, ніж після пологів.

Таблиця 1

Значення фармакокінетичних показників загального рилпівірину після його застосування у дозі 25 мг один раз на добу у складі антиретровірусної терапії протягом 2-го, 3-го триместрів вагітності та у післяпологовий період
Фармакокінетика загального рилпівірину
(середнє значення ± СВ,
tmax: медіана [діапазон])
Післяпологовий період
(6–12 тижнів)
(n=11)
 
2-ий триместр вагітності
(n=15)
3-ій триместр вагітності
(n=13)
Сmin, нг/мл
84,0 ± 58,8
54,3 ± 25,8
52,9 ± 24,4
Сmax, нг/мл
167 ± 101
121 ± 45,9
123 ± 47,5
tmax, год
4,00 (2,03-25,08)
4,00 (1,00 – 9,00)
4,00 (2,00-24,93)
AUC24h, нг.год/мл
2714 ± 1535
1792 ± 711
1762 ± 662

Показання

Едюрант® у комбінації з іншими антиретровірусними лікарськими засобами показаний для лікування інфекції, спричиненої вірусом імунодефіциту людини типу 1 (ВІЛ-1), у дорослих та дітей віком від 12 років, які раніше не отримували антиретровірусної терапії, з вірусним навантаженням ≤ 100000 РНК ВІЛ-1 копій/мл.

Слід керуватися даними з генотипного тестування на резистентність перед призначенням лікування Едюрантом®.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин.

Одночасне застосовування з деякими групами лікарських засобів, такими як:

  • протисудомні препарати: карбамазепін, окскарбазепін, фенобарбітал, фенітоїн;
  • антимікобактеріальні препарати: рифампіцин, рифапентин;
  • інгібітори протонної помпи: омепразол, езомепразол, лансопразол, пантопразол, рабепразол;
  • системний глюкокортикоїд дексаметазон, за винятком застосування одноразових доз;
  • трава звіробою звичайного (Hypericum perforatum),

оскільки це може призвести до значного зниження концентрації рилпівірину в плазмі (за рахунок індукції ферментів CYP3A або збільшення рН шлунку) та втрати терапевтичного ефекту Едюранту® (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Лікарські препарати, які впливають на експозицію рилпівірину

Рилпівірин в основному метаболізується за участю цитохрому Р450 (CYP) ЗА. Таким чином, лікарські препарати, які індукують або пригнічують CYP3A, можуть вплинути на кліренс рилпівірину (див. розділ «Фармакокінетика»). Одночасне застосування Едюранту® і лікарських препаратів, які індукують CYP3A, спричиняє зниження концентрації рилпівірину у плазмі крові, що може призвести до втрати терапевтичного ефекту Едюранту®.

Одночасне застосування Едюранту® та препаратів, які пригнічують CYP3A, призводило до збільшення концентрації рилпівірину в плазмі.

Одночасне застосування Едюранту® та препаратів, які підвищують pH в шлунку, спричиняє зниження концентрації рилпівірину у плазмі крові, що може зменшувати терапевтичний ефект Едюранту®.

Лікарські засоби, на які впливає рилпівірин

Застосування Едюранту® у дозі 25 мг один раз на добу навряд чи буде проявляти клінічно значущий вплив на експозицію лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів CYP.

Рилпівірин є інгібітором P-глікопротеїну in vitro (концентрація напівмаксимального пригнічення (IC50) складає 9,2 мкм). У клінічних дослідженнях не виявлено суттєвого впливу рилпівірину на фармакокінетику дигоксину. Однак не слід виключати здатність рилпівірину підвищувати концентрацію в плазмі крові інших препаратів, які транспортуються за участю Р-глікопротеїну та є більш чутливими до пригнічення Р-глікопротеїну у кишечнику (наприклад, дабігатрану етексилат).

Було виявлено, що рилпівірин in vitro пригнічує білок-транспортер MATE-2K зі значенням IC50 ˂ 2,7 нм. Клінічна важливість цих даних невідома.

Дослідження взаємодії проводилися лише за участю дорослих пацієнтів. Встановлені та теоретично можливі взаємодії між рилпівірином та деякими антиретровірусними та іншими лікарськими засобами наведено в таблиці 2 (збільшення позначається як «↑», зменшення – як «↓» та відсутність змін – як «↔», не застосовується – як «НЗ», довірчий інтервал – як «ДІ»).

Таблиця 2

Взаємодії та рекомендації щодо дозування при застосуванні з іншими лікарськими засобами
Лікарські засоби відповідно до терапевтичного застосування
Лікарські взаємодії,
середнє геометричне (%)
Рекомендації щодо одночасного застосування
ПРОТИІНФЕКЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ
Антиретровірусні препарати
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази ВІЛ (НІЗТ)
Диданозин*#
400 мг один раз на добу
Диданозин:
 
Рилпівірин:
 
AUC ↑ 12 %
Cmin НЗ
Cmax
AUC ↔
Cmin
Cmax
Корекція дози не потрібна.
Диданозин слід застосовувати щонайменше за дві години до або чотири години після прийому Едюранту®.
Тенофовіру дизопроксилу фумарат*#
300 мг один раз на добу
Тенофовір:
 
 
Рилпівірин:
AUC ↑ 23 %
Cmin ↑ 24 %
Cmax ↑ 19 %
AUC ↔
Cmin
Cmax
Корекція дози не потрібна.
Інші НІЗТ (абакавір, емтрицитабін, ламівудин, ставудин та зидовудин)
Взаємодія не вивчалася. Клінічно значущі лікарські взаємодії не очікуються.
Корекція дози не потрібна.
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (ННІЗТ)
ННІЗТ (делавірдин, ефавіренц, етравірин, невірапін)
Взаємодія не вивчалася.
Спільне застосування Едюранту® з іншими ННІЗТ не рекомендується.
Інгібітори протеази (ІП) ВІЛ спільно з низькими дозами ритонавіру
 
 
 
Дарунавір/ритонавір*#
800/100 мг один раз на добу
 
Дарунавір:
 
 
Рилпівірин:
 
AUC ↔
Cmin ↓ 11 %
Cmax
AUC ↑ 130 %
Cmin ↑ 178 %
Cmax ↑ 79 %
Одночасне застосування Едюранту® з посиленими ритонавіром інгібіторами протеази призводить до збільшення концентрації рилпівірину в плазмі, однак корекція дози не потрібна.
(пригнічення ферментів CYP3A)
Лопінавір/ритонавір
(м’які желатинові капсули)*#
400/100 мг 2 рази на добу
Лопінавір:
 
 
Рилпівірин:
 AUC ↔
Cmin ↓ 11 %
Cmax
AUC ↑ 52 %
Cmin ↑ 74 %
Cmax ↑ 29 %
(пригнічення ферментів CYP3A)
Інші потенційовані ІП (атазанавір/ритонавір, фосампренавір/ритонавір, саквінавір/ритонавір, типранавір/ритонавір)
Взаємодія не вивчалася.
 
Інгібітори протеази (ІП) без спільного застосування з низькими дозами ритонавіру
Непотенційовані ІП (атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір)
Взаємодія не вивчалася. Очікується збільшення експозиції рилпівірину.
 
(пригнічення ферментів CYP3A)
Корекція дози не потрібна.
Антагоністи CCR5
Маравірок
Взаємодія не вивчалася. Клінічно значущі взаємодії лікарських засобів не очікуються.
Корекція дози не потрібна.
Інгібітори переносу молекулярного ланцюжка інтегрази ВІЛ
Ралтегравір*
Ралтегравір:
 
 
Рилпівірин:
 
AUC ↑ 9 %
Cmin ↑ 27 %
Cmax ↑ 10 %
AUC ↔
Cmin
Cmax
Корекція дози не потрібна.
Інші противірусні препарати
Рибавірин
Взаємодія не вивчалася. Клінічно значущі взаємодії лікарських засобів не очікуються.
Корекція дози не потрібна.
Симепревір*
Симепревір:
 
Рилпівірин:
 
AUC↔
Cmin
Cmax ↑ 10 %
AUC ↔
Cmin ↑ 25 %
Cmax
 
Корекція дози не потрібна.
ІНШІ ПРЕПАРАТИ
ПРОТИСУДОМНІ
Карбамазепін
Окскарбазепін
Фенобарбітал
Фенітоїн
Взаємодія не вивчалася. Очікується значне зниження концентрації рилпівірину в плазмі.
 
(пригнічення ферментів CYP3A)
Едюрант® не слід застосовувати в комбінації з цими протисудомними засобами, оскільки це може призвести до втрати терапевтичного ефекту Едюранту® (див. розділ «Протипоказання»).
ПРОТИГРИБКОВІ ПРЕПАРАТИ КЛАСУ АЗОЛІВ
Кетоконазол*#
400 мг один раз на добу
Кетоконазол:
AUC ↓ 24 %
Cmin ↓ 66 %
Cmax
При застосуванні Едюранту® у рекомендованій дозі 25 мг один раз на добу спільно з кетоконазолом корекція дози не потрібна.
(індукція CYP3A внаслідок високих доз рилпівірину у дослідженні)
 
Рилпівірин:
AUC ↑ 49 %
Cmin ↑ 76 %
Cmax ↑ 30 %
 
 
(пригнічення ферментів CYP3A)
Флуконазол
Ітраконазол
Посаконазол
Вориконазол
Взаємодія не вивчалася. Одночасне застосування Едюранту® з протигрибковими препаратами класу азолів може призвести до збільшення концентрації рилпівірину в плазмі.
 
(пригнічення ферментів CYP3A)
Корекція дози не потрібна.
АНТИМІКОБАКТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ
Рифабутин*
300 мг один раз на добу1
 
 
 
 
 
300 мг один раз на добу
(+ 25 мг рилпівірину один раз на добу) 300 мг один раз на добу (+ 50 мг рилпівірину один раз на добу)
Рифабутин:
 
 
25-O-дезацетил-рифабутин:
 
Рилпівірин:
AUC ↔
Cmin
Cmax
AUC ↔
Cmin
Cmax
 
AUC ↓ 42 %
Cmin ↓ 48 %
Cmax ↓ 31 %
Протягом усього періоду одночасного застосування Едюранту® та рифабутину дозу Едюранту® слід підвищити до 50 мг один раз на добу. Після припинення одночасного застосування дозу Едюранту® необхідно знизити до 25 мг один раз на добу.
 
Рилпівірин:
AUC ↑ 16 %*
Cmin ↔*
Cmax ↑ 43 %*
* - у порівнянні з дозуванням 25 мг один раз на добу не у комбінації
 
(індукція ферментів CYP3A)
Рифампіцин*#
600 мг один раз на добу
Рифампіцин:
 
 
25-дезацетил- рифампіцин:
 
Рилпівірин:
AUC ↔
Cmin НЗ
Cmax
AUC ↓ 9 %
Cmin НЗ
Cmax
AUC ↓ 80 %
Cmin ↓ 89 %
Cmax ↓ 69 %
Едюрант® не слід застосовувати в комбінації з рифампіцином, оскільки спільне застосування може призвести до втрати терапевтичного ефекту Едюранту®.
 
 
(індукція ферментів CYP3A)
Рифапентин
Взаємодія не вивчалася. Очікується значне зниження концентрації рилпівірину в плазмі.
 
(індукція ферментів CYP3A)
Едюрант® не слід застосовувати в комбінації з рифапентином, оскільки спільне застосування може призвести до втрати терапевтичного ефекту Едюранту® (див. розділ «Протипоказання»).
АНТИБІОТИКИ ІЗ ГРУПИ МАКРОЛІДІВ
Кларитроміцин
Еритроміцин
 
Взаємодія не вивчалася. Очікується збільшення експозиції рилпівірину.
 
(пригнічення ферментів CYP3A)
За можливості слід розглянути застосування альтернативного препарату, такого як азитроміцин.
ГЛЮКОКОРТИКОЇДИ
Дексаметазон
(системне застосування, за винятком одноразового застосування)
Взаємодія не вивчалася. Очікується дозозалежне зниження концентрації рилпівірину в плазмі.
 
(індукція ферментів CYP3A)
Едюрант® не слід застосовувати у поєднанні з дексаметазоном для системного застосування (за винятком одноразового застосування), оскільки одночасне застосування може спричинити втрату терапевтичного ефекту Едюранту® (див. розділ «Протипоказання»). Слід розглянути альтернативні препарати, особливо для довгострокового застосування.
ІНГІБІТОРИ ПРОТОННОЇ ПОМПИ
Омепразол*#
20 мг один раз на добу
Омепразол:
 
 
Рилпівірин:
AUC ↓ 14 %
Cmin НЗ
Cmax ↓ 14 %
AUC ↓ 40 %
Cmin ↓ 33 %
Cmax ↓ 40 %
Едюрант® не слід застосовувати у комбінації з інгібіторами протонної помпи, оскільки спільне застосування може призвести до втрати терапевтичного ефекту Едюранту® (див. розділ «Протипоказання»).
 
(зменшення абсорбції за рахунок збільшення рН шлунку)
Лансопразол
Рабепразол
Пантопразол
Езомепразол
Взаємодія не досліджувалася. Очікується значне зниження концентрації рилпівірину у плазмі.
 
(зменшення абсорбції за рахунок збільшення рН шлунку)
АНТАГОНІСТИ Н2 РЕЦЕПТОРІВ
Фамотидин*#
одноразова доза 40 мг за 12 годин до прийому рилпівірину
Рилпівірин:
AUC ↓ 9 %
Cmin НЗ
Cmax
Поєднання Едюранту® та антагоністів H2-рецепторів слід використовувати з особливою обережністю. Слід застосовувати лише антагоністи Н2-рецепторів, які можна приймати один раз на день.
 
 
 
 
Фамотидин*#
одноразова доза 40 мг за
2 години до прийому рилпівірину
Рилпівірин:
AUC ↓ 76 %
Cmin НЗ
Cmax ↓ 85 %
(зменшення абсорбції за рахунок збільшення рН шлунку)
Фамотидин*#
одноразова доза 40 мг за
4 години до прийому рилпівірину
Рилпівірин:
AUC ↑ 13 %
Cmin НЗ
Cmax ↑ 21 %
Слід дотримуватися суворого графіку дозування з прийомом антагоністів Н2-рецепторів щонайменше за 12 годин до або через 4 години після Едюранту®.
Циметидин
Нізатидин
Ранітидин
Взаємодія не вивчалася.
 
(зменшення абсорбції за рахунок збільшення рН шлунку)
АНТАЦИДИ
Антациди (наприклад, гідроксид алюмінію або магнію, карбонат кальцію)
Взаємодія не вивчалася. Очікується значне зниження концентрації рилпівірину в плазмі.
 
(зменшення абсорбції за рахунок збільшення рН шлунку).
Едюрант® і антациди у комбінації слід призначати з особливою обережністю. Антациди слід застосовувати щонайменше за 2 години до або через 4 години після Едюранту®.
НАРКОТИЧНІ АНАЛГЕТИКИ
Метадон*
60-100 мг один раз на добу, індивідуальний підбір дози
R(-) метадон:
 
 
Рилпівірин:
AUC ↓ 16 %
Cmin ↓ 22 %
Cmax ↓ 14 %
AUC ↔*
Cmin ↔*
Cmax ↔*
На початку одночасного застосування метадону та Едюранту® корекція дози не потрібна. Однак рекомендується клінічний моніторинг, оскільки підтримуюча терапія метадоном може потребувати корекції дози у деяких пацієнтів.
 
* на основі історичного контролю
АНТИАРИТМІЧНІ ПРЕПАРАТИ
Дигоксин*
Дигоксин:
AUC ↔
Cmin НЗ
Cmax
Корекція дози не потрібна.
АНТИКОАГУЛЯНТИ
Дабігатрану етексилат
Взаємодія не вивчалася. Не слід виключати ризик підвищення концентрації дабігатрану у плазмі крові.
 
(пригнічення Р-глікопротеїну в кишечнику)
Едюрант® і дабігатрану етексилат у комбінації слід застосовувати з обережністю.
АНТИДІАБЕТИЧНІ ПРЕПАРАТИ
Метформін*
разова доза 850 мг
 
 
 
Метформін:
AUC ↔
Cmin НЗ
Cmax
 
Корекція дози не потрібна.
РОСЛИННІ ПРЕПАРАТИ
Звіробій звичайний (Hypericum perforatum)
Взаємодія не вивчалася. Очікується значне зниження концентрації рилпівірину у плазмі.
 
(індукція ферментів CYP3A)
Едюрант® не слід застосовувати у комбінації з препаратами, що містять звіробій, оскільки спільне застосування може призвести до втрати терапевтичного ефекту Едюранту® (див. розділ «Протипоказання»).
АНАЛГЕТИКИ
Парацетамол*#
разова доза 500 мг
Парацетамол:
 
 
Рилпівірин:
AUC ↔
Cmin НЗ
Cmax
AUC ↔
Cmin ↑ 26 %
Cmax
Корекція дози не потрібна.
ПЕРОРАЛЬНІ КОНТРАЦЕПТИВИ
Етинілестрадіол*
0,035 мг один раз на добу
Норетиндрон*
1 мг один раз на добу
Етинілестрадіол:
 
 
Норетиндрон:
 
 
Рилпівірин:
AUC ↔
Cmin
Cmax ↑ 17 %
AUC ↔
Cmin
Cmax
AUC ↔*
Cmin ↔*
Cmax ↔*
Корекція дози не потрібна.
 
*на основі історичного контролю
ІНГІБІТОРИ ГМГ-КОА-РЕДУКТАЗИ
Аторвастатин*#
40 мг один раз на добу
Аторвастатин:
 
 
Рилпівірин:
AUC ↔
Cmin ↓ 15 %
Cmax ↑ 35 %
AUC ↔
Cmin
Cmax ↓ 9 %
Корекція дози не потрібна.
ІНГІБІТОРИ ФОСФОДІЕСТЕРАЗИ (ФДЕ-5) 5 ТИПУ
 
Силденафіл*#
разова доза 50 мг
Силденафіл:
 
 
Рилпівірин:
AUC: ↔
Cmin: НЗ
Cmax: ↔
AUC: ↔
Cmin: ↔
Cmax: ↔
Корекція дози не потрібна.
Варденафіл
Тадалафіл
 Взаємодія не вивчалася.
Корекція дози не потрібна.

* Взаємодія між Едюрантом® і лікарським засобом оцінювалася у ході клінічного дослідження. Всі інші лікарські взаємодії є передбачуваними.

# Це дослідження взаємодій було проведено із застосуванням дози, що перевищує рекомендовану дозу Едюранту®, з метою оцінки максимального ефекту при спільному застосуванні лікарського засобу. Рекомендація щодо дозування Едюранту® 25 мг один раз на добу.

1 Дане дослідження взаємодії проводилося з дозами Едюранту®, вищими за рекомендовані.

Лікарські засоби, які подовжують інтервал QT

Існує обмежена інформація щодо ймовірності фармакодинамічної взаємодії між рилпівірином та лікарськими засобами, які подовжують інтервал QT на ЕКГ. У ході дослідження за участю здорових добровольців застосовувалися надтерапевтичні дози рилпівірину (75 мг один раз на добу і 300 мг один раз на добу), що призводило до подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділ «Фармакодинаміка»). Едюрант® слід з обережністю застосовувати одночасно з лікарськими засобами, які призводять до ризику розвитку тріпотіння-мерехтіння.

Особливості застосування

Хоча доведено, що ефективна вірусна супресія із застосуванням антиретровірусних препаратів значно знижує ризик передачі ВІЛ при статевих контактах, не слід виключати залишкового ризику передачі ВІЛ. Слід продовжувати вживати відповідних запобіжних заходів для попередження передачі ВІЛ-інфекції.

Вірусологічна невдача і розвиток резистентності.

Застосування Едюранту® не оцінювалося у пацієнтів з попередньою вірусологічною невдачею лікування іншими антиретровірусними препаратами. Наведеним у розділі «Фармакодинаміка» переліком рилпівірин-асоційованих мутацій слід керуватись лише у випадку призначення Едюранту® пацієнтам, які раніше не отримували антиретровірусного лікування.

У сумарному аналізі ефективності клінічних досліджень ІІІ фази у дорослих пацієнтів тривалістю 96 тижнів, пацієнти з вихідним вірусним навантаженням > 100 000 ВІЛ-1 РНК копій/мл, які отримували Едюрант®, мали підвищений ризик вірусологічної невдачі (18,2 % у групі Едюранту® проти 7,9 % у групі ефавіренцу) у порівнянні з пацієнтами з вихідним вірусологічним навантаженням ≤100 000 ВІЛ-1 РНК копій/мл (5,7 % у групі Едюранту® проти 3,6 % у групі ефавіренцу). Підвищений ризик вірусологічної невдачі у пацієнтів в групі Едюранту® спостерігався протягом перших 48 тижнів клінічного дослідження (див. розділ «Фармакодинаміка»). Пацієнти з вихідним вірусологічним навантаженням > 100 000 ВІЛ-1 РНК копій/мл та вірусологічною невдачею попереднього лікування показали вищу резистентність, набуту за час лікування, до ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази (ННІЗТ). Резистентність до ламівудину/емтрицитабіну розвивалася частіше у пацієнтів з вірусологічно невдалим лікуванням рилпівірином, ніж у пацієнтів з вірусологічно невдалим лікуванням ефавіренцом (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Дані, отримані у ході дослідження С213 застосування препарату підліткам (віком від 12 до 18 років) загалом відповідали даним, наведеним вище (для подробиць див. розділ «Фармакодинаміка»).

Лікування рилпівірином слід розпочинати лише у тих пацієнтів дитячого віку, у яких очікують задовільне дотримання режиму антиретровірусного лікування, оскільки недостатнє дотримання режиму терапії може спричинити розвиток резистентності та втрату подальших альтернатив у лікуванні.

Слід керуватися даними генотипного тестування на резистентність перед призначенням лікування Едюранту®, як і іншими антиретровірусними лікарськими засобами (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Серцево-судинна система

У надтерапевтичних дозах (75 мг та 300 мг один раз на добу) рилпівірин спричиняв подовження інтервалу QTк на електрокардіограмі (ЕКГ) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції» та «Фармакокінетика»). Застосування Едюранту® у рекомендованій дозі 25 мг один раз на добу не чинить суттєвого клінічного впливу на інтервал QTк. Едюрант® слід з обережністю застосовувати одночасно з лікарськими засобами, які призводять до ризику розвитку тріпотіння-мерехтіння.

Синдром імунної реактивації

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів з тяжкою імунною недостатністю на час введення комбінованої антиретровірусної терапії (CART) може виникнути запальна реакція на асимптоматичні або залишкові опортуністичні патогени, що може бути причиною серйозних клінічних станів або посилення симптомів. Типово такі реакції спостерігалися протягом перших кількох тижнів або місяців після початку CART. Відповідними прикладами є цитомегаловірусний ретиніт, генералізовані та (або) вогнищеві мікобактеріальні інфекції та пневмонія, викликана Pneumocystis jiroveci. Будь-які симптоми запалення слід оцінювати та, при необхідності, призначати лікування.

Також були повідомлення про аутоімунні захворювання (наприклад, хвороба Грейвса); однак, відповідно до повідомлень, час появи цих захворювань коливається, такі стани можуть розвиватися через декілька місяців після початку лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Вагітність

Едюрант® слід застосовувати під час вагітності лише тоді, коли користь від застосування значно переважає потенційний ризик.

Спостерігалося зниження експозиції рилпівірину при застосуванні у дозі 25 мг один раз на добу у період вагітності. У ході досліджень ІІІ фази було встановлено, що зниження експозиції рилпівірину, схоже на те, що спостерігалося під час вагітності, було пов’язане з підвищеним ризиком вірусологічної невдачі, тому вірусологічне навантаження слід ретельно контролювати (див. розділи «Застосування у період вагітності або годування груддю», «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика»). Крім того, слід розглянути можливість переходу на іншу схему антиретровірусної терапії.

Важлива інформація щодо деяких інгредієнтів Едюранту®

Едюрант® містить лактозу. Відповідно, препарат не слід призначати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосування Едюранту® вагітним жінкам обмежені (менше ніж 300 завершених вагітностей). У період вагітності спостерігалися знижені експозиції рилпівірину, тому вірусологічне навантаження слід ретельно контролювати.

Дослідження на тваринах продемонстрували відсутність прямого чи непрямого шкідливого впливу на репродуктивну функцію. Як запобіжний захід бажано уникати застосування Едюранту® у період вагітності.

Годування груддю

Невідомо, чи проникає рилпівірин у грудне молоко людини. Едюрант® виділяється з грудним молоком у щурів. У зв’язку з можливістю передачі ВІЛ-інфекції та розвитку небажаних реакцій у немовлят годування груддю протипоказане.

Фертильність

Дані щодо впливу рилпівірину на фертильність людини відсутні. Клінічно значущого впливу на фертильність у дослідженнях на тваринах не відзначалося.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Едюрант® не має або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Однак у деяких пацієнтів на тлі терапії Едюрантом® спостерігалися втомлюваність, запаморочення та сонливість. Це слід враховувати при оцінці здатності пацієнта керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Терапію повинен починати лікар, який має досвід лікування ВІЛ-інфекції.

Дозування

Едюрант® завжди слід застосовувати у комбінації з іншими антиретровірусними лікарськими засобами

Дорослі та діти віком від 12 років

Рекомендована доза Едюранту® – одна таблетка 25 мг один раз на день перорально. Едюрант® слід приймати під час їди (див. розділ «Фармакокінетика»).

Корекція дози

Для пацієнтів, які одночасно отримують рифабутин, доза Едюранту® має бути збільшена до 50 мг (2 таблетки по 25 мг) один раз на добу. Після припинення застосування рифабутину дозу Едюранту® слід знизити до 25 мг один раз на добу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пропуск дози

У випадку пропуску прийому Едюранту® в межах 12 годин від звичайного часу прийому, пропущену таблетку слід прийняти з їжею якомога швидше та відновити звичний розклад прийому лікарського засобу. Якщо з часу звичайного прийому пройшло більше 12 годин, слід відновити звичний режим прийому Едюранту® не приймаючи пропущеної таблетки.

Якщо протягом 4 годин після прийому Едюранту® сталося блювання, слід прийняти ще одну таблетку з їжею. Якщо блювання сталося більше ніж через 4 години після прийому Едюранту®, пацієнту не слід приймати додаткової дози.

Спосіб застосування

Едюрант® слід приймати перорально 1 раз на день під час їди (див. розділ «Фармакокінетика»). Таблетки Едюранту®, вкриті плівковою оболонкою, слід ковтати цілими, запиваючи водою, не розжовуючи та не подрібнюючи їх.

Пацієнти літнього віку

Дані щодо застосування рилпівірину пацієнтам віком понад 65 років обмежені. Літнім пацієнтам корекція дози Едюранту® не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»). Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку.

Порушення функції печінки

Інформація щодо застосування рилпівірину пацієнтам з печінковою недостатністю легкого або помірного ступеня (клас А або В за шкалою Чайлда-П’ю) обмежена. Корекція дози пацієнтам з легкою або помірною печінковою недостатністю не потрібна. Пацієнтам з ураженням печінки помірного ступеня слід застосовувати Едюрант® з обережністю. Застосування препарату пацієнтам з тяжким ураженням печінки (клас С за шкалою Чайлда-П’ю) не досліджувалося, тому не рекомендується призначати Едюрант® таким пацієнтам (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції нирок

Застосування Едюранту® вивчалося головним чином у пацієнтів без порушення функції нирок. Пацієнтам з ураженням нирок легкого або помірного ступеня корекція дози не потрібна. Едюрант® слід застосовувати з обережністю пацієнтам з тяжким ураженням нирок або з термінальною стадією захворювання нирок. Пацієнтам з тяжким ураженням або з термінальною стадією захворювання нирок Едюрант® у комбінації з сильними інгібіторами CYP3A (наприклад такими як посилений ритонавіром інгібітор протеази ВІЛ) застосовують лише якщо потенційні переваги лікування переважають ризик (див. розділ «Фармакокінетика»).

Застосування Едюранту® призводило до невеликого збільшення середнього рівня креатиніну в сироватці крові на початку лікування, яке залишалося стабільним з часом і не вважалося клінічно важливим (див. розділ «Побічні реакції»).

Вагітність

У період вагітності спостерігалися знижені експозиції рилпівірину, тому вірусологічне навантаження слід ретельно контролювати. Крім того, слід розглянути можливість переходу лікування на іншу схему АРТ.

Діти.

Безпека та ефективність застосування Едюранту® дітям віком до 12 років не встановлені. Немає доступних даних.

Передозування

Специфічного антидоту для лікування передозування Едюрантом® не існує. Досвід передозування Едюрантом® у людини обмежений. Симптоми передозування можуть включати головний біль, нудоту, запаморочення та/або порушення сну. Лікування передозування Едюрантом® включає загальні підтримувальні заходи, зокрема моніторинг життєво важливих функцій та показників ЕКГ (інтервал QT), а також спостереження за клінічним станом пацієнта. Активоване вугілля можна застосовувати з метою прискорення виведення неабсорбованого рилпівірину. Оскільки рилпівірин значною мірою зв’язується з білками, малоймовірно, що діаліз може суттєво прискорити виведення активної речовини з організму.

Побічні реакції

Профіль безпеки

Впродовж програми клінічних досліджень (1368 пацієнтів у ході контрольованих клінічних випробувань ІІІ фази TMC278-C209 (ЕСНО) та TMC278-C215 (THRIVE)) у 55,7 % пацієнтів виникла принаймні одна побічна реакція. У ході клінічних досліджень найчастішими побічними реакціями (≥ 2 %) щонайменше помірної інтенсивності були депресія (4,1 %), головний біль (3,5 %), безсоння (3,5 %), висипання (2,3 %) та біль у животі (2,0 %). Найчастіші серйозні побічні реакції, пов’язані з лікуванням, були зафіксовані у 7 (1,0 %) пацієнтів, які отримували рилпівірин. Медіана тривалості застосування препарату становила 104,3 тижня у групі Едюранту® та 104,1 тижня у групі ефавіренцу. Більшість побічних реакцій виникала протягом перших 48 тижнів лікування.

Відхилення лабораторних показників від норми (3 або 4 ступеня тяжкості), які виникали під час лікування та вважалися побічними реакціями, про які повідомляли у групі Едюранту®, включали підвищення рівня панкреатичної амілази (3,8 %), підвищення рівня АСТ (2,3 %), підвищення рівня АЛТ (1,6 %), підвищення рівня холестерину ЛПНЩ (натще 1,5 %), зниження кількості лейкоцитів у крові (1,2 %), підвищення рівня ліпази (0,9 %), підвищення рівня білірубіну (0,7 %), підвищення рівня тригліцеридів (натще 0,6 %), зниження гемоглобіну (0,1 %), зниження кількості тромбоцитів (0,1 %) та збільшення рівня загального холестерину (натще 0,1 %).

Резюме побічних реакцій у вигляді таблиці

Побічні реакції, відзначені у дорослих пацієнтів, які отримували Едюрант®, наведено в таблиці 3. Побічні реакції представлено згідно з класами систем органів із зазначенням частоти виникнення. Частота виникнення побічних реакцій визначається як дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до <1/10) і нечасто (від ≥ 1/1000 до <1/100). У кожній групі частоти побічні реакції представлено в порядку зменшення частоти виникнення.

Таблиця 3

Побічні реакції, що спостерігалися на тлі прийому рилпівірину у ВІЛ-1 інфікованих дорослих пацієнтів, які раніше не отримували антиретровірусної терапії (зведені дані 96 тижня досліджень ІІІ фази), N = 686
Системи органів
Частота побічних реакцій
Побічна реакція
(Рилпівірин+ФР)
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи
Часто
Зниження кількості лейкоцитів, зниження рівня гемоглобіну, зниження кількості тромбоцитів
З боку імунної системи
Нечасто
Синдром імунної реактивації
З боку метаболізму
Дуже часто
Підвищення рівня загального холестерину (натще), підвищення рівня холестерину ЛПНЩ (натще)
Часто
Зниження апетиту, підвищення рівня тригліцеридів (натще)
З боку психіки
Дуже часто
Безсоння
Часто
Патологічні сновидіння, депресія, розлади сну, пригнічений настрій
З боку нервової системи
Дуже часто
Головний біль, запаморочення
 
Часто
Сонливість
З боку травної системи
Дуже часто
Нудота, підвищення рівня панкреатичної амілази
Часто
Біль у животі, блювання, підвищення рівня ліпази, дискомфорт у ділянці живота, сухість у роті
З боку гепатобіліарної системи
Дуже часто
Підвищення рівня трансаміназ
Часто
Підвищення рівня білірубіну
З боку шкіри та підшкірних тканин
Часто
Висипання
Системні порушення та ускладнення в місці введення
Часто
Стомлюваність

ФР – фоновий режим

N – кількість пацієнтів

Відхилення лабораторних показників.

Під час клінічних досліджень ІІІ фази ЕСНО та THRIVE у групі прийому рилпівірину на 96 тижні, середня зміна рівня загального холестерину (натще) від вихідного рівня становила 5 мг/дл, холестерину ЛПВЩ (натще) – 4 мг/дл, холестерину ЛПНЩ (натще) –1 мг/дл і тригліцеридів (натще) – 7 мг/дл.

Окремі побічні реакції.

Синдром імунної реактивації

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів з тяжкою імунною недостатністю на момент початку комбінованої антиретровірусної терапії (CART), може виникати запальна реакція на асимптоматичні або залишкові опортуністичні інфекції. Також були повідомлення про аутоімунні захворювання (наприклад, хвороба Грейвса). Однак, відповідно до повідомлень, час появи цих захворювань коливається, такі стани можуть розвиватися через декілька місяців після початку лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти (віком від 12 років)

Оцінка безпеки ґрунтується на аналізі даних 48 тижня відкритого неконтрольованого дослідження ІІ фази TMC278-C213, у якому 36 ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які раніше не отримували антиретровірусної терапії, з масою тіла щонайменше 32 кг приймали Едюрант® у дозі 25 мг один раз на добу у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами. Середня тривалість застосування препарату становила 63,5 тижня. Пацієнтів, які припинили лікування через побічні реакції, не було. Нових побічних реакцій у порівнянні з такими у дорослих пацієнтів не виявлено.

Більшість побічних реакцій були 1-2 ступенів тяжкості. Найчастішими побічними реакціями (будь-якого ступеня тяжкості, частота 10 % або вища) були головний біль (19,4 %), депресія (19,4 %), сонливість (13,9 %), нудота (11,1 %). Відхилень рівнів АСТ/АЛТ від норми 3-4 ступеня тяжкості, а також збільшення рівня трансаміназ 3-4 ступеня не спостерігалося.

Безпека та ефективність застосування Едюранту® дітям віком до 12 років не встановлені. Немає доступних даних.

Пацієнти із супутньою інфекцією вірусу гепатиту В та/або С

У ході досліджень у пацієнтів із супутньою інфекцією вірусу гепатиту В або С, які отримували лікування Едюрантом®, частота підвищення рівня печінкових ферментів була вищою, ніж у пацієнтів без супутньої інфекції. Те ж саме спостерігалося в групі пацієнтів, які приймали ефавіренц. Фармакокінетична експозиція рилпівірину у пацієнтів із супутньою інфекцією була співставною з такою у пацієнтів без супутньої інфекції.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці, в захищеному від світла місці, при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 30 таблеток у флаконі з поліетилену високої щільності з поліпропіленовою кришкою для захисту від відкривання дітьми; по 1 флакону у картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Янссен-Сілаг С.п.А./ Janssen Cilag S.p.A.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Віа С.Янссен, 04100 Борго Сан Мішель, Латіна, Італія/

Via C. Janssen, 04100 Borgo S. Michele, Latina, Italy.

Аннотация (инструкция по применению) продукта Эдюрант, утвержденная производителем, представлена исключительно с ознакомительной целью и не является поводом для самолечения.
Только ваш лечащий врач может принять решение о необходимости применения Эдюрант, назначении схем лечения и дозировок, а также обсудить совместимость Эдюрант с применяемыми вами лекарствами, разъяснить побочные действия и противопоказания.
Помните – самолечение опасно для вашего здоровья.
Дозировка Эдюрант таблетки, п/плен. обол. по 25 мг №30 во флак.
Производитель Янссен-Силаг С.п.А./Джонсон & Джонсон, ООО, Италия/Российская Федерация
МНН Rilpivirine
Фарм. группа Антивірусні засоби системної дії. Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази.
Регистрация № UA/14060/01/01 от 29.12.2014. Приказ № 1019 от 29.12.2014
Код АТХ

Просмотренные товары

Эдюрант таблетки, п/плен. обол. по 25 мг №30 во флак.
таблетки
Янссен-Силаг С.п.А./Джонсон & Джонсон, ООО, Италия/Российская Федерация
Проверить цены

Новинки

Помочь печени просто?
Помочь печени просто? С натуральным гепатопротектором Подробней
Беспокоят суставы?
Беспокоят суставы? Комплексная поддержка суставов! Подробней
Как предотвратить инфаркт миокарда?
Как предотвратить инфаркт миокарда? ЗДОРОВЬЕ СЕРДЦА В ВАШИХ РУКАХ! Подробней
Приливы? Потливость?
Приливы? Потливость? Лечение климакса без гормонов Подробней
Болит ухо?
Болит ухо? Быстрая помощь за 5 минут Подробней
Беспокоит запор?
Беспокоит запор? Эффективно и безопасно даже для детей Подробней
Скрыть рекламу
Top